Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥сце психолог≥њ в систем≥ наук




—учасна психолог≥€ не лише пос≥даЇ пром≥жне становище м≥ж р≥зними науками, а часто з ними безпосередньо повТ€зана, Ї дл€ них засобом поЇднанн€ ≥з життЇд≥€льн≥стю людини. ¬ центр≥ њњ уваги завжди залишаЇтьс€ людина Ц головна д≥йова особа сусп≥льного ≥ св≥тового прогресу. “ому психолог≥€ розвиваЇтьс€ €к людська теор≥€ ≥ практика.

Ѕлизьк≥сть психолог≥њ до сусп≥льних, природничих ≥ техн≥чних наук, нав≥ть на€вн≥сть галузей, що њх вона сп≥льно з де€кими з них вивчаЇ, жодною м≥рою не позбавл€Ї њњ самост≥йност≥. ” вс≥х галуз€х психолог≥€ збер≥гаЇ св≥й предмет досл≥дженн€, теоретичн≥ принципи, шл€хи вивченн€ предмета.

ѕсихолог≥€ ≥ природознавство. —тановленню психолог≥њ €к самост≥йноњ науки спри€в њњ м≥цний союз з природознавством, початок €кому було покладено в друг≥й половин≥ XIX ст. —аме в цей час впроваджували в психолог≥ю експериментальний метод (–. ‘ехнер), особливоп≥сл€ виходу книги ≤.ћ. —Їченова Ђ–ефлекси головного мозкуї, у €к≥й було доведено, що псих≥чн≥ €вища так≥ сам≥ природн≥, €к ус≥ ≥нш≥ функц≥њ людського орган≥зму, що вони не можуть бути безпричинними, а Ї результатом рефлекторноњ д≥€льност≥ нервовоњ системи. –ефлекторна теор≥€ ≤.ћ. —Їченова, €ка набулаподальшого розвитку у вченн≥ ≤.ѕ. ѕавлова проумовн≥ рефлекси, а також у прац€х ј.ј. ”хтомського, Ќ.Ћ. Ѕернштейна, ≤.—. Ѕериташв≥л≥ та≥н., стала природничонауковою основою психолог≥чних знань. Ќин≥ це природничонаукове обірунтуванн€ науки посилюЇтьс€ завд€ки поглибленому вивченню нейроф≥з≥олог≥чних механ≥зм≥в мозковоњ д≥€льност≥. ѕроте, на нашу думку, псих≥ка не Ї продуктом д≥€льност≥ людського мозку. ќднак усп≥хи в досл≥дженн≥ складноњ системи ф≥з≥олог≥чних механ≥зм≥в псих≥чноњ д≥€льност≥ ви€вилис€ конкретним результатом звТ€зку психолог≥њ з передовим природознавством.

¬еличезний вплив на розробленн€ основних проблем сучасноњ психолог≥њ зробили еволюц≥йн≥ ≥дењ знаменитого природодосл≥дника „. ƒарв≥на, висловлен≥ в книз≥ Ђѕоходженн€ вид≥в шл€хом природного в≥дбору, або «береженн€ спри€тливих пор≥д у боротьб≥ за житт€ї (1859). ¬они дали змогу зТ€сувати роль псих≥ки в процес≥ пристосуванн€ живих ≥стот до умов середовища, €ке зм≥нюЇтьс€, зрозум≥ти походженн€ вищих форм псих≥чноњ д≥€льност≥ з нижчих, прим≥тивн≥ших. ƒарв≥н хот≥в пристосувати ≥дею еволюц≥њ всього живого до по€сненн€ походженн€ ≥нстинкт≥в тварин, показавши, що т≥ сам≥ основн≥ чинники, в≥д €ких залежить у процес≥ б≥олог≥чного розвитку зм≥на будови т≥ла та окремих його орган≥в (а саме Ц д≥€ природного в≥дбору), Ї руш≥йними силами псих≥чного розвитку у ф≥логенез≥. ќднак, на наш погл€д, це не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥.

