Приклад оформлення бланку завдання

РОЗРОБЛЕНО

- на базі галузевих стандартів вищої освіти МОНУ за напрямом 0402 „Соціологія”, спеціальності 7.040201 „Соціологія”: ОКХ та ОПП спеціаліста (затверджено та надано чинності 25.05.2001 р. Наказом МОНУ №404); Засоби діагностики якості вищої освіти спеціаліста (затверджено та надано чинності 08.11.2002 р. Наказом МОНУ №642);

- на базі стандартів вищої освіти ДУІКТ за напрямом 0402 „Соціологія”, спеціальності 7.040201 „ Соціологія”: варіативна частина ОКХ та ОПП спеціаліста.

ВНЕСЕНО

Кафедрою соціальних технологій Навчально-наукового інституту гуманітарних технологій Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій

ПОГОДЖЕНО

Вченою радою Навчально-наукового інституту гуманітарних технологій Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, протокол №8, від 02 червня 2008р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Методичною радою ДУІКТ 12 червня 2008, протокол №7.

 

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................4

1. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ...............................................4

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ..................................................................................6

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ..............................8

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ РОБОТИ.......................................9

5. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.................................18

6. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД (ЗАХИСТ) ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.................28

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ............................................28

8. ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ..................................................................................32

Додаток А. Зразок оформлення титульного аркушу дипломної

роботи (для денної і заочної форми навчання).............................36

Додаток Б. Зразок бланку завдання......................................................................38

Додаток В. Зразки оформлення бібліографічних описів

у списку використаних джерел.........................................................40

Додаток Г. Висновок рецензента по дипломній роботі.....................................43

Додаток Д. Довідка кафедри про виконану дипломну роботу.........................44

Додаток Е. Титульна сторінка ілюстративних додатків (плакатів)

до дипломної роботи...........................................................................45

Додаток Ж. Приклади варіантів змісту дипломної роботи..............................46

Додаток З. Орієнтовна тематика дипломних робіт............................................48

Додаток К. Приклад оформлення демонстраційних

матеріалів (плакатів)..........................................................................51

 

ВСТУП

Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог галузевих стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівня „спеціаліст” напряму підготовки 0402 „Соціологія”, спеціальності 7.040201 „Соціологія”, варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців спеціалізації „Соціологія ” для надання допомоги студентам у виконанні дипломної роботи згідно до чинних стандартів України і містять основні вимоги щодо змісту та оформлення, організації виконання, порядку захисту й оцінювання дипломної роботи.

Самостійна кваліфікаційна письмова робота є складовою державної атестації, підсумковою дослідницькою роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентами теоретичних знань та практичної підготовки, їх здатність до самостійної роботи в обраній професійній сфері.

 

1. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота – є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента, яке підводить підсумки вивчення ним дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки зі спеціальності 7.040201 „Соціологія” за спеціалізацією „Соціологія ”, та проходження всіх навчальних та виробничих практик, а також проходження переддипломної практики (згідно вимогам ГСВО МОНУ зі спеціальності 7.040201 “Соціологія ”. Наказ МОНУ від 25.05.2001 р. № 404).

Метою виконання дипломного дослідження є вирішення професійної проблеми, що ґрунтується на комплексному опануванні матеріалу і методів дослідження, послідовного викладання, а також практичного застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо вдосконалення діяльності соціолога.

У процесі виконання дипломної роботи студент у відповідності до кваліфікаційних вимог повинен проявити:

- знання загальнотеоретичних, методологічних і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та питання емпіричних досліджень в різних напрямках соціології;

- вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження;

- вміння розробляти наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення технологій соціального управління реальним досліджуваним об’єктом;

- вміння використовувати причинно-наслідкові зв’язки соціальних процесів та явищ в теорії і на практиці.

Дипломна робота повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:

§ містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;

§ містити елементи самостійного дослідження, розрахунки, виконані на ЕОМ;

§ містити обґрунтовані пропозиції на досліджуваному об’єкті;

§ бути належним чином оформленою;

§ мати всі необхідні супровідні документи;

§ бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Дипломна робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів самостійного емпіричного дослідження теми, обґрунтованих пропозицій, відзиву наукового керівника та зовнішньої рецензії, до захисту не допускається.

 

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Дипломна робота виконується на основі поглибленого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об’єкта.

Основні етапи виконання дипломної роботи:

1.Вибір теми і об’єкта дослідження, затвердження теми.

2.Розробка завдання на дипломну роботу, складання календарного плану виконання.

3.Опрацювання літературних джерел і складання плану роботи.

4.Збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики на об’єкті дослідження.

5.Обробка фактичного матеріалу із застосуванням ПЕОМ.

6.Написання першого варіанту тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові.

7.Усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту, оформлення дипломної роботи.

