ü Замалювати апатат Панченкова і капіляр для визначення ШОЕ.
ü Записати величину стовпчика плазми над еритроцитами,
що осіли (мм / год.).
У висновках відповісти на такі запитання:
ü Чи нормальна величина ШОЕ в досліджуваній крові?
ü Чи нормальне співвідношення альбумінів і глобулінів у плазмі крові?
ü Про які зміни у складі плазми крові свідчить підвищення ШОЕ?
Робота 4 Підрахунок еритроцитів
Еритроцити підраховують за допомогою лічильної камери Горяєва під мікроскопом. Метод дуже трудомісткий, але достатньо точний (помилка не перевищує 2,5%).
Сітка лічильної камери складається з 225 великих квадратів, з яких 25 поділені на 16 маленьких.
Сторона одного маленького квадрата дорівнює 1/20 мм, площа – 1/400 мм2, висота камери (відстань від дна до покривного скла) – 1/10 мм. Таким чином, об’єм камери над маленьким квадратиком становить 1/4000 мм3 (1/400х1/10).
Кров для підрахунку еритроцитів розводять у спеціальних змішувачах (меланжерах) – капілярних піпетках з ампульним розширенням. На змішувачах для еритроцитів є позначки 0,5 та 101. Позначка 0,5 означає, яку частину об’єму всього змішувача займає даний стовпчик капіляра, заповнений кров’ю. Цей об’єм вміщує 1/200 частину повного об’єму змішувача. Таким чином, кров розбавляється у 200 разів. Розбавляти кров у 200 разів можна й іншими методами. Наприклад, у пробірку налити 4 мл 5% розчину натрію цитрату й за допомогою мікропіпетки додати туди 20 мл крові. Обов’язково треба двічі сполоснути мікропіпетку в розчині, щоб уся кров потрапила в пробірку.
У нормі кількість еритроцитів становить у чоловіків 4 – 5.1012 , у жінок – 3,9 – 4,7.1012
Рисунок 27 -Змішувач для еритроцитів
КАМЕРА ГОРЯЄВА
А, Б – зовнішній вигляд;
В – лічильна сітка камери: а - малий квадрат;
б – великий квадрат
Рисунок 28 – Камера Горяєва
Мета роботи - підрахувати еритроцити. Дати оцінку кількості еритроцитів, що містяться в периферичній крові досліджуваного.
Для роботи потрібні: мікроскоп, камера Горяєва, покривне скло, змішувач для еритроцитів, 3% розчин натрію хлориду, 96% спирт, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.
Хід роботи
1 Приготувати для роботи камеру Горяєва:
- знежирити спиртом і витерти насухо камеру і покривне скло;
- притерти покривне скло до камери до появи кілець Ньютона;
- знайти під малим збільшенням мікроскопа сітку.
2 Приготувати для роботи кров:
· на верхній отвір змішувача надіти гумову грушу;
· до позначки 0,5 набрати кров, ватним тампоном зняти надлишок крові з носика капіляра;
· не випускаючи кров із капіляра, до позначки 101 набрати 3% розчин натрію хлориду;
· обережно струшуючи змішувач, перемішати розчин із кров’ю в його ампулі (для полегшення змішування в ній є маленька червона намистинка). Кров буде розведена у 200 разів.
3 Заповнити камеру кров’ю:
· перші дві краплі розчину, що йдуть з капіляра, видути на вату;
· наступні краплі з ампульного розчину помістити в камеру. Для цього кінчик меланжера поставити на край камери біля покривного скла й легенько натиснути на грушу. Розчин зайде під покривне скло в камеру й заповнить її. Почекати 1-2 хв, щоб еритроцити осіли на дно камери.
4 Підрахувати кількість еритроцитів:
· знайти кількість еритроцитіву 5 великих квадратах сітки по діагоналі. Під час підрахунку еритроцитів треба пам’ятати правило Бюркера: у маленьких квадратах рахувати ті клітини, що містяться посередині квадрата сітки, а також на його верхньому та лівому боках. Це потрібно для того, щоб двічі не рахувати еритроцити, що містяться на боках суміжних квадратиків;
· розрахувати кількість еритроцитів у 1 мкл крові за формулою
Е = (а · 4000 · 200) / 1·5·16,
де Е – кількість еритроцитів у 1 мкл;
а - кількість еритроцитів у 5 великих квадратах сітки;
5 – кількість великих квадратів;
16 – кількість малих квадратів;
200 – ступінь розведення крові;
1/4000 мм3 - об’єм 1 маленького квадрата.
Для підрахунку можна використовувати спрощену формулу:
Е = а ·104.
• Знайти кількість еритроцитів в 1 л крові, для цього Е·106.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи.
ü Замалювати змішувач для еритроцитів.
ü Записати процес підрахунку кількості еритроцитів.
ü Визначити кількість еритроцитів в 1 л крові.
У висновках відповісти на запитання:
Чи нормальна кількість еритроцитів у досліджуваній крові?
Робота 5 Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові (метод Салі)
Метод Салі застосовується для визначення кількості гемоглобіну в крові.
Принцип методу полягає в наступному. При додаванні до крові соляної кислоти гемоглобін перетворюється на хлористоводневий гематин коричневого кольору, інтенсивність якого прямо пропорційна вмісту гемоглобіну. Отриманий розчин хлористоводневого гематину розводять водою до кольору стандарту.
Цей метод визначення кількості гемоглобіну дає результати з точністю до 10 %. Помилка пов’язана із самою технікою визначення і можливими суб’єктивними помилками у визначенні кольору. Однак метод дуже поширений, оскільки зручний і простий.
Для визначення використовують гемометр Салі. Це штатив з трьома пробірками. У крайніх запаяних пробірках міститься 1% розчин хлористоводневокислого гематину. Середня пробірка має поділки від 0 до 23 х 10 г/л і призначена для визначення гемоглобіну в досліджуваній крові.
У нормі кількість гемоглобіну становить у чоловіків 140 – 160 г/л , у жінок – 120 – 140 г/л.
Рисунок 29 -Гемометр Салі: а – пробірки зі стандартним розчином солянокислого гематину; б – пробірка для визначення гемоглобіну
Мета роботи - визначити й оцінити кількість гемоглобіну в крові досліджуваного.
Для роботи потрібні: гемометр Салі, піпетка, скляна паличка, 0,1N розчин хлористоводневої кислоти, дистильована вода, 96% спирт етиловий, вата, гумова груша.
Хід роботи
- За допомогою піпетки налити в середню пробірку гемометра 0,1N розчин хлористоводневої кислоти до нижньої позначки (0,2 мл).
- У капіляр для визначення гемоглобіну до позначки набрати кров (0,02 мл).
- Обтерти ватою кінчик капіляра.
- Помістити капіляр в пробірку з кислотою і обережно, щоб не утворилася піна, випустити кров із капіляра на дно пробірки.
- Не виймаючи капіляр із пробірки, промити його кислотою з верхніх шарів.
- Перемішати кров з кислотою,струшуючи пробірку.
- Поставити пробірку в гемометр.
- Залишити гемометр на 4-5 хв. За цей час кислота, зруйнувавши оболонку еритроцитів, перетворить гемоглобін на хлористоводневокислий гематин, що має характерний коричневий колір.
- У середню пробірку додати краплями дистильовану воду доти, доки колір розчину у середній пробірці не стане таким, як у стандартних пробірках.
- Зафіксувати рівень розчину у середній пробірці за нижнім меніском.
- Для отримання величини в г/л значення у г% необхідно помножити на 10
