Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ розвитку осв≥ти Ћ≥вобережноњ ≥ ѕравобережноњ ”крањни у 2 пол. XVII- 1 пол. XVIII ст




ƒруга половина XVII ст. визначила нов≥ напр€мки у розвитку осв≥ти на украњнських земл€х. «а результатами ѕере€славськоњ угоди 1654 р. майже вс≥ вони на засадах автоном≥њ вв≥йшли до складу –ос≥њ. јле п≥сл€ рос≥йсько-польськоњ в≥йни 1660-1667 рр. в≥дбувс€ територ≥альний под≥л ”крањни.

ѕ≥д польську сферу впливу в≥д≥йшли зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ (—х≥дна √аличина ≥ ¬олинь) та ѕравобережж€. «а –ос≥Їю закр≥плювались Ћ≥вобережж€ з  иЇвом, територ≥њ «апор≥зькоњ —≥ч≥, —лоб≥дська ”крањна. «акарпатт€ залишалось п≥д мад€рами, а ѕ≥вн≥чна Ѕуковина Ц п≥д турками. ѕрот€гом майже 300 рок≥в ”крањна залишалась розд≥леною. ” розвитку осв≥ти на територ≥€х ѕравобережноњ ≥ Ћ≥вобережноњ ”крањни виникли значн≥ в≥дм≥нност≥.

ќсв≥та ѕравобережноњ та «ах≥дноњ ”крањни з другоњ половини XVII ст. розвивалась п≥д впливом ѕольщ≥ в умовах занепаду украњнськоњ культури. ѕосиленн€ колон≥ального гн≥ту украњнського народу польською шл€хтою ≥ католицькою церквою привели до зменшенн€ к≥лькост≥ православноњ шл€хти ≥ втрати м≥щанством свого значенн€. ÷е також не спри€ло формуванню украњнськоњ нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ.

” звТ€зку з цим православн≥ братськ≥ школи поступово л≥кв≥довувались, а на њх м≥сц≥ в≥дкривались католицьк≥ дл€ польських ≥ украњнських магнат≥в. Ќайб≥льш поширеними тут були католицьк≥ навчальн≥ заклади, серед €ких особливо вид≥л€лись Їзуњтськ≥ колег≥уми. Ќайдовше про≥снувала Ћьв≥вська братська школа. 1708 року льв≥вське братство змушене було прийн€ти ун≥ю.

–озширювалась мережа ун≥атських шк≥л, €к≥ почали д≥€ти ще п≥сл€ Ѕрестськоњ ун≥њ 1596 р. ¬они певною м≥рою спри€ли збереженню украњнських традиц≥й, хоч ≥ ор≥Їнтувались на зах≥дну педагог≥ку. —початку ц≥ школи давали непоган≥ знанн€, але у XVIII ст. в умовах польського пануванн€ р≥вень осв≥ти в них суттЇво знизивс€, оск≥льки греко-католицьке духовенство знаходилось у дуже т€жких умовах ≥ було малограмотним. ¬≥дпов≥дно, в ун≥атських (особливо с≥льських) школах здеб≥льшого вчили лише читати ≥ писати по-польськи, а в кращому випадку вчили ще й рахунку та початк≥в латин≥.

„енц€ми греко-католицького ордену ¬асил≥ан, що розвинув свою д≥€льн≥сть п≥сл€ Ѕрестськоњ ун≥њ 1596 р., в≥дкривались васил≥анськ≥ школи. „асто це були велик≥ дл€ свого часу (до 100-150 учн≥в) шестикласн≥ школи. ” XVIII ст. досить в≥домими стали школи ¬асил≥ан у Ћюбар≥, Ѕучач≥, ¬олодимир≥-¬олинському, ”ман≥, Ўаргород≥, Ћьвов≥ та ≥нших м≥стах.

”р€д зовс≥м не дбав про украњнськ≥ школи, не вид≥л€в дл€ цього н≥€ких кошт≥в. ¬се це привело до того, що в крањ систематично орган≥зованого народного шк≥льництва не було.

ѕочаток XVIII ст. характеризуЇтьс€ занепадом шк≥льноњ справи на зах≥дноукрањнських земл€х, особливо в —х≥дн≥й √аличин≥.

ћ≥сц€ми працювали поширен≥ у XVIII ст. на вс≥х украњнських земл€х школи мандр≥вних д€к≥в. Ўколи-д€к≥вки не мали Їдиного плану, а вс€ њх д≥€льн≥сть зводилась до вивченн€ церковноњ грамоти.

”чител€ми шк≥л-д€к≥вок були в одних випадках учн≥ братських шк≥л (до початку XVIII ст.) або  иЇво-ћогил€нськоњ јкадем≥њ, €к≥ з тих чи ≥нших причин не могли продовжувати своЇ навчанн€ (брак кошт≥в, неусп≥шн≥сть ≥ т. д.). ¬ ≥нших випадках це були др≥бна украњнська шл€хта, рем≥сники, купц≥ та ≥нш≥, хто, €к ≥ учн≥ братських шк≥л, наймались вчител€ми по селах з метою певного зароб≥тку. ” народ≥ таких учител≥в називали д€ками. ƒ€к Ц той, хто вм≥Ї читати, писати, сп≥вати псалми ≥ погоджуЇтьс€ навчати д≥тей.

