МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Науково-методичний центр аграрної освіти
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для заміру залишкових знань студентів,
що навчаються за ОПП підготовки ОКР «бакалавр» напрямку 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»
Дисципліни:
«Топографія» (1 курс);
«Геодезія» (2 курс);
Вища геодезія» (3 курс).
Київ
Аграрна освіта
Тестові завдання розроблені на виконання наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.08.2011 р. № 436 «Про підсумки незалежного заміру знань студентів (шляхом незалежного тестування)».
Основою для розробки тестових завдань прийнято програми геодезичних навчальних дисциплін «Топографія» (1 курс), «Геодезія» (2 курс) та «Вища геодезія) (3 курс) для підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.080101 «Геодезія картографія та землеустрій» у вищих навчальних закладах ІІ-ІУ рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України, що затверджені Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики та продовольства України в 2010 році.
Розробка тестових завдань здійснена робочою групою складі:
Александровський І.Р. – Одеський державний аграрний університет;
Перій С.С. – Львівський національний аграрний університет;
Радов С.Г. – відповідальний, Луганський національний аграрний університет.
Рецензенти:
Кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри маркшейдерії, геодезії та геології Донбаського державного технічного університету В.Г. Ларченко.
Кафедра геоінформатики і геодезії Донецького національного технічного університету.
Топографія (120 з 425 тестів)
?1.
Предметом топографії є:
-питання земельно-кадастрового знімання територій.
+питання топографічного знімання великих і малих ділянок земної поверхні.
-питання створення державної геодезичної мережі.
-питання зображення сферичної поверхні Землі на площині у вигляді карт.
?2.
Поверхня, в точках якої потенціал сили ваги Землі скрізь має одне і те ж саме значення, це:
-фізична поверхня.
+рівнева поверхня.
-горизонтальна поверхня.
-поверхня еліпсоїду.
?3.
Замкнута поверхня, яка в кожній своїй точці перпендикулярна до напряму сили тяжіння (прямовисної лінії), – це:
+рiвнева поверхня.
-референц – еліпсоїд.
-земний еліпсоїд.
-еліпсоїд обертання.
?4.
Фігура Землі, яка утворена рівневою поверхнею, що збігається з поверхнею Світового океану в стані цілковитого спокою та рівноваги, відповідно продовжена під материками, це:
-загально-земний еліпсоїд.
+геоїд.
-референц-еліпсоїд.
-земна куля.
?5.
Фігура реальної Землі, яка визначена на основі геодезичних, астрономічних та гравіметричних вимірів без врахування розподілу мас в тілі Землі, – це:
-геоїд.
+квазігеоїд.
-рiвнева поверхня.
-референц – еліпсоїд.
-земний еліпсоїд.
?6.
Еліпсоїд, що характеризує фігуру та розміри Землі, це:
-геоїд.
-квазігеоїд.
-рiвнева поверхня.
-референц – еліпсоїд.
+земний еліпсоїд.
?7.
Земний еліпсоїд, що характеризує найкращим чином фігуру та розміри всієї Землі, це:
-геоїд.
-квазігеоїд.
-рiвнева поверхня.
-референц – еліпсоїд.
+загальноземний еліпсоїд.
?8.
Земний еліпсоїд, який взято для опрацювання геодезичних вимірів та встановлення системи геодезичних координат, це:
-геоїд
-квазігеоїд.
-рiвнева поверхня.
+референц – еліпсоїд.
-земний еліпсоїд.
?9.
Розміри земного еліпсоїда характеризують:
-довжини паралелей і меридіанів.
-широта та довгота.
-довжини великої та малої піввісей.
+довжина великої піввісі та полярне стиснення.
?10.
Референц-еліпсоїд Красовського характеризується розмірами великої піввісі та полярного стиснення:
-6378136 м та 1:298,25784.
+6378245 м та 1:298,3.
-6378137 м та 1:298,257223563.
-6377397 м та 1:299,2.
?11.
Пряма, що збігається з напрямом дії сили ваги в даній точці, – це:
-меридіан.
-паралель.
-велика піввісь.
-мала піввісь.
+прямовисна лінія.
?12.
Кут між прямовисною лінією і нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці – це:
+відхилення прямовисної лінії.
-широта точки.
-довгота точки.
-зближення меридіанів.
?13.
Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які проходять через вісь обертання Землі, – це:
+меридіани.
