Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”читель €к творець педагог≥чного процесу




”чительська д≥€льн≥сть маЇ творчий характер. ѕедагог≥чна творч≥сть Ч складний процес, €кому передують численн≥ п≥дготовч≥ етапи: тривале обдумуванн€, первинне переживанн€ зм≥сту уроку, визначенн€ ч≥тких його контур≥в ≥ найважлив≥ших елемент≥в, виб≥р ефективних прийом≥в роботи учн≥в ≥ самого вчител€. јле чи не означаЇ це, що педагог≥чна творч≥сть Ч процес заорган≥зований? јдже чому часто в≥д "в≥дм≥нних" розробок уроку на самому уроц≥ не лишаЇтьс€ й сл≥ду? „ому, приход€чи в клас, ми часом миттЇво перебудовуЇмо заздалег≥дь заплановане, подумки емоц≥йно вив≥рене ≥ проводимо урок не за планом? ћабуть, тому, що починають д≥€ти певн≥ коригуюч≥ фактори педагог≥чноњ творчост≥.

≤мпров≥зац≥€. ÷е одна з характеристик р≥вн€ розвитку майстерност≥. ≤мпров≥зац≥€ ≥ педагог≥чний експромт лежать в основ≥ педагог≥чноњ творчост≥, в њњ природ≥. ÷е свого часу п≥дкреслював ј. —. ћакаренко, говор€чи, що негайний анал≥з ≥ негайна д≥€ Ч обов'€зкова умова усп≥шноњ д≥€льност≥ вчител€. Ѕудь-€ка "загот≥вл€" уроку Ч лише його еск≥з, що оживаЇ т≥льки завд€ки педагог≥чн≥й ≥мпров≥зац≥њ. “ривала творча п≥дготовка до уроку зовс≥м не суперечить педагог≥чн≥й ≥мпров≥зац≥њ, а, навпаки, передбачаЇ њњ. Ѕ≥льше того, вона неможлива без докладноњ та серйозноњ п≥дготовки до роботи ≥ зумовлена нею. ўоб ум≥ти ≥мпров≥зувати, треба управл€ти своњм психолог≥чним станом, волод≥ти мистецтвом в≥льного сп≥лкуванн€, оск≥льки педагог≥чна ≥мпров≥зац≥€ Ч внутр≥шньо оч≥куваний, але зовн≥ неспод≥ваний дл€ вчител€ момент, коли най€скрав≥ше ви€вл€Їтьс€ педагог≥чне "я". ≤мпров≥зац≥ю зумовлюють: неспод≥ване становище в клас≥; раптова ≥де€, що найповн≥ше в≥дпов≥даЇ зм≥сту уроку; спонтанна ситуац≥€-спогад; випадкове ви€вленн€ залежностей у лог≥ц≥ матер≥алу, €к≥ не були вз€т≥ до уваги; самоконтроль у процес≥ уроку. ”сп≥х ≥мпров≥зац≥њ визначають так≥ най≥стотн≥ш≥ умови, €к добре знанн€ предмета ≥ в≥льне волод≥нн€ матер≥алом; добре знанн€ колективу учн≥в, ум≥нн€ в≥льно триматис€ перед аудитор≥Їю; навички в≥льного сп≥лкуванн€; високий р≥вень психолого-педагог≥чноњ п≥дготовки, методичноњ п≥дготовки; добре розвинена педагог≥чна фантаз≥€; висока загальна культура, вм≥нн€ створювати передбачуван≥ педагог≥чн≥ ситуац≥њ та д≥€ти в них. ќтже, ≥мпров≥зац≥€ в практиц≥ вчител€ Ч €вище досить часте. њњ можуть зумовити настр≥й учн≥в, повед≥нка окремих ≥з них, конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, асоц≥ац≥њ тощо.

¬иди ≥мпров≥зац≥й.  р≥м педагог≥чноњ ≥мпров≥зац≥њ, безпосередньо в клас≥ ≥снуЇ ще один њњ вид, що стосуЇтьс€ пер≥оду п≥дготовки уроку. ЅуваЇ так, що п≥дготовка вчител€ до уроку складаЇтьс€ незвичайно. ≤нод≥ вчитель в≥дразу, дуже швидко, без докладного обдумуванн€ переходить в≥д задуму до його вт≥ленн€, не детал≥зуючи уроку. —аме педагог≥чна творч≥сть у ц≥ хвилини перебуваЇ б≥л€ свого джерела, коли ≥де€, що з'€вл€Їтьс€, ще недостатньо оформилас€.

