Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—истема осв≥ти в ”крањн≥ п≥д –ос≥йською ≥мпер≥Їю




ќстанн€ чверть XVIII ст. у розвитку початковоњ осв≥ти в ”крањн≥ позначилась впливом загальнодержавноњ шк≥льноњ реформи, €ку проводив ур€д  атерини II. 1786 р. було затверджено "—татут народних училищ у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ". «а цим статутом у губернських м≥стах запроваджувались головн≥ народн≥ училища (чотирикласн≥ з 5-р≥чним курсом навчанн€), а в пов≥тових Ц мал≥ народн≥ училища (двокласн≥ з 2-р≥чним курсом навчанн€). Ќавчальна програма малих училищ в≥дпов≥дала першим двом класам головних училищ. «м≥ст навчанн€ мав загальноосв≥тн≥й ≥ реальний характер. —аме навчанн€ у цих школах оголошувалось безстановим ≥ безплатним.

Ўк≥льна реформа 1786 р. мала на мет≥ дати осв≥ту, перш за все, м≥ському населенню, що диктувалось потребами виробництва, розвитком торг≥вл≥, а також намаганн€м царського ур€ду ≥ церкви п≥дпор€дкувати соб≥ трет≥й стан, €кий народжувавс€. Ќа початку XIX ст. головн≥ народн≥ училища були реформован≥ у г≥мназ≥њ, а мал≥ Ц у пов≥тов≥ училища.

—татут 1786 р. спри€в в≥дкриттю нових шк≥л у р€д≥ украњнських м≥ст: Ќ≥жин≥, Ќовгород-—≥верському, ѕолтав≥, ѕрилуках, √лухов≥, ќхтирц≥, —умах ≥ ≥н. јле охопити все населенн€ Ћ≥вобережж€ ц≥ школи не могли ≥ не стали тут масовими. Ќаселенн€ ”крањни негативно ставилось до головних ≥ малих народних училищ. ¬они носили антинародний характер, тут заборон€лась украњнська мова, ≥гнорувались народн≥ традиц≥њ, звичањ. ÷≥ школи стали знар€дд€м русиф≥кац≥њ украњнського населенн€.

–еформа не в≥дм≥н€ла ≥снуюч≥ в ”крањн≥ народн≥ початков≥ школи. ¬они функц≥онували, хоч ≥ значно в менш≥й к≥лькост≥. «разком дл€ них були програми малих народних училищ. јле ур€д вживав вс≥л€ких заход≥в, щоб њх не було. ’оч украњнський народ вол≥в по-старому навчати своњх д≥тей у д€к≥вських школах, але д≥т€м заборон€лось до них ходити. як уже в≥домо, школи-д€к≥вки за реформою перетворювались у параф≥€льн≥.

Ќа початку XIX ст. царський ур€д ќлександра I зд≥йснив реформуванн€ осв≥тньоњ системи –ос≥њ. 1804 року було прийн€то "—татут ун≥верситет≥в""—татут навчальних заклад≥в, п≥дпор€дкованих ун≥верситетам", €к≥ регламентували структуру ≥ принципи побудови народноњ осв≥ти в крањн≥ ≥ €к≥ пр€мо в≥дображувалис€ на украњнському шк≥льництв≥.

«а прийн€тими статутами у –ос≥њ вперше запроваджувалась державна система народноњ осв≥ти. ¬с€ крањна под≥л€лась на ш≥сть учбових округ≥в, два з €ких ’арк≥вський ≥ ¬≥ленський розм≥щувались на територ≥њ ”крањни. –еформа передбачала так≥ типи навчальних заклад≥в у кожному окруз≥: параф≥€льн≥ училища (1-р≥чн≥), пов≥тов≥ училища (2-р≥чн≥), г≥мназ≥њ (4-р≥чн≥), ун≥верситет. Ќа чол≥ кожного округу призначавс€ оп≥кун, а вс≥ навчальн≥ заклади в окруз≥ п≥дпор€дковувались ун≥верситету.

