Яку назву має румб, якщо лінія знаходиться в першій чверті?

-Пн.Зх.

+Пн.Сх.

-Пд.Зх.

-Пд.Сх.

 

?107.

Як визначається дирекційний кут, якщо румб лінії має напрямок Пн.Сх?

+дирекційний кут дорівнює румбу.

-дирекційний кут дорівнює 180 градусів мінус румб.

-дирекційний кут дорівнює 180 градусів плюс румб.

-дирекційний кут дорівнює 360 градусів мінус румб.

 

?108.

Аналітичний спосіб визначення площ ґрунтується на використанні:

-виміряних на плані довжин ліній та кутів між ними.

-виміряних на плані довжин ліній.

-планіметра.

+результатів безпосередніх вимірювань на місцевості або їхніх функцій.

-палетки з паралельними лініями.

 

?109.

Визначаючи площі палеткою з паралельними лініями, користуються:

+лінійним масштабом.

-масштабом площ.

-графіком закладень.

-контрольною лінійкою.

 

?110.

Графічним способом обчислюють площі ділянок:

-тільки трикутної форми.

-тільки прямокутної форми.

+простої геометричної форми, обмежених, як правило, прямими лініями.

-що мають форму трапеції.

-що мають будь-яку форму.

 

?111.

Величина ціни поділки планіметра залежить від:

-кількості кареток з лічильними механізмами на планіметрі.

-марки планіметра.

+довжини обвідного важеля та масштабу плану.

-довжини полюсного важеля та масштабу плану.

-довжин обвідного та полюсного важелів.

 

?112.

Аналітичним способом площа земельної ділянки визначається за формулою:

-

-

-

-

+

 

?113.

Основним методом створення планової державної геодезичної мережі в Україні є:

-тріангуляція.

-полігонометрія.

-трилатерація.

+GPS-спостереження.

-засічки.

?114.

Геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на всю територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж, це:

+державна геодезична мережа.

-геодезична мережа згущення.

-знімальна мережа.

?115.

Геодезичною основою топографічних знімань є:

-державна геодезична мережа (ДГМ).

-розрядна геодезична мережа згущення (РГМЗ).

-знімальні геодезичні мережі (ЗГМ).

-висотні геодезичні мережі.

+ДГМ, РГМЗ, ЗГМ та висотні геодезичні мережі.

 

?116.

Головною геодезичною основою топографічних знімань є:

+державна геодезична мережа.

-розрядна геодезична мережа згущення.

-знімальна геодезична мережа.

-астрономо-геодезична мережа 1класу.

-висотна геодезична мережа 1класу.

 

?117.Геодезичний пункт астрономо-геодезичної мережі 1 класу відноситься до:

+державної геодезичної мережі.

-розрядної геодезичної мережі згущення.

-знімальної геодезичної мережі.

-висотної геодезичної мережі.

 

?118.

Геодезичний пункт мережі згущення 3 класу відноситься до:

-знімальної геодезичної мережі.

-розрядної геодезичної мережі згущення.

+державної геодезичної мережі.

-висотної геодезичної мережі.

-мережі технічного і тригонометричного нівелювання.

 

?119.

Геодезичний пункт мережі 4 класу відноситься до:

-державної геодезичної мережі.

+розрядної геодезичної мережі згущення.

-знімальної геодезичної мережі.

-висотної геодезичної мережі.

-висотної мережі тригонометричного нівелювання.

 

?120.

Засічками визначають планові координати пунктів:

-державної геодезичної мережі (ДГМ).

-розрядної геодезичної мережі згущення (РГМЗ).

+знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).

-ДГМ, РГМЗ.

-РГМЗ, ЗГМ.

 

?121.

Прокладанням теодолітних ходів визначають планові координати пунктів:

-державної геодезичної мережі (ДГМ).

-розрядної геодезичної мережі згущення (РГМЗ).

+знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).

-ДГМ, РГМЗ.

-ДГМ, ЗГМ.

 

?122.

Способом тріангуляції може створюватись:

+астрономо-геодезична мережа 1 класу).

++(50 %) розрядна геодезична мережа згущення.

++(50 %) знімальна геодезична мережа.

-нівелірна мережа 1 класу.

-мережі технічного нівелювання.

 

?123.

В трикутниках мережі тріангуляції вимірюються:

+всі горизонтальні кути.

-всі довжини сторін.

-одна сторона і два кута.

-дві сторони і кут між ними.

-всі кути і сторони.

 

?124.

В трикутниках мережі трилатерації вимірюються:

-всі горизонтальні кути.

