Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕезпека життЇд≥€льност≥ в умовах надзвичайних ситуац≥й. (нав≥ть близько 0 ∞—). —при€Ї в≥дмороженню загальне ослабленн€ орган≥зму внасл≥док голодуванн€, втоми або захворюванн€






(нав≥ть близько 0 ∞—). —при€Ї в≥дмороженню загальне ослабленн€ орган≥зму внасл≥док голодуванн€, втоми або захворюванн€. Ќайчаст≥ше в≥дморожують пальц≥ н≥г ≥ рук, а також н≥с, вуха, щоки.

ќзнаки. «алежно в≥д т€жкост≥ розр≥зн€ють чотири ступен≥ в≥дмороженн€ тканин: ≤ Ч почервон≥нн€ ≥ набр€к, II Ч утворенн€ пухир≥в; III Ч омертв≥нн€ шк≥ри та утворенн€ струпа; IV Ч омертв≥нн€ частини т≥ла.

ƒопомога. –озтиранн€ ≥ з≥гр≥ванн€ на м≥сц≥ под≥њ. Ѕажано розм≥стити потерпшого б≥л€ джерела тепла (наприклад, б≥л€ вогнища) ≥ тут продовжувати розтиранн€.  раще розтирати в≥дморожену частину спиртом, гор≥лкою, одеколоном, а €кщо њх немаЇ, то м'€кою рукавицею, хутровим ком≥ром. Ќе можна розтирати сн≥гом. ѕ≥сл€ порожев≥нн€ в≥дморожене м≥сце витирають насухо, змочують спиртом, гор≥лкою або одеколоном ≥ утеплюють ватою або тканиною. Ќеобх≥дно пам'€тати, що од€г ≥ взутт€ з в≥дморожених частин т≥ла зн≥мати треба дуже акуратно, €кщо ж це зробити не вдаЇтьс€, треба розпороти ножем ту частину од€гу або взутт€, €к≥ утруднюють доступ до ушкоджених д≥л€нок т≥ла.

* ѕерегр≥ванн€. “рапл€Їтьс€ внасл≥док тривалого перебуванн€ в умо
вах високоњ температури та вологост≥, на сонц≥ без захисного од€гу,
при ф≥зичному навантаженн≥ у нерухомому вологому пов≥тр≥. –озр≥зн€
ють к≥лька ступен≥в перегр≥ванн€.

ќзнаки. Ћегкий ступ≥нь Ч * загальна слабк≥сть, * нездужанн€, * запамороченн€, * нудота, * п≥двищена спрага, * шк≥ра обличч€ червон≥Ї, вкриваЇтьс€ потом, * пульс ≥ диханн€ прискорюютьс€, * температура т≥ла п≥двищуЇтьс€ до 37,5...38,9 ∞—.

—ередн≥й ступ≥нь Ч температура т≥ла Ч 39-40 ∞—, сильний головний б≥ль, р≥зка м'€зова слабк≥сть, мигот≥нн€ в очах, шум у вухах, бол≥ в д≥л€нц≥ серц€, виражене почервон≥нн€ шк≥ри, сильне потовид≥ленн€, посин≥нн€ губ, прискоренн€ пульсу до 120...130 уд./хв., часте ≥ поверхневе диханн€. —постер≥гаютьс€ також блюванн€, понос.

“€жч≥ ступен≥ перегр≥ванн€ т≥ла квал≥ф≥куютьс€ по-р≥зному: €кщо температура пов≥тр€ висока ≥ його волог≥сть п≥двищена, йдетьс€ про тепловий удар, €кщо довго д≥€ли сон€чн≥ промен≥ Ч про сон€чний. ѕри цьому температура т≥ла п≥дн≥маЇтьс€ вище 40 ∞—, настаЇ непритомн≥сть, шк≥ра потерп≥лого стаЇ сухою, у нього починаютьс€ судоми, порушуЇтьс€ серцева д≥€льн≥сть, зупин€Їтьс€ диханн€.

ƒопомога. ¬ легких випадках потерп≥лого покласти в зат≥неному м≥сц≥, давати необмежену к≥льк≥сть питного. ¬ т€жких випадках перенести його в затемнене прохолодне м≥сце, розд€гнути, обмити т≥ло прохолодною водою, прикладати холодн≥ компреси на голову, шию, д≥л€нку серц€. ƒати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. якщо порушуЇтьс€ серцева д≥€льн≥сть, зупин€Їтьс€ диханн€, почати робити штучне диханн€. ¬икликати швидку медичну допомогу, або, п≥сл€ наданн€ першоњ допомоги, доставити потерп≥лого в медичний заклад.

* “ерм≥чн≥ оп≥ки. ¬иникають при д≥њ на в≥дкрит≥ д≥л€нки т≥ла високоњ
температури (полум'€, потрапл€нн€ на шк≥ру гар€чоњ р≥дини, розпечених
предмет≥в тощо).



