Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ўтучне положенн€ поза грою




 оманда, що оборон€Їтьс€, щоб з≥рвати атаку суперника, виводить захисник≥в вперед. “од≥ нападаючий супротивника опин€Їтьс€ в положенн≥ поза грою. ѕравила 2003 року введен≥ дл€ того, щоб заохочувати атакуючий футбол ≥ зменшити к≥льк≥сть таких ситуац≥й.

Ўтрафний удар

Ўтрафний удар призначаЇтьс€ арб≥тром п≥сл€ порушенн€ правил. Ўтрафний удар можуть призначити на всьому пол≥ кр≥м штрафного майданчика команди, €ка порушила правила (€кщо порушенн€ правил в≥дбуваЇтьс€ у штрафному майданчику, то призначаЇтьс€ пенальт≥). ѕри пробитт≥ штрафного, команда, що захищаЇтьс€, ставить Ђст≥нкуї(з гравц≥в) на в≥дстан≥ 9м 18см в≥д м'€ча. Ўтрафний можна також роз≥грувати, але один гравець не може роз≥грати сам з собою Ч треба обов'€зково в≥ддати комусьпас.

¬≥льний удар призначаЇтьс€, коли гравець в≥ддаЇ передачу своЇму голк≥перу ≥ той бере м'€ч у руки. ¬≥льний удар не призначаЇтьс€, €кщо гравець передаЇ м'€ч голк≥перу головою, або €кщо м'€ч випадково в≥дскочив в≥д гравц€ команди, €ка захищаЇтьс€, ≥ голк≥пер вз€в в руки. ¬≥льний удар не можна бити пр€мо по воротах, а потр≥бно роз≥грати м'€ч з партнером п≥сл€ чого можна бити. якщо гравець забиваЇ в один дотик м'€ч у ворота з в≥льного удару, то такий гол не зараховуЇтьс€.

 

ѕенальт≥

ѕенальт≥ Ч вид штрафного удару у футбол≥, що пробиваЇтьс€ з в≥дстан≥ 12 €рд≥в (приблизно 11 метр≥в в≥д вор≥т). “≥лькиворотар команди, що захищаЇтьс€, може знаходитись м≥ж м'€чем та воротами п≥д час пробитт€ цього удару.

ѕенальт≥ пробиваЇтьс€ п≥д час звичайноњ гри. —хож≥ удари також пробиваютьс€ п≥д час п≥сл€матчевих пенальт≥ дл€ визначенн€ команди, що проходить в наступний раунд змагань у випадку, €кщо матч зак≥нчуЇтьс€ вн≥чию. ’оча процес пробитт€ цих удар≥в схожий з пробитт€м пенальт≥, вони оф≥ц≥йно не вважаютьс€ пенальт≥; процес пробитт€ цих удар≥в в≥дбуваЇтьс€ зг≥дно ≥нших правил.

ѕризначенн€ пенальт≥

ѕенальт≥ може бути призначено коли гравець команди, що захищаЇтьс€, порушуЇ правила проти суперника у власномуштрафному майданчику (у випадку, €кщо порушенн€ в≥дбуваЇтьс€ за межами штрафного майданчика, призначаЇтьс€пр€мий штрафний удар). ¬арто зауважити, що саме м≥сце порушенн€ правил, а не м≥сцезнаходженн€ м'€ча, визначаЇ чи буде призначений пенальт≥ чи пр€мий штрафний удар.

ќск≥льки пенальт≥ часто призвод€ть до голу, р≥шенн€ судд≥ Ч призначати чи не призначати пенальт≥ Ч часто Ї об'Їктом протест≥в з боку одн≥Їњ чи обох команд. √равц≥ можуть намагатись вплинути на це р≥шенн€; нападники часто падають на землю в≥д найменшого контакту з захисником, або нав≥ть артистично Ђп≥рнаютьї без жодного дотику. «а €вну спробу симулювати порушенн€ правил судд€ може попередити винного гравц€ жовтою карткою.

ѕробитт€ пенальт≥

ѕенальт≥ пробиваЇтьс€ з≥ спец≥альноњ позначки, €ка знаходить навпроти центру вор≥т на в≥дстан≥ 12 €рд≥в (10,8 метр≥в) в≥д вор≥т. ƒо моменту удару вс≥ гравц≥ обох команд за виключенн€м гравц€, що пробиваЇ пенальт≥, та воротар€ команди, €к≥й пробивають, мають знаходитись поза межами штрафного майданчику, позаду позначки дл€ пробитт€ пенальт≥ ≥ не ближче 10 €рд≥в (приблизно 9 метр≥в) до м'€ча (тобто ззовн≥ в≥д дуги штрафного майданчику). ¬оротар команди, €кому пробивають пенальт≥, маЇ знаходитись м≥ж ст≥йками на л≥н≥њ вор≥т до моменту удару, хоча може перем≥щуватись вздовж л≥н≥њ вор≥т (але не може робити крок≥в назустр≥ч м'€чу).

ѕ≥сл€ того, €к судд€ даЇ сигнал до пробитт€ пенальт≥, гравець, що пробиваЇ, маЇ вдарити м'€ча вперед (не обов'€зково по воротах, хоча майже завжди б'ють саме так). ћ'€ч знаходитьс€ в гр≥ починаючи з моменту удару, ≥ з цього моменту вс≥ ≥нш≥ гравц≥ можуть входити до штрафного майданчику ≥ гра продовжуЇтьс€ у звичайному режим≥, хоча дуже часто на цей момент м'€ч вже знаходитьс€ в воротах ≥ команда, що атакуЇ, вже забила гол. ѕенальт≥ Ї р≥зновидом пр€мого штрафного удару, тобто гол може бути забито пр€мим ударом з пенальт≥. якщо гол не забито, гра продовжуЇтьс€ звичайним чином. як у випадку з будь-€ким пр€мим штрафним ударом, гравець, що б'Ї, не може торкнутис€ м'€ча вдруге допоки м'€ча не торкнетьс€ €кийсь ≥нший гравець, нав≥ть п≥сл€ в≥дскоку в≥д каркасу вор≥т. ѕенальт≥ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д звичайного штрафного удару тим, що зовн≥шнЇ втручанн€ в≥дразу п≥сл€ пробитт€ пенальт≥ може призвести до його повторного пробитт€ (зам≥сть звичайного у таких випадках сп≥рного м'€ча).

√равець, що пробиваЇ пенальт≥, не може забити гол у власн≥ ворота з пенальт≥, хоч це ≥ так майже неможливо, оск≥льки удар по м'€чу маЇ бути спр€мовано вперед дл€ того, щоб пробитт€ пенальт≥ в≥дпов≥дало правилам. якщо м'€ч залетить у ворота команди, що пробиваЇ (наприклад, м'€ч з пенальт≥ влучаЇ в каркас вор≥т, в≥дбиваЇтьс€ у протилежний б≥к ≥ зал≥таЇ у протилежн≥ ворота), судц€ маЇ призначити кутовий удар на користь команди, що в≥дбивала пенальт≥.

ѕорушенн€ п≥д час пробитт€ пенальт≥

ѕорушенн€ правил пробитт€ пенальт≥ (рух воротар€ вперед, знаходженн€ гравц≥в у заборонених зонах) будь-€кою з команд вир≥шуютьс€ за принципом наданн€ переваги команд≥, що д≥€ла за правилами.

«агалом:

- ” випадку порушенн€ правил командою, що захищаЇтьс€, або зараховуЇтьс€ гол (€кщо його було забито) або призначаЇтьс€ повторне виконанн€ пенальт≥.

- ” випадку порушенн€ правил командою, що пробиваЇ пенальт≥ - €кщо було забито гол, то пенальт≥ пробивають повторно; ≥накше судд€ призначаЇ в≥льний удар.

- ” випадку порушенн€ правш≥ обома командами, пенальт≥ маЇ

бути пробито повторно.

- якщо гравець, що б'Ї пенальт≥, дв≥ч≥ торкаЇтьс€ м'€ча (включаючи добиванн€ м'€ча п≥сл€ в≥дскоку в≥д ст≥йки вор≥т), судд€ призначаЇ непр€мий в≥льний удар на користь команди, що захищаЇтьс€.

—удд€ також може попередити жовтою карткою гравц≥в за порушенн€ правил пробитт€ пенальт≥, наприклад багаторазов≥ вб≥ганн€ до штрафного майданчику до удару. ¬арто в≥дзначити, що у реальних ≥грах судд≥ ≥гнорують б≥льш≥сть незначних порушень цих правил.

≤нш≥ порушенн€ правил п≥д час пробитт€ пенальт≥ караютьс€ звичним чином.

”дар в≥д вор≥т

ѕризначенн€ удару в≥д вор≥т

”дар в≥д вор≥т призначаЇтьс€, коли м'€ч, останнього разу торкнувшись гравц€ нападаючоњ команди, повн≥стю перетнув л≥н≥ю вор≥т, ≥ гол не був забитий.

якщо ж м'€ч п≥шов за л≥н≥ю вор≥т в≥д гравц€ команди, що оборон€лас€, призначаЇтьс€ кутовий.

ѕроведенн€ удару в≥д вор≥т

ћ'€ч встановлюЇтьс€ в будь-€ку точку воротарського майданчика, ≥ проводитьс€ удар. —упротивники повинн≥ знаходитис€ за межами штрафного майданчика. ‘утбол≥ст, що ударив маЇ право другий раз стосуватис€ м'€ча т≥льки п≥сл€ того, €к м'€ч торкнетьс€ ≥ншого гравц€.

ѕробивати удар в≥д вор≥т може будь-€кий гравець (не обов'€зково воротар).

√ол, забитий з удару в≥д вор≥т, зараховуЇтьс€, але т≥льки €кщо в≥н забитий команд≥-суперниц≥ (тобто, попаданн€ в своњ ворота не зараховуЇтьс€). √равц≥ не штрафуютьс€ за положенн€ поза грою, що трапилос€ п≥д час удару в≥д вор≥т.

ѕорушенн€

якщо п≥сл€ удару м'€ч не ув≥йшов до гри, удар перебиваЇтьс€. «а повторне торканн€ м'€ча будь-€кою частиною т≥ла, окр≥м рук,супротивников≥ призначаЇтьс€ в≥льний удар.

якщо ж повторне торканн€ в≥дбулос€ руками:

- €кщо пробиваЇ воротар ≥ порушенн€ в≥дбулос€ в межах штрафного майданчика, призначаЇтьс€ в≥льний удар;

- у решт≥ випадк≥в призначаЇтьс€ штрафний удар або пенальт≥ (€к за звичайну гру руками).

ѕри будь-€кому ≥ншому порушенн≥ удар переграЇтьс€.

