Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ихованн€ св≥домоњ дисципл≥ни, почутт€ обов'€зку ≥ в≥дпов≥дальност≥




∆итт€ вимагаЇ в≥д людини високоњ дисципл≥ни ≥ виконавськоњ ч≥ткост≥. ” њх формуванн≥ значна роль належить навчально-виховному процесу школи, зокрема шк≥льн≥й дисципл≥н≥.

Ўк≥льна дисципл≥на - дотриманн€ учн€ми правил повед≥нки в школ≥ та за њњ межами, ч≥тке й орган≥зоване виконанн€ ними своњх обов'€зк≥в, п≥дкоренн€ громадському обов'€зку.

ѕоказниками високого р≥вн€ дисципл≥ни Ї розум≥нн€ учн€ми необх≥дност≥ дотриманн€ њњ в школ≥, громадських м≥сц€х, в особист≥й повед≥нц≥; готовн≥сть ≥ потреба у виконанн≥ загальноприйн€тих норм ≥ правил дисципл≥ни прац≥, навчанн€, проведенн€ в≥льного часу; самоконтроль у повед≥нц≥; боротьба з порушниками дисципл≥ни в школ≥ та за њњ межами.

—в≥дома дисципл≥на ви€вл€Їтьс€ в усв≥домленому виконанн≥ сусп≥льних принцип≥в ≥ норм повед≥нки, ірунтуЇтьс€ вона на сформованост≥ в учн≥в таких рис:

а) дисципл≥нован≥сть - прагненн€ й ум≥нн€ особистост≥ керувати своЇю повед≥нкою в≥дпов≥дно до сусп≥льних норм ≥ правил;

б) обов'€зков≥сть - усв≥домленн€ особист≥стю необх≥дност≥ дотриманн€ сусп≥льних ≥ моральних норм, п≥дпор€дкуванн€ своЇњ повед≥нки њх вимогам;

в) в≥дпов≥дальн≥сть - €к≥сть особистост≥, що характеризуЇтьс€ прагненн€м ≥ вм≥нн€м оц≥нювати свою повед≥нку з погл€ду њњ доц≥льност≥ або шкоди дл€ сусп≥льства, пор≥внювати своњ вчинки з пан≥вними в сусп≥льств≥ вимогами, нормами, законами, керуватис€ ≥нтересами соц≥ального прогресу.

Ўк≥льна дисципл≥на Ї умовою нормальноњ навчально-виховноњ д≥€льност≥ школи. «а њњ в≥дсутност≥ не можна провести на належному р≥вн≥ н≥ уроку, н≥ виховного заходу, н≥ будь-€коњ ≥ншоњ справи. ¬она Ї ≥ засобом вихованн€ школ€р≥в, спри€Ї п≥двищенню виховноњ ефективност≥ д≥€льност≥ учн≥в, обмеженню, гальмуванню њх нерозважливих д≥й та вчинк≥в.

¬ажливу роль у вихованн≥ почутт≥в обов'€зку ≥ в≥дпов≥дальност≥ в≥д≥граЇ робота вчител≥в щодо засвоЇнн€ учн€ми правил повед≥нки в школ≥. Ќеобх≥дно привчати њх до виконанн€ цих правил, формувати в них потребу в пост≥йному њх дотриманн≥, нагадувати њх зм≥ст, вимоги. Ќедоречно под≥л€ти правила повед≥нки на основн≥ й другор€дн≥, коли за порушенн€ одних учень несе в≥дпов≥дальн≥сть, а недотриманн€ ≥нших залишаЇтьс€ непом≥ченим. ¬≥дпов≥дну роботу сл≥д проводити також з батьками учн≥в. јдже правила охоплюють основн≥ обов'€зки школ€р≥в, сумл≥нне виконанн€ €ких св≥дчить про њх загальну вихован≥сть. ўоб допомогти школ≥ у виробленн≥ в учн≥в €костей, передбачених цими правилами, батьки мають знати њх, волод≥ти елементарними педагог≥чними прийомами дл€ формуванн€ цих €костей.

¬ихованн€ звички дотримуватис€ правил повед≥нки, дисципл≥нованост≥ починаЇтьс€ з перших дн≥в перебуванн€ учн€ в школ≥. ”читель початкових клас≥в повинен ч≥тко знати, €кими методами домагатис€ њњ, пам'€таючи, що нав≥ть наймолодший учень - це вже громад€нин, над≥лений певними правами ≥ обов'€зками. Ќа жаль, учител≥ молодших клас≥в дуже часто бачать в ньому лише дитину. ƒе€к≥ з них впливають на школ€р≥в т≥льки сувор≥стю, прагнуть домогтис€ слухн€ност≥, ламаючи волю дитини. ” такому раз≥ в учн≥в виховуЇтьс€ бездумний послух або зухвала непокора. ” середн≥х ≥ старших класах окрем≥ вчител≥ надм≥рною сувор≥стю, пр€мол≥н≥йн≥стю суджень нер≥дко пригн≥чують ≥нтереси школ€р≥в, породжують небажанн€ йти до школи. Ќевсипущий контроль, пост≥йн≥ обмеженн€ призвод€ть до протилежних результат≥в, викликають роздратуванн€, груб≥сть, непокору.