+всі довжини сторін.

-одна сторона і два кута.

-дві сторони і кут між ними.

-всі кути і сторони.

 

?125.

Тип зовнішнього геодезичного знаку (тур, піраміда, простий сигнал, складний сигнал) залежить від:

-класу точності геодезичного пункту.

-типу ґрунту.

-глибини промерзання ґрунту.

+від висоти, на яку потрібно підняти прилад при виконанні вимірювань.

-типу ґрунту і глибини його сезонного промерзання.

 

?126.

Наземна споруда, що установлюється для забезпечення видимості між суміжними пунктами геодезичної мережі, це:

-репер.

-стінний репер.

+геодезичний знак.

-центр пункту.

-розпізнавальний стовп.

 

?127.

Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють усі кути й хоча би одну сторону, це:

-трилатерація.

-полігонометрія.

+тріангуляція.

-супутниковий метод.

 

?128.

Побудована на місцевості система ламаних ліній з виміряними довжинами ліній та горизонтальними кутами між ними, це

-трилатерація.

+полігонометрія.

-тріангуляція.

-супутниковий метод.

 

?129.

Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють сторони, це:

+трилатерація.

-полігонометрія.

-тріангуляція.

-супутниковий метод.

 

?130.

У якій системі координат визначають положення пунктів ДГМ?

-В умовній системі координат.

+В загальноземній системі координат.

+В референцній системі координат.

 

?131.

Основним кутомірним приладом являється:

-мензула.

+теодоліт.

-нівелір.

-мірна стрічка.

-кіпрегель.

 

?132.

Горизонтальні кути вимірюють за допомогою:

-мірної стрічки.

-(50 %) кіпрегеля.

-нівеліра.

+(50 %) теодоліта.

-мензули.

 

-133.

Вертикальні кути вимірюють за допомогою:

-мірної стрічки.

+кіпрегеля.

-нівеліра.

+теодоліта.

-мензули.

 

?134.

Горизонтальні прокладання вимірюють за допомогою:

-мірної стрічки.

+кіпрегеля.

-нівеліра.

-теодоліта.

-мензули.

 

?135.

Високоточними теодолітами вважають:

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

 

?136.

Точними теодолітами вважають:

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

 

?137.

Технічними теодолітами вважають:

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

 

?138.

Становий гвинт теодоліта призначений для:

-перенесення теодоліта і встановлення візирної вішки

-зміни відліків по горизонтальному кругу/

-виведення бульбашки циліндричного рівня на середину.

+закріплення теодоліта на штативі.

-закріплення теодоліта у підставці.

 

?139.

Горизонтальний круг теодоліта має:

+закріпні гвинти.

+навідні гвинти.

+лімб.

+алідаду.

-кремальєру.

 

?140.

Робоча міра в теодоліті у вигляді кругової шкали з рівномірним градуюванням через 1⁰, 10’ або 20’ називають:

-алідадою.

-кремальєрою.

-мікроскопом.

+лімбом.

-циліндричним рівнем.

 

?141.

Для взяття відліків по горизонтальному та вертикальному кругах теодоліта служить:

-кремальєра.

+мікроскоп.

-зорова труба.

-діоптрійне кільце.

 

?142.

Фіксування тієї чи іншої частини теодоліта здійснюється за допомогою:

-навідних гвинтів.

+закріпних гвинтів.

-виправних гвинтів.

-підйомних гвинтів.

 

?143.

Бусоль – це прилад, який призначений для:

-вимірювання і відкладання прямих кутів.

-вимірювання довжин ліній.

-вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.

+вимірювання магнітних азимутів.

-вимірювання перевищень.

 

?144.

Бульбашку циліндричного рівня горизонтального кругу виводять в нуль – пункт за допомогою:

-зорової труби.

-навідних гвинтів.

-закріпних гвинтів.

+підйомних гвинтів.

-виправних гвинтів.

 

?145.

Теодоліт до штативу кріпиться за допомогою:

+станового гвинта.

-навідних гвинтів.

-закріпних гвинтів.

-виправних гвинтів.

-підйомних гвинтів.

 

?146.Фокусування зображення за предметом здійснюється в теодоліті за допомогою:

-діоптрійного кільця.

-мікроскопа.

-циліндричного рівня.

+кремальєри.

-алідади.

 

?147.

Чіткість зображення штрихів сітки ниток в теодоліті забезпечується за допомогою:

+діоптрійного кільця окуляра.

-мікроскопа.

-циліндричного рівня.

-кремальєри.

-алідади.

 

?148.

Точне наведення сітки ниток зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

-лімбу.

