Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток м≥Їл≥нових волокон в ембр≥огенез≥ (замалювати)




” процес≥ розвитку м≥Їл≥нового волокна осьовий цил≥ндр занурюЇтьс€ в нейролемоцит, вт€гуючи його плазмолему ≥ утворюючи глибоку складку. ÷ю подв≥йну складку (дупл≥катуру) нейролемоцита називають мезаксоном. ” процес≥ подальшого іенезу волокна, нейролемоцит (швановська кл≥тина) пов≥льно обертаЇтьс€ навколо осьового цил≥ндра, в результат≥ чого мезаксон багато раз≥в огортаЇ його. ƒивись 1 питанн€!!!

Ѕезм≥Їл≥нове волокно кабельного типу (замалювати).

ћезаксон Ц подв≥йна складка (дупл≥катура) плазмолеми нейролемоцита.

 л≥тини Ўванна Ц ол≥годендроцити Ц оточують оболонки навколо в≥дростк≥в нервових кл≥тин.

Ќервов≥ зак≥нченн€.  ласиф≥кац≥€ тип≥в. Ќамалювати рефлекторну дугу ≥ позначити на н≥й нервов≥ зак≥нченн€.

“ри види нервових зак≥нчень: рецептори, ефектори ≥ м≥жнейронн≥ синапси.–ецептори Ц це чутлив≥ нервов≥ зак≥нченн€ €к≥ сприймають подразненн€ ≥з зовн≥шнього середовища (екстерорецептори), або ≥з внутр≥шнього середовища (≥нтерорецептори). ” залежност≥ в≥д подразника, на €кий реагують рецептори розр≥зн€ють:

-терморецептори (сприймають зм≥ни температури);

-барорецептори (сприймають зм≥ни тиску);

-механорецептори (реагують на механ≥чн≥ подразники);

-хеморецептори (реагують на х≥м≥чн≥ подразники).

” залежност≥ в≥д будови розр≥зн€ють

¬≥льн≥ нервов≥ зак≥нченн€ складаютьс€ т≥льки з к≥нцевих розгалужень дендрита.

Ќев≥льн≥ ≥нкапсульован≥ нервов≥ зак≥нченн€ складаютьс€ з розгалужень дендрита, кл≥тин нейрогл≥њ, сполучнотканинноњ капсули.

Ќев≥льн≥ некапсульован≥ складаютьс€ з розгалужень дендрита ≥ кл≥тин нейрогл≥њ.

 

–ухов≥ нервов≥ зак≥нченн€. ћорфофункц≥ональна характеристика (намалювати ультрам≥кроскоп≥чну схему будови).

–ухов≥ нервов≥ зак≥нченн€ в скелетних мТ€зах утворен≥ зак≥нченн€ми аксон≥в ≥ плазмолемою мТ€зового волокна. ” ц≥й д≥л€нц≥ аксон утрачаЇ м≥Їл≥нову оболонку ≥ розгалужуЇтьс€. ѕлазмолема утворюЇ заглибленн€, в €ке занурюЇтьс€ аксон Ц утворюЇтьс€ нервово-мТ€зовий синапс. ћед≥атор-ацетилхол≥н.

 

Ќ≈–¬ќ¬ј “ јЌ»Ќј

–ецептори - чутлив≥ зак≥нченн€ дендрит≥в нервових кл≥тин, пристосован≥ до сприйн€тт€ подразнень, що надходить до орган≥зму. –озр≥зн€ють екстерорецептори, €к≥ сприймають подразненн€ ≥з зовн середовища, та ≥нтерорецептори, подразненн€ до €ких надход€ть в≥д власних тканин орган≥зму. –≥зновидом ≥нтерорецептор≥в Ї пропр≥орецептори - чутл нерв зак у м'€зах ≥ сухожилл€х, €к≥ беруть участь у регул€ц≥≥ рух≥в ≥ положенн€ т≥ла у простор≥. «алежно в≥д природи подразнень, €к≥ зумовлюють збудженн€ чутл нерв зак, останн≥ под≥л€ють на терморецептори, механорецептори, барорецептори, хеморецептори, ноцицептори (сприймають больов≥ подразненн€) тощо.

