Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕудова орган≥в диханн€, њх функц≥њ та в≥ков≥




ќсобливост≥

ƒиханн€ Ц це складний б≥олог≥чний процес, у результат≥ €кого живий орган≥зм ≥з зовн≥шнього середовища споживаЇ кисень, а у нього вид≥л€Ї вуглекислий газ та воду.

—истема диханн€ складаЇтьс€ з пов≥тропров≥дного шл€ху (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахе€, бронхи) ≥ леген≥в.

ƒиханн€ включаЇ так≥ процеси:

1. ќбм≥н пов≥тр€ м≥ж зовн≥шн≥м середовищем ≥ альвеолами легень (легенева вентил€ц≥€).

2. ќбм≥н газ≥в м≥ж альвеол€рним пов≥тр€м ≥ кров'ю (дифуз≥€ газ≥в у леген€х).

3. “ранспорт газ≥в кров'ю.

4. √азообм≥н м≥ж кров'ю, тканинами ≥ кл≥тинами.

¬икористанн€ кисню кл≥тинами ≥ вид≥ленн€ ними вуглекислого газу (тканинне або кл≥тинне диханн€) (рис. 55).

ƒиханн€ забезпечуЇ газообм≥н, €кий Ї основною ланкою обм≥ну речовин. ѕов≥тр€ ≥з навколишнього середовища до легень проходить посл≥довно через порожнину носа чи рота, глотку, гортань, трахею та бронхи.

 

–ис. 55. √азообм≥н м≥ж зовн≥шньою середою ≥ орган≥змом

(три етапи диханн€)

’арактерною особлив≥стю пов≥троносних шл€х≥в Ї те, що ст≥нки њх не спадаютьс€ п≥д час нахил≥в та поворот≥в т≥ла, зм≥щенн€ орган≥в тощо, у звТ€зку ≥з на€вн≥стю твердоњ хр€щовоњ основи.

Ќосова п орожнина. Ќосова порожнина, знаход€чись на початку дихального шл€ху, пристосована безперешкодно пропускати пов≥тр€ п≥д час диханн€. ¬дихуване пов≥тр€ у н≥й трохи очищаЇтьс€, зволожуЇтьс€ та з≥гр≥ваЇтьс€, а орган нюху, €кий знаходитьс€ тут, бере участь у сприйн€тт≥ запах≥в. “ому корисн≥ше носове диханн€, а не ротове.

≤з носовоњ порожнини пов≥тр€ надходить через хоани до глотки (при вход≥ через рот Ц до з≥ву, а пот≥м до глотки), а зв≥дти до гортан≥.

ƒихальн≥ шл€хи у д≥тей значно вужч≥, н≥ж у дорослих. ÷е спри€Ї б≥льш легкому проникненню ≥нфекц≥њ в орган≥зм дитини.

Ќосоглотка у д≥тей широка ≥ коротка, слухова труба знаходитьс€ низько. ” 4-14 р≥чних д≥тей утворюютьс€ аденоњди розрощенн€, тобто розрощенн€ л≥мфатичноњ тканини у д≥л€нц≥ глотки, а також у нос≥.  р≥м того, аденоњдн≥ розрощенн€ можуть негативно впливати на загальний стан здоров'€ ≥ працездатн≥сть д≥тей.