¬имоглив≥сть ≥ сувор≥сть учител€ мають бути доброзичлив≥. ¬≥н повинен розум≥ти, що учень може помил€тис€ не т≥льки на уроц≥, коли в≥дпов≥даЇ на запитанн€, а й припускатис€ помилок у повед≥нц≥ через обмежений життЇвий досв≥д. —уворий ≥ добрий учитель ум≥Ї прощати так≥ помилки ≥ вчить неповнол≥тн≥х повед≥нки в складн≥й життЇв≥й ситуац≥њ.

¬елика роль у дисципл≥нуванн≥ учн≥в належить шк≥льному режимов≥, €кий, за твердженн€ми ј. ћакаренка, виконуЇ свою виховну роль лише тод≥, коли доц≥льний, точний, загальний. ƒоц≥льн≥сть режиму пол€гаЇ в тому, що вс≥ елементи життЇд≥€льност≥ учн≥в у школ≥ й удома продуман≥ та педагог≥чно виправдан≥. “очн≥сть режиму ви€вл€Їтьс€ у в≥дсутност≥ в≥дхилень у час≥ й за м≥сцем проведенн€ нам≥чених заход≥в. “очн≥сть передус≥м повинна бути властива педагогам, тод≥ вона передаЇтьс€ д≥т€м. «агальн≥сть режиму Ї св≥дченн€м його обов'€зковост≥ дл€ вс≥х член≥в шк≥льного колективу. —тосовно педагог≥чного колективу ц€ риса ви€вл€Їтьс€ в Їдност≥ вимог, €к≥ педагоги висувають до вихованц≥в.  ожен вихованець повинен ч≥тко у€вл€ти, €к в≥н маЇ д≥€ти, виконуючи певн≥ обов'€зки. “акий режим спри€Ї розвитков≥ в учн≥в здатност≥ керувати собою, корисних навичок ≥ звичок, позитивних моральних ≥ правових €костей.

¬ажливе м≥сце у привчанн≥ учн≥в до належноњ повед≥нки в школ≥ та за њњ межами належить контролю за њх повед≥нкою, що передбачаЇ обл≥к в≥дв≥дуванн€ ними урок≥в, вжитт€ в≥дпов≥дних заход≥в до тих, хто систематично зап≥знюЇтьс€ або пропускаЇ уроки без поважних причин. ” де€ких школах ведуть спец≥альн≥ журнали повед≥нки учн≥в, у €ких директор або його заступник з виховноњ роботи регул€рно ф≥ксують випадки грубого порушенн€ учн€ми пор€дку в школ≥, на вулиц≥, в громадських м≥сц€х, а також виховн≥ впливи, €к≥ було застосовано до них, ≥ результати цих вплив≥в. ÷е допомагаЇ педагогам своЇчасно анал≥зувати стан дисципл≥ни в учн≥вському колектив≥, нам≥чати ≥ вживати заход≥в щодо його пол≥пшенн€, детальн≥ше й повн≥ше вивчати умови житт€ учн≥в, ближче знайомитис€ з њх с≥м'€ми, глибше вникати у внутр≥шн≥й св≥т окремих учн≥в, ви€вл€ти недол≥ки виховноњ роботи школи й удосконалювати њњ. ¬еденн€ журналу обл≥ку повед≥нки спри€Ї конкретизац≥њ ≥ндив≥дуальноњ виховноњ роботи з учн€ми, схильними до порушень норм морал≥ та права. ” де€ких школах зам≥сть таких журнал≥в ведуть спец≥альну картотеку на учн≥в-правопорушник≥в.

ѕерешкоджають вихованню дисципл≥нованост≥ учн≥в намаганн€ окремих учител≥в ≥ батьк≥в приховати випадки порушенн€ дисципл≥ни, щоб не компрометувати клас. Ќе реагуючи на недисципл≥нован≥сть, вони виховують у неповнол≥тн≥х почутт€ безв≥дпов≥дальност≥. якщо на певному етап≥ вихованн€ учнев≥ починають докор€ти за погану повед≥нку, в≥н не може збагнути, чим останн≥й його вчинок г≥рший за попередн≥, про €к≥ н≥хто не згадував, оск≥льки в нього притупилос€ почутт€ в≥дпов≥дальност≥, виробилас€ зухвал≥сть. « огл€ду на це кожен випадок порушенн€ правил повед≥нки сл≥д детально анал≥зувати й давати йому в≥дпов≥дну оц≥нку.