8.Подання роботи на ознайомлення керівництву об’єкта дослідження, отримання відзиву.

9.Подання роботи на кафедру.

10. Зовнішнє рецензування роботи.

11. Захист дипломної роботи у ДЕК.

До виконання дипломної роботи допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план підготовки спеціаліста, завершили комплексну практику з фаху, переддипломну практику та захистили звіти з них.

Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає йому науково-методичну допомогу у самостійній роботі над дипломною роботою. Науковий керівник індивідуально консультує студента, допомагає скласти план дипломної роботи, індивідуальне завдання, а також контролює дотримання графіку виконання дипломної роботи, готує студента до захисту.

Темою дипломної роботи є одна з актуальних проблем сучасної соціології, яка відповідає задачам та умінням, передбаченим варіативною компонентою освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста за спеціалізацією „Соціологія ”.

Основні критерії вибору теми дипломної роботи: її актуальність, ефективність розробки, яка передбачається; новизна, перспективність, відповідність профілю навчання студентів; умови здійснення розробки студентами у межах університету; ступінь відповідності обраної теми тематичній направленості наукової роботи випускаючих кафедр факультету.

Теми і керівники дипломних робіт закріпляються за студентами відповідно до поданих заяв. В заяві повинна бути не тільки вказана назва проблеми, а й точне формулювання обраної теми дипломної роботи із зазначенням підприємства, на базі якого буде виконуватись дана робота. Теми дипломних робіт затверджуються наказом ректора ДУІКТ. Цим самим наказом призначаються керівники дипломних робіт. Як виняток, уточнення й зміна теми дипломної роботи можливі на протязі двох тижнів від початку переддипломної практики, але після відповідного обґрунтування і належного оформлення.

Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри. В разі необхідності студент може користуватися консультаціями окремих викладачів, які залучаються до роботи в університеті. Список наукових керівників дипломних робіт також затверджується ректором ДУІКТ за два тижні до початку переддипломної практики.

Розподіл дипломних робіт, які мають виконуватися студентами, відбувається за принципом наступництва наукового керівництва студентською науковою роботою на попередніх курсах навчання, а також з урахуванням наукових інтересів, які виявлені студентом у цей період.

Тематика дипломних робіт розробляється згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фахівців з „Соціології”, відповідно до затверджених програм вивчених дисциплін і відображає актуальну проблематику сучасної соціологічної теорії та емпіричних досліджень. Тематика щорічно переглядається та поновлюється.

Студентам надається право вибору теми дипломної роботи з наведеного переліку (див. додаток З). Крім того, дипломні роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовлятимуть установи, підприємства і організації різних форм власності і підпорядкування.

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Термін написання дипломної роботи становить 10-12 тижнів.

На початку написання дипломної роботи студент з керівником розробляє розгорнутий план і календарний графік виконання роботи із зазначенням черговості і строків виконання окремих етапів.

Дипломна робота має виконуватися студентом відповідно до затверджених календарного плану та завдання. У випадках відставання від графіку студент зобов’язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

Порушення студентом календарного плану виконання фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри. У разі значного порушення графіку виконання за рішенням кафедри студент-дипломник може бути недопущений до її захисту.

В процесі написання окремих розділів студент представляє їх науковому керівнику на перевірку, виправляє та вносить доповнення у разі необхідності, звітує керівнику про готовність роботи, а в необхідних випадках – перед кафедрою.

За достовірність інформації та обґрунтованість прийнятих в магістерській роботі рішень відповідальність несе студент.

Керівник видає завдання на дипломну роботу (додаток Б), проводить систематичні консультації, рекомендує необхідну літературу, перевіряє виконання завдань, контролює хід роботи та інформує кафедру про стан справ, дає відзив на закінчену дипломну роботу.

Перед написанням слід провести підготовчу роботу. Так, перш за все необхідно проконсультуватися з науковим керівником з приводу змісту майбутньої роботи та її структури. При розробці плану слід виділити два головних етапи: складання попереднього та кінцевого варіантів плану.

Попередній план складається зазвичай після затвердження теми та загального ознайомлення з основними та додатковими літературними джерелами. Кінцевий варіант плану узгоджується з науковим керівником і після цього стає обов’язковим документом. Формулювання назв тем, розділів та підрозділів повинно відповідати визначеним вимогам. До них відносяться: конкретність, відсутність двозначності, небагатослівність.

Дипломну роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри. Він приймає рішення про допуск студента до захисту дипломної роботи на засіданні ДЕК і передає роботу на зовнішню рецензію.

 

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ РОБОТИ

Матеріал дипломної роботи слід подати у такій послідовності:

- титульна сторінка;

- бланк завдання;

- зміст;

- перелік умовних позначень (у разі потреби);

- вступ;

- основна частина (три розділи);

- список використаної літератури;

- додатки.