-паралелі.
-нормалі.
-прямовисні лінії.
?14.
Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які перпендикулярні до осі обертання Землі, – це:
-меридіани.
+паралелі.
-нормалі.
-прямовисні лінії.
?15.
Три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватора і початкового меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда, це:
-астрономічні координати.
-топоцентричні координати.
+геодезичні координати.
-геоцентричні координати.
?16.
Компоненти напряму прямовисної лінії в даній точці простору відносно площини перпендикулярної до осі обертання Землі та площини початкового астрономічного меридіана, це:
+астрономічні координати.
-топоцентричні координати.
-геодезичні координати.
-просторові прямокутні координати.
?17.
Площина, що проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і його малу вісь, це:
+площина геодезичного меридіана.
-площина геодезичної паралелі.
-горизонтальна площина.
-площина астрономічного меридіана.
?18.
Кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора, це:
-геодезична довгота.
+геодезична широта.
-астрономічна довгота.
-астрономічна широта.
?19.
Двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана це:
+геодезична довгота.
-геодезична широта.
-астрономічна довгота.
-астрономічна широта.
?20.
Висота точки над поверхнею земного еліпсоїда – це:
+геодезична висота.
-ортометрична висота.
-динамічна висота.
-нормальна висота.
?21.
Висота точки над поверхнею геоїда, відкладена по силовій лінії поля сили ваги, це:
-геодезична висота.
+ортометрична висота.
-динамічна висота.
-нормальна висота.
?22.
Площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці і паралельна до осі обертання Землі, це:
-площина геодезичного меридіана.
-площина геодезичної паралелі.
-горизонтальна площина.
+площина астрономічного меридіана.
?23.
Кут, утворений прямовисною лінією в даній точці і площиною, перпендикулярно до осі обертання Землі, це:
-геодезична довгота.
-геодезична широта.
-астрономічна довгота.
+астрономічна широта.
?24.
Двогранний кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового астрономічного меридіана це:
-геодезична довгота.
-геодезична широта.
+астрономічна довгота.
-астрономічна широта.
?25.
Координати, початком відліку яких є точка місцевості, це:
-астрономічні координати.
+топоцентричні координати.
-геодезичні координати.
-просторові прямокутні координати.
?26.
Координати, початком відліку яких є центр мас Землі, це:
+геоцентричні координати.
-топоцентричні координати.
-геодезичні координати.
-плоскі прямокутні координати.
?27.
Площина, яка перпендикулярна до прямовисної лінії, це:
-вертикальна площина.
+горизонтальна площина.
-площина меридіана.
-площина паралелі.
?28.
Довільна площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці, це:
+вертикальна площина.
-горизонтальна площина.
-площина меридіана.
-площина паралелі.
?29.
Відрізок прямовисної лінії від точки місцевості до обраної рівневої поверхні – це:
-абсциса точки.
-ордината точки;
-апліката точки;
+висота точки.
?30.
Висота точки, яка визначається відносно основної рівневої поверхні, це:
-відносна висота.
+абсолютна висота.
-умовна висота.
-геодезична висота.
?31.
В Україні абсолютні висоти визначаються в:
-Дніпровській системі висот.
+Балтійській системі висот.
-Чорноморській системі висот.
-Азовській системі висот.
?32.
Різниця абсолютних або умовних висот двох точок – це:
+перевищення.
-довжина лінії.
-приріст абсцис.
-приріст ординат.
?33.
Під нівелюванням розуміють польові роботи, в результаті яких визначають:
+перевищення між окремими точками або їхні висоти.
-проектні висоти окремих точок.
-відстані до точок "нульових робіт" та їхні висоти.
-відстані між пікетними точками та їхні висоти.
?34.
Зменшене подібне зображення горизонтальної проекції невеликої ділянки місцевості, в межах якого не враховується кривизна Землі, це:
-карта місцевості.
+план місцевості.
-профіль місцевості.
?35.
Зменшене узагальнене зображення на площині всієї або значної частини Землі, складене в прийнятій картографічній проекції з урахування кривизни рівневої поверхні, це:
+карта місцевості.
-план місцевості.
-профіль місцевості.
?36.
Зображення на площині вертикального перетину поверхні місцевості в обраному напрямку – це:
-карта місцевості.
-план місцевості.
+профіль місцевості.
?37.
