Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѓжа та характер харчуванн€




¬≥д €кост≥ њж≥, характеру харчуванн€, дотриманн€ режиму харчуванн€ залежить ф≥зичне, псих≥чне та сексуальне здоров'€ людини. ƒо складу њж≥ вход€ть нутр≥Їнти, тобто власне поживн≥ речовини, €к≥ всмоктуютьс€, та баластн≥, €к≥ вивод€тьс€.

ƒо складу продукт≥в харчуванн€ вход€ть б≥лки, жири, вуглеводи, кл≥тковина, в≥там≥ни, м≥неральн≥ речовини й вода. ¬елике значенн€ в харчетравленн≥ мають кишков≥ бактер≥њ, €к≥ синтезують вторинн≥ нутр≥енти.

ƒуже важливим Ї р≥вень калор≥й у њж≥.  ожна орган≥чна речовина маЇ певну енергетичну ц≥нн≥сть. “ак, 1 г жир≥в Ч 9,3 ккал (або 37,0 кƒж), б≥лк≥в ≥ вуглевод≥в Ч 4,1 ккал (або 17,2 кƒж), етилового спирту Ч 7,1 ккал (або 29,7 кƒж).

¬итрати енерг≥њ за добу залежать в≥д в≥ку, стат≥, умов житт€, характеру роботи людини:

Ч легка ф≥зична робота у чолов≥к≥в Ч 2100 ккал, ж≥нок Ч 1800 ккал;

Ч середн€ ф≥зична робота у чолов≥к≥в Ч 2700 ккал, ж≥нок Ч 2000 ккал;

Ч т€жка ф≥зична робота у чолов≥к≥в Ч 3000 ккал, ж≥нок Ч 2200 ккал;

Ч дуже т€жка ф≥зична робота у чолов≥к≥в Ч 3500 ккал.

“ак≥ витрати властив≥ дорослим у в≥ц≥ в≥д 18 до 40 рок≥в, при середн≥й мас≥ т≥ла 70 кг у чолов≥к≥в та 60 кг у ж≥нок. ” старшому в≥ц≥ (40-60 рок≥в) енерговитрати зменшуютьс€ за кожн≥ 10 рок≥в Ч на 5%, а у наступн≥ дес€тир≥чч€ Ч на 10%.

ћежа ≥нтенсивност≥ обм≥нних процес≥в у чолов≥к≥в складаЇ майже 4800 ккал, а у ж≥нок Ч 3700 к ал. ƒл€ вид≥в спорту, €к≥ вимагають високоњ витривалост≥, вони не повинн≥ перевищувати 1000 ккал/год.

” перш≥ 6 м≥с. ваг≥тност≥ витрати зростають на 96 ккал, в останн≥ 3 м≥с. Ч на 215-240 ккал, а при грудному годуванн≥ Ч на 500 ккал щоденно.

Ќа жаль, переважна б≥льш≥сть людей про€вл€Ї малу ф≥зичну активн≥сть, тобто њхн≥ енерговитрати складають за добу 2300-2700 ккал у чолов≥к≥в, 1800-2000 ккал у ж≥нок, однак споживають вони значно б≥льше енергетичних субстрат≥в ≥з њжею.

≈ксперти ¬ќќ« вважають, що оптимальним Ї вживанн€ њж≥, 12-15% калор≥йност≥ €коњ складають б≥лки (≥з них 50% тваринного походженн€), 30-35% Ч жири, 50-55% Ч вуглеводи.

Ќаука про харчуванн€ даЇ ч≥тк≥ рекомендац≥њ щодо потреб людини в б≥лках, жирах, вуглеводах, в≥там≥нах, макро- ≥ м≥кроелементах, баластних речовинах.

Ќа сучасному етап≥ розвитку б≥олог≥њ та медицини розроблено основн≥ принципи складанн€ харчових рац≥он≥в, €к≥ мус€ть:

Ч п≥дтримувати стаб≥льн≥сть внутр≥шнього середовища, поповнювати енергетичн≥ та пластичн≥ витрати орган≥зму на основний обм≥н, ус≥ види роб≥т, р≥ст ≥ в≥дновн≥ процеси;

Ч р≥вень ус≥х складових не повинен бути нижчим за потребу (м≥н≥мальну);

Ч ум≥ст в≥там≥н≥в ≥ м≥неральних речовин не повинний перевищувати токсичний р≥вень.

«а фундаментальним американським виданн€м "Ќешк≥длив≥сть харчових продукт≥в" (1986) оптимальним Ї пом≥рковане споживанн€ р≥зних харчових продукт≥в, не перењданн€. ÷≥ рекомендац≥њ сп≥впадають ≥з порадами √≥пократа щодо "пом≥рност≥ ", —алернським кодексом та ≥ншими античними та п≥зн≥шими джерелами щодо правил збереженн€ здоров'€.