 утовий удар

ѕор€док виконанн€ кутового удару:

- виконувати кутовий удар може будь-€кий гравець атакуючоњ команди, включаючи воротар€;

- м'€ч встановлюЇтьс€ всередин≥ кутового сектора найближчого кутового прапорц€;

- гравц≥ протилежноњ команди не повинн≥ перебувати на в≥дстан≥ ближче 9,15 м (10 €рд≥в) в≥д м'€ча, поки в≥н не утппрв≥йде до гри;

- м'€ч входить в гру, коли по ньому завдано удару, ≥ в≥н перебуваЇ в рус≥;

- гравець, що проводив удар не може повторно торкатис€ м'€ча до того, €к в≥н торкнетьс€ будь-€кого ≥ншого гравц€;

- удар проводитьс€ за свистком судд≥;

- €кщо м'€ч безпосередньо влет≥в у ворота команди, що захищалас€, Ч гол зараховуЇтьс€;

- положенн€ поза грою безпосередньо при удар≥ не визначаЇтьс€.

ѕорушенн€

- якщо гравець виконувач удару торкнетьс€ м'€ча повторно Ч призначаЇтьс€ в≥льний удар.

- якщо гравець виконувач удару повторно торкнетьс€ м'€ча руками Ч призначаЇтьс€ штрафний удар.

- ” ≥нших випадках удар виконуЇтьс€ повторно.

—тратег≥€

 утовий удар Ї одним з найнебезпечн≥ших стандартних положень.  оманди часто в≥дпрацьовують тактику в захист≥ ≥ напад≥ при пробитт≥ кутових удар≥в. ќск≥льки вс≥ в≥дстан≥ наперед в≥дом≥, то грамотно пробитий кутовий удар стаЇ прекрасним шансом забити гол.

Ќайчаст≥ше м'€ч з кутового нав≥шують в штрафний майданчик, де висок≥ футбол≥сти або в≥дразу прагнуть пробити по воротах, або скинути м'€ч п≥д удар партнеров≥. –≥дше подають м'€ч низом, але через велике скупченн€ гравц≥в при кутових опанувати м'€чем буде складн≥ше.

≤снуЇ ще такий терм≥н €к роз≥граш кутового Ч коли м'€ч не пр€муЇ в штрафний майданчик в≥дразу, а передаЇтьс€ комусь з партнер≥в, що перебуваЇ поблизу кутового прапорц€ або л≥н≥њ штрафного.

Ђ—т≥нкаї з гравц≥в при кутових зазвичай не ставитьс€, оск≥льки в≥дстань до вор≥т дозвол€Ї перекинути њњ без особливих зусиль.

 ≥льк≥сть кутових

” любительському ≥ дворовому футбол≥ к≥льк≥сть поданих кутових може впливати на результат гри, наприклад команди можуть домовитис€ наперед, що при н≥чињй виграЇ команда, що подала б≥льше кутових. јбо п≥сл€ подач≥ трьох кутових п≥др€д, призначаЇтьс€ пенальт≥.

” профес≥йному футбол≥, ≥ в б≥льшост≥ випадк≥в у любительському, к≥льк≥сть кутових лише умовно показуЇ, €ка команда мала б≥льший тиск на ворота суперник≥в.


–озд≥л ≤≤. “ехн≥ка гри

 

” ход≥ матчу футбол≥стам доводитьс€ зупин€ти м'€ч, ве≠сти його, передавати один одному, бити по воротах ≥ т.д. якщо гравець виконуЇ ц≥ д≥њ недостатньо швидко ≥ неточно, то ≥ команда в ц≥лому затрачаЇ зайв≥ зусилл€, що Ї серйоз≠ною перешкодою до дос€гненн€ перемоги. ¬≥д того, наск≥≠льки ум≥ло волод≥Ї футбол≥ст ус≥Їю р≥зноман≥тн≥стю техн≥ч≠них засоб≥в ≥ €к њх застосовуЇ, залежить ефективн≥сть його д≥й.

ќсвоюючи техн≥ку, футбол≥сти спочатку вчатьс€ вико≠нувати окрем≥ прийоми ≥ њх поЇднанн€. ¬елике значенн€ маЇ особисте прагненн€ того, хто тренуЇтьс€, його наполегли≠в≥сть у робот≥.

«а характером ≥гровоњ д≥€льност≥ в техн≥ц≥ вид≥л€ютьс€ два розд≥ли: техн≥ка польового гравц€ ≥ техн≥ка воротар€.  ожний ≥з розд≥л≥в складаЇтьс€ з конкретних прийом≥в, що виконуютьс€ р≥зними способами.

“ехн≥ка польового гравц€

“ехн≥ка пересувань включаЇ в себе б≥г, стрибки, зупинки, повороти. ќптимальне застосуванн€ прийом≥в пересуван≠н€ дозвол€Ї усп≥шно вир≥шувати тактичн≥ завданн€ в атац≥ й оборон≥ Ч в≥дкриванн€ дл€ одержанн€ м'€ча, виб≥р пози≠ц≥њ, закриванн€ гравц€, п≥дстраховка ≥ т.д.

’одьба футбол≥ста дещо в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д звичайноњ хо≠дьби, оск≥льки в≥н пересуваЇтьс€ по футбольному полю, зле≠гка з≥гнувши ноги в кол≥нах. ÷им забезпечуЇтьс€ зручне вих≥дне положенн€ дл€ зм≥ни ритму ≥ швидкост≥ пересуван≠н€. ’одьба чергуЇтьс€ з б≥гом.

Ѕ≥г Ч основний спос≥б пересуванн€ у футбол≥ Ч застосо≠вуЇтьс€ в основному дл€ виходу на в≥льне м≥сце, пересл≥ду≠ванн€ суперника, зайн€тт€ певноњ позиц≥њ в оборон≥.

Ѕ≥г спиною вперед, приставними кроками, перехресни≠ми кроками Ч специф≥чн≥ способи пересуванн€, €к≥ вико≠ристовуютьс€, €к правило, у поЇднанн≥ з≥ звичайним б≥гом.

‘утбол багатий р≥зноман≥тними стрибками, котр≥ вико≠ристовують при ударах по м'€чу в безопорному положенн≥, зупинках м'€ча й у де€ких в≥двол≥каючих д≥€х. «астосову≠ютьс€ стрибки вгору, вб≥к, уперед. ¬иконуютьс€ поштовхом одн≥Їњ чи обох н≥г.

≈фективний спос≥б Ч зм≥на напр€мку руху. «алежно в≥д м≥сцезнаходженн€ суперника п≥сл€ раптовоњ зупинки зд≥йснюютьс€ ривки в р≥зних напр€мках, в≥дходи з м'€чем ≥ без нього. «вичайно застосовуютьс€ два способи зупинки: ви≠падом ≥ стрибком.

”дари по мТ€чу

”дари по м'€чу Ч це основний спос≥б веденн€ гри. њх ви≠конують ногою ≥ головою, ≥ вони вимагають точного вико≠нанн€.

”дари по м'€чу ногою, незалежно в≥д способу виконан≠н€, можна розд≥лити на два види: пр€м≥ (мал. 1) ≥ р≥зан≥ (мал. 2, 3).

ѕри пр€мому удар≥ м'€ч летить в напр€мку запод≥юва≠ного удару. якщо ж напр€мок удару зд≥йснюЇтьс€ в €к≥й-небудь сторон≥ в≥д центру ћал.1 ваги м'€ча, то це р≥заний удар. “акий удар не можна називати неточним: ним потр≥бно ко≠ристуватис€ так само, €к ≥ ≥ншими, траЇктор≥ю польоту ви≠бирати (передбачати) особливо ретельно.

“очне ≥ своЇчасне виконанн€ удару по м'€чу дозвол€Ї заощаджувати сили, швидко ≥ планом≥рно розвивати ћал. 2 ата≠ки, змушувати польових гравц≥в ≥ воротар€ суперник≥в час≠т≥ше помил€тис€. јдже гра складаЇтьс€ з великоњ к≥лькост≥ удар≥в ≥ передач на р≥зн≥ в≥дстан≥. ѕо тому, наск≥льки усп≥ш≠н≥ ц≥ д≥њ, суд€ть ≥ про видовищну красу футбольного дво≠бою.

”дари по м'€чу ногою виконують такими способами: внутр≥шньою стороною стопи; внутр≥шньою, середньою ≥ зовн≥шньою частинами п≥дйому; носком; п'€тою. ”дари зд≥йснюютьс€ по нерухомому м'€чу, по м'€чу, що котитьс€ чи летить з м≥сц€, у рус≥, у стрибку, з ћал. 3 поворотом, у па≠д≥нн≥ ≥ т.д. ћожна вид≥лити основн≥ фази рух≥в, котр≥ Ї за≠гальними дл€ багатьох спо≠соб≥в.

ѕопередн€ фаза Ч розб≥г. …ого довжину ≥ швидк≥сть визначають залежно в≥д ≥нди≠в≥дуальних особливостей футбол≥ст≥в ≥ фактичних завдань. –озб≥г варто розраховувати так, щоб удар по м'€чу був виконаний заздалег≥дь нам≥ченою ногою; розб≥г спри€Ї попередньому нарощуванню швидкост≥ ударних ланок.

ѕ≥дготовча фаза - постановка опорноњ ноги (опорну ногу, злегка з≥гнуту в кол≥нному суглоб≥, ставл€ть збоку в≥д м'€ча), замах ударною ногою. «амах виконують п≥д час останнього б≥гового кроку. ¬≥дбуваЇтьс€ значне, часто бли≠зьке до максимального, розгинанн€ в тазостегновому суг≠лоб≥ ≥ згинанн€ в кол≥нному, у результат≥ чого зб≥льшуЇтьс€ шл€х стопи ≥ попередньо розт€гуютьс€ м'€зи передньоњ по≠верхн≥ стегна, що дозвол€Ї зробити удар необх≥дноњ сили. ѕравильному й ефективному виконанню фази ≥стотно спри≠€Ї подовжений на 35 Ч 50 % останн≥й крок розб≥гу.

–обоча фаза Ч ударний рух ≥ проводка. ”дарний рух починаЇтьс€ з активного згинанн€ в тазостегновому сугло≠б≥ в момент постановки опорноњ ноги, причому кут, утво≠рений стегном ≥ гом≥лкою, збер≥гаЇтьс€. ѕеред ударом спо≠стер≥гаЇтьс€ "гальмуванн€" стегна. –≥зким захльостуючим рухом гом≥лки ≥ стопи б'ють по м'€чу. ” момент удару нога сильно напружена в гом≥лкостопному ≥ кол≥нному сугло≠бах, що дозвол€Ї зб≥льшити масу вдар€ючоњ ланки. „ас з≥тк≠ненн€ м'€ча ≥ стопи варто зберегти €комога довше, оск≥ль≠ки швидк≥сть польоту м'€ча залежить в≥д прикладеноњ сили ≥ часу њњ д≥њ. ѕроводка багато в чому визначаЇ напр€мок м'€ча.

”дар внутр≥шньою стороною стопи застосовуЇтьс€ в ос≠новному при коротких ≥ середн≥х передачах, а також при ударах ≥з близькоњ в≥дстан≥ (мал. 4). ”дарний рух почина≠Їтьс€ з одночасного згинанн€ стегна ≥ повороту назовн≥ удар - ноги. ” момент удару ≥ проводки стопа знаходитьс€ стро≠го п≥д пр€мим кутом до напр€мку польоту м'€ча.

