Середня освіта у Сполучених Штатах Америки

Середня освіта у Сполучених Штатах Америки триває 12 років — від 6 до 18 років, її модель має таку структуру: початкова (елементарна) школа (від 6 до 12 років); середня школа (коледж середньої освіти) найчастіше складається з двох ступенів: молодшої і старшої школи, але ще існують 4-річні середні школи, комбіновані молодші середні школи.

Програма початкової школи (1— 6 класи) включає англійську мову, літературу, математику, природознавство, суспільствознавство, трудове навчання, цикл естетичної освіти (малювання, музика, співи, ліплення), спорт і фізичне виховання.

Молодша середня школа (юніор хай скул — 7—9 класи) одну третину навчального часу відводить на вивчення загальної для всіх програми: англійська мова та мовленнєва культура, математика, природничі дисципліни, історія США, всесвітня історія, фізичне виховання. Решта навчального часу віддається на вивчення елективних курсів (за вибором).

Старша середня школа (сенсор хай скул — 7—9 класи) пропонує вивчення п'яти обов'язкових предметів і багато навчальних профілів від академічної до професійної спрямованості.

Навчаються учні п'ять днів на тиждень з 8.30 до 16.00 год. У середині дня є перерва на відпочинок і обід.

Найбільшу увагу привертає до себе освіта Японії. За висловом японського вченого Кадзуо Ісідзаки, якщо американська середня освіта дуже різноманітна, то японській властивий перебільшений уніформізм. Програми середньої освіти Японії передбачають великий обсяг обов'язкових для вивчення предметів.

Загальна середня освіта цієї країни реформувалася у 60—90 роках. У цей період були прийняті нові програми для початкової, молодшої і старшої шкіл. На початку 90-х років у старшій середній школі стандартами передбачалися програми обов'язкової і елективної освіти. Обов'язкова програма складалася з 8 предметів: японська мова, суспільствознавство, математика, природничі науки, фізичне виховання і гігієна, мистецтво, іноземна мова, домоведення і економіка. На ці предмети відводилося 90 відсотків навчального часу. На елективне навчання відводилося 10 відсотків навчального часу. Крім цього, не менше однієї години на тиждень відводилося на позакласну навчальну діяльність.

З часом навчальні заклади отримали право самостійно коректувати зміст обов'язкової і спеціальної програм, а також позакласної діяльності. Але учні, які мріяли вступати до вищих навчальних закладів, віддавали перевагу не елективним, а державним програмам навчання. Тому Центральною Радою з освіти було прийнято рішення, за яким учні мають право вибирати не тільки навчальний заклад, а й програми навчання, навчальні курси. У зв'язку з цим передбачено три види програм навчання: обов'язкові, спеціальні, інтегровані.

Обов'язкова програма передбачає більше обов'язкових предметів (концентрів), їх дев'ять. Але при цьому реконструйовано деякі концентри (розділені на декілька курсів або об'єднані). З'явилися і нові концентри: "Інтегровані наукові знання" (включає зміст знань про енергоресурси, енергетику, біотехнологію); домоведення, обов'язковість пояснюється демографічною перспективою зростання тривалості життя японців, які зможуть у старості самостійно себе обслуговувати.

Крім обов'язкової програми, учням пропонується самостійно вибрати курси для вивчення у школі. Таких курсів у дев'яти концентрах близько 60. Наприклад, у концентрі "інтегровані наукові знання" можна вибрати курси з фізики, хімії; біології та геології.

Спеціальні програми мають шість обов'язкових концентрів, але кількість курсів до них становить 184 спеціальні програми. До складу спеціальних програм входять курси професійного навчання.

Інтегровані програми включають обов'язковий зміст знань, а також передбачають спеціальну підготовку.

Закон освіти в Японії передбачає обов'язкову безкоштовну 9-річну освіту. В Японії діють муніципальні, загальнонаціональні і приватні школи. Загальна освіта має три структурні ступені: 6 років початкової школи (чогакко), 3-річна молодша середня школа (чугакко), 3-річна старша середня школа (кото-гакко). Повна середня освіта —12 років.

Початкова освіта починається з 6 років. Більшість програмного часу в ній відведено вивченню японської мови, арифметики, останній час діти вивчають природознавство, суспільствознавство, музику, уроки. моралі, мистецтво, фізичну культуру, ручні вироби.

Середня освіта складається з обов'язкової молодшої середньої і необов'язкової старшої середньої школи. Якщо до молодшої середньої школи вступають без іспитів, то до старшої середньої школи необхідно складати іспити. У молодшій середній школі учні вивчають японську мову, англійську мову, математику, природничі науки, каліграфію, музику, мистецтво, фізичну культуру, факультативи. У старшій середній школі перевага надається математичним і природничим наукам, суспільствознавству, японській мові, а також вивчаються і освоюються фізичне виховання, гігієна, мистецтво, іноземна мова, господарство та економіка, інтегровані наукові знання.

Якщо порівнювати предмети, що вивчають японські і українські учні, то можна зазнач яги, що розбіжностей мало. А може, наші діти ще й більше вивчають. Значить, справа не тільки у предметах, а й у їхньому змістовому наповненні, що потрібно проаналізувати дидактикам. Але справа не тільки у змісті освіти, а й у освітніх технологіях. У Японії в школах і між школами проводяться конкурси різних тематичних спрямованостей. Найпопулярнішими вважаються різноманітні технічні конкурси, олімпіади. Сутність їх полягає в тому, що перед учнями певного віку, які володіють базовими знаннями, ставиться проблемно-практичне завдання, виконання якого приносить конкретний практичний результат. Тож змагання носять інтелектуально-прикладний характер. Перемагає той, у кого кращий проект.