Повноваження представника в суді

Особа набуде правосуб'єктності процесуального представника і зможе виконувати його функції лише за наявності належно посвід­чених повноважень на здійснення представництва у суді (статті 42, 44 ЦПК України). Якщо представник подає позовну заяву (заяву) скаргу, до них обов'язково додається довіреність чи інший документ,

65що підтверджує його повноваження (ч. 4 ст. 98, ч. 7 ст. 119, ч. 5 ст. 229, ч. 6 ст. 295, ч. 4 ст. 326 ЦПК України).

Відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження процесуаль­них представників повинні бути посвідчені такими документами.

1) довіреністю фізичної особи, посвідченою нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням су­ду, або за місцем його проживання. Якщо представником є адво­кат його повноваження як представника можуть також посвідчу-ватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єд­нанням, або договором;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвід­чують службове становище і повноваження її керівника. Довіре­ність від імені юридичної особи має бути підписана посадовою особою, уповноваженою на це законом, статутом або положенням з прикладенням печатки юридичної особи;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про при­значення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Оригінали цих документів або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Фізична особа може надати повноваження представникові, крім як за довіреністю, ще й за усною заявою, яка заноситься до журна­лу судового засідання (ч. 6 ст. 42 ЦПК України).

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуаль­ні дії, що їх має право вчиняти ця особа (ч. 1 ст. 44 ЦПК України). Отже, представник наділений як загальними правами та обов'яз­ками осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК України), так і спеціальними (ст. 31 ЦПК України). І лише, якщо довіритель ба­жає обмежити повноваження представника на вчинення певної процесуальної дії, це має бути прямо застережено у виданій йому довіреності (ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Крім обмеження повноважень представника, їх дію може бути взагалі припинено. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається ЦК України (статті 248-250).

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової або усної заяви, зробленої у судовому засіданні (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Практичні завдання

1. Відповідач Мишкін видав довіреність на ведення справи в суді своїй матері Мишкіній. Судові засідання відбувалися двічі. У засіданні 7 вересня Мишкіна брала участь і давала пояснення як представник відповідача. 10 вересня її вже допитали як свідка.

Чи є процесуальні порушення?

2. Гарін звернувся до суду з позовом про відшкодування завданих збит­ків. В судовому засіданні позивач усно заявив, що його інтереси буде пред­ставляти Плошкіна. Дана заява була занесена до журналу судового засідан­ня. Суд не допустив Плошкшу до участі у справі як представника, посилаю­чись на те, що вона не надала диплом про вищу юридичну освіту.

Дайте оцінку правильності дій суду.

Ш Список рекомендованих джерел

1. Павлуник І. А. Представництво в цивільному процесі України: Авто-реф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Та­раса Шевченка.- К., 2002.- 19 с.

2. Сапунков В. Представництво як процесуальний інститут // Вісник про­куратури.- 2002- № 6,- С. 67-72.

3. Шерстюк В. М. Судебное представительство по гражданским делам.-М: Изд-во МГУ, 1984.- 115с.

Глава 9 УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА І СВОБОДИ ІНШИХ ОСІБ

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб, їх правове положення та форми участі

У цивільному процесі

Відповідно до ст. З ЦПК України у випадках, встановлених за­коном, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси.

До цих органів та осіб належать Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ст. 45 ЦПК України).

Зазначені органи та особи зобов'язані дотримуватися порядку звернення до суду, правил підсудності (статті 108-114, 236, 242, 246 ЦПК України тощо), вимог до форми та змісту позовної заяви або заяви (статті 98, 119, 120, 238, 243, 247 ЦПК України та ін.).

При прийнятті позовної заяви (заяви) суддя повинен перевірити, який закон надає органам чи особам право звернення до суду в інтере­сах інших осіб, державних або суспільних інтересах. У разі відсутності правової норми суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви (заяви).

Органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси, можуть брати участь у цивільному судочинстві у кількох формах. Так, во­ни мають право:

1) звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та ін­тересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах (ч. 1 ст. 45 ЦПК України);

2) оскаржувати в апеляційному і касаційному порядку судові рішення, постановлені у справі, в якій вони брали участь (статті 292, 324 ЦПК України);

3) подавати скарги про перегляд судових рішень, постановле­них у справі, в якій вони брали участь, у зв'язку з винятковими

обставинами, заяви про їх перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами (статті 353, 362 ЦПК України);

4) подавати заяву про відновлення втраченого судового провад­ження, у якому вони брали участь (ст. 403 ЦПК України).

Органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси, які звер­нулися до суду із відповідною позовною заявою (заявою), мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду (ч. 1 ст. 46 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство, надаючи у встановлених законом випадках органам та особам право звертатися із заявами на захист прав, свобод чи інтересів інших осіб, суспільних або держав­них інтересів, забезпечує особам, на захист прав, свобод чи інтере­сів яких порушено цивільну справу, можливість особистої участі в її розгляді, а також самостійного розпорядження своїми процесуаль­ними і матеріальними правами. Зокрема відмова органів та інших осіб, які відповідно до ст. 45 ЦПК України звернулися до суду в ін­тересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не по­збавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у пер­вісному обсязі. Крім того, якщо особа, яка має цивільну процесуаль­ну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявле­них вимог, суд зачитає заяву без розгляду (ст. 46 ЦПК України).

Однак обов'язковість судового рішення у справі, порушеній за зверненням таких органів та осіб, поширюється на особу, в інтере­сах якої було відкрито провадження.