-прицілу.

+навідних гвинтів.

-алідади.

-кремальєри.

 

?149.

Навідний гвинт алідади горизонтального кругу призначений для:

-виведення теодоліта в горизонтальне положення.

-зміни відліків по горизонтальному кругу.

-виведення циліндричного рівня горизонтального кругу на середину.

+точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.

-точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.

 

?150.

Навідний гвинт зорової труби призначений для:

-виведення теодоліта в горизонтальне положення.

-зміни відліків по горизонтальному кругу.

-виведення циліндричного рівня на середину.

-точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.

+точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.

 

?151.

Грубе наведення зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

-лімбу.

+візиру.

-навідних гвинтів.

-алідади.

-кремальєри.

 

?152.

Приведення теодоліту в горизонтальне положення здійснюється за допомогою:

-нитяного виска.

-кремальєри.

+циліндричного рівня горизонтального кругу.

+підйомних гвинтів.

-навідних гвинтів.

 

?153. Центрування технічного теодоліту Т30 здійснюється за допомогою:

+нитяного виска.

-кремальєри.

-циліндричного рівня горизонтального кругу.

-підйомних гвинтів.

+зорової труби.

 

?154.

Дія, що не входять в процес підготовки теодоліта для вимірювань горизонтального кута:

-центрування.

-горизонтування.

-орієнтування.

+виведення бульбашки циліндричного рівня зорової труби на середину.

-фокусування зображення та фокусування сітки ниток.

 

?155.

Частина теодоліту, яка показує чи приведений він в горизонтальне положення:

-циліндричний рівень зорової труби.

+циліндричного рівня алідади.

-мікроскоп.

-алідада горизонтального кругу.

-лімб горизонтального кругу.

 

?156.

Ціна поділки лімбу теодоліта Т30 зі штриховим мікроскопом:

-5 мінут.

-1 градус.

+10 мінут.

-30 мінут.

-20 мінут.

 

?157.

Ціна поділки лімбу теодоліта 2Т30П зі шкаловим мікроскопом:

+5 мінут.

-1 градус.

-10 мінут.

-30 мінут.

-20 мінут.

 

?158.

За призначенням і сферою застосування теодоліти діляться на:

+астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.

-механічні, оптичні, електронні.

-технічні, точні, високоточні.

-прості, повторювальні.

 

?159.

За точністю теодоліти діляться на:

-астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.

-механічні, оптичні, електронні.

+технічні, точні, високоточні.

-прості, повторювальні.

 

?160.

За конструкцією теодоліти діляться на:

-астрономічні, геодезичні, маркшейдерські.

+прості, повторювальні, механічні, оптичні, електронні.

-технічні, точні, високоточні.

-автоколімаційні, спеціальні.

 

?161.

Теодоліти, які мають нерухомий лімб, називаються:

+прості.

-повторювальні.

-механічні.

-електронні.

-оптичні.

 

?162.

Теодоліти, в яких лімб і алідада переміщаються незалежно одне від одного навколо вертикальної осі, називаються:

-прості.

+повторювальні.

-механічні.

-електронні.

-оптичні.

 

?163.

Складовими частинами зорової труби є:

+об’єктив, окуляр, фокусуючи лінза.

+сітка ниток.

-лімб.

-алідада.

-мікроскоп.

 

?164.

За допомогою двох підйомних гвинтів виставляють бульбашку циліндричного рівня на середину. Повертають теодоліт на 180 градусів і спостерігають чи не сходить бульбашка рівня із середини. Ці операції виконують при проведенні:

-визначення місця нуля вертикального круга.

-перевірки сітки ниток.

+перевірки осі циліндричного рівня.

-перевірки горизонтальної осі зорової труби.

-визначення колімаційної похибки.

 

?165.

Приводять теодоліт в робоче положення та наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму точку; обертають зорову трубу навідним гвинтом алідади горизонтального кругу і дивляться чи сходить зображення точки з основного горизонтального штриха сітки ниток. Ці операції виконують при проведенні:

-визначення колімаційної похибки.

-визначення місця нуля.

+перевірки сітки ниток.

-перевірки осі циліндричного рівня.

-перевірки горизонтальної осі зорової труби.

 

?166.

Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму висотну точку; при закріпленому горизонтальному крузі відкріпляють зорову трубу і опускають її приблизно до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток (а₁); переводять трубу через зеніт і при другому положенні кругу знову наводять зорову трубу на цю ж точку; відкріпляють зорову трубу і опускають її до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток (а₂ ); точки а₁ та а₂ повинні співпасти. Ці операції виконують при проведенні:

-визначення колімаційної похибки.