Завершену і оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на титульній сторінці.

Обсяг дипломної роботи при виконанні із застосуванням технічних засобів не повинен перевищувати 5,5–6,5 авторських аркушів (100–110 сторінок).

Рукопис, поданий до захисту, супроводжується відзивом наукового керівника та зовнішньою рецензією.

Загальна вступна частина містить такі структурні елементи: обкладинка і титульний аркуш (оформлюється згідно зі зразком, додаток А), зміст, перелік умовних позначень (при необхідності).

ЗМІСТ (приклади див. додаток Ж) або план дипломної роботи може займати 1–1,5 сторінки повинен включати: вступ; найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів (підпунктів); найменування додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів. План роботи має відображати суть поставленої проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ подається з нового аркуша. Він має включати пояснення всіх застосовуваних в роботі мало розповсюджених умовних позначок, символів, скорочень і термінів.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У ВСТУПІ (4–5 с.), що розміщується з нової сторінки, обґрунтовується актуальність і практична значущість обраної теми дипломної роботи, особливості постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. Крім того, в цій частині роботи слід чітко визначити мету й завдання роботи (спираючись на план), предмет, об’єкт дослідження і подати коротку інформацію про нього.

Представлення об’єкта дослідження –

Приклад. „Об’єктом дослідження є (назва відповідної сфери соціальної реальності та її енциклопедичне визначення).

Об’єктом дослідження є релігія як особлива сфера духовно-доктринальної свідомості та соціальна нормативна система, яка виконує роль інституційного регулятора соціальних відносин по відношенню до різних етносоціальних спільнот.

Далі слід зазначити використовувані методи та інформаційні джерела дослідження:

§ „У роботі використано........ методи дослідження”.

§ „Інформаційною базою слугували вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси та фактичні дані щодо діяльності.... (об’єкт)”.

За природою свого походження інформацію для виконання дипломної роботи можна класифікувати так:

1) особиста (неформалізована) інформація (збирається особисто в процесі безпосереднього контакту із респондентами в межах сформованої вибірки);

2) науково-текстова інформація, що міститься в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, статтях, тощо;

3) нормативно-правова, нормативно-технічна, статистична, довідкова інформація, отримана із спеціальної літератури;

4) інформація, отримана шляхом проведення спеціального дослідження за проблематикою дипломної роботи.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження …”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

На етапі визначення методології дослідження необхідно обрати та обґрунтувати адекватні до предмету дослідження підходи та методи дослідження. В практиці широко використовують такі методи, як:

Ø методи збору інформації: опитування, інтерв’ю, анкетування, експертні оцінки, соціо-психометричні спостереження групової роботи, тестування тощо;

Ø методи обробки інформації: класифікація даних, порівняння, аналіз взаємовпливу, кореляційний, регресійний, факторний аналіз тощо;

Ø методи визначення проблем: дерево цілей, “мозковий штурм”, “творча конфронтація”, граф проблем, методи оцінки пріоритетів проблем тощо;

Ø методи розробки і оцінки рішень: методи опрацювання альтернативних рішень, методи вибору альтернативних рішень, методи оцінки якості прийнятих рішень.

Студенти повинні критично оцінити відомі їм підходи, методи, прийоми, на основі чого визначити ті, які прийнятні для обраного дослідження.

В ОСНОВНІЙ ЧАСТИНІ роботи слід викласти необхідні відомості про предмет (об’єкт) дослідження, які необхідні та які є достатніми для розкриття сутності даної роботи, висновки і рекомендації з проведеного дослідження.

ОСНОВНА ЧАСТИНА має містити три розділи.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ (історико-теоретичний: 30–35 с.) структурно складається з 3–4 підрозділів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у суспільстві. Розглядаються загальні теоретичні підходи до проблеми з використанням лише літературних джерел з досліджуваної тематики, можливе порівняння різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ (аналітичному 30–35 с.) студент повинен виконати детальний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на емпіричному та практичному матеріалі з обраної теми. В цьому розділі наводяться матеріали досліджень авторів, що мають відношення до соціальної практики та соціальних технологій або ж, якщо робота написана за напрямком теоретичної соціології (методології соціологічних досліджень), робиться узагальнююче-аналітичний огляд різних літературних джерел, де пропонуються ті чи інші моделі розв’язання визначеної пізнавальної (соціально-практичної) проблеми.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність соціальних явищ та процесів, що піддаються спостереженню, вимірюванню, обчисленню, якісному та кількісному аналізу, моделюванню і т.п..

При цьому слід чітко розмежовувати походження використаної при аналізі інформації, яка запозичена з літературних джерел, яка одержана з документів, яка здобута шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

Розділ завершується короткою оцінкою одержаних результатів, з точки зору достовірності, наукової та практичної значущості.