” рац≥он≥ мусить бути за поживн≥стю:

Ч складних вуглевод≥в Ч 55-60%;

Ч цукру Ч не б≥льше 15%;

Ч жиру Ч 10-30%;

Ќа здоров'€ людини особливо негативно впливаЇ њжа, що м≥стить багато тваринних жир≥в, цукру та сол≥. –аф≥нован≥ продукти не менш шк≥длив≥ дл€ орган≥зму.

"Ќаша цив≥л≥зац≥€ методично руйнуЇ натуральн≥ харчов≥ продукти, раф≥нуючи њх, щоб надати привабливост≥ на шкоду здоров'ю" Ч зазначав ћ. √орен, в≥домий валеолог.

“ак, наприклад, пол≥рований рис не м≥стить т≥ам≥ну та кл≥тковини. Ѕ≥ле борошно вищих сорт≥в повн≥стю позбавлене кл≥тковини, в≥там≥н≥в, дуже мало залишаЇтьс€ б≥лк≥в.

” 1997 р. експерти ¬ќќ« визначили м≥жнародний стандарт ви€вленн€ зайвоњ ваги, так званий ≥ндекс маси т≥ла, €кий розраховують д≥ленн€м маси т≥ла (у кг) на зр≥ст у квадрат≥ (м2). «г≥дно з цим ≥ндексом розр≥зн€ють:

Ч норму Ч 18,5-24 кг/м2;

Ч ожир≥нн€ 1 ступен€ -25-29 кг/м2;

Ч ожир≥нн€ 2 ступен€ Ч 30-40 кг/м2;

Ч ожир≥нн€ 3 ступен€ Ч понад 40 кг/м2. ¬икористовують ≥ дещо ≥нш≥ розрахунки оптимальноњ маси т≥ла людини:

ћ т≥ла = 50+0,75х (зр≥ст, см Ч 150) + + (в≥к, рок≥в Ч 20):4, кг ћ т≥ла = «р≥ст, см Ч 100.

Ќадлишкове надходженн€ щодобово 100 ккал, що в≥дпов≥даЇ 50 г хл≥ба, зумовлюЇ в≥дкладанн€ 10 г жиру.  ожний зайвий 1 кг маси т≥ла зменшуЇ житт€ на 6-8 м≥с.

«а енергетичною ц≥нн≥стю або калор≥йн≥стю продукти под≥л€ють на к≥лька категор≥й:

Ч дуже високоенергетичн≥ Ч 400-900 ккал/100 г;

Ч високоенергетичн≥ Ч 250-400 ккал/100 г;

Ч середньоенергетичн≥ Ч 100-250 ккал/100 г;

Ч малоенергетичн≥ Ч до 100 ккал/100 г.

«апропоновано к≥лька принцип≥в оптимального харчуванн€ людини

1. Ќе њсти багато жирноњ њж≥.

2.  ращим Ї кухонний посуд емальований або дюралюм≥н≥Ївий, ≥з нержав≥ючоњ стал≥, а також ≥з тефлоновим або сил≥коновим покритт€м.

3. ¬егетар≥анство, вживанн€ сироњ њж≥, безсольов≥ д≥Їти мають лише значенн€ при де€ких захворюванн€х, але неприйн€тн≥ в загальному план≥. ÷≥ обмеженн€ знижують ф≥зичн≥ та розумов≥ зд≥бност≥, зменшують життЇд≥€льн≥сть ≥ енерг≥йн≥сть. «а своЇю будовою травний канал людини не пристосований до њж≥ виключно рослинного або виключно тваринного походженн€. Ћише шл€хом рац≥онального поЇднанн€ р≥зних продукт≥в харчуванн€ дос€гаЇтьс€ нормальна життЇд≥€льн≥сть орган≥зму.

4. ’арчуванн€ за системою йог≥в:

а) добре пережовувати харч≥;

б) приймати њжу коли голодний, а не за звичкою;

в) не потр≥бно њсти у стан≥ афекту, у стан≥ п≥сл€ перегр≥ванн€;

г) не менше 50% рац≥ону повинн≥ складати фрукти та овоч≥;

д) за добу потр≥бно вжити 3 л води, €ку сл≥д пити перед або в≥дразу п≥сл€ сну;

е) виключити з рац≥ону додаткову с≥ль;

ж) уникати смаженого;

з) обмежити споживанн€ цукру, кондитерських вироб≥в, раф≥нованих продукт≥в;

≥) достатньо споживати молока ≥ молочних продукт≥в; к) њсти 2-3 рази на день.

