Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќц≥нюванн€ результат≥в навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в




ќб'Їктом оц≥нюванн€ навчальних дос€гнень учн≥в Ї знанн€, вм≥нн€ та навички, досв≥д творчоњ д≥€льност≥, емоц≥йно-ц≥нн≥сного ставленн€ до навколишньоњ д≥йсност≥.

”сп≥хи навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в характеризуютьс€ к≥льк≥сними та €к≥сними показниками, що виражаютьс€ й ф≥ксуютьс€ в оц≥нц≥ усп≥шност≥ - систем≥ певних показник≥в, €к≥ в≥дображають об'Їктивн≥ знанн€, ум≥нн€ та навички.

ќц≥нюванн€ знань - визначенн€ й вираженн€ в умовних одиниц€х (балах), а також в оц≥нних судженн€х учител€ знань, ум≥нь ≥ навичок учн≥в в≥дпов≥дно до вимог шк≥льних програм.

«а словами ¬. —ухомлинського, "найголовн≥ше заохоченн€ ≥ найсильн≥ше (та не завжди д≥йове) покаранн€ в педагог≥чн≥й практиц≥ - оц≥нка. ÷е найгостр≥ший ≥нструмент, використанн€ €кого потребуЇ величезного вм≥нн€ ≥ культури".

« метою забезпеченн€ об'Їктивного оц≥нюванн€ р≥вн€ навчальних дос€гнень учн≥в запроваджено 12-бальну шкалу, побудовану за принципом урахуванн€ њх особистих дос€гнень. ѕри визначенн≥ навчальних дос€гнень учн≥в анал≥зу п≥дл€гають:

- характеристики в≥дпов≥д≥ учн€: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, лог≥чна, доказова, обірунтована, творча;

- €к≥сть знань: правильн≥сть, повнота, осмислен≥сть, глибина, гнучк≥сть, д≥Їв≥сть, системн≥сть, узагальнен≥сть, м≥цн≥сть;

- ступ≥нь сформованост≥ загально навчальних та предметних ум≥нь ≥ навичок;

- р≥вень оволод≥нн€ розумовими операц≥€ми: вм≥нн€ анал≥зувати, синтезувати, пор≥внювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

досв≥д творчоњ д≥€льност≥ (вм≥нн€ ви€вл€ти ≥ розв'€зувати проблеми, формулювати г≥потези);

- самост≥йн≥сть оц≥нних суджень.

Ќа основ≥ цих ор≥Їнтир≥в виокремлюють чотири р≥вн≥ навчальних дос€гнень учн≥в, €к≥ характеризуютьс€ такими показниками:

1) початковий р≥вень. ¬≥дпов≥дь учн€ при в≥дтворенн≥ навчального матер≥алу - елементарна, фрагментарна, зумовлюЇтьс€ початковими у€вленн€ми про предмет вивченн€;

2) середн≥й р≥вень. ”чень в≥дтворюЇ основний навчальний матер≥ал, здатний розв'€зувати завданн€ за зразком, волод≥Ї елементарними вм≥нн€ми навчальноњ д≥€льност≥;

3) достатн≥й р≥вень. ”чень знаЇ ≥стотн≥ ознаки пон€ть, €вищ, законом≥рностей, зв'€зк≥в м≥ж ними, самост≥йно засвоюЇ знанн€ в стандартних ситуац≥€х, волод≥Ї розумовими операц≥€ми (анал≥зом, абстрагуванн€м, узагальненн€м тощо), вм≥Ї робити висновки, виправл€ти допущен≥ помилки. …ого в≥дпов≥дь повна, правильна, лог≥чна, обірунтована, хоча бракуЇ власних суджень. ”читель здатний самост≥йно зд≥йснювати основн≥ види навчальноњ д≥€льност≥;

4) високий р≥вень. «нанн€ учн€ Ї глибокими, м≥цними, узагальненими, системними; в≥н вм≥Ї застосовувати знанн€ творчо, його навчальна д≥€льн≥сть маЇ досл≥дницький характер, позначена вм≥нн€м самост≥йно оц≥нювати р≥зноман≥тн≥ життЇв≥ ситуац≥њ, €вища, факти, ви€вл€ти ≥ в≥дстоювати особисту позиц≥ю.