ќбТЇктивно статути 1804 р. були прогресивними. Ќими прого≠лошувались безстанов≥сть ≥ наступн≥сть вс≥х тип≥в навчальних заклад≥в, державн≥сть осв≥ти (безплатн≥сть на вс≥х ступен€х). —еред негативних рис реформи були багатопредметн≥сть навчанн€ при його обмежених терм≥нах, декларативн≥сть програм, недостатнЇ ф≥нансуванн€ навчальних заклад≥в. ƒобре ф≥нансувались лише г≥мназ≥њ ≥ ун≥верситети, де навчались, €к правило, д≥ти вищих стан≥в.

Ќевдовз≥ п≥сл€ опубл≥куванн€ шк≥льного статуту було зроблено його додатков≥ тлумаченн€. ќголошувалось, що доступ в ун≥верситети та г≥мназ≥њ кр≥пакам ≥ вих≥дц€м ≥з нижчих стан≥в Ї закритим. ЌерозвТ€заним залишалос€ питанн€ про наданн€ права на вищу осв≥ту ж≥нкам.

” ¬≥ленському окруз≥ навчальн≥ заклади хоч ≥ д≥€ли за новими статутами, але з де€кими особливост€ми, €к≥ випливали з того, що дан≥ територ≥њ перед цим були п≥д ѕольщею. «окрема, викладанн€ велось польською мовою (рос≥йська мова була окремим предметом навчанн€). јле п≥сл€ польського повстанн€ 1830-1831 рр. у вс≥х школах округу запроваджувалос€ викладанн€ лише рос≥йською мовою.

” губерн≥€х ’арк≥вського навчального округу осв≥та розвивалас€ нер≥вно≠м≥рно. ” звТ€зку з реформою на початку XIX ст. тут було створено всього 18 пов≥тових училищ ≥ 8 г≥мназ≥й. ѕерш≥ г≥мназ≥њ в≥дкрито у ’арков≥, „ерн≥гов≥, Ќовгород-—≥верському, ѕолтав≥, ’ерсон≥,  атеринослав≥.

1805 року було в≥дкрито ’арк≥вський ун≥верситет, €кий понад чверть сто≠л≥тт€ залишавс€ важливим центром осв≥ти, науковоњ ≥ громадсько-педаго≠г≥чноњ думки Ћ≥вобережноњ ”крањни. ” ньому були так≥ факультети: ≥сторико-ф≥лолог≥чний, ф≥зико-математичний, медичний, юридичний. « 1811 р. при ун≥верситет≥ утворено педагог≥чний ≥нститут, а з 1852 р. Ц кафедра педагог≥ки.

 раще осв≥тн€ справа була поставлена у „ерн≥г≥вськ≥й ≥ ѕолтавськ≥й губерн≥€х округу, де народн≥ училища в≥дкривалис€ ще з к≥нц€ XVIII ст. ј на земл€х п≥вдн€ ”крањни, €к≥ на початку XIX ст. почали т≥льки засел€тис€, осв≥та перебувала на етап≥ становленн€. ѕоодинок≥ школи ≥снували лише у губернських ≥ пов≥тових м≥стах Ц ’ерсон≥, ћиколаЇв≥, ќдес≥ ≥ ≥н. ≤нтенсивне в≥дкритт€ шк≥л у цьому рег≥он≥ припадаЇ на другу чверть XIX ст.

