Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Політична думка Київської Русі




Тема 3. Політична думка України: історія і сучасність

План

  1. Політична думка Київської Русі.
  2. Політична думка в Україні за литовсько-польської доби.
  3. Політико-правові документи козацько-гетьманської держави.
  4. Народно-демократичні ідеї мислителів ХІХ – ХХ ст. Український лібералізм.
  5. Консерватизм та націоналізм у політичних ідеях в Україні кінця ХІХ – ХХ ст.
  6. Національно-державницький напрямок та націонал-комунізм в українській політичні й думці.

Теми рефератів:

  • Політичні ідеї представників Києво-Могилянської академії.

http://pidruchniki.com/1541010436346/politologiya/kiyevo-mogilyanska_akademiya_prosvitnitstvo_rozvitok_politichnih_idey

http://pidruchniki.com/1834071936347/politologiya/ideyi_vzayemodiyi_tserkvi_derzhavi

http://pidruchniki.com/1685030336348/politologiya/filosofiya_grigoriya_skovorodi

http://pidruchniki.com/1151051336349/politologiya/osnovni_napryamki_tendentsiyi_rozvitku_suspilno-politichnoyi_dumki

 

  • Роль Конституції П. Орлика у розвитку політичної думки в Україні.

http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/2529/1/Okladna_Kiyan_61.pdf

http://radnuk.info/statti/250-istoriuaprava/15002-2011-01-21-04-11-12.html

 

  • Погляди В. Винниченка щодо національного відродження України в праці «Заповіт борцям за визволення».

http://pidruchniki.com/13930518/filosofiya/sotsialno-politichni_filosofski_poglyadi_vinnichenka

http://volyn.rivne.com/ua/2129

 

Політична думка Київської Русі

Політичні ідеї, що формувалися в Київській Русі у ІХ-ХІV ст., у княжу добу, закарбовані в творах визначних державних і церковних діячів, літописців. Митрополит Іларіон у «Слові про Закон і Благо­дать», Ярослав Мудрий у «Руській правді», монахи-літописці Нестор і Сильвестр у «Повісті минулих літ», Володимир Мономах у «Повчанні дітям» висвітлювали сутність, походження і легітимність влади, взає­мовідносини світської і духовної влади, місце Русі серед держав світу.

Мислителі Київської Русі розуміли державну владу як відносини панування і підкорення, коли воля людей, що стоять на вершині ієрархічної суспільної драбини, рухає нижчими верствами суспільства з волі Божої та згоди людей на такий порядок у суспільстві. Основ­ними ознаками влади вважали справедливість – «правду» і примус – «силу». Влада, на їхню думку, забезпечує захист, порядок, справедли­вість та спасіння, і тому її слід визнавати й коритися їй.

Походження державної влади літописці пов'язували з покликан­ням Рюрика, якого вважали засновником династії київських князів. Отримана в результаті договору між ним і народними зборами сло­в'янських племен влада повинна забезпечити надійний захист від на­паду чужинців і ліквідацію міжусобиць. Договір між Рюриком – пра­вителем знатного походження і представниками племен був не тіль­ки актом вияву народної волі, а й основою для обґрунтування легітимності князівської влади, яка визначалася також «богообраністю» і «благословенністю». Сутність «богообраності» полягала в тому, що Бог ставив князя на владу через Церкву, а «благословенність» – у тому, що Бог оберігав увесь княжий рід, а через нього – всю землю Русь­ку. Літописці обґрунтували й інші аспекти легітимності: право на владу за заповітом чи волею попереднього князя згідно з міжкнязівськими договорами, підтвердженими хресним цілуванням; право на владу, отримане згідно з народною волею, висловленою вічем.

У зв'язку з тим, що поняття влади в політичній думці княжої доби часто ототожнювалося з владою князя, проблема ідеального правителя в ній посідала одне з провідних місць. Найбільш повно ідеал князя розкритий Володимиром Мономахом у «Повчанні дітям». Для нього ідеальний володар – мудрий, справедливий і милосерд­ний, вірний слову, шанує духовних осіб, родичів, гостей, дбає про підданих.

Центральною проблемою того часу були взаємовідносини світсь­кої і церковної влади. Виділялися дві концепції: «богоугодного» воло­даря і князівського єдиновладдя. Представниками першої концепції були Феодосій Печерський і відомий літописець Нестор. Вони сфор­мулювали ідею «духовного проводу над світською владою»; ідею не­обхідності захисту князем православної віри, сприяння її поширенню і процвітанню; ідею об'єднання київських князів навколо Церкви, а не навколо великокнязівського престолу; ідею божественної природи влади, її обов'язку творити богоугодні справи.

Київський митрополит Іларіон вбачав у сильній монархічній вла­ді князя запоруку територіальної цілісності держави, вважав, що Церк­ва повинна слугувати державі та її володареві, охороняючи загально­державний централізм.

На думку мислителів Київської Русі, народна воля, слабкість ко­трої полягала у надмірній свободі кожного з її носіїв, має бути обмежена волею князя, який несе відповідальність як перед народом, так і перед Богом. Піддані повинні коритися владі, прагнути її опіки й заступництва.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 843 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Настоящая ответственность бывает только личной. © Фазиль Искандер
==> читать все изречения...

2364 - | 2088 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.