¬ища осв≥та на зах≥дноукрањнських земл€х у визначений пер≥од була представлена Ћьв≥вським ун≥верситетом, заснованим 1661 року. ÷е був перший вищий навчальний заклад у зах≥дн≥й ”крањн≥, €кий пройшов складний шл€х розвитку й перетворень в умовах –еч≥ ѕосполитоњ (до 1772 р.), а згодом Ц јвстр≥йськоњ монарх≥њ. ƒо закритт€ 1773 року в≥н розвивавс€ €к Їзуњтська академ≥€ (з правом викладанн€ вс≥х ун≥верситетських дисципл≥н ≥ присудженн€ наукових ступен≥в) у склад≥ трьох факультет≥в: ф≥лософський, юридичний ≥ богословський. « 1784 року заклад в≥дновлений €к австр≥йський св≥тський ун≥верситет з викладанн€м латинською мовою. Ќа ф≥лософському ≥ богословському факультетах було дозволено кафедри з украњнською мовою (з 1787 по 1804 рр.).

Ўл€хи розвитку осв≥ти Ћ≥вобережноњ ”крањни у цей пер≥од визначались входженн€м даноњ територ≥њ до складу –ос≥њ. ќсоблив≥стю шк≥льництва тут було те, що воно розвивалос€ €к одна ≥з складових частин загальнодержавноњ рос≥йськоњ осв≥тньоњ системи.

ќдна з характерних рис осв≥ти в –ос≥њ в к≥нц≥ XVII ≥ особливо у XVIII ст. Ц це поступовий перех≥д до загальнодержавноњ системи народноњ осв≥ти, по€ва €коњ була зумовлена сусп≥льно-≥сторичним розвитком крањни ≥ стала можливою лише в к≥нц≥ XVIII ст. «м≥ст, характер ≥ методи навчанн€ ≥ вихованн€ у школах цього пер≥оду визначалис€ загальнодержавними чинниками економ≥чного, пол≥тичного ≥ культурного розвитку крањни.

”же в друг≥й половин≥ XVIII ст. на школи ”крањни поширюЇтьс€ русиф≥каторська пол≥тика царського ур€ду, €ку п≥дтримувало лише вище украњнське дух≥вництво ≥ козацька старшина, що була зарахована царським ур€дом у двор€нство ≥ прагнула будь-€кими засобами, у тому числ≥ й засобами осв≥ти й вихованн€, зр≥вн€тис€ з рос≥йським двор€нством.

Ќайпоширен≥шою формою навчанн€ д≥тей по вс≥й територ≥њ ”крањни у цей час були початков≥ школи.

ƒо другоњ пол. XVIII ст. на територ≥њ Ћ≥вобережноњ ”крањни д≥€в полковий адм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й на чол≥ з гетьманом. “ут були поширен≥ полков≥гарн≥зонн≥ початков≥ школи. ƒ≥тей у них навчали читати, писати ≥ рахувати. ѕолков≥ школи ≥снували на кошти батьк≥в.

ѕочаткова св≥та була представлена також циф≥рними школами, €к≥ в≥дкривалис€ зг≥дно петровських реформ на початку XVIII ст. по Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ (€к ≥ по вс≥й –ос≥њ). ÷е були школи з математичним ухилом. ¬они призначались дл€ д≥тей р≥зних стан≥в, за њх допомогою ѕетро I хот≥в реал≥зувати свою ≥дею про обовТ€зкову загальну початкову осв≥ту дл€ рос≥йського населенн€. ÷иф≥рн≥ школи ≥снували до середини XVIII ст., коли вони поступово обТЇднались з полковими ≥ гарн≥зонними, що призначались дл€ солдатських д≥тей.

ƒальшого розвитку у середин≥ XVIII ст. набула початкова осв≥та в «апор≥зьк≥й —≥ч≥.  р≥м загальноосв≥тн≥х на —≥ч≥ ≥снували ≥ спец≥альн≥ школи (школа дл€ п≥дготовки полкових старшин, в≥йськових канцел€рист≥в та ≥н.).

≤снувала також √оловна —≥чова школа, €ка за зм≥стом ≥ характером навчанн€ прир≥внювалась до кращих братських шк≥л. “ут вивчали п≥њтику, риторику, математику, географ≥ю, астроном≥ю, в≥йськову справу.

¬ажливу роль у поширенн≥ грамоти в ”крањн≥ у XVII-XVIII ст. в≥д≥гравали народн≥ школи грамоти (школи мандр≥вних д€к≥в). ¬они ≥снували при православних церквах ≥ призначались дл€ д≥тей сел€н. Ќавчались тут р≥дною мовою ≥ паралельно читали церковнословТ€нськ≥ тексти. «м≥ст навчанн€ був обмеженим: л≥чба, читанн€, письмо. ƒ≥ти виховувались засобами народноњ мудрост≥, њм прищеплювалис€ любов до р≥дноњ земл≥, здорова народна мораль тощо.