Сукупність контурів і нерухомих предметів місцевості – це:
-рельєф місцевості.
+ситуація місцевості.
-профіль місцевості.
?38.
Нерівності земної поверхні природного походження – це:
+рельєф місцевості.
-ситуація місцевості.
-профіль місцевості.
?39.
При контурному (горизонтальному) зніманні на карті або на плані зображується:
-рельєф місцевості.
+ситуація місцевості.
-профіль місцевості.
-рельєф та ситуація місцевості.
?40.
При топографічному зніманні на карті або на плані зображується:
-рельєф місцевості.
-ситуація місцевості.
-профіль місцевості.
+рельєф та ситуація місцевості.
?41.
При кадастровому зніманні на плані зображується:
-рельєф місцевості.
-ситуація місцевості.
-профіль місцевості.
-рельєф та ситуація місцевості.
+контури об’єкта, ситуація та межі суміжних ділянок.
?42.
Основною системою координат для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята:
-система координат Меркатора.
-система координат Зольднера.
+система координат Гаусса-Крюгера.
-система координат Сансона.
?43.
В системі координат Гаусса-Крюгера за вісь абсцис (х) приймається:
+осьовий меридіан зони.
-меридіан даної точки.
-Гринвіцький меридіан.
-екватор.
?44.
В системі координат Гаусса-Крюгера за вісь ординат (у) приймається:
-осьовий меридіан зони.
-меридіан даної точки.
-Гринвіцький меридіан.
+екватор.
?45.
Довгота осьового меридіана шестиградусної зони обчислюється за формулою:
+ 
- 
- 
- 
?46.
В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км. В якій координатній зоні знаходить дана точка?
+6.
-5.
-2.
-52.
?47.
В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км. В якій координатній зоні знаходить дана точка?
+6.
-4.
-2.
-42.
?48.
В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км. На якій відстані від осьового меридіану зони знаходить дана точка?
+20 км на схід.
-20 км на захід.
-520 км на схід.
-520 км на захід.
?49.
В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км. На якій відстані від осьового меридіану зони знаходить дана точка?
-20 км на схід.
+80 км на захід.
-420 км на схід.
-420 км на захід.
?50.
В системі координат Гаусса-Крюгера спотворення довжин ліній обчислюється за формулою:
+ 
- 
- 
- 
?51.
Середній меридіан зони, який зображується у вигляді прямої лінії на площині це:
-магнітний меридіан.
+осьовий меридіан.
-географічний меридіан.
-астрономічний меридіан.
?52.
Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний з:
-горизонтальними лініями кілометрової сітки.
+вертикальними лініями кілометрової сітки.
-горизонтальними лініями внутрішньої рамки карти.
-вертикальними лініями внутрішньої рамки карти.
?53.
Геодезичні координати характеризуються:
-абсцисою і ординатою.
+широтою і довготою.
-меридіанами та паралелями.
-кутами та довжинами ліній.
?54.
Прямокутні координати характеризуються:
+абсцисою і ординатою.
-широтою і довготою.
-меридіанами та паралелями.
-кутами та довжинами ліній.
?55.
За початок відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається:
-точка перетину початкового (грінвічського) меридіана та лінії екватора.
-точка перетину географічного меридіана та лінії екватора.
+точка перетину осьового меридіана та лінії екватора.
-точка перетину магнітного меридіана та лінії екватора.
?56.
Щоб уникнути від'ємних значень ординат Гаусса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіану на:
-500 кілометрів на схід.
+500 кілометрів на захід.
-1000 кілометрів на схід.
-1000 кілометрів на захід.
?57.
В проекції Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони:
-за широтою через 4 градуси.
-за широтою через 6 градусів.
-за довготою через 4 градуси.
+за довготою через 6 градусів.
?58.
Процес порівняння даної фізичної величини з іншою однорідною фізичною величиною, яка прийнята за одиницю, це:
-компарування.
+вимірювання.
-перевірка.
-юстировка.
?59.
Якщо об’єкт вимірювання безпосередньо порівнюється з одиницею виміру, то це:
+прямі (безпосередні) виміри.
-непрямі (посередні) виміри.
-рівноточні виміри.
-нерівноточні виміри.
?60.
Якщо значенню фізичної величини визначається через інші виміряні величини, то це:
-прямі (безпосередні) виміри.
+непрямі (посередні) виміри.