 

 

ћал. 4 ”дар по мТ€чу внутр≥шньою стороною стопи

 

ѕравильний удар внутр≥шньою частиною п≥дйому може бути дуже сильним ≥ точним. «астосовуЇтьс€ при середн≥х ≥ довгих передачах, "простр≥лах" уздовж вор≥т ≥ ударах по ц≥л≥ з ус≥х дистанц≥й (мал. 33). –озб≥г п≥д кутом у 30Ч60∞ в≥днос≠но м'€ча ≥ ц≥л≥. «амах близький до максимального. ќпорну ногу ставл€ть на

зовн≥шн≥й зв≥д п≥дошви. “улуб трохи на≠хилений у б≥к опорноњ ноги. ” момент удару носок в≥дт€г≠нутий донизу.

”дар середньою частиною п≥дйому робл€ть з розб≥гу, м≥сце початку €кого знаходитьс€ приблизно на одн≥й л≥н≥њ з м'€чем ≥ ц≥ллю (мал. 6). «амах ≥ ударний рух виконують в одн≥й площин≥. Ќосок ударноњ ноги максимально в≥дт€гну≠тий донизу. ”мовна в≥сь, €ка н≥би з'ЇднуЇ м'€ч ≥ кол≥нний суглоб, у момент удару ≥ проводки строго вертикальна.

ћал. 6 ”дар по мТ€чу середньою частиною п≥дйому

 

”дар зовн≥шньою частиною п≥дйому найчаст≥ше засто≠совуЇтьс€ дл€ виконанн€ р≥заних удар≥в. —труктура рух≥в при ударах середньоњ ≥ зовн≥шньоњ частин п≥дйому под≥бна. ¬≥д≠м≥нност≥ пол€гають у тому, що п≥д час ударного руху гом≥л≠ка ≥ стопа повертаютьс€ всередину (мал. 7).

ћал. 7 ”дар по мТ€чу зовн≥шньою частиною п≥дйому

”дар носком (мал. 8) використовують, коли треба зне≠нацька, без п≥дготовки вдарити по ц≥л≥. ћ≥сце початку роз≠б≥гу, м'€ч ≥ ц≥ль Ч на одн≥й л≥н≥њ. ќстанн≥й крок розб≥гу Ч замах, ” момент удару носок трохи п≥дн€тий.

 

ћал. 8 ”дар по мТ€чу носком

 

”дар п'€тою через складн≥сть виконанн€ застосовуЇтьс€ р≥дше; в≥н незначний за силою ≥ точн≥стю, ѕеревага його Ч у неспод≥ванц≥ дл€ суперник≥в (мал. 9).

ћал. 9 ”дар по мТ€чу пТ€тою

ќпорна нога на р≥вн≥ м'€ча. ƒл€ замаху ударна нога про≠носитьс€ над м'€чем уперед. ”дар виконують р≥зким рухом ноги назад. —топа паралельна до земл≥.

”дари по м'€чу, що котитьс€, в основному не в≥др≥зн€≠ютьс€ в≥д удар≥в по нерухомому м'€чу. √оловне завданн€ - скоординувати швидк≥сть в≥дпов≥дного руху з напр€мком ≥ швидк≥стю польоту м'€ча. ѕри удар≥ по м'€чу, €кий котитьс€ в≥д гравц€, опорну ногу ставл€ть збоку Ч за м'€ч. ѕри удар≥ по м'€чу, що ко≠титьс€ назустр≥ч, вона не доходить до м'€ча. якщо м'€ч ко≠титьс€ збоку, то рац≥онально виконати удар ногою, котра ближча до м'€ча. ¬ ус≥х випадках в≥дстань в≥д м≥сц€ поста≠новки опорноњ ноги до м'€ча залежить в≥д швидкост≥ його руху. ”дарний рух виконуЇтьс€, коли м'€ч наблизитьс€ до опорноњ ноги.

”дари по м'€чу, котрий летить. Ўвидк≥сть м'€ч≥в, котр≥ лет€ть, звичайно вища, н≥ж тих, що кот€тьс€, тому головна трудн≥сть пол€гаЇ в тому, щоб визначити м≥сце зустр≥ч≥ з м'€чем, котрий летить. ”дари по м'€чах, що опускаютьс€ ≥ низько лет€ть, под≥бн≥ структурою руху до удар≥в по м'€чах, €к≥ кот€тьс€ (мал. 10). ”дари з поворотом ≥ з нап≥вльоту мають де€к≥ осо≠бливост≥.

ћал. 10 ”дар по мТ€чу з поворотом

”дар з поворотом вико≠ристовуЇтьс€ дл€ зм≥ни на≠пр€мку польоту м'€ча ≥ ви≠конуЇтьс€ середньою час≠тиною п≥дйому (мал. 11). ќпорну ногу розвертають у напр€мку удару. “улуб в≥дхил€Їтьс€ у б≥к опорноњ ноги. « поворотом тулуба почи≠наЇтьс€ ударний рух у горизонтальн≥й площин≥.

ћал. 11 ”дар по мТ€чу, котрий летить

”дар з нап≥вльоту виконуЇтьс€ середньою чи зовн≥шньою частиною п≥дйому в≥дразу ж п≥сл€ в≥дскоку м'€ча в≥д земл≥ (мал. 12). ќпорна нога ставитьс€ ближче до м≥сц€ його приземленн€. √ом≥лка в момент удару ≥ проводки вертикальна, носок в≥дт€гнутий.

 

ћал. 12 ”дар по мТ€чу з нап≥вльоту

”дари по м'€чу головою Ч ефективний спос≥б веденн€ гри. ¬они використовуютьс€ €к завершальн≥ ≥ дл€ передач парт≠неру. ¬иконують њх без стрибка й у стрибку. Ќайчаст≥ше за≠стосовуютьс€ удари середньою ≥ боковою частиною лоба.

”дар серединою лоба. ¬их≥дне положенн€ при удар≥ без стрибка Ч ст≥йка з розташуванн€м ћал. 13 ”дар по мТ€чу

н≥г у невеликому кроц≥ (мал. 13). головою без стрибка

–обл€чи замах, тулуб в≥дхил€ють назад, нога, що стоњть позаду, трохи згинаЇтьс€, ≥ маса т≥ла переноситьс€ на нењ. –уки злегка з≥гнут≥. ”дарний рух починаЇтьс€ з розги≠нанн€ н≥г, випр€мленн€ тулуба ≥ зак≥нчуЇтьс€ р≥зким рухом голови вперед. ћаса т≥ла перено

ситьс€ на ногу, що стоњть попереду.

ѕри удар≥ в стрибку робл€ть поштовх угору двома чи одн≥Їю ногами (мал. 42). ѕ≥сл€ в≥дштовхуванн€ тулуб в≥д≠хил€Їтьс€ назад. ”дар по м'€чу зд≥йснюють у найвищ≥й точц≥ стрибка.

ћал.14 ”дар по мТ€чу

головою в стрибку

ѕо важкодос€жному м'€чу, котрий летить (3Ч4 м в≥д гравц€), удар головою виконуЇтьс€ в пад≥нн≥.

”дар боковою частиною лоба використовують, коли м'€ч летить збоку в≥д гравц€ (мал. 15). ¬их≥дним положен≠н€м Ї ст≥йка "ноги нар≥зно" (30Ч50 см). якщо м'€ч набли≠жаЇтьс€ л≥воруч, то дл€ замаху тулуб нахил€ють вправо. ”дарний рух починаЇтьс€ з розгинанн€ н≥г ≥ випр€мленн€ тулуба. ћаса т≥ла переноситьс€ на л≥ву ногу. ћал. 15 ”дар по мТ€чу

боковою частиною лоба

«упинки

«упинка м'€ча ногою. ќсновн≥ фази руху Ї загальними дл€ р≥зних способ≥в ѕ≥дготовча фаза Ч зайн€тт€ вих≥дного положенн€ Ч ха≠рактеризуЇтьс€ перенесенн€м маси т≥ла на опорну ногу, €ка трохи з≥гнута дл€ ст≥йкост≥. Ќогу, котра зупин€Ї, посила≠ють назустр≥ч м'€чу.

–обоча фаза Ч поступливий (амортизуючий) рух зупи≠н€ючою ногою, котра трохи розслаблена. ” момент стикан≠н€ з м'€чем (чи трохи ран≥ш) починаЇтьс€ рух ноги назад. Ўвидк≥сть руху поступово спов≥льнюЇтьс€.

«авершальна фаза Ч зайн€тт€ необх≥дного положенн€ дл€ наступних д≥й. «агальний центр ваги т≥ла переноситьс€ у б≥к зупин€ючоњ ноги ≥ м'€ча.

«упинка м'€ча внутр≥шньою стороною стопи (мал. 16). ўоб зупинити м'€ч, €кий котитьс€, ногу винос€ть назустр≥ч йому. —топа розвернута назовн≥ на 90∞. ” момент з≥ткненн€ м'€ча ≥ стопи зупин€ючу ногу в≥двод€ть назад до р≥вн€ опор≠ноњ ноги. ћал. 16 «упинка мТ€ча

внутр≥шньою стороною стопи

 

ѕри зупинц≥ м'€ч≥в, котр≥ низько лет€ть, у п≥дготовч≥й фаз≥ зупин€юча нога б≥льше згинаЇтьс€ в кол≥нному суглоб≥ ≥ п≥дн≥маЇтьс€ до р≥вн€ м'€ча. ћ'€ч≥, котр≥ високо лет€ть, зупин€ють у стрибку.

«упинка м'€ча п≥дошвою (мал. 17).  оли м'€ч, €кий ко≠титьс€ назустр≥ч, наближаЇтьс€, ногу винос€ть уперед. Ќо сок п≥дн€тий вгору п≥д кутом 30Ч 40∞. ѕоступливий рух назад незна≠чний.

 

ћал. 17 «упинка мТ€ча п≥дошвою

 

ƒл€ того, щоб зупинити п≥дош≠вою м'€ч, котрий опускаЇтьс€, тре≠ба точно розрахувати м≥сце його приземленн€. Ќосок ноги п≥дн€тий. ” момент доторканн€ м'€ча до зе≠мл≥ його накривають (але не дав≠л€ть) п≥дошвою.

«упинка м'€ча п≥дйомом. ѕри зупинц≥ м'€ч≥в, котр≥ опускаютьс€ з високою траЇктор≥Їю, стопа зупин€ючоњ ноги розташована паралельно до земл≥ (мал. 18). ѕоступливий рух зд≥йснюЇтьс€ донизу Ч назад. ћал. 18 «упинка мТ€ча п≥дйомом

 

«упинка м'€ча стегном. —тегно розташовують п≥д пр€≠мим кутом до м'€ча, котрий летить (мал. 19). ћ'€ч стика≠Їтьс€ ≥з середньою частиною стегна. ѕоступливий рух зд≥йс≠нюЇтьс€ донизу Ч назад.

 

 

ћал. 19 «упинка мТ€ча стегном ћал. 20 «упинка мТ€ча грудьми

«упинка м'€ча грудьми. ” п≥дготовч≥й фаз≥ футбол≥ст сто≠њть обличч€м до м'€ча (мал. 20), ноги на ширин≥ плечей чи невеликого кроку (50Ч70 см), груди подаютьс€ вперед, руки злегка з≥гнут≥. ѕри наближенн≥ м'€ча тулуб в≥двод€ть на≠зад, плеч≥ ≥ руки висувають уперед.