√ортань. √ортань розташована на передн≥й поверхн≥ шињ на р≥вн≥ 4-6-го шийного хребц≥в. ќск≥льки гортань знаходитьс€ на шл€ху руху пов≥тр€ до легень та ≥з легень, просв≥т њњ повинен завжди з€€ти. –азом з тим повинен закриватис€ п≥д час проходженн€ њж≥. ќкр≥м того, людина може дов≥льно зм≥нювати просв≥т гортан≥ ≥ цим регулювати звук голосу. ¬се це стаЇ можливим завд€ки особлив≥й будов≥ гортан≥. —келетом гортан≥, њњ твердою основною, Ї хр€щ≥: щитопод≥бний, перснепод≥бний, черпакуватий ≥ надгортанник. ¬с≥ вони г≥ал≥нов≥, окр≥м надгортанника та голосового в≥дростка черпакуватого хр€ща, €к≥ складаютьс€ ≥з еластичноњ хр€щовоњ тканини. Ќа€вн≥сть м≥ж хр€щами суглоб≥в ≥ мТ€з≥в ≥з поперечносмугастоњ мТ€зовоњ тканини дозвол€Ї приводити њх (особливо черпакуватий) у рух або ф≥ксувати у певному положенн≥ (рис. 56). √ортань до трьох рок≥в у д≥вчаток ≥ хлопчик≥в однакова; з 7-10 рок≥в починаютьс€ пом≥тн≥ зм≥ни, характерн≥ дл€ гортан≥ чолов≥к≥в. √олосов≥ звТ€зки спочатку коротк≥, енерг≥йний р≥ст њх пом≥тний на першому роц≥ та в 14-15 рок≥в. « 12 рок≥в голосов≥ звТ€зки у хлопчик≥в стають довш≥, н≥ж у д≥вчаток.

“рахе€ та бронхи. “рахе€, або дихальне горло, Ї трубкою довжиною близько 11-13 см. ”гор≥, на р≥вн≥ 6-го шийного хребц€, вона з'ЇднуЇтьс€ ≥з перснепод≥бним хр€щем гортан≥, унизу, на р≥вн≥ 4-5-го грудних хребц≥в, розд≥л€Їтьс€ на правий та л≥вий головн≥ бронхи. ѕозаду трахењ розташований стравох≥д (рис. 56).

ќснову трахењ складають 16-20 незамкнених хр€щових к≥лець, зТЇднаних один ≥з одним звТ€зками. «адн€ ст≥нка трахењ перетинчаста, хр€щ≥в не маЇ, що спри€Ї безперешкодному проходженню грудки њж≥ стравоходом. «зовн≥ трахе€ маЇ сполучнотканну оболонку, а з внутр≥шнього боку Ц слизову оболонку, €ка м≥стить бокалопод≥бн≥ кл≥тини та слизов≥ залози, що зволожують њњ. —лизова оболонка вкрита миготливим еп≥тел≥Їм, в≥йки €кого очищують вдихуване пов≥тр€ в≥д пилу.

¬≥д м≥сц€ под≥лу трахењ головн≥ бронхи розход€тьс€ у боки та вниз у напр€мку до вор≥т легень. ѕравий бронх коротший ≥ ширший, н≥ж л≥вий, у звТ€зку з чим сторонн≥ т≥ла зазвичай потрапл€ють до правого бронха. Ѕудова ст≥нки головних бронх≥в така сама, €к ≥ ст≥нки трахењ.

–≥ст трахењ в≥дбуваЇтьс€ паралельно з ростом тулуба. “рахе€ швидко росте перш≥ 6 м≥с€ц≥в, а найб≥льше Ц в 14-16 рок≥в. ¬ерхн≥й к≥нець трахењ поступово спускаЇтьс€ з четвертого до сьомого шийного хребц€. “рахе€ д≥литьс€ на бронхи; м≥сце такого под≥лу у новонародженоњ дитини знаходитьс€ на р≥вн≥ третього грудного хребц€, в 4-6 рок≥в Ц на р≥вн≥ четвертого, а в 12 рок≥в спускаЇтьс€ до пТ€того хребц€. ѕравий бронх Ї продовженн€м трахењ, а л≥вий в≥дходить в≥д боку трахењ.

Ћеген≥. Ћеген≥ Ц парний орган, €кий розташован у грудн≥й порожнин≥ по обидва боки в≥д середост≥нн€. —ерце трохи зм≥щене вл≥во, тому права леген€ коротша та ширша за л≥ву. ” прав≥й леген≥ три частки, а у л≥в≥й - дв≥.  ожна леген€ маЇ форму конусу.

¬ерхн€, звужена, частина њњ називаЇтьс€ верх≥вкою легень, а нижн€, розширена Ц основою. ” леген≥ розр≥зн€ють три поверхн≥: реберну, д≥афрагмальну та мед≥альну, звернену до серц€. Ћеген≥ таким чином складаютьс€ ≥з бронх≥ального дерева та його к≥нцевих утворень Ц легеневих пухирц≥в Ц альвеол.

