Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—татев≥ залози. —татеве дозр≥ванн€




яЇчко (test≥s) Ц парна статева залоза, розм≥щена в мошонц≥. ¬иробл€Ї сперматозоњди, €к залоза зовн≥шньоњ секрец≥њ ≥ чолов≥ч≥ статев≥ гормони ≥ €к залоза внутр≥шньоњ секрец≥њ. яЇчко ел≥псопод≥бноњ форми, маЇ передн≥й ≥ задн≥й крањ, верхн≥й ≥ нижн≥й к≥нц≥, присередню й б≥чну поверхн≥. ƒо заднього краю €Їчка прил€гаЇ його придаток. яЇчко зовн≥ вкрите м≥цною сполучнотканинною, або б≥лковою, оболонкою. Ќа задньому краю €Їчка б≥лкова оболонка утворюЇ потовщенн€, що маЇ назву середост≥нн€ €Їчка. ¬≥д середост≥нн€ йдуть сполучнотканинн≥ перегородки, що под≥л€ють €Їчко на часточки, €ких нал≥чуЇтьс€ в≥д 100 до 250. ” кожн≥й часточц≥ Ї 3-4 звивист≥ с≥мТ€н≥ канальц≥ завдовжки 70-100 см кожний. ” звивистих с≥мТ€них канальц€х в≥дбуваЇтьс€ розвиток чолов≥чих статевих кл≥тин, або сперматогенез. ” розвитку чолов≥чих статевих кл≥тин вид≥л€ють чотири пер≥оди: розмноженн€, р≥ст, дозр≥ванн€ ≥ формуванн€. ѕер≥од розмноженн€ починаЇтьс€ ще в гонадах зародка чолов≥чоњ стат≥, що знаходитьс€ на ранн≥х стад≥€х внутр≥утробного розвитку ≥, звичайно, продовжуЇтьс€ прот€гом усього житт€ людини. ” звивистих канальц€х с≥мТ€ник≥в, поблизу њх зовн≥шньоњ ст≥нки, лежать сперматогон≥њ Ц кл≥тини з диплоњдним наб≥ром хромосом. ѕ≥сл€ дос€гненн€ статевоњ зр≥лост≥ вони починають д≥литис€ м≥тозом. ” певний момент сперматогон≥њ припин€ють д≥литис€, переход€ть у пер≥од росту ≥ перетворюютьс€ на сперматоцити першого пор€дку, €к≥ в≥дразу ж вступають у пер≥од дозр≥ванн€, що включаЇ мейоз. ” результат≥ першого д≥ленн€ мейозу кожний ≥з них д≥литьс€ на дв≥ однаков≥ кл≥тини-сперматоцити другого пор€дку, що мають гаплоњдний наб≥р хромосом. ƒруге мейотичне д≥ленн€ призводить до утворенн€ чотирьох сперматид. ” людини перше д≥ленн€ мейозу займаЇ дек≥лька тижн≥в, тод≥ €к друге завершуЇтьс€ за в≥с≥м годин. ѕ≥сл€ утворенн€ сперматид зак≥нчуЇтьс€ пер≥од дозр≥ванн€. ѕер≥од формуванн€ Ї пер≥одом розвитку, у результат≥ €кого сперматиди перетворюютьс€ в сперматозоњди. —перматозоњди Ц це м≥кроскоп≥чно мал≥, спец≥ал≥зован≥ рухом≥ кл≥тини, що мають головку, шийку ≥ хв≥ст. ¬они накопичуютьс€ у с≥мТ€них м≥хурц€х, €к≥ виробл€ють секрет лужноњ реакц≥њ. ѕ≥д час статевого збудженн€ с≥мТ€н≥ пухирц≥ скорочуютьс€ ≥ сперматозоњди зм≥шуютьс€ з жив≥льною р≥диною передм≥хуровоњ залози. «авд€ки секрету залози сперматозоњди набувають рухливост≥, також цей секрет служить дл€ них живильним середовищем. —ум≥ш секрету передм≥хуровоњ залози ≥ сперматозоњд≥в називаЇтьс€ спермою.  ожен 1 мм3 сперми м≥стить в≥д 60 до 20 млн. сперматозоњд≥в.