” зТ€суванн≥ рол≥ псих≥ки в повед≥нц≥ людини чималу роль в≥д≥грали досл≥дженн€ психолог≥в-кл≥н≥цист≥в (≤.ћ. ЅехтЇрев, —.—.  орсаков, ј.–. Ћур≥€ та ≥н.), €к≥ розробили основи медичноњ психолог≥њ. ¬иникнувши на стику психолог≥њ ≥ медицини, медична психолог≥€ використовуЇ дос€гненн€ психолог≥чноњ науки в д≥агностиц≥ й л≥куванн≥ хвороб, у розвТ€занн≥ питань, повТ€заних з в≥дновленн€м здоровТ€ ≥ проф≥лактикою захворювань. “а обставина, що розвиток хвороби, з одного боку, залежить в≥д псих≥чних чинник≥в (апат≥€, тривожн≥сть, недов≥ра тощо), а з ≥ншого Ц саме захворюванн€ веде до виникненн€ особливих псих≥чних стан≥в, €к≥ можуть, наприклад, знижувати ефективн≥сть терапевтичного впливу, робить необх≥дним обТЇднати зусилл€ л≥кар€ ≥ психолога. ¬одночас кл≥н≥ко-психолог≥чн≥ досл≥дженн€ порушень псих≥ки п≥д час ураженн€ де€ких д≥л€нок кори мозку, наприклад, скроневих часток, дають нов≥ в≥домост≥ дл€ розум≥нн€ законом≥рностей сприйн€тт€ ≥ памТ€т≥. ѕсихолог-кл≥н≥цист, зТ€сувавши специф≥ку психолог≥чних розлад≥в усноњ або письмовоњ мови хворого, уточнюЇ локал≥зац≥ю осередку ураженн€ в певному в≥дд≥л≥ великих п≥вкуль головного мозку людини, допомагаючи тим самим нейрох≥рургу.

•рунтовне вивченн€ психолог≥њ передбачаЇ п≥знанн€ закон≥в природознавства (загальноњ б≥олог≥њ, ф≥з≥олог≥њ, невролог≥њ, еволюц≥йного вченн€ тощо). Ќизка галузей психолог≥њ, ≥ насамперед пор≥вн€льна психолог≥€, зоопсихолог≥€, етолог≥€, медична психолог≥€, патопсихолог≥€ ≥ де€к≥ ≥нш≥, Ї водночас розд≥лами природознавства ≥ медицини. јле по€снити функц≥онуванн€ псих≥ки з позиц≥й природознавства не можна.

ѕсихолог≥€ ≥ науково-техн≥чний прогрес. ƒл€ ’X стол≥тт€ характерний вин€тковий за своњм масштабом розвиток виробництва, нових вид≥в техн≥ки, засоб≥в звТ€зку, широке використанн€ електрон≥ки, автоматики, освоЇнн€ нових вид≥в транспорту, €к≥ працюють на надзвукових швидкост€х, тощо. ”се це ставить величезн≥ вимоги до псих≥ки людини, €ка стикаЇтьс€ з≥ сучасною техн≥кою.

” сучасн≥й промисловост≥, на транспорт≥, у в≥йськов≥й справ≥ дедал≥ б≥льшого значенн€ набуваЇ врахуванн€ так званого психолог≥чного чинника, тобто можливостей, закладених у псих≥чних п≥знавальних процесах, Ц сприйманн≥, памТ€т≥, мисленн≥, у властивост€х особистост≥ Ц особливост€х характеру, темпераменту, швидкост≥ реакц≥њ тощо. «окрема, в умовах нервово-псих≥чного напруженн€, зумовленого необх≥дн≥стю ухвалювати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн€ в м≥н≥мально коротк≥ терм≥ни (ситуац≥њ, багато в чому типов≥ дл€ сучасноњ надзвуковоњ ав≥ац≥њ, дл€ роботи диспетчер≥в-оператор≥в великих енергосистем тощо), надзвичайно ≥стотною Ї на€вн≥сть певних властивостей особистост≥, €к≥ дають змогу виконувати д≥њ без особливих помилок ≥ зрив≥в. ¬≥дсутн≥сть цих €костей призводить до авар≥й.

¬ивченн€ психолог≥чних можливостей людини у звТ€зку з вимогами, що њх висунули складн≥ види трудовоњ д≥€льност≥, засв≥дчуЇ важливу роль сучасноњ психолог≥њ.

