Під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений ЦПК України. Тому при розгляді зазначених клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути цивільного процесуального права, які згідно з засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника (заінте-
365ресованої особи) на об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення
питання.
Про надходження клопотання суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника (заінтересовану особу) і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання (ч. 1 ст. 395, ч. 1 ст. 401 ЦПК України).
Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягу-вач і боржник (заінтересовані особи) повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.
За заявою стягувача або боржника (заінтересованої особи) і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони (заінтересованих осіб).
Відповідно до ч. 4 ст. 395, ч. 4 ст. 401 ЦПК України розгляд клопотання проводиться суддею одноособове у відкритому судовому засіданні.
При цьому неявка без поважних причин у судове засідання стягувача або боржника (заінтересованих осіб) чи їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою зі сторін (заінтересованих осіб) не було порушено питання про перенесення його розгляду.
Розглянувши подані документи щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання такого дозволу або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.
Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню. У випадку, коли в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановления ухвали.
На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом (ст. 398 ЦПК України).
За наслідками розгляду клопотання щодо визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Укра'їні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання такого рішення.
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, підставами для відмови у задоволенні клопотання є:
1) рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
2) сторона, стосовно якої постановлене рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
3) рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
4) ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
5) пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та ЦПК України строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
6) предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
7) виконання рішення загрожувало б інтересам України;
8) інші випадки, встановлені законами України.
Копія ухвали надсилається судом стягувачеві та боржникові (заінтересованим особам) у триденний строк з дня її постановления.
367Будь-яка ухвала, постановлена судом з питань, що розглядаються, (про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання; про визнання в Україні рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню) може бути оскаржена у загальному порядку і в строки, передбачені ЦПК України.
Список рекомендованої літератури
1. Коссак В. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень юрисдик-ційних органів України і ФРН // Право України.- 2000.- № 10- С. 116-120.
2. Кузь О., Обідіна І. Визнання і виконання рішень іноземних судів та ар-бітражів // Право України.- 2001.- № 9- С. 72-75.
3. Муранов А. И. Международный договор и взаимность как основания приведения в исполнение в России иностранных судебных решений.- М.: Статут, 2003.-192 с.
4. Сеглин Б. Исполнение иностранных судебных решений и значение договорной подсудности // Хозяйство и право.- 2001.-№ 11.- С. 91-99.
Глава 32
ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ
