Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 1. Ѕезпека життЇд≥€льност≥. ќсновн≥ пон€тт€ й терм≥ни




Ѕ≈«ѕ≈ ј ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

„астина ≤

”ƒ  910.2:614.8](075.8)

ЅЅ  26.82€73+68.9€73

ƒ53

–ецензенти:

чл.-кор. јѕЌ ”крањни, д-р геогр. наук, проф. ѕ.√. Ўищенко,

ƒ-р геогр. наук, проф. ћ.ƒ.√родзинський

ƒ-р геогр. наук, проф. ¬.¬.—тецюк

–екомендовано до друку ¬ченою радою

 ињвського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка

Ѕерезн€ 2007 року

ƒмитрук, ќ.ё.

ƒ 53 Ѕезпека життЇд≥€льност≥: п≥дручник / ќ.ё. ƒмитрук, ё.¬. ўур. Ц  .: ¬идавничо-пол≥граф≥чний центр " ињвський ун≥верситет", 2008. Ц 272. с.

IS¬N 966-439-001-1

–озгл€нуто теоретичн≥ положенн€, методики, правила та практичн≥ рекомендац≥њ з безпеки життЇд≥€льност≥ в польових експедиц≥йних умовах.

ƒл€ фах≥вц≥в-природознавц≥в: географ≥в, геолог≥в, б≥олог≥в, еколог≥в, краЇзнавц≥в, експедиц≥йних прац≥вник≥в, ≥нструктор≥в туризму, турист≥в-аматор≥в ≥ широкого загалу подорожуючих.

”ƒ  910.2:614.8](075.8)

ЅЅ  26.82€73+68.9€73

√риф надано ћ≥н≥стерством ќсв≥ти ≥ науки ”крањни

(лист є1.4/18-√-455 в≥д 20.02.2008)

IS¬N 966-439-001-1

© ƒмитрук ќ.ё., ўур ё.¬., 2008

©  ињвський нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ “араса Ўевченка,

¬ѕ÷ " ињвський ун≥верситет", 2008


¬—“”ѕ

«ахист людини в≥д вс≥л€ких небезпек в р≥зних умовах њњ ≥снуванн€ Ї нев≥дТЇмною ≥ найдавн≥шою складовою людськоњ життЇд≥€льност≥, що веде початок з часу виникненн€ людства. ”продовж всього цив≥л≥зац≥йного розвитку кожна окрема людина дбала про власну безпеку й п≥клувалас€ про безпеку свого родинного осередку, так само й б≥льшим людським сп≥льнотам та й людству загалом доводилос€ убезпечувати своЇ ≥снуванн€ в≥д небезпечних природних €вищ, хижих тварин тощо. ƒжерелом небезпеки була й лишаЇтьс€ сама людина; в≥йни, збройн≥ конфл≥кти, тероризм, вбивства та ≥нш≥ акти насильства й дос≥ супроводжують розвиток людства.

Ћюдина завжди прогне зробити своЇ житт€ б≥льш безпечним й зручним. ќднак у процес≥ цив≥л≥зац≥йного розвитку дуже часто засоби не в≥дпов≥дають мет≥. ќтриманн€ нових знань й розробка нових технолог≥й супроводжуютьс€ виникненн€м нових нев≥домих ран≥ше небезпек, зростанн€м к≥лькост≥ нещасних випадк≥в, авар≥й й катастроф. —учасна безпека життЇд≥€льност≥ людства загострюЇтьс€ низкою глобальних проблем, що вимагають дл€ свого вир≥шенн€ обТЇднанн€ зусиль вс≥Їњ людськоњ сп≥льноти залученн€ вс≥х найнов≥тн≥ших знань найсучасн≥ших технолог≥й. “ому посилена увага до теоретичних знань ≥ практичних ум≥нь ≥ навичок в галуз≥ безпеки життЇд≥€льност≥ людини на вс≥х р≥вн€х Ц в≥д ≥ндив≥дуального до глобального Ц Ї ц≥лком виправданою.