≤з зменшенн€м розм≥ру бронх≥в зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть хр€щовоњ тканини ≥ у них ≥ в≥дносно зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть гладких мТ€зових кл≥тин й еластичних волокон.

—труктурною основною одиницею леген≥ Ї легенева часточка, а функц≥ональною одиницею легеневоњ частки Ї ацинус, що представл€Ї собою розгалуженн€ к≥нцевого бронха та звТ€заних ≥з ним альвеол, загальна поверхн€ €ких дос€гаЇ 100 м2. «ливаючись, 20-30 ацинус≥в утворюють часточку величиною до 1 см у д≥аметр≥. „асточки в≥докремлен≥ одна в≥д одноњ сполучною тканиною, у €к≥й проход€ть судини та нерви. ≤з сукупност≥ часточок (2000-3000) утворюютьс€ бронхолегенев≥ сегменти, а ≥з останн≥х Ц частки легень. ¬ажливе значенн€ дл€ газообм≥ну маЇ альвеола, ст≥нка €коњ дуже тонка та складаЇтьс€ ≥з одного шару альвеол€рного еп≥тел≥ю ≥з базальною мембраною.

–ис. 56. Ѕудова леген≥в: ј Ц пов≥троносн≥ шл€хи ≥ респ≥раторн≥ в≥дд≥ли;

Ѕ Ц легенев≥ альвеоли та њх кровопостачанн€; ¬ Ц долька леген≥

јльвеоли зовн≥ обплетен≥ густою с≥ткою кровоносних судин. „ерез ст≥нку альвеоли ≥ в≥дбуваЇтьс€ газообм≥н м≥ж кровТю, що прот≥каЇ кап≥л€рами, та видихуваним пов≥тр€м, багатим на кисень.

Ћеген≥ ростуть безперервно, причому з в≥ком зб≥льшуЇтьс€ обТЇм альвеол. ѕосилено ростуть леген≥ в перш≥ м≥с€ц≥ житт€ ≥ п≥д час статевого дозр≥ванн€. ™мк≥сть легень новонародженоњ дитини становить 65-67 мл, у восьмир≥чноњ дитини вона зб≥льшуЇтьс€ в 8 раз≥в, до 12 рок≥в Ц у 10, а в 20 рок≥в Ц у 20 раз≥в пор≥вн€но з обТЇмом легень новонародженоњ дитини.

¬ага легень становить 1/34 Ц 1/54 ваги т≥ла. ” 6 м≥с€ц≥в вона подвоюЇтьс€, в 1 р≥к потроюЇтьс€, а в 12 рок≥в зб≥льшуЇтьс€ в 10 раз.

јкт вдиху та видиху. јкт вдиху в≥дбуваЇшс€ у результат≥ зб≥льшенн€ обТЇму грудноњ кл≥тки за рахунок п≥дйому ребер та опусканн€ купола д≥афрагми. ѕ≥д час вдиху купол д≥афрагми стаЇ пласким, черевн≥ нутрощ≥ в≥дт≥сн€ютьс€ вниз та уперед, у результат≥ чого обТЇм грудноњ порожнини зб≥льшуЇтьс€, тиск у грудн≥й кл≥тц≥ зменшуЇтьс€ та пов≥тр€ поступаЇ у леген≥. ¬дих представл€Ї собою активний процес. ¬идих при спок≥йному диханн≥ зд≥йснюЇтьс€ пасивно, тому що грудна кл≥тка та леген≥ п≥сл€ вдиху прагнуть зайн€ти вих≥дн≥ положенн€. ” результат≥ чого обТЇм черевноњ порожнини зменшуЇтьс€ скорочуютьс€ внутр≥шн≥ кос≥ м≥жреберн≥ мТ€зи Ц в≥дбуваЇтьс€ опусканн€ ребер та п≥двищуЇтьс€ тиск у н≥й, €кий через органи черевноњ порожнини передаЇтьс€ на д≥афрагму та п≥д≥ймаЇ њњ (рис. 57).

