Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћ. Ќебезпеки, що призвод€ть до надзвичайних ситуац≥й та заходи зниженн€ њх насл≥дк≥в





јбсолютно неприпустимо курити ваг≥тним ж≥нкам. “ютюнов≥ отрути не затримуютьс€ плацентою, а в≥льно проникають у кров плоду. як ми вже говорили, н≥котин звужуЇ судини, тому пл≥д одержуЇ менше поживних речовин ≥ кисню, н≥ж потр≥бно. ћедицина також застер≥гаЇ: у ж≥нок, €к≥ кур€ть, недоношен≥ та мертв≥ д≥ти народжуютьс€ в 2-3 рази част≥ше, н≥ж у тих, що не кур€ть, а новонароджен≥ д≥ти здеб≥льшого мають масу т≥ла на 100-200 г меншу в≥д маси т≥ла новонароджених, матер≥ €ких не кур€ть.

ƒ≥вчатам треба твердо запам'€тати, шо в≥д кур≥нн€ ж≥нка швидше стар≥Ї, ран≥ше з'€вл€ютьс€ зморшки на обличч≥, жовт≥ють зуби, неприЇмно тхне з рота, груб≥Ї голос.

«губна д≥€ тютюну не обмежуЇтьс€ зм≥нами в орган≥зм≥ курц€. ¬ закритому прим≥щенн≥ п≥д час кур≥нн€ скупчуЇтьс€ велика к≥льк≥сть тютюнового диму. ѕеребуваючи в цьому прим≥щенн≥, його вдихають ≥ люди, €к≥ не кур€ть. ѕ≥драховано, що людина, €ка перебуваЇ прот€гом години в накуреному прим≥щенн≥, вдихаЇ ст≥льки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. —л≥д зазначити, що пасивний курець потрапл€Ї у такий же стан, що й курець. ” людини, €ка довгий час перебувала в накуреному прим≥щенн≥, з '€вл€ютьс€ ознаки н≥котиновоњ ≥нтоксикац≥њ (отруЇнн€): виникаЇ головний б≥ль, нудота, квол≥сть.

’оча про шк≥дливий вплив кур≥нн€ на орган≥зм багато говоритьс€ в медичних закладах, школах, прес≥, люди все одно кур€ть. „ому?

ƒо н≥котину дуже швидко звикають. ѕричина Ч в д≥њ н≥котину на орган≥зм людини. —кладов≥ тютюнового диму всмоктуютьс€ в кров ≥ рознос€тьс€ нею по всьому орган≥зму. „ерез 2-3 хвилини п≥сл€ вдиханн€ диму н≥котин проникаЇ всередину кл≥тин головного мозку та ненадовго п≥двищуЇ њх активн≥сть. –азом з цим короткострокове розширенн€ судин мозку та вплив ам≥аку на нервов≥ зак≥нченн€ дихальних шл€х≥в суб'Їктивно сприймаютьс€ курц€ми €к св≥жий приплив сил або своЇр≥дне в≥дчутт€ заспокоЇнн€. ќднак через де€кий час цей стан зникаЇ, в≥дбуваЇтьс€ звуженн€ судин мозку ≥ зниженн€ його активност≥. 1 щоб знову в≥дчути п≥днесенн€, курець т€гнетьс€ за цигаркою. “ому н≥котин вважаЇтьс€ наркотичною речовиною. Ќе своЇр≥дний наркотик, €кий даЇ людин≥ певний короткочасний доп≥нг.

Ќа думку англ≥йського псих≥атра, люди кур€ть не тому, що хочуть курити, а тому, що не можуть припинити.

’вороблив≥ зм≥ни, описан≥ вище, виникають не одразу, а при певному Ђстаж≥ї кур≥нн€. ј молод≥ люди не замислюютьс€ над майбутн≥м ≥ вважають, що жахлив≥ насл≥дки кур≥нн€ њх не оч≥кують.

¬≥дмова в≥д тютюну в будь-€кому в≥ц≥ даЇ суттЇв≥ переваги. ј т≥, хто кинув курити до 30-35 рок≥в мають тривсь≥≥сть житт€ майже таку саму, €к ≥ т≥, хто н≥коли не курив.

«агальновизнано, що покинути курити досить непросто. ≤ все ж зробити це необх≥дно. якщо це н≥€к не виходить, спробуйте хоч трохи захистити св≥й орган≥зм в≥д шк≥дливого впливу ц≥Їњ отрути.

