Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсв≥та в ”крањн≥ у XVIII ст




” друг≥й половин≥ XVIII ст. культурний процес ≥ культурний розвиток украњнського народу значно актив≥зувалис€, власне XVIII ст. стало пер≥одом великого культурного п≥днесенн€, у сусп≥льств≥ в≥дбулос€ соц≥альне розмежуванн€ ≥ почавс€ природний процес формуванн€ культурних блок≥в Ч феодального класу ≥ народних мас.

¬ ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс€ в≥дносно високий пор≥вн€но з –ос≥Їю р≥вень письменност≥. ” багатьох селах функц≥онують школи, де навчаютьс€ д≥ти старшини, козак≥в ≥ сел€н. “ак, на —лобожанщин≥ була 131 трир≥чна церковнопараф≥€льна школа.

Ќаука й осв≥та вищого р≥вн€ зосередились у  ињвськ≥й колег≥њ (з 1701 p. Ч јкадем≥€).  иЇво-ћогил€нська академ≥€ була першим ≥ найкращим за значенн€м вищим навчальним закладом ”крањни. ¬ њњ ст≥нах здобували осв≥ту украњнськ≥ д≥ти ≥ д≥ти слов'€нських народ≥в. —туденти јкадем≥њ продовжували навчанн€, що було нормою, у пров≥дних Ївропейських навчальних закладах. « нењ вийшло чимало талановитих ≥ обдарованих державних д≥€ч≥в, науковц≥в, письменник≥в ≥ митц≥в: ‘. ѕрокопович, √. —коворода, ћ. Ѕерезовський, ƒ. Ѕортн€нський, ≤. √ригорович-Ѕарський, Ќ. «гурський, ќ. Ўумл€нський та ≥н. јкадем≥€ мала велику б≥бл≥отеку, €ка наприк≥нц≥ XVIII ст. нал≥чувала близько 10 тис€ч том≥в з р≥зних галузей знань на вс≥х Ївропейських мовах, €кими в≥льно волод≥ли студенти.

—оц≥альний стан студент≥в був досить р≥зний Ч в≥д д≥тей заможних родин до д≥тей м≥щан. Ѕагато вихованц≥в стали викладачами р≥зних навчальних заклад≥в ”крањни, Ѕолгар≥њ, –ос≥њ, —ерб≥њ, „орногор≥њ, „ех≥њ та ≥нших крањн ™вропи й јз≥њ.

¬ јкадем≥њ кр≥м наукових студ≥й розвивалис€ мистецтва. ќдними з найпопул€рн≥ших стали театральн≥ вистави; авторами п'Їс, режисерами й акторами були викладач≥ та студенти јкадем≥њ. ¬они в≥д≥грали важливу роль у зародженн≥ украњнського театру. ќбов'€зковою дисципл≥ною дл€ вс≥х слухач≥в було вивченн€ поетики ≥ музики, а любов до хорового сп≥ву украњнц≥в загальнов≥дома, тож ≥ при јкадем≥њ працювали великий зведений хор ≥ оркестр. “еатр, хор ≥ оркестр зажили попул€рност≥ серед ки€н. јкадем≥€ стала вз≥рцем дл€ навчальних заклад≥в ”крањни. «а њњ типом в≥дкривають колег≥њ в „ерн≥гов≥, ѕере€слав≥, ’арков≥. “ак, зокрема, ’арк≥вська колег≥€ в 1727 p. на початку своЇњ д≥€льност≥ стаЇ центром осв≥ти —лобожанщини; тут навчалос€ близько 500 студент≥в, викладались ≥нженерн≥ науки, геодез≥€, географ≥€, артилер≥йська справа, ≥ноземн≥ мови.

”крањнська старшина, розум≥ючи роль ≥ значенн€ осв≥ти дл€ розвитку нац≥њ, наст≥йно порушувала клопотанн€ перед царським ур€дом про в≥дкритт€ в ”крањн≥ вищих навчальних заклад≥в Ч ун≥верситет≥в. ѕроте ц≥ клопотанн€ ≥гнорувалис€.

Ќа ѕравобережн≥й ”крањн≥ та в зах≥днослов'€нських земл€х розвитку осв≥ти ≥ науки заважало ≥ноземне пануванн€. ѕольськ≥ реакц≥йн≥ кола вс≥л€ко перешкоджали украњнському спр€муванню Ћьв≥вського ун≥верситету, Їдиного вищого навчального закладу в √аличин≥, але активно п≥дтримувались Їзуњтськ≥ колег≥њ та ун≥атськ≥ школи у Ћьвов≥, Ћуцьку, ¬≥нниц≥, Ѕар≥ та ≥нших м≥стах, €к≥ мали €скраво виражений польсько-католицький характер.