ƒихальн≥ мТ€зи. ƒихальн≥ мТ€зи Ц це скелетн≥ мТ€зи, що зб≥льшують обТЇм грудноњ кл≥тки п≥д час диханн€. √оловна робота дихальних мТ€з≥в припадаЇ на процес вдиху, тому що видих звичайно в≥дбуваЇтьс€ у значн≥й м≥р≥ пасивно та зд≥йснюЇтьс€ головним чином внасл≥док ваги ст≥нок грудноњ кл≥тки, еластичност≥ леген≥в та реберних хр€щ≥в, а також тонусу черевних мТ€з≥в. ” процес≥ спок≥йного диханн€ в акт≥ вдиху бере участь незначна к≥льк≥сть мТ€з≥в, а саме: д≥афрагма, зовн≥шн≥ м≥жреберн≥ та м≥жхр€щов≥ мТ€зи.

 

–ис. 57. ћехан≥зм дихальних рух≥в: ј - зм≥ни обТЇму грудноњ кл≥тки (за рахунок д≥афрагми ≥ мТ€з≥в черевного пресу); Ѕ - скороченн€ зовн≥шн≥х м≥жреберних мТ€з≥в (зл≥ва модель руху ребер)

ѕ≥д час посиленого напруженого вдиху д≥ють мТ€зи тулуба. ” процес≥ посиленого напруженому видиху беруть участь м≥жк≥стков≥ частини, мТ€зи черевного пресу.

ѕереважно д≥€ дихальних мТ€з≥в зводитьс€ до зб≥льшенн€ та зменшенн€ обТЇму грудноњ порожнини.

ѕ≥д час вдиху вона зб≥льшуЇтьс€ у вертикальному напр€мку за рахунок опусканн€ д≥афрагми, а в саг≥тальному та фронтальному Ц за рахунок п≥дн€тт€ та розходженн€ при цьому ребер.

ѕри посиленому видиху зменшенн€ обТЇму грудноњ порожнини дос€гаЇтьс€ д≥Їю мТ€з≥в, €к≥ опускають ребра та черевний прес, що п≥двищуЇ тиск у черевн≥й порожнин≥, внасл≥док чого д≥афрагма в≥дт≥сн€Їтьс€ догори.

ќсновн≥ типи диханн€. «овн≥шнЇ диханн€ Ц це обм≥н газ≥в м≥ж зовн≥шн≥м середовищем ≥ кровТю Ц зд≥йснюЇтьс€ спец≥альними органами. ” людини диханн€ через шк≥ру ≥ травний тракт складаЇ всього 1-2 % ≥з загальноњ величини газообм≥ну. √азообм≥н м≥ж зовн≥шн≥м пов≥тр€м ≥ кровТю у леген€х в≥дбуваЇтьс€ т≥льки в альвеолах, €ких нал≥чуЇтьс€ понад 700 млн. ¬они покрит≥ густою с≥ткою кровоносних кап≥л€р≥в.  ожна альвеола маЇ д≥аметр 0,2 мм, товщину ст≥нки Ц 0,04 мм. «агальна площа њх поверхн≥, через €ку в≥дбуваЇтьс€ газообм≥н, у середньому дор≥внюЇ 90 м2.

” людини розр≥зн€ють грудний, черевний, д≥афрагмальний ≥ зм≥шаний тип диханн€.

” процес≥ грудного типу диханн€ грудна порожнина розширюЇтьс€ переважно у передньо-задньому (п≥дйом ребер) ≥ б≥чному (обертанн€ ребер) напр€мках.

ѕ≥д час черевного Ц у вертикальному (скороченн€ та опусканн€ д≥афрагми).

ѕ≥д час зм≥шаного Ц р≥вном≥рне розширенн€ у вс≥х трьох напр€мках.

