Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура навчальноњ дисципл≥ни

–ќЅќ„ј ѕ–ќ√–јћј Ќј¬„јЋ№Ќќѓ ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ»

 ќЋ№ќ–ќ«Ќј¬—“¬ќ   спец≥альн≥сть 5.02020501 ќбразотворче мистецтво спец≥ал≥зац≥€ "’удожнЇ декоруванн€ середовища" напр€м п≥дготовки 6.020205 ќбразотворче мистецтво осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень Ђћолодший спец≥ал≥стї     2013 Ц 2014 навч. р≥к –обоча програма нормативноњ навчальноњ дисципл≥ни Ђ ольорознавствої дл€ студент≥в першого курсу ¬Ќ « ќ’” ≥м. ћ. Ѕ. √рекова спец≥альност≥ 5.02020501 ќбразотворче мистецтво напр€му п≥дготовки 6.020205 ќбразотворче мистецтво   –озробники: ™горова —.¬. Ц викладач вищоњ категор≥њ спец≥альних дисципл≥н ¬Ќ « ќ’” ≥м. ћ. Ѕ. √рекова.   –обочу програму розгл€нуто на зас≥данн≥ цикловоњ ком≥с≥њ " ÷икл природничо-наукових (та фундаментальних) дисципл≥н " ѕротокол є 1 в≥д 30 серпн€ 2013 року. √олова цикловоњ ком≥с≥њ__________________ Ќ. ™. ѕорожн€ковa (п≥дпис)   —хвалено методичною радою ¬Ќ « ќ’” ≥м. ћ. Ѕ. √рекова ѕротокол в≥д "___" ___________ 2013 року є   √олова __________________  осм≥на ќ.√.  

ќпис навчальноњ дисципл≥ни

Ќайменуванн€ показник≥в √алузь знань, напр€м п≥дготовки, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень ’арактеристика навчальноњ дисципл≥ни
денна форма навчанн€
 ≥льк≥сть кредит≥в -2.4 ECTS  ≥льк≥сть кредит≥в -1 Ќац. √алузь знань 0202 ћистецтво   Ќапр€м п≥дготовки 6.020205 ќбразотворче мистецтво   —пец≥альн≥сть 5.02020501 ќбразотворче мистецтво   ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень: Ђћолодший спец≥ал≥стї Ќормативна
–≥к п≥дготовки:
1-й  
—еместр
«агальна к≥льк≥сть годин Ц 81 __________________ “ижневих годин дл€ денноњ форми навчанн€: аудиторних Ц 2 самост≥йноњ роботи студента Ц 2.8 1-й -
јуд≥торнi
34 год -
—амост≥йна робота
47 год -
¬ид контролю: зал≥к

 

ѕрим≥тка. —п≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ годин аудиторних зан€ть до самост≥йноњ роботи студента становить: 34/47

ћета ≥ завданн€ навчальноњ дисципл≥ни

ћета:

Ј формуванн€ творчоњ особистост≥;

Ј формуванн€ потреби у пост≥йному самовдосконаленню;

Ј розвиток художнього смаку;

Ј набутт€ знань ≥ вм≥нь з кольорознавства.

«авданн€:

Ј формувати у студент≥в у€вленн€ про кольорознавство, €к важливу складову системи освоЇнн€ сприйн€тт€ кол≥ру;

Ј ознайомити студент≥в ≥з сукупн≥стю в≥домостей про ф≥зичн≥ основи кол≥ру ≥ кол≥рну гармон≥ю; з основними законом≥рност€ми кол≥рних в≥дношень у композиц≥њ; чинниками, що впливають на процес становленн€ художньоњ виразност≥ твор≥в мистецтва;

Ј розкрити проблематику кол≥рно-тонових в≥дношень в композиц≥њ, авторському задуму художньоњ мови;

Ј визначити м≥сце ≥ значенн€ кольорознавства в профес≥йноњ майстерност≥ художник≥в;