” дисципл≥нуванн≥ учн≥в важливу роль в≥д≥граЇ щоденник. ѕедагог повинен вимагати в≥д них акуратного веденн€ щоденника. ќц≥нюючи повед≥нку школ€ра за тиждень, сл≥д враховувати ≥ його зовн≥шн≥й вигл€д, чергуванн€ в њдальн≥, ставленн€ до товариш≥в, дорослих.

—истематичний контроль за повед≥нкою учн≥в у школ≥ та за њњ межами привчаЇ њх до щоденного дотриманн€ дисципл≥ни. ќсобливо потр≥бен в≥н д≥т€м, у €ких сформувалис€ негативн≥ звички, оск≥льки створюЇ умови дл€ виробленн€ у них позитивних звичок, блокуЇ по€ву ≥ закр≥пленн€ негативних. ѕроте це не означаЇ, що треба весь час контролювати учн≥в, €к≥ випадково порушили правила повед≥нки.  оли њх "виховують" у багатьох ≥нстанц≥€х, часто нагадують про найменш≥ провини, це не спри€Ї дотриманню ними правил повед≥нки, а спонукаЇ до думки, що вони "невиправн≥".  онтроль повинен бути тактовним, щоб учень в≥дчував повагу до себе €к до особистост≥.

«овн≥шн≥й контроль певною м≥рою Ї примусом до позитивноњ повед≥нки. ¬одночас д≥Ї внутр≥шн≥й контроль, коли певн≥ норми повед≥нки наст≥льки засвоЇн≥, що стали внутр≥шн≥ми переконанн€ми людини, ≥ вона виконуЇ њх, часто нав≥ть не замислюючись над тим, чому чинить так, а не ≥накше. якщо в≥д виконанн€ вимог шк≥льного режиму можна ухилитис€, контролю з боку педагог≥в чи колективу учн≥в можна уникнути, то в≥д власноњ сов≥ст≥ важко сховатис€. як стверджував ј. ћакаренко, у вихованн≥ сл≥д домагатис€ розумного поЇднанн€ зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього контролю за повед≥нкою вихованц≥в, навчити њх "робити правильно, коли н≥хто не чуЇ, не бачить ≥ н≥хто не д≥знаЇтьс€".

” вихованн≥ взагал≥ й у зм≥цненн≥ дисципл≥ни зокрема особливе значенн€ маЇ правильний тон ≥ стиль д≥€льност≥ учн≥вського колективу. якщо пануЇ життЇрад≥сний тон, в основ≥ €кого св≥дома дисципл≥на, Їдн≥сть ≥ дружба, почутт€ власноњ г≥дност≥ кожного члена колективу, вихованн€ учн≥в даЇтьс€ легше.

ƒ≥Ївою Ї проф≥лактика конфл≥ктних стосунк≥в ≥ запоб≥ганн€ негативним вчинкам. ѕорушенн€ дисципл≥ни ≥ вимог шк≥льного режиму найчаст≥ше трапл€ютьс€ там, де недостатньо орган≥зована д≥€льн≥сть учн≥в. якщо вихованцев≥ н≥чого робити на уроц≥ чи в майстерн≥, €кщо не орган≥зовано його дозв≥лл€, в≥н намагатиметьс€ чимось заповнити св≥й в≥льний час, орган≥зувати його по-своЇму, не завжди розумно.

ƒо порушень шк≥льного режиму учн€ми призводить ≥ невм≥нн€ де€ких учител≥в працювати з педагог≥чно занедбаними д≥тьми. ѕомилки в робот≥ з ними спричинен≥ тим, що педагоги не розкривають мотив≥в њх негативноњ повед≥нки, знанн€ €ких даЇ змогу ефективн≥ше будувати виховну роботу з ними. якщо вихованець, наприклад, погано поводитьс€ через в≥дсутн≥сть перспективи, байдуж≥сть до свого майбутнього, то вс€ робота педагога маЇ бути спр€мована на формуванн€ в нього в≥ри у це майбутнЇ, в можлив≥сть дос€гти його власними силами.