ќсобливост≥ зовн≥шнього диханн€ плоду. ƒиханн€ плоду реал≥зуЇтьс€ плацентою. ѕроте вже з 11 тижн€ у плоду спостер≥гаЇтьс€ скороченн€ д≥афрагми та м≥жреберних мТ€з≥в. ÷≥ рухи спри€ють розвитков≥ леген≥в плоду, актив≥зують його кровооб≥г, а також формують ансамбль нейрон≥в, €кий бере участь у регул€ц≥њ диханн€. √≥покс≥€, г≥перкапн≥€ та ацидоз зб≥льшують частоту дихальних рух≥в плоду. ¬им≥рюван≥ за допомогою ультразвуку дихальн≥ рухи плоду (€к компонент його б≥оф≥зичного проф≥лю) дозвол€ють робити висновок про функц≥ональний стан плоду.

ћехан≥зм першого вдиху новонародженого. ѕерший вдих звичайно настаЇ через 15-70 сек. п≥сл€ народженн€. ¬≥н обумовлений розвитком г≥покс≥њ (у процес≥ полог≥в та особливо п≥сл€ перевТ€зки пуповини й в≥дшаруванн€ плаценти), зростанн€м потоку аферентноњ ≥мпульсац≥њ в≥д рецептор≥в шк≥ри, пропр≥о- та вестибулорецептор≥в, а також усуненн€м рефлексу Унирц€Ф (видаленн€ р≥дини ≥з носовоњ порожнини), що гальмував активн≥сть центрального дихального механ≥зму.

ћорфолог≥чн≥ особливост≥ системи зовн≥шнього диханн€ в онтогенез≥. ” новонароджених д≥тей ребра розташован≥ майже п≥д пр€мим кутом до хребта, тому реберне диханн€, €ке переважно виникаЇ п≥д час крику, у них малоефективне, на в≥дм≥ну в≥д д≥афрагмального. ƒл€ новонароджених характерн≥ низька розт€жн≥сть тканини легень ≥ висока п≥ддатлив≥сть ст≥нок грудноњ порожнини. ”се це породжуЇ низьку величину еластичноњ т€ги легень п≥д час видиху та по€снюЇ нижчу величину в≥д'Їмного тиску плевральноњ порожнини, н≥ж у дорослих (0,2-0,9 проти 2,0 см вод. ст.), але вищу Ц п≥д час вдиху (5,0 проти 2-3 см вод. ст.).

” процес≥ раннього онтогенезу у систем≥ зовн≥шнього диханн€ в≥дбуваютьс€ анатом≥чн≥, б≥оф≥зичн≥ та ф≥з≥олог≥чн≥ зм≥ни, зм≥нюЇтьс€ структура дихального центру. «ростаЇ дихальна поверхн€ леген≥в, знижуЇтьс€ частота диханн€, зростають дихальний обТЇм, життЇва Їмн≥сть легень та њњ складов≥ компоненти, хвилинний обТЇм диханн€, споживанн€ кисню, а також показники, що характеризують резервн≥ можливост≥ зовн≥шнього диханн€ (максимальна вентил€ц≥€ леген≥в, максимальне споживанн€ кисню). ѕров≥дним чинником вс≥х цих перем≥н Ї зм≥на споживанн€ кисню в умовах спокою та п≥д час ф≥зичного навантаженн€.

ѕор≥вн€но з ровесниками у юних спортсмен≥в, зазвичай, вищ≥ ∆™Ћ, ћ— , ћ¬Ћ, потужн≥сть форсованого вдиху та видиху (тобто показники тахометр≥њ), вища ст≥йк≥сть до г≥покс≥њ та г≥перкапн≥њ (тобто показники функц≥ональних дихальних проб, наприклад, проби Ўтанге), знижена потреба у кисн≥ в умовах спокою та п≥д час ф≥зичного навантаженн€, тобто у них робота зд≥йснюЇтьс€ б≥льш економно.