≈ндокринну функц≥ю у €Їчку виконують ≥нтерстиц≥альн≥ ендокриноцити (кл≥тини Ћейдига), €к≥ розташован≥ м≥ж с≥мТ€ними канальц€ми б≥л€ кровоносних ≥ л≥мфатичних кап≥л€р≥в (рис. 84).

≤нтерстиц≥альн≥ ендокриноцити €Їчка виробл€ють чолов≥ч≥ статев≥ гормони андрогени, основним представником €ких Ї тестостерон. ¬≥н впливаЇ на розвиток статевих орган≥в, формуванн€ вторинних статевих ознак чолов≥чого типу, жировий обм≥н.  р≥м того, тестостерон разом з ≥ншими гормонами спри€Ї посиленню синтезу б≥лк≥в, €к≥ в свою чергу позитивно впливають на розвиток скелетних мТ€з≥в. ” чолов≥к≥в 2/3 ус≥Їњ к≥лькост≥ андроген≥в секретують €Їчки ≥ т≥льки 1/3 наднирков≥ залози. ѕ≥д час ф≥зичного навантаженн€ у чолов≥к≥в р≥вень гормону тестостерону в кров≥ зб≥льшуЇтьс€.

—екрец≥€ тестостерону в €Їчках регулюЇтьс€ гормонами г≥поф≥за. ” чолов≥к≥в в €Їчках синтезуютьс€ в невелик≥й к≥лькост≥ й естрогени (ж≥ноч≥ статев≥ гормони). ” ембр≥она на 5Цму тижн≥ починаЇтьс€ розвиток статевих залоз (гонад).

–ис. 84. Ѕудова €Їчка: 1 Ц власна та б≥лочна оболонка; 2 Ц сполучнотканин≥

перегородки; 3 Ц с≥мТ€н≥ канальц≥; 4 Ц ≥нтерстиц≥альн≥ кл≥тини

„олов≥ч≥ гонади про€вл€ють гормональну активн≥сть наприк≥нц≥ 3-го м≥с€ц€. ¬они починають синтезувати тестостерон, п≥д впливом €кого органи статевоњ системи здобувають будову, характерну дл€ чолов≥чоњ стат≥. якщо гонади не синтезують андрогени, вони розвиваютьс€ ж≥ночим типом, тобто перетворюютьс€ в €Їчники.  р≥м того, у пер≥од 4,5-7 м≥с€ц≥в андрогени викликають диференцировку г≥поталамуса чолов≥чим типом, при њхн≥й в≥дсутност≥ процес ≥де ж≥ночим типом. ѕ≥сл€ завершенн€ внутр≥утробного розвитку утворенн€ андроген≥в у гонадах хлопчик≥в припин€Їтьс€ й в≥дновлюЇтьс€ знову в пер≥од статевого дозр≥ванн€ (пубертатний пер≥од).

—татеве дозр≥ванн€ хлопчик≥в. ” пер≥од статевого дозр≥ванн€ (п≥дл≥тковий пер≥од) в орган≥зм≥ хлопчик≥в в≥дбуваЇтьс€ низка зм≥н, що привод€ть до њхньоњ ф≥зичноњ зр≥лост≥. ” цей пер≥од зм≥нюЇтьс€ псих≥ка хлопц€, формуЇтьс€ його особа. “ривал≥сть пер≥оду статевого дозр≥ванн€ охоплюЇ пром≥жок часу в≥д 10 до 20 рок≥в. ” статевому розвитку хлопчик≥в можна вид≥лити два пер≥оди: перший ≥з 10 до 15 рок≥в, коли розвиваютьс€ статев≥ органи ≥ вторинн≥ статев≥ ознаки, ≥ другий Ц п≥сл€ 15 рок≥в, коли починаЇтьс€ пер≥од сперматогенезу (репродуктивний пер≥од). ѕ≥д час г≥пофункц≥њ статевих залоз порушуЇтьс€ розвиток статевих орган≥в ≥ формуванн€ вторинних статевих ознак. ” чолов≥к≥в такий стан називаЇтьс€ Ївнухоњдизм ≥ характеризуЇтьс€ наступними ознаками: м≥зерне зростанн€ волосс€ на лобку, немаЇ бороди, г≥пертроф≥€ молочних залоз, слабк≥сть мТ€з≥в, високий голос, ерекц≥€ ≥ статевий пот€г в≥дсутн≥. ѕри г≥перфункц≥њ статевих залоз в≥дбуваЇтьс€ передчасний р≥ст зовн≥шн≥х статевих орган≥в, ранн≥й розвиток вторинних статевих ознак, посилений розвиток мТ€з≥в, формуЇтьс€ п≥двищене статеве вабленн€. ” д≥тей до пубертатного пер≥оду концентрац≥€ тестостерону в кров≥ утримуЇтьс€ на невисокому р≥вн≥. ” пубертатному пер≥од≥ гормональна активн≥сть €Їчок значно зб≥льшуЇтьс€. ” 16-17 рок≥в концентрац≥€ тестостерону в кров≥ наближаЇтьс€ до р≥вн€ дорослих чолов≥к≥в.