Ўкола багато втрачаЇ у вихованн≥ св≥домоњ дисципл≥ни через те, що не завжди дотримуЇтьс€ сувороњ регламентац≥њ житт€ та д≥€льност≥ учн≥в, а саме вона, за словами ј. ћакаренка, "...повинна з першого ж дн€ поставити перед учнем тверд≥, незаперечн≥ вимоги нашого сусп≥льства, озброювати дитину нормами повед≥нки, щоб вона знала, що можна ≥ чого не можна, що похвально ≥ за що не похвал€ть". ÷е регламентуванн€ маЇ узгоджуватис€ з правами ≥ обов'€зками школ€р≥в, передбаченими «аконом ”крањни "ѕро осв≥ту". ”чн€м створено вс≥ умови дл€ навчанн€ ≥ прац≥ в школ≥, тому кожен з них повинен сумл≥нно ≥ св≥домо виконувати своњ обов'€зки. ѕовага учн≥в до закону пол€гаЇ у св≥домому дотриманн≥ правил повед≥нки, дисципл≥нованост≥, боротьб≥ з порушенн€ми шк≥льного режиму, допомоз≥ педагог≥чному колективу в орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу. ¬они мають глибоко усв≥домити, що повед≥нка ≥ ставленн€ до навчанн€ - не лише њх особиста справа, що њх громад€нський обов'€зок - сумл≥нно вчитис€, зразково поводитис€, стримувати ≥нших в≥д недостойних вчинк≥в.


ѕравове вихованн€

ќдним ≥з аспект≥в усеб≥чного розвитку особистост≥ Ї висока правова культура. јдже не можна вважати ф≥зично здорову людину гармон≥йно розвиненою, €кщо вона, маючи широк≥ знанн€, добре працюючи або навчаючись, порушуЇ закони, права. «датн≥сть людини розум≥ти правила сп≥вжитт€ ≥ вимоги закон≥в та в≥дпов≥дно поводитис€ не Ї вродженою, вона формуЇтьс€ п≥д впливом спец≥альних виховних заход≥в, Ї насл≥дком сп≥лкуванн€ з ≥ншими людьми, участ≥ в р≥зних видах д≥€льност≥.

ѕравове вихованн€ - виховна д≥€льн≥сть школи, с≥м'њ, правоохоронних орган≥в, спр€мована на формуванн€ правовоњ св≥домост≥ та навичок ≥ звичок правом≥рноњ повед≥нки школ€р≥в.

Ќеобх≥дн≥сть орган≥зац≥њ правового вихованн€ учн≥вськоњ молод≥ зумовлена розбудовою правовоњ держави, ≥снуванн€ €коњ немислиме без в≥дпов≥дного р≥вн€ правовоњ культури њњ громад€н, трансформац≥Їю правовоњ системи, необх≥дн≥стю подоланн€ правового н≥г≥л≥зму та правовоњ неграмотност≥.

—оц≥ально-економ≥чна ситуац≥€ на початку XXI ст. в сусп≥льств≥ не спри€Ї формуванню належного морального середовища дл€ вихованн€ д≥тей ≥ молод≥. Ќеспри€тливе побутове оточенн€, важке матер≥альне становище с≥мей ≥ пог≥ршенн€ у зв'€зку з цим внутр≥с≥мейних стосунк≥в, недол≥ки в орган≥зац≥њ шк≥льного вихованн€ ≥ скороченн€ к≥лькост≥ позашк≥льних заклад≥в зумовлюють зб≥льшенн€ к≥лькост≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, повед≥нка €ких виходить за меж≥ моральних ≥ правових норм. «б≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть п≥дл≥тк≥в, €к≥ не вчатьс€ ≥ не працюють, зростаЇ дит€ча злочинн≥сть. ѕоширенн€ злочинност≥ серед неповнол≥тн≥х випереджаЇ њњ загальне зростанн€.

ћетою правового вихованн€ учн≥в Ї формуванн€ в них правовоњ культури громад€нина ”крањни, що складаЇтьс€ з≥ св≥домого ставленн€ до своњх прав ≥ обов'€зк≥в перед сусп≥льством ≥ державою, закр≥плених у  онституц≥њ ”крањни, з глибокоњ поваги до закон≥в ≥ правил людського сп≥вжитт€, готовност≥ дотримуватис€ й виконувати њх вимоги, що виражають волю та ≥нтереси народу, активноњ участ≥ в управл≥нн≥ державними справами, боротьби з порушниками закон≥в.

ѕрилученн€ учн≥в до правовоњ культури збагачуЇ њх духовне житт€, а знанн€ ними своњх прав ≥ обов'€зк≥в розширюЇ можливост≥ њх самореал≥зац≥њ. ѕравове вихованн€ зм≥цнюЇ життЇву позиц≥ю, п≥двищуЇ громад€нську активн≥сть, загострюЇ почутт€ непримиренност≥ до негативних €вищ. …ого специф≥ка зумовлена соц≥ально-правовим статусом учн≥вськоњ молод≥ в сусп≥льств≥. Ўкол€р≥ матер≥ально залежн≥ в≥д батьк≥в чи оп≥кун≥в. њх самост≥йн≥сть ≥ активн≥сть коригуЇ педагог≥чний колектив, њм бракуЇ правових знань ≥ досв≥ду правових в≥дносин, вони мають засвоювати правов≥ закони, €к≥ регулюють њхнЇ житт€ ≥ д≥€льн≥сть €к неповнол≥тн≥х, ≥ правов≥ норми, €кими њм доведетьс€ керуватис€ в майбутньому.