≤нженерна психолог≥€, €ка розвТ€зуЇ проблему ЂлюдинаЦмашинаї (питанн€ взаЇмод≥њ людини ≥ техн≥ки), €к ≥ психолог≥€ прац≥ загалом, €кнайт≥сн≥ше стикаЇтьс€ з багатьма розд≥лами техн≥ки.

Ќа подальший розвиток психолог≥њ значний вплив маЇ компТютерна революц≥€. Ќизку функц≥й, €к≥ вважали ун≥кальним надбанн€м людськоњ св≥домост≥, Ц функц≥њ накопиченн€ й переробки ≥нформац≥њ, управл≥нн€ ≥ контролю Ц стали виконувати електронн≥ пристроњ. ¬икористанн€ теоретико-≥нформац≥йних пон€ть ≥ моделей спри€ло впровадженню в психолог≥ю нових лог≥ко-математичних метод≥в. ¬одночас окрем≥ досл≥дники, захоплен≥ усп≥хами к≥бернетики, стали трактувати людину €к автомат з програмним управл≥нн€м. « ≥ншого боку, автоматизац≥€ й к≥бернетизац≥€ р≥зко п≥двищили зац≥кавлен≥сть у вивченн≥ й ефективному використанн≥ функц≥й, €к≥ не можна передати електронним пристроЇм, насамперед Ц творчих зд≥бностей. ƒл€ майбутнього людства, дл€ особистост≥ та њњ псих≥чного устрою значенн€ компТютерноњ революц≥њ величезне. јле хай би €к зм≥нювалас€ особист≥сть людини, €к≥ б дива не створила електронно-≥нформац≥йна технолог≥€, њй, €к ≥ ран≥ше, будуть притаманн≥ псих≥чн≥ властивост≥ з≥ вс≥ма ознаками, властивими предмету психолог≥њ.

ѕсихолог≥€ ≥ педагог≥ка. Ќауково-техн≥чний прогрес, €к чинник розвитку психолог≥чноњ науки ≥ €к такий, що спри€Ї зв≥льненню њњ в≥д умогл€дних у€влень, нин≥ ц≥лком переконливо ви€вив €кнайт≥сн≥ш≥ взаЇмозвТ€зки психолог≥њ з педагог≥кою. ÷ей звТ€зок, зрозум≥ло, ≥снував завжди, що й усв≥домлювали передов≥ психологи ≥ педагоги. ¬идатний педагог  .ƒ. ”шинський (1824Ц1870) п≥дкреслював, що за своњм значенн€м дл€ педагог≥ки психолог≥€ пос≥даЇ перше м≥сце серед ус≥х наук. ўоб усеб≥чно виховати людину, зазначав  .ƒ. ”шинський, њњ треба всеб≥чно вивчити.

–озвиток взаЇмозвТ€зк≥в психолог≥њ ≥ педагог≥ки в≥д 30‑х рок≥в набуваЇ драматизму, зумовленого грубим втручанн€м парт≥йного кер≥вництва в наукове житт€. Ѕуло оголошено лженаукою одну з педагог≥чних наукових дисципл≥н Ц педолог≥ю. ѓњ розгром ≥стотно загальмував розвиток ≥ психолог≥њ, ≥ педагог≥ки.

ѕо€ва педолог≥њ Ц теч≥њ в психолог≥њ ≥ педагог≥ц≥, €ка виникла на меж≥ ’≤’ Ц ’’ ст., була зумовлена поширенн€м еволюц≥йних ≥дей ≥ розвитком прикладних галузей психолог≥њ та експериментальноњ педагог≥ки. «асновники педолог≥њ Ц «. ’ол, ƒж.ћ. Ѕолду≥н, ≈.  иркпатр≥к, ≈. ћейман, ¬. ѕреЇр та ≥н. «м≥ст педолог≥њ становила сукупн≥сть психолог≥чних, б≥олог≥чних ≥ соц≥олог≥чних п≥дход≥в до розвитку дитини. ƒо к≥нц€ 20-х рр. у педолог≥чних установах працював значний корпус психолог≥в, ф≥з≥олог≥в, дефектолог≥в (ѕ.ѕ. Ѕлонський, Ћ.—. ¬иготський та ≥н.). ѕредмет педолог≥њ, попри численн≥ дискус≥њ й теоретичн≥ розробки њњ представник≥в, визначено не було. ” досл≥дженн€х рад€нських учених, €к≥ працювали в галуз≥ педолог≥њ, було накопичено значний емп≥ричний матер≥ал щодо розвитку повед≥нки д≥тей. ÷≥нним у педолог≥њ було прагненн€ вивчати розвиток дитини в умовах комплексного п≥дходу, практичноњ спр€мованост≥ на д≥агностику псих≥чного розвитку. ”хвалою ÷  ¬ ѕ(б) Ђѕро педолог≥чн≥ збоченн€ в систем≥ наркомпрос≥вї (1936) педолог≥ю оголошено Ђпсевдонаукоюї ≥ припинено њњ ≥снуванн€. –езультатом розгрому педолог≥њ стало гальмуванн€ розвитку педагог≥чноњ ≥ в≥ковоњ психолог≥њ, в≥дставанн€ в галуз≥ психод≥агностики, послабленн€ уваги до особистост≥ дитини в процесах навчанн€ ≥ вихованн€ (так звана Ђбезд≥тн≥стьї педагог≥ки).

