Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрироджен≥ форми повед≥нки




 

ѕрироджен≥ (≥нстинктивн≥) форми повед≥нки характеризуютьс€ тим, що во≠ни генетично детерм≥нован≥ ≥ не потребують навчанн€.

≤нстинкти - це сукупн≥сть складних природжених стереотипних акт≥в повед≥нки, що властив≥ вс≥м особинам певного виду тварин у конкретних умовах ≥снуванн€. ѕрикладами можуть бути ≥нстинкти харчуванн€, самозбереженн€, продовженн€ роду, м≥грац≥йн≥, побудови гн≥зд, н≥р ≥ сховищ, стадн≥, ≥гров≥ ≥ т.д.

 ожен такий ≥нстинкт включаЇ б≥льш прост≥ ≥нстинктивн≥ акти (наприклад, випльовуванн€ пташен€т з €Їць, клюванн€ зерна, ссанн€ молока тощо).

¬ основ≥ нервових механ≥зм≥в ≥нстинктивноњ повед≥нки лежать складн≥ безумовн≥ рефлекси, що грунтуютьс€ не на поодиноких рефлекторних дугах, а на њхн≥х комплексах. ƒо них вход€ть ус≥ генетично детерм≥нован≥ механ≥зми, необ≠х≥дн≥ дл€ зд≥йсненн€ повед≥нкових акт≥в. ќчевидно, що вони не можуть бути сформован≥ до моменту народженн€. ƒе€к≥ з них (наприклад, статев≥) формуютьс€ в онтогенез≥ з дозр≥ванн€м нервовоњ ≥ ендокринноњ систем. Ћ.ј.ќрбел≥ сформулю≠вав концепц≥ю постнатального дозр≥ванн€ безумовних рефлекс≥в у взаЇмод≥њ з умовними. ѕогл€д на виключно генетичну природу ≥нстинкт≥в дещо зм≥нивс€. √е≠ни визначають прот≥канн€ онтогенезу залежно в≥д умов ≥снуванн€, тому повед≥н≠ков≥ реакц≥њ Ї результатом взаЇмод≥њ генетичних механ≥зм≥в ≥ впливу середовища ≥снуванн€. Ќин≥ в≥ддають перевагу терм≥ну природжен≥ форми повед≥нки, п≥д≠креслюючи њхню в≥дносну незалежн≥сть в≥д впливу навколишнього середовища.

≈волюц≥€ нервових механ≥зм≥в ≥нстинктивноњ повед≥нки виражалась у зрос≠танн≥ здатност≥ орган≥зм≥в диференц≥ювати зовн≥шн≥ подразники за њхн≥м б≥олог≥≠чним значенн€м ≥ ускладненн≥ рухових ≥ вегетативних компонент≥в пристосуваль≠них реакц≥й.

” риб за ≥нстинктивну повед≥нку в≥дпов≥даЇ насамперед д≥€льн≥сть серед≠нього ≥ пром≥жного мозку. ¬ амф≥б≥й ≥ рептил≥й спостер≥гаЇтьс€ залежн≥сть пове≠д≥нкових реакц≥й ≥ в≥д к≥нцевого мозку. ” птах≥в вищим регул€тором повед≥н≠кових реакц≥й стало смугасте т≥ло. ≤нстинктивна повед≥нка ссавц≥в дуже залежить в≥д еколог≥чно зумовлених видових в≥дм≥нностей. ” людини ≥нстинкти не зникли, але вони перебувають п≥д контролем св≥домост≥.

Ќайл≥пше вивченими Ї ≥нстинкти харчуванн€, самозбереженн€ ≥ продовженн€ роду.

≤нстинкти харчуванн€ складаютьс€ з пошуку њж≥, оволод≥нн€ нею, оц≥нки њњ њст≥вних €костей ≥ споживанн€ њж≥. Ќайб≥льш р≥зноман≥тними Ї видов≥ форми повед≥нки при пошуках ≥ оволод≥нн≥ њжею. ѕроте т≥льки де€к≥ д≥њ тут мають природжений характер, а у б≥льшост≥ випадк≥в ум≥нн€ добувати њжу набуваЇтьс€ через навчанн€ молод≥ батьками ≥ вдосконалюЇтьс€ у процес≥ нагромадженн€ власного досв≥ду.

≤нстинкти самозбереженн€ про€вл€ютьс€ у ви€влен≥ небезпеки власне оборонн≥й реакц≥њ ≥ загальн≥й моб≥л≥зац≥њ орган≥зму до боротьби.  р≥м природжених самооборонних реакц≥й, найб≥льш досконал≥ спроби ви€вленн€ небезпеки тварини набувають завд€ки утворенню оборотних рефлекс≥в. ќборотн≥ реакц≥њ мають р≥зну форму. јгресивно-оборотн≥ реакц≥њ виникають п≥д час зустр≥ч≥ з б≥льш слабким противником. ѕасивно-оборотн≥ реакц≥њ про€вл€ютьс€ у вигл€д≥ затаюванн€ (захисна нерухом≥сть де€ких пташен€т), використанн€ захисних по≠крив≥в т≥ла (њжак), утеч≥ (заЇць) або реакц≥њ пок≥рност≥. —усп≥льн≥ тварини вико≠ристовують несенн€ окремими особинами сторожовоњ служби (де€к≥ птахи, бобри, копитн≥).