Ќедол≥ками правовиховноњ роботи школи на сучасному етап≥ Ї превалюванн€ в њњ зм≥ст≥ питань крим≥нального права, наданн€ переваги вивченню прав особистост≥, недостатн€ увага до вивченн€ обов'€зк≥в, особистоњ в≥дпов≥дальност≥ людини за свою повед≥нку. ¬≥дсутнЇ обірунтуванн€ справедливост≥ правових норм, розкритт€ зм≥сту моральних засад, в≥дпов≥дно до €ких формулюютьс€ правов≥ заборони, обмеженн€. ¬≥дчутним Ї розрив м≥ж зм≥стом правових норм ≥ конкретною повед≥нкою учн≥в.

ѕравове вихованн€ передбачаЇ вир≥шенн€ таких питань:

1. ќзброЇнн€ учн≥в знанн€ми закон≥в, п≥двищенн€ њхньоњ юридичноњ об≥знаност≥, систематичне ≥нформуванн€ про актуальн≥ питанн€ права, адже правов≥ знанн€ Ї основою, на €к≥й формуЇтьс€ правова св≥дом≥сть. ¬они допомагають учн€м сп≥вв≥дносити своњ вчинки ≥ повед≥нку своњх товариш≥в не лише ≥з загальнов≥домими моральними нормами, а й з вимогами закон≥в, коригувати, зм≥нювати њњ у правильному напр€м≥.

«начна частина школ€р≥в хоча й не знаЇ конкретних правових норм, але не допускаЇ правопорушень. –егул€тором њх повед≥нки Ї дотриманн€ норм морал≥ та звичањв. “ак≥ школ€р≥ не завдають шкоди ≥ншим, не скоюють крад≥жок та ≥нших правопорушень, тому що керуютьс€ в конкретних ситуац≥€х моральними принципами.

2. ‘ормуванн€ в учн≥в правовоњ св≥домост≥ - сукупност≥ правових у€влень, погл€д≥в, переконань ≥ почутт≥в, що визначають ставленн€ особистост≥ до вимог закон≥в, регулюють њњ повед≥нку в конкретн≥й правов≥й ситуац≥њ. "—тановленн€ правовоњ св≥домост≥, - стверджуЇ ќ. ¬ишневський, - один з основних напр€м≥в формуванн€ громад€нина. ” с≥м'њ та в школ≥ дитина повинна не т≥льки навчитис€ поважати закони, в≥дстоювати своњ права та свободи, а й поважати чуж≥, толерантно ставитись до чужих погл€д≥в, шанувати права ≥нших на самовираженн€, власн≥ культурн≥ ц≥нност≥, виб≥р конфес≥й, участь у пол≥тичному житт≥ тощо. ¬се це надзвичайно важлива сфера вихованн€, передус≥м з точки зору потреб державотворенн€".

ѕравов≥ погл€ди мають бути заснован≥ на загальних правових знанн€х та у€вленн€х про державу ≥ право, правов≥ в≥дносини м≥ж людьми, конституц≥йн≥ права та обов'€зки особистост≥. ¬ажливо, щоб ц≥ знанн€ й у€вленн€ правильно в≥дображали певн≥ правов≥ норми, адже ≥накше правов≥ погл€ди будуть хибними.

ќдним ≥з найважлив≥ших компонент≥в правовоњ св≥домост≥ Ї переконанн€ - усв≥домленн€ людиною ≥стинност≥ св≥тогл€дних та моральних пон€ть ≥ њњ особиста готовн≥сть д≥€ти в≥дпов≥дно до цих правил ≥ пон€ть.

” процес≥ правового вихованн€ важливо виховувати в учн≥в вищ≥ правов≥ почутт€, €к≥ б регулювали њх повед≥нку (в≥дпов≥дальн≥сть, справедлив≥сть та ≥н.), ≥накше головним регул€тором њњ стануть прост≥ емоц≥њ (гн≥в, страх тощо), €к≥ спричин€ють ситуативну повед≥нку.

3. ‘ормуванн€ в учн≥в поваги до держави ≥ права, розум≥нн€ необх≥дност≥ дотриманн€ вимог закон≥в. “ак≥ €кост≥ виховують, розкриваючи соц≥альну суть ≥ роль держави та права. ¬ихованн€ у школ€р≥в поваги до закону ≥ правопор€дку, переконаност≥ в необх≥дност≥ дотриманн€ правових норм зд≥йснюють через вихованн€ поваги до правоохоронних орган≥в, людей, €к≥ охорон€ють закони. ѕроте не сл≥д зал€кувати учн≥в цими органами, бо вони не зможуть усв≥домити, що закони виконують не лише каральну функц≥ю, а й захищають ≥нтереси сусп≥льства, громад€н.

