Як визначається дирекційний кут, якщо румб лінії має напрямок Пн.Сх?

+ дирекційний кут дорівнює румбу.

- дирекційний кут дорівнює 180 градусів мінус румб.

- дирекційний кут дорівнює 180 градусів плюс румб.

- дирекційний кут дорівнює 360 градусів мінус румб.

 

108. Аналітичний спосіб визначення площ ґрунтується на використанні:

- виміряних на плані довжин ліній та кутів між ними.

- виміряних на плані довжин ліній.

- планіметра.

+ результатів безпосередніх вимірювань на місцевості або їхніх функцій.

- палетки з паралельними лініями.

 

109. Визначаючи площі палеткою з паралельними лініями, користуються:

+ лінійним або поперечним масштабом.

- масштабом площ.

- графіком закладень.

- контрольною лінійкою.

 

110. Графічним способом обчислюють площі ділянок:

- тільки трикутної форми.

- тільки прямокутної форми.

- простої геометричної форми, обмежених, як правило, прямими лініями.

- що мають форму трапеції.

+ що мають довільну форму.

 

111. Величина ціни поділки планіметра залежить від:

- кількості кареток з лічильними механізмами на планіметрі.

- марки планіметра.

+ довжини обвідного важеля та масштабу плану.

- довжини полюсного важеля та масштабу плану.

- довжин обвідного та полюсного важелів.

 

112. Аналітичним способом площа земельної ділянки визначається за формулою:

-

-

-

-

+

 

113. Основним методом створення планової державної геодезичної мережі в Україні є:

- тріангуляція.

- полігонометрія.

- трилатерація.

+ GPS- спостереження.

- засічки.

114. Геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на всю територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж, - це:

+ державна геодезична мережа.

- геодезична мережа згущення.

- знімальна мережа.

- геодезична мережа спеціального призначення.

115. Геодезичною основою топографічних знімань є:

- державна геодезична мережа (ДГМ).

- геодезична мережа згущення (ГМЗ).

- знімальні геодезичні мережі (ЗГМ).

- висотні геодезичні мережі.

+ ДГМ, ГМЗ, ЗГМ та висотні геодезичні мережі.

 

116. Головною геодезичною основою топографічних знімань є:

+ державна геодезична мережа.

- розрядна геодезична мережа згущення.

- знімальна геодезична мережа.

- астрономо-геодезична мережа 1класу.

- висотна геодезична мережа 1класу.

 

117. Геодезичний пункт астрономо-геодезичної мережі 1 класу відноситься до:

+ державної геодезичної мережі.

- розрядної геодезичної мережі згущення.

- знімальної геодезичної мережі.

- висотної геодезичної мережі.

 

118. Геодезичний пункт мережі згущення 3 класу відноситься до:

- знімальної геодезичної мережі.

- розрядної геодезичної мережі згущення.

+ державної геодезичної мережі.

- висотної геодезичної мережі.

- мережі технічного і тригонометричного нівелювання.

 

119. Геодезичний пункт мережі 4 класу відноситься до:

- державної геодезичної мережі.

+ геодезичної мережі згущення.

- знімальної геодезичної мережі.

- висотної геодезичної мережі.

- висотної мережі тригонометричного нівелювання.

 

120. Засічками визначають планові координати пунктів:

- державної геодезичної мережі (ДГМ).

- геодезичної мережі згущення (ГМЗ).

+ знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).

- ДГМ та ГМЗ.

- ГМЗ та ЗГМ.

121. Прокладанням теодолітних ходів визначають планові координати пунктів:

- державної геодезичної мережі (ДГМ).

- геодезичної мережі згущення (ГМЗ).

+ знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).

- ДГМ та ГМЗ.

- ГМЗ та ЗГМ.

 

122. Способом тріангуляції може створюватись:

- астрономо-геодезична мережа 1 класу.

+(50 %) геодезична мережа згущення.

+(50 %) знімальна геодезична мережа.

- нівелірна мережа 1 класу.

- мережі технічного нівелювання.

 

123. В трикутниках мережі тріангуляції вимірюються:

+ всі горизонтальні кути.

- всі довжини сторін.

- одна сторона і два кута.

- дві сторони і кут між ними.

- всі кути і всі сторони.

124. В трикутниках мережі трилатерації вимірюються:

- всі горизонтальні кути.

+ всі довжини сторін.

- одна сторона і два кута.

- дві сторони і кут між ними.

- всі кути і всі сторони.

 

125. Тип зовнішнього геодезичного знаку (тур, піраміда, простий сигнал, складний сигнал) залежить від:

- класу точності геодезичного пункту.

- типу ґрунту.

- глибини промерзання ґрунту.

+ висоти, на яку потрібно підняти прилад для забезпечення видимості під час виконання вимірювань.

- типу ґрунту та глибини його сезонного промерзання.

 

126. Наземна споруда, що встановлюється для забезпечення видимості між суміжними пунктами геодезичної мережі, - це:

- репер.

- стінний репер.

+ геодезичний знак.

- центр пункту.

- розпізнавальний стовп.

 

127. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють усі кути й хоча би одну сторону, - це:

- трилатерація.

