Визначення готовності дітей до навчання

Кожна людська істота з моменту свого народження, а за деякими дослідженнями і до свого народження, готова до навчання, вона перебуває в стані набуття нових знань, тобто навчається. Школа, в свою чергу, це всього-навсього лише навчально-виховний заклад для навчання, освіти і виховання, тобто місце, де навчання здійснюється у певних формах та за програмами, регламентованими суспільними потребами. Тому доцільно вирішувати питання готовності дитини до навчання паралельно з питанням створення умов для задоволення потреб нормальної, фізично і психічно здорової дитини.

Готовність дитини до навчання у школі – це сукупність його знань, вмінь, навичок і особистісних якостей, необхідних для навчання. Виділяють такі показники готовності:

· загальний фізичний розвиток;

· оволодіння достатнім обсягом знань (інформованість);

· сформованість уявлень про соціальні взаємодії;

· розвиток навичок поведінки; оволодіння зв’язною граматично і фонетично грамотною мовою;

· розвиток тонкої моторики руки, кисті, пальців, необхідної для оволодіння письмом;

· сформованість бажання навчатися, інтерес до знань і способів їх набуття.

Під готовністю до школи розуміються не окремі знання і уміння, а їх певний набір, у якому мають бути присутні всі головні елементи, хоча рівень їх розвитку може бути різним.

Спостереження за дітьми 6-річного віку, які почали навчатися за шкільними програмами, виявили низку складнощів в адаптації. Не беручи до уваги достатній запас знань, умінь і навичок, дитина не завжди досягає того рівня розвитку, який дозволив би їй успішно навчатися. У науковому словнику з’явилося нове поняття, яке відбиває здатність дитини здійснити успішний перехід від дошкільного навчання до шкільного – «шкільна зрілість».Шкільна зрілість – такий стан психіки й організму дитини, коли вона за своїми інтелектуальними, емоційними, соціальними і фізичними характеристиками стає здатною відвідувати школу та навчатися у ній. Шкільна зрілість – особливий ступінь морфофункціонального розвитку дітей, який здатен забезпечити комплексне пристосування їхнього організму без шкоди для здоров’я до систематичних навчальних занять.

Про шкільну зрілість роблять висновки за цілим комплексом компонентів.

Соціальна зрілість визначається сформованістю дитини спілкуватися з іншими дітьми, брати участь і підкорятися інтересам і звичаям дитячих груп. Цей компонент шкільної зрілості включає формування у дітей якостей, завдяки яким вони могли б ефективно спілкуватися з іншими учасниками навчального процесу (однокласниками і вчителями), тобто виконувати роль школяра. Вона виражається у ставленні дитини до школи, навчальної діяльності, до вчителів і до себе самої як учня. Психологічно готовою до школи є дитина, яку приваблює навчання не тільки з зовнішнього погляду (портфель, підручники, зошити), а насамперед можливістю набувати нові знання, вміння і навички, тобто достатній рівень розвитку мотиваційної сфери.

В інтелектуальній сфері характеристиками досягнення шкільної зрілості є: диференціювання сприйняття (перцептивна зрілість); здатність до довільної концентрації уваги; здатність виділяти суттєві ознаки предметів і явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними (аналітичне мислення); раціональний підхід до дійсності; здатність до логічного запам’ятовування, оволодіння на слух розмовно-побутовим мовленням, здатністю розуміти і використовувати символи; розвиток тонкої моторики руки і зорово-рухової координації; інтерес до нових знань. У цілому інтелектуальна зрілість відбиває функціональне дозрівання структур головного мозку.

Емоційна зрілість розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість протягом тривалого часу виконувати ті чи інші завдання.

Причини недостатньої шкільної зрілості мають різний характер впливу і по-різному впливають на здатність дитини до навчання. В одних випадках можна говорити про тимчасово не досягнуту готовність відвідувати школу, коли можливе проведення корекційної роботи і заповнення наявного відставання у розвитку. У решти цей вплив викликає глибокі порушення з непоправною недостатністю формування психічних структур.

Виявлення відставання за кілька місяців до вступу до школи дозволяє найчастіше досить безболісно коректувати його на підготовчих заняттях із дітьми. Основа таких занять – не тільки спрямованість на корекцію інтелектуальних характеристик, а й розвиток емоційного боку діяльності дитини, підвищення здатності до соціальної адаптації.

Визначення готовності дитини до навчання у школі рекомендується проводити наприкінці зими – початку весни для того, щоб за необхідністю був час для корекційних занять.