« посиленн€м закр≥паченн€ сел€н ≥ козак≥в, втратою ”крањною автоном≥њ ≥ зруйнуванн€м —≥ч≥ у друг≥й половин≥ XVIII ст. школи грамоти, полков≥ ≥ запор≥зьк≥ школи перестають ≥снувати.

ƒ≥€льн≥сть мандр≥вних д€к≥в на Ћ≥вобережж≥ мала м≥сце до 1786 р., коли у –ос≥њ пройшла шк≥льна реформа. «а ц≥Їю реформою школи-д€к≥вки або закривалис€, або перетворювались у церковнопараф≥€льн≥.

—воЇр≥дною формою поширенн€ початковоњ осв≥ти на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ було домашнЇ навчанн€ ≥ вихованн€ д≥тей пан≥вноњ верх≥вки. ƒл€ цього запрошували або вихованц≥в  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ чи €коњсь колег≥њ, або вчител≥в-≥ноземц≥в.

ѕрогресивну роль у розвитку осв≥ти на ”крањн≥, у п≥дготовц≥ педагог≥чних кадр≥в в≥д≥гравали колег≥њ Ц нов≥ навчальн≥ заклади середнього типу, що почали виникати на початку XVIII ст. –обота у них орган≥зовувалась за зра≠зком  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ, адже в ус≥х ≥снуючих на той час середн≥х навчальних закладах вчител€ми працювали њњ вихованц≥, перенос€чи в колег≥њ стиль ≥ методику осв≥тньоњ роботи, традиц≥њ  ињвськоњ академ≥њ.

Ќавчальн≥ програми колег≥й передбачали п≥дготовку службовц≥в державних установ, учител≥в початкових шк≥л, музикант≥в. Ќайб≥льш в≥домими були колег≥њ у „ерн≥гов≥, ѕере€слав≥, ’арков≥. «м≥ст навчанн€ у тогочасних середн≥х закладах був переважно загальноосв≥тн≥м. јле навчальн≥ програми передбачали також п≥дготовку службовц≥в дл€ державних установ, учител≥в початкових шк≥л, музикант≥в. ѕров≥дну роль у розвитку в≥тчизн€ноњ культури ≥ науки в≥д≥гравала ’арк≥вська колег≥€, €ка стала центром осв≥ти на —лоб≥дськ≥й ”крањн≥ аж до в≥дкритт€ у ’арков≥ 1805 року ун≥верситету.

« виникненн€м на ”крањн≥ ≥ в –ос≥њ ун≥верситет≥в та середн≥х спец≥альних заклад≥в (медичних, вчительських та ≥н. сем≥нар≥й) колег≥њ втратили своЇ загальноосв≥тнЇ значенн€ ≥ поступово перетворились у духовн≥ сем≥нар≥њ.

¬ища осв≥та у друг≥й пол. XVII-XVIII ст. на Ћ≥вобережж≥ була представлена лише  иЇво-ћогил€нською јкадем≥Їю. ” цей час зростаЇ њњ роль €к культурного ≥ осв≥тнього центру ”крањни.

”крањнська молодь ≥з заможних верств населенн€ Ц вищого дух≥вництва, багатих м≥щан, кн€з≥в, двор€н здобувала осв≥ту у закордонних ун≥верситетах, часто там ≥ залишаючись. Ќаприклад, ёр≥й ƒрогобич став доктором ф≥лософ≥њ ≥ медицини Ѕолонського ун≥верситету.

ѕрот€гом всього XVIII ст. украњнське двор€нство, козацька старшина порушували клопотанн€ про в≥дкритт€ ун≥верситету на ”крањн≥. —творювались проекти ун≥верситет≥в у Ѕатурин≥,  иЇв≥, „ерн≥гов≥,  атеринослав≥, —умах, Ќовгород≥-—≥верському, ’арков≥. ѕроте жоден з них у XVIII ст. реал≥зований не був.

” XVIII ст. в ”крањн≥ виникають спец≥альн≥ школи. —еред них музична школа, в≥дкрита 1738 року у √лухов≥, €ка п≥зн≥ше була переведена до ѕере€слава, а пот≥м Ц до  иЇва. ¬она готувала сп≥вак≥в, скрипал≥в, бандурист≥в, музикант≥в дл€ хорових оркестр≥в. Ўкола про≥снувала близько 40 рок≥в.

—еред ≥нших фахових шк≥л д≥€ли медико-х≥рург≥чна академ≥€ в ™лисаветград≥, с≥льськогосподарська школа в ћиколаЇв≥, музична школа в  атеринослав≥ та ≥н.

¬ ц≥лому украњнське шк≥льництво на Ћ≥вобережж≥ прот€гом XVIII ст. занепадаЇ, що входило у плани ур€ду  атерини II.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 406 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1220 - | 1208 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.