- полігонометрія.

+ тріангуляція.

- супутниковий метод.

 

128. Побудована на місцевості система ламаних ліній з виміряними довжинами ліній та горизонтальними кутами між ними, - це^

- трилатерація.

+ полігонометрія.

- тріангуляція.

- супутниковий метод.

 

129. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють сторони, - це:

+ трилатерація.

- полігонометрія.

- тріангуляція.

- супутниковий метод.

 

130. У якій системі координат визначають положення пунктів державної геодезичної мережі?

- В умовній системі координат.

+ (50 %) В загальноземній системі координат.

+ (50 %) В референцній системі координат.

- В системі геодезичних параметрів «Параметри Землі».

 

131. Основним кутомірним приладом є:

- мензула.

+ теодоліт.

- нівелір.

- мірна стрічка.

- кіпрегель.

 

132. Горизонтальні кути вимірюють за допомогою:

- мірної стрічки.

- кіпрегеля.

- нівеліра.

+ теодоліта.

- мензули.

 

133. Вертикальні кути вимірюють за допомогою:

- мірної стрічки.

+ (50 %) кіпрегеля.

- нівеліра.

+ (50 %) теодоліта.

- мензули.

 

134. В теодолітних ходах довжини сторін вимірюють за допомогою:

+ (50 %) мірної стрічки.

+ (50 %) рулетки.

- кіпрегеля.

- нівеліра.

- теодоліта.

- мензули.

 

135. Високоточними теодолітами вважають:

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

+ теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

 

136. Точними теодолітами вважають:

+ теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

 

137. Технічними теодолітами вважають:

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

+ теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0,5” до 1”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

- теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

 

138. Становий гвинт призначений для:

- перенесення теодоліта і встановлення візирної вішки.

- зміни відліків по горизонтальному кругу.

- виведення бульбашки циліндричного рівня на середину.

+ закріплення теодоліта на штативі.

- закріплення теодоліта у підставці.

 

139. Горизонтальний круг теодоліта має:

+ (33,3 %) закріпні гвинти.

+ (33,3 %) навідні гвинти.

+ (33,3 %) лімб.

- кремальєру.

 

140. Робочу міру в теодоліті, яка виготовлена у вигляді кругової шкали з рівномірним градуюванням через 1⁰, 10’ або 20’, називають:

- алідадою.

- кремальєрою.

- мікроскопом.

+ лімбом.

- циліндричним рівнем.

 

141. Для відлічування горизонтального та вертикального кругів теодоліта служить:

- кремальєра.

+ мікроскоп.

- зорова труба.

- діоптрійне кільце.

 

142. Фіксування тієї чи іншої частини теодоліта здійснюється за допомогою:

- навідних гвинтів.

+ закріпних гвинтів.

- виправних гвинтів.

- підіймальних гвинтів.

 

143. Бусоль – це прилад, який призначений для:

- вимірювання і відкладання прямих кутів.

- вимірювання довжин ліній.

- вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.

+ вимірювання магнітних азимутів.

- вимірювання перевищень.

 

144. Бульбашку циліндричного рівня горизонтального круга виводять в нуль – пункт за допомогою:

- зорової труби.

- навідних гвинтів.

- закріпних гвинтів.

+ підіймальних гвинтів.

- виправних гвинтів.

 

145. Теодоліт до штатива кріпиться за допомогою:

+ станового гвинта.

- навідних гвинтів.

- закріпних гвинтів.

- виправних гвинтів.

- підіймальних гвинтів.

 

146. Фокусування зображення об’єкта здійснюється в теодоліті за допомогою:

- діоптрійного кільця.

- мікроскопа.

- циліндричного рівня.

+ кремальєри.

- алідади.

 

147. Чіткість зображення штрихів сітки ниток в теодоліті забезпечується за допомогою:

+ діоптрійного кільця окуляра.

- мікроскопа.

- циліндричного рівня.

- кремальєри.

- алідади.

 

148. Точне наведення сітки ниток зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

- лімбу.

- прицілу.

+ навідних гвинтів.

- алідади.

- кремальєри.

 

149. Навідний гвинт алідади горизонтального круга призначений для:

- виведення теодоліта в горизонтальне положення.

- зміни відліків по горизонтальному кругу.

- виведення циліндричного рівня горизонтального кругу на середину.

- точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.

+ точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.

 

150. Навідний гвинт зорової труби призначений для:

- виведення теодоліта в горизонтальне положення.

- зміни відліків по горизонтальному кругу.

- виведення циліндричного рівня на середину.

+ точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.

- точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.

 

151. Грубе наведення зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

- лімба.

+ візира.

- навідних гвинтів.

- алідади.

- кремальєри.

 

152. Приведення теодоліта в робоче положення (приведення площини лімба горизонтального круга в горизонтальне положення) здійснюється за допомогою:

- ниткового виска.

- кремальєри.

+ (50 %) циліндричного рівня горизонтального круга.

+ (50 %) підіймальних гвинтів.

- навідних гвинтів.

 

153. Центрування технічного теодоліта Т30 здійснюється за допомогою:

+ (50 %) ниткового виска.

- кремальєри.

- циліндричного рівня горизонтального круга.