«азначеним р≥вн€м в≥дпов≥дають критер≥њ оц≥нюванн€ навчальних дос€гнень учн≥в за 12-бальною шкалою (табл. 4).

“аблиц€ 4.  ритер≥њ оц≥нюванн€ за 12-бальною шкалою

–≥вн≥ навчальних дос€гнень Ѕали «агальн≥ критер≥њ оц≥нюванн€ навчальних дос€гнень учн≥в  
       
≤. ѕочатковий   ”чень може розр≥зн€ти об'Їкт вивченн€ ≥ в≥дтворити де€к≥ його елементи  
  ”чень фрагментарно в≥дтворюЇ незначну частину навчального матер≥алу, маЇ неч≥тк≥ у€вленн€ про об'Їкт вивченн€, ви€вл€Ї здатн≥сть елементарно викласти думку  
  ”чень в≥дтворюЇ менше половини навчального матер≥алу; з допомогою вчител€ виконуЇ елементарн≥ завданн€  
    ”чень знаЇ майже половину навчального матер≥алу, здатний в≥дтворити його в≥дпов≥дно до тексту п≥дручника або по€сненн€ вчител€, повторити за зразком певну операц≥ю, д≥ю
II. —ередн≥й   ”чень розум≥Ї основний навчальний матер≥ал, здатний з помилками й неточност€ми дати визначенн€ пон€ть, сформулювати правило
    ”чень ви€вл€Ї знанн€ ≥ розум≥нн€ основних положень навчального матер≥алу. ¬≥дпов≥дь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчител€ здатний анал≥зувати, пор≥внювати, узагальнювати та робити висновки. ¬м≥Ї застосовувати знанн€ при розв'€зуванн≥ задач
    ”чень правильно, лог≥чно в≥дтворюЇ навчальний матер≥ал, розум≥Ї основоположн≥ теор≥њ ≥ факти, вм≥Ї наводити окрем≥ власн≥ приклади на п≥дтвердженн€ певних думок, застосовуЇ вивчений матер≥ал у стандартних ситуац≥€х, частково контролюЇ власн≥ навчальн≥ д≥њ
III. ƒостатн≥й   «нанн€ учн€ Ї достатньо повними, в≥н в≥льно застосовуЇ вивчений матер≥ал у стандартних ситуац≥€х, вм≥Ї анал≥зувати, встановлювати найсуттЇв≥ш≥ зв'€зки ≥ залежност≥ м≥ж €вищами, фактами, роби - ти висновки, загалом контролюЇ власну д≥€льн≥сть. ¬≥дпов≥дь його повна, лог≥чна, обірунтована, але з де€кими неточност€ми
    ”чень в≥льно волод≥Ї вивченим матер≥ -а лом, застосовуЇ знанн€ в дещо зм≥нених ситуац≥€х, вм≥Ї анал≥зувати ≥ систематизувати ≥нформац≥ю, використовуЇ загальнов≥дом≥ докази у власн≥й аргументац≥њ
IV. ¬исокий   ”чень волод≥Ї глибокими ≥ м≥цними знанн€ми, здатний використовувати њх у нестандартних ситуац≥€х. —амост≥йно визначаЇ ц≥л≥ власноњ навчальноњ д≥€льност≥, критично оц≥нюЇ окрем≥ нов≥ факти, €вища, ≥дењ
    ”чень волод≥Ї узагальненими знанн€ми з предмета, аргументовано використовуЇ њх у нестандартних ситуац≥€х, ум≥Ї знаходити джерело ≥нформац≥њ та анал≥зувати њњ, ставити ≥ розв'€зувати проблеми
    ¬изначаЇ програму особистоњ п≥знавальноњ д≥€льност≥; самост≥йно оц≥нюЇ р≥зноман≥тн≥ життЇв≥ €вища ≥ факти, ви€вл€ючи особисту позиц≥ю щодо них  
  ”чень маЇ системн≥, д≥Їв≥ знанн€, ви€вл€Ї неординарн≥ творч≥ зд≥бност≥ у навчальн≥й д≥€льност≥, вм≥Ї ставити ≥ розв'€зувати проблеми, самост≥йно здобувати ≥ використовувати ≥нформац≥ю, ви€вл€Ї власне ставленн€ до нењ. –озвиваЇ своњ обдарованн€ ≥ нахили  
                 

¬≥дпов≥дно до загальних критер≥њв до кожного навчального предмета розроблен≥ конкретн≥ критер≥њ, €к≥ слугують нормами оц≥нок.