Ќевдовз≥ п≥сл€ виданн€ статуту 1804 р. ур€д дозволив в≥дкривати дво≠р€нськ≥ панс≥они ≥ г≥мназ≥њ. Ќа ”крањн≥ у звТ€зку з цим почали д≥€ти дво≠р€нська г≥мназ≥€ у ’арков≥, комерц≥йна г≥мназ≥€ в ќдес≥, вищ≥ г≥мназ≥њ у  ременц≥ та Ќ≥жин≥. «Т€вл€ютьс€ ж≥ноч≥ станов≥ заклади Ц ≥нститути шл€≠хет≠них д≥вчат, €к≥ були першими середн≥ми школами дл€ ж≥нок у вс≥й –ос≥њ. Ќа територ≥њ ”крањни перший такий заклад було в≥дкрито 1818 року у ’ар≠ков≥. “ак≥ ж ≥нститути почали працювати ≥ в ≥нших украњнських м≥стах: у ѕол≠тав≥, ќдес≥,  иЇв≥. «годом середн€ ж≥ноча осв≥та була представлена ще й ж≥ночими Їпарх≥альними школами, €к≥ в≥дкривало духовне в≥домство, та ж≥ночими г≥мназ≥€ми, що в≥дкривалис€ м≥н≥стерством народноњ осв≥ти. ѕерша на ”крањн≥ ж≥ноча г≥мназ≥€ (‘ундукл≥њвська) почала роботу 1859 р. в  иЇв≥. ≤снували також середн≥ д≥воч≥ школи в≥домства ≥мператриц≥ ћар≥њ.

¬≥дкритт€ вищоњ г≥мназ≥њ у  ременц≥ повТ€зано з необх≥дн≥стю ≥снуванн€ ун≥верситету у ¬≥ленському учбовому окруз≥, €кий мав розташуватись у  иЇв≥. « ≥н≥ц≥ативи графа “аде€ „ацького 1805 року було в≥дкрито у  ременц≥ г≥мназ≥ю, €ка мала виконувати функц≥ю ун≥верситету, але ун≥верситету польського. 1819 року њњ було реорган≥зовано у л≥цей. 1831 року його закрили, а матер≥альну частину перевезли до  иЇва дл€ ун≥верситету, €кий в≥дкривс€ там 1834 року. « 1836 р. у прим≥щенн≥ л≥цею д≥€ла духовна сем≥нар≥€.

÷арська реакц≥€ внасл≥док поширенн€ в≥льнодумства серед сел€н п≥сл€ в≥йни 1812 р. привела до багатьох зм≥н у народн≥й осв≥т≥ –ос≥њ. 1819 року у параф≥€льних ≥ пов≥тових училищах та в г≥мназ≥€х було скасовано безплатн≥сть навчанн€. Ѕуло заборонено природознавство, зб≥льшувавс€ час на вивченн€ закону божого. ѕ≥сл€ розправи з декабристами царський ур€д пров≥в 1828 року контрреформу осв≥ти, видавши "—татут г≥мназ≥й ≥ училищ, п≥дпор€дкованих ун≥верситетам". Ўколи у –ос≥њ поверталис€ "до начал, €к≥ ірунтуютьс€ на "чистот≥ в≥ри, на в≥рност≥ ≥ обовТ€зку перед государем ≥ в≥тчизною". √оловне завданн€ школи ћикола I визначив так: п≥дготовка людини до виконанн€ своњх станових обовТ€зк≥в.

«а статутом 1828 р. збер≥галис€ ≥снуюч≥ типи шк≥л, але узаконювались станов≥сть, монарх≥зм ≥ рел≥г≥йн≥сть осв≥ти. ѕорушувалась наступн≥сть м≥ж навчальними закладами (кр≥м г≥мназ≥й ≥ ун≥верситет≥в, €к≥ ставали двор€нськими навчальними закладами). Ќовий статут насаджував у школах муштру, зубр≥нн€, оф≥ц≥йно дозвол€в т≥лесн≥ покаранн€ у вс≥х типах шк≥л (у г≥мназ≥€х лише у молодших класах). ”чбове навантаженн€ учн≥в р≥зко зб≥льшувалось, заборон€лись з≥бранн€ ≥ зустр≥ч≥ учн≥в великими групами. ¬становлювалась система суворого нагл€ду за учн€ми ≥ вчител€ми.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 462 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1318 - | 1255 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.