Завданням ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ (емпіричного: 25–30 с.) є розробка авторської програми емпіричного дослідження з обраної теми та реалізація такого дослідження на спеціальним чином організованій вибірці. Емпіричне дослідження може проводитись із використанням опитування, спостереження, експерименту, контент (інтент, івент) аналізу, кейс-стади і т.п. прийнятних в соціології теоретичних та емпіричних методів збору та обробки інформації.

Приклад.

Обсяг висновків – 3-5 с.

На підставі отриманих висновків в роботі слід викласти рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку автора, подальші проблеми дослідження; містять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

З нового аркушу, перед додатками, наводиться список літературних джерел, які подаються у відповідності до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

За необхідності до додатків можуть бути включені:

• ілюстрації та таблиці допоміжного характеру;

• проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини (розрахунки, статистичні дані, копії програм робіт, інструкції, методики, фотографії та ін.).

Обов’язково до рукопису дипломної роботи додаються копії наочних матеріалів, які будуть використовуватись студентом під час захисту (див. додаток Е, додаток К).

5. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дипломна робота має бути виконана комп’ютерним або машинописним способом у відповідності до стандарту на виконання документів з використанням друкуючих та графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210х297 мм) через 1,5 інтервали із розрахунку 28–30 рядків на сторінці, шрифтом Times New Roman, 14 пт.

Текст розміщується на сторінці, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній – 20 мм, правий – 10–15 мм, лівий – 25–30 мм.

Титульна сторінка роботи оформлюється згідно з додатком А.

Після титульного аркушу розміщують послідовно: бланк завдання, зміст, перелік умовних позначень (у разі потреби), вступ, перший, другий, третій розділи, висновки і пропозиції, список використаної літератури, додатки.

Заголовки структурних частин роботи „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 – 4 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки.

До загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Титульний аркуш, бланк завдання, відзив наукового керівника, лист-відзив з організації, яка була об’єктом дослідження і зовнішню рецензію включають до загальної нумерації, але номер сторінки на них не ставлять. Сторінки нумерують арабськими цифрами у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: „1. ВСТУП” або „РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ”.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: „1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

 

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Рис. 2.1. Розподіл диспозицій за шкалою Кеттела (у % щодо вибірки опитуваних n=100)

 

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужка „(рис. 3.1)” або зворот типу: „…як це видно з рис.3.1” або „…як це показано на рис. 3.1”.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 2.3” (третя таблиця другого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

 

Таблиця (номер)

Назва таблиці

 

Приклад.

Таблиця 2.3

 

Окремі супутні показники соціальної роботи

консультативного центру «Мрія»

№ з/п	Назва показника	Стать	Квартали
І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.
1.	Незаміжні жінки	Жін.
2.	Особи з алкозалежністю	Чол.
3.	Наркозалежні	Чол.
4.	Пенсіонери	Чол./ Жін.
5.	Військовослужбовці	Чол.
6.	Студенти	Чол./ Жін.		215,5	231,5
7.	Школярі	Чол./ Жін.
8.	Заміжні домогосподарки	Жін.
9.	Неодружені чоловіки	Чол.
10.	Інші категорії	Чол./ Жін.

 

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: „Продовження табл. 1.2”.

За змістом таблиці поділяються на аналітичні та неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами: „таблиця дає змогу зробити висновок, що …”, „із таблиці видно, що …” і т. ін.

До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціонування, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка.

Загальні правила цитування

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу певного друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворювання цитованого тексту, оскільки найменше ско­рочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, в якій його подано в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту та позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, у середині, наприкінці).

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

У разі непрямого цитування (переказ, викладення думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути дуже точним у передаванні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати посилання на відповідне джерело.

Посилання в тексті дипломної роботи на джерела роблять згідно з їхнім переліком у квадратних дужках, наприклад, „… у працях [1 - 7]…”.

Коли використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі.

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця” пишуть скорочено, наприклад: „…в табл. 1.2”. У повторних посиланнях вживають скорочено слово “дивись”, наприклад: „…див. табл. 1.3”.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Список літератури вимагає розміщення всіх використаних джерел у такій послідовності:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

д) статті з журналів (абетковий порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела;

з) електронні джерела.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (див. додаток В).

Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А, Б, В, …), наприклад: „Додаток А”. Далі, симетрично до тексту, друкується заголовок додатку малими літерами з першої великої літери.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Єдиний додаток позначається як додаток А.

Приклад.

ДОДАТОК Б

МОДА ТА СПОЖИВАННЯ ОЧИМА ЗАПОРІЖЦІВ

Соціологічне дослідження проводилося в Запорізькій області в серпні 2007 року методом роздаткового анкетування за місцем проживання респондентів. Науковий керівник дослідження – доктор соціологічних наук, професор Скідін О.Л., розробка макету вибірки – Зубченко О.С., організація польового етапу – Зоська Я.В. Дисертантом розроблено блок 3 анкети соціологічного дослідження. Генеральна сукупність – 1 605 тис. осіб-жителів Запорізької області віком від 16 років, вибіркова сукупність – 964 респонденти. Тип вибірки – багатоступенева із квотним відбором на останньому ступені (ознаки квоти – стать та вік). За першою ознакою квоти відхилення від контрольного показника (дані обласного управління статистики) становить 0,6%, за другою – 6,1%.

 

1. Де Ви найчастіше купуєте свій одяг? (Можливі декілька відповідей. У відсотках від усіх опитаних. На запитання відповіли 942 респонденти).

В Україні в будь-яких магазинах одягу	40,2
В Україні в магазинах, в яких продається тільки одяг відомих масових брендів	14,8
В Україні в магазинах, де продається тільки одяг відомих брендів від кутюр	4,3
В Україні на ринку купую будь-який одяг, що сподобався	53,1
В Україні на ринку купую одяг масових брендів	5,8
В Україні на ринку купую одяг, який копіює відомі бренди від кутюр	2,1
В Україні на ринку купую одяг, який копіює масові бренди	3,1
За кордоном у будь-яких магазинах одягу	2,5
За кордоном у магазинах, в яких продається тільки одяг відомих масових брендів	2,3
За кордоном у магазинах, де продається тільки одяг відомих брендів від кутюр	0,3
За кордоном на ринку купую будь-який одяг, що сподобався	1,1
За кордоном на ринку купую одяг масових брендів	0,2
За кордоном на ринку купую одяг, який копіює відомі бренди від кутюр	0,2
За кордоном на ринку купую одяг, який копіює масові бренди	0,1
Інше	0,9
Я не купую одяг, а ношу дарований	1,2
Важко визначитись	0,6

 

2. Як часто Ви купуєте новий одяг? (Можлива одна відповідь. У відсотках від усіх опитаних. На запитання відповіли 954 респонденти).

Один раз у сезон	26,6
Двічі у сезон	17,9
Декілька разів у сезон	24,1
Щомісяця	12,2
Декілька разів на місяць	7,2
Щотижня	2,1
Декілька разів на тиждень	0,9
Інше	3,3
Я не купую одяг, а ношу дарований	1,3
Важко визначитись	4,4
Разом	100,0

3. Яким елементам одягу Ви приділяєте особливу увагу, аби виглядати модно?
(Можливі декілька відповідей. У відсотках від усіх опитаних. На запитання відповів
951 респондент).

Костюм	15,9
Сорочка	9,8
Краватка	4,3
Ремінь	7,7
Сукня	7,5
Блуза	8,2
Светр	7,2
Штани (не джинси)	8,3
Джинси
Взуття	33,1
Годинник	7,2
Сумочка	13,1
Ювелірні прикраси	7,7
Біжутерія	4,1
Верхній одяг	11,2
Шуба з натурального хутра	4,1
Інший теплий верхній одяг	0,1
Інше	0,7
Приділяю однакову увагу всім елементам одягу	22,1
Не є модною людиною і не прагну нею бути	13,6
Важко визначитись	4,8

4. Яким елементам одягу Ви приділяєте особливу увагу, аби підкреслити свій статус? (Можливі декілька відповідей. У відсотках від усіх опитаних. На запитання відповіли
954 респонденти).

Костюм	19,6
Сорочка	8,6
Краватка	6,1
Ремінь	4,3
Сукня	4,9
Блуза	6,1
Светр
Штани (не джинси)	5,3
Джинси	7,8
Взуття	23,8
Годинник	6,9
Сумочка	7,8
Ювелірні прикраси	8,9
Біжутерія	3,6
Верхній одяг	8,3
Шуба з натурального хутра	3,7
Інший теплий верхній одяг	-
Інше	0,7
Приділяю однакову увагу всім елементам одягу	26,9
Я не досяг певних соціальних позицій – тому не маю підстав підкреслювати статус	16,3
Важко сказати	5,1

5. За якими елементах одягу Ви можете визначити статус іншої людини? (Можливі декілька відповідей. У відсотках від усіх опитаних. На запитання відповіли 949 респондентів).

Костюм	24,4
Сорочка	8,9
Краватка	11,4
Ремінь	4,9
Плаття	4,7
Блуза	3,4
Светр	1,8
Штани (не джинси)	2,6
Джинси	3,6
Взуття	15,4
Годинник	20,7
Сумочка	11,8
Ювелірні прикраси	13,3
Біжутерія
Верхній одяг	10,6
Шуба з натурального хутра	3,7
Інший теплий верхній одяг	0,1
Інше	0,3
Усі елементи одягу в комплексі	20,8
Важко сказати	20,6

6. Уявіть, що перед Вами дві однакові за якістю та красою речі. Одна з них має логотип відомої марки, відповідно, – коштує дорожче. Які Ваші дії?
(Одна відповідь. У відсотках від всіх опитаних. На запитання відповіли 950 респондентів).