ѕерш≥ ознаки статевого дозр≥ванн€ хлопчик≥в Ц зб≥льшенн€ розм≥р≥в €Їчк≥в ≥ зовн≥шн≥х статевих орган≥в. ѕ≥д впливом чолов≥чих статевих гормон≥в-андроген≥в формуютьс€ вторинн≥ статев≥ ознаки: прискорений р≥ст Ц до 10 см у р≥к, волос€ний покрив на лобку, п≥д пахвами й на обличч≥. Ўвидко розвиваютьс€ мТ€зи по€са верхньоњ к≥нц≥вки, плеч≥ розширюютьс€, тод≥ €к таз залишаЇтьс€ вузьким. ÷е надаЇ ф≥гур≥ хлопчика чолов≥чоњ статури. «б≥льшуютьс€ й зм≥нюютьс€ хр€щ≥ гортан≥, голос стаЇ приблизно на октаву нижчим, пор≥вн€но з дит€чим, глибшим ≥ виразн≥шим (мутац≥њ голосу). ” цей час не рекомендуЇтьс€ напружувати голосов≥ звТ€зки (кричати, голосно розмовл€ти). ѕ≥д впливом статевого гормону посилюЇтьс€ секрец≥€ шк≥рних залоз, особливо на обличч≥ й спин≥. якщо не дотримуватис€ особистоњ г≥г≥Їни, вони можуть запалюватис€, утворюючи вугр≥, €к≥ зазвичай зникають до 21-23 рок≥в. јндрогенами визначаЇтьс€ ≥ чолов≥ча повед≥нка. ” пер≥од статевого дозр≥ванн€ передм≥хурова залоза починаЇ вид≥л€ти секрет, €кий за складом ще в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д секрету передм≥хуровоњ залози дорослого чолов≥ка. ≤з 14 рок≥в у хлопчик≥в починаЇ виробл€тис€ сперма. ћимов≥льне виверженн€ сперми (полюц≥њ) в≥дбуваютьс€ п≥д час сну. ѕолюц≥њ св≥дчать про те, що €Їчка розвиваютьс€ нормально, хлопчик стаЇ юнаком. ”творенн€ сперматозоњд≥в ≥ статевих гормон≥в у чолов≥чому орган≥зм≥ продовжуЇтьс€ до 50-55 рок≥в, пот≥м поступово припин€Їтьс€.

яЇчник (ovar≥um) Ц головна залоза ж≥ночоњ статевоњ системи. ¬иробл€Ї €йцекл≥тини €к залоза зовн≥шньоњ секрец≥њ ≥ ж≥ноч≥ статев≥ гормони €к залоза внутр≥шньоњ секрец≥њ. –озташований у порожнин≥ малого таза. яЇчник маЇ ел≥псопод≥бну форму, синювато-б≥лого кольору, ≥з горбистою поверхнею. ” €Їчнику розр≥зн€ють поверхневий, або к≥рковий шар Ц це залозиста речовина. ѕ≥д к≥рковим шаром м≥ститьс€ мозкова речовина Ц строма €Їчника, €ка складаЇтьс€ з пухкоњ сполучноњ тканини. ” к≥рков≥й речовин≥ м≥ст€тьс€ еп≥тел≥альн≥ м≥шечки округлоњ форми Ц фол≥кули р≥зного д≥аметра, тут ≥ в≥дбуваЇтьс€ розвиток ж≥ночих статевих кл≥тин, або овогенез (рис. 85). ” розвитку ж≥ночих статевих кл≥тин розр≥зн€ють три пер≥оди: розмноженн€, р≥ст ≥ дозр≥ванн€. ѕер≥од розмноженн€ ≥ р≥ст ж≥ночих статевих кл≥тин в≥дбуваютьс€ в €Їчниках прот€гом ембр≥онального пер≥оду розвитку. Ќаприк≥нц≥ другого м≥с€ц€ ембр≥онального розвитку первинн≥ статев≥ кл≥тини припин€ють розмноженн€ ≥ починають перетворюватись в овогон≥њ.