ѕри цьому необх≥дно зазначити, що ≥снуЇ дуже багато п≥дход≥в, щодо визначенн€ наукового статусу цього напр€мку й конкретного зм≥сту навчальноњ дисципл≥ни Ђбезпека життЇд≥€льност≥ї. Ќин≥ в де€ких п≥дручниках, пос≥бниках ≥ дов≥дниках даЇтьс€ визначенн€ безпеки життЇд≥€льност≥ €к науки, зокрема, науки про комфортну та безпечну взаЇмод≥ю людини ≥з середовищем, в €кому вона перебуваЇ. ѕроте пор€д ≥снуЇ значний масив конкретних технолог≥чних розробок з реального практичного забезпеченн€ безпеки життЇд≥€льност≥ людини.

“ому перш н≥ж заглиблюватись у предметний аспект безпеки життЇд≥€льност≥, зТ€суЇмо спочатку сп≥вв≥дношенн€ пон€ть наука й технолог≥€, €к≥ Ї дуже т≥сно взаЇмоповТ€заними та нев≥дд≥льними одне в≥д одного в найб≥льш загальному ф≥лософському розум≥нн≥.

Ќаука Ц це сфера людськоњ д≥€льност≥, що пов'€зана з набутт€м нових знань про навколишн≥й св≥т, њх узагальненн€м ≥ систематизац≥Їю.

“ехнолог≥€ Ц це сфера людськоњ д≥€льност≥, що пов'€зана з практичною реал≥зац≥Їю наукових знань у процес≥ створенн€ й використанн€ матер≥альних ≥ духовних ц≥нностей.

ћ≥ж цими пон€тт€ми немаЇ ч≥ткоњ меж≥, ≥ њх не можна протиставл€ти одне одному.

Ќаука спри€Ї розвитку технолог≥њ, а технолог≥€ стимулюЇ розвиток науки, реал≥зуЇ њњ результати й забезпечуЇ зворотний зв'€зок.

“ак, фундаментальн≥ науки вивчають об'Їктивн≥ закони природи й сусп≥льства, зд≥йснюють теоретичну систематизац≥ю знань про д≥йсн≥сть.

ѕор€д ≥з фундаментальними ≥снують ≥ прикладн≥ науки (обчислювальна математика, технолог≥€, прикладна математика й ≥н.), а також дисципл≥ни, що виникли на стику к≥лькох фундаментальних наук (наприклад, б≥оф≥зика, еколог≥€, електрон≥ка, ≥нформатика, к≥бернетика й ≥н.), €к≥ мають б≥льш технолог≥чне спр€муванн€ й ор≥Їнтован≥ на практичну реал≥зац≥ю наукових знань.

ќсновними функц≥€ми сучасноњ науки Ї набутт€, опрацюванн€ й теоретична систематизац≥€ об'Їктивних знань про св≥т.

ћетою науки Ї опис, по€сненн€ й передбаченн€ процес≥в та €вищ д≥йсност≥, що становл€ть предмет њњ вивченн€, на основ≥ закон≥в, €к≥ вона в≥дкриваЇ.

 ожна наука маЇ власний обТЇкт ≥ предмет досл≥дженн€, методолог≥чний апарат, структуру досл≥джень, мову.

ќтже, наука в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д повс€кденноњ св≥домост≥ тим, що вона теоретично обірунтовуЇ д≥йсн≥сть, а технолог≥€ реал≥зуЇ теоретичн≥ знанн€ на практиц≥.

“аким чином, ≥снуЇ певний дуал≥зм пон€тт€: Ђбезпека життЇд≥€льност≥ї, що може розум≥тис€ €к наука (загальн≥ та спец≥альн≥ знанн€ про життЇд≥€льн≥сть, основн≥ дестаб≥л≥зуюч≥ чинники, що њњ порушують, ≥мов≥рн≥сть њх виникненн€ тощо) та €к технолог≥€ Ц результат практичного використанн€ наукових знань, практичний ≥нструментар≥й з п≥дтримки та забезпеченн€ реальноњ безпеки життЇд≥€льност≥ в умовах, коли вона порушуЇтьс€.

 

–озд≥л 1. Ѕ≈«ѕ≈ ј ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќЌя““я … “≈–ћ≤Ќ»





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 513 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1393 - | 1249 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.