Ј ви€вити загальн≥ засоби та форми художнього самовираженн€ митц€ за допомогою кол≥рно-тонових в≥дношень;

Ј навчитистудент≥в технологично працювати акварельною фарбою;

Ј дати студентам оптимальний обс€г теоретичних пон€ть ≥ терм≥н≥в з кольорознавства ≥ живопису, необх≥дних дл€ повноц≥нного анал≥зу й ≥нтерпретац≥њ художн≥х твор≥в, розум≥нн€ ними головних законом≥рностей роботи з фарбою;

Ј закр≥плювати з≥ студентами вм≥нн€ й навички роботи з акварельною фарбою ≥ кол≥рними сум≥шами;

” результат≥ вивченн€ навчальноњ дисципл≥ни студент повинен

«нати:

Ј природу св≥тла ≥ ф≥зичн≥ основи кольору, основн≥ властивост≥ кольор≥в;

Ј типи кол≥рноњ гармон≥њ;

Ј психолог≥чне сприйн€тт€ кольору;

 

¬м≥ти:

Ј визначати приналежн≥сть мистецьких твор≥в за профес≥йними ознаками до р≥зних тип≥в кол≥рноњ гармон≥њ;

Ј опанувати методами ≥ прийомами посл≥довноњ роботи акварельноњ фарбою;

Ј розп≥знавати на практиц≥ посл≥довн≥сть виконенн€ кольоров≥х сум≥шей.

—труктура навчальноњ дисципл≥ни

  “ема  ≥льк≥сть годин
ƒенна форма
усього у тому числ≥
  ауд≥торн≥ зан€тт€ самост≥йна робота
         
4. “ематичний план
1 семестр
ћќƒ”Ћ№ ≤
«м≥стовий блок є1 (  . «Ќ-5 ).01 ќснови кольорознавства.  ол≥р у природ≥ ≥ в мистецтв≥.  
¬водна бес≥да. ‘≥зичн≥ основи кольору. “аблиц€: основн≥ ≥ додаткови кольори.            
≤нтерференц≥€ св≥тла.—пектр. ¬еселка. ѕриродн≥ оптичн≥ €вища. Ќауковц≥ о кольор≥.        
(  . «Ќ-5 ).02 ќсновн≥ властивост≥ кольор≥в.ќсновн≥ вимоги до техн≥ки роботи аквареллю.  
јкварель та допоможн≥ матер≥али.“ехнологичн≥ особлив≥ст≥ работи аквареллю. Ћесуванн€. ѕрактична робота аквареллю. -«аливка р≥вним шаром фарби. -Ћесуванн€ ≥з розт€гом тону. -Ћесуванн€ шар на шар.        
–обота аквареллю по-сирому (a la prima) ѕрактична робота Ђќс≥нне листт€ї.        
  «м≥стовний блок є 2 (  . «Ќ-5 ).03 ѕсихолог≥чне сприйн€тт€ кольору.  ол≥р у живопису. ¬иди контраст≥в. —прийн€тт€ кольору.  
ќдночасний (симультанний) контраст.  онтрасти тонов≥ ≥ кольоров≥. ¬заЇмовплив поруч лежачих кольор≥в. ѕон€тт€ осв≥тленн€ ≥ рефлексу.  ол≥р ≥ форма.  ол≥р ≥ фактура. ¬иконанн€ в техн≥ц≥ апл≥кац≥њ таблиц≥ ахроматичних контраст≥в. “аблиц≥ основних ≥ додаткових кольор≥в до с≥рого; таблиц≥ в≥дношень с≥рого до основних ≥ додаткових кольор≥в.          
-  онтрольна робота: Ђ‘≥гура - тлої.        
-ќсв≥тленн€ ≥ рефлекси. ѕрактична робота: б≥лий предмет на кольоровому тл≥.        
’роматичн≥ ≥ ахроматичн≥ кольори. “он. —≥ра ≥ кольорова шкала. ѕрактична робота.        
(  . «Ќ-5 ).04 «м≥шуванн€ кольор≥в.  ол≥рн≥ сум≥ш≥.
ќптичне зм≥шенн€ кольору ≥ барвист≥ сум≥ш≥ у акварел≥. ¬≥дм≥нн≥ риси сум≥шей у гуаш≥ ≥ ол≥йних фарбах. «наченн€ технолог≥њ у живопису. ѕон€тт€ колориту ≥ обТЇднуючого кольору. ѕон€тт€ кольоровоњ гам≥ ≥ пал≥три (обмежена, повна та широка пал≥тра).  ольоров≥ сум≥ш≥. ѕрактичн≥ роботи аквареллю. -“аблиц€ Ђ10 основних кольоров≥х сум≥шей.ї -“аблиц€ Ђ’олодна гамаї -“аблиц€ Ђ“епла гамаї -“аблиц€ Ђ“епло-холодна гамаї              
«м≥стовний блок є 3 (  . «Ќ-5 ).05 “ипи кольоровоњ гармон≥њ  
“ипи кол≥рних гармон≥й та принципи њх побудови. ѕринцип однаковост≥ кольор≥в (однотонового гармон≥њ); ѕринцип сп≥вп≥дпор€дкованост≥ кв≥т≥в (родинн≥ гармон≥њ); ѕринцип додатковост≥ (пол€рн≥ гармон≥њ додаткових кольор≥в); ѕринцип протиставленн€ (пол€рн≥ гармон≥њ контрастних кольор≥в); ѕринцип конструктивного побудови (кольори розташовуютьс€ на к≥нц€х вписаних в коло геометричних ф≥гур: трикутник≥в, п'€тикутник≥в ≥ т.д.).   «ал≥кове зан€тт€                  
¬сього за семестр        
¬сього годин    
             

