ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА
Система суб`єктів політики: первинні й вторинні, соціальні та інституціональні. Соціальні спільноти й особистість як суб`єкт політики і об’єкт політичного впливу.
Поняття, сутність і соціальні функції політичної еліти; теорія елітизму в політології. Елітні групи соціуму та політична сфера. Структура політичної еліти згідно державних і владно-політичних статусів. “Рольовий” склад політичної еліти (за функціями). Механізми й канали рекрутування політичної еліти. Закон “циркуляції еліти”, ситуація “зміни еліт” як проблема політичної наступності.
Еліта в політичному просторі України. Моделі політико-правової взаємодії “еліти влади” та контр-еліти. Елітні групи та дисперсія влади на підставі різних політичних інтересів.
ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО
Феномен політичного лідерства у сфері реалізації влади; зміст дефініції “політичний лідер”. Природа, механізм функціонування політичного лідерства. Концепції лідерства у суспільно-політичній традиції.
Функції політичного лідера та його історичне покликання, соціальні якості лідерів. Обумовленість лідерства психологічними властивостями особи та її політико-ідеологічною послідовністю. Головні ознаки та складові системи лідерства як технології й процесу політичних практик.
Передумови і проблеми формування політичного лідерства в Україні. Різновиди лідерів у політичній практиці держави й громадсько-політичних організацій, їх класифікації (типології) за різними критеріями. Політичний стиль як детермінанта ефективного лідерства: “цезаризм”, “бонапартизм”, харизма, традиціоналізм, популізм, плутократія, професійний політичний менеджмент тощо. «Ідеальний» лідер та характеристика моделей сучасного політичного лідерства. Методи відбору ефективних керівників (політиків) для політичної галузі.
ПОЛІТОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ
Державність як форма організації суспільно-політичного життя. Держава – головний інститут політичної системи, її суттєві ознаки, атрибути державного устрою та відмінності від інших політичних утворень. Функції сучасної держави в системі напрямків її діяльності.
Система політико-правових інститутів державності, їх структурна й функціональна характеристика.
Типології держав у політологічній доктрині: за історико-формаційним і цивілізаційним підходом; за принципом конституціоналізму; за формою правління; територіально-адміністративного устрою; згідно політичного режиму; пануючої ідеології й механізмів політичного регулювання тощо. Особливості правової та соціальної держави.
7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПОЛІТИКА
Поняття, ознаки та параметри громадянського суспільства, його функції. Структура громадянського суспільства: інститути, організації, рухи, асоціації, місцеве самоврядування тощо. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні, основні напрямки і специфіка його розвитку.
Взаємозв’язок демократії та громадянського суспільства. Демократичні практики соціуму в політичній сфері. Групи “політичних інтересів” та формування партій. Роль права у зростанні громадської свідомості й активності, взаємозумовленість громадянського суспільства, соціальної та правової держави.
Розділ ІІ. ПОЛІТИЧНА ПРАКСЕОЛОГІЯ.
СФЕРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ
Основні сфери політичного буття: державна, правова, економічна, соціальна, духовна, гуманітарна, національно-етнічна, культурна, ідеологічна, інформаційна, демографічна, регіональна, екологічна, міжнародна тощо.
Соціальна політика: основні напрямки і пріоритети в Україні. Соціальні стратегії і програми політичних партій та рухів; технології соціального партнерства.
Правова політика держави: сутність, риси та суб’єкти реалізації. Види та методи здійснення правової політики в Україні.
Етнополітика. Нації та етноси як суб’єкти політичного життя. Право націй на самовизначення; політичний формат вирішення національного питання. Конституційні засади та особливості етнополітики в Україні.
Інформаційна політика та її вплив на суспільне життя. Форми, методи і технології управління (маніпулювання) громадською свідомістю.
Сутність «геополітики» та її концепти. Геополітичні стратегії сучасних держав (континенталізм, атлантизм, євразі1йстиво, панамериканізм та ін.)
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ
Політична партія: сутність, ознаки, структура, функції. Партійно-ідеологічна платформа; зміст партійної діяльності; критерії визначення місця партії в політичному “полі” країни. Типології політичних партій.
Партійні системи сучасності, їх порівняльна характеристика. Взаємозумовленість типу партійної системи та технологій влади і політичного представництва. Коаліції, коаліційні угоди, їх роль у розбудові політичної системи держави. Особливості розвитку партійної системи України.
Громадсько-політичні рухи та організації, їх специфіка і відмінності від політичних партій. Правові основи діяльності політичних партій та громадсько-політичних об’єднань в Україні.
ПОЛІТИКА ТА ІДЕОЛОГІЯ
Сутність поняття «ідеології», її роль у політичному житті суспільства. Зумовленість ідеології та політичної практики. Вплив політичної ідеології на процеси державотворення і партіципації.
Класичні політико-ідеологічні течії: монархізм та республіканізм, консерватизм і лібералізм, анархізм, егалітаризм тощо; їх сутнісні риси.
Сучасні ідеологічні системи та їх політичні ознаки: “демократичний соціалізм”, неолібералізм, неоконсерватизм, неокомунізм, неофашизм, солідаризм, націоналізм, шовінізм, расизм та ін.
Ідеологічні течії в партійно-політичному житті сучасної України.
ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
Сутність, структура та функції політичної культури. Критерії визначення рівня політичної культури. Політична соціалізація: фази та механізми. Плюралізм видів політичної культури в соціумі. Класифікації політичної культури.
Політичні субкультури: чинники виникнення, зміст, носії, типологія.
Проблема взаємовпливу правої та політичної культури. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