Ќорми оц≥нок - конкретн≥ вимоги, €к≥ регулюють виставленн€ оц≥нок з р≥зних навчальних предмет≥в за усну в≥дпов≥дь чи письмову роботу.

Ќа виставленн€ оц≥нки не повинн≥ впливати й так≥ "ефекти суб'Їктив≥зму": ефект сукупност≥ - учень маЇ висок≥ оц≥нки з багатьох предмет≥в, ≥ вчителев≥ "незручно" виставл€ти нижчу, особливо коли йдетьс€ про п≥дсумков≥ оц≥нки; ефект контрасту - клас слабенький, а один учень дещо вир≥зн€Їтьс€ р≥внем знань, ≥ йому нер≥дко виставл€ють завищен≥ оц≥нки; ефект соц≥ального стану - йдетьс€ про залежн≥сть оц≥нок дитини в≥д соц≥ального стану њњ батьк≥в; ефект ≥деалу - вчител≥ подекуди керуютьс€ принципом, що "математику один √осподь знаЇ на п'€т≥рку, вчитель - на четв≥рку, а прост≥ смертн≥ - т≥льки на нижч≥ оц≥нки"; ефект голосу - роздратован≥сть надто голосною чи тихою в≥дпов≥ддю учн€; ефект оч≥куванн€ - вчитель спод≥вавс€ на кращу чи г≥ршу в≥дпов≥дь; ефект надм≥рноњ поблажливост≥ чи суворост≥ та ≥н. ”се це унеможливлюЇ об'Їктивне оц≥нюванн€ знань, ум≥нь та навичок учн≥в.

—уб'Їктив≥зм ≥ формал≥зм у перев≥рц≥ та оц≥нюванн≥ знань учн≥в можна подолати, виставл€ючи оц≥нку лише за на€вний р≥вень знань, ум≥нь та навичок, а не за ≥нерц≥Їю, зважаючи на попередн≥ усп≥хи або невдач≥; не допускаючи впливу на оц≥нку ≥нших чинник≥в (повед≥нки на уроц≥ та ≥н.); недопущенн€м хаотичност≥ у виставленн≥ оц≥нок заради оц≥нок, не вмотивованост≥ њх чи ор≥Їнтуванн€ на середн≥й бал; використанн€м результат≥в перев≥рки дл€ вдосконаленн€ навчального процесу; запровадженн€м тематичного обл≥ку знань, ум≥нь ≥ навичок.

«агалом вм≥ст ≥ методика контролю на вс≥х етапах навчанн€ мають спонукати учн≥в до п≥знавальноњ д≥€льност≥, спри€ти њх самост≥йност≥ та активност≥, св≥домому засвоЇнню знань, ум≥нь ≥ навичок.

” школах вдаютьс€ й до такоњ форми перев≥рки й оц≥нюванн€ знань учн≥в, €к зал≥ки у старших класах, €к≥ провод€ть з великих тем або розд≥л≥в навчальноњ програми. “ерм≥н складанн€ зал≥ку оголошують заздалег≥дь. ƒо зал≥ку вчитель викладаЇ матер≥ал, €кий може становити певн≥ труднощ≥ п≥д час самост≥йного опрацюванн€ учн€ми, орган≥зовуЇ њх самост≥йну роботу, навчаЇ метод≥в ≥ прийом≥в п≥знавальноњ д≥€льност≥, консультуЇ, ≥нструктуЇ та контролюЇ њх.

ѕ≥д час зал≥кових зан€ть кожному учнев≥ виставл€ють оц≥нку за усну або письмову в≥дпов≥дь з матер≥алу, засвоЇнн€ €кого п≥дл€гаЇ контролю, з урахуванн€м того, €к в≥н працював на уроках п≥д час вивченн€ теми чи розд≥лу. «ал≥к може бути виставлено ≥ без п≥дсумкового контролю за умови систематичноњ роботи учн€. ƒл€ ефективного проведенн€ урок≥в-зал≥к≥в сл≥д враховувати специф≥ку навчального предмета, кожноњ теми.