- підіймальних гвинтів.

+ (50 %) зорової труби.

 

154. Дія, яка не входить в процес підготовки теодоліта для вимірювань горизонтального кута, - це:

- центрування.

- горизонтування.

- орієнтування.

+ виведення бульбашки циліндричного рівня зорової труби на середину.

- фокусування зображення та фокусування сітки ниток.

 

155. Частина теодоліта, яка показує чи приведений він в робоче положення, - це:

- циліндричний рівень зорової труби.

+ циліндричний рівень при алідаді горизонтального круга.

- мікроскоп.

- алідада горизонтального круга.

- лімб горизонтального круга.

 

156. Ціна поділки лімба теодоліта Т30 зі штриховим мікроскопом:

- 5 мінут.

- 1 градус.

+ 10 мінут.

- 30 мінут.

- 20 мінут.

 

157. Ціна поділки лімба теодоліта 2Т30П зі шкаловим мікроскопом:

- 5 мінут.

+ 1 градус.

- 10 мінут.

- 30 мінут.

- 20 мінут.

 

158. За призначенням і сферою застосування теодоліти поділяються на:

+ астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.

- механічні, оптичні, електронні.

- технічні, точні, високоточні.

- прості, повторювальні.

 

159. За точністю теодоліти поділяються на:

- астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.

- механічні, оптичні, електронні.

+ технічні, точні, високоточні.

- прості, повторювальні.

 

160. За конструкцією теодоліти поділяються на:

- астрономічні, геодезичні, маркшейдерські.

+ прості, повторювальні, механічні, оптичні, електронні.

- технічні, точні, високоточні.

- автоколімаційні, спеціальні.

 

161. Теодоліти, які мають нерухомий лімб, називаються:

+ прості.

- повторювальні.

- механічні.

- електронні.

- оптичні.

 

162. Теодоліти, в яких лімб і алідада переміщуються незалежно одне від одного навколо вертикальної осі, називаються:

- прості.

+ повторювальні.

- механічні.

- електронні.

- оптичні.

 

163. Складовими частинами зорової труби є:

+ (50 %) об’єктив, окуляр, фокусуюча лінза.

+ (50 %) сітка ниток.

- лімб.

- алідада.

- мікроскоп.

 

164. За допомогою двох підіймальних гвинтів приводять бульбашку циліндричного рівня на середину. Повертають теодоліт на 180 градусів і спостерігають чи не сходить бульбашка рівня із середини. Ці операції виконують під час:

- визначення місця нуля вертикального круга.

- перевірки сітки ниток.

+ перевірки осі циліндричного рівня.

- перевірки горизонтальної осі зорової труби.

- визначення колімаційної похибки.

 

165. Приводять теодоліт в робоче положення та наводять зорову трубу на віддалену чітко видиму точку; обертають зорову трубу навідним гвинтом алідади горизонтального кругу і дивляться чи сходить зображення точки з основного горизонтального штриха сітки ниток. Ці операції виконують під час:

- визначення колімаційної похибки.

- визначення місця нуля.

+ перевірки сітки ниток.

- перевірки осі циліндричного рівня.

- перевірки горизонтальної осі зорової труби.

 

166. Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалену чітко видиму високо розташовану точку; при закріпленому горизонтальному крузі відкріплюють зорову трубу і опускають її приблизно до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток (а₁); переводять трубу через зеніт і при другому положенні круга знову наводять зорову трубу на цю ж точку; відкріплюють зорову трубу і опускають її до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток (а₂ ); точки а₁ та а₂ повинні співпасти. Ці операції виконують під час:

- визначення колімаційної похибки.

- визначення місця нуля.

- перевірки сітки ниток.

- перевірки осі циліндричного рівня.

+ перевірки горизонтальної осі обертання зорової труби.

 

167. Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалену чітко видиму точку, яка знаходиться приблизно на рівні горизонту; беруть відлік по горизонтальному кругу (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку та беруть відлік по горизонтальному кругу (при КП). Ці операції виконують під час:

+ визначення колімаційної похибки.

- визначення місця нуля.

- перевірки сітки ниток.

- перевірки осі циліндричного рівня.

- перевірки горизонтальної осі зорової труби.

 

168. Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на одну із точок і беруть відлік по горизонтальному кругу (а); далі відкріпляють алідаду та за ходом годинникової стрілки наводять на другу точку, беруть відлік по горизонтальному кругу (b); різниця цих відліків (b – а) дасть значення кута (при КЛ); переводять трубу через зеніт і знову виконують ті ж операції, що описані вище; знаходять значення кута (при КП). Така послідовність роботи під час вимірювання:

+ горизонтального кута способом прийомів (окремого кута).

- місця нуля вертикального круга.

- вертикального кута.

- горизонтального кута способом кругових прийомів.

 

169. Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на точку і беруть відлік по вертикальному кругу (при КЛ), далі переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку, беруть відлік по вертикальному кругу (при КП). Така послідовність роботи під час вимірювання:

- горизонтального кута способом прийомів.

- місця нуля вертикального круга.

+ вертикального кута.

- горизонтального кута способом кругових прийомів.

