Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћехан≥зм газообм≥ну м≥ж пов≥тр€м та тканинами орган≥зму




ѕ≥д час диханн€ майже 30% пов≥тр€, що вдихуЇтьс€, знаходитьс€ у дихальних шл€хах, а 70% заповнюЇ об'Їм альвеол. —аме ц€ частина пов≥тр€ забезпечуЇ вентил€ц≥ю альвеол, його в≥дношенн€ до вдихуваного пов≥тр€ називаЇтьс€ коеф≥ц≥Їнтом легеневоњ вентил€ц≥њ. јтмосферне пов≥тр€ Ч це сум≥ш азоту (до 78%), кисню (до 21%), вуглекислого газу (до 0,03%), вод€ного пару та незначноњ дом≥шки ≥нших газ≥в.

„астина атмосферного тиску, €ка залежить в≥д к≥лькост≥ окремого газу, називаЇтьс€ його парц≥альним тиском. Ќаприклад, атмосферний тиск становить 760 мм рт.ст., а дол€ кисню Ч 21% в≥д пов≥тр€, тобто цей газ створюЇ 21% загального атмосферного тиску, а саме: 160 мм рт.ст. ¬≥дпов≥дно вуглекислий газ створюЇ парц≥альний тиск 0,23 мм рт.ст. ќднак в альвеолах не в≥дбуваЇтьс€ повноњ зам≥ни пов≥тр€ атмосферним, тому реальний р≥вень газ≥в в альвеол€рному пов≥тр≥ характеризуЇтьс€ такими значенн€ми Ч 102-104 мм рт.ст. дл€ кисню та 40 мм рт.ст. дл€ вуглекислого газу.

 онцентрац≥€ газ≥в у р≥динах характеризуЇтьс€ терм≥ном напруженн€ газ≥в. ¬≥н означаЇ, з €кою силою розчинений газ намагаЇтьс€ залишити р≥дину.

√азообм≥н кисню та вуглекислого газу м≥ж альвеол€рним пов≥тр€м та кров'ю легеневих кап≥л€р≥в забезпечуЇтьс€ шл€хом простоњ дифуз≥њ, зумовленоњ р≥зними њхн≥ми парц≥альними тисками (напруженн€м) по обидва боки ст≥нок альвеол.

” звичайних умовах парц≥альний тиск кисню в альвеолах завжди б≥льший, н≥ж його напруженн€ у венозн≥й кров≥ (40 мм рт.ст.), а парц≥альний тиск вуглекислого газу навпаки менший, н≥ж його напруженн€ (46 мм рт.ст.).

“аким чином, р≥зниц€ концентрац≥њ кисню по обидва боки альвеол перевищуЇ 60 мм рт.ст., тому в≥н перем≥щуЇтьс€ у кров. ¬углекислий газ виходить назовн≥ теж швидко, тому що незначна р≥зниц€ його концентрац≥њ компенсуЇтьс€ кращою розчинн≥стю у вод≥.  р≥м того, на насиченост≥ кров≥ газами позначаЇтьс€ те, що вони у н≥й переважно перебувають у х≥м≥чно зв'€заному стан≥, це спри€Ї пост≥йн≥й дифуз≥њ.

 исень, що над≥йшов у плазму кров≥ з альвеол, перем≥щуЇтьс€ до еритроцит≥в, у €ких з'ЇднуЇтьс€ з гемоглоб≥ном у сполуку Ч оксигемоглоб≥н (1 г гемоглоб≥ну приЇднуЇ 1,34 мл кисню).  иснева Їмн≥сть кров≥ Ч це максимальна к≥льк≥сть кисню, €ка може бути зв'€зана 100 мл кров≥ за умови, що весь гемоглоб≥н перетворивс€ на оксигемоглоб≥н. ‘≥ксац≥€ кисню та розпад оксигемоглоб≥ну залежить не лише в≥д напруженн€ газу, але ≥ в≥д ≥нших фактор≥в, €к≥ позначаютьс€ на ц≥й реакц≥њ, зокрема температури, на€вност≥ кислих речовин та вуглекислого газу.

ѕ≥двищенн€ температури у працюючих органах та тканинах, зб≥льшенн€ концентрац≥њ вуглекислого газу та орган≥чних кислот спри€ють розпаду оксигемоглоб≥ну, вив≥льненню кисню та переходу його до кл≥тин. ј протилежн≥ умови навпаки забезпечують утворенн€ оксигемоглоб≥ну, наприклад, у леген€х.