” п≥дручниках дл€ педагог≥чних вищих навчальних заклад≥в тих час≥в автори прагнули не допустити проникненн€ в розум майбутн≥х учител≥в Ђдит€чоњї, Ђпедагог≥чноњї, Ђшк≥льноњї психолог≥њ, щоб уникнути звинуваченн€ у спробах Ђв≥дновитиї педолог≥ю. —туденти педагог≥чного ¬Ќ« одержували ще дуже довго фактично вихолощен≥ психолог≥чн≥ знанн€. «винуваченн€ в педолог≥чних помилках пост≥йно нависали над психологами.

” наш час звТ€зки психолог≥њ ≥ педагог≥ки набувають особливого характеру. ‘актично, упродовж низки рок≥в ц≥ звТ€зки були багато в чому зовн≥шн≥м пристосуванн€м психолог≥њ до тод≥шньоњ педагог≥ки ≥ зовн≥шн≥м урахуванн€м педагог≥кою Ђготових в≥домостейї психолог≥њ. Ќаприклад, завданн€м психолог≥њ нер≥дко вважали Ђпсихолог≥чне обірунтуванн€ї педагог≥чних прийом≥в ≥ положень, €к≥ вже склалис€ та зм≥цнилис€, њхнЇ пол≥пшенн€, удосконаленн€, а педагог≥ка часто в≥дштовхувалас€ з де€ких, догматично зрозум≥лих, Ђпсихолог≥чних формулї (з твердженн€м про те, що мисленн€ молодшого школ€ра н≥бито позбавлене абстрактност≥, а Ї т≥льки конкретним).

Ќин≥ завданн€ розвитку особистост≥ в умовах значного пришвидшенн€ науково-техн≥чного прогресу ≥ вже дос€гнут≥ усп≥хи в розвитку конкретних психолог≥чних досл≥джень дають змогу по-новому зрозум≥ти можливост≥ психолог≥њ та њњ участь у процес≥ навчанн€ ≥ вихованн€ школ€р≥в. ѕсихологи формулюють завданн€, €к≥ Ї перед психолог≥чною наукою ≥ в≥д розвТ€занн€ €ких залежить усп≥шн≥сть зд≥йсненн€ найважлив≥ших педагог≥чних проблем.

ѕерше завданн€ передбачаЇ таку побудову психолог≥чних досл≥джень, €к≥ не так спр€мован≥ на обірунтуванн€ готового ≥ доведеного (зм≥ст метод≥в ≥ прийом≥в навчанн€ та вихованн€), €к випереджають педагог≥чну практику, прокладають дл€ нењ нов≥ шл€хи, забезпечують широкий пошук нового в навчанн≥ й вихованн≥.