-рівноточні виміри.
-нерівноточні виміри.
?61.
Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин, це:
-метрична міра.
-радіанна міра.
+градусна міра.
-градова (десятинна) міра.
?62.
Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин, – це:
-метрична міра.
-радіанна міра.
-градусна міра.
+градова (десятинна) міра.
?63.
Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу, це:
-довгота.
-широта.
-градус.
-азимут.
+радіан.
?64.
Площа земельної ділянки становить S=0,3250 га, що дорівнює:
-3,250 квадратних метрів.
-32,5 квадратних метрів.
+3250 квадратних метрів.
-325 квадратних метрів.
?65.
Площа земельної ділянки становить S=2296 метрів квадратних, що дорівнює:
-0,0023 га.
-22,96 га.
+0,2296 га.
-2,296 га.
?66.
Відношення довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладання на місцевості – це:
-графічна точність масштабу.
+масштаб.
-точність масштабу.
-поперечний масштаб.
-лінійний масштаб.
?67.
Масштаб, який виражається у вигляді правильного дробу і його знаменник показує ступінь зменшення елементів на папері порівняно з їх величиною на місцевості це:
-лінійний масштаб.
-поперечний масштаб.
+числовий масштаб.
-точність масштабу.
?68.
Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0,1 мм на топографічній карті, – це:
-лінійний масштаб.
-поперечний масштаб.
+точність масштабу.
-числовий масштаб.
?69.
Вказати графічну точність для масштабу 1:25000:
-250 м.
+2,5 м.
-0,25 м.
-0,025 м.
-25 м.
?70.
Вказати графічну точність для масштабу 1:10000:
-10 м.
-0,1 м.
+1,0 м.
-100 м.
-0,01 м.
?71.
Вкажіть з перерахованих масштабів найбільш дрібніший:
-1:50000.
-1:100000.
-1:500.
-1:2000.
+1:500000.
?72.
Вкажіть з перерахованих масштабів найбільш крупніший:
-1:5000.
+1:500.
-1:2000.
-1:2500.
-1:1000.
?73.
Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:
-125 м.
+500 м.
-250 м.
-25000 м.
-12500 м.
?74.
Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:
+150 м.
-1500 м.
-100 м.
-15 м.
-300 м.
?75.
Систему поділу топографічних карт на окремі листи називають:
-номенклатурою карт.
+розграфленням карт.
-картографічною проекцією.
-поверхнею відносності.
?76.
Систему позначення окремих листів топографічних карт називають:
+номенклатурою карт.
-розграфленням карт.
-картографічною проекцією.
-поверхнею відносності.
?77.
В основу номенклатури покладений лист топографічної карти масштабу
-1:10 000.
-1:100 000.
-1:500 000.
+1:1 000 000.
?78.
Лист топографічної карти масштабу 1:1 000 000 має розміри:
-по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.
-по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.
+по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів
-по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.
?79.
Лист топографічної карти масштабу 1:100 000 має розміри:
+по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.
-по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.
-по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів
-по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.
?80.
Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їхні кількісні і якісні характеристики, – це:
-горизонталі.
+умовні знаки.
-закладання.
-номенклатура.
?81.
Масштабні умовні знаки служать:
-для зображення об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти.
+для зображення об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти.
-для зображення об'єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна.
-для зображення додаткової характеристики об’єктів місцевості.
?82.
На топографічних планах позамасштабними умовними знаками відображаються:
-сади.
-пасовища.
-лінії зв’язку та електропередач.
+пункти геодезичної мережі.
-виноградники.
?83.
На топографічних картах пояснювальними умовними знаками відображаються:
-залізниці.
+підписи населених пунктів.
-лінії зв’язку та електропередач.
-вітряні млини.
-сади.
?84.
Якщо на топографічній карті є підпис біля зображення моста – «20-5/10», то характеристика цього мосту наступна:
+20 довжина моста, 5 ширина моста, 10 вантажопідйомність в тонах.
-20 ширина моста, 5 висота моста, 10 вантажопідйомність в тонах.
-20 довжина моста, 5 висота моста, 10 вантажопідйомність в тонах.
-20 ширина моста, 5 довжина моста, 10 вантажопідйомність в тонах.
-20 висота моста, 5 ширина моста, 10 вантажопідйомність в тонах.
?85.