—п≥рометр≥€ та сп≥рограф≥€. —п≥рограф≥€ Ц визначенн€ ус≥х Їмностей ≥ об'Їм≥в легень за допомогою сп≥рографа типу Ућетатест-1Ф.  рива, €ка виходить п≥д час запису показник≥в зовн≥шнього диханн€ за допомогою цього прилада, називаЇтьс€ сп≥рограмою. —п≥рометр≥€ Ц це визначенн€ життЇвоњ Їмност≥ легеньза допомогою прилада, €кий називаЇтьс€ сп≥рометром. —п≥рометрами називаютьс€ прилади, що ум≥щають р≥зну к≥льк≥сть пов≥тр€ при пост≥йному диханн≥. Ќайб≥льш поширений водний сп≥рометр. ÷ей прилад Ї цил≥ндром, розм≥щеним дном догори у резервуар≥ з водою. ѕов≥тр€, що потрапило до цього цил≥ндра, не сполучаЇтьс€ ≥з зовн≥шн≥м середовищем. —ам цил≥ндр ур≥вноважуЇтьс€ противагою. ѕов≥троносн≥ шл€хи досл≥джуваного сполучаютьс€ за допомогою широкоњ трубки ≥ загубника ≥з простором всередин≥ цил≥ндра. ѕ≥д час видиху обТЇм пов≥тр€ у цил≥ндр≥ зб≥льшуЇтьс€, ≥ в≥н спливаЇ; а п≥д час вдиху цил≥ндр занурюЇтьс€. ÷≥ перем≥щенн€ можуть бути обм≥рюван≥ за допомогою кал≥брувальноњ шкали.

—п≥рометр≥€ застосовуЇтьс€ у д≥тей в≥ком п≥сл€ 5-6 рок≥в, оск≥льки вона потребуЇ певноњ активност≥ випробуваного. ” д≥тей раннього в≥ку досл≥дженн€ зовн≥шнього диханн€ обмежуЇтьс€ кл≥н≥чним спостереженн€м, рахунком диханн€, пневмограф≥Їю. Ѕ≥льш складн≥ методи досл≥дженн€ легеневоњ вентил€ц≥њ, меж≥ та резерву диханн€ потребують спец≥альних прилад≥в. Ќа результати досл≥дженн€ зовн≥шнього диханн€ значно впливаЇ тренован≥сть дитини, ≥ тому у д≥тей, €к≥ систематично займаютьс€ спортом, ц≥ показники значно вищ≥.

„астота дихальних рух≥в складаЇ 12-16 раз≥в у хв. Ц такий тип диханн€ називають ейпноЇ (нормальне диханн€).

Ћегенев≥ обТЇми та Їмност≥. Ћегенева вентил€ц≥€ визначаЇтьс€ глибиною диханн€ (дихальним обТЇмом) ≥ частотою дихальних рух≥в. ќбидва ц≥ показники широко вар≥юють у залежност≥ в≥д потреб орган≥зму.

Ћегенев≥ обТЇми. ” спокоњ легеневий обТЇм малий пор≥вн€но ≥з загальним обТЇмом пов≥тр€ у леген€х. “аким чином, людина може €к вдихнути, так ≥ видихнути великий додатковий обТЇм. ѕроте нав≥ть п≥д час найглибшого видиху у альвеолах ≥ пов≥троносних шл€хах легень залишаЇтьс€ де€ка к≥льк≥сть пов≥тр€. ƒл€ того, щоб к≥льк≥сно описати вс≥ ц≥ взаЇмов≥дношенн€, загальну Їмн≥сть легень розд≥лили на дек≥лька компонент≥в; при цьому п≥д терм≥ном Їмн≥сть розум≥ють сукупн≥сть двох або дек≥лькох компонент≥в.

« ус≥х цих величин найб≥льше практичне значенн€ мають дихальний обТЇм, життЇва Їмн≥сть легень ≥ функц≥ональна залишкова Їмн≥сть.

¬≥ков≥ особливост≥ життЇвоњ Їмност≥ легень. ∆иттЇва Їмн≥сть легень (∆™Ћ) Ї показником рухливост≥ леген≥в ≥ грудноњ кл≥тки. Ќезважаючи на њњ назву, вона не маЇ життЇво важливого значенн€, тому що нав≥ть при найб≥льш високих потребах орган≥зму щодо дихальноњ системи, глибина диханн€ н≥коли не дос€гаЇ максимально можливого значенн€.