Куплю річ з логотипом, навіть якщо вона вдвічі дорожча за іншу	7,6
Куплю річ з логотипом, навіть якщо вона на 50% дорожча за іншу	4,5
Куплю річ з логотипом, навіть якщо вона на 30-40% дорожча за іншу	4,9
Куплю річ з логотипом, навіть якщо вона на 20% дорожча за іншу	6,8
Куплю річ з логотипом, навіть якщо вона тільки на 5-10% дорожча за іншу	12,2
Куплю річ без логотипу	48,7
Інше	1,5
Важко визначитись	13,6
Не відповіли	0,2
Разом	100,0

Д1. Ваша стать? (У відсотках від усіх опитаних. Відповіли 964 респонденти).

Чоловіча	47,2
Жіноча	52,8
Разом	100,0

Д2. Скільки Вам повних років? (У відсотках від усіх опитаних. Відповіли 964 респонденти).

До 20 років	11,5
20-25 років	19,1
26-35 років	22,0
36-45 років	23,1
46 років і старші	24,3
Разом	100,0

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.

Мова й стиль

Мова й стиль дипломної роботи не мають містити емоційно-експресивних елементів. Для наукового тексту характерними є змістова завершеність, цілісність і зв’язність. Бажано використання конструкції з невизначено-особовими реченнями, наприклад: „Вважається за доцільне запропонувати…”, а не „Я пропоную…”. Викладаючи матеріал, слід користуватися загально­прийнятою термінологією, приділяючи увагу точності її застосування та чіткості формулювань. Скорочення слів у тексті та ілюстраціях, крім використання загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Матеріал має бути викладений у логічній послідовності. Неприпустимим є перехід до розгляду іншого питання, допоки не завершено висвітлення попереднього. Кілька речень, що передають окрему думку, повинні бути чіткими і мати стислу форму.

6. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД (ЗАХИСТ) ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Попередній розгляд ДР на кафедрі соціальних технологій проводиться у формі захисту основних положень ДР. Метою цього захисту є оцінка комісією кафедри рівня готовності роботи у відповідності із затвердженими критеріями. Така оцінка розглядається, перш за все, як важлива форма допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог та його спроможність вчасно завершити та захистити ДР. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями з доопрацювання ДР.

Звіт комісії заслуховується на засіданні Методичної ради НН ІГТ і передбачає:

- оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт в ДЕК;

- виявлення типових проблем у ході підготовки ДР та аналіз причин, що призвели до їх появи;

- розробку заходів щодо забезпечення успішного завершення написання ДР та її захисту в ДЕК.

Комісію створює завідувач кафедри у складі 3 - 4-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри.

Попередній розгляд ДР призначається кафедрою, як правило, не пізніше ніж за три тижні до захисту її на засіданні ДЕК.

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Виконана дипломна робота підписується студентом на титульному листі і надається науковому керівнику, який робить письмовий відзив про зміст роботи (додаток Д), підписує і представляє роботу на кафедру.

Завідувач кафедри контролює відповідність поданої дипломної роботи загальним вимогам і вирішує можливість допуску її до захисту, про що робить відповідний напис на титульному листі дипломної роботи.

Допущена до захисту дипломна робота направляється на зовнішнє рецензування, яке здійснюється висококваліфікованими спеціалістами в галузі соціології, які не працюють у даному навчальному закладі.

Зовнішня рецензія подається у письмовому вигляді і має містити такі складові:

Ø висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної дипломної роботи;

Ø характеристику повноти завдання щодо розкриття теми дипломної роботи, відповідності змісту роботи до завдання;

Ø висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, елементів наукової новизни;

Ø оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення соціологічної діяльності, підвищення його ефективності;

Ø оцінку загальних вражень від дипломної роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення тощо);

Ø інші питання на розсуд рецензента.

Рецензія повинна мати оцінку роботи за прийнятою чотирьохбальною шкалою („Відмінно”, „Добре”, „Задовільно”, „Незадовільно”) оцінки знань. Підпис рецензента засвідчується належним чином (у додатку Г наведено пам’ятку рецензенту дипломної роботи).

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану та програми підготовки спеціаліста зі спеціальності „Соціологія ”. Студенти, що не захистили звіт про практику і у встановлений термін не представили дипломну роботу на кафедру, не допускаються до захисту.

До ДЕК подається зброшурований у твердій палітурці рукопис завершеної дипломної роботи.