” двом≥с€чного плоду в €Їчнику м≥ститьс€ близько 600 тис€ч оогон≥й.

 ≥льк≥сть оогон≥й до пТ€того м≥с€ц€ розвитку весь час зростаЇ за рахунок њх розмноженн€ ≥ дос€гаЇ близько 7 млн. Ќа останн≥х м≥с€ц€х ембр≥онального розвитку овогон≥њ починають перетворюватись в овоцити, в≥дбуваЇтьс€ масова дегенерац≥€ овогон≥й.

Ќа останн≥х м≥с€ц€х ембр≥онального розвитку овогон≥њ починають перетворюватись в овоцити, в≥дбуваЇтьс€ масова дегенерац≥€ овогон≥й.

ѕер≥од росту ж≥ночих статевих кл≥тин починаЇтьс€ з третього м≥с€ц€ ембр≥онального розвитку людини. ќвогон≥њ в €Їчнику обгортаютьс€ одним шаром фол≥кул€рних кл≥тин, €к≥ постачають њм поживн≥ речовини, перестають д≥литис€ ≥ перетворюютьс€ в ооцити першого пор€дку. ѕ≥сл€ народженн€ у д≥вчат овоцити першого пор€дку припин€ють св≥й розвиток в €Їчниках до пер≥оду статевого дозр≥ванн€. ” €Їчниках новонародженоњ д≥вчинки м≥ститьс€ близько 2 млн. овоцит≥в.

 

 

–ис. 85. Ѕудова €Їчника: 1- оболонка €Їчника; 2 Ц корковий шар €Їчника;

3-11 Ц статев≥ кл≥тини (3 Ц первиний фол≥кул, 3, 4 Ц одношаров≥ фол≥кули; 5 Ц двошаровий фол≥кул, 7 Ц багатошаровий фол≥кул, 8, 9 Ц грааф≥в пухирець, 10 Ц €йцекл≥тина, що загинула); 11 Ц прошарки сполучноњ тканин; 12 Ц ≥нтерстиц≥альн≥ кл≥тини; 13 Ц кровоносн≥ судини

ќвоцит, оточений одним шаром фол≥кул€рних кл≥тин, називаЇтьс€ первинним фол≥кулом. Ќайран≥ш≥ стад≥њ розвитку первинних фол≥кул≥в проход€ть без участ≥ статевих гормон≥в, але надал≥ п≥д час статевого дозр≥ванн€ в одному з €Їчник≥в кожен м≥с€ць дозр≥ваЇ один фол≥кул ≥з майбутньою €йцекл≥тиною. ÷ей процес контролюЇтьс€ гормонами г≥поф≥за (‘—√, Ћ√) ≥ естрогеном, що виробл€Їтьс€ самим €Їчником, ≥ носить назву менструального циклу. ” в≥дпов≥дь на д≥ю гормон≥в м≥ж фол≥кул€рними кл≥тинами формуЇтьс€ порожнина, розм≥ри €коњ поступово зб≥льшуютьс€. “акий фол≥кул називаЇтьс€ вторинним. «овн≥ в≥н оточений оболонкою фол≥кула. ” њњ внутр≥шному шар≥ розвиваЇтьс€ мережа кровоносних судин. ѕ≥д впливом гормон≥в фол≥кул швидко зб≥льшуЇтьс€ в розм≥рах, перетворюючись у пухирчастий фол≥кул або грааф≥в пухирець. “акий фол≥кул виробл€Ї велику к≥льк≥сть ж≥ночого статевого гормону-естрад≥олу. √рааф≥в пухирець наст≥льки розростаЇтьс€, що випинаЇ ст≥нку €Їчника, €ка витончуЇтьс€ ≥ лопаЇтьс€, зв≥льнюючи ж≥ночу статеву кл≥тину. ÷ей процес маЇ назву овул€ц≥њ. ѕри цьому ооцит виходить в порожнину очеревини. ” цей час зд≥йснюЇтьс€ перше д≥ленн€ дозр≥ванн€ (перший мейотичний под≥л), п≥д час €кого утворюЇтьс€ одна велика кл≥тина Ц овоцит другого пор€дку (маЇ гаплоњдний наб≥р хромосом) ≥ перше пол€рне т≥льце. ќвоцит другого пор€дку, оточений шаром фол≥кул€рних кл≥тин, захоплюЇтьс€ в≥йками матковоњ труби ≥ просуваЇтьс€ матковою трубою. якщо в матков≥й труб≥ в≥дбуваЇтьс€ запл≥дненн€, то тут зд≥йснюЇтьс€ друге д≥ленн€ дозр≥ванн€ (другий мейотичний под≥л), овоцит другого пор€дку знову д≥литьс€ на дв≥ нер≥вн≥ кл≥тини, утворюючи зр≥лу €йцекл≥тину ≥ друге пол€рне т≥льце. якщо запл≥дненн€ не в≥дбулось, то овоцит другого пор€дку в≥дмираЇ, а €кщо запл≥дненн€ в≥дбулось, то запл≥днена €йцекл≥тина (зигота) транспортуЇтьс€ у напр€мку до матки.