Gt;. Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈ ». ўќ ѕ–»«¬ќƒя“№ ƒќ Ќјƒ«¬»„ј…Ќ»’ —»“”ј÷≤… “ј «ј’ќƒ» «Ќ»∆≈ЌЌя ѓ’ Ќј—Ћ≤ƒ ≤¬ 215


 омб≥нован≥ небезпеки

4.4.1. ѕриродно-техногенн≥ небезпеки

” наш час практично будь-€кий катастроф≥чний процес (забрудненн€, сел≥, зсуви, пилов≥ бур≥ та ≥нш≥ €вища) маЇ комб≥нований характер: техногенний вплив сполучаЇтьс€ з природними €вищами.

ѕриродн≥ стих≥йн≥ €вища Ї в≥дхиленн€ми в≥д звичайних природних процес≥в. ¬они можуть порушити д≥€льн≥сть локальних або рег≥ональних екосистем. јле природне середовище загалом, наприклад, в масштаб≥ вс≥Їњ б≥осфери, може впоратись з насл≥дками природних стих≥й за рахунок саморегулюванн€ за досить невеликий терм≥н. јле дл€ людини вони становл€ть небезпеку через те, що загрожують здоров 'ю та завдають економ≥чних збитк≥в.

“ехногенн≥ небезпеки (авар≥њ на п≥дприЇмствах, транспорт≥ тощо) в багатьох випадках спричин€ють процеси, не властив≥ природним системам, формують ст≥йк≥ за часом в≥дхиленн€ в≥д нормального стану екосистем. ќсобливо небезпечн≥ процеси, €к≥ призвод€ть до накопиченн€ забруднень у заключних ланках ланцюг≥в живленн€.

ƒо природно-техногенних небезпек належать ≥ еколог≥чн≥ небезпеки. ¬ багатьох районах планети спостер≥гаЇтьс€ кризовий стан природного середовища, а де€к≥ еколог≥чн≥ проблеми набули глобального характеру: ► порушенн€ озонового шару, ► посиленн€ парникового ефекту, ► кислотн≥ дощ≥, ► забрудненн€ —в≥тового океану, ► зниженн€ родючост≥ грунт≥в, ► деградац≥€ л≥с≥в та ландшафт≥в, ► зменшенн€ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт€.

* ѕарниковий ефект. Ћюди тис€чол≥тт€ми намагались впливати на, погоду, а зараз ми раптом опинились на пороз≥ суттЇвоњ зм≥ни кл≥мату, спричиненоњ людиною. –озгл€немо цю проблему детальн≥ше. —в≥тлова енерг≥€ проникаЇ кр≥зь атмосферу, поглинаЇтьс€ поверхнею «емл≥, перетворюЇтьс€ в теплову ≥ вид≥л€Їтьс€ у вига€д≥ ≥нфрачервоного випром≥нюванн€. ќднак вуглекислий газ, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших природних компонент≥в атмосфери, ≥нфрачервоне випром≥нюнн€ поглинаЇ. ѕри цьому в≥н нагр≥ваЇтьс€ ≥ в свою чергу нагр≥ваЇ атмосферу. “обто, чим б≥льше в атмосфер≥ вуглекислого газу, тим б≥льше ≥нфрачервоних промен≥в буде поглинуто, тим тепл≥шою вона стане. “емпература ≥ кл≥мат, до €кого ми звикли, забезпечуЇтьс€ концентрац≥Їю вуглекислого газу в атмосфер≥ на р≥вн≥ 0,03%. ¬ наш час люди зб≥льшують концентрац≥ю вуглекислого газу, коли вирубують л≥си та використовують викопне паливо, внасл≥док чого концентрац≥€ вуглекислого газу за XX cm. зросла приблизно на 20%, що може призвести до потепл≥нн кл≥мату. якщо допустити збереженн€ ≥снуючих тенденц≥й, то до 2050року концентрац≥€ вуглекислого газу в атмосфер≥ подвоњтьс€.  омп 'ютерн≥ модел≥ р≥зни кл≥матичних параметр≥в показують, що це призведе до повсюдного потепл≥нн€ на 1,5-4,5∞—. Ќа перший погл€д воно здаЇтьс€ пом≥рним. јле п≥двищенн€ навколишньоњ температури на 4,5-5,5 — вище њњ п≥к≥в, €к≥ дос€гають 38 —, може ви€витись





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 337 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1513 - | 1349 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.