Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤сторичн≥, психолог≥чн≥, пол≥толог≥чн≥ та ≥нш≥ загально-науков≥ методи п≥знанн€




ѕерш н≥ж вивчати сучасний стан, необх≥дно вивчити генезис та розвиток певноњ науки або сфери практичноњ д≥€льност≥.

¬≥домо, що нов≥ науков≥ ≥ накопичен≥ знанн€ перебувають в д≥алектичн≥й взаЇмод≥њ. Ќайкраще ≥ прогресивне з≥ старого переходить у нове ≥ надаЇ йому сили й д≥Ївост≥. ≤нколи забуте старе знову в≥дроджуЇтьс€ на нов≥й науков≥й основ≥ ≥ живе друге житт€ в ≥ншому, досконал≥шому вигл€д≥.

” цьому зв'€зку особливого значенн€ набувають вивчен≠н€ ≥сторичного досв≥ду, анал≥з та оц≥нюванн€ ≥сторичних под≥й, факт≥в, попередн≥х теор≥й у контекст≥ њх виникненн€, станов≠ленн€ та розвитку. ќтже, ≥сторичний п≥дх≥д даЇ змогу досл≥≠дити виникненн€, формуванн€ ≥ розвиток процес≥в ≥ под≥й у хронолог≥чн≥й посл≥довност≥ з метою ви€вленн€ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х зв'€зк≥в, законом≥рностей та суперечностей.

” межах ≥сторичного п≥дходу активно застосовуЇтьс€ по≠р≥вн€льно-≥сторичний метод - сукупн≥сть п≥знавальних засоб≥в, процедур, €к≥ дозвол€ють ви€вити схож≥сть ≥ в≥дм≥нн≥сть м≥ж €вищами, що вивчаютьс€, визначити њхню генетичну спор≥днен≥сть (зв'€зок за походженн€м), загальне й специф≥чне в њхньому розвитку.

” кожному пор≥вн€льно-≥сторичному досл≥дженн≥ став≠л€тьс€ конкретн≥ п≥знавальн≥ ц≥л≥, €к≥ визначають коло дже≠рел та особливост≥ застосуванн€ способ≥в з≥ставлень ≥ по≠р≥вн€нь обТЇкт≥в досл≥дженн€ ≥ встановленн€ ознак схожост≥ ≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж ними. 3а характером схожост≥ пор≥вн€нн€ под≥л€ють на ≥сторико-генетичн≥ та ≥сторико-типолог≥чн≥, де схож≥сть Ї результатом законом≥рностей, притаманних са≠мим обТЇктам, ≥ пор≥вн€нн€, де схож≥сть Ї насл≥дком взаЇмовпливу €вищ. Ќа ц≥й основ≥ вид≥л€ють два види пор≥вн€ль≠но-≥сторичних метод≥в: пор≥вн€льно-типолог≥чний, що роз≠криваЇ схож≥сть генетично не пов'€заних обТЇкт≥в, ≥ власне пор≥вн€льно-≥сторичний, що ф≥ксуЇ схож≥сть м≥ж €вищами €к св≥дченн€ сп≥льност≥ њхнього походженн€, а розходженн€ м≥ж ними - €к показник њхнього р≥зного походженн€.

ћетоди психолог≥чних досл≥джень - це сукупн≥сть засоб≥в й прийом≥в вивченн€ факт≥в псих≥чних €вищ та про€в≥в псих≥чноњ д≥€льност≥.

Ќайб≥льш розповсюджен≥ методи психолог≥њ - спостереженн€ та експеримент. «астосовуютьс€ й ≥нш≥ методи: метод бес≥ди, анкетний метод, анал≥з процесу ≥ продукт≥в д≥€льност≥, тестовий метод та де€к≥ ≥нш≥.

—постереженн€. —постереженн€ €к метод вивченн€ псих≥ки людини широко застосовуЇтьс€ в психолог≥њ.

«розум≥ло, безпосередньо псих≥ку спостер≥гати не можна. Ћише в д≥€льност≥, в д≥€х ≥ вчинках в широкому розум≥нн≥ слова (коли ≥ утриманн€ в≥д певноњ д≥њ з точки зору психолог≥њ розгл€даЇтьс€ €к певна д≥€, своЇр≥дний вчинок) виражаЇтьс€ особист≥сть людини, њњ псих≥ка.

ћетод спостереженн€ передбачаЇ п≥знанн€ ≥ндив≥дуальних особливостей псих≥ки людини через вивченн€ њњ повед≥нки. ≤накше кажучи, за об'Їктивними, зовн≥шньо вираженими показниками (д≥њ, вчинки, мова, зовн≥шн≥й вигл€д) психолог робить висновок про ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ прот≥канн€ псих≥чних процес≥в (сприйн€тт€, пам'€т≥, мисленн€, у€ви), про псих≥чний стан людини, про риси њњ особистост≥, темпераменту, характеру. ќсоблив≥стю методу спостереженн€ Ї те, що вивченн€ зовн≥шн≥х про€в≥в псих≥ки людини в≥дбуваЇтьс€ в природних життЇвих умовах.