≤з практичноњ точки зору недоц≥льно встановлювати УЇдинуФ норму дл€ ∆™Ћ, тому що ц€ величина залежить в≥д низки чинник≥в, зокрема в≥д в≥ку, стат≥, розм≥р≥в ≥ положенн€ т≥ла та ступен€ тренованост≥.

∆иттЇва Їмк≥сть легень з в≥ком (особливо п≥сл€ 40 рок≥в) зменшуЇтьс€. ÷е повТ€зано з≥ зниженн€м еластичност≥ леген≥в ≥ рухливост≥ грудноњ кл≥тки. ” ж≥нок ∆™Ћ у середньому на 25 % менша, н≥ж у чолов≥к≥в. ÷≥лком очевидно, що ∆™Ћ залежить в≥д росту, тому що величина грудноњ кл≥тки пропорц≥йна ≥ншим розм≥рам т≥ла. ” молодих людей ∆™Ћ можна обчислити, виход€чи ≥з наступного емп≥ричного р≥вн€нн€:

∆™Ћ (л) = 2,5 х зр≥ст (м) (≤)

“аким чином, у чолов≥ка ростом 180 см життЇва Їмн≥сть легень повинна складати 4,5 л. ∆™Ћ залежить в≥д положенн€ т≥ла: у вертикальному положенн≥ вона дещо б≥льша, н≥ж у горизонтальному (це повТ€зано з тим, що у вертикальному положенн≥ у леген€х м≥ститьс€ менше кров≥). ” б≥льшост≥ досл≥джень ∆™Ћ визначалась у лежачому положенн≥. Ќарешт≥, життЇва Їмн≥сть легень залежить в≥д ступен€ тренованост≥. ” ос≥б, що займаютьс€ такими видами спорту, де необх≥дна витривал≥сть, ∆™Ћ значно вища, н≥ж у нетренованих людей. ¬она особливо велика у плавц≥в та весл€р≥в (до 8 л), тому що у цих спортсмен≥в сильно розвинен≥ допом≥жн≥ дихальн≥ мТ€зи (велик≥ та мал≥ грудн≥). ¬изначенн€ життЇвоњ Їмност≥ легень маЇ значенн€ головним чином дл€ д≥агностики (рис. 58).

∆иттЇву Їмн≥сть легень (∆™Ћ) вдаЇтьс€ зам≥рити з 4 рок≥в. ” цьому в≥ц≥ вона складаЇ 1100 мл, у 5 рок≥в Ц 1200, у 7 рок≥в Ц 1200-1400, у 10 рок≥в Ц 1400-1800, у 14-17 рок≥в Ц 2500-2700 (д≥вчата), 2700-3900 (юнаки), у дорослих Ц 4000-5000 мл.

‘ункц≥ональна залишкова Їмн≥сть. ‘≥з≥олог≥чне значенн€ функц≥ональноњ залишковоњ Їмност≥ (‘«™) пол€гаЇ у тому, що завд€ки на€вност≥ ц≥Їњ Їмност≥ у альвеол€рному пов≥тр≥ вир≥внюютьс€ коливанн€ вм≥сту ќ2 та —ќ2, повТ€зан≥ з р≥зною концентрац≥Їю цих газ≥в у вдихуваному та видихуваному пов≥тр≥. якщо б атмосферне пов≥тр€ поступало безпосередньо до альвеол, не зм≥шуючись ≥з пов≥тр€м, що вже м≥ститьс€ у леген€х, то вм≥ст ќ2 та —ќ2 у альвеолах би коливавс€ в≥дпов≥дно до фаз дихального циклу. ѕроте цього не в≥дбуваЇтьс€: вдихуване пов≥тр€ зм≥шуЇтьс€ ≥з пов≥тр€м, що м≥ститьс€ у леген€х, ≥, оск≥льки функц≥ональна залишкова Їмн≥сть у дек≥лька раз≥в б≥льша за дихальний обТЇм, зм≥ни складу альвеол€рного пов≥тр€ в≥дносно невелик≥.