4. ¬иробленн€ в учн≥в навичок ≥ ум≥нь правом≥рноњ повед≥нки. «вичку ≥ вм≥нн€ дотримуватис€ вимог права ≥ морал≥ сл≥д розгл€дати €к продукт св≥домого ставленн€ учн≥в до визнанн€ свого громад€нського обов'€зку, дотриманн€ правових норм. як правом≥рна, так ≥ неправом≥рна повед≥нка залежать в≥д певних мотив≥в. ќдн≥ учн≥ дотримуютьс€ правових норм унасл≥док глибокоњ переконаност≥; ≥нш≥ - тому, що перебувають п≥д пост≥йним контролем дорослих або побоюютьс€ можливого покаранн€; ще ≥нш≥ пристойною повед≥нкою намагаютьс€ дос€гти своњх егоњстичних ц≥лей. Ќер≥дко така повед≥нка зумовлена звичкою дотримуватис€ правил сп≥вжитт€. ѕедагог мусить знати, €кими мотивами керуЇтьс€ учень, дотримуючись норм закону.

5. ‘ормуванн€ в учн≥в нетерпимого ставленн€ до правопорушень ≥ злочинност≥, прагненн€ протид≥€ти цим негативним €вищам, вм≥нн€ протисто€ти њм. ¬ юридичн≥й л≥тератур≥ розгл€дають р≥зн≥ р≥вн≥ активност≥ особистост≥ щодо вимог закону. ƒотриманн€ правових норм св≥дчить про м≥н≥мальний р≥вень активност≥ особистост≥, оск≥льки њй сл≥д лише уникати заборонених законом д≥й. ¬иконуючи правов≥ норми, ≥ндив≥д ви€вл€Ї б≥льшу активн≥сть, використовуючи њх, - ви€вл€Ї найвищий ступ≥нь активност≥. “рет≥й р≥вень активност≥ передбачаЇ, щоб учн≥ не лише сумл≥нно виконували своњ обов'€зки, а й вимагали цього в≥д ≥нших. “ака позиц≥€ формуЇтьс€ внасл≥док њхньоњ д≥€льност≥, спр€мованоњ на забезпеченн€ дисципл≥ни й пор€дку в школ≥ та за њњ межами. Ѕудь-€к≥ спроби ≥золювати д≥тей в≥д негативного, замовчувати ≥ приховувати в≥д них недол≥ки житт€ не виховуЇ у них непримиренного ставленн€ до цих €вищ, не моб≥л≥зуЇ њх на боротьбу з ними, не виробл€Ї ≥мун≥тету проти њх впливу.

6. ѕодоланн€ у правов≥й св≥домост≥ хибних у€влень, сформованих п≥д впливом негативних €вищ житт€. —пециф≥чним недол≥ком правовоњ св≥домост≥ окремих учн≥в Ї хибн≥ у€вленн€ про зм≥ст правових норм. ¬они визнають на€вн≥сть заборон, але неправильно у€вл€ють соб≥ њх суть, насл≥дки невиконанн€. Ѕагато з них упевнен≥, що за правопорушенн€ в≥дпов≥дають лише доросл≥, а неповнол≥тн≥ н≥бито зв≥льн€ютьс€ в≥д такоњ в≥дпов≥дальност≥. ¬они не переконан≥ в д≥Ївост≥ положенн€, що "незнанн€ закону не зв≥льн€Ї в≥д в≥дпов≥дальност≥ тих, хто його порушуЇ", нер≥дко не вм≥ють з≥ставл€ти своњ д≥њ та вчинки з вимогами права. «а необх≥дност≥ давати правову оц≥нку конкретному правопорушенню, вони виход€ть з власних у€влень про протиправне, що, €к правило, ірунтуютьс€ не на знанн€х конкретних положень закону, а передус≥м на в≥домих њм нормах морал≥. “ак≥ недол≥ки правовоњ св≥домост≥ Ї одн≥Їю з причин вчиненн€ правопорушень неповнол≥тн≥ми.

«м≥ст правового вихованн€ визначаЇтьс€ особливост€ми права €к нормативно-регул€тивного €вища, його сусп≥льними функц≥€ми ≥ значенн€м в орган≥зац≥њ та управл≥нн≥ сусп≥льством. «аконодавство ”крањни охоплюЇ р≥зн≥ галуз≥ права. —еред них ч≥льне м≥сце належить державному праву. …ого норми регулюють найважлив≥ш≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, що закр≥плюють основи орган≥зац≥њ сусп≥льства ≥ правового становища особи, державного устрою. ќсобливим аспектом державного права ”крањни Ї њњ  онституц≥€ €к ќсновний «акон держави ≥ сусп≥льства.