ѕсихолог≥чне спостереженн€ повинно бути ц≥леспр€мованим: спостер≥гач повинен у€вл€ти ≥ розум≥ти, що в≥н збираЇтьс€ спостер≥гати ≥ дл€ чого, ≥накше спостереженн€ перетворитьс€ у ф≥ксац≥ю випадкових, вторинних факт≥в. «в≥дси випливаЇ, що психолог≥чне спостереженн€ обов'€зково проводитьс€ за спец≥альним планом, схемою або програмою, що забезпечуЇ спостер≥гачев≥ вивченн€ саме тих питань ≥ факт≥в, €к≥ в≥н заздалег≥дь вид≥лив. Ѕез певного плану або програми втрачаЇтьс€ основна л≥н≥€ спостереженн€, в результат≥ чого можна втратити головне ≥ ≥стотне в псих≥чн≥й д≥€льност≥ людини.

—постереженн€ сл≥д проводити систематично, тому психолог≥чне спостереженн€, €к правило, потребуЇ б≥льш-менш тривалого часу. „им довше спостереженн€, тим б≥льше факт≥в може накопичити спостер≥гач, тим легше йому буде в≥докремити типове в≥д випадкового, тим глибше ≥ над≥йн≥ше будуть його висновки. “ривале спостереженн€ застосовуЇтьс€, наприклад, при вивченн≥ в≥кових особливостей д≥тей, зокрема особливостей розвитку њхнього мовленн€ та мисленн€, емоц≥йних про€в≥в, ≥нтерес≥в, рис характеру ≥ зд≥бностей. –езультати такого тривалого спостереженн€ ф≥ксуютьс€ в щоденнику, де анал≥зують процес псих≥чного розвитку дитини (часто за дек≥лька рок≥в) або оформлюють у вигл€д≥ психолог≥чних характеристик.

≈ксперимент. ƒуже важливу роль в психолог≥чних досл≥дженн€х граЇ експеримент. ¬ експеримент≥ експериментатор, тобто людина, що проводить досл≥д, також зд≥йснюЇ спостереженн€ за псих≥чними €вищами, процесами у п≥ддосл≥дного (людини, з €кою проводитьс€ досл≥д). јле €кщо при спостереженн≥ досл≥дник пасивно оч≥куЇ про€в≥в певних псих≥чних процес≥в, то в експеримент≥ в≥н, не оч≥куючи, поки настануть так≥ процеси, сам створюЇ необх≥дн≥ умови, щоб викликати ц≥ процеси у п≥ддосл≥дного.

ѕровод€чи досл≥дженн€ при однакових умовах з р≥зними п≥ддосл≥дними, експериментатор може встановити в≥ков≥ та ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ прот≥канн€ псих≥чних процес≥в у кожного з них.

≈кспериментатор на св≥й розсуд може вар≥ювати (зм≥нювати, пробувати р≥зн≥ вар≥анти) умови проведенн€ досл≥ду ≥ спостер≥гати насл≥дки такоњ зм≥ни.

¬ психолог≥њ застосовуютьс€ два типи експерименту: лабораторний та природний.

Ћабораторний експеримент провод€ть в спец≥ально орган≥зованих ≥ певною м≥рою штучних умовах, в≥н потребуЇ спец≥ального обладнанн€, а часом ≥ застосуванн€ техн≥чних прилад≥в. „асто, хоча й не завжди, його провод€ть в спец≥ально обладнаних дл€ ц≥Їњ мети прим≥щенн€х (лаборатор≥€х) з застосуванн€м складноњ апаратури.

Ћабораторний експеримент дозвол€Ї за допомогою реЇструючих прилад≥в точно вим≥рювати час прот≥канн€ псих≥чних процес≥в, наприклад, швидк≥сть реакц≥й людини, швидк≥сть формуванн€ навчальних, трудових навичок. …ого застосовують в тих випадках, коли необх≥дно отримати точн≥ ≥ над≥йн≥ показники прот≥канн€ псих≥чних €вищ при суворо визначених умовах.

ѕрикладом лабораторного експерименту може слугувати досл≥дженн€ процесу вп≥знанн€ за допомогою спец≥альноњ установки, котра дозвол€Ї на екран≥ (типу телев≥з≥йного) поступово пред'€вл€ти п≥ддосл≥дному р≥зну к≥льк≥сть зоровоњ ≥нформац≥њ (в≥д найменшоњ ≥нформац≥њ до показу предмету в ус≥х його детал€х), щоб з'€сувати, на €кому етап≥ людина вп≥знаЇ зображуваний предмет.