 

«алежно в≥д будови розр≥зн€ють в≥льн≥ нерв зак, €к≥ складаютьс€ лише з к≥нцевих розгалужень дендрита, та нерв рецептори, у €ких розгалуженн€ дендрита оточен≥ кл≥тинами нейрогл≥њ. якщо нерв зак оточуЇ сполучнотканинна капсула, вони отримують назву капсульованих; т≥ рецептори, €к≥ не мають - некапсульованими.

 

13) ƒл€ еп≥телию характерни в≥льн≥ нерв зак.

 

14) „утлив≥ нерв зак у склад≥ сполучноњ тканини под≥л€ютьс€ на капсульован≥, некапсульован≥ та нервово-сухожильн≥ веретена ("сухожильн≥ органи √ольдж≥" - механорецепц≥€).

 

—еред капсульованих залежно в≥д будови розр≥зн€ють:

- пластинчаст≥ т≥льц€ ѕач≥н≥ (багато у сполучн≥й тканин≥ вс≥х внутр≥шн≥х орган≥в ≥ в глубоких шарах дерми - сприймають зм≥ну тиску),

- цибулинопод≥бн≥ т≥льц€ √ольдж≥-ћаццон≥ (локал≥зуютьс€ у шк≥р≥, серозних та слизових оболонках - функц≥њ барорецепц≥њ. –≥зновидом пластинчастих т≥лець дерми Ї т≥льц€ –уфф≥н≥ - в≥дчутт€ пост≥йного тиску),

- дотиков≥ т≥льц€ ћейснера (у сосочковому шар≥ дерми - забезпечують тактильну чутлив≥сть),

- к≥нцев≥ колби  раузе (у кон'юктив≥ ока, сполучн≥й тканин≥ €зика та зовн статевих орган≥в - забезпечують холодову чутлив≥сть).

 

15) -

 

16) ” м'€зов≥й тканин≥ чутлив≥ нерв зак утворюють нервово-м'€зов≥ веретена, €к≥ сприймають зм≥ну довжини м'€зового волокна ≥ швидк≥сть ц≥Їњ зм≥ни.

 

17) Ќервов≥ зак (terminationes nervorum) под≥л€ють на рецептори, ефектори та м≥жнейронн≥ синапси.

–ецептори - чутлив≥ зак≥нченн€ дендрит≥в нервових кл≥тин, пристосован≥ до сприйн€тт€ подразнень, що надходить до орган≥зму. –озр≥зн€ють екстерорецептори та ≥нтерорецептори.

≈фектори утворен≥ зак≥нченн€ми аксон≥в нерв кл≥тин. –озр≥зн€ють рухов≥ та секреторн≥. –ухов≥ у скелетних м'€зах утворен≥ терм≥нал€ми аксон≥в нейрон≥в рухових €дер передн≥х рог≥в спинного мозку або моторних €дер головного мозку. —екреторн≥ вид≥л€ють у кров нейрогормони, зв'€зуючи тим самим нервову та гуморальну регул€ц≥њ.

ћ≥жнейронн≥ синапси - форма м≥жкл≥тинних зв'€зк≥в.

—кладаютьс€ з пресинаптичноњ, постсинаптичноњ частин та синаптичноњ щ≥лини. ѕресинаптична частина розширена, утворена терм≥нальною г≥лкою аксона кл≥тини, €ка передаЇ ≥мпульс, м≥стить м≥тохондр≥њ та синаптичн≥ пухирц≥, €к≥ м≥ст€ть так зван≥ мед≥атори (нейротрансм≥тери), вкрита пресинаптичною мембраною, €ка утворюЇ пресинаптичну реш≥тку дл€ пухирц≥в. ѕостсинаптична частина синапса може м≥стити значн≥ скупченн€ електронно-щ≥льного матер≥алу. ѓњ мембрана м≥стить у своЇму склад≥ специф≥чний б≥лок - рецептор мед≥атора. —инаптична щ≥лина заповнена тканинною р≥диною, м≥стить ниткопод≥бн≥ структури, €к≥ утримуюють разом дв≥ частини синапсу.

‘ункц≥€: збуджувальний або гальм≥вний вплив на постсинаптичну частину.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 346 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1382 - | 1280 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.