-визначення місця нуля.

-перевірки сітки ниток.

-перевірки осі циліндричного рівня.

+перевірки горизонтальної осі зорової труби.

 

?167.

Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму точку, яка знаходиться приблизно на рівні горизонту; беруть відлік по горизонтальному кругу (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку та беруть відлік по горизонтальному кругу (при КП). Ці операції виконують при проведенні:

+визначення колімаційної похибки.

-визначення місця нуля.

-перевірки сітки ниток.

-перевірки осі циліндричного рівня.

-перевірки горизонтальної осі зорової труби.

 

?168.

Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на одну із точок і беруть відлік по горизонтальному кругу (а); далі відкріпляють алідаду та за ходом годинникової стрілки наводять на другу точку, беруть відлік по горизонтальному кругу (b); різниця цих відліків (b – а) дасть значення кута (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову виконують ті ж операції, що описані вище; знаходять значення кута (при КП). Ці види робіт виконують при визначенні:

+горизонтального кута способом прийомів.

-місця нуля вертикального круга.

-вертикального кута.

-горизонтального кута способом кругових прийомів.

 

?169.

Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на точку і беруть відлік по вертикальному кругу (при КЛ), далі переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку, беруть відлік по вертикальному кругу (при КП). Ці види робіт виконують при вимірюванні:

-горизонтального кута способом прийомів.

+місця нуля вертикального круга.

-вертикального кута.

-горизонтального кута способом кругових прийомів.

 

?170.

Перед виміром горизонтального кута необхідно виконати:

+центрування та горизонтування приладу.

-визначення місця нуля.

-визначення колімаційної помилки.

-компарування.

 

?171.

Приводять теодоліт в робоче положення; при відкріпленій алідаді в полі зору мікроскопа знаходять відлік по горизонтальному кругу 0⁰00¹; закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і наводять зорову трубу на перший заданий напрямок; закріплюють лімб, відкріплюють алідаду і наводять зорову трубу на другий заданий напрямок. Ці операції виконують при вимірюванні:

-горизонтального кута способом прийомів.

-місця нуля.

-вертикального кута.

+горизонтального кута способом повторень.

 

?172.

Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального кругу повинна бути перпендикулярна до вертикальної осі приладу. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

+перевірки циліндричного рівня.

-перевірки положення колімаційної площини.

-перевірки положення горизонтальної осі.

-визначення місця нуля вертикального круга.

 

?173.

Візирна вісь зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі обертання зорової труби. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

+перевірки положення колімаційної площини.

-перевірки циліндричного рівня.

-перевірки положення горизонтальної осі.

-перевірки працездатності приладу.

 

?174.

Вісь обертання зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі обертання приладу (вертикальної осі). Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

-перевірки циліндричного рівня.

-перевірки працездатності приладу.

+перевірки положення горизонтальної осі.

-перевірки місця нуля вертикального круга.

 

?175.

Вертикальна нитка сітки ниток повинна бути чітко вертикальною, а горизонтальна нитка – чітко горизонтальною. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

-перевірки місця нуля вертикального круга.

-перевірки положення колімаційної площини.

перевірки положення горизонтальної осі.

+перевірки правильності установки сітки ниток зорової труби.

 

?176.

Точність вимірювання відстаней за допомогою штрихової мірної стрічки складає:

+1:1000 – 1:2000.

-1:5000 – 1: 10000.

-1:100 – 1:500.

-1:10000 – 1:25000.

-1:500 – 1:1000.

 

?177.

Точність вимірювання відстаней за допомогою шкалової мірної стрічки складає:

-1:1000 – 1:2000.

-1:5000 – 1: 10000.

-1:100 – 1:500.

+1:10000 – 1:25000.

-1:500 – 1:1000.

 

?178.

Прямовисна площина, що проходить через кінцеві точки лінії, це:

+створ лінії.

-провішування лінії.

-горизонтальне прокладання лінії.

-компарування мірної стрічки.

 

?179.

Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії є взаємна видимість, виконується:

-способом «із середини» та способом «вперед».

-способом «через пагорбок» та способом «через яр».

-прямим та оберненим способом.

+способом «на себе».

 

?180.

Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії не має взаємної видимості, виконується:

-способом «із середини» та способом «вперед».

+способом «через пагорбок» та способом «через яр».

-прямим та оберненим способом.

-способом «на себе».

 

?181.

Поправка в довжину лінії за кут нахилу обчислюється за формулою:

-

-

-

+

?182.

