Фізико-механічні способи очищення

Флотація – процес молекулярного прилипання частинок забруднень до поверхні розділу двох фаз. Процес очищення Спар, нафтопродуктів, волокнистих матеріалів флотацією полягає в утворенні системи “частки забруднень – бульбашки повітря”, що спливає на поверхню та утилізується.

Зворотний осмос та ультрафільтрація – процеси фільтрування розчинів через напівпроникні мембрани під тиском, який перевищує осмотичний тиск. Мембрани пропускають молекули розчинника, затримуючи розчинені речовини. При зворотному осмосі відділяються частки, розміри яких не перевищують розміри молекул розчинника, а при ультрафільтрації розмір часток на порядок вищий (високомолекулярні сполуки, завислі частки, колоїди).

Електродіаліз – процес сепарації іонів солей в мембранному апараті, котрий здійснюється під впливом постійного електричного струму. Основним обладнанням є електродіалізатори, що складаються з катіонітових та аніонітових мембран.

Хімічне очищення використовують для зниження корозійної активності стічних вод, видалення з них важких металів, очищення стоків гальванічних дільниць, для окислення сірководню та органічних сполук, для дезинфекції води та її знебарвлення.

Нейтралізація застосовується для очищення стоків гальванічних, травильних та інших виробництв, де застосовуються кислоти та луги. Нейтралізація здійснюється шляхом змішування кислих стічних вод з лугами, додавання до стічних вод реагентів (вапно, карбонат кальцію та магнію, аміак тощо) або фільтруванням через нейтралізуючи матеріали (вапно, доломіт, крейда, вапняк тощо).

Окислення застосовується для знезараження стічних вод від токсичних домішок (мідь, цинк, сірководень, сульфід), а також від органічних сполук. Окислювачами є хлор, озон, кисень, хлорне вапно, гіпохлорид кальцію та інші. В процесі окислення токсичні речовини в результаті хімічної реакції переходять у менш токсичні, які видаляють з води. Очищення окислювачами пов’язана з великими витратами реагентів, тому його використовують лише в тих випадках, коли речовини не можна видалити іншими способами.

Н₂S+O₃= H₂O+SO₂

CN^-+O₃=OCN^-+O₂, 2OCN^-+H₂O+O₃=2HCO₃^-+3O₂+N₂

Відновлення застосовується в тих випадках, коли стічні води містять легко відновлюванні речовини. Ці методи широко використовуються для видалення з стічних вод сполук ртуті, хрому, миш’яку. В процесі очищення неорганічні сполуки важких металів відновлюються до малорозчинних сполук.

4H₂CrO₄+6NaHSO₃+3H₂SO₄=2Cr₂(SO₄)₃+3Na₂SO₄+10H₂O

2CrO₃+6FeSO₄+6H₂SO₄=3Fe₂(SO₄)₃+Cr₂(SO₄)+6H₂O

Cr³⁺+3OH^-=Cr(OH)³

Фізико-хімічні методи.

Коагуляція – процес з’єднання дрібних часток забруднювачів в більші за допомогою коагулянтів. В очищенні стічних вод її використовують для прискорення процесу осадження токнодисперсних часток. Коагулянти (вапняне молоко, солі алюмінію, заліза, магнію, цинку, сірчанокислого кальцію) у воді утворюють пластівці гідроксидів металів, які швидко осаджуються під дією сил ваги. Пластівці мають властивості вловлювати колоїдні та завислі частки. Так як колоїдні частки мають слабкий від”єнмий заряд, а пластівці коагулянтів слабкий позитивний заряд, то між ними виникає взаємне притягання.

Флокуляція – процес агрегації дрібних частинок забруднювачів у воді за рахунок утворення містків між ними та молекулами флокулянтів за рахунок сил Ван-дер-Ваальса. Флокулянти – кремнієва кислота, крохмаль, целюлоза, органічні полімери (поліакриламід, поліетиленамін та інші).

Для освітлення води одночасно використовуються коагулянти та флокулянти, наприклад, сірчанокислий алюміній та поліакриламід.

Сорбція – процес поглинання забруднень твердими та рідкими сорбентами (активованим вугіллям, золою, дрібним коксом, торфом, активною глиною).

Екстракція – вилучення зі стічних вод цінних речовин за допомогою екстрагентів. Її використовують для очищення СВ, які містять феноли, масла, органічні кислоти, іони металів. Екстракція може бути економічно вигідним процесом, якщо вартість речовин, що вилучаються, компенсує всі витрати на її проведення.

Іонний обмін – базується на вилучення зі СВ цінних домішок важких металів, ПАР за рахунок обміну іонами між домішками та іонітами на поверхні розділу фаз “розчин-смола”. За знаком заряду іоніти поділяються на катіоніти та аніоніти, котрі мають відповідно кислі та лужні властивості.

Після всіх описаних вище методів очищення у СВ можуть знаходитися різноманітні віруси та бактерії. Тому з метою запобігання захворюванням СВ перед повторним використанням або перед скидом у водойми підлягають біологічному очищенню.