За допомогою маятника Обербека

 

Мета роботи експериментально визначити момент інерції тіла, момент сили та кутове прискорення; визначити залежність моменту інерції тіла від розподілу його маси відносно осі обертання.

Прилади та обладнання: маятник Обербека, тягарці, лінійка, штангенциркуль, секундомір.

 

Теоретичні відомості

 

Обертальний рух характеризується моментами сили, інерції, імпульсу.

Векторний добуток радіусавектора (рис.1), проведеного з точки О в точку прикладання сили , на вектор тієї сили називають моментом сили відносно точки О:

= .

Напрям вектора визначається за правилом правого гвинта. Числове значення моменту сили:

М = r F sin = F ,

де кут між векторами і , плече сили = r sin.

Моментом імпульсу матеріальної точки масою m, яка рухається з швидкістю v відносно деякої точки О, називають величину = m , або = , де радіус-вектор матеріальної точки, = m її імпульс. L = r m v sin, = (, ).

Рисунок 1

Момент інерції J i матеріальної точки відносно осі це скалярна величина, яка чисельно дорівнює добутку маси матеріальної точки на квадрат її відстані rі до осі

 

Ji = mi ri . (1)

 

Cуму моментів інерції всіх матеріальних точок тіла відносно осі називають моментом інерції твердого тіла відносно осі

J = Ji J = mi ri . (2)

Рівняння руху тіла, що обертається навколо нерухомої точки, має вигляд = . (3)

Це рівняння називають основним законом динаміки обертального руху тіла, закріпленого в одній нерухомій точці:

Швидкість зміни моменту імпульсу тіла, що обертається навколо нерухомої точки, дорівнює результуючому моментові відносно цієї точки всіх зовнішніх сил, прикладених до тіла.

Якщо тіло закріплене у двох нерухомих точках, то рівняння обертального руху тіла відносно осі оz, яка проходить через ці точки,

, (4)

де складова моменту імпульсу вздовж осі оz; складова моменту зовнішніх сил вздовж осі оz.

Рівняння (4) виражає основний закон динаміки для тіла, що обертається навколо нерухомої осі: швидкість зміни моменту імпульсу тіла відносно нерухомої осі обертання дорівнює результуючому моментові відносно цієї осі всіх зовнішніх сил, що діють на тіло.

Ураховуючи, що для абсолютно твердого J = соnst і = J , одержимо

= , або J = ,

де J момент інерції твердого тіла відносно деякої осі; кутове прискорення; момент зовнішніх сил відносно тієї ж осі.

Формули, які описують обертальний рух тіла, легко запам'ятовуються за аналогією до формул поступального руху.

 

Поступальний рух	Обертальний рух
Лінійне переміщення		Кутове переміщення
Лінійна швидкість		Кутова швидкість
Лінійне прискорення		Кутове прискорення
Cила		Момент сили
Імпульс	= m	Момент імпульсу	= J
Маса	m ; ;	Момент інерції	J ; ;
Кінетична енергія	Wк =	Кінетична енергія	Wк =

 

Опис приладу та методу вимірювання

 

Рисунок 2

Залежність кутового прискорення від зміни моменту інерції системи вивчають за допомогою хрестоподібного маятника Обербека (рис.2). Він складається з вала, на якому запресований шків радіусом R, і чотирьох стрижнів у вигляді хрестовини. По стрижнях із поділками вільно переміщуються тіла, положення яких на стрижнях фіксується гвинтами. Маятник приводиться в обертання навколо горизонтальної осі за допомогою тягарця масою m, який ниткою прикріплюють до шківа. Важок опускається з прискоренням і приводить в обертальний рух маятник.

Рівняння руху тягарця за другим законом Ньютона:

ma = mg Fн,

де Fн сила натягу нитки, Fн = m(g a).

Обертальний момент сили відносно осі обертання утворюється силою натягу нитки F_н (силою тертя нехтуємо):

 

M = F_н R = mR(g a),

 

де R радіус шківа.

Прискорення а можна визначити, якщо відомий час t, протягом якого вантаж опускається на відстань h:

 

а = .

Тоді обертальний момент, що діє на саму систему, визначається рівністю:

M = mR . (5)

 

Кутове прискорення а пов'язане з лінійним тангенціальним співвідношенням:

 

а = R або = . (6)

Момент інерції системи обчислюється за формулою J = ,

або J = mR . (7)

 

Такий метод визначення моменту інерції називається динамічним.

 

Порядок виконання роботи