ћожна погодитись з таким харчуванн€м, але споживати воду перед сном недоц≥льно.

5. ƒ≥Їта австр≥йського ф≥з≥олога ѕ. Ѕрегга маЇ вегетар≥анську суть, але допускаЇ п≥сне м'€со з овочами при суттЇвому зменшенн≥ сол≥. ѕ. Ѕрегг дожив до 95 рок≥в ≥ загинув п≥д час катанн€ на дошц≥ в мор≥.

6. ¬ основ≥ д≥Їти √. Ўелтона лежить принцип, що кожен продукт сл≥д уживати окремо в≥д ≥нших. “ак, м'€со не поЇднуЇтьс€ з молоком; молоко не можна споживати разом ≥з зеленими овочами, а картоплю з хл≥бом. јле б≥льш≥сть спец≥ал≥ст≥в-д≥Їтолог≥в вважають, що д≥Їта Ўелтона не обгрунтована.

™ також д≥Їти ¬.≤. ƒ≥льмона, — ¬егагоњ (‘ранц≥€), ѕереша (ѕортугал≥€).

”с≥ д≥Їтологи вважають, що в харчуванн≥ сл≥д дотримуватись принцип≥в пом≥ркованост≥ та максимальноњ р≥зноман≥тност≥

7. ¬ќќ« в≥дносить алкоголь до наркотичних речовин, довготривале використанн€ €кого призводить до звиканн€ ≥ незворотних морфо-функц≥ональних зм≥н у нервов≥й, ендокринн≥й, статев≥й та ≥мунн≥й системах. ѕиво м≥стить 5% вуглевод≥в, 2,8-6% алкоголю, тому 1 л пива за калор≥йн≥стю в≥дпов≥даЇ 100-200 г хл≥ба, 50 г шоколаду, 300-600 мл молока, 100 г м'€са. —поживанн€ великих об'Їм≥в пива поЇднуЇ д≥ю алкоголю та надлишку надходженн€ води, це призводить до перенапруги нирок, серц€, а на€вн≥ у пив≥ аналоги естроген≥в негативно впливають на статеву систему чолов≥к≥в. ќднак пом≥рне вживанн€ алкоголю в≥д≥граЇ захисну роль проти ≥шем≥њ (до 60 мл за добу).

јв≥ценна надавав велике значенн€ вину, але застер≥гав в≥д його надм≥рного споживанн€. —пирт утворюЇ з водою г≥драти Ч токсичн≥ сполуки, особливо небезпечн≥ при вм≥ст≥ спирту 70-80%, а токсичн≥сть слабоалкогольних напоњв значно менша. “ому стародавн≥ греки й римл€ни пили лише розбавлене вино, а тих, хто пив порозбавлене вважали варварами.

 ульт њж≥, пи€цтво та ожир≥нн€ Ч ознака виродженн€ нац≥њ. ƒосл≥дженн€ в 10 област€х ”крањни показали, що 10-20% чолов≥к≥в ≥ 30-40% ж≥нок мають надм≥рну масу. ўе √≥пократ писав, що надм≥рне насиченн€ шлунка спри€Ї хворобам, а в≥домий спец≥ал≥ст в галуз≥ харчуванн€ ѕоль Ѕрегг стверджуЇ: "Ѕути товстим та хворим - це злочин".

¬≥дчутт€ насиченн€ й апетит визначаютьс€ к≥льк≥стю споживних вуглевод≥в, тому обмеженн€ споживанн€ жиру призводить до зменшенн€ маси т≥ла. ѕри г≥подинам≥њ окисленн€ жиру в орган≥зм≥ знижене.

”с≥м, хто маЇ б≥льшу масу, н≥ж треба, необх≥дно зменшити споживанн€ жир≥в, њсти лише тод≥, коли хочетьс€.

—трава не повинна бути дуже гар€чою або дуже холодною.

—л≥д њсти пов≥льно, не посп≥шати, добро пережовувати њжу. ј дл€ цього потр≥бно мати здоров≥ зуби. «араз дуже розповсюджений кар≥Їс ≥ пародонтоз. ѕотр≥бно дотримуватись г≥г≥Їни ротовоњ порожнини: чистити зуби дв≥ч≥ на добу прот€гом 2-3 хв. зубними пастами, що м≥ст€ть фтор, б≥олог≥чно активн≥ речовини. ƒо та п≥сл€ чищенн€ зуб≥в ротову порожнину прополоскати ел≥ксиром. ћожна використовувати п≥сл€ њж≥ жувальну гумку, краще без цукру, прот€гом 10 хв. “ривати прийом њж≥ маЇ не менше 20 хв., в≥н маЇ бути св€том, тому дуже важлив≥ серв≥ровка та настр≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 472 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1321 - | 1275 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.