Ќа Ѕуковин≥ стан був ще г≥рший. «а турецького пануванн€ тут не було майже жодноњ школи, а з приходом австр≥йц≥в в≥дкрито лише к≥лька, але викладанн€ велос€ переважно румунською та н≥мецькою мовами. ” «акарпатт≥ при активн≥й пол≥тиц≥ мад€ризац≥њ працювала невелика к≥льк≥сть церковно-ун≥атських шк≥л, де викладанн€ велос€ мовою "руською". ≤ т≥льки наприк≥нц≥ XVIII ст. у ћукачевому було в≥дкрито сем≥нар≥ю.

” районах центральноњ ”крањни науковими осередками стали  ињв, ’арк≥в, п≥зн≥ше ќдеса. Ќезважаючи на 30-р≥чн≥ репрес≥њ п≥сл€ мазепинського виступу, јкадем≥€ продовжувала своњ науков≥ традиц≥њ. ѕочинаючи з 1844 p. вона активно працюЇ; багато сил та енерг≥њ до цього доклали ƒ. јпостол ≥ митрополит –. «аборовський. „ергове своЇ п≥днесенн€ јкадем≥€ пережила в пер≥од гетьмануванн€  . –озумовського. “ут працювали професори √.  ониський, ё. ўербацький, ћ. ћаксимович, ƒ. Ќ≥щинський, —. Ћ€скоронський. «а словами ќ. ќглобл≥на, вони зробили б честь кожному зах≥дноЇвропейському ун≥верситетов≥. «агалом за 150 рок≥в ≥снуванн€ јкадем≥њ в н≥й навчалос€ близько 25 тис€ч украњнц≥в, з њњ ст≥н вийшла б≥льша частина св≥домоњ украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ, €ка у XVIII ст. займала вс≥ ур€дов≥ м≥сц€, п≥дготувала нац≥ональне в≥дродженн€ XIX ст.

Ќаукова думка ”крањни актив≥зувалас€ завд€ки д≥€льност≥ в≥домого ф≥лософа ≥ просв≥тника ‘. ѕрокоповича. ¬≥н одним ≥з перших прин≥с в украњнську наукову школу кращ≥ набутки ф≥лософськоњ науковоњ та св≥тогл€дноњ системи ™вропи. ¬≥н уводить у науковий ≥ навчальний об≥г јкадем≥њ ф≥лософськ≥ погл€ди –. ƒекарта, ƒж. Ћокка, ‘. Ѕекона, нов≥тн≥ астроном≥чн≥ досл≥дженн€, зокрема √. √ал≥ле€. јктивно боретьс€ ≥з схоластикою у читанн≥ курс≥в, а п≥сл€ перењзду до –ос≥њ стаЇ пропов≥дником та ≥деологом абсолютизму, одним ≥з засновник≥в ¬серос≥йськоњ јкадем≥њ наук. …ого посл≥довником став в≥домий вчений, ф≥лософ •. —коворода. ¬≥н декларував у своњх ф≥лософських концепц≥€х просв≥тницьку д≥€льн≥сть, р≥вн≥сть народ≥в, людей незалежно в≥д њхнього соц≥ального походженн€, мотивуючи тим, що кожен маЇ право на особисте житт€ ≥ свободу. Ўл€х до ≥деального сусп≥льства в≥н вбачав у вихованн≥ новоњ людини через самоп≥знанн€, через працю. ¬≥н був пропагандистом матер≥ал≥стичних положень, де практика була основою п≥знанн€, а в≥ра в безмежн≥ можливост≥ людського розуму в≥дкривала йому вс≥ шл€хи. √. —ковород≥ були притаманн≥ ≥деал≥стичн≥ концепц≥њ, €к≥ знайшли вираженн€ у спроб≥ дуал≥стичноњ позиц≥њ баченн€ людини, що поЇднуЇ т≥лесне, тобто матер≥альне, ≥ внутр≥шнЇ, божественне.