 

 

5. «м≥ст практичних зан€ть
1 семестр
ћодуль є1 «м≥стовний блок є 1 «м≥стовний модуль ( . «Ќ-5).01 ќ—Ќќ¬»  ќЋ№ќ–ќ«Ќј¬—“¬ј.  ќЋ≤– ” ѕ–»–ќƒ≤ ≤ ¬ ћ»—“≈÷“¬≤
“ема формат
1.1. ¬ступна бес≥да ‘≥зичн≥ основи кольору. ќсновн≥ ≥ додатков≥ кольори. «наченн€ кольору у житт≥ людини, в орган≥зац≥њ середовища мешканн€, естетичному формуванн≥ особистост≥. –оль художника.  ол≥р у живопису, дизайн≥, скульптур≥ ≥ ужитковому мистецтв≥. «найомство з програмою предмета Ђќснови кольорознавстваї.   «авданн€ на самост≥йну роботу: виконанн€ в техн≥ц≥ апл≥кац≥њ таблиц≥ Ђќсновн≥ та додатков≥ кольориї. (Ѕ≥л≥й аркуш картону 30х20 см, кольоров≥й пап≥р, ножиц≥, циркуль, л≥н≥йка, ол≥вець.) ћета: закр≥пленн€ матер≥алу.       ј-4
≤нтерференц≥€ св≥тла.—пектр. ¬еселка. ѕриродн≥ оптичн≥ €вища. Ќауковц≥ о кольор≥. «найомство з науковими досл≥дженн€ми ≤.Ќьютона, ….¬.√Єте, ћ.¬.Ћомоносова.  ольорово Ц гармон≥йн≥ системи ‘.ќ.–унге, ј.Ўопенгауера, –.јдамса, ¬.ќствальда. ѕошуки кол≥рноњ гармон≥њ ≈.ƒелакруа, ¬.¬ан √ога, ¬.  анд≥нского, ….≤ттена.    
«м≥стовний модуль ( . «Ќ-5).02: ќсновн≥ властивост≥ кольор≥в
ќсновн≥ вимоги до техн≥ки роботи аквареллю. ¬иди техн≥ки: лесуванн€, робота по-сирому (а la prima), сухий пензель, зм≥шана техн≥ка. ¬иди акварельних фарб ≥ супутн≥х матер≥ал≥в (пензл≥, пап≥р тощо).   «авданн€.1. ¬иконати однотонне лесуванн€ аквареллю р≥вним шаром. (4-6 аркуш≥в акварельного паперу 30х20см; акварельна фарба ф≥олетова, карм≥нова або зелена смарагдова; пензель кругла б≥лка є4-5).   «авданн€.2. ¬иконати однокольорове лесуванн€ аквареллю ≥з розт€гом тону в≥д св≥тлого до темного, а пот≥м в≥д темного до св≥тлого. (2-4 аркуша акварельного паперу 30х20см; акварельна фарба ф≥олетова, карм≥нова або зелена смарагдова; пензель кругла б≥лка є4-5)   «авданн€.3. ¬иконати лесуванн€ шар на шар по попередньо виконаним роботам ≥ншими кольорами. —початку р≥вним шаром, а пот≥м ≥з розт€гом тону. (попередн≥ лес≥ровки; акварельна фарба ф≥олетова, карм≥нова або зелена смарагдова; пензель кругла б≥лка є4-5)   «авданн€.4. Ђќс≥ннЇ лист€ї Ц робота по-сирому(а la prima), сухий пензель, зм≥шана техн≥ка. —початку обведеного по контуру листа розфарбовуЇмо по с≥рому у потр≥бний кол≥р, зм≥шуючи фарбу на аркуш≥, додаючи потр≥бного тону ≥ в≥дт≥нк≥в. ѕот≥м в≥дбираЇмо вологу в≥джатим пензлем, зн≥маючи зайвий тон, створюючи потр≥бну фактуру. ÷е дозвол€Ї формувати навички контролювати к≥льк≥сть вологи в пензл≥. (1 аркуш акварельного паперу 30х20см; акварельна фарба, пензл≥: кругла б≥лка є4-5 ≥ колонок або синтетика є1-6).   «авданн€:одержати практичн≥ навички роботи аквареллю, навчитис€ працювати на р≥зних видах паперу ≥ р≥зними пензл€ми. «найомство з р≥зноман≥тними акварельними техн≥ками на практиц≥.     ј-4     ј-4   ј-4   ј-4  
«м≥стовний блок є 2 ’ј–ј “≈–»—“» ј ≤ —»—“≈ћј“»«ј÷≤я  ќЋ№ќ–” «м≥стовний модуль ( . «Ќ-5).03: ѕсихолог≥чне сприйн€тт€ кольору  
ѕсихолог≥чне сприйн€тт€ кольору  ол≥р у живопису. ¬иди контраст≥в. —прийн€тт€ кольору. ќдночасний (симультанний) контраст.  онтрасти тонов≥ ≥ кольоров≥. ¬заЇмовплив поруч лежачих кольор≥в. ѕон€тт€ осв≥тленн€ ≥ рефлексу.  ол≥р ≥ форма.  ол≥р ≥ фактура.   «авданн€ 1.- на самост≥йну роботу: виконанн€ в техн≥ц≥ апл≥кац≥њ таблиц≥ ахроматичних контраст≥в; таблиц≥ основних ≥ додаткових кольор≥в до с≥рого; таблиц≥ в≥дношень с≥рого до основних ≥ додаткових кольор≥в. (—≥рий аркуш картону 30х20 см Ц 3 пр., кольоров≥й пап≥р, ножиц≥, клей, л≥н≥йка, ол≥вець). ћета: закр≥пленн€ матер≥алу.   «авданн€.2.  онтрольна робота: Ђ‘≥гура - тлої. ¬иконати акварельною фарбою 2 л≥тери рубленого шрифту, наприклад ѕ, ќ, Ќ, —, √, “, Ц одну зробити темною на св≥тлому тл≥, другу Ц св≥тлою на темному. ƒл€ цього потр≥бно зробити 2 с≥тки на аркуш≥ ј-4 за розм≥ром 6х5 квадрат≥в (кожний квадрат 2х2 см). ѕот≥м розфарбувати кожну кл≥тинку так, щоб читалась л≥тера. “реба, щоб пор€д не було 2-х однакових кольор≥в, лише по-д≥агонал≥. ѕочинати требо в≥д св≥тлого: так легше виправл€ти помилки. Ћ≥тери та кол≥р учн≥ вибирають на св≥й смак. ‘арби можна зм≥шувати. (аркуш акварельного паперу 30х20см; л≥н≥йка, ол≥вець, акварельна фарба; пензель б≥лка є4-5) ћета: ¬ид≥ленн€ силуету за допомогою кольорово-тонових в≥дношень. «асвоЇнн€ кольорово-тонових принцип≥в композиц≥йноњ р≥вноваги.   «авданн€.3. Ѕ≥лий предмет на кольоровому тл≥. ¬иконати аквареллю з передачею осв≥тленн€ ≥ рефлекс≥в б≥ле кур€че €йце на кольоровому тл≥: 2 на холодному и 2 на теплому. (аркуш акварельного паперу 30х20см;, ол≥вець, акварельна фарба; пензл≥: кругла б≥лка є4-5 ≥ плоск≥й колонок або синтетика є4-6) ћета: «акр≥пленн€ на практиц≥ пон€тт€ тепло-холодних в≥дношень ≥ кол≥рних рефлекс≥в.   «авданн€.4.