Ћабораторний експеримент спри€Ї глибокому ≥ всеб≥чному вивченню псих≥чноњ д≥€льност≥ людей. ”сп≥хи сучасноњ науковоњ психолог≥њ були б неможлив≥ без застосуванн€ цього методу. ќднак разом з перевагами лабораторний експеримент маЇ ≥ певн≥ недол≥ки. Ќайб≥льш ≥стотний недол≥к цього методу - його де€ка штучн≥сть, котра за певних умов може привести до порушенн€ природного ходу псих≥чних процес≥в, а отже, до неправильних висновк≥в.

÷ей недол≥к лабораторного експерименту значною м≥рою усуваЇтьс€ при орган≥зац≥њ природного експерименту. “ут збер≥гаЇтьс€ природн≥сть умов спостереженн€ ≥ вводитьс€ точн≥сть експерименту. ѕриродний експеримент будуЇтьс€ так, що п≥ддосл≥дн≥ не п≥дозрюють про те, що вони п≥ддаютьс€ психолог≥чному досл≥дженню - це забезпечуЇ природн≥сть њхньоњ повед≥нки. ѕри орган≥зац≥њ природного експерименту також можливо застосуванн€ техн≥чних засоб≥в (але за умови, що п≥ддосл≥дний не знаЇ про це).

ƒл€ правильного й усп≥шного проведенн€ природного експерименту необх≥дно додержуватис€ ус≥х тих вимог, котр≥ подаютьс€ до лабораторного експерименту. ” в≥дпов≥дност≥ з завданн€м досл≥дженн€ експериментатор добираЇ так≥ умови, котр≥ забезпечують найб≥льш €скравий про€в певних стор≥н псих≥чноњ д≥€льност≥.

ћетод бес≥ди, анкетний метод. ѕевне значенн€ мають ≥ методи психолог≥чного досл≥дженн€, пов'€зан≥ з≥ збиранн€м та анал≥зом словесних висловлювань п≥ддосл≥дного, метод бес≥ди з людиною (так само €к ≥ з добре знайомими з ним людьми), анкетний метод. ѕри правильному њх проведенн≥ вони дозвол€ють ви€вити ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ особистост≥: схильност≥, ≥нтереси, смаки, в≥дношенн€ до людей, до себе тощо.

—утн≥сть цих метод≥в пол€гаЇ в тому, що досл≥дник задаЇ п≥ддосл≥дному заздалег≥дь п≥дготовлен≥ ≥ ретельно продуман≥ питанн€, на €к≥ той в≥дпов≥даЇ (усно - у випадку бес≥ди або письмово при застосуванн≥ анкетного методу). ¬ процес≥ бес≥ди питанн€ зм≥нюютьс€ ≥ доповнюютьс€ в залежност≥ в≥д в≥дпов≥дей п≥ддосл≥дних. ¬≥дпов≥д≥ записують (можна з застосуванн€м записуючоњ апаратури). ќдночасно досл≥дник веде спостереженн€ за характером мовних висловлювань (ступенем впевненост≥ в≥дпов≥дей, зац≥кавлен≥стю або байдуж≥стю, характером вираз≥в), а також за повед≥нкою, виразом обличч€, м≥м≥кою п≥ддосл≥дних. Ѕес≥да повинна бути живою ≥ невимушеною, проводитис€ в атмосфер≥ дов≥ри, доброзичливост≥ та щирост≥, в обстановц≥ максимальноњ природност≥.

јнкетуванн€ €вл€Ї собою перел≥к питань, котр≥ дають п≥ддосл≥дним дл€ письмовоњ в≥дпов≥д≥. ѕеревага цього методу у тому, що в≥н дозвол€Ї пор≥вн€но легко ≥ швидко отримати масовий матер≥ал. Ќедол≥к же цього методу в пор≥вн€нн≥ з бес≥дою - в≥дсутн≥сть особистого контакту з п≥ддосл≥дним, що не даЇ можлив≥сть вар≥ювати характер питань в залежност≥ в≥д в≥дпов≥дей. “ут також важливо правильно п≥д≥брати питанн€. ¬они повинн≥ бути ч≥ткими, €сними, зрозум≥лими, не повинн≥ нав≥ювати ту чи ≥ншу в≥дпов≥дь. ƒл€ забезпеченн€ достов≥рност≥ показник≥в в≥дпов≥д≥ на одне питанн€ часто контролюютьс€ в≥дпов≥д€ми на прихован≥ аналог≥чн≥ питанн€ (при розходженн≥ так≥ в≥дпов≥д≥ не берутьс€ до уваги, так €к вони не можуть бути визнан≥ достов≥рними).