1.1.3. ¬еденн€ м'€ча.

¬еденн€ м'€ча зд≥йснюЇтьс€ за допомо≠гою вс≥л€ких перем≥щень, у процес≥ €ких застосовуЇтьс€ б≥г (≥нод≥ ходьба). ¬≥дпов≥дно до тактичних завдань, удари по м'€чу при веденн≥ виконують з р≥зними посл≥довн≥стю, рит≠мом ≥ силою. якщо треба швидко подолати значну в≥дстань, м'€ч "в≥дпускають" в≥д себе на 10Ч12 м. ѕри протид≥њ супер≠ника потр≥бно пост≥йно контролювати м'€ч ≥ не "в≥дпускати" його дал≥ н≥ж на 1Ч2 м. Ќеобх≥дно зазначити, що част≥ удари знижують швидк≥сть веденн€.

ѕри веденн≥ середньою частиною п≥дйому робл€ть пере≠важно пр€мол≥н≥йний рух. ¬еденн€ внутр≥шньою частиною п≥дйому даЇ можлив≥сть виконати перем≥щенн€ по дуз≥. Ќай≠б≥льш ун≥версальним Ї веденн€ зовн≥шньою частиною п≥д≠йому. ѕри веденн≥ стрибаючих м'€ч≥в використовуютьс€ удари середньою частиною п≥дйому, стегном чи головою.

¬еденн€ зовн≥шньою частиною п≥дйому (мал. 21) вико≠нують несильними ударами в нижню частину м'€ча, щоб надати йому зворотного руху, завд€ки чому в≥н не в≥ддал€≠Їтьс€ надм≥рно в≥д гравц€.

ћал. 21 ¬еденн€ мТ€ча зовн≥шньою частиною п≥дйому

 

ѕри веденн≥ внутр≥шньою частиною п≥дйому (мал. 22) гравець спр€мовуЇ м'€ч перед собою, носок ноги перед до≠торком до м'€ча трохи вивертаЇ назовн≥ —топа не напру≠жена. ¬еденн€ правильне, не ћал. 22 ¬еденн€ мТ€ча зовн≥шньою частиною п≥дйому

 

€кщо м'€ч пост≥йно п≥д контро≠лем, на дуже близьк≥й в≥дстан≥ ≥ темп б≥гу порушуЇтьс€. ” таких умовах супернику дуже складно в≥д≥брати м'€ч.

¬еденн€ серединою п≥дйому (мал. 23) Ч один ≥з важких способ≥в перем≥щенн€ з м'€чем. ѕ≥дштовхуванн€ м'€ча пе≠ред собою серединою п≥дйому зд≥йснюЇтьс€ при злегка в≥д≠т€гнут≥й донизу стоп≥. –ух њњ б≥льш неперервний, н≥ж при веденн≥ внутр≥шньою частиною п≥дйому, однак управл€ти м'€чем складн≥ше, оск≥льки менша його поверхн€ стиканн€ з ногою.

ћал. 23 ¬еденн€ мТ€ча серединою п≥дйому

1.1.4. ¬≥двол≥каюч≥ д≥њ (ф≥нти).

«д≥йснюютьс€ в безпосередньо≠му Їдиноборств≥ ≥з суперником, щоб подолати його оп≥р ≥ створити необх≥дн≥ умови дл€ подальшого веденн€ гри.

¬ид≥л€ють дв≥ найб≥льш загальн≥ фази в≥двол≥каючих д≥й Ч п≥дготовку ≥ реал≥зац≥ю. ≤нсценуванн€ нам≥р≥в у пер≠ш≥й фаз≥ в≥дпов≥даЇ п≥дготовч≥й частин≥ техн≥ки виконанн€ удар≥в по м'€чу, зупинок ≥ веденн€. ѕриродним демонстру≠ванн€м д≥й визначаЇтьс€ ≥ бажана в≥дпов≥дна реакц≥€ супер≠ника. ” друг≥й фаз≥ реал≥зуютьс€ справжн≥ нам≥ри футбол≥≠ста, њй властива значна вар≥ативн≥сть, котра обумовлюЇть≠с€ ≥гровими ситуац≥€ми ≥ тактичними м≥ркуванн€ми.

‘≥нти "в≥дходом" ірунтуютьс€ на принцип≥ неспод≥ва≠ноњ ≥ швидкоњ зм≥ни напр€мку руху. ѕри атац≥ супротивни≠ка спереду застосовуЇтьс€ в≥дх≥д випадом. «ближаючись ≥з суперником, на в≥дстан≥ 1,5Ч 2 м в≥д нього, поштовхом пра≠воњ ноги футбол≥ст зд≥йснюЇ широкий випад уперед. —упер≠ник намагаЇтьс€ перекрити зону проходу ≥ перем≥щаЇтьс€ у б≥к випаду. –≥зким поштовхом л≥воњ ноги робить крок впра≠во. «овн≥шньою частиною п≥дйому правоњ ноги м'€ч поси≠лаЇтьс€ вправо Ч уперед. якщо супротивник атакуЇ поза≠ду, застосовуЇтьс€ ф≥нт "в≥дходом" з переносом ноги через м'€ч (мал. 24).

ћал. 24 ‘≥нт Ђв≥дходомї з переносом ноги через мТ€ч

‘≥нти "ударом" по м'€чу виконуютьс€ п≥д час веденн€, п≥сл€ передач≥ м'€ча партнером, п≥сл€ зупинки. «ближаючись ≥з суперником, робл€ть замах ударною ногою на м'€ч. –еагуючи на це, суперник намагаЇтьс€ в≥д≥брати м'€ч чи перекрити зону удару за допомогою випаду, шпагату, п≥дкату, що пов'€зано з≥ спов≥льненн€м руху чи зупинкою. «а≠лежно в≥д ≥гровоњ ситуац≥њ у фаз≥ реал≥зац≥њ в≥дбуваЇтьс€ в≥д≠х≥д уперед, вправо, вл≥во чи назад (мал. 25).

ћал. 25 ‘≥нт Ђударомї

‘≥нт "зупинкою" м'€ча ногою застосовуЇтьс€ п≥д час ве≠денн€ ≥ п≥сл€ передач≥ м'€ча партнером. ” першому випадку ≥нсцен≥зуЇтьс€ спроба зупинки з м'€чем. јтакуючий супер≠ник спов≥льнюЇ рух. ” цей момент в≥дбуваЇтьс€ прискорен≠н€ з м'€чем (мал. 26) ” другому випадку п≥сл€ передач≥ стають у п≥дготовче положенн€ дл€ зупинки м'€ча. —уперник атакуЇ гравц€. ќднак той, зам≥сть зупинки, пропускаЇ м'€ч, повертаЇтьс€ на 180∞ й оволод≥ваЇ ним.

ћал. 26 ‘≥нт Ђзупинкоюї

1.1.5. ¬≥дбиранн€ м'€ча.

¬≥дбиранн€ м'€ча ударом по ньому чи його зупинкою зд≥йснюЇтьс€ в той момент, коли суперник трохи "в≥дпустить" м'€ч в≥д себе. ™ два р≥зновиди в≥дбиран≠н€: повне ≥ неповне. ѕри повному Ч м'€чем оволод≥ваЇ сам в≥дбираючий чи його партнер. ѕри неповному Ч м'€ч в≥д≠бивають на певну в≥дстань чи за бокову л≥н≥ю.

¬≥дбиранн€ м'€ча у випад≥ дозвол€Ї прийн€ти м'€ч на в≥дстан≥ 1,5Ч2 м. …ого застосовують при спроб≥ суперника об≥йти гравц€ справа чи зл≥ва. Ўвидким перем≥щенн€м у б≥к м'€ча робл€ть випад, ћал. 27

¬ажкодос€жн≥ м'€ч≥ вибиваютьс€ переважно носком у нап≥вшпагат≥ чи шпагат≥ (мал. 27).

¬≥дбиранн€ перехопленн€м застосовуЇтьс€, коли суперник, рухаючись ≥з м'€чем назустр≥ч, в≥дпускаЇ його в≥д себе. «ахисник повинен уловити цей момент ≥ р≥≠зким рухом оволод≥ти м'€чем чи в≥дбити його, поставивши на його шл€ху ногу. ¬≥дбиранн€ м'€ча поштовхом у плече (мал. 28 Ч 29).

÷им спо≠собом користуютьс€ переважно тод≥, коли футбол≥ст, котрий во≠лод≥Ї м'€чем, даЇ можлив≥сть атакувати себе збоку. —уперники зр≥вню≠ютьс€ у швидкост≥ пересуванн€. ѕо≠штовх виконують плечем у плече, при цьому рука того, хто штовхаЇ, притис≠нута до тулуба. ћаса т≥ла суперника повинна бути перенесена на далеку в≥д гравц€, котрий в≥дбираЇ, ногу. ¬тра≠тивши р≥вновагу, атакований на мить перестаЇ контролювати м'€ч, ≥ цього досить, щоб в≥д≥брати його.

 

 

ћал. 28 ћал. 29

¬≥дбиранн€ м'€ча п≥дкатом (мал. 30). ѕ≥дкат Ч це один з найб≥льш техн≥чно складних прийом≥в в≥дбиранн€ м'€ча.

‘утбол≥сту часто доводитьс€ атакувати суперника не спереду, а збоку в≥д нього, коли в≥н уже проб≥г мимо ≥ немаЇ можливост≥ в≥д≥брати м'€ч за допомогою поштовху плечем без порушенн€ правил. –ухаючись в одному напр€мку з ата≠куючим, той, хто захищаЇтьс€, намагаЇтьс€ вибити в нього м'€ч носком, п≥дйомом, зовн≥шньою, внутр≥шньою сторо≠ною стопи чи п≥дйому або п≥дошвою. ўоб в≥д≥брати м'€ч чи вибити його в п≥дкат≥, гравець повинен зробити склад≠ний маневр. ћал. 30 ¬≥дбиранн€

мТ€ча п≥дкатом

—л≥д зазначити, що п≥дкат даЇ можлив≥сть в≥д≥≠брати м'€ч у межах правил у тих випадках, коли зробити це ≥накше вже неможливо. √равець, котрий опанував техн≥кою п≥дкату, може запоб≥гти безл≥ч≥ небезпечних ситуац≥й. ќд≠нак неправильне виконанн€ п≥дкату приводить до штраф≠ного удару на небезпечн≥й в≥дстан≥ в≥д вор≥т.

ќск≥льки п≥дкат виконуЇтьс€ в процес≥ швидкого руху, гравець повинен мати в≥дм≥нне почутт€ темпу, позиц≥њ, ум≥≠ти ковзати ногою по поверхн≥ пол€ ≥ швидко вставати.

“ехн≥ка виконанн€ п≥дкату така: перебуваючи трохи по≠заду ≥ збоку в≥д суперника, захисник починаЇ згинати в ко≠л≥н≥ опорну ногу, ковзаючи по ірунт≥, а ≥ншою Ч зупин€Ї м'€ч чи вибиваЇ його з-п≥д ноги атакуючого.