ѕерем≥щенн€ вуглекислого газу переважно в≥дбуваЇтьс€ у вигл€д≥ г≥дрокарбонат≥в натр≥ю та кал≥ю, значно меншою м≥рою у форм≥ газу та сполуки з гемоглоб≥ном Ч карбгемоглоб≥ну. ”творенн€ та розпад г≥дрокарбонат≥в залежить в≥д активност≥ карбоанг≥дрази (ферменту еритроцит≥в, €кий катал≥зуЇ синтез та розпад вуг≥льноњ кислоти), а також концентрац≥њ вуглекислого газу та на€вност≥ кислот, сильн≥ших за вуг≥льну.

 ожна тканина у стан≥ в≥дносного спокою споживаЇ р≥зну к≥льк≥сть кисню. Ќаприклад, кожну хвилину 1 кг печ≥нки необх≥дно 27 мл кисню, п≥дшлунковоњ залози Ч 40 мл, селез≥нки Ч 50 мл, а €кщо надходить менше ц≥Їњ к≥лькост≥, виникаЇ стан г≥покс≥њ (в≥д hypo Ч знизу, oxygenium Ч кисень). ” таких умовах кл≥тини не одержують достатньо енерг≥њ дл€ виконанн€ своњх функц≥й, що про€вл€Їтьс€ порушенн€м стану всього орган≥зму. Ќайб≥льш виразн≥ зм≥ни спостер≥гаютьс€ при г≥покс≥њ нервовоњ системи, тому що виникаЇ розлад нейрогуморальноњ регул€ц≥њ роботи вс≥х систем. ѕерше, що виникаЇ Ч це втрата св≥домост≥ через гальмуванн€ нервових процес≥в у кор≥ великих п≥вкуль, €ка найб≥льш залежить в≥д споживанн€ кисню.

ћаксимальне споживанн€ кисню (ћ— ) Ї показником аеробноњ продуктивност≥ роботи орган≥зму. јеробна продуктивн≥сть Ч це здатн≥сть людини виконувати дуже важку роботу, забезпечуючи своњ енергетичн≥ витрати споживанн€м кисню безпосередньо п≥д час навантаженн€. ¬еличина ћ—  залежить в≥д функц≥ональних можливостей дихальноњ, серцево-судинноњ систем та кров≥. ” спортсмен≥в п≥д час змагань ћ—  мусить забезпечуватись на р≥вн≥ 6-6,5 л/хв, що потребуЇ легеневоњ вентил€ц≥њ на р≥вн≥ 150 л/хв, кисневоњ Їмност≥ Ч 22-25 мл кисню на 100 мл кров≥, хвилинного об'Їму кров≥ Ч 33-35 л.

–егул€ц≥€ диханн€

„астота та глибина диханн€ залежить в≥д потреб орган≥зму ≥ регулюЇтьс€ нервовими та гуморальними механ≥змами.

ќсновна частина дихального центру знаходитьс€ у довгастому мозку, але в ≥нших частинах мозку також Ї структури, €к≥ впливають на диханн€.

ѕ≥д час вдиху альвеоли легень розширюютьс€, що зумовлюЇ розт€гуванн€ рецептор≥в, €к≥ знаход€тьс€ в њхн≥х ст≥нках. ≤мпульси в≥д рецептор≥в надход€ть до довгастого мозку, що гальмуЇ вдих ≥ викликаЇ видих. “аким чином, пневмотаксичний центр забезпечуЇ почергово вдих та видих, а пошкодженн€ кл≥тин центру зумовлюЇ припиненн€ диханн€. Ќа стан≥ центру позначаютьс€ сигнали, €к≥ надход€ть з ≥нших нервових центр≥в. “ак, подразненн€ слизовоњ оболонки трахењ та бронх≥в, особливо з д≥л€нки б≥фуркац≥њ, викликаЇ рефлекс кашлю.

 ≥рка великих п≥вкуль забезпечуЇ можлив≥сть дов≥льноњ зм≥ни роботи дихальноњ системи. «в'€зок м≥ж к≥ркою та дихальним центром п≥дтверджуЇтьс€ створенн€м умовних рефлекс≥в на основ≥ диханн€, а також його зм≥ною п≥д впливом г≥пнозу, п≥д час емоц≥й.

ќсобливу роль серед гуморальних речовин, €к≥ впливають на диханн€, в≥д≥граЇ вуглекислий газ. ÷€ речовина подразнюЇ кл≥тини дихального центру, змушуЇ њх надсилати б≥льше ≥мпульс≥в до дихальних м'€з≥в, тому диханн€ част≥шаЇ та стаЇ б≥льш глибоким, легенева вентил€ц≥€ зростаЇ.  р≥м вуглекислого газу, збуджуютьс€ хеморецептори судин через накопиченн€ у кров≥ орган≥чних кислот, переважно молочноњ. ÷≥ кисл≥ речовини стимулюють диханн€ доти, доки њхн€ концентрац≥€ знизитьс€ до нормальних значень.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 437 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1571 - | 1380 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.