ƒруге завданн€ зумовлене вимогами, €к≥ висуваЇ педагог≥ка науково-техн≥чного прогресу. ћаса ≥нформац≥њ, €ка обовТ€зкова дл€ засвоЇнн€, зростаЇ з великою швидк≥стю. ¬становлено, що ≥нформац≥€ швидко стар≥Ї ≥ потребуЇ оновленн€. ќтже, навчанн€, €ке ор≥ЇнтуЇтьс€ головним чином на запамТ€товуванн€ ≥ збереженн€ матер≥алу в памТ€т≥, лише частково зможе задовольн€ти сучасн≥ вимоги. Ќа перший план виходить проблема формуванн€ властивостей мисленн€, €к≥ дали б змогу учнев≥ самост≥йно засвоювати ≥нформац≥ю, що пост≥йно оновлюЇтьс€, розвиток таких зд≥бностей, €к≥ збережутьс€ ≥ п≥сл€ завершенн€ осв≥ти, котр≥ забезпечували б людин≥ можлив≥сть не в≥дставати в≥д науково-техн≥чного прогресу.

Ќародна осв≥та ставить перед психолог≥Їю чимало актуальних завдань: визначити загальн≥ законом≥рност≥ розвитку псих≥ки в онтогенез≥; дати психолог≥чну характеристику д≥€льност≥ та особистост≥ людини на кожному в≥ковому етап≥; зТ€сувати психолог≥чн≥ механ≥зми засвоЇнн€ людиною сусп≥льного досв≥ду, систематизованого в основах наук; ви€вити психолог≥чн≥ основи формуванн€ особистост≥ людини в процес≥ навчанн€ ≥ вихованн€, розкрити взаЇмозвТ€зок вихованн€ ≥ псих≥чного розвитку людини, вивчити сп≥вв≥дношенн€ м≥ж в≥ковими й ≥ндив≥дуальними особливост€ми людей; встановити психолог≥чн≥ причини в≥дхилень у псих≥чному розвитку окремих людей в≥д загального процесу розвитку й розробити методи д≥агностики цих в≥дхилень.

«д≥йснюючи зазначен≥ загальн≥ та повТ€зан≥ з ними частков≥ завданн€, сучасна психолог≥€ працюЇ в т≥сному контакт≥ з педагог≥кою. Ќизка галузей психолог≥њ, що розвТ€зують ц≥ завданн€ (педагог≥чна психолог≥€ ≥ в≥кова психолог≥€ насамперед), взаЇмод≥ють з розд≥лами педагог≥ки, теор≥Їю ≥ методикою вихованн€, дидактикою, приватними методиками викладанн€ окремих навчальних предмет≥в (математики, ≥стор≥њ, географ≥њ тощо).

√алуз≥ психолог≥њ

—учасна наукова психолог≥€ Ї досить розмањтою системою дисципл≥н ≥ галузей. ѕросте перел≥ченн€ вже не задовольн€Ї потреби досл≥дник≥в. “ому њх доречно класиф≥кувати за певними ознаками. ё.Ћ. “роф≥мов за спр€мован≥стю д≥€льност≥ психолог≥в на п≥знанн€, досл≥дженн€ або перетворенн€ псих≥ки доц≥льно виокремлюЇ три велик≥ групи галузей Ц теоретичну, науково-прикладну та практичну психолог≥ю.

1. ƒо теоретичноњ психолог≥њ належать: загальна психолог≥€, ≥стор≥€ психолог≥њ, експериментальна, генетична, соц≥альна, пор≥вн€льна, диференц≥альна психолог≥€, психоф≥з≥олог≥€, психолог≥€ особистост≥, моделюванн€ псих≥ки.

Х «агальна психолог≥€ систематизуЇ експериментальн≥ дан≥, здобут≥ в р≥зних галуз€х психолог≥чноњ науки, розробл€Ї фундаментальн≥ теоретичн≥ проблеми психолог≥њ, формулюЇ основн≥ принципи, категор≥њ, пон€тт€, законом≥рност≥, становить фундамент розвитку вс≥х галузей та розд≥л≥в психолог≥чноњ науки.

Х ≤стор≥€ психолог≥њ розгл€даЇ формуванн€ психолог≥чних категор≥й ≥ пон€ть упродовж усього часу ≥снуванн€ науковоњ психолог≥њ, ≥стор≥ю психолог≥чних досл≥джень у р≥зн≥ часи в р≥зних школах та перспективи розвитку психолог≥њ €к науки.

Х ≈кспериментальна психолог≥€ розробл€Ї нов≥ методи психолог≥чного досл≥дженн€ дл€ ірунтовн≥шого вивченн€ псих≥чноњ реальност≥.