ѕравилами регламентуЇтьс€ саме те, що вибивати м'€ч п≥д≠катом дозвол€Їтьс€ лише тод≥, коли гравець хоча б одн≥Їю ногою доторкаЇтьс€ до земл≥, тобто н≥би ковзаЇ по н≥й, при цьому, природно, граючи в м'€ч, а не в ногу суперника.

1.1.6. ¬киданн€ м'€ча через бокову л≥н≥ю (мал. 31).

ѕри вки≠данн≥ тулуб в≥дхил€Їтьс€ назад, руки з м'€чем за головою, ноги з≥гнут≥ в кол≥нних суглобах.  идок починаЇтьс€ з енер≠г≥йного випр€мленн€ н≥г, тулуба, рук ≥ завершуЇтьс€ кис≠тьовим зусилл€м у б≥к вкиданн€. ўоб зб≥льшити дальн≥сть, вкиданн€ використовують п≥сл€ розб≥гу з пад≥нн€ми

ћал. 31 ¬киданн€ мТ€ча через бокову л≥н≥ю

1.2.“ехн≥ка гри воротар€ .

“ехн≥чн≥ прийоми гри воротар€ ≥ польового гравц€ ≥стотно р≥зн€тьс€. ÷е зумовлено тим, що воротарю в межах штрафного майданчика дозволено гра≠ти руками. ¬оротар користуЇтьс€ ≥ необх≥дним арсеналом техн≥ки польового гравц€.

1.2.1. Ћовленн€ м'€ча

ќсновний спос≥б техн≥ки гри ворота≠р€. Ќайчаст≥ше в≥н ловить м'€ч обома руками. «алежно в≥д напр€мку, траЇктор≥њ ≥ швидкост≥ руху м'€ча ловленн€ ви≠конують знизу, зверху чи збоку. Ћовленн€ м'€ча, точка пе≠ретинанн€ траЇктор≥њ €кого з л≥н≥Їю вор≥т через ≥грову ситу≠ац≥ю знаходитьс€ на значн≥й в≥дстан≥ в≥д воротар€, зд≥йс≠нюЇтьс€ в пад≥нн≥. ¬оротар пост≥йно перем≥щуЇтьс€ до та≠коњ передбачуваноњ точки.

Ћовленн€ знизу використовуЇтьс€ дл€ оволод≥нн€ м'€≠чами, котр≥ кот€тьс€, опускаютьс€ ≥ низько (до р≥вн€ живо≠та) лет€ть назустр≥ч воротарю. ” п≥дготовч≥й фаз≥ воротар нахил€Їтьс€ вперед ≥ опускаЇ руки вниз (мал. 32). ƒолон≥ звернен≥ до м'€ча, пальц≥ трохи розставлен≥. –уки не повинн≥ бути надм≥рно напружен≥. Ќоги з≥мкнут≥, пр€м≥ чи трохи з≥гнут≥. ћ'€ч п≥дхоплюють кист€ми знизу ≥ п≥дт€гують ћал. 32 Ћовленн€ мТ€ча,

до живота. которий котитьс€ знизу

Ћовленн€ зверху застосовуЇть≠с€ дл€ оволод≥нн€ м'€чами, котр≥ лет€ть по середньовисок≥й (на р≥в≠н≥ грудей ≥ голови), висок≥й ≥ спад≠н≥й траЇктор≥њ (мал. 33). «аймаю≠чи вих≥дне положенн€, воротар виносить ледь з≥гнут≥ руки уперед чи уперед Ч вгору. ƒолон≥, повернен≥ до м'€≠ча, з розставленими ≥ нап≥вз≥гнутими пальц€ми, утвор€ть своЇр≥дну п≥всфе≠ру. Ўвидк≥сть м'€ча гаситьс€ за рахунок поступ≠ливого руху кистей ≥ зги≠нанн€ рук. ћал.33 Ћовленн€ мТ€ча зверху

ћ'€ч≥, котр≥ високо ле≠т€ть, сл≥д ловити двома руками зверху в стрибку.

Ћовленн€ у пад≥нн≥ Ч ефективний спос≥б оволод≥нн€ м'€≠чами, направленими зненацька, точно ≥ сильно уб≥к в≥д во≠ротар€; перехопленн€ передач уздовж вор≥т; в≥дбиранн€ м'€≠ча в ногах у суперника.

¬≥дом≥ два вар≥анти ловленн€: без фази польоту ≥ з фа≠зою. ѕерший вар≥ант застосовують звичайно дл€ ловленн€ м'€ч≥в, котр≥ кот€тьс€ на в≥дстан≥ 2Ч2,5 м збоку в≥д ворота≠р€. ѕопередньо воротар робить широкий крок, спр€мову≠ючи руки до м'€ча. ѕад≥нн€ в≥дбуваЇтьс€ "перекатом": спо≠чатку до земл≥ доторкаЇтьс€ гом≥лка, пот≥м стегно ≥ тулуб. ¬ит€гнут≥ паралельно руки загороджують шл€х м'€чу.

ƒл€ ловленн€ м'€ч≥в, котр≥ лет€ть на значн≥й в≥дстан≥, використовуЇтьс€ пад≥нн€ з фазою польоту (мал. 34). ѕопе≠редньо робл€ть один чи два швидких приставних кроки в напр€мку польоту м'€ча. ѕоштовх робить ближн€ до нього нога. –уки найкоротшим шл€хом активно винос€тьс€ до м'€ча. Ћовленн€ зд≥йснюють у фаз≥ польоту. ѕ≥сл€ оволо≠д≥нн€ м'€чем Ч групуванн€. ѕриземленн€

в≥дбуваЇтьс€ в так≥й посл≥довност≥: спочатку на передпл≥чч€, пот≥м на пле≠че, тулуб ≥ ноги.

ћал. 34 Ћовленн€ мТ€ча в пад≥нн≥

1.2.2. ¬≥дбиванн€ м'€ча.

якщо не можна виконати ловленн€ (через протид≥ю суперника, велику силу удару, важкодос€ж-н≥сть м'€ча ≥ т.д.) Ч м'€ч в≥дбивають. Ќазустр≥ч м'€чу, кот≠рий летить, швидко виноситьс€ одна чи дв≥ руки. ¬≥дбиван≠н€ зд≥йснюють найчаст≥ше долон€ми (≥нод≥ удар м'€ча при≠ падаЇ на передпл≥чч€). ћ'€ч рекомендуЇтьс€ спр€мовувати в бокову сторону в≥д вор≥т.

ћ'€ч≥, котр≥ лет€ть на значн≥й в≥дстан≥ в≥д воротар€, сл≥д в≥дбивати одн≥Їю рукою в пад≥нн≥. ћал. 35 ¬≥дбиванн€ мТ€ча

ўоб перепин€ти "простр≥льн≥" ≥ "нав≥сн≥" передач≥, во≠ротарю необх≥дно в≥дбити м'€ч на значну в≥дстань. ƒл€ цьо≠го застосовуЇтьс€ удар по м'€чу одним чи двома кулаками. ¬оротар в≥дбиваЇ м'€ч на м≥сц≥, у кроц≥, п≥сл€ р≥зних перем≥≠щень ≥, особливо часто, у стрибку (мал. 35).

1.2.3. ѕереведенн€ м'€ча.

ƒо переведень в≥днос€тьс€ д≥њ воротар€, мета €ких Ч спр€му≠вати м'€ч, котрий летить у ворота, через верхню пере≠кладину. ¬ основному пе≠ревод€тьс€ м'€ч≥, котр≥ ле≠т€ть сильно ≥ по висок≥й траЇктор≥њ над воротарем чи збоку в≥д нього. ѕере≠веденн€ трохи нагадуЇ в≥д≠биванн€ м'€ча. …ого вико≠нують одн≥Їю чи двома руками (мал. 36). ¬ажкодос€жн≥ м'€ч≥ перевод€ть≠с€ в пад≥нн≥.

ћал. 36 ѕереведенн€ мТ€ча руками в стрибку

1.2.4.  идки м'€ча.

 идки виконуютьс€ одн≥Їю ≥ дво≠ма руками.  идок одн≥Їю рукою дозвол€Ї б≥льш точно направити партне≠ру м'€ч. «астосовуютьс€ так≥ способи кидка: звер≠ху ≥ знизу. Ќайб≥льш роз≠повсюджений кидок звер≠ху. ” цьому випадку м'€ч можна направити по р≥з≠них траЇктор≥€х, на значну в≥дстань ≥ з достатньою точн≥стю (мал. 37).  идки вико≠нуютьс€ на м≥сц≥ й у кроц≥. ¬икористанн€ њх у рус≥ суворо регламентуЇтьс€ правилами.

ћал. 37  идок мТ€ча згори

1.3. ¬прави на розучуванн€ техн≥чних прийом≥в

1.3.1. ¬прави на розучуванн€ техн≥ки пересуванн€

1. ѕоЇднанн€ пересувань "б≥г, ходьба, б≥г".

2. Ѕ≥г з раптовою зупинкою ≥ поворотами р≥зними спосо≠бами.

3. ƒр≥ботливий б≥г з переходом на звичайний.

4. –ивки 10Ч 15 м.

5. ѕроб≥ганн€ дистанц≥њ в 10 Ч 15мз ходу.

6. Ѕ≥г "зм≥йкою" м≥ж предметами.

7. Ѕ≥г спиною вперед, за сигналом, з поворотом, на при≠скоренн€.

8. ѕересуванн€ л≥вим, правим боком приставними кро≠ками, перехресним кроком.

9. ѕересуванн€ приставними кроками з поворотом кру≠гом через кожних два кроки.

 

10. Ѕ≥г з≥ зм≥ною напр€мку "зм≥йкою".

11. Ѕ≥г по в≥ражу.

12. Ѕ≥г за л≥дером, котрий зм≥нюЇ напр€мок.

13. Ѕ≥г з наступанн€м на кожну точку, нанесену на дистан≠ц≥њ.

14. ѕересуванн€ стрибками вл≥во ≥ вправо.

15. —трибки через квадрат 60 х 60 см ≥ 80 х 90 см.

1.3.2. ¬прави на розучуванн€ удар≥в по м'€чу.

”дари ногами.

1. ”дари по м'€чу в ст≥нку. «а 2Ч3 м в≥д ст≥нки учн≥ вико≠нують удари по нерухомому м'€чу низом з м≥сц€.

2. ” парах. ƒва футбол≥сти за 3Ч4 м один в≥д одного ≥ по черз≥ низом робл€ть передач≥ п≥сл€ зупинки м'€ча.

3. « розб≥гу. ”чн≥ п≥сл€ двох-трьох крок≥в б≥гу в пов≥ль≠ному темп≥ б'ють по м'€чу низом у ст≥нку.

4. 3 подач≥ партнера. ”чень стаЇ збоку в≥д партнера ≥ внут≠р≥шньою стороною стопи низом спр€мовуЇ до нього м'€ч. ѕартнер з розб≥гу б'Ї по м'€чу в ст≥нку.

5. ‘утбол≥сти займають позиц≥ю з ≥нтервалами 9Ч30 м ≥ по черз≥ посилають м'€ч один одному з невеликого розб≥гу. —початку вправу виконують п≥сл€ зупинки м'€ча, а пот≥м в одне доторканн€.