 

170. Перед виміром горизонтального кута необхідно виконати:

+ центрування та горизонтування приладу.

- визначення місця нуля.

- визначення висоти приладу.

- компарування.

 

171. Приводять теодоліт в робоче положення; при відкріпленій алідаді в полі зору мікроскопа знаходять відлік по горизонтальному кругу 0⁰00¹; закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і наводять зорову трубу на перший заданий напрямок; закріплюють лімб, відкріплюють алідаду і наводять зорову трубу на другий заданий напрямок. Такі операції виконують під час вимірювання:

- горизонтального кута способом прийомів.

- місця нуля.

- вертикального кута.

+ горизонтального кута способом повторень.

 

172. Вісь циліндричного рівня алідади горизонтального круга має бути перпендикулярною до вертикальної осі приладу. Це перевірка:

+ циліндричного рівня.

- положення колімаційної площини.

- положення горизонтальної осі.

- місця нуля вертикального круга.

 

173. Візирна вісь зорової труби має бути перпендикулярна до осі обертання зорової труби. Це перевірка:

+ положення колімаційної площини.

- циліндричного рівня.

- положення горизонтальної осі.

- працездатності приладу.

 

174. Вісь обертання зорової труби має бути перпендикулярна до осі обертання приладу (вертикальної осі). Це перевірка:

- циліндричного рівня.

- працездатності приладу.

+ положення горизонтальної осі.

- місця нуля вертикального круга.

 

175. Вертикальна нитка сітки ниток має бути вертикальною, а горизонтальна нитка – горизонтальною. Це перевірка:

- нуля вертикального круга.

- положення колімаційної площини.

- положення горизонтальної осі.

+ правильності установки сітки ниток зорової труби.

 

176. Точність вимірювання відстаней за допомогою штрихової мірної стрічки складає:

+ 1:1000 – 1:2000.

- 1:5000 – 1: 10000.

- 1:100 – 1:500.

- 1:10000 – 1:25000.

- 1:500 – 1:1000.

 

177. Точність вимірювання відстаней за допомогою шкалової мірної стрічки складає:

- 1:1000 – 1:2000.

+ 1:5000 – 1: 10000.

- 1:100 – 1:500.

- 1:10000 – 1:25000.

- 1:500 – 1:1000.

 

178. Вертикальна площина, що проходить через кінцеві точки лінії, - це:

+ створ лінії.

- провішування лінії.

- горизонтальне прокладання лінії.

- компарування мірної стрічки.

 

179. Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії є взаємна видимість, виконується:

- способом «із середини» та способом «вперед».

- способом «через пагорбок» та способом «через яр».

- прямим та оберненим способом.

+ способом «на себе».

 

180. Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії не має взаємної видимості, виконується:

- способом «із середини» та способом «вперед».

+ способом «через пагорбок» та способом «через яр».

- прямим та оберненим способом.

- способом «на себе».

 

181. Поправка в довжину лінії за кут нахилу обчислюється за формулою:

-

-

-

+

182. Перед лінійними вимірюваннями необхідно виконати:

- центрування та горизонтування приладу.

- визначення місця нуля.

- визначення колімаційної помилки.

+ компарування.

183. Довжина лінії, яка виміряна мірними стрічками та рулетками, обчислюється за формулою:

+

-

-

-

184. Довжина лінії, яка виміряна нитковим віддалеміром, обчислюється за формулою:

-

+

-

-

185. Довжина лінії, яка виміряна світловіддалеміром, визначається за формулою:

-

-

-

+

 

186. Довжина лінії, яка визначена як неприступна, обчислюється за формулою:

-

-

+

-

 

187. Метод вимірювання перевищення за допомогою горизонтального візирного променя зорової труби – це:

+ геометричне нівелювання.

- тригонометричне нівелювання.

- барометричне нівелювання.

- гідростатичне нівелювання.

- автоматичне нівелювання.

 

188. Метод вимірювання перевищення за допомогою похилого візирного променя зорової труби – це:

- геометричне нівелювання.

+ тригонометричне нівелювання.

- барометричне нівелювання.

- гідростатичне нівелювання.

- автоматичне нівелювання.

189. Метод визначення висот точок за допомогою профілографу – це:

- геометричне нівелювання.

- тригонометричне нівелювання.

- барометричне нівелювання.

- гідростатичне нівелювання.

+ автоматичне нівелювання.

190. Метод визначення висот точок, в основі якого покладена залежність зміни атмосферного тиску зі зміною висоти точки, – це:

- геометричне нівелювання.

- тригонометричне нівелювання.

+ барометричне нівелювання.

- гідростатичне нівелювання.

- автоматичне нівелювання.

191. Метод визначення висот точок, в основі якого покладена властивість вільної поверхні рідини у сполучених посудинах знаходитися на однаковому рівні, – це:

- геометричне нівелювання.

- тригонометричне нівелювання.

- барометричне нівелювання.

+ гідростатичне нівелювання.

- автоматичне нівелювання.

192. Для створення державної висотної мережі використовується:

+ геометричне нівелювання.

- тригонометричне нівелювання.

- барометричне нівелювання.

- гідростатичне нівелювання.

- автоматичне нівелювання.