¬≥конати акварельною фарбою таблицю кольорово-тоновоњ р≥вноваги. —початку виконати с≥тку ол≥вцем за допомогою л≥н≥йки: виконати 2 смужки з 8 пр€мокутник≥в 3х2,5 см в продовж аркушу. «афарбувати лесуванн€м одну смужку у 8 р≥зних кольор≥в за вибором учн€, а пот≥м п≥д≥брати до кожного з них в≥рний тон за допомогою чорноњ фарби або сеп≥њ. (аркуш акварельного паперу 30х10см;л≥н≥йка, ол≥вець, акварельна фарба; пензель кругла б≥лка є4-5) ћета: –озвиток почутт€ тону. Ќавички роботи аквареллю.   “ема 4. јхроматичн≥ кольори. ¬изначенн€ тону. —≥ра шкала. «наченн€ тону в малюнку, живопису ≥ композиц≥њ. «авданн€. ¬иконати лесуванн€м ахроматичну шкалу на 12 ступен≥в в≥д св≥тло-с≥рого, майже б≥лого, до темно-с≥рого, майже чорного. (јркуш акварельного паперу 30х10см; л≥н≥йка, ол≥вець, акварельна фарба чорна нейтральна або сеп≥€; пензель б≥лка є4-5) ћета: «акр≥пленн€ матер≥алу.   ј-4   ј-4   ј-4     ј-4   ј-4  
«м≥стовний модуль ( . «Ќ-5).04: «м≥шуванн€ кольор≥в  ол≥рн≥ сум≥ш≥.  
«м≥шуванн€ кольор≥в.  ол≥рн≥ сум≥ш≥. ќптичне зм≥шенн€ кольору ≥ барвист≥ сум≥ш≥ у акварел≥. ¬≥дм≥нн≥ риси сум≥шей у гуаш≥ ≥ ол≥йних фарбах. «наченн€ технолог≥њ у живопису. ѕон€тт€ колориту ≥ обТЇднуючого кольору. ѕон€тт€ кольоровоњ гам≥ ≥ пал≥три (обмежена, повна та широка пал≥тра). «авданн€ 1. —класти таблицю основних сум≥шей в акварел≥. ¬иконуЇтьс€ 10-ю основними фарбами: нейтрально чорна; син€ ‘÷; ультрамарин;зелена смарагдова; кадм≥й жовтий середн≥й; кадм≥й оранжевий (або лак оранжевий); вохра жовта (або с≥Їна натуральна); с≥Їна палена (або вохра червона): кадм≥й червоний (або ала€, або к≥новар ≥м≥тац≥€) ≥ краплак. —початку виконуЇтьс€ с≥тка 10х10 кл≥тин (3х3 см кожна) ≥з зазором. ѕот≥м по д≥агонал≥ по черз≥ лесуванн€м швидко зафарбовуютьс€ кл≥тинки в≥дкритим кольором в означеноњ посл≥довност≥ з верхнього правого кута аркуша (можна в зворотноњ посл≥довност≥ з нижнього л≥вого кута,- це не маЇ значенн€). ѕ≥сл€ цього робл€тьс€ сум≥ш≥ с≥х фарб, що лежать пор€д, за принципом таблиц≥ ѕ≥фагора що в математиц≥. «авданн€ описано в книз≥ —.—. јлексеева ЂЁлементарный курс цветоведени€ї (1939). (аркуш акварельного паперу 32х32см або ј3; л≥н≥йка, ол≥вець, акварельна фарба; пензл≥: круглий б≥лка є4-5 або плоский синтетика є4-6). ћета: ¬ивченн€ особистост≥ фарб. «акр≥пленн€ матер≥алу.   «авданн€ 2. —класти таблицю сум≥шей холодноњ гами. ¬иконуЇтьс€ аквареллю: 0) нейтрально чорна + 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 1) син€ ‘÷ + 2, 3, 4, 5, 6, 7 2) ультрамарин +3, 4, 5, 6, 7 3) ‘≥олетова + 4, 5, 6, 7 4) зелена смарагдова + 5, 6, 7 5)  раплак + 6, 7 6) зал≥зноокисна червона (або аглицька червона) +7 7) кадм≥й жовтий лимонний; —початку виконати с≥тку ол≥вцем за допомогою л≥н≥йки: 2 пр€мокутника 14х28 см розд≥лити на квадратики 2х2 см, пот≥м по черз≥ зм≥шуЇмо фарби. –обимо ≥з сум≥ш≥ 2-х фарб по 7 в≥дт≥нк≥в, що в≥др≥зн€ютьс€. Ќаприклад з чорною буде 7 стовпчик≥в по 7 в≥дт≥нк≥в, а з син≥ю вже 6 стовпчик≥в. (аркуш акварельного паперу 20х60см або ј3; л≥н≥йка, ол≥вець, акварельна фарба; пензл≥: круглий б≥лка є4-5 або плоский синтетика є4-6). ћета: ¬ивченн€ особистост≥ фарб. «акр≥пленн€ матер≥алу.   «авданн€ 3. —класти таблицю сум≥шей теплоњ гами. ¬иконуЇтьс€ аквареллю: 0) нейтрально чорна + 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 1) жовто-зелена + 2, 3, 4, 5, 6, 7 2) кадм≥й жовтий середн≥й + 3, 4, 5, 6, 7 3) кадм≥й оранжевий + 4, 5, 6, 7 4) золотиста + 6, 7 5) вохра червона (або с≥Їна палена) + 6, 7 6) вохра жовта + 7 7) кадм≥й червоний. —початку виконати с≥тку ол≥вцем за допомогою л≥н≥йки: 2 пр€мокутника: 14х28 см ≥ 8х28 см, розд≥лити на квадратики 2х2 см, пот≥м по черз≥ зм≥шуЇмо фарби, €к у попередньому завданн≥. –обимо ≥з сум≥ш≥ 2-х фарб по 7 в≥дт≥нк≥в, що в≥др≥зн€ютьс€, ≥з чорноњ ≥ жовто-зеленоњ, останн≥ сум≥ш≥ по 4 в≥дтинка. (аркуш акварельного паперу 20х60см або ј3; л≥н≥йка, ол≥вець, акварельна фарба; пензл≥: круглий б≥лка є4-5 або плоский синтетика є4-6). ћета: ¬ивченн€ особистост≥ фарб. «акр≥пленн€ матер≥алу.   «авданн€ 4. —класти таблицю сум≥шей тепло-холодноњ гами. ¬иконуЇтьс€ аквареллю: по черз≥ зм≥шуютьс€ окремо умовно холодн≥ з умовно теплими за списком. ”мовно холодн≥: 1) син€ ‘÷ + 7, 8, 9, 10, 11 2) ультрамарин + 7, 8, 9, 10, 11, 13 3) ф≥олетова +7, 8, 9, 10, 11, 12 4) зелена смарагдова + 7, 8, 9, 10, 11, 13 5) краплак + 12 6) кадм≥й жовтий лимонний + 9, 10, 11, 12, 13   ”мовно тепл≥: 7) ¬охра жовта 8)  адм≥й жовтий середн≥й 9) «олотиста 10)  адм≥й оранжевий 11) ¬охра червона (або с≥Їна палена) 12) ∆овто-зелена 13)  адм≥й червоний (або ала€) —початку виконати с≥тку ол≥вцем за допомогою л≥н≥йки: 2 пр€мокутника: 14х28 см ≥ 14х30 см, розд≥лити на квадратики 2х2 см, пот≥м по черз≥ зм≥шуЇмо фарби, €к у попередньому завданн≥. –обимо ≥з сум≥ш≥ 2-х фарб по 7 в≥дт≥нк≥в, що в≥др≥зн€ютьс€ ≥з ус≥х холодних, кр≥м кадм≥ю жовтого лимонного (тут досить 4-х в≥дт≥нк≥в). (јркуш акварельного паперу 20х60см або ј3; л≥н≥йка, ол≥вець, акварельна фарба; пензл≥: круглий б≥лка є4-5 або плоский синтетика є4-6). ћета: ¬ивченн€ особистост≥ фарб. «акр≥пленн€ матер≥алу.     ј-3     ј-3     ј-3     ј-3    