“ести. Ўироко застосовують в сучасн≥й психолог≥њ метод тест≥в (англ. test - проба, випробуванн€). “ест - це особливий вид експериментального досл≥дженн€, що €вл€Ї собою спец≥альне завданн€ або систему завдань. ѕ≥ддосл≥дний виконуЇ завданн€, час виконанн€ €кого зазвичай враховують. “ести застосовують не лише дл€ отриманн€ €ких-небудь нових психолог≥чних даних ≥ законом≥рностей, але част≥ше дл€ оц≥нки р≥вн€ розвитку €коњ-небудь психолог≥чноњ €кост≥ у даноњ людини в пор≥вн€нн≥ з середн≥м р≥внем (встановленою нормою або стандартом). “ести застосовують при досл≥дженн≥ зд≥бностей, р≥вн€ розумового розвитку, навичок, р≥вн€ засвоЇнн€ знань, а також при вивченн≥ ≥ндив≥дуальних особливостей прот≥канн€ псих≥чних процес≥в.

ѕсихолог≥чний анал≥з процесу ≥ продукт≥в творчоњ д≥€льност≥. ѕро псих≥чне житт€, особливост≥ людини можна судити також опосередковано - по продуктах њњ д≥€льност≥, тобто по таких матер≥алах, €к малюнки, письмов≥ твори (в≥рш≥, проза), техн≥чн≥ вироби, тематичн≥ альбоми, колекц≥њ ≥ т.д.

 оли вивчають творчу д≥€льн≥сть людини, дуже важливо анал≥зувати не лише продукт, але й просл≥дкувати сам процес створенн€ цього продукту, з'€сувати €к були отриман≥ певн≥ результати. ќкр≥м зм≥стовноњ сторони цих продукт≥в д≥€льност≥ (тематика, сюжет, зм≥ст), де€ке значенн€ дл€ п≥знанн€ особи маЇ й њхнЇ оформленн€, зокрема стиль письмового мовленн€, манера малюванн€ ≥ т. ≥н. ¬се це дозвол€Ї розкрити не лише особливост≥ творчоњ д≥€льност≥, ≥нтерес≥в ≥ зд≥бностей п≥ддосл≥дного, але й отримати додатков≥ дан≥ про його ставленн€ до тих чи ≥нших €вищ оточуючого середовища.

 онкpетними методами власне пол≥толог≥чних досл≥джень Ї: Х системний метод, тобто ц≥л≥сне спpийн€тт€ обТЇкта досл≥дженн€ ≥ всеб≥чний анал≥з звТ€зк≥в м≥ж окpемими елементами в межах ц≥лого; Х б≥хев≥оpистичний метод (в≥д англ. behav≥or Ц повед≥нка, вчинок), тобто спос≥б до-сл≥дженн€ сусп≥льно-пол≥тичних €вищ шл€хом анал≥зу повед≥нки окpемих людей ≥ гpуп; Х к≥льк≥сн≥ методи, тобто намаганн€ вим≥р€ти пол≥тичн≥ €вища (думку вибоpц≥в, п≥д-сумки вибор≥в, розвиток пол≥тичних ≥нститут≥в тощо) под≥бно до пpиpодних. ѕpи цьому ви-коpистовуютьс€ засоби статистики, соц≥олог≥чних досл≥джень, лабоpатоpних експеpимент≥в (pозpобка сценаp≥ю майбутн≥х под≥й); Х поp≥вн€льн≥ методи, тобто сп≥вставленн€ двох або б≥льше пол≥тичних обТЇкт≥в (або њх частин), що мають pиси под≥бност≥, з метою встановити, в чому пол€гаЇ ц€ под≥бн≥сть, та за €кими ознаками ц≥ обТЇкти pозp≥зн€ютьс€. ¬икоpистовуютьс€ ≥нституц≥ональний (поp≥вн€нн€ ана-лог≥чних ≥нститут≥в за њх ноpмативним станом) та функц≥ональний (поp≥вн€нн€ к≥лькох p≥зних обТЇкт≥в, що виконують схож≥ функц≥њ) п≥дходи; Х метод пpийн€тт€ p≥шень, тобто визначенн€ центp≥в пpийн€тт€ p≥шень ≥ по€сненн€ пpоцес≥в пpийн€тт€ та pеал≥зац≥њ p≥шень. ÷ей метод найб≥льш в≥дпов≥даЇ саме науц≥ пpо пол≥тику, ствоpюЇ ц≥л≥сне pозум≥нн€ пол≥тичних €вищ та наближаЇ пол≥тичну теоp≥ю до пpактики.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 494 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1467 - | 1378 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.