‘ункц≥ональна залишкова Їмн≥сть дор≥внюЇ сум≥ залишкового обТЇму та резервного обТЇму видиху, ≥ величина њњ залежить в≥д низки чинник≥в. —ередн≥ показники складають у молодих людей 2,4 л, а у б≥льш похилому в≥ц≥ Ц 3,4 л. ” ж≥нок функц≥ональна залишкова Їмк≥сть приблизно на 25 % менша, н≥ж у чолов≥к≥в.

1. ƒихальний обТЇм Ц к≥льк≥сть пов≥тр€, €ку людина вдихаЇ та видихаЇ п≥д час спок≥йного диханн€ (рис. 58).

2. –езервний обТЇм вдиху Ц к≥льк≥сть пов≥тр€, €ку людина може додатково вдихнути п≥сл€ нормально вдиху (рис. 58).

–ис. 58. Ћегенев≥ обТЇми та Їмност≥, залежн≥сть ∆™Ћ ≥ «ќ в≥д стат≥ ≥ в≥ку

3. –езервний обТЇм видиху Ц к≥льк≥сть пов≥тр€, €ку людина може додатково видихнути п≥сл€ спок≥йного видиху (рис. 58).

4. «алишковий обТЇм Ц к≥льк≥сть пов≥тр€, що залишаЇтьс€ у леген€х п≥сл€ максимального видиху (рис. 58).

5. ∆иттЇва Їмн≥сть легень Ц найб≥льша к≥льк≥сть пов≥тр€, €ку можна видихнути п≥сл€ максимального вдиху. ƒор≥внюЇ сум≥ дихального обТЇму, резервного обТЇму вдиху та резервного обТЇму видиху.

6. –езерв вдиху Ц максимальна к≥льк≥сть пов≥тр€, €ку можна вдихнути п≥сл€ спок≥йного видиху. ƒор≥внюЇ сум≥ дихального обТЇму та резервного обТЇму вдиху (рис. 53).

7. ‘ункц≥ональна залишкова Їмн≥сть Ц к≥льк≥сть пов≥тр€, що залишаЇтьс€ у леген€х п≥сл€ спок≥йного видиху. ƒор≥внюЇ сум≥ залишкового обТЇму та резервного обТЇму видиху (рис. 58).

8. «агальна Їмк≥сть легень Ц к≥льк≥сть пов≥тр€, що м≥ститьс€ у леген€х на висот≥ максимального вдиху. ƒор≥внюЇ сум≥ залишкового обТЇму та життЇвоњ Їмност≥ легень (рис. 58).

ƒихальним мертвим простором називаЇтьс€ той обТЇм дихальних шл€х≥в, у €кому не в≥дбуваЇтьс€ процесу газообм≥ну м≥ж пов≥тр€м ≥ кровТю. ” людини середнього в≥ку обТЇм дихального мертвого простору складаЇ 140-150 мл, або 1/3 дихального обТЇму п≥д час спок≥йного диханн€.

¬ альвеолах до к≥нц€ спок≥йного видиху знаходитьс€ близько 3000 мл пов≥тр€ (функц≥ональна залишкова Їмк≥сть), тому п≥д час кожного спок≥йного вдиху обновл€Їтьс€ лише 1/5 Ц 1/10 альвеол€рного пов≥тр€ (рис. 59).

ѕоказниками вентил€ц≥њ легень Ї:

а) хвилинний обТЇм диханн€, що визначаЇтьс€ €к добуток дихального обТЇму на число дихань на хвилину. ” дорослоњ людини у спок≥йному стан≥ хвилинний обТЇм диханн€ складаЇ 6-8 л на хвилину, при ф≥зичному навантаженн≥ Ц в≥д 30 до 100-250 л на хвилину;

б) частота дихальних рух≥в у спокоњ, що складаЇ 12-16 на хвилину.

 

–ис. 59. —хема вентил€ц≥њ кровотоку ≥ газообм≥ну верхнього ≥ нижнього





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 931 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1504 - | 1340 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.