Якщо на топографічній карті є підпис на зображенні шосейної дороги «8(12) Б», то характеристика цієї дороги наступна:
-8 – ширина дороги від кювету до кювету, 12 – ширина покритої частини дороги, Б – бетонне покриття.
+8 – ширина покритої частини дороги, 12 – ширина дороги від кювету до кювету, Б – бетонне покриття.
-8 – ширина дороги від кювету до кювету,12-довжина покритої частини дороги, Б – бетонне покриття.
?86.
Характеристика лісу «15/0,25*5» показує наступне:
-15 середня відстань між деревами, 0,25 середня товщина дерева, 5середня висота дерев.
-15 середня висота дерев, 0,25 середня відстань між деревами, 5 середня товщина дерева (м).
+15 середня висота дерев (м), 0,25 середня товщина дерева (м), 5 середня відстань між деревами (м).
?87.
Коричневим кольором на картах показують:
-гідрографію.
-рослинність.
+рельєф.
-дорожню мережу.
-населені пункти.
?88.
Зеленим кольором на картах показують:
-гідрографію.
+рослинність.
-рельєф.
-дорожню мережу.
-населені пункти.
?89.
Рельєф на топографічних картах і планах зображується:
-ізоколами.
+ізогіпсами.
-відмивкою коричневого кольору.
+горизонталями.
?90.
Підвищення куполоподібної форми, що здіймається над навколишньою місцевістю, – це:
+гора.
-котловина.
-хребет.
-лощина.
-сідловина.
?91.
Заглиблення чашоподібної форми, яка не має стоку води, – це:
-гора.
+котловина.
-хребет.
-лощина.
-сідловина.
?92.
Підвищення видовженої форми у вигляді складки земної поверхні, що зображується на карті випуклими горизонталями, – це:
-гора.
-котловина.
+хребет.
-лощина.
-сідловина.
?93.
Лінія, що проходить по найнижчих точках місцевості (лощини) – це:
-горизонталь.
-водорозділ.
+тальвег.
-прямовисна лінія.
?94.
Лінія, що проходить по найвищих точках місцевості, – це:
-горизонталь.
+водорозділ.
-тальвег.
-прямовисна лінія.
?95.
Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:
+закладання.
-ухил місцевості.
-стрімкість схилу.
-висота перерізу рельєфу.
-перевищення.
?96.
Відношення перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання – це:
-закладання.
+ухил місцевості.
-стрімкість схилу.
-висота перерізу рельєфу.
-перевищення.
?97.
Кут, який утворений лінією місцевості з горизонтальною площиною (горизонтальним прокладанням), – це:
-закладання.
-ухил місцевості.
+стрімкість схилу.
-висота перерізу рельєфу.
-перевищення.
?98.
Зменшене зображення вертикального перетину земної поверхні в якому-небудь напрямку, побудоване за певними правилами, – це:
-графік масштабу закладань.
+профіль місцевості.
-стрімкість схилу.
-ухил місцевості.
-перевищення.
?99.
Умовна крива лінія, яка з’єднує точки з однаковими висотами, це:
+горизонталь.
-водорозділ.
-тальвег.
-прямовисна лінія.
?100.
Кут між магнітним та істинним меридіанами даної точки це:
-зближення меридіанів.
-магнітний азимут.
-географічний азимут.
+схилення магнітної стрілки.
?101.
Кут між меридіаном даної точки і геодезичною паралеллю іншої точки лінії це:
+зближення меридіанів.
-магнітний азимут.
-географічний азимут.
-схилення магнітної стрілки.
?102.
Горизонтальний кут між північним напрямком істинного меридіана і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки це:
-зближення меридіанів.
+істинний азимут.
-дирекційний кут.
-схилення магнітної стрілки.
-румб.
?103.
Горизонтальний кут між північним напрямком осьового меридіана зони і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки це:
-зближення меридіанів.
-азимут.
+дирекційний кут.
-схилення магнітної стрілки.
-румб.
?104.
Горизонтальний кут між найближчим напрямком осьового меридіана зони або лінією йому рівнобіжною і напрямком даної лінії це:
-зближення меридіанів.
-азимут.
дирекційний кут.
-схилення магнітної стрілки.
+румб.
?105.
Прямі та обернені дирекційні кути відрізняються між собою на:
-90 градусів.
-360 градусів.
+180 градусів.
-рівні між собою.
?106.