ўоб об'Їктивно оц≥нити знанн€ учн≥в, треба перев≥рити засвоЇнн€ теоретичного матер≥алу та вм≥нн€ застосовувати його у стандартних ≥ нестандартних ситуац≥€х. « ц≥Їю метою провод€ть урок-зал≥к з використанн€м магн≥тофона або кодоскопа. ƒобирають 10-12 запитань р≥зноњ складност≥, що потребують не лише в≥дтворенн€ знанн€ про €вище, закон чи формулу, а й застосуванн€ до по€сненн€ певного факту ≥ записують њх на магн≥тофон з ≥нтервалом 40- 70 секунд.  р≥м того, учн≥ повинн≥ ще розв'€зати дв≥ задач≥: просту й п≥двищеноњ складност≥. ”рок провод€ть у такий спос≥б: половина учн≥в працюЇ з магн≥тофоном (пишуть диктант з ф≥зики), ≥нш≥ розв'€зують задач≥, в≥дтак м≥н€ютьс€ рол€ми. «апитанн€ ≥ задач≥ вчитель готуЇ у двох вар≥антах, що унеможливлюЇ списуванн€. –обота з магн≥тофоном потребуЇ особливоњ пильност≥. ƒ≥ти, €к≥ не встигли запам'€тати зм≥ст запитанн€, звертаютьс€ по допомогу до товариш≥в ≥ тому не можуть в≥дпов≥сти на запитанн€ прот€гом паузи.

«ал≥к провод€ть ≥ в такий спос≥б.  лас д≥л€ть на ланки по 3-4 учн≥. ” кожн≥й ланц≥ Ї ланковий, €кий добре засвоюЇ матер≥ал, ум≥Ї розв'€зувати задач≥. …ому доручають опитати учн≥в своЇњ ланки й оц≥нити њхн≥ знанн€. ƒл€ цього учень, €кий складаЇ зал≥к, маЇ картку з номерами запитань ≥ задач, що охоплюють дану тему. Ѕ≥л€ кожного запитанн€ ставл€ть в≥дпов≥дний символ, що означаЇ: "учень знаЇ питанн€", "знаЇ слабко", "не знаЇ". «аповнен≥ ланковим картки збираЇ вчитель. —ам≥ ланков≥ складають зал≥к п≥зн≥ше. ¬раховуЇтьс€ њхн€ активн≥сть п≥д час вивченн€ теми, виконанн€ ними лабораторних роб≥т тощо.

«ал≥к можна проводити за допомогою карток. ƒл€ цього складають њх 6-8 вар≥ант≥в, що м≥ст€ть р≥внев≥ запитанн€ ≥ задач≥ (€к правило, њх п'€ть).  артки розкладають на робочих м≥сц€х так, щоб унеможливити сп≥лкуванн€ м≥ж учн€ми, €к≥ отримали однаков≥ вар≥анти, тобто забезпечити повну самост≥йн≥сть ≥ запоб≥гти списуванню, що даЇ змогу об'Їктивно оц≥нити знанн€ кожного учн€ ≥ за потреби орган≥зувати окремим ≥з них додатков≥ зан€тт€ ≥ повторний зал≥к.

”чн≥ мають право на повторну атестац≥ю з метою п≥двищенн€ бал≥в, але не ран≥ше 10 дн≥в п≥сл€ зак≥нченн€ атестац≥њ ≥ не п≥зн≥ше початку нового навчального року. ¬≥дпов≥дно до "ѕоложенн€ про державну п≥дсумкову атестац≥ю" њњ можна проводити за результатами р≥чного оц≥нюванн€.

ѕ≥дсумковим видом контролю Ї екзамен. ¬≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ про екзамени переведенн€ та випуск учн≥в загальноосв≥тн≥х навчально-виховних заклад≥в ”крањни за курс неповноњ загальноњ середньоњ осв≥ти складають екзамени з украњнськоњ мови, математики, б≥олог≥њ, географ≥њ, ≥ноземноњ мови або одн≥Їњ з гуман≥тарних дисципл≥н за вибором учн≥в; за курс повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти - з украњнськоњ мови ≥ л≥тератури, ≥стор≥њ ”крањни ≥ трьох предмет≥в за вибором учн≥в.