≤нстинкти продовженн€ роду складаютьс€ з пошуку партнера, п≥дготовц≥ його до спарюванн€, зд≥йсненн≥ цього процесу ≥ турбот≥ про потомство. ” стате≠в≥й повед≥нц≥, кр≥м природжених форм, беруть участь ≥ набут≥, тому вона може дуже в≥др≥зн€тись у р≥зних особин. ≈ндокринна регул€ц≥€ стану нервових механ≥≠зм≥в ≥нстинкт≥в визначаЇ цикл≥чн≥сть статевоњ повед≥нки, що пов'€зано з сезонною активн≥стю гонад.

 

Ќабут≥ форми повед≥нки

 

√енетично детерм≥нован≥ форми повед≥нки, що в≥дображають нагромадже≠ний у генофонд≥ видовий досв≥д попередн≥х покол≥нь, Ї недостатн≥ми дл€ п≥дтри≠манн€ ≥снуванн€ окремих особин у м≥нливому середовищ≥.  оли середовище не дуже м≥нливе, то повед≥нка тварин може ірунтуватис€ на природжених формах. якщо середовище дуже м≥нливе, виникаЇ необх≥дн≥сть у набутих окремими осо≠бинами формах повед≥нки, або њх ≥ндив≥дуальному досв≥д≥.

≤ндив≥дуальний досв≥д повед≥нки набуваЇтьс€ завд€ки здатност≥ людини ≥ тварин до навчанн€. Ќавчанн€ даЇ змогу розвивати пристосувальн≥ реакц≥њ з урахуванн€м минулого досв≥ду, видозм≥нювати т≥ з них, €к≥ стали непридатними у нових умовах. ѕовед≥нка тод≥ стаЇ б≥льш гнучкою ≥ адаптивною.

–озр≥зн€ють неасоц≥ативн≥ ≥ асоц≥ативн≥ форми навчанн€. ƒо неасоц≥ативних форм навчанн€ належать сумац≥€, звиканн€, насл≥дуванн€ (≥м≥тац≥€) та ≥мпринтинг. ѕ≥д час цих форм навчанн€ у мозку залишаютьс€ сл≥ди пам'€т≥ (еп≥гра≠ми), але асоц≥ативн≥ зв'€зки не утворюютьс€. ”мовно-рефлекторне навчанн€ ос≠новане на формуванн≥ у мозку зв'€зк≥в, €к≥ можуть зм≥нюватис€ або руйнуватис€. Ќавчанн€, що маЇ умовно-рефлекторний характер, називаЇтьс€ асоц≥ативним.

¬ основ≥ сумац≥њ лежать €вища сенсиб≥л≥зац≥њ ≥ фасцил≥тац≥њ. —енсиб≥л≥за≠ц≥€ -це п≥двищенн€ чутливост≥ орган≥зму до певних подразнюючих агент≥в. ‘асцил≥тац≥€ - полегшенн€ запуску €коњ-небудь реакц≥њ-в≥дпов≥д≥. “ак≥ повед≥нков≥ навики описан≥ в однокл≥тинних ≥ безхребетних. Ќа них ірунтуЇтьс€ засвоЇнн€ маршрут≥в перем≥щенн€, скупченн€ орган≥зм≥в у певних м≥сц€х простору, розп≥≠знаванн€ њст≥вних ≥ нењст≥вних продукт≥в. ÷≥ навики не Ї довготривалими ≥ само≠ст≥йно не в≥дновлюютьс€.

«виканн€ - це форма навчанн€, що пол€гаЇ у в≥дносно стаб≥льному послаб≠ленн≥ реакц≥њ унасл≥док багаторазовоњ д≥њ подразника.

≤снуЇ думка, що процеси сумац≥њ ≥ звиканн€ Ч це Їдин≥ механ≥зми, за допомогою €ких набуваЇтьс€ ≥ндив≥дуальний досв≥д у низькоорган≥зованих тварин.