Ќайпоширен≥ша в педагог≥чн≥й практиц≥ ≥мпров≥зац≥€, в основ≥ €коњ лежить вплив на учн≥в. ÷ей вар≥ант можна було б назвати ≥мпров≥зац≥Їю "≥ззовн≥", коли джерелом стають фактори, що коригували недисципл≥нован≥сть.

≤снуЇ ≥нший вар≥ант Ч ≥мпров≥зац≥€ "зсередини", коли вчитель знаходить раптом у самому соб≥ матер≥ал дл€ њњ зд≥йсненн€ (неспод≥вана асоц≥ац≥€ на уроц≥, спогад, аналог≥€ тощо).

≤мпров≥зац≥ю може породжувати ≥ сама лог≥ка викладу навчального матер≥алу, €ку вчитель не пом≥тив ран≥ше. ƒл€ такоњ ≥мпров≥зац≥њ необх≥дна активна участь мисленн€.

ўе один вид ≥мпров≥зац≥њ пов'€заний ≥з критикою вчителем власного уроку в процес≥ самого уроку. —амокритика неспод≥вана ≥ зумовлюЇ педагог≥чну ≥мпров≥зац≥ю.

“ворчий акт залучаЇ до роботи все мисленн€. ƒл€ розв'€занн€ складного завданн€ буваЇ мало лише "близьких" знань, ≥ вчитель моб≥л≥зуЇ потенц≥йн≥ ресурси св≥домост≥, њх "огл€д" зд≥йснюЇ механ≥зм ≥нтуњц≥њ, коли в≥н д≥став установку на пошук. ѕ≥дсв≥домий механ≥зм, отримавши,завданн€ в≥д св≥домого апарату, анал≥зуЇ результати своЇњ роботи ≥ св≥домост≥ не в≥дразу, а з б≥льшим чи меншим зап≥зненн€м щодо моменту ' одержанн€ наказу. ћехан≥зм ≥нтуњц≥њ не припин€Ї своЇњ справд≥ невтомноњ д≥€льност≥ нав≥ть тод≥, коли вчитель уже "забув" про настанову на пошук, дану своЇму мозку, ≥ це призводить до неспод≥ваних р≥шень Ч "ос€вань" Ч це ще одна педагог≥чна ≥мпров≥зац≥€, €ка межуЇ з педагог≥чним в≥дкритт€м.

ѕедагог≥чне в≥дкритт€. ѕедагог≥чне в≥дкритт€ Ч дуже ц≥каве €вище, воно Ї одночасно ≥ науковим, ≥ художн≥м в≥дкритт€м. «нанн€ педагог≥ки, психолог≥њ, методики Ч науковий фонд педагог≥чного в≥дкритт€. ћайстерн≥сть, артистизм, ум≥нн€ д≥€ти в р≥зних педагог≥чних обставинах Ч своЇр≥дна художн€ основа педагог≥чного в≥дкритт€. ѕочаток творчоњ роботи пов'€заний з усв≥домленн€м факту њњ складност≥. ƒумка працюЇ наполегливо в певному напр€м≥, шукаючи розв'€занн€ завданн€. ” цей момент ≥нша думка, що розвиваЇтьс€ незалежно в≥д першоњ, раптово "перетинаЇтьс€" з першою ≥ н≥би "п≥дказуЇ" розв'€занн€ завданн€ наведенн€м на певну ситуац≥ю, аналог≥ю тощо. “аку "п≥дказку" можна назвати "трампл≥ном" дл€ досл≥дницькоњ думки, що прагне подолати п≥знавальний бар'Їр на шл€ху до п≥знанн€ ≥стини.