5. Ѕ≈«ѕ≈ ј ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ¬ ”ћќ¬ј’ Ќјƒ«¬»„ј…Ќ»’ —»“”ј÷≤…


ќзнаки. «алежно в≥д т€жкост≥ розр≥зн€ють чотири ступен≥ оп≥ку: ≤ Ч почервон≥нн€ шк≥ри ≥ њњ набр€к; II Ч пухир≥, наповнен≥ жовтуватою р≥диною; III Ч утворенн€ некрозу шк≥ри (струп≥в); IV Ч обвуглюванн€ тканин. ќп≥ки завжди супроводжуютьс€ сильними бол€ми в пошкоджен≥й частин≥ т≥ла. „им б≥льше обпечена поверхн€ ≥ чим глибше пошкодженн€ тканин, тим важчий оп≥к. ќп≥ки 1/3 -1/2 поверхн≥ т≥ла ≥ б≥льше Ї небезпечними дл€ житт€ потерп≥лого. «агальний стан потерп≥лого при значних оп≥ках дуже т€жкий. ћожливе виникненн€ шоку.

ƒопомога. Ќеобх≥дно швидко вивести або винести потерп≥лого з зони вогню, припинити контакт з гар€чими речовинами. ѕри займанн≥ од€гу треба негайно його загасити ≥ зн€ти тл≥юч≥ залишки. «алишки од€гу, що прилипли до т≥ла н≥ в €кому раз≥ не можна здирати, а обережно зр≥зати ножиц€ми. Ќа обпечену поверхню накласти ватно-марлеву пов'€зку, змочену в спирт≥. якщо Ї 0,5% розчин новокањну, то ним зрошують обпечену поверхню.

ѕри оп≥ках незначного розм≥ру ≤ ступен€ можна обмежитись змазуванн€м обпеченоњ частини шк≥ри 2Ч3% розчином марганцевокислого кал≥ю та накладанн€м стерильноњ пов'€зки (на обличч€ пов'€зку накладати не сл≥д).

” випадку значних оп≥к≥в потерп≥лого потр≥бно загорнути в чисте простирадло, а зверху Ч в теплу ковдру. ¬ раз≥ значних оп≥к≥в к≥нц≥вок потр≥бно накласти на них транспортн≥ шини.

ѕотерп≥л≥ з≥ значними оп≥ками, €к≥ супроводжуютьс€ т€жким загальним станом, повинн≥ отримувати необмежену к≥льк≥сть питного: водно-сол€ний розчин (одна чайна ложка сол≥ та 1/2 чайноњ ложки соди на 1 л води), гар€чий та солодкий чай тощо. ƒл€ зменшенн€ болю дати потерп≥лому таблетку обезболюючого або 100-150 мл вина чи горшки. “аких потерп≥лих, а також потерп≥лих з оп≥ками II-IV ступен≥в, незалежно в≥д площ≥ пошкодженн€, потр≥бно негайно направити до медичного закладу. ѕ≥д час транспортуванн€ не допускати переохолодженн€ потерп≥лого, до обпечених д≥л€нок не можна торкатис€ руками, не можна проколювати пухир≥ ≥ в≥дривати шматки од€гу, що прилипли до м≥сць оп≥ку, не можна накладати маз≥, порошки, робити примочки.

* ’≥м≥чн≥ оп≥ки. ¬иникають внасл≥док д≥њ на дихальн≥ шл€хи, шк≥ру ≥ слизов≥ оболонки концентрованих неорган≥чних та орган≥чних кислот, луг≥в, фосфору, ≥нших речовин. ѕри гор≥нн≥ або вибухах х≥м≥чних речовин утворюютьс€ термох≥м≥чн≥ оп≥ки.

ќзнаки. ќсновн≥ зовн≥шн≥ ознаки х≥м≥чних оп≥к≥в аналог≥чн≥ терм≥чним оп≥кам. «а глибиною ураженн€ тканин х≥м≥чн≥ оп≥ки також под≥л€ютьс€ на чотири ступен≥.

ќп≥ки кислотами дуже глибок≥, на м≥сц≥ оп≥ку утворюЇтьс€ сухий струп. ¬≥д азотноњ кислоти в≥н маЇ св≥тло-жовтий кол≥р, с≥рчаноњ кислоти Ч с≥ро-б≥лий з наступною зм≥ною до коричнево-чорного кольору. ќбпечен≥ лугами частини т≥ла мають бл≥дий кол≥р. ѕри оп≥ку лугами тканина волога, тому ц≥ оп≥ки перенос€тьс€ важче, н≥ж оп≥ки кислотами.

ƒопомога. якщо од€г потерп≥лого просочивс€ х≥м≥чною речовиною, його треба швидко зн€ти, розр≥зати чи роз≥рвати на м≥сц≥ под≥њ. ѕот≥м механ≥чно видал€ють речовини, що потрапили на шк≥ру (наприклад, вапно), енерг≥йно змивають






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 397 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1319 - | 1255 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.