ѕорожнина фол≥кула, що лопнув, п≥сл€ виходу овоцита поступово спадаЇ ≥ заповнюЇтьс€ кл≥тинами, що м≥ст€ть жиропод≥бну речовину жовтого кольору, тобто фол≥кул перетворюЇтьс€ на жовте т≥ло. ¬оно швидко росте ≥ п≥д впливом г≥поф≥зарних гормон≥в стаЇ тимчасовою залозою внутр≥шньоњ секрец≥њ, €ка секретуЇ ж≥ноч≥ статев≥ гормони Ц естроген ≥ прогестерон. якщо запл≥дненн€ не в≥дбуваЇтьс€, жовте т≥ло поступово втрачаЇ чутлив≥сть до гормон≥в г≥поф≥за, перестаЇ вид≥л€ти гормони ≥ зазнаЇ зворотного розвитку. ¬ид≥ленн€ гормону жовтого т≥ла, при в≥дсутност≥ запл≥дненн€, припин€Їтьс€ на 13-14 день п≥сл€ овул€ц≥њ. ÷е спри€Ї в≥дторженню слизистоњ матки, €ке супроводжуЇтьс€ кровотечею. Ўматочки слизистоњ разом з кровТю вид≥л€ютьс€ в п≥хв≥ починаЇтьс€ менструац≥€, €ка продовжуЇтьс€ в≥д 3 до 5 дн≥в. ѕ≥сл€ того, €к вона зак≥нчитьс€, слизиста матки в≥дновлюЇтьс€. ћенструальний цикл повторюЇтьс€ кожен м≥с€ць, його тривал≥сть в≥д 21 до 30 дн≥в (в середньому 28 дн≥в). «а цей пер≥од знову дозр≥ваЇ фол≥кул, в≥дбуваЇтьс€ овул€ц≥€, утворюЇтьс€ ≥ розвиваЇтьс€ жовте т≥ло.

” €Їчниках ендокринну функц≥ю виконують фол≥кули п≥д час свого розвитку ≥ жовте т≥ло.  л≥тини зернистого шару фол≥кул≥в, а також кл≥тини ≥нтерстиц≥€ €Їчника виробл€ють естрогени (фол≥кул≥н).  л≥тини жовтого т≥ла (лютеоцити) виробл€ють гормон прогестерон. ” ж≥нок вм≥ст статевих гормон≥в у плазм≥ кров≥ ≥стотно залежить в≥д фази менструального циклу. ” друг≥й третин≥ циклу р≥вень естроген≥в р≥зко п≥двищуЇтьс€, а пот≥м р≥зко падаЇ. „ерез к≥лька дн≥в п≥двищуЇтьс€ р≥вень гормону прогестерону. —екрец≥€ обох гормон≥в регулюЇтьс€ гонадотропними гормонами г≥поф≥за (‘—√, Ћ√). ” €Їчнику також синтезуЇтьс€ невелика к≥льк≥сть андроген≥в (чолов≥чих статевих гормон≥в).