ѕедагог≥чне натхненн€. Ќатхненн€, за в≥домим висловом ¬. √. ЅЇл≥нського, Ч "це раптове проникненн€ в ≥стину". як провести один ≥ той самий урок дв≥ч≥, трич≥ на день, дес€тки раз≥в прот€гом к≥лькох рок≥в ≥ сотн≥ Ч за час ус≥Їњ педагог≥чноњ д≥€льност≥? “ворч≥ уроки н≥коли не будуть схожими м≥ж собою, нав≥ть €кщо вони присв€чен≥ одн≥й тем≥. ¬ивченн€ основ театральноњ педагог≥ки допоможе вчителю зробити св≥й урок, що багато раз≥в повторюЇтьс€, заново творчим: це повна свобода т≥ла, тобто зв≥льненн€ його в≥д напруженн€, а отже, зм≥цненн€ голосу, дикц≥њ, м≥м≥ки. ѕостава голосу, м≥м≥ки, ум≥нн€ п≥двестис€, ум≥нн€ с≥сти Ч усе це дуже важливо дл€ педагога. ”читель, на в≥дм≥ну в≥д живописц€, письменника, композитора, повинен ум≥ти надихати тод≥, коли його урок Ї в розклад≥, а це вже мистецтво, €ке приходить ≥з досв≥дом, унасл≥док великоњ роботи над собою. ƒжерелом мистецтва вчител€ Ї рад≥сть сп≥лкуванн€, рад≥сть дос€гнутоњ мети.

”читель повинен ум≥ти орган≥зовувати ≥ свою педагог≥чну увагу, не втрачати контролю за нею, не допускати розгубленост≥, безпорадност≥. ”вага педагога маЇ бути зосереджена на найголовн≥шому, не давати не≥стотному в≥двол≥кати себе.

—т≥йку ≥ спр€мовану увагу виробл€ють тренуванн€м, вправами в процес≥ практичноњ роботи.

”мови ≥ джерела творчост≥ вчител€. “ворч≥сть Ч це специф≥чна людська д≥€льн≥сть, принципово нова, перетворююча. ”читель з наставника, ментора, глашата€ знань перетворюЇтьс€ в ученого особливого, вищого типу, €кий поЇднуЇ в соб≥ педагога-експериментатора, теоретика ≥ практика, кер≥вника дит€чого колективу, тонкого психолога-виховател€. ¬идатний педагог ѕ. ѕ. Ѕлонський писав, що "...справжн≥й учительне енциклопедичний словник, а —ократ". Ќоваторство ≥ творч≥сть завжди були властив≥ вчительськ≥й д≥€льност≥, ув≥йшли в њњ традиц≥њ, але треба прагнути, щоб вони були масовими. «наченн€ досл≥дницькоњ д≥€льност≥ вчител€ не раз п≥дкреслював ¬. ќ. —ухомлинський, св≥домою Ї його рекомендац≥€ кер≥вникам осв≥ти: "якщо ви хочете, щоб прац€ приносила вчителю рад≥сть, щоб повс€кденне проведенн€ урок≥в не перетворилос€ в нудну, одноман≥тну повинн≥сть, вед≥ть кожного вчител€ на щасливу стежину творчост≥".

ѕедагог≥чна д≥€льн≥сть за своЇю природою Ч творча. ”читель €к досл≥дник орган≥зовуЇ свою роботу за такими правилами:

1. јнал≥з педагог≥чних ситуац≥й (д≥агноз).

2. ѕроектуванн€ результат≥в в≥дпов≥дно до вих≥дних даних.

3. јнал≥з засоб≥в дос€гненн€ бажаних результат≥в.

4.  онструюванн€ ≥ реал≥зац≥€ навчально-виховного процесу по-новому.

5. ќц≥нка одержаних даних, коригуванн€ д≥€льност≥.

6. ‘ормулюванн€ нових завдань.

–ац≥ональн≥ прийоми, досл≥дницький стиль розумовоњ д≥€льност≥ потр≥бно виробл€ти ще в студентськ≥ роки.

¬≥домий учений-дидактик ћ. ќ. ƒанилов вид≥лив три джерела педагог≥чноњ творчост≥. ѕерше Ч це соц≥альне замовленн€ (висока €к≥сть знань, ум≥нь, навичок учн≥в, усеб≥чний ≥ гармон≥йний розвиток особистост≥). ƒруге Ч це практична д≥€льн≥сть навчально-виховного характеру, усп≥х €коњ залежить в≥д педагог≥чних знах≥док, загадок, в≥дкритт≥в. ÷е сфера первинних педагог≥чних в≥дкритт≥в та винаход≥в, справжнього новаторства педагог≥в. “ретЇ джерело вчительськоњ творчост≥ Ч це досл≥дженн€ педагог≥чного процесу, його зм≥сту, форм ≥ метод≥в. ÷е теоретична й експериментальна д≥€льн≥сть, €ка приводить до нових в≥дкритт≥в, досл≥дницького передового досв≥ду, наукових висновк≥в. ”мовою педагог≥чноњ творчост≥ Ї ≥нтерес, сприйн€тлив≥сть, внутр≥шн€ потреба до рекомендац≥й педагог≥чноњ науки, досв≥ду рац≥онал≥затор≥в ≥ новатор≥в, це зб≥г хоча б €кихось елемент≥в, рекомендац≥й ≥з власним досв≥дом роботи й особливо по€ва ≥нновац≥йного мисленн€. ѕ≥дходи вчител≥в до науковоњ орган≥зац≥њ процесу навчанн€ не Ї однаковими, але кожен в≥дбираЇ з арсеналу педагог≥чноњ науки методи, "прим≥рюЇ" њх в≥дпов≥дно до своњх ≥ндив≥дуальних особливостей, анал≥зуЇ результати.