Перед лінійними вимірюваннями необхідно виконати:

-центрування та горизонтування приладу.

-визначення місця нуля.

-визначення колімаційної помилки.

+компарування.

?183.

Довжина лінії, яка виміряна мірними стрічками та рулетками, обчислюється за формулою:

+

-

-

-

 

?184.

Довжина лінії, яка виміряна нитковим далекоміром, обчислюється за формулою:

-

+

-

-

 

?185.

Довжина лінії, яка виміряна світлодалекоміром, визначається за формулою:

-

-

-

+

 

?186.

Довжина лінії, яка визначена як неприступна, обчислюється за формулою:

-

-

+

-

 

?187.

Метод вимірювання перевищення за допомогою горизонтального візирного променя зорової труби – це:

+геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

 

?188.

Метод вимірювання перевищення за допомогою похилого візирного променя зорової труби – це:

-геометричне нівелювання.

+тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

?189.

Метод визначення висот точок за допомогою профілографу – це:

-геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

+автоматичне нівелювання.

?190.

Метод визначення висот точок, в основі якого покладена залежність зміни атмосферного тиску зі зміною висоти точки, – це:

-геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

+барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

?191.

Метод визначення висот точок, в основі якого покладена властивість вільної поверхні рідини у сполучених посудинах знаходитися на однаковому рівні, – це:

-геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

+гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

?192.

Для створення державної висотної мережі використовується:

+геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

?193.

Геометричне нівелювання може виконуватись способом:

+нівелювання із середини.

+нівелювання вперед.

-бокового нівелювання.

 

?194.

Під час геометричного нівелювання способом із середини перевищення обчислюється за формулою:

-

+

-

-

?195.

Під час геометричного нівелювання способом вперед перевищення обчислюється за формулою:

+

-

-

-

?196.

Під час тригонометричного нівелювання перевищення обчислюється за формулою:

-

-

-

+

?197.

Висота візирного променю нівеліра відносно рівневої поверхні – це:

Висота приладу.

+горизонт приладу.

-перевищення.

-умовна рівнева поверхня.

?198.

Висота візирного променю нівеліра відносно рівневої поверхні визначається за формулою:

-

-

-

+

 

?199.

Геодезичні роботи, в результаті яких визначаються перевищення, називаються:

-топографічним зніманням.

-кадастровим зніманням.

+нівелюванням.

-орієнтуванням.

 

?200.

В результаті нівелювання визначається:

+перевищення між точками місцевості.

-магнітний азимут між точками місцевості.

-дирекційні кути між точками місцевості.

-прямокутні координати точок місцевості.

 

?201.

Геометричне нівелювання виконується:

-за принципом використання похилого променя візування.

+за принципом використання горизонтального променя візування.

-за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.

 

?202.

Тригонометричне нівелювання виконується:

+за принципом використання похилого променя візування.

-за принципом використання горизонтального променя візування.

-за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.

 

?203.

Барометричне нівелювання виконується:

-за принципом використання похилого променя візування.

-за принципом використання горизонтального променя візування.

+за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.

 

?204.

Горизонтальний промінь у просторі можна побудувати:

+нівеліром.

+теодолітом з рівнем на зоровій трубі.

-світловіддалеміром.

-нитковим далекоміром.

 

?205.

Якщо при нівелюванні з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А дорівнює (а=1250), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1350), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+-100 мм.

+100 мм.

+10 мм.

-10 мм.

 

?206.

Якщо при нівелюванні з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А дорівнює (а=2205), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1205), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

++1000 мм.

-1000 мм.

+100 мм.

-100 мм.

 

?207.

Якщо при нівелюванні вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1410) та відлік по рейці в точці В (в=1200), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

-210 мм.

++210 мм.

-21 мм.

+21 мм.

 

?208.

Якщо при нівелюванні вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1250) та відлік по рейці в точці В (в=1850), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+600 мм.

+-600 мм.

-60 мм.

+60 мм.

 

?209.

кщо висота точки А дорівнює Ha=150 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =-25м), то висота точки В буде дорівнювати:

+125 м.

-175 м.

-200 м.

-100 м.

 

?210.

Якщо висота точки А дорівнює Ha=200 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =+25м), то висота точки В буде дорівнювати:

-175 м.

+225 м.

-250 м.

-275 м.

 

?211.

Горизонт приладу (ГП) це:

-перевищення однієї точки над іншою.

-висота точки, над якою стоїть теодоліт.

-висота нівеліра на станції.

+висота візирного променя відносно рівневої поверхні.

-висота візирного променя відносно поверхні Землі.