193. Геометричне нівелювання може виконуватись способом:

+ (50 %) нівелювання із середини.

+ (50 %) нівелювання вперед.

- бокового нівелювання.

- нівелювання похилим візирним променем зорової труби.

194. Під час геометричного нівелювання способом із середини перевищення обчислюється за формулою:

-

+

-

-

195. Під час геометричного нівелювання способом вперед перевищення обчислюється за формулою:

+

-

-

-

196. Під час тригонометричного нівелювання перевищення обчислюється за формулою:

-

-

-

+

197. Висота візирного променя нівеліра відносно рівневої поверхні – це:

- висота приладу.

+ горизонт приладу.

- перевищення.

- умовна рівнева поверхня.

198. Висота візирного променя нівеліра відносно рівневої поверхні визначається за формулою:

-

-

+ (50 %)

+ (50 %)

 

199. Геодезичні роботи, в результаті яких визначаються перевищення, називаються:

- топографічним зніманням.

- кадастровим зніманням.

+ нівелюванням.

- орієнтуванням.

 

200. В результаті нівелювання визначається:

+ перевищення між точками місцевості.

- магнітний азимут між точками місцевості.

- дирекційні кути між точками місцевості.

- прямокутні координати точок місцевості.

 

201. Геометричне нівелювання виконується:

- за принципом використання похилого променя візування.

+ за принципом використання горизонтального променя візування.

- за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

- за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених посудинах.

 

202. Тригонометричне нівелювання виконується:

+ за принципом використання похилого променя візування.

- за принципом використання горизонтального променя візування.

- за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

- за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених посудинах.

 

203. Барометричне нівелювання виконується:

- за принципом використання похилого променя візування.

- за принципом використання горизонтального променя візування.

+ за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

- за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених посудинах.

 

204. Горизонтальний промінь у просторі можна побудувати:

+ (50 %) нівеліром.

+ (50 %) теодолітом з рівнем на зоровій трубі.

- світловіддалеміром.

- нитковим віддалеміром.

 

205. Якщо під час нівелювання з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А, дорівнює (а=1250), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1350), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+ -100 мм.

- +100 мм.

- +10 мм.

- -10 мм.

 

206. Якщо під час нівелювання з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А, дорівнює (а=2205), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1205), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+ +1000 мм.

- -1000 мм.

- +100 мм.

- -100 мм.

 

207. Якщо під час нівелювання вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1410) та відлік по рейці в точці В (в=1200), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

- -210 мм.

+ +210 мм.

- -21 мм.

- +21 мм.

 

208. Якщо під час нівелювання вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1250) та відлік по рейці в точці В (в=1850), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

- +600 мм.

+ -600 мм.

- -60 мм.

- +60 мм.

 

209. Якщо висота точки А дорівнює Ha=150 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =-25м), то висота точки В буде дорівнювати:

+ 125 м.

- 175 м.

- 200 м.

- 100 м.

 

210. Якщо висота точки А дорівнює Ha=200 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =+25м), то висота точки В буде дорівнювати:

- 175 м.

+ 225 м.

- 250 м.

- 275 м.

 

211. Горизонт приладу (ГП) - це:

- перевищення однієї точки над іншою.

- висота точки, над якою стоїть теодоліт.

- висота нівеліра на станції.

+ висота візирного променя відносно рівневої поверхні.

- висота візирного променя відносно поверхні Землі.

 

212. Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =100 м, а відлік по рейці в точці А дорівнює а=1250, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

- ГП = 98,750 м.

- ГП = 96,250 м.

- ГП = 102,250 м.

+ ГП = 101,250 м.

- ГП = 201,250 м.

 

213. Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =230 м, а відлік по рейці в точці В дорівнює в=0050, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

- ГП = 235 м.

- ГП = 280 м.

- ГП = 230,5 м.

+ ГП = 230,05 м.

- ГП = 230,005 м.

 

214. Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =50 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1150, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

- ГП = 65 м.

- ГП = 45 м.

- ГП = 51,50 м.

+ ГП = 51,150 м.

- ГП = 50,015 м.

 

215. Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =25 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1110, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

- ГП = 36,10 м.

- ГП = 25,111 м.

+ ГП = 26,110 м.

- ГП = 26,011 м.

- ГП = 26,0011 м.

 

216. Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=120,125 м та відлік по рейці в точці А дорівнює а=1340, то висота точки А (H) дорівнює:

+ H = 118,785 м.

- H = 121,465 м.

- H = 122,785 м.

- H = 126,125 м.

 

217. Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=67,120 м та відлік по рейці в точці В дорівнює в=0120, то висота точки В (H)) дорівнює:

- H = 67,240 м.

+ H = 67,000 м.

- H = 68,320 м.

- H = 69,120 м.

- H = 66,120м.

 

218. За точністю нівеліри поділяють на групи:

+ (33,3 %) нівеліри високоточні.

- нівеліри з компенсатором.

+ (33,3 %) нівеліри точні.

- нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.

+ (33,3 %) нівеліри технічної точності.

 

219. До високоточних нівелірів відноситься:

- Н-3.

- Н-3К.

- Н-10.

+ Н-05.

- Н-10КЛ.