6. ”чн≥ з в≥дстан≥ 10 Ч12 м прагнуть потрапити в м≥шень, позначену на ст≥нц≥. ¬иконуЇтьс€ л≥вою ≥ правою ногою.

7. ”дар по воротах. ¬оротар рукою низом посилаЇ м'€ч назустр≥ч футбол≥сту, котрий з розб≥гу завдаЇ сильного удару по воротах з 10 Ч15 м.

8. ‘утбол≥сти в парах передають м'€ч один одному ни≠зом в одне доторканн€ на в≥дстань 10 Ч15 м.

9. √равц≥ на в≥дстан≥ 10 Ч15 м по черз≥ передають м'€ч один одному р≥заним ударом в обв≥д ст≥нки шириною 2м, встановленоњ м≥ж ними.

 

10. ћ'€ч встановлюЇтьс€ на 15Ч20 м в≥д вор≥т, попереду в≥д м'€ча на в≥дстан≥ 6 м ставитьс€ ст≥нка шириною 3м. √рав≠ц≥ р≥заним ударом посилають м'€ч у ворота.

11. ”дари по м'€чу з льоту ≥ нап≥вльоту. √равець кидаЇ м'€ч партнеру, €кий знаходитьс€ на в≥дстан≥ 5 Ч 6 м; п≥сл€ першого чи другого в≥дскоку в≥д земл≥ партнер б'Ї по м'€чу з льоту заданим способом.

12. ƒва гравц≥ безперервно передають м'€ч один одному з одноразовим в≥дскоком в≥д земл≥.

”дари головою.

1. √равець п≥дкидаЇ м'€ч руками над собою ≥ наносить по ньому удар головою в напр€мку до ст≥ни.

2. √равець п≥дкидаЇ м'€ч руками над собою ≥ вдар€Ї по ньому вгору, намагаючись зробити €кнайб≥льше удар≥в.

 

3. ќдин гравець, удар€ючи руками м'€ч об п≥длогу, на≠правл€Ї його ≥ншому. ѕ≥сл€ в≥дскоку м'€ча другий гравець б'Ї по ньому головою у б≥к першого.

4. ƒва гравц≥ по черз≥ накидають м'€ч по дуз≥ третьому. “рет≥й у стрибку ударом по м'€чу головою направл€Ї його то вправо, то вл≥во.

5. √равц≥ стають у колону по одному. ѕерший, з в≥дстан≥ 10 м в≥д колони, кидаЇ м'€ч по дуз≥ так, щоб в≥н не долет≥в до другого на 2Ч3 м. ƒругий б≥жить назустр≥ч м'€чу й у стрибку б'Ї його головою в напр€мку першого гравц€, а сам стаЇ в к≥нець колони ≥ т.д. „ерез €кийсь час другий гравець зам≥н€Ї першого, трет≥й Чдругого ≥ т.д.

6. ƒва гравц≥ стають поруч. “рет≥й накидаЇ м'€ч по кру≠т≥й траЇктор≥њ м≥ж ними. ¬они в боротьб≥ за м'€ч ударом голови направл€ють його третьому.

7. ѕерший гравець стаЇ в 7Ч8 м в≥д ц≥л≥, другий збоку накидаЇ йому м'€ч. ѕерший ударом голови направл€Ї м'€ч у ц≥ль.

8. √равець стаЇ в 7Ч8 м в≥д вор≥т. ƒвоЇ ≥нших, розташу≠вавшись по обидва боки в≥д вор≥т, по черз≥ посилають м'€ч≥ по нап≥ввисок≥й траЇктор≥њ так, щоб вони пролет≥ли б≥л€ першого гравц€. ¬≥н ударом голови намагаЇтьс€ забити м'€ч у ворота.

1.3.3. ¬прави на розучуванн€ зупинки м'€ча

«упинка ногами

1. √равц≥ стають попарно на в≥дстан≥ 5Ч6 м обличч€м один до одного ≥ по черз≥ виконують удар по м'€чу ≥ зупин≠ку м'€ча, що котитьс€ назустр≥ч њм.

2. «а 3Ч4 м в≥д ст≥нки учн≥ направл€ють у нењ м'€ч ни≠зом, а коли в≥н в≥дскакуЇ, зупин€ють заданим способом.

3. ƒва гравц≥, в≥дстань м≥ж €кими 5Ч6 м, по черз≥ низом передають його третьому. ¬≥н повинен робити рух вправо чи вл≥во ≥ зупин€ти м'€ч.

4. √равець п≥дкидаЇ м'€ч ледь вище голови так, щоб в≥н опускавс€ поруч ≥з плечем з боку зупин€ючоњ ноги, ≥ зупи≠н€Ї м'€ч заданим способом.

5. ¬≥дстань м≥ж двома гравц€ми 8 м. ќдин накидаЇ м'€ч так, щоб в≥н опускавс€ за 3Ч4 м в≥д партнера. ќстанн≥й розб≥гаЇтьс€, зупин€Ї м'€ч, а пот≥м ударом об землю направл€Ї його першому гравцю.

6. ƒва гравц≥ по черз≥ посилають м'€ч один одному уда≠ром з рук по крут≥й траЇктор≥њ. ѕ≥сл€ в≥дскоку м'€ч зупин€≠ють заданим способом.

7. ”чень жонглюЇ м'€чем, пот≥м п≥дбиваЇ його вгору ≥ зупин€Ї, не даючи упасти на землю.

«упинка грудьми

1. √равець зупин€Ї м'€ч грудьми п≥сл€ кидка партнера.

2. ƒва гравц≥ по черз≥ накидають один одному м'€ч по р≥зних траЇктор≥€х ≥ зупин€ють його грудьми.

3. √равц≥ по черз≥ з нап≥вльоту направл€ють м'€ч споча≠тку рукою, а пот≥м ногою один одному ≥ зупин€ють його грудьми з поворотом на 45 Ч 90 ∞.

«упинка головою

1. √равець п≥дкидаЇ вгору м'€ч ≥ зупин€Ї його головою.

2. ƒвоЇ гравц≥в, в≥дстань м≥ж €кими 2Ч3 м, по черз≥ на≠кидають один одному м'€ч руками ледь вище голови ≥ зупи≠н€ють його.

3. √равець з нап≥вльоту посилаЇ м'€ч по невисок≥й траЇк≠тор≥њ партнеру, котрий зупин€Ї м'€ч головою, бере його в руки ≥, у свою чергу, так само посилаЇ м'€ч назад.

1.3.4. ¬прави дл€ розучуванн€ веденн€ м'€ча

1. ¬еденн€ м'€ча р≥зними способами по пр€м≥й л≥н≥њ.

2. ¬еденн€ м'€ча по коридору шириною 50Ч60 см з≥ зм≥≠ною способу веденн€, ведучоњ ноги (л≥воњ ≥ правоњ) ≥ темпу.

3. √равець веде м'€ч по колу в зон≥, обмежен≥й двома кон≠центричними колами, робл€чи на кожен крок одне дотор≠канн€ до м'€ча.

4. ¬еденн€ м'€ча по пр€м≥й ≥з прискоренн€м.

5. 7Ч8 гравц≥в з м'€чами зд≥йснюють веденн€ в центра≠льному кол≥, зм≥нюючи напр€мок ≥ темп руху. «авданн€ Ч уникнути з≥ткненн€.

6. ≈стафета. ƒв≥ команди в колонах знаход€тьс€ на л≥н≥њ старту. ¬с≥ учасники по черз≥ обвод€ть 6 ст≥йок, в≥дстань м≥ж €кими по 2Чм. ѕерша ст≥йка;Ч за 5 м в≥д старту.

1.3.5. ¬прави на розучуванн€ в≥двол≥каючих д≥й (ф≥нт≥в)

1. √равець веде м'€ч, дов≥льно виконуючи рухи, що ви≠вчаютьс€

2. √равець веде м'€ч, перед ст≥йкою виконуЇ ф≥нт ≥ про≠довжуЇ рух з м'€чем.

3. ќдин гравець веде м'€ч перед ≥ншим, котрий д≥Ї пасив≠но, робить ф≥нт ≥ продовжуЇ рух.

4. ќдин гравець виконуЇ ф≥нт проти ≥ншого гравц€, кот≠рий пов≥льно наближаЇтьс€ ≥ д≥Ї пасивно. ѕот≥м, у м≥ру за≠своЇнн€ прийому, другий протид≥Ї першому, перепин€ючи йому шл€х ногами.

1.3.6. ¬прави на розучуванн€ в≥дбиранн€ м'€ча

1. « розб≥гу гравець виконуЇ в≥дбиранн€ м'€ча в пасив≠ного суперника.

2. √равець в≥дбираЇ м'€ч у суперника, котрий зд≥йснюЇ веденн€ в пов≥льному темп≥.

3. √равець зустр≥чаЇ суперника, котрий веде м'€ч, ≥ нама≠гаЇтьс€ в≥д≥брати його.

1.3.7. ¬прави на розучуванн€ вкиданн€ м'€ча

1. √равц≥ кидають м'€ч двома руками через голову в ст≥н≠ку, знаход€чись в≥д нењ за 2Ч3 м.

2.  идки м'€ча двома руками з-за голови один одному.

3. ƒва гравц≥ вкидають один одному м'€ч, зробивши два-три кроку ≥ з розб≥гу.

4. ƒва гравц≥ вкидають м'€ч один одному по коридору на в≥дстан≥ 10 Ч 15 м.

5. ¬киданн€ м'€ча на точн≥сть у кола, €к≥ знаход€тьс€ на пол≥.

 

1.3.8. ¬прави дл€ розучуванн€ техн≥ки гри воротар€

ќдин ≥з фактор≥в готовност≥ воротар€ до д≥њ Ч правиль≠ний виб≥р вих≥дного положенн€. ѕри навчанн≥ ст≥йц≥ вико≠ристовують вправи, пов'€зан≥ з≥ стартовими рухами, вико≠нуваними в р≥зних напр€мках з вих≥дного положенн€ зви≠чайним, приставним ≥ перехресним кроком, стрибками, па≠д≥нн€ми, перекидами, перекатами.

“ехн≥ку волод≥нн€ м'€чем починають вивчати з ловлен≠н€ м'€ча двома руками на м≥сц≥, у рус≥, стрибку. ¬иконуЇть≠с€ сер≥€ удар≥в чи кидк≥в рукою з в≥дстан≥ 6Ч8 м по задан≥й траЇктор≥њ на воротар€ чи уб≥к в≥д нього (1Ч-2,5 м). ѕоступово зб≥льшуЇтьс€ сила удар≥в (кидк≥в), а пот≥м в≥дстань, зм≥нюютьс€ параметри траЇктор≥њ. ѕаралельно з ловленн€м засвоюютьс€ кидки м'€ча рукою. Ќа початку навчанн€ по≠даютьс€ вправи, основна мета €ких Ч розвиток техн≥ки ≥ формуванн€ точност≥ кидк≥в, а пот≥м Ч зб≥льшенн€ даль≠ност≥, ускладненн€ траЇктор≥њ польоту м'€ча ≥ зростанн€ точ≠ност≥.