Для захисту дипломної роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) подаються:

• виконана дипломна робота з записом висновку завідувача кафедри про допуск студента до захисту;

• письмовий відзив керівника із загальною характеристикою діяльності випускника під час виконання дипломної роботи;

• письмовийвідзив з організації, яка була об’єктом дослідження;

• письмова рецензія на дипломну роботу.

Готуючись до захисту роботи, студент складає тези виступу, оформлює ілюстрований матеріал, продумує відповіді на зауваження, які вказані у зовнішній рецензії.

Ілюстративний матеріал (плакати) має бути у вигляді таблиць, рисунків, схем, які демонструють результати проведених досліджень, основні висновки та пропозиції, що містить дипломна робота.

Тривалість захисту однієї роботи не повинна перевищувати 20 хвилин. Для розкриття змісту магістерської роботи студенту надається не більше 10 хвилин.

Свій виступ на засіданні ДЕК бажано почати зі слів: „Шановний Голова, шановні члени Державної екзаменаційної комісії! На ваш розгляд пропонуються основні положення дипломної роботи на тему …” та закінчити словами: „Доповідь закінчено. Дякую за увагу”.

В своєму виступі студент повинен відобразити:

Ø актуальність теми;

Ø теоретичні і методичні положення, на яких базується дослідження;

Ø результати проведеного аналізу за обраною темою;

Ø конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми або напрями удосконалення відповідних процесів з обґрунтуванням можливості їх реалізації в умовах конкретної організації.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Виступ не повинен містити загальні відомості, теоретичні положення, що містяться у літературних або нормативних документах, оскільки вони не є предметом захисту. Особливу увагу необхідно сконцентрувати на власних розробках, дослідженнях.

Після виступу студента, оголошення відзиву керівника, відзиву з організації, яка була об’єктом дослідження, а також зовнішньої рецензії студент відповідає на задані йому питання Головою і членами ДЕК, а також присутніми на захисті.

В кінці захисту студенту надається можливість відповісти на зауваження рецензента.

По закінченні публічного захисту на закритому засіданні ДЕК обговорюються результати дипломних робіт, приймаються рішення про оцінку та про присвоєння студенту відповідної кваліфікації соціолога.

Диплом із відзнакою видається студентові, який має 75% відмінних оцінок з усіх навчальних дисциплін та практичної підготовки (за умови оцінок „добре” з інших дисциплін), оцінки „відмінно” на комплексному державному екзамені з фаху і захистив дипломну роботу також на „відмінно”.

Студент, який отримав на захисті дипломної роботи незадовільну оцінку, має бути відрахований із ДУІКТ, і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до захисту дипломної роботи протягом наступних трьох років. Повторно дипломна робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускової кафедри про затвердження теми і об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тему дипломної роботи може бути змінено або в межах тієї ж теми матеріали роботи студент може суттєво оновити і доповнити.

Якщо захист дипломної роботи не відбувся з поважних причин, про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор ДУІКТ може подовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захисту дипломних робіт, але не більше як на один рік.

Незалежно від причин повторний захист дипломних робіт, складання державних кваліфікаційних екзаменів у той же рік категорично забороняється (ГСВО МОНУ зі спеціальності 7.040201 “Соціологія ”. Наказ МОНУ від 08.11.20 2002 р. № 642).

На всіх засіданнях ДЕК складається протокол, в який вносяться відповідні оцінки за складання екзаменів і захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, оцінюється набутий освітній рівень.

Протоколи підписуються Головою і членами ДЕК, що брали участь у засіданні.

Державна комісія по завершенні роботи складає звіт, в якому відображає основні кількісні показники щодо рівня і якості успішності по проведених державних кваліфікаційних екзаменах і захистах, характеристики виконаних дипломних робіт щодо впровадження конкретних пропозицій у практику підприємств галузі, застосування сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій в аналітичних дослідженнях і т. ін. Звіт ДЕК обговорюється на вченій раді університету. Захищені дипломні роботи здаються в архів не пізніше ніж через 3 дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберігаються протягом 5 років.

 

8. ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ

 

Критерії оцінки дипломної роботи (ДР) є методичним засобом що використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам Галузевого стандарту вищої освіти.

ДЕК може прийняти до уваги оцінку ДР наукового керівника та експертну оцінку зовнішнього рецензента.

Для оцінювання ДР застосовується 100-балова шкала. Отримана студентом підсумкова оцінка у балах одночасно фіксується у протоколі засідання ДЕК за 4-баловою шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно” чи “незадовільно”).