ѕедагог≥чний "почерк", стиль учител≥в р≥зний: один учитель вважаЇ головним зац≥кавити д≥тей навчально-виховним процесом, ≥нший захоплюЇ учн≥в ч≥ткою лог≥кою викладанн€, ще ≥нший вважаЇ головною динам≥чну наочн≥сть. якщо такий учитель доповнюЇ свою педагог≥чну майстерн≥сть ерудиц≥Їю в певн≥й галуз≥ педагог≥ки, то в≥н визнаЇтьс€ €к висококвал≥ф≥кований спец≥ал≥ст. “ак≥ спец≥ал≥сти стають €дром педагог≥чних читань ≥ конференц≥й, авторами статей у пер≥одичн≥й педагог≥чн≥й прес≥. –озр≥зн€ють масовий, передовий ≥ новаторський педагог≥чний досв≥д, педагог≥чну майстерн≥сть ≥ педагог≥чний талант.

¬ажлив≥ ≥ необх≥дн≥ так≥ умови педагог≥чноњ творчост≥: а) розвиток педагог≥чноњ ≥нтуњц≥њ, €ка властива т≥льки досв≥дченим учител€м з великим досв≥дом, знанн€ми ≥ розвиненими педагог≥чними почутт€ми; б) готовн≥сть до ≥мпров≥зац≥њ (точне влучанн€ в ц≥ль у р≥зних педагог≥чних ситуац≥€х та способах орган≥зац≥њ процесу навчанн€); в) формуванн€ ≥ндив≥дуального стилю, тому що важливим критер≥Їм передового досв≥ду Ї новизна й ориг≥нальн≥сть. ≤нш≥ критер≥њ передового педагог≥чного досв≥ду (актуальн≥сть, зв'€зок з педагог≥чною наукою, результативн≥сть, оптимальн≥сть) також Ї необх≥дними умовами усп≥шноњ педагог≥чноњ творчост≥. «розум≥ло, що не вс€ке новаторство (в≥дкритт€ ≥ винаходи) в педагог≥ц≥ Ї передовим педагог≥чним досв≥дом (наприклад, "урок без учител€", к≥но-урок, "урок проводить учень" не можна вважати передовим педагог≥чним досв≥дом Ч це новац≥њ). ЅуваЇ, що вчител≥ механ≥чно перенос€ть передовий педагог≥чний досв≥д, коп≥юють його (уроки "за Ўаталовим", уроки "за Ћисенковою" та ≥нш≥).

—прийманн€ ≥ засвоЇнн€ передового педагог≥чного досв≥ду Ч необх≥дна, але недостатн€ умова педагог≥чноњ творчост≥. ѕотр≥бно ретельно анал≥зувати р≥зн≥ сторони навчально-виховного процесу, перев≥р€ти, використовуючи педагог≥чну теор≥ю.  .ƒ. ”шинський не розум≥в, €к може вчитель говорити, що йому не потр≥бн≥ педагог≥чн≥ книги, бо в≥н маЇ досить досв≥ду. ќдинична досв≥дчен≥сть Ч н≥що перед досв≥дом стол≥ть, тому сл≥д пост≥йно вивчати педагог≥чну теор≥ю, дос€гненн€ педагог≥чноњ науки, €ка маЇ творчу функц≥ю, тобто функц≥ю створенн€ розумових моделей нев≥домого поки що €вища або д≥њ.