«авд€ки фол≥кул≥ну розвиваютьс€ зовн≥шн≥ статев≥ органи, опорно-руховий апарат, в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ вторинних статевих ознак ж≥ночим типом. ƒругим важливим гормоном Ї прогестерон, €кий готуЇ слизову оболонку матки до ≥мплантац≥њ запл≥дненноњ €йцекл≥тини, впливаЇ на утворенн€ плаценти, затримуЇ зростанн€ нових фол≥кул≥в ≥ овул€ц≥ю, стимулюЇ д≥€льн≥сть грудних залоз. ѕ≥д час г≥пофункц≥њ €Їчник≥в (недостатньому виробленню естроген≥в) у ж≥нок спостер≥гаЇтьс€ недорозвиненн78€ статевих орган≥в: таз вузький, лобок ≥ с≥дниц≥ позбавлен≥ жирових в≥дкладень, слабо розвинен≥ м€зи, в≥дсутнЇ статеве вабленн€. ѕро€вом недостатньоњ секрец≥њ естроген≥в Ї безпл≥дд€.

јндрогени ≥ естрогени, взаЇмод≥ючи з ≥ншими гормонами, впливають на р≥ст к≥сток. ѕ≥д д≥Їю статевих гормон≥в р≥ст практично зупин€Їтьс€ через окостен≥нн€ еп≥ф≥зарних хр€щ≥в. ѕ≥д час недостатньоњ секрец≥њ андроген≥в гормон росту продовжуЇ впливати на к≥стки, що приводить до розвитку г≥погонадного г≥гантизму.

” новородженоњ д≥вчинки маса €Їчника 0,15 г, у однор≥чноњ д≥вчинки Ц 1 г, у 4-7 рок≥в Ц3,5 г, п≥сл€ статевого дозр≥ванн€ њх маса становить 5-6 г. ” в≥ц≥ 40-50 рок≥в починаЇтьс€ атроф≥€ €Їчник≥в, њхн€ маса зменшуЇтьс€ майже вдв≥ч≥.

—татевий розвиток д≥вчаток. ѕ≥сл€ народженн€ статевий розвиток ж≥ночого орган≥зму йде п≥д контролем статевих гормон≥в. ” розвитку €Їчник≥в вид≥л€ють три пер≥оди: нейтральний, препубертатний ≥ пубертатний. ” перший пер≥од, перш≥ 6-7 рок≥в житт€ д≥вчинки, активн≥сть €Їчник≥в знижена. ” цей час €Їчники секретують незначну к≥льк≥сть ж≥ночих статевих гормон≥в. ” другий пер≥од, в≥д 8 рок≥в ≥ до першоњ менструац≥њ, зб≥льшуЇтьс€ вид≥ленн€ гормон≥в г≥поф≥за, €к≥ стимулюють р≥ст €Їчник≥в. ” €Їчниках починають виробл€тис€ статев≥ гормони. ¬они зумовлюють розвиток ж≥ночих вторинних статевих ознак: зб≥льшуютьс€ грудн≥ залози, зТ€вл€Їтьс€ волосс€ на великих губах, пот≥м на лобку й п≥д пахвами. ” цей же пер≥од ≥нтенсивно росте ≥ розвиваЇтьс€ скелет. “≥ло д≥вчинки набуваЇ ж≥ночоњ статури: зб≥льшуЇтьс€ ширина тазу, а плеч≥ залишаютьс€ вузькими. “рет≥й пер≥од у б≥льшост≥ д≥вчаток наступаЇ у в≥ц≥ 12-13 рок≥в, коли починаЇтьс€ перша менструац≥€. ¬она св≥дчить про те, що у фол≥кулах €Їчник≥в почали дозр≥вати €йцекл≥тини. —початку менструац≥њ можуть бути нерегул€рними, ≥з перервами до к≥лькох м≥с€ц≥в. ќднак через 2-3 роки менструальний цикл стаЇ регул€рним.

ћ≥ж 45 ≥ 55 роками наступаЇ менопауза: менструальн≥ цикли знову стають нерегул€рними, короткими або довгими, пот≥м менструац≥њ зникають зовс≥м. –егул€ц≥€ цикл≥чних зм≥н у ж≥ночому орган≥зм≥ повТ€зана з г≥поталамо-г≥поф≥зарною системою ≥ гормонами статевих залоз. –азом з ендокринними чинниками на ц≥ процеси впливають €к зовн≥шн≥, так ≥ внутр≥шн≥ фактори, а саме: р≥зк≥ зм≥ни умов навколишнього середовища, зм≥на кл≥мату, стреси тощо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 828 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1598 - | 1405 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.