 

?212.

Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =100 м, а відлік по рейці в точці А дорівнює а=1250, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 98,750 м.

-ГП = 96,250 м.

-ГП = 102,250 м.

+ГП = 101,250 м.

-ГП = 201,250 м.

 

?213.

Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =230 м, а відлік по рейці в точці В дорівнює в=0050, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 235 м.

-ГП = 280 м.

-ГП = 230,5 м.

+ГП = 230,05 м.

-ГП = 230,005 м.

 

?214.

Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =50 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1150, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 65 м.

-ГП = 45 м.

-ГП = 51,50 м.

+ГП = 51,150 м.

-ГП = 50,015 м.

 

?215.

Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =25 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1110, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 36,10 м.

-ГП = 25,111 м.

+ГП = 26,110 м.

-ГП = 26,011 м.

-ГП = 26,0011 м.

 

?216.

Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=120,125 м та відлік по рейці в точці А дорівнює а=1340, то висота точки А (H) дорівнює:

+H = 118,785 м.

-H = 121,465 м.

-H = 122,785 м.

-H = 126,125 м.

 

?217.

Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=67,120 м та відлік по рейці в точці В дорівнює в=0120, то висота точки В (H)) дорівнює:

-H = 67,240 м.

+H = 67,000 м.

-H = 68,320 м.

-H = 69,120 м.

-H = 66,120м.

 

?218.

За точністю нівеліри поділяють на групи:

+(33,3 %) нівеліри високоточні.

-нівеліри з компенсатором.

+(33,3 %) нівеліри точні.

-нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.

+(33,3 %) нівеліри технічної точності.

 

?219.

До високоточних нівелірів відноситься:

-Н-3.

-Н-3К.

-Н-10.

+Н-05.

-Н-10КЛ.

 

?220.

До точних нівелірів відносяться:

+Н-3.

+Н-3К.

-Н-10К.

-Н-10КЛ.

-Н-05.

 

?221.

До нівелірів технічної точності відносяться:

+Н-10.

+Н-10К.

+Н-10КЛ.

-Н-3.

-Н-3К.

 

?222.

За способом установки візирного променя в горизонтальне положення всі нівеліри розподіляють на групи:

-нівеліри з лімбом.

-нівеліри високоточні.

+нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.

+нівеліри з компенсатором.

-нівеліри точні.

 

?223.

Автоматично приводиться промінь візування в горизонтальне положення у нівелірів:

-високоточних.

точних.

+з компенсатором.

-технічної точності.

 

?224.

У точного нівеліра Н-3 збільшення зорової труби, (крат):

-42.

+30.

-23.

-20.

 

?225.

У нівеліра технічної точності Н-10 збільшення зорової труби, (крат):

-42.

-30.

+23.

+20.

 

?226.

У нівеліра Н-3 ціна поділки циліндричного рівня дорівнює, (сек/2 мм):

-10".

+15".

-20".

-30".

-45".

 

?227.

Ціна поділки циліндричного рівня у нівеліра Н-10 дорівнює, (сек/2 мм):

-10".

-15".

-20".

-30".

+45".

 

?228.

Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-3 складає:

-0,5 мм.

+3 мм.

-3 см.

-5 мм.

-5 см.

 

?229.

Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-10 складає:

-0,5 мм.

-3 мм.

-3 см.

+10 мм.

-10 см.

 

?230.

Ціна поділки лімба у нівеліра Н-3 складає:

-1".

-10".

-10'.

-30'.

-1°.

+лімба немає.

 

?231.

Ціна поділки лімба у нівеліра Н-10КЛ складає:

-10".

-30".

-45'.

+1°.

-5°.

-лімба немає.

 

?232.

Чітке зображення сітки ниток зорової трубі нівеліра отримують обертанням:

-елеваційного гвинта.

+окулярного кільця.

-навідного гвинта.

-закріпного гвинта.

-підіймальних гвинтів.

 

?233.

Попереднє горизонтування нівеліра при приведені його в робоче положення виконуються за допомогою:

-циліндричного рівня і підіймальних гвинтів.

-циліндричного рівня та елеваційного гвинта.

+круглого рівня та підіймальних гвинтів.

-круглого рівня та циліндричного рівня.

-циліндричного рівня та закріпного гвинта.

 

?234.

Елеваційний гвинт нівеліра служить:

-для закріплення зорової труби в горизонтальній площині.

-для горизонтування нівеліра.

-для отримання чіткого зображення сітки ниток в зоровій трубі.

+для суміщення зображення кінців бульбашки циліндричного рівня у полі зору окуляра.