 

220. До точних нівелірів відносяться:

+ (50 %) Н-3.

+ (50 %) Н-3К.

- Н-10К.

- Н-10КЛ.

- Н-05.

 

221. До нівелірів технічної точності відносяться:

+ (33,3 %) Н-10.

+ (33,3 %) Н-10К.

+ (33,3 %) Н-10КЛ.

- Н-3.

- Н-3К.

 

222. За способом установлення візирного променя в горизонтальне положення всі нівеліри розподіляють на групи:

- нівеліри з лімбом.

- нівеліри високоточні.

+ (50 %) нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.

+ (50 %) нівеліри з компенсатором.

- нівеліри точні.

 

223. Автоматично встановлюється промінь візування в горизонтальне положення у нівелірів:

- високоточних.

- точних.

+ з компенсатором.

- технічної точності.

 

224. У точного нівеліра Н-3 збільшення зорової труби, (крат):

- 42.

+ 30.

- 23.

- 20.

 

225. У нівеліра технічної точності Н-10 збільшення зорової труби, (крат):

- 42.

- 30.

+ 23.

- 20.

 

226. У нівеліра Н-3 ціна поділки циліндричного рівня дорівнює, (сек/2 мм):

- 10".

+ 15".

- 20".

- 30".

- 45".

 

227. Ціна поділки циліндричного рівня у нівеліра Н-10 дорівнює, (сек/2 мм):

- 10".

- 15".

- 20".

- 30".

+ 45".

 

228. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-3 складає:

- 0,5 мм.

+ 3 мм.

- 3 см.

- 5 мм.

- 5 см.

 

229. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-10 складає:

- 0,5 мм.

- 3 мм.

- 3 см.

+ 10 мм.

- 10 см.

 

230. Ціна поділки лімба у нівеліра Н-3 складає:

- 1".

- 10".

- 10'.

- 30'.

- 1°.

+ лімба немає.

 

231. Ціна поділки лімба у нівеліра Н-10КЛ складає:

- 10".

- 30".

- 45'.

+ 1°.

- 5°.

- лімба немає.

 

232. Чітке зображення сітки ниток зорової трубі нівеліра отримують обертанням:

- елеваційного гвинта.

+ окулярного кільця.

- навідного гвинта.

- закріпного гвинта.

- підіймальних гвинтів.

 

233. Попереднє горизонтування нівеліра під час приведення його в робоче положення виконуються за допомогою:

- циліндричного рівня і підіймальних гвинтів.

- циліндричного рівня та елеваційного гвинта.

+ круглого (сферичного) рівня та підіймальних гвинтів.

- круглого(сферичного) рівня та циліндричного рівня.

- циліндричного рівня та закріпного гвинта.

 

234. Елеваційний гвинт нівеліра служить:

- для закріплення зорової труби в горизонтальній площині.

- для горизонтування нівеліра.

- для отримання чіткого зображення сітки ниток в зоровій трубі.

+ для суміщення зображення кінців бульбашки циліндричного рівня у полі зору окуляра.

 

235. Два коротких штрихи сітки ниток нівеліра Н-10 служать:

- для вимірювання горизонтальних кутів.

- для вимірювання вертикальних кутів.

+ для вимірювання відстані до рейки.

- для визначення перевищення.

 

236. При технічному нівелюванні відлік по рейці виконуються:

- по верхньому штриху.

+ по середньому штриху.

- по нижньому штриху.

- за всіма трьома штрихами.

 

237. Відлік по рейці під час технічного нівелювання виконують з точністю до:

- 1 см.

- 5 мм.

- 3 мм.

+ 1 мм.

- 0,5 мм.

 

238. Компенсатор нівеліра - це пристрій, який використовується для:

- попереднього горизонтування нівеліра.

- вимірювання висоти нівеліра.

- вимірювання відстані до рейки.

+ автоматичного встановлення променя візування у горизонтальне положення.

 

239. Для високоточного нівелювання І класу можна використовувати наступні нівелірні рейки:

- РН-10.

- РН-3.

+ РН-05.

- РН-3 та РН-05.

- РН-3 та РН-10.

 

240. Нівелірну рейку РН-10 можна використовувати для:

- нівелювання І класу.

- нівелювання ІІ класу.

- нівелювання ІІІ класу.

- нівелювання ІІІ і ІV класів.

+ технічного нівелювання.

 

241. Різниця відліків за червоною та чорною сторонами рейки є величина:

- постійна і дорівнює нулю.

- постійна і дорівнює числу 100.

+ постійна і дорівнює числу з якого починається відлік поділок на червоній стороні рейки.

- постійна і дорівнює числу яким закінчується відлік поділок на червоній стороні рейки.

 

242. Для нівелірів з циліндричним рівнем при зоровій трубі виконують наступні перевірки:

+ (33,3 %) перевірка круглого (сферичного) рівня.

+ (33,3 %) перевірка сітки ниток.

+ (33,3 %) перевірка головної умови нівеліра.

- перевірка зорової труби.

- перевірка елеваційного гвинта.

 

243. Під час перевірки круглого (сферичного) рівня нівеліра бульбашка рівня після повороту на 180° не повинна зміщуватися більш ніж:

- на 0,1 величини поділки шкали рівня.