Дослідження проводиться індивідуально і продовжується не більше однієї години. Деякі завдання проводяться у формі гри, при цьому в процесі дослідження дитина кілька разів змінює характер діяльності, що дозволяє попередити монотонію і стомленість. У середині заняття рекомендується провести фізкультхвилинку, дати дитині можливість порухатися, відпочити. Дослідження проводиться у спеціально обладнаному приміщенні (кабінеті психолога) при гарному освітленні. Необхідно створити дитині оптимальні умови, вона повинна почувати себе максимально комфортно і впевнено. Перед початком виконання кожного завдання дошкільнику надається інструкція до нього, яка повинна бути зрозумілою. Завдання виконуються дитиною самостійно, без допомоги і підказок батьків. Бажано, щоб під час обстеження батьки сиділи віддалік, за спиною дитини, не допомагали і не здійснювали мотиваційних впливів. Необхідно враховувати обсяг і зміст наданих завдань.

У рамках психологічного підходу визначення ступеня шкільної зрілості однією із найпоширеніших є методика Артура Керна – Ярослава Йєрасика.

Тестова методика включає три завдання: а) намалювати фігуру людини за уявою; б) списати за зразком (скопіювати, змалювати) просте словосполучення; в) відтворити за зразком (змалювати, скопіювати) групу точок.

Усі три завдання мають характер графічного тесту, вони спрямовані на з’ясування ступеня зрілості дрібної (тонкої) моторики дитини, а також координації її зору і рухів руки. За концепцією авторів, існує тісний взаємозв’язок між глобалізацією, узагальненням у малюванні та інтеграцією у психічній діяльності. Звідси маємо, що перший суб’єкт дозволяє отримати орієнтовну оцінку загального розумового розвитку.

Вправи на наслідування писемних букв та змальовування групи точок є в тексті «завданням» у справжньому розумінні цього слова. Щоб виконати їх, дитина має виявити вміння вольовим зусиллям змусити себе виконати інструкцію у малоприваблюваному завданні і, що не менш важливо, висидіти протягом певного часу на занятті, а все це є необхідною передумовою для включення у шкільне навчання.

Під час відтворення форми писемних букв і геометричних фігур, які для дітей дошкільного віку є чисто абстрактними, вдається з’ясувати, чи досягла дитина такого психічного розвитку, зокрема розвитку сприймання, аналізу наочно поданого зразка, моделі, відокремлення її певних елементів та їхніх зв’язків, спостережливості, здатності звіряти власні дії із зразком, контролювати результат, зіставляючи його із зразком, щоб бути здатною зрозуміти принцип завдання на відтворювання (наслідування) зразка та реалізувати його у своїй діяльності.

Якщо тест проводиться у групі (у присутності одночасно двох – трьох дітей), то вдається ще перевірити, наскільки здатна дитина підпорядкуватися правилам роботи в колективних умовах, як цього вимагає школа.

Кожне завдання оцінюється за 5-бальною системою: від 1 до 5, причому 1 – це найкраща оцінка, 5 – найгірша. Рівень «зрілості» визначається сумарною кількістю балів, яку одержить дитина, виконавши всі три завдання. Дітей, які одержали від 3 до 5 балів, вважають готовими до систематичного навчання, оцінка 6-8 балів вказує на необхідність більш пильної уваги до таких дітей у процесі навчання, хоча вони також вважаються готовими до школи (так звані «середньозрілі» діти). Оцінка 9 і більше балів свідчить про неготовність дитини до навчання в школі.

Завдання 1. Малюнок людини(рис. 88). У балах: 1 – фігура має такі елементи: голову, очі, вуха, ніс, рот, волосся, тулуб (з одягом), шию, кінцівки з пальцями; 2 – фігура може не мати окремих елементів: волосся, пальців; 3 – при зображенні фігури допускається відсутність шиї, вух, волосся, одягу, пальців; 4 – примітивне зображення фігури; 5 – головонога фігура.

Рис. 88. Визначення шкільної зрілості за результатами

Зображення фігури людини

Завдання 2. Наслідування писемних букв (відтворення незнайомої комбінації штрихів) (рис. 89). У балах: 1 – букви відповідають зразку або відрізняються за розміром не більше, ніж вдвічі, прописна буква вища, між словами є відстань, нахил букв вправо не перевищує 30 градусів; 2 – фразу можна прочитати, але немає єдиного нахилу букв; 3 – зображено правильно не менше, ніж 4 букви; 4 – набір штрихів; 5 – плутане зображення.

Рис. 89. Визначення шкільної зрілості за результатами