У зв’язку з тим, що екологічна ситуація може змінюватись досить швидко, найголовнішою особливістю екологічних спостережень є обов’язкова їх періодичність. Звідси випливає необхідність оперативної обробки моніторингових даних, для того, щоб результати такої обробки забезпечили потрібну оперативність прийняття рішень.
Основною метою застосування інформаційних технологій при проведенні екологічного моніторингу є інформаційне забезпечення для розробки і прийняття управлінських рішень. При цьому автоматизуються процеси вводу, обробки і надання інформації. Важливо відображати результати моніторингу у формі, зрозумілій широкому колу фахівців.
Розробка автоматизованих систем екологічного моніторингу повинна базуватися на існуючих технічних і програмних засобах, які потрібно адаптувати і удосконалити до специфіки екологічних завдань. Найбільш важливим і трудомістким у створенні таких систем є формування і управління базами і банком даних. Помилки і неточності, допущені на стадії формування інформації, призводять до помилкового результату і прогнозу.
Крім забезпечення достовірної первинної інформації важливо забезпечити можливість інформаційного стикування усіх суб’єктів моніторингу у державі. Екологічний моніторинг необхідно проводити по єдиному галузевому чи інформаційному стандарту.
Взаємодія суб'єктів моніторингу здійснюється відповідно до положення про інформаційну взаємодію, яке розробляється, погоджується та затверджується на стадії створення системи моніторингу.
Передумовою розроблення положення про інформаційну взаємодію є визначення інформаційних потреб основних користувачів інформації моніторингу. Для визначення інформаційних потреб необхідно провести попередній збір, комплексний аналіз та оцінку інформації про існуючий стан об'єктів довкілля і факторів впливу на них на основі наявних результатів спостережень.
Визначення інформаційних потреб повинно бути диференційоване з урахуванням потреб користувача та поставленого конкретного завдання.
Джерелами інформації для проведення моніторингу можуть бути дані спостережень, звіти, кадастри, розрахунки, експертні оцінки фахівців, модельні прогнози, а також бази даних, що включають інформацію статистичного або адміністративного характеру.
Інформація може отримуватись також від організацій, у тому числі наукових, які не розташовані на адміністративній території регіону, але виконують систематичні спостереження за станом об'єктів моніторингу в цьому регіоні. Підставою для отримання інформації мають бути відповідні угоди про співпрацю.
3Програма моніторингу передбачає реалізацію пріоритетних завдань та заходів у межах досліджуваної території на певний період і залучає до виконання усіх суб'єктів моніторингу.
При встановленні пріоритетів у плануванні системи моніторингу беруться до уваги такі аспекти:
- екологічний стан окремих об'єктів навколишнього природного середовища або територій;
- виражені негативні тенденції зміни стану окремих об'єктів навколишнього природного середовища або територій;
- економічне значення окремих об'єктів навколишнього природного середовища або території;
- антропогенне навантаження на окремі території;
- особливості управління використанням природних ресурсів (басейновий принцип при управлінні водними ресурсами та ін.).
Загальна стратегія моніторингу полягає в орієнтації системи на вирішення таких інформаційних завдань:
- визначення показників стану та динаміки забруднення складових довкілля;
- визначення кількісних та якісних показників навантаження на складові довкілля за рахунок антропогенної діяльності та їх динаміки;
- визначення показників впливу на стан складових довкілля, що обумовлені стихійними та небезпечними природними явищами;
- визначення якісних та кількісних показників, що характеризують вплив на стан навколишнього природного середовища суміжних (прилеглих) територій.
Виходячи з цих завдань створюється мережа спостережень і розробляються програми спостережень в системі моніторингу довкілля.
Основними напрямами використання інформації є:
- оперативне забезпечення інформаційних потреб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у наданні відомостей про стан довкілля для прийняття управлінських рішень, контролю щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування;
- забезпечення прав населення на отримання інформації про стан довкілля;
- задоволення по запитах потреб підприємств, установ, організацій у інформації про стан довкілля для прийняття рішень щодо дотримання вимог екологічної безпеки та раціонального природокористування;
- прогнозування за результатами спостережень можливих змін стану в екосистемах, медико-біологічних та соціальних наслідків екологічної діяльності у поєднанні з соціальними факторами, оцінка ризику;
- моделювання шляхів досягнення екологічно безпечного стану та управлінських рішень щодо їх впровадження, створення моделей економічно доцільного та екологічно безпечного розвитку регіону;
- популяризація екологічних знань шляхом створення спеціальних теле- та радіопрограм, інформаційних каналів Internet, видання відповідної літератури; доведення інформації про стан довкілля регіону до населення;
- підготовлення інформації про стан навколишнього природного середовища регіону.
Контрольні запитання
1 Якою є основна мета застосування інформаційних технологій при проведенні екологічного моніторингу?
2 Звідки беруть інформацію при проведенні моніторингу?
3 Якими є основні напрями використання моніторингової інформації?