јдм≥н≥стративне право регулюЇ орган≥зац≥ю ≥ д≥€льн≥сть апарату державного управл≥нн€. Ўкол€р≥ повинн≥ мати у€вленн€ про органи державного управл≥нн€ та норми адм≥н≥стративного права, €к≥ охоплюють сан≥тарн≥, протипожежн≥ правила, а також правила дорожнього руху, користуванн€ транспортом, повед≥нки в громадських м≥сц€х, в≥йськового обл≥ку та багато ≥нших, що регулюють д≥€льн≥сть р≥зних установ, њх прац≥вник≥в, повед≥нку громад€н. якщо людина порушуЇ встановлен≥ правила, њњ вважають правопорушником ≥ накладають на нењ адм≥н≥стративне ст€гненн€. —лужба у справах неповнол≥тн≥х маЇ право застосовувати до них р≥зн≥ види ст€гнень аж до направленн€ њх до спец≥альноњ школи чи спец≥ального профтехучилища.

¬≥дносини м≥ж людьми, громад€нами й орган≥зац≥€ми, м≥ж самими орган≥зац≥€ми регулюютьс€ нормами цив≥льного права, що покладаЇ певн≥ обов'€зки ≥ надаЇ права громад€нам ≥ орган≥зац≥€м. ƒ≥ти, €к ≥ доросл≥, вважаютьс€ правоздатними, можуть мати майно, €ке њм д≥сталос€ у спадок, можуть бути авторами в≥рша чи опов≥данн€ тощо. ўоправда, не кожна правоздатна особа може самост≥йно зд≥йснювати своњ права. ќск≥льки здатн≥сть д≥€ти розумно, правильно розпор€джатис€ своњм майном, брати на себе певн≥ обов'€зки людина набуваЇ у в≥дпов≥дному в≥ц≥, закон визначаЇ пон€тт€ "цив≥льна д≥Їздатн≥сть" та встановлюЇ њњ меж≥ (15 рок≥в - часткова д≥Їздатн≥сть, 15-18 - в≥дносна д≥Їздатн≥сть, 18 рок≥в - повна д≥Їздатн≥сть).

Ќорми права ≥ морал≥ регулюють с≥мейн≥ в≥дносини людей. ” процес≥ правового вихованн€ учн≥в знайомл€ть ≥з с≥мейними правов≥дносинами, правами ≥ обов'€зками батьк≥в стосовно одне одного, щодо вихованн€ д≥тей та ≥н.

” процес≥ правового вихованн€ учн≥ засвоюють ≥ окрем≥ положенн€ трудового права, адже невдовз≥ њм доведетьс€ працювати в установах, на п≥дприЇмствах, де вони стикатимутьс€ з багатьма питанн€ми, в €ких мають бути компетентними (умови прийому на роботу, переведенн€ ≥ зв≥льненн€ з роботи, тривал≥сть робочого дн€ й часу в≥дпочинку, охорона ≥ оплата прац≥, моральна та матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть тощо).

ќзнайомлюючись з питанн€ми крим≥нального права, учн≥ повинн≥ ч≥тко у€вл€ти, що таке злочин, в≥дпов≥дальн≥сть за п≥дготовку ≥ нам≥р злочину, сп≥вучасть у злочин≥, в≥к крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, необх≥дна оборона, крим≥нальне покаранн€, в≥дбуванн€ покаранн€ в м≥сц€х позбавленн€ вол≥, а також усв≥домити, що жоден злочин не залишаЇтьс€ безкарним.

–озкриваючи зм≥ст правового вихованн€, важливо ознайомити школ€р≥в з  онвенц≥Їю про права дитини, зг≥дно з положенн€м €коњ дитиною вважаЇтьс€ кожна людська ≥стота до дос€гненн€ 18-р≥чного в≥ку.  онцепц≥€ проголошуЇ: "ƒержави-учасниц≥ забезпечують дитин≥, здатн≥й сформулювати своњ власн≥ погл€ди, право в≥льно виражати своњ погл€ди з ус≥х питань, що стосуютьс€ дитини, причому погл€дам дитини прид≥л€Їтьс€ належна увага в≥дпов≥дно до в≥ку ≥ зр≥лост≥ дитини (ст. 12).

...ƒитина маЇ право ви€вл€ти свою власну думку; це право включаЇ свободу пошуку, триманн€ ≥ видач≥ ≥нформац≥њ та ≥дей будь-€кого виду, незалежно в≥д кордон≥в, в усн≥й, письмов≥й або друкован≥й форм≥, у форм≥ твор≥в мистецтва або за допомогою ≥нших засоб≥в за вибором дитини. 13/1).