«асвоЇнню техн≥ки ловленн€ ≥ кидк≥в м'€ча спри€Ї широ≠ке використанн€ рухливих (з елементами кидк≥в ≥ ловленн€) ≥ спортивних ≥гор (баскетболу ≥ гандболу).

” п≥дготовц≥ воротар≥в велику увагу сл≥д прид≥лити на≠вчанню ловленн€ м'€ча в пад≥нн≥. ѕ≥сл€ ознайомленн€ з тех≠н≥кою пад≥нн€ "перекатом" у сторони розучуЇтьс€ техн≥ка ловленн€ м'€ч≥в, котр≥ кот€тьс€ ≥ низько лет€ть, на в≥дстан≥ 1,5Ч2 м в≥д воротар€. ўоб освоњти ловленн€ м'€ча в пад≥н≠н≥ з фазою польоту, на початку навчанн€ використовують≠с€ вправи на засвоЇнн€ вс≥х компонент≥в складноњ структу≠ри пад≥нн€ (перем≥щенн€, в≥дштовхуванн€, ловленн€ у фаз≥ польоту, групуванн€, приземленн€). ѕот≥м ≥дуть завданн€ Ч ловити м'€ч≥, котр≥ кот€тьс€ ≥ лет€ть по р≥зних траЇктор≥€х на в≥дстан≥ 2Ч2,5 м в≥д воротар€.

ƒл€ вивченн€ переведенн€ ≥ в≥дбиванн€ рекомендують≠с€ вправи, що використовуютьс€ при вивченн≥ ловленн€ м'€ча.

 

 

≤≤ –озд≥л. “ј “» ј √–»

“актика гри у футбол реал≥зуЇтьс€ в ≥ндив≥дуальних, гру≠пових ≥ командних д≥€х у напад≥ ≥ захист≥. “актичн≥ завдан≠н€, що сто€ть перед командою, вир≥шуютьс€ з урахуванн€м особливостей веденн€ гри суперником, стану пол€, кл≥ма≠тичних умов.

ќрган≥зован≥сть у д≥€х команди багато в чому залежить в≥д ч≥ткого розпод≥лу функц≥й м≥ж футбол≥стами.

¬оротар повинен досконало волод≥ти техн≥кою гри, ум≥≠ти правильно вибирати м≥сце, швидко оц≥нювати обстановку, миттЇво визначати напр€мок, траЇктор≥ю ≥ швидк≥сть руху м'€ча, р≥шуче ≥ вм≥ло керувати обороною. …ому треба поЇднати гру "у воротах" з д≥€ми Ђна виходахї. ¬оротар Ч перший орган≥затор атак.

«ахисники повинн≥ в≥льно волод≥ти вс≥ма елементами техн≥ки гри, ум≥ло протид≥€ти супернику з м'€чем ≥ без ньо≠го, своЇчасно взаЇмод≥€ти при орган≥зац≥њ оборони й атаки.

ќсновн≥ вимоги до граючого в захист≥: колективно й ≥ндив≥дуально вм≥ло д≥€ти в зон≥; своЇчасно протид≥€ти пере≠дачам ≥ ударам по воротах, усп≥шно вести боротьбу за верховий м'€ч; правильно зд≥йснювати страховку партнер≥в ≥ воротар€; ч≥тко взаЇмод≥€ти, створюючи штучне положен≠н€ "поза грою".

ѕри орган≥зац≥њ нападу захисникї Ђповинн≥: в≥дкривати≠с€ дл€ одержанн€ м'€ча в≥д воротар€; п≥сл€ оволод≥нн€ м'€чем своЇчасно ≥ точно виконувати передач≥ партнерам; не≠спод≥вано в≥дкриватис€ на фланз≥ чи п≥дключатис€ в центр≥; ум≥ло виконувати подачу чи "простр≥л" ≥з флангу; завершувати атаку ударом по воротах.

√равц≥ середньоњ л≥н≥њ повинн≥ вм≥ти орган≥зовувати ата≠ки, завершувати њх ≥ переходити до оборонних д≥й на висо≠кому р≥вн≥ виконавськоњ майстерност≥.

ќсновн≥ д≥њ в напад≥: орган≥зац≥€ переходу в≥д захисту до нападу ≥ подальший розвиток атаки; забезпеченн€ раптовост≥ в розвитку атаки за допомогою переведенн€ м'€ча на фланг ≥ швидк≥сного маневру у в≥дкриту зону; контроль се≠редини пол€ й активна участь у завершенн≥ атак.

ќсновн≥ д≥њ в захист≥: протид≥њ швидкому розвитку у в≥д≠пов≥дь атаки супротивника за допомогою контролю за ближн≥м у дан≥й зон≥ чи персонально закр≥пленим суперни≠ком; протид≥€ передач≥ й ударам по воротах; страховка парт≠нер≥в ≥ взаЇмод≥€ з ними.

Ќападаюч≥ повинн≥ вм≥ти поЇднувати ≥ндив≥дуальн≥ ≥ гру≠пов≥ д≥њ, правильно вибирати позиц≥њ, виконувати завершаль≠н≥ атаки в умовах пост≥йного Їдиноборства.

ќсновн≥ д≥њ в атац≥: розташуванн€ на гран≥ положенн€ "поза грою" ≥ своЇчасний в≥дх≥д назад дл€ одержанн€ м'€ча; швидк≥сний маневр по флангу з подальшою передачею чи простр≥лом м'€ча у штрафний майданчик; активна участь у завершенн≥ атак.

ѕри переход≥ в оборону нападаюч≥ контролюють д≥њ за≠хисник≥в чи вступають у Їдиноборство з найближчим суперником, котрий волод≥Ї м'€чем. ” захист≥ беруть участь за≠лежно в≥д ситуац≥њ.

“актика нападу.

ќрган≥зац≥€ д≥й команди, котра волод≥Ї м'€чем, з метою вз€тт€ вор≥т суперника в≥дноситьс€ до так≠тики нападу. –≥зноман≥тн≥сть форм побудови наступальних д≥й, вар≥юванн€ темпу ≥ напр€мку розвитку атаки, багатст≠во техн≥чних прийом≥в Їдиноборства Чусе це створюЇ важк≥ умори дл€ суперника.

2.1.1. ≤ндив≥дуальна тактика.

≤ндив≥дуальна тактика нападу Ч це система ≥ндив≥дуальних ц≥леспр€мованих д≥й футбол≥с≠та, що ірунтуютьс€ на його ум≥нн≥ з дек≥лькох можливих вир≥шень у дан≥й ≥гров≥й ситуац≥њ вибрати найб≥льш правиль≠не. ¬она включаЇ д≥њ без м'€ча ≥ з м'€чем.

ƒ≥њ без м'€ча.

ƒл€ оптимального вибору позиц≥њ з метою одержанн€ м'€ча використовуЇтьс€ в≥дкриванн€. ¬≥д того, наск≥льки гравц≥ швидко ≥ правильно в≥дкриваютьс€, ск≥ль≠ки Ђпропозиц≥йї робитьс€ партнеру з м'€чем, залежить ефек≠тивн≥сть комб≥нац≥й. ¬ ус≥х випадках необх≥дно керуватис€ таким:

Ј в≥дкриванн€ виконувати неспод≥вано дл€ суперника ≥ на
висок≥й швидкост≥; воно не повинне утруднювати д≥й парт≠нер≥в;

Ј не рекомендуЇтьс€ занадто зближатис€ з гравцем, що
волод≥Ї м'€чем, Ч це гальмуЇ розвиток атаки;

Ј уважно стежити за тим, щоб не опинитись в положенн≥
"поза грою"..

≈фективним маневром Ї в≥двол≥канн€ супротивника, тоб≠то демонстративне перем≥щенн€ у певну зону з метою пове≠сти за собою оп≥куна ≥ тим самим забезпечити свободу д≥й партнерам. якщо атакуючий гравець не справл€Їтьс€ в Їди≠ноборств≥ ≥з суперником, один ≥з партнер≥в повинен перем≥с≠титис€ в цю зону ≥ створити чисельну перевагу.

Ѕагаторазове поЇднанн€ в≥дкривань, в≥двол≥кань ≥ ство≠ренн€ чисельноњ переваги називаЇтьс€ маневруванн€м.

ƒ≥њ з м'€чем .

якщо партнери закрит≥ ≥ немаЇ можливост≥ дл€ передач≥, доц≥льно використовувати веденн€. “реба па≠м'€тати, що без м'€ча футбол≥ст перем≥щуЇтьс€ швидше, тому перетримуванн€ м'€ча гальмуЇ розвиток атаки.

ќбведенн€ Ч найважлив≥ший зас≥б ≥ндив≥дуального по≠доланн€ оборони. –озр≥зн€ють так≥ види обведенн€: за до≠помогою вар≥юванн€ швидкост≥ ≥ зм≥ни напр€мку руху, з використанн€м в≥двол≥каючих д≥й. ќбведенн€ н≥коли не повинне бути самоц≥ллю.

јтакуюч≥ д≥њ завершуютьс€ ударами по воротах. ¬иб≥р способу виконанн€ удару, його сили, напр€мку ≥ траЇктор≥њ польоту м'€ча залежить в≥д конкретноњ ≥гровоњ ситуац≥њ.

√рупова тактика.

Ѕ≥льш≥сть тактичних завдань вир≥шуЇ взаЇмод≥€ двох чи дек≥лькох гравц≥в, об'Їднаних виконан≠н€м тактичноњ комб≥нац≥њ. ¬с€ гра складаЇтьс€ з ланцюга таких комб≥нац≥й ≥ протид≥й њм.  омб≥нац≥њ бувають заздалег≥дь п≥дготовленими в процес≥ тренувань та ≥мпров≥зова≠ними Ч €к≥ виникли в ход≥ матчу.

 омб≥нац≥њ при стандартних положенн€х дозвол€ють
заздалег≥дь розташувати гравц≥в у найб≥льш небезпечних дл€
суперника зонах.

ћета комб≥нац≥й при вкиданн≥ м'€ча з-за боковоњ л≥н≥њ Ч зберегти м'€ч у своЇњ команда (у взаЇмод≥њ з воротарем чи партнером) або вивести гравц€ на ударну позиц≥ю.

 омб≥нац≥њ при кутових ударах мають два основних ва≠р≥анти. ” першому виконуЇтьс€ подача м'€ча у штрафний майданчик (в зону 11-метровоњ позначки, на ближню чи дальню ст≥йки), ” другому Ч роз≥груванн€ кутового удару з подальшим ударом по воротах.

 омб≥нац≥њ при штрафних ударах у безпосередн≥й близь≠кост≥ в≥д вор≥т суперника завершуютьс€ ударом по ворогах чи роз≥груванн€м мТ€ча, щоб вивести одного з партнер≥в на зручну дл€ вз€та вор≥т позиц≥ю.

 омб≥нац≥њ при в≥льних ударах пов'€зан≥ з роз≥груванн€м мТ€ча (в≥дкиданн€ дл€ удару, гра "у ст≥нку", передача на вих≥д ≥ т.д.).