«м≥стовний блок є 3 √ј–ћќЌ»я  ќЋ№ќ–” «м≥стовний модуль ( . «Ќ-5).05: “ипи кольоровоњ гармон≥њ  
“ипи кол≥рних гармон≥й та принципи њх побудови. ѕринцип однаковост≥ кольор≥в (однотонового гармон≥њ); ѕринцип сп≥вп≥дпор€дкованост≥ кв≥т≥в (родинн≥ гармон≥њ); ѕринцип додатковост≥ (пол€рн≥ гармон≥њ додаткових кольор≥в); ѕринцип протиставленн€ (пол€рн≥ гармон≥њ контрастних кольор≥в); ѕринцип конструктивного побудови (кольори розташовуютьс€ на к≥нц€х вписаних в коло геометричних ф≥гур: трикутник≥в, п'€тикутник≥в ≥ т.д.). √армон≥€ компл≥ментарних кольор≥в по кол≥рному колу. –озщеплена компл≥ментарна схема. “ретинна схема кол≥рноњ гармон≥њ. ќдн≥Їю з важливих проблем у вивченн≥ кол≥рноњ гармон≥њ Ї також класиф≥кац≥€ можливих тип≥в гармон≥њ. ќдна з найб≥льш ранн≥х класиф≥кац≥й кол≥рних гармон≥й належить Ѕрюкке, €кий розр≥зн€в чотири њх типи: 1. ≤зохромам≥ - композиц≥€ в одному кол≥рному пл€м≥, тон≥. 2. ’омеохром≥€ - композиц≥€ в межах малого ≥нтервалу. 3. ћерохром≥€ - композиц≥€, де кольори п≥дпор€дкован≥ одному головному кольором. 4. ѕойк≥лохром≥€ - метод повного дробленн€ кол≥рних мас, велика р≥зноман≥тн≥сть кольору. “акож чотири типи кол≥рноњ гармон≥њ вид≥л€ють у своњй класиф≥кац≥њ рад€нськ≥ вчен≥ Ѕ. ћ. “еплов ≥ ѕ. ј. Ўеварев: 1. ќднотонна, побудована на одному головному кольор≥ або груп≥ близько родинних кольор≥в. 2. ѕол€рна, побудована на протиставленн≥ двох протилежних кольор≥в, €к би створюючих дв≥ однотонн≥ гармон≥њ. 3. “рикол≥рна, побудована на протиставленн≥ трьох основних кольор≥в, що лежать в межах ≥нтервал≥в або побудован≥ навколо них три кол≥рн≥ гармон≥њ. 4. Ѕагатобарвна, в €к≥й при велик≥й р≥зноман≥тност≥ кв≥т≥в не можна вид≥лити головн≥. ¬ обох класиф≥кац≥€х зб≥гаютьс€ 1-й ≥ 4-й пункти ≥ розр≥зн€ютьс€ 2-й ≥ 3-й, €к≥, однак, ≥ там ≥ тут видаютьс€ нам переконливими. ѕоЇднавши ц≥ дв≥ класиф≥кац≥њ разом, ми отримаЇмо 6 тип≥в кол≥рноњ гармон≥њ, до €ких практично ви€вл€Їтьс€ можливим звести все р≥зноман≥тт€ кол≥рних р≥шень в практиц≥ св≥тового живопису.      
     