...ƒержави-учасниц≥ визначають право дитини на свободу асоц≥ац≥й ≥ свободу мирних збор≥в (ст. 15/1).

...∆одна дитина не може бути об'Їктом дов≥льного чи незаконного втручанн€ в зд≥йсненн€ њњ права на особисте житт€, с≥мейне житт€, недоторкан≥сть житла чи таЇмницю кореспонденц≥њ або незаконного пос€ганн€ на њњ честь ≥ репутац≥ю (ст. 16/1).

...ƒержави-учасниц≥ приймають ус≥ необх≥дн≥ законодавч≥, адм≥н≥стративн≥, соц≥альн≥ ≥ просв≥тн≥ заходи з метою захисту дитини в≥д ус≥х форм ф≥зичного чи психолог≥чного насильства, образи чи зловживанн€, в≥дсутност≥ п≥клуванн€ чи недбалого ставленн€, грубого ставленн€ чи експлуатац≥њ будь-€кою ≥ншою особою (ст. 19/1)".

–еал≥зац≥€ завдань ≥ зм≥сту правового вихованн€ учн≥в зд≥йснюЇтьс€ передус≥м у процес≥ навчанн€. ¬ивченн€ гуман≥тарних предмет≥в спр€моване на формуванн€ в них високих ≥деал≥в, морально-правових €костей, непримиренност≥ до аморальних €вищ, правопорушень ≥ злочинност≥. ƒисципл≥ни природничого циклу дають змогу торкнутис€ питань з р≥зних галузей права, зокрема його нормативних акт≥в щодо охорони природи, охорони прац≥, охорони здоров'€ людини та ≥н. ¬ажлива роль у правовому вихованн≥ школ€р≥в належить курсу правознавства, у процес≥ вивченн€ €кого вони знайомл€тьс€ з ус≥ма галуз€ми права, здобувають знанн€, вм≥нн€ ≥ навички в системному вигл€д≥.

«асвоЇн≥ на уроках правов≥ знанн€ поглиблюютьс€ ≥ розширюютьс€ у позакласн≥й виховн≥й робот≥. ¬иб≥р форми чи методу виховного впливу залежить в≥д його мети, зм≥сту, в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей учн≥в ≥ можливостей педагог≥чного колективу школи. ќбираючи методи ≥ форми виховноњ роботи, важливо також враховувати попул€рн≥сть њх серед школ€р≥в.

«д≥йснюючи правове вихованн€ на уроках ≥ п≥д час спец≥альних виховних заход≥в, важливо розкривати зм≥ст ус≥х галузей права, не зосереджуючи уваги учн≥в на одн≥й ≥з них. –озкриваючи конкретн≥ правов≥ норми, сл≥д показувати њх зв'€зок з правилами морал≥, на €ких вони базуютьс€; ≥люструючи випадки порушень норм права, не зловживати негативними прикладами, краще наводити т≥, що демонструють, €к треба д≥€ти в под≥бн≥й ситуац≥њ. –озпов≥даючи про злочини, не варто детал≥зувати факти, оск≥льки це може навчити окремих школ€р≥в методики скоЇнн€ злочину; необх≥дно розкривати суть негативних факт≥в так, щоб вони викликали в≥дразу, а не захопленн€ ними.

¬ир≥шальним моментом у правовому вихованн≥ школ€р≥в Ї висока правова культура педагог≥в ≥ в≥дпов≥дний правово-психолог≥чний кл≥мат у школ≥ та в с≥м'њ учн€. ” правовиховн≥й робот≥ школи важливу роль в≥д≥граЇ залученн€ учн≥в до посильноњ д≥€льност≥, €ка передбачаЇ певний обс€г правових знань, ум≥нь та навичок. ÷е передус≥м участь у дит€чому самовр€дуванн≥, зокрема в робот≥ ком≥с≥њ з дисципл≥ни ≥ пор€дку, в загонах юних ≥нспектор≥в дорожнього руху, юнацьких добров≥льних пожежних дружинах, у р≥зних формах природоохоронноњ роботи.

«алученн€ школ€р≥в до правоохоронноњ та природоохоронноњ д≥€льност≥ в школ≥ та за њњ межами сл≥д оц≥нювати з погл€ду проведенн€ проф≥лактичноњ роботи з учн≥вською молоддю ≥ з погл€ду набутт€ нею правового досв≥ду, вихованн€ в нењ непримиренного ставленн€ до негативних €вищ житт€. ¬ихован≥ в таких умовах школ€р≥ активно протид≥€тимуть цим €вищам.

јктив≥зац≥њ правового вихованн€ спри€Ї щор≥чне проведенн€ в навчально-виховних закладах огл€д≥в-конкурс≥в на кращу орган≥зац≥ю ц≥Їњ роботи.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2235 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

1616 - | 1378 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.04 с.