При аналізі та оцінюванні як самої дипломної роботи, так і рівня презентації її результатів на засіданні ДЕК увага звертається в першу чергу на:

· уміння студента визначати найсуттєвіші проблемні питання, що потребують концептуального вирішення;

· відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

· обсяг масиву опрацьованої інформації;

· різноманітність опрацьованих інформаційних джерел;

· широту й адекватність використаних першоджерел;

· наявність нестандартних елементів аналізу та діагностики;

· різноманітність використаних способів зіставлення інформації;

· здатність студента до комбінування та рекомбінування вихід­ної інформації;

· глибину опрацювання вихідного матеріалу;

· глибину опрацювання проблеми;

· адекватність запропонованих заходів виявленим проблемам;

· наявність чітко визначеної позиції автора;

· аргументованість, переконливість обґрунтування запропонованих рішень;

· уміння студента стисло, послідовно і чітко викласти сутність і результати дослідження;

· розвиненість мови викладення роботи, оригінальність стилю;

· наявність посилань на джерела, з яких запозичено будь-яку інформацію, та дотримання етики цитування;

· ступінь самостійності у проведенні дослідження;

· загальне оформлення дослідження;

· якість підготовки наочного матеріалу;

· логічність, конкретність і переконливість доповіді;

· повноту відповідей на запитання;

· здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

· вільне володіння соціологічною термінологією;

· загальний рівень підготовки студента.

До захисту не допускаються роботи, які:

1) написані на тему, що не відповідає наказу;

2) за своїм змістом не відповідають затвердженій темі;

3) не містять програми емпіричного дослідження;

4) не містять положень, що мають зв’язок з особистими напрацюваннями автора.

Таблиця 8.1

Оцінювання якості виконаної дипломної роботи

Критерії оцінювання	Рівень дотримання критерію	Оцінка, балів
1. Ступінь розкриття теоретичних аспектів дослідження	— теоретичні та методичні аспекти дослідження не розкриті
— розкриті основні соціологічні категорії та теоретичні аспекти теми
— досліджені соціальні інструменти, що розв’язують досліджувану проблему
— узагальнена практика емпіричних соціологічних досліджень з обраної теми
2. Повнота аналізу внутрішнього середовища об’єкта	— досліджено динаміку макро-(мезо-, мікро) соціальних показників
— проаналізовано показники, що комплексно характеризують соціальне явище
— проведено соціальну діагностику проблеми, на розв’язання якої спрямоване дослідження
3. Повнота аналізу зовнішнього середовища об’єкта	— відсутнє дослідження зовнішнього середовища об’єкта дослідження
— проаналізовано загальні відомості про зовнішнє середовище об’єкта дослідження
— наведено показники, що комплексно характеризують зовнішнє середовище об’єкта дослідження

 

Продовження табл. 8.1

4. Рівень обґрунтування програми емпіричного дослідження	— вибірка сформована із порушенням методичних вимог
— є наявним авторський інструментарій збору інформації (анкета, контент-аналітична матриця, протокол формалізованого спостереження і т.п).
— надано альтернативні пропозиції та соціальні моделі наслідків їх впровадження
— обґрунтовано шляхи реалізації обґрунтованих пропозицій
— оцінено вплив пропозицій на загальні показники функціонування об’єкта
Разом (max)

Оцінювання захисту виконаної дипломної роботи

6. Вміння викласти основні результати дослідження	— неспроможність чітко та стисло викласти результати дослідження
— стисло і лаконічно викладені основні результати дослідження
— логіка викладення результатів дослідження відповідає спрямуванню та темі роботи
7. Повнота та обґрунтова-ність відповідей на запитання	— студент не спроможний дати відповіді на поставлені запитання
— надані повні відповіді на запитання теоретичного характеру
— надані обґрунтовані відповіді на запитання щодо практичної частини дослідження
Разом (max)

Додаток А

Зразок оформлення титульного аркушу дипломної роботи

(для денної форми навчання)

 

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЮ

зав. кафедри соціальних технологій ДУІКТ

 

____________проф. Остроухов В.В.

" "________________200_ р.

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ

“ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ В РІЗНИХ

СУБКУЛЬТУРНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ”

 

 

напрям підготовки 0402 “Соціологія”

освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

спеціальність 7.040201 “Соціологія ”

 

 

Виконав	_______________ ЛИЧКО О.О.
Керівник, докт. соц.. н., професор	_______________ РОМАНЕНКО Ю.В.

Київ 200_

Додаток Б

Зразок бланку завдання

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (для ДФН)

 

Факультет менеджменту Кафедра СТ Спеціальність: соціологія

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав кафедри___________________

“_______”_____________ 200_ р.

 

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

 

Студента _____________________________________________________________

 

1. Тема роботи __________________________________________________________________

_________________

затверджена наказом по університету № ___ від “___” квітня 200__ р.

2. Термін здачі студентом закінченої роботи на кафедру “___” червня 200___ р.

3. Вихідні дані до роботи __________________________________________

__________________________________

4. Склад розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань до розробки)

______________________________________