—амост≥йна робота

—–— виконуЇтьс€ зг≥дно тематичного плану.

ћетодичне забезпеченн€

навчальн≥ та методичн≥ пос≥бники, методичн≥ вказ≥вки, конспект лекц≥й, фахова, наукова та пер≥одична л≥тература, фото, в≥део тощо.

–екомендована л≥тература

Ѕазова:

1. јлексеев —.—. Ёлементарный курс цветоведени€. Ц ћ-Ћ., 1939.

2. ¬олков Ќ.Ќ. ÷вет в живописи. Ц ћ., 1984.

3. √ете ».-¬. ќб искусстве. Ц ћ., 1975.

4.«айцев ¬.ј. Ќаука о цвете и живопись. Ц ћ., 1986.

5.»ттен …. »скусство цвета. Ц ћ., 2004.

6.ћироненко Ћ.Ќ. ÷вет в изобразительном искусстве. Ц ћинск., 2003.

7.—тепанов Ќ.Ќ. ÷вет в интерьере. ”чебное пособие дл€ архитектурных факультетов. Ц  иев, 1985.

 

ƒопом≥жна:

1.  риулина ј.ј. ÷вет в нашей жизни. Ц  урск: 1993.

2.  иплик ƒ.». “ехника живописи. Ц ћ., 1998.

3.  рымов ».ѕ. ’удожник и педагог. —татьи, воспоминани€. Ц ћ., 1989.

4.  узин ¬.—. ѕсихологи€. Ц ћ., 1997. Ц 304 с. ил.

5.  узин ¬.—. »зобразительное искусство и методика его преподавани€ в школе Ц 3-е изд., перераб. и доп., Ц ћ., 2004.

6. Ўкола изобразительного искусства. —борник. ¬ып. 1-10. ћ.,1960-1963.

 

≤нформац≥йн≥ ресурси:

ќткрыта€ группа ÷¬≈“ќ¬≈ƒ≈Ќ»≈ http://vk.com/club7774559

 

ѕрим≥тка: 1. –обоча програма навчальноњ дисципл≥ни Ї нормативним документом вищого навчального закладу ≥ м≥стить виклад конкретного зм≥сту навчальноњ дисципл≥ни, посл≥довн≥сть, орган≥зац≥йн≥ форми њњ вивченн€ та њх обс€г, визначаЇ форми та засоби поточного ≥ п≥дсумкового контрол≥в. 2. –озробл€Їтьс€ викладачем. –обоча програма навчальноњ дисципл≥ни розгл€даЇтьс€ на зас≥данн≥ цикловоњ ком≥с≥њ, п≥дписуЇтьс€ головою цикловоњ ком≥с≥њ ≥ затверджуЇтьс€ заступником директора вищого навчального закладу з навчальноњ роботи. 3. ‘ормат бланка ј4 (210 х 297 мм).

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
ќснови науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ в загальноосв≥тньому навчальному заклад≥ | ѕлиты перекрыти€ и покрыти€  «
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 285 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1998 - | 1924 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.