Державне управління природокористуванням, його види

Державне управління в галузі використання і охорони вод здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування (органи загального управлін­ня). Органами спеціального управління в цій галузі є Міністер­ство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет України по водному господарству (Поло­ження про Державний комітет України по водному господар­ству затверджене Указом Президента України від 14.07.2000 р.).

До основних функцій державного управління в галузі вико­ристання і охорони вод належать такі:

1) Планування і програмування. Відповідно до ст. 12 Водно­го кодексу України державні, цільові, міждержавні та регіональ­ні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і га­лузей економіки у воді, збереження, раціонального використан­ня і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії.

2) Державний облік вод. Відповідно до ст. 24 Водного кодек­су України завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водоко­ристування, на основі яких здійснюється розподіл води між во­докористувачами та розробляються заходи щодо раціонально­го використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

З ме­тою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів складається держав­ний водний кадастр. Постановою КМУ від 8.04.1996 р. затверджений Порядок ведення державного вод­ного кадастру.

3) Державний моніторинг вод. З метою забезпечення зби­рання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтова­них рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галу­зі використання і охорони вод та відтворення водних ресур­сів здійснюється державний моніторинг вод (ст. 21 Водного ко­дексу України). Постановою КМУ від 20.07.1996 р. затверджений Порядок здійснення державного мо­ніторингу вод.

4) Державна екологічна експертиза, що здійснюється в по­рядку визначеному Законом України «Про екологічну експер­тизу» з метою забезпечення екологічної безпеки під час розмі­щення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використан­ням чи впливом на води.

5) Розподіл і перерозподіл водних ресурсів, який здійснюєть­ся у таких формах: надання водних об'єктів у відособлене ко­ристування; видача дозволів на спеціальне водокористування; вилучення водних об'єктів; анулювання дозволів.

6) Лімітування в галузі використання вод. У ст. 1 Водного кодексу України визначені поняття: ліміт забору води — гранич­ний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; ліміт скиду забрудню­ючих речовин — граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; ліміт використання води — гра­ничний обсяг використання води, який встановлюється дозво­лом на спеціальне водокористування. Ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин встановлюються у дозволі на спеціальне водокористування.

7) Стандартизація і нормування. Відповідно до ст. 33 Ко­дексу України про надра стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюються з метою забезпечення екологічної і санітарно-гі­гієнічної безпеки вод шляхом встановлення комплексу взаємо­пов'язаних нормативних документів, які визначають взаємопо-годжені вимоги до об'єктів, що підлягають стандартизації і нор­муванню.