ѕедагог≥ка довгий час розвивалас€ €к нормативна наука, €вл€ла собою зб≥рник практичних рекомендац≥й ≥ правил навчанн€ ≥ вихованн€. Ќормативи мають позитивне ≥ негативне значенн€. Ѕез них часто важко розв'€зати педагог≥чну задачу, але й строге дотриманн€ правил може завдати шкоди. ƒогматизм мисленн€, рецептурн≥сть, шаблон, непри€знь до педагог≥чноњ творчост≥ Ч це результат сл≥пого засвоЇнн€ норм. —ам≥ факти вихованн€ не дають досв≥дченост≥, њх потр≥бно продумати, класиф≥кувати, узагальнити, зробити думкою, так щоб думка, а не факт стала правилом виховноњ д≥€льност≥ педагога. ѕедагог≥чна творч≥сть вимагаЇ вм≥нн€ спостер≥гати, анал≥зувати, досл≥джувати ц≥л≥сний педагог≥чний процес, розкривати його суперечност≥ ≥ руш≥йн≥ сили Ч тому це також умова педагог≥чноњ творчост≥.

—тудентов≥ потр≥бно пам'€тати, що спочатку в≥н здатний спостер≥гати педагог≥чн≥ €вища, пор≥внювати з теоретичними еталонами педагог≥чних д≥й, €к≥ в≥н вивчив на зан€тт€х. …ого оц≥нки спираютьс€ на знанн€ теор≥њ ≥ не Ї досить повними, глибокими ≥ критичними. јле пот≥м процес спостереженн€, пор≥вн€нн€, анал≥зу зм≥нюЇтьс€ в самост≥йн≥й учительськ≥й д≥€льност≥, коли набуваЇтьс€ практичний досв≥д. —вою працю сл≥д глибоко анал≥зувати. ўоб стати майстром, творцем, необх≥дно оволод≥ти законом≥рност€ми педагог≥чного процесу, його глибинними основами ≥ механ≥змами, розчлен€ти складов≥ елементи педагог≥чного процесу ≥ об'Їднувати њх у ц≥л≥сн≥сть, обдумувати кожну частину у зв'€зку з ц≥лим, знаходити в педагог≥чн≥й теор≥њ ≥дењ, висновки, принципи, вид≥л€ти головне завданн€ ≥ способи його оптимального розв'€занн€.

ј. —. ћакаренко не вважав педагог≥чну творч≥сть властив≥стю лише талановитих людей, в≥н сам пост≥йно добивавс€ все нових педагог≥чних ум≥нь, майстерност≥.

ѕедагог≥чний процес Ч це творч≥сть колективна, тому до вчител€ ставитьс€ низка профес≥йних етичних вимог:

1. ”згоджувати своњ ≥дењ з д≥€ми педагог≥чного колективу.

2. ќтримати дозв≥л вищих ≥нстанц≥й на експеримент.

3. ¬исоко ц≥нувати колективний досв≥д ≥ вм≥ти вчитис€ у колег.

4. ѕоважати прогресивн≥ традиц≥њ педагог≥чного колективу, боротис€ ≥з звичками, €к≥ принижують колектив.

5. ќбер≥гати колектив в≥д недоброзичливост≥, нетактовност≥, нетерпимост≥ до критики.

6. «багачувати житт€ педагог≥чного колективу, бути в≥дпов≥дальним.

7. Ѕоротис€ з кастов≥стю, лжеколектив≥змом.

”читель не повинен зупин€тис€ в науковому, духовному, ≥дейному зростанн≥, не можна вказувати дорогу ≥ншим, зупинившись самому. Ќайв≥дточен≥ша педагог≥чна техн≥ка мертва, €кщо вчителю н≥чого сказати ≥ншим. ѕотр≥бно пам'€тати, що потенц≥ал учител€ дуже високий пор≥вн€но з потенц≥алом учн€, але р≥зниц€ потенц≥ал≥в м≥ж ними зменшуЇтьс€. —оц≥альн≥ досл≥дженн€ показують, що 60-70% учн≥в досить добре знають нов≥ дос€гненн€ науки, техн≥ки, культури. Ќелегко ≥ непросто в наш час п≥дтримувати контакт з учн€ми. “ому важливим обов'€зком адм≥н≥страц≥њ школи Ї збереженн€ часу ≥ сил учител€, це сл≥д робити ≥ самому вчителев≥. ¬. ќ. —ухомлинський говорив, що важливою умовою духовного зростанн€ вчител€ Ї його в≥льний час. ÷е ще одна необх≥дна умова педагог≥чноњ творчост≥ вчител€.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 621 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1380 - | 1223 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.