 

?235.

Два коротких штриха сітки ниток нівеліра Н-10 служать:

-для вимірювання горизонтальних кутів.

-для вимірювання вертикальних кутів.

+для вимірювання відстані до рейки.

-для визначення перевищення.

 

?236. При технічному нівелюванні відлік по рейці виконуються:

-по верхньому штриху.

+по середньому штриху.

-по нижньому штриху.

-за всіма трьома штрихами.

 

?237.

Відлік по рейці при технічному нівелюванні виконують з точністю до:

-1 см.

-5 мм.

-3 мм.

+1 мм.

-0,5 мм.

 

?238.

Компенсатор нівеліра це пристрій, який використовується для:

-попереднього горизонтування нівеліра.

-вимірювання висоти нівеліра.

-вимірювання відстані до рейки.

+автоматичного встановлення променя візування у горизонтальне положення.

 

?239.

Для високоточного нівелювання І класу можна використовувати наступні нівелірні рейки:

-РН-10.

-РН-3.

+РН-05.

-РН-3 та РН-05.

-РН-3 та РН-10.

 

?240.

Нівелірну рейку РН-10 можна використовувати для:

-нівелювання І класу.

-нівелювання ІІ класу.

-нівелювання ІІІ класу.

-нівелювання ІІІ і ІV класів.

+технічного нівелювання.

 

?241.

Різниця відліків за червоною та чорною сторонами рейки є величина:

-постійна і дорівнює нулю.

+постійна і дорівнює числу 100.

+постійна і дорівнює числу з якого починається відлік поділок на червоній стороні рейки.

-постійна і дорівнює числу яким закінчується відлік поділок на червоній стороні рейки.

 

?242.

Для нівелірів з циліндричним рівнем при зоровій трубі проводяться наступні перевірки:

+перевірка круглого рівня.

+перевірка сітки ниток.

+перевірка головної умови нівеліра.

-перевірка зорової труби.

-перевірка елеваційного гвинта.

 

?243.

При перевірці круглого рівня нівеліра бульбашка рівня після повороту на 180° не повинна зміщуватися більш ніж:

-на 0,1 величини поділки шкали рівня.

-на 0,2 величини поділки шкали рівня.

-на 0,3 величини поділки шкали рівня.

-на 0,4 величини поділки шкали рівня.

+на 0,5 величини поділки шкали рівня.

 

?244.

Головна умова нівеліра це:

+візирна вісь зорової труби нівеліра повинна бути паралельна до осі циліндричного рівня.

-вісь круглого рівня повинна бути паралельна до осі обертання нівеліра.

-горизонтальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання.

-вертикальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання.

 

?245.

При перевірці сітки ниток умовою є:

+горизонтальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра.

+вертикальний штрих сітки повинен бути паралельним до осі обертання нівеліра.

-вісь круглого рівня повинна бути паралельна до осі обертання нівеліра

-візирна вісь зорової труби нівеліра повинна бути паралельна до осі циліндричного рівня

 

?246.

При перевірці головної умови нівеліра технічної точності кут нахилу візирного променю “ і ” не повинна перевищувати:

-І ≤ 5".

-І ≤ 10".

-І ≤ 15".

+І ≤ 20".

-І ≤ 25".

 

?247.

Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:

-визначення довжини рейки.

+визначення стрілки прогинання рейки.

-визначення похибок сантиметрових поділок рейки.

+визначення похибок дециметрових поділок рейки.

 

?248.

Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:

-визначення довжини рейки.

+визначення середньої довжини метра пари рейок.

-визначення ширини рейки.

-визначення висоти рейки.

+визначення різниці висот нулів пари рейок.

 

?249.

Для нівелірної рейки РН-10 прогинання рейки не повинно бути більшим ніж:

-5 мм.

+10 мм.

-15 мм.

+20 мм.

-25 мм.

 

?250.

Допустима різниця між середньою довжиною метра пари рейок комплекту складає:

-1 мм.

+1,5 мм.

-2 мм.

-5 мм.

-10 мм.

 

?251.

При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за чорними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:

-10 мм.

-20 мм.

+5 мм.

-0 мм.

-15 мм.

 

?252.

При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за червоними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:

-10 мм.

-20 мм.

+5 мм.

-0 мм.

-15 мм.

 

?253.

При прокладанні нівелірного ходу загальні для двох суміжних станцій точки називають:

-станціями.

+сполученими (звۥязуючими).

-іксовими.

-плюсовими.

 

?254.

При визначені похибок дециметрових поділок рейки РН-10 допустимим є відхилення від номінального значення довжини (10см):

+0,5мм.