Х √енетична психолог≥€ вивчаЇ законом≥рност≥ розвитку псих≥ки тварин ≥ людини у ф≥логенез≥ (упродовж б≥олог≥чноњ еволюц≥њ усього живого та ≥сторичного розвитку псих≥ки) ≥ в онтогенез≥ (упродовж житт€ окремоњ особи).

Х —оц≥альна психолог≥€ досл≥джуЇ псих≥чн≥ €вища у процес≥ взаЇмод≥њ людей у великих та малих сусп≥льних групах, а саме: вплив засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ на р≥зн≥ верстви населенн€, особливост≥ формуванн€ та поширенн€ чуток, смак≥в, сусп≥льних настроњв, моди, питанн€ психолог≥чноњ сум≥сност≥, м≥жособист≥сних взаЇмин, груповоњ атмосфери, роль л≥дера в груп≥, сприйн€тт€ людини людиною, становище особистост≥ у груп≥, стосунки м≥ж членами с≥мТњ тощо.

Х ѕор≥вн€льна психолог≥€ Ц галузь психолог≥њ, що досл≥джуЇ ф≥логенетичн≥ форми псих≥чного житт€. ” галуз≥ пор≥вн€льноњ психолог≥њ з≥ставл€ють псих≥ку тварин ≥ людини, встановлюють специф≥ку ≥ причини под≥бност≥ та в≥дм≥нностей у њхн≥й повед≥нц≥. –озд≥лом пор≥вн€льноњ психолог≥њ Ї зоопсихолог≥€, €ка вивчаЇ псих≥ку тварин, що належать до р≥зних систематичних груп (вид≥в, пор≥д, с≥мейств), найважлив≥ш≥ форми ≥ механ≥зми повед≥нки. ƒо класичних обТЇкт≥в пор≥вн€льноњ психолог≥њ (павуки, мурашки, бджоли, птахи, собаки, кон≥, мавпи) сьогодн≥ приЇднано китопод≥бних (дельф≥н≥в). ¬роджен≥ механ≥зми повед≥нки тварин Ї обТЇктом спец≥ального вивченн€ в пор≥вн€но нов≥й галуз≥ б≥олог≥њ та психолог≥њ Ц етолог≥њ.

Х ƒиференц≥альна психолог≥€ досл≥джуЇ ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ псих≥ки з урахуванн€м в≥кового р≥вн€ розвитку та механ≥зм≥в функц≥онуванн€ псих≥ки, рол≥ задатк≥в ≥ зд≥бностей ≥ндив≥да тощо.

Х ѕсихоф≥з≥олог≥€ вивчаЇ ф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми д≥€льност≥ мозку, вищоњ нервовоњ системи, €к≥ повТ€зан≥ з функц≥онуванн€м псих≥ки.

Х ѕсихолог≥€ особистост≥ вивчаЇ псих≥чн≥ властивост≥ людини €к ц≥л≥сного утворенн€, €к певноњ системи псих≥чних властивостей, що маЇ в≥дпов≥дну структуру, внутр≥шн≥ взаЇмозвТ€зки, €к≥й притаманна ≥ндив≥дуальн≥сть ≥ €ка взаЇмоповТ€зана з навколишн≥м природним ≥ соц≥альним середовищем.

Х ћоделюванн€ псих≥ки €к розд≥л теоретичноњ психолог≥њ використовуЇ науков≥ в≥домост≥ про псих≥ку дл€ формуванн€ математичних ≥ к≥бернетичних моделей псих≥чних функц≥й (сприйн€тт€, мисленн€, памТ€т≥, розп≥знаванн€, сп≥лкуванн€ тощо) та вс≥Їњ псих≥ки загалом з метою розробленн€ ≥ вдосконаленн€ техн≥чних систем, перев≥рки на€вних психолог≥чних теор≥й за допомогою компТютерного моделюванн€ (компТютерного експерименту).