≈кзамени провод€ть в≥дпов≥дно до розкладу, в €кому передбачено час на самост≥йну п≥дготовку ≥ на консультац≥њ. –озклад випускних екзамен≥в визначаЇ ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни.

ѕисьмовий екзамен складаЇ весь клас одночасно. «м≥ст контрольних завдань дл€ письмового випускного екзамену формуЇ ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни, а дл€ перев≥дних - педагоги школи. ”сн≥ екзамени провод€ть за б≥летами, €к≥ заздалег≥дь публ≥кують у педагог≥чн≥й прес≥. ѕриймають екзамени вчител≥, €к≥ викладали ц≥ навчальн≥ предмети. Ќа екзамен≥, кр≥м екзаменатора, присутн≥й асистент. ¬ипускн≥ екзамени приймаЇ атестац≥й на ком≥с≥€.

ƒл€ п≥дготовки та усп≥шного складанн€ екзамен≥в необх≥дно, щоб учн≥ сумл≥нно впродовж навчального року працювали над засвоЇнн€м навчального матер≥алу. –озклад складанн€ екзамен≥в маЇ передбачати достатньо часу дл€ повторенн€ та систематизац≥њ навчального матер≥алу, засвоЇнн€ €кого п≥дл€гаЇ контролю. ¬ажливо про≥нструктувати учн≥в щодо орган≥зац≥њ самост≥йноњ п≥дготовки до екзамену з кожного предмета, ознайомити батьк≥в з правилами повед≥нки у цей в≥дпов≥дальний дл€ њхн≥х д≥тей пер≥од.

”чн≥ перев≥дних ≥ випускних клас≥в середн≥х загальноосв≥тн≥х навчально-виховних заклад≥в зв≥льн€ютьс€ в≥д перев≥дних ≥ випускних екзамен≥в за станом здоров'€ зг≥дно з ѕерел≥ком захворювань. ÷€ норма поширюЇтьс€ ≥ на учн≥в, €к≥ проживають чи проживали у зонах безумовного або гарантованого добров≥льного в≥дселенн€ у зв'€зку з авар≥Їю на „орнобильськ≥й ј≈—. «в≥льненн€ учн≥в за станом здоров'€ в≥д урок≥в прац≥ та ф≥зичноњ культури не може бути п≥дставою дл€ зв≥льненн€ њх в≥д екзамен≥в.

¬≥д перев≥дних ≥ випускних екзамен≥в зв≥льн€ютьс€ учн≥ загальноосв≥тн≥х санаторних шк≥л-≥нтернат≥ в дл€ хворих д≥тей на пер≥од перебуванн€ њх у цих закладах, шк≥л-≥нтернат≥в дл€ д≥тей з церебральним парал≥чем ≥ насл≥дками пол≥ом≥Їл≥ту, т€жкими порушенн€ми мовленн€, затримкою псих≥чного розвитку, глухих ≥ з≥ слабким слухом, сл≥пих ≥ з≥ слабким зором, а також учн≥ веч≥рн≥х (зм≥нних) спец≥альних шк≥л дл€ сл≥пих ≥ з≥ слабким зором, глухих ≥ з≥ слабким слухом, а також ж≥нки - учениц≥ веч≥рн≥х (зм≥нних) ≥ заочних шк≥л, €к≥ перебувають у в≥дпустц≥ на час ваг≥тност≥ та догл€ду за дитиною.

” 2002/2003 навчальному роц≥ ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни почало впровадженн€ системи незалежного тестуванн€ випускник≥в повноњ середньоњ загальноосв≥тньоњ школи. « ц≥Їю метою розроблено й апробовано у школах к≥лькох областей нац≥ональну модель зовн≥шнього тестуванн€ навчальних дос€гнень учн≥в одинадц€тих клас≥в.

¬провадженн€ такоњ системи спри€тиме викор≥ненню зловживань п≥д час вступних ≥спит≥в до вищих навчальних заклад≥в, б≥льш т≥сн≥й наступност≥ м≥ж загальною середньою ≥ вищою осв≥тою, зниженню перевантаженн€ учн≥в тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 668 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1512 - | 1352 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.