- на 0,2 величини поділки шкали рівня.

- на 0,3 величини поділки шкали рівня.

- на 0,4 величини поділки шкали рівня.

+ на 0,5 величини поділки шкали рівня.

 

244. Головна умова нівеліра - це:

+ візирна вісь зорової труби нівеліра має бути паралельна до осі циліндричного рівня.

- вісь круглого (сферичного) рівня має бути паралельна до осі обертання нівеліра.

- горизонтальний штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання.

- вертикальний штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання.

 

245. Під час перевірки сітки ниток умовою є:

+ (50 %) горизонтальний штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра.

+ (50 %) вертикальний штрих сітки має бути паралельним до осі обертання нівеліра.

- вісь круглого (сферичного) рівня має бути паралельна до осі обертання нівеліра.

- візирна вісь зорової труби нівеліра має бути паралельна до осі циліндричного рівня.

 

246. Під час перевірки головної умови нівеліра технічної точності кут нахилу візирного променю “ і ” має відповідати умові:

- І ≤ 5".

- І ≤ 10".

- І ≤ 15".

+ І ≤ 20".

- І ≤ 25".

 

247. Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:

- визначення довжини рейки.

+ (50 %) визначення стрілки прогинання рейки.

- визначення похибок сантиметрових поділок рейки.

+ (50 %) визначення похибок дециметрових поділок рейки.

 

248. Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:

- визначення довжини рейки.

+ (50 %) визначення середньої довжини метра пари рейок.

- визначення ширини рейки.

- визначення висоти рейки.

+ (50 %) визначення різниці висот нулів пари рейок.

 

249. Для нівелірної рейки РН-10 прогинання рейки не повинно бути більшим ніж:

- 5 мм.

+ 10 мм.

- 15 мм.

- 20 мм.

- 25 мм.

 

250. Допустима різниця між середньою довжиною метра комплекту рейок для технічного нівелювання складає:

- 1 мм.

+ 1,5 мм.

- 2 мм.

- 5 мм.

- 10 мм.

 

251. Під час визначення різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за чорними сторонами обох рейок має дорівнювати:

- 10 мм.

- 20 мм.

- 5 мм.

+ 0 мм.

- 100 мм.

 

252. Під час визначення різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за червоними сторонами обох рейок має дорівнювати:

- 10 мм.

- 20 мм.

- 5 мм.

+ 0 мм або 100 мм.

- 100 мм.

 

253. Під час прокладання нівелірного ходу загальні для двох суміжних станцій точки називають:

- станціями.

+ (50 %) сполученими (звۥязуючими).

+ (50 %) іксовими.

- плюсовими.

 

254. Під час визначення похибок дециметрових поділок рейки РН-10 допустимим є відхилення від номінального значення довжини (10см):

+ (33,3 %) 0,5мм.

+ (33,3 %) 0,2мм.

+ (33,3 %) 0,3мм.

- 2мм.

- 5мм.

 

255. Під час роботи на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями по чорній та червоній сторонах рейок не має перевищувати:

+ 5 мм.

- 10 мм.

- 15 мм.

- 20 мм.

- 25 мм.

 

256. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 4 км, тому допустима висотна нев’язка не має перевищувати:

- ±100 см.

+ ±100 мм.

- ±50 мм.

- ±40 мм.

- ±10 мм.

 

257. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 9000 м, тому допустима висотна нев’язка не має перевищувати:

- ±150 см.

+ ±150 мм.

- ±100 см.

- ±100 мм.

- ±50 мм.

 

258. Під час опрацювання нівелірного ходу з п’яти перевищень фактична нев’язка склала +25 мм, що не перевищує допустиму 30 мм, тому поправка у кожне перевищення складає:

- +5 мм.

+ -5 мм.

- +6 мм.

--6 мм.

 

259. Вплив кривини Землі у визначене перевищення обчислюється за формулою:

+

-

-

-

 

260. Допустима нев’язка у ході тригонометричного нівелювання визначається за формулою:

-

-

+

-

 

261. Формула Гаусса для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:

+

-

-

-

 

262. Формула Бесселя для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:

-

+

-

-

 

263. Середня квадратична похибка арифметичної середини незалежних рівноточних вимірювань визначається за формулою:

-

+

-

 

264. Вага результатів вимірювань обчислюється за формулою:

-

-

-

+

265. Загальна арифметична середина (середньовагове значення) ряду нерівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:

-

+

-

-

266. Арифметична середина (середнє значення) ряду рівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:

+

-

-

-

267. Середня квадратична похибка функції виміряних величин обчислюється за формулою:

-

-

+

-

268. Визначення на площині дирекційного кута і довжини лінії за координатами її кінцевих точок – це:

- пряма геодезична задача.

+ обернена геодезична задача.

- теодолітний хід.

- теодолітне знімання.

- геодезична засічка.

 

269. Визначення координат кінцевої точки лінії, використовуючи координати початкової точки, дирекційний кут та довжину лінії між точками, – це:

+ пряма геодезична задача.

- обернена геодезична задача.

- теодолітний хід.

- теодолітне знімання.

- геодезична засічка.