-0,2мм.

-0,3мм.

-2мм.

-5мм.

 

?255.

При роботі на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями по чорній та червоній сторонах рейок не повинна перевищувати:

+5 мм.

-10 мм.

-15 мм.

-20 мм.

-25 мм.

 

?256.

Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 4 км, тому допустима висотна нев’язка не повинна перевищувати:

-±100 см.

+±100 мм.

-±50 мм.

-±40 мм.

-±10 мм.

 

?257.

Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 9000 м, тому допустима висотна нев’язка не повинна перевищувати:

-±150 см.

+±150 мм.

-±100 см.

-±100 мм.

-±50 мм.

 

?258.

При опрацюванні нівелірного ходу з п’яти перевищень фактична нев’язка склала +25 мм, що не перевищує допустиму 30 мм, тому поправка у кожне перевищення складає:

-+5 мм.

--5 мм.

-+6 мм.

+-6 мм.

 

?259.

Вплив кривизни Землі на визначення перевищення обчислюється за формулою:

-

+

-

-

 

?260.

Допустима нев’язка у ході тригонометричного нівелювання визначається за формулою:

-

-

+

-

 

?261.

Формула Гаусса для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:

+

-

-

-

 

?262.

Формула Бесселя для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:

-

+

-

-

 

?263.

Середня квадратична похибка арифметичної середини незалежних рівноточних вимірювань визначається за формулою:

-

-

+

-

 

?264.

Вага результатів вимірювань обчислюється за формулою:

-

-

-

+

?265.

Загальна арифметична середина (середньовагове значення) ряду нерівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:

-

+

-

-

?266.

Арифметична середина (середнє значення) ряду рівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:

+

-

-

-

?267.

Середня квадратична похибка функції виміряних величин обчислюється за формулою:

-

-

+

-

?268.

Визначення на площині дирекційного кута і довжини лінії за координатами її кінцевих точок – це:

-пряма геодезична задача.

+зворотна геодезична задача.

-теодолітний хід.

-теодолітне знімання.

-геодезична засічка.

 

?269.

Визначення координат кінцевої точки лінії по координатах начальної точки, дирекційному куту та довжині лінії між точками – це:

+пряма геодезична задача.

-зворотна геодезична задача.

-теодолітний хід.

-теодолітне знімання.

-геодезична засічка.

?270.

Пряма геодезична задача розв’язується за формулами:

+

- ; ; ; .

-

- ; .

?271.

Дирекційний кут лінії при розв’язанні оберненої геодезичної задачі обчислюється за формулою:

+

-

-

-

?271.

Довжина лінії при розв’язанні оберненої геодезичної задачі може обчислюватись за формулою:

-

+

+

+

?272.

Теодолітні ходи можуть бути:

+замкненими.

+розімкненими.

+висячими.

-нівелірними.

-тахеометричними.

 

?273.

Теодолітні ходи відносять до:

-планової розрядної геодезичної мережі згущення.

+знімальної геодезичної мережі.

-планової державної геодезичної мережі.

-висотної державної геодезичної мережі.

-висотної розрядної геодезичної мережі згущення.

 

?274.

При прокладанні теодолітних ходів на місцевості виміряють:

+довжини ліній та горизонтальні кути.

-горизонтальні і вертикальні кути.

-горизонтальні кути та перевищення.

-довжини ліній, горизонтальні кути та вертикальні кути або перевищення.

-довжини ліній та вертикальні кути.

 

?275.

Теоретична сума виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:

-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.

-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

-нулю.

-сумі виміряних кутів.

+180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

 

?276.

Теоретична сума приростків координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:

-180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

+нулю.

-сумі виміряних перевищень.

-різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.

 

?277.

Практична сума виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:

-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.

-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

-нулю.

+сумі виміряних кутів.

-180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

 

?278.

Практична сума приростків координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:

-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

-180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

-нулю.

+сумі вирахуваних приростків координат.

-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

?279.

Приростки координат в замкнутому теодолітному ході визначають за:

+дирекційними кутами та довжинами ліній.

-виміряними кутами.

-довжинами ліній.

-румбами напрямків та виміряними кутами.

-координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.

 

?280.

Нев’язка виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:

+різниці між виміряними кутами та їх теоретичним значенням.

-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

-нулю.

-сумі виміряних кутів.

-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

?281.

Нев’язка по приростках координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:

-різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

-нулю.

+сумі вирахуваних приростків координат по осям координат.

-різниці між вирахуваними приростками координат та різницею