«виканн€, €к одна з форм навчанн€, вдосконалювалось у ход≥ еволюц≥њ ≥ зберегло за собою роль у адаптивн≥й повед≥нц≥ ≥ вищих тварин. ќдн≥Їю з поширених

форм звиканн€ у вищих тварин Ї згасанн€ ор≥Їнтувального рефлексу при повто≠ренн≥ подразника, що його викликав. ” ор≥Їнтувальн≥й повед≥нц≥ вищих тварин вид≥л€ють два етапи: 1) початкова реакц≥€ тривоги ≥ здивуванн€, що супрово≠джуЇтьс€ п≥двищенн€м тонусу м'€з≥в ≥ ф≥ксуванн€м пози (затаюванн€); 2) досл≥д≠ницька реакц≥€ уваги - повертанн€ голови, очей ≥ вух до джерела подразненн€. ¬одночас в≥дбуваЇтьс€ пор≥вн€нн€ нового стимулу з≥ сл≥дами попередн≥х подраз≠ник≥в. якщо новий стимул ≥ сл≥ди попередн≥х зб≥гаютьс€, ор≥Їнтувальна реакц≥€ не виникаЇ. якщо ж ≥нформац≥€ про стимул ≥ сл≥ди у пам'€т≥ не зб≥гаютьс€, виникаЇ ор≥Їнтувальна реакц≥€.

ќсобливою формою навчанн€ Ї ≥мпринтинг (imprint - залишати сл≥д), €кий про€вл€Їтьс€ в тварин у ранньому пер≥од≥ постембр≥онального розвитку ≥ називаЇтьс€ критичним, або чутливим. ѕрикладом може бути сл≥дуванн€ новонародже≠них тварин за будь-€ким об'Їктом, €кий перем≥щуЇтьс€ (пташен€т за макетом пта≠ха). ≤мпринтинг незворотний, виникнувши в критичний пер≥од, в≥н не л≥кв≥довуЇ≠тьс€ подальшим життЇвим досв≥дом.

Ќасл≥дуванн€ (≥м≥тац≥€) характерне дл€ молодих тварин, €к≥ повторюють повед≥нку батьк≥в, навчаючись р≥зних њњ про€в≥в. Ќа насл≥дуванн≥ ірунтуЇтьс€ заучуванн€ пташен€тами п≥сень, виробленн€ навик≥в пастис€ у травоњдних тощо.

ќтже, неасоц≥ативне навчанн€ забезпечуЇ життЇд≥€льн≥сть особин вищих тварин на перших етапах њхнього самост≥йного ≥снуванн€.

јсоц≥ативне навчанн€ набуваЇ значенн€ на п≥зн≥ших етапах онтогенезу. ¬о≠но характеризуЇтьс€ зб≥гом у час≥ €кого-небудь ≥ндиферентного подразника з пев≠ною д≥€льн≥стю орган≥зму. Ѕ≥олог≥чний сенс такого зб≥гу пол€гаЇ у тому, що ≥ндиферентний подразник стаЇ попереджувальним фактором.

–озр≥зн€ють класичн≥ павловськ≥ умовн≥ рефлекси, або умовн≥ рефлекси ≤ типу, й ≥нструментальн≥ (оперантн≥) умовн≥ рефлекси, або умовн≥ рефлекси II типу. ѕрикладом умовного рефлексу ≤ типу може служити слиновид≥ленн€ у собаки у в≥дпов≥дь на загор€нн€ лампочки. ” цьому випадку реакц≥€ тварини на умовний подразник в≥дтворюЇ безумовний рефлекс. “варина виступаЇ у рол≥ па≠сивного учасника под≥й.

ѕрикладом ≥нструментального умовного рефлексу може бути харчодобувна повед≥нка щура в експериментальн≥й камер≥. ¬≥н спочатку випадково натискаЇ на педаль ≥ отримуЇ њжу. якщо перед натисканн€м на педаль вмикати св≥тло, встановлюЇтьс€ такий зв'€зок: св≥тло → натисканн€ на педаль → њжа. јктивний характер такого навчанн€ побудований на середн≥й ланц≥ - натисканн≥ на педаль, в≥д виконанн€ €кого залежить харчодобувний повед≥нковий акт. ¬ основ≥ дреси≠руванн€ тварин лежать саме так≥ рефлекси. ≤нструментальне навчанн€ за складн≥≠стю в≥др≥зн€Їтьс€, мабуть, в≥д вихованн€ класичного умовного рефлексу, €кий по сут≥ Ї коп≥Їю безумовного.

¬ищ≥ форми навчанн€ властив≥ насамперед дорослим тваринам з розвине≠ною нервовою системою. ¬они ірунтуютьс€ на двох попередн≥х формах навчанн€, ≥ суть њхн€ пол€гаЇ у використанн≥ законом≥рних зв'€зк≥в м≥ж окремими компонентами середовища. ѕро€вл€Їтьс€ це у елементарн≥й розсудлив≥й д≥€льност≥ тварин. ƒо про€в≥в розсудливоњ д≥€льност≥ в≥дноситьс€ ≥нсайт навчанн€, дл€ н≥ко≠го характерне розум≥нн€. “ака форма повед≥нки властива дл€ найб≥льш орган≥≥зованих ссавц≥в - примат≥в. ¬она про€вл€Їтьс€ у планом≥рн≥й посл≥довност≥, наприклад, у виготовленн≥ ≥ використанн≥ предмет≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1456 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1474 - | 1279 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.