270. Пряма геодезична задача розв’язується за формулами:

+

- ; ; ; .

-

- ; .

271. Дирекційний кут лінії під час розв’язання оберненої геодезичної задачі обчислюється за формулою:

+

-

-

-

272. Довжина лінії під час розв’язання оберненої геодезичної задачі може обчислюватись за формулою:

-

+ (33,3 %)

+ (33,3 %)

+ (33,3 %)

273. Теодолітні ходи відносять до:

- планової геодезичної мережі згущення.

+ знімальної геодезичної мережі.

- планової державної геодезичної мережі.

- висотної державної геодезичної мережі.

 

274. Під час прокладання теодолітних ходів на місцевості виміряють:

+ довжини ліній та горизонтальні кути.

- горизонтальні і вертикальні кути.

- горизонтальні кути та перевищення.

- довжини ліній та вертикальні кути.

 

275. Теоретична сума виміряних кутів у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.

- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

- нулю.

- сумі виміряних кутів.

+ 180(n – 2), де n – кількість кутів у ході.

 

276. Теоретична сума приростів координат у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- 180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

+ нулю.

- сумі виміряних перевищень.

- різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.

 

277. Практична сума виміряних кутів у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.

- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

- нулю.

+ сумі виміряних кутів.

- 180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

 

278. Практична сума приростів координат у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці між вирахуваними приростами координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

- 180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

- нулю.

+ сумі вирахуваних приростів координат.

- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

279. Прирости координат у зімкнутому теодолітному ході визначають за:

+ дирекційними кутами та довжинами ліній.

- виміряними кутами.

- довжинами ліній.

- румбами напрямків та виміряними кутами.

- координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.

 

280. Нев’язка виміряних кутів у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:

+ різниці між виміряними кутами та їх теоретичним значенням.

- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

- нулю.

- сумі виміряних кутів.

- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

281. Нев’язка приростів координат у зімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

- нулю.

+ сумі вирахуваних приростів координат по осях координат.

- різниці між вирахуваними приростами координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

282. Поправки в кути під час вирівнювання зімкнутого теодолітного ходу розподіляються:

- пропорційно довжинам ліній в ході.

- пропорційно виміряних кутам ходу.

+ порівну на всі кути.

- порівну на всі довжини ліній.

 

283. Поправки в прирости координат під час вирівнювання зімкнутого теодолітного ходу розподіляються:

+ пропорційно довжинам ліній в ході.

- пропорційно виміряних кутам ходу.

- порівну на всі кути.

- порівну на всі довжини ліній.

 

284. Координати пунктів теодолітних ходів визначають як:

- координата попереднього пункту плюс алгебраїчно визначений приріст координат.

+ координата попереднього пункту плюс алгебраїчно вирівняний приріст координат.

- координата попереднього пункту плюс алгебраїчна поправка по приростах координат.

- різниця координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

285. Дирекційні кути в зімкнутому теодолітному ході визначають за:

- врівноваженими кутами та довжинами ліній.

- вихідним дирекційним кутом та виміряними кутами.

+ вихідним дирекційним кутом та вирівняними кутами ходу.

- румбами напрямків та виміряними кутами.

- координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.

 

286. В порядок виконання камеральної обробки теодолітного ходу не входять наступні види робіт:

- ув’язка кутів теодолітного ходу.

- обчислення дирекційних кутів.

+ вирахування перевищень.

- обчислення та ув’язка приростків координат.

- визначення координат точок.

 

287. Теоретична сума виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.

+ різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

- нулю.

- сумі виміряних кутів.

- 180(n – 2), де n – кількість кутів в ході.

 

288. Теоретична сума приростів координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.

- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

- нулю.

- сумі виміряних перевищень.

+ різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

289. Практична сума виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.

- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

- нулю.

+ сумі виміряних кутів.

- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

290. Практична сума приростів координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці між обчисленими приростами координат та різницею кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.

- різниці кінцевої та початкової координат вихідних пунктів.

- нулю.

+ сумі обчислених приростків координат по осях координат.

- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

291. Нев’язка виміряних кутів в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

+ різниці між сумою виміряних кутів і їх теоретичною сумою.

- різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.

- нулю.

- сумі виміряних кутів.

- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

292. Нев’язка по приростах координат в розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

- різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

- нулю.

- сумі обчислених приростків координат.

+ різниці між обчисленими приростами координат та різницею координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

 

293. Дирекційні кути в розімкнутому теодолітному ході визначають за:

- врівноваженими кутами та довжинами ліній.

- вихідним дирекційним кутом та виміряними кутами.

+ вихідним дирекційним кутом та вирівняними кутами ходу.

- румбами напрямків та виміряними кутами.

- координатами вихідних пунктів та дирекційними кутами.

 

294. Під час камеральної обробки теодолітних ходів отримують:

+ координати точок ходу.

- дирекційні кути.

- довжини ліній.

- горизонтальні кути.

- перевищення.

295. Теодолітний хід - це прокладений на місцевості зімкнутий або розімкнутий багатокутник в якому виміряні:

- всі сторони між суміжними точками.

- всі горизонтальні кути між суміжними