 омб≥нац≥њ при ударах в≥д вор≥т виконуютьс€ переважно за участю воротар€. ¬оротар (≥нод≥ польовий гравець), вибиваЇ м'€ч партнеру, котрий в≥дкривс€, чи граЇ з одним ≥з захисник≥в ≥, одержавши в≥дпов≥дну передачу, посилаЇ м'€ч у поле.

 омб≥нац≥њ в ≥грових еп≥зодах под≥л€ютьс€ на взаЇмод≥њ в парах, тр≥йках ≥ т.д. —получною ланкою цих взаЇмод≥й Ї передач≥.

≈фективн≥сть передач залежить в≥д техн≥чноњ майстерно≠ст≥ футбол≥ста, його тактичного мисленн€ й ум≥нн€ бачити поле, маневреност≥ партнер≥в, обумовленоњ к≥льк≥стю "про≠позиц≥й" гравцю з м'€чем,

2.1.3.  омб≥нац≥њ в парах.

ќдин з найб≥льш ефективних спосо≠б≥в об≥груванн€ суперника за допомогою партнера Ч це гра у Ђст≥нкуї. ‘утбол≥ст, що волод≥Ї м'€чем, зближаЇтьс€ з партнером, р≥зко передаЇ йому м'€ч ≥ на максимальн≥й швид≠кост≥ кидаЇтьс€ за спину суперника. ѕартнер в один доторк посилаЇ м'€ч, щойно отриманий в≥д товариша по команд≥, у б≥к руху останнього Ч "на х≥д".

 омб≥нац≥€ "схрещуванн€" застосовуЇтьс€ на середин≥ пол€ чи на п≥дступах до штрафного майданчика. ѕересл≥≠дуваний суперником гравець просуваЇтьс€ з м'€чем попе≠рек пол€, його партнер б≥жить назустр≥ч. Ѕудучи в≥льним в≥д оп≥ки, у момент зустр≥ч≥ в≥н одержуЇ м'€ч ≥ д≥Ї в≥дпов≥д≠но до ≤гровоњ обстановки.

 омб≥нац≥ю "передача в одне торканн€" застосовують переважно з метою виграшу часу ≥ простору дл€ маневру.

¬она даЇ можлив≥сть неспод≥вано ≥ швидко зм≥нювати на≠пр€мок атаки перегрупувати сили.

 омб≥нац≥њ в тр≥йках з≥ "зм≥ною м≥сць" дозвол€ють об≥грувати суперника завд€ки переходу гравц€ з≥ своЇњ зони в зону партнера п≥сл€ того, €к той "вив≥в" зв≥дти протид≥ю≠чого суперника.

 омб≥нац≥€ "пропусканн€ м'€ча" найчаст≥ше застосову≠Їтьс€ при завершенн≥ флангових атак. јктивно виход€чи на простр≥льну передачу й ≥м≥туючи удар, атакуючий неспо≠д≥вано пропускаЇ м'€ч партнеру, котрий розташувавс€ у виг≥дн≥й позиц≥њ.

 омандна тактика.

 омандна тактика нападу €вл€Ї со≠бою орган≥зац≥ю колективних д≥й ус≥Їњ команди дл€ вир≥≠шенн€ завдань атаки. ѕри будь-€ких тактичних системах командна тактика реал≥зуЇтьс€ швидким чи поступовим розгортанн€м нападу.

ѕри швидкому напад≥ д≥њ футбол≥ст≥в гранично насичен≥ елементами раптовост≥. ћаневруванн€ на високих швидко≠ст€х повинне в найкоротший час ≥ за допомогою найменшоњ к≥лькост≥ передач забезпечувати виведенн€ одного з парт≠нер≥в на ударну позиц≥ю. ќсновн≥ вимоги: обов'€зкове своЇ≠часне виконанн€ довгих передач уперед з метою "в≥др≥зати" суперник≥в; перша передача повинна, €к правило, на≠правл€тис€ "диспетчеру", котрий оц≥нюЇ обстановку, швид≠ко направл€Ї м'€ч на л≥н≥ю атаки; у завершальн≥й фаз≥ ата≠ки використовувати награн≥ комб≥нац≥њ з найкоротшим ви≠ходом нападаючих до вор≥т; гравц≥ середньоњ л≥н≥њ зобов'€≠зан≥ швидко створювати другий ешелон атаки.

ѕри поступовому розгортанн≥ нараду зд≥йснюЇтьс€ три≠валий контроль за м'€чем з використанн€м коротких ≥ серед≠н≥х передач. ќрган≥зована оборона суперника вимагаЇ в≥д атакуючих виконанн€ сер≥њ багатоходових комб≥нац≥й, ши≠рокого маневру, створенн€ чисельноњ переваги на окремих д≥л€нках пол€ в розрахунку на прорив захисних побудов в одн≥й ≥з ланок. ќсновн≥ вимоги:

Ј застосуванн€ точних пере≠дач ≥ активне маневруванн€ по вс≥й ширин≥ пол€;

Ј пост≥йна готовн≥сть до неспод≥ваноњ передач≥ в передокї л≥н≥ю атаки, тобто до швидк≥сного прориву;

Ј вар≥юванн€ напр€мку ата≠ки з одного флангу на ≥нший;

Ј ешелоноване розташуванн€ футбол≥ст≥в з п≥дключенн€м на ударну позиц≥ю гравц≥ї се≠редньоњ л≥н≥њ ≥ захисник≥в.

2.1.5. ќсновн≥ принципи орган≥зац≥њ нападу.

ѕри систем≥ 1+4+3+3 команди звичайно грають ≥з двома крайн≥ми ≥ центральними нападаючими або з двома центральними ≥ крайн≥м.

ќсновне завданн€ крайн≥х нападаючих Ч об≥грати своњх "оп≥кун≥в" у Їдиноборств≥ чи за допомогою партнера. Ќа≠дал≥ доц≥льн≥ вих≥д до л≥н≥њ вор≥т ≥ подача м'€ча верхом чи простр≥л уздовж вор≥т, "зр≥занн€ кута", тобто вих≥д на удар≠ну позиц≥ю.

÷ентральний нападаючий при п≥дключенн≥ в атаку гравц€ середньоњ л≥н≥њ повинен обманним маневром вивести оп≥куна з центральноњ зони. Ќападаюч≥ маневрують по шири≠н≥ пол€, а њх зони займають партнери.

ƒва гравц≥ середньоњ л≥н≥њ (атакуючий ≥ "диспетчер") ви≠суваютьс€ на передн≥й руб≥ж, трет≥й Ч д≥Ї трохи позаду, забезпечуючи разом ≥з крайн≥ми захисниками ешелоновану атаку. √оловне в д≥€х гравц≥в середньоњ л≥н≥њ Ч безперервне п≥дключенн€ в атаку ≥ зм≥на њњ напр€мку.

«ахисники беруть участь у напад≥ еп≥зодично. ѕри в≥дсут≠ност≥ одного з крайн≥х нападаючих його зону часто займаЇ крайн≥й захисник.

ѕри систем≥ 1+4+4+2 обов'€зкова на€вн≥сть не менш двох гравц≥в, котр≥ пост≥йно знаход€тьс€ в середн≥й л≥н≥њ, ≥ диспет≠чера. ќдин з основних тактичних вар≥ант≥в Ч штучне зв≥ль≠ненн€ того чи ≥ншого флангу дл€ активного п≥дключенн€ в атаку гравц≥в середньоњ л≥н≥њ чи крайн≥х захисник≥в. Ќапа≠даюч≥ багато маневрують по ширин≥ пол€, створюючи цим можлив≥сть одержанн€ "гостроњ" передач≥ або утворюючи своЇр≥дн≥ "в≥кна" Ч в≥льн≥ зони дл€ п≥дключенн€ партнер≥в.

 райн≥ захисники систематично беруть участь у напа≠д≥, д≥ючи €к крайн≥ нападаюч≥, або п≥дтримують атаку в другому ешелон≥. јктивн≥ше п≥дключаютьс€ центральн≥ захисники, €к≥ неспод≥вано виход€ть на ударну позиц≥ю в центр≥.

“актика захисту.

√ра в захист≥ припускаЇ орган≥зац≥ю позиц≥њ ≥ д≥й гравц≥в з метою запоб≥гти чи ускладнити атаку≠ючим можлив≥сть наблизитис€ до вор≥т ≥ завдати точного удару. ”с≥ д≥њ команди, що оборон€Їтьс€, Ї в≥дпов≥дними на д≥њ атакуючих ≥ обумовлюютьс€ особливост€ми тактики суперника. √ра в оборон≥ р≥зноман≥тна, багатопланова ≥ спр€≠мована на захист вор≥т, на активну боротьбу за оволод≥нн€ м'€чем ≥ орган≥зац≥ю усп≥шноњ атаки.

2.2.1. ≤ндив≥дуальна тактика.

≈фективн≥сть захисту багато в чому залежить в≥д ≥ндив≥дуального ум≥нн€ кожного гравц€ д≥€ти проти суперника Ч ≥ коли в≥н волод≥Ї м'€чем; ≥ без нього. Ѕорючись проти суперника, котрий не волод≥Ї м'€≠чем, футбол≥сти в захист≥ зд≥йснюють закриванн€ ≥ перехоп≠ленн€.

«акриванн€ Ч перем≥щенн€ з метою перешкодити супернику одержати м'€ч. “ой; що оборон€Їтьс€, розташовуЇтьс€ м≥ж суперником ≥ своњми воротами. ѕозиц≥€ залежить в≥д сп≥вв≥дношенн€ сил суперник≥в, швидкост≥ б≥гу, персональ≠ного завданн€. „им ближче суперник до вор≥т, тим щ≥льн≥≠ше його треба закривати.

ѕерехопленн€ Ч д≥€ гравц€ з метою оволод≥нн€ м'€чем, спр€мованим оп≥куваному супернику. ”сп≥х перехопленн€ залежить в≥д правильноњ оц≥нки обстановки, вм≥лого вибо≠ру позиц≥њ, своЇчасного виходу до м'€ча, швидкост≥ ≥ т.д.

” Їдиноборств≥ з гравцем, котрий волод≥Ї м'€чем, т≥, що оборон€ютьс€, повинн≥ в≥д≥брати його чи перешкодити пе≠редач≥, веденню, удару по воротах. ƒл€ в≥дбиранн€ м'€ча, коли цього вимагаЇ ≥грова ситуац≥€, сл≥д зблизитис€ з тим, хто волод≥Ї м'€чем, пересл≥дувати його ≥ збер≥гати атакую≠чу позиц≥ю. ўоб протид≥€ти передач≥, удару, веденню, гра≠вець розташовуЇтьс€ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д того, хто волод≥Ї м'€чем, ≥ перекриваЇ зону найб≥льш гостроњ пе≠редач≥, небезпечного удару по воротах чи прагне в≥дт≥сни≠ти суперника до боковоњ л≥н≥њ.

√рупова тактика.

ќсновою реал≥зац≥њ груповоњ тактики в захист≥ Ї орган≥зована взаЇмод≥€ двох чи б≥льше гравц≥в дл€ наданн€ допомоги партнерам чи руйнуванн≥ комб≥на≠ц≥й суперника.

ўоб безпосередньо допомогти партнеру, котрий програв Їдиноборству використовують стр





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 880 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

1471 - | 1274 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.281 с.