¬еликий внесок, не менший, н≥ж у ф≥лософ≥ю, √. —коворода зробив у л≥тературу. ¬≥н написав багато п≥сень, €к≥ широко роз≥йшлис€ в народ≥, байок, де висм≥ював гонитву двор€н за титулами та ≥нш≥ людськ≥ пороки. “а одна з найб≥льших заслуг митц€ пол€гаЇ в тому, що в≥н перший у л≥тературному процес≥ почав користуватис€ живою украњнською мовою. …ого ф≥лософська спадщина, л≥тературн≥ твори справили неперес≥чний вплив на наступн≥ покол≥нн€, розвиток сусп≥льно-пол≥тичноњ думки, формуванн€ св≥домост≥ украњнського народу.

≤сторичн≥ твори, €к≥ виход€ть у перш≥й половин≥ XVIII ст., генетично пов'€зують пер≥од √етьманщини з кн€жою добою, щоправда, тут б≥льше романтичних домисл≥в ≥ м≥фолог≥њ. Ќайвизначн≥шими з них Ї " раткое описание ћалороссии" (1730), твори √. ѕокаса "ќписание о ћалой –оссии" (1751), ѕ. —имоновського " раткое описание о козацком малороссийском народе" (1765), —. Ћукомського "—обрание историческое" (1770). Ќайб≥льша ц≥нн≥сть ус≥х цих твор≥в у тому, що њхн≥ автори довод€ть: украњнський народ Ч це Їдина сп≥льн≥сть, €ка маЇ глибок≥ ≥сторичн≥ корен≥.

¬≥дсутн≥сть воЇнних конфл≥кт≥в, високий соц≥альний статус дали можлив≥сть украњнськ≥й старшин≥, а особливо њњ д≥т€м, уже у XVIII ст. здобути високу ≥ блискучу осв≥ту в украњнських, рос≥йських та Ївропейських навчальних закладах. Ѕагато з них почали вести своњ хрон≥ки, щоденники, €к≥ стали ц≥кавими документами епохи. Ќа особливу увагу заслуговують "ƒневник ѕетра јпостола" (1725-1727), "ƒневник" (1735Ч1740) генерального п≥дскарб≥€ я, ћаркевича. Ќаукову ≥ п≥знавальну ц≥нн≥сть маЇ "ƒневник" генерального хорунжого ћ. ’аненка, сучасника гетьман≥в ≤. —коропадського, ѕ. ѕолуботка та ƒ. јпостола.

” XVIII ст. м≥ж украњнською старшиною та рос≥йською адм≥н≥страц≥Їю через недосконал≥сть законодавчоњ бази виникла конфл≥ктна ситуац≥€. ¬она потребувала розробки перех≥дноњ системи, роботу над €кою очолив гетьман ≤. —коропадський. ¬≥н скликаЇ ком≥с≥ю з украњнських правознавц≥в, щоб зробити переклад, впор€дкувати та пристосувати до м≥сцевих особливостей Ћитовський —татут Ч "—аксон" ≥ "ѕор€док". Ќезважаючи на активну ≥ пл≥дну д≥€льн≥сть ком≥с≥њ, роботу не було завершено.  ом≥с≥њ в 1734 p. було дано розпор€дженн€ зробити переклад "ѕрав, по которым судитс€ малороссийский народ".  ом≥с≥€ повинна була внести поправки, скоротити чинн≥ закони та скласти " одекс" Ч проект зводу нових закон≥в дл€ ”крањни. ѕрацю було завершено в 1743 p.

ѕроте " одекс" затримав генерал-губернатор ƒ. Ѕ≥б≥ков, пот≥м сенат ≥ лише в 1756 p. його одержав гетьман  . –озумовський. ¬≥н скликав ком≥с≥ю з представник≥в генеральноњ та полковоњ старшини. ќднак у 1759 p. " одекс" знову не було затверджено. √етьман у 1763 p. скликав на раду старшину ≥з 150 найвидатн≥ших представник≥в козацтва, але й цього разу перевагу було надано Ћитовському —татуту, " одекс" так ≥ не було затверджено.

ƒо ком≥с≥њ, що працювала над —татутом, входило 49 чолов≥к. ÷е були найкращ≥ правознавц≥ ”крањни того часу: ¬. —тефанович, ћ. ’аненко, ‘. „уйкович, Ќ. Ќечай, Ћ. ‘≥левич та ≥н.

÷ей документ засв≥дчив на€вн≥сть в ”крањн≥ висококвал≥ф≥кованого правознавчого кадрового потенц≥алу ≥, власне кажучи, украњнськоњ правознавчоњ школи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 408 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1359 - | 1216 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.