2. ƒо науково-прикладноњ психолог≥њ потр≥бно зарахувати низку галузей, дл€ €ких характерн≥ досл≥дженн€ ≥ практичне використанн€ знань з метою оптим≥зац≥њ повед≥нки та д≥€льност≥ людей. Ќапр€ми науково-прикладноњ психолог≥њ доц≥льно розр≥зн€ти за певними ознаками:

а) за видом д≥€льност≥ та повед≥нки людини:

Х психолог≥€ прац≥ досл≥джуЇ психолог≥чн≥ законом≥рност≥ трудовоњ д≥€льност≥ людини, психолог≥чн≥ основи науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ (Ќќѕ), особливост≥ формуванн€ загальнотрудових ум≥нь ≥ навичок, вплив чинник≥в виробничого середовища ≥ техн≥чних засоб≥в прац≥ на роб≥тника з метою п≥двищити ефективн≥сть трудовоњ д≥€льност≥ людини;

Х ≥нженерна психолог≥€ вивчаЇ особливост≥ д≥€льност≥ оператора автоматизованих систем управл≥нн€, розпод≥лу та узгодженн€ функц≥й м≥ж людиною ≥ машиною, використовуючи здобут≥ знанн€ в ≥нженерно-психолог≥чному проектуванн≥, експлуатац≥њ й оптим≥зац≥њ функц≥онуванн€ систем управл≥нн€ складними техн≥чними комплексами та технолог≥чними процесами. ≤нженерна психолог≥€ Ї важливою складовою ергоном≥ки Ц науки про закони взаЇмод≥њ оператора, машини ≥ середовища та законом≥рност≥ функц≥онуванн€ систем Ђлюдина Ц машинаї;

Х психолог≥€ творчост≥ досл≥джуЇ законом≥рност≥ творчоњ (евристичноњ) д≥€льност≥, чинники стимул€ц≥њ творчого пошуку винах≥дник≥в, рац≥онал≥затор≥в, умови розвитку творчоњ особистост≥ та розробл€Ї методи актив≥зац≥њ творчост≥ прац≥вник≥в науки, техн≥ки, мистецтва, культури;

Х психолог≥€ Ђштучного ≥нтелектуї зосереджуЇ увагу на розробленн≥ й використанн≥ формальних моделей псих≥ки у створенн≥ р≥зних ≥нтелектуальних к≥бернетичних систем, наприклад, систем управл≥нн€ робототехн≥кою, автоматизованого перекладу, експертних систем тощо;

Х ав≥ац≥йна психолог≥€ досл≥джуЇ психолог≥чн≥ особливост≥ д≥€льност≥ людини в умовах польоту, визначаЇ психолог≥чн≥ вимоги до профес≥њ у добор≥ та п≥дготовц≥ ав≥ац≥йних кадр≥в, спри€Ї оптим≥зац≥њ прац≥ льотного персоналу;

Х косм≥чна психолог≥€ вивчаЇ психолог≥чн≥ проблеми д≥€льност≥ людини в умовах невагомост≥, просторовоњ дезор≥Їнтац≥њ п≥д час перебуванн€ в космос≥, психолог≥чного напруженн€, €ке виникаЇ в екстремальних ситуац≥€х перевантаженн€ орган≥зму або тривалоњ ≥зол€ц≥њ в≥д людей на орб≥т≥. –озробл€Ї рекомендац≥њ щодо добору кандидат≥в у космонавти, њхньоњ п≥дготовки, тренуванн€ на спец≥альних пристро€х (тренажерах), формуванн€ ек≥паж≥в косм≥чних корабл≥в, психолог≥чноњ п≥дтримки космонавт≥в в умовах польоту;

Х в≥йськова психолог≥€ маЇ предметом фактори ефективноњ повед≥нки людини в екстремальних умовах бойових д≥й, питанн€ п≥двищенн€ боЇздатност≥ в≥йськовослужбовц≥в, п≥дготовки в≥йськових кадр≥в, управл≥нн€ в≥йськами ≥ бойовою техн≥кою, стосунки м≥ж командирами та п≥длеглими, методи психолог≥чноњ пропаганди ≥ контрпропаганди тощо;

Х психолог≥€ управл≥нн€ та менеджменту зд≥йснюЇ досл≥дженн€ процес≥в управл≥нн€, орган≥зац≥њ сп≥льноњ д≥€льност≥ людей на пол≥тичному, соц≥альному, економ≥чному, виробничому тощо р≥вн€х у державному, рег≥ональному та м≥сцевому масштабах з метою дос€гненн€ позитивних результат≥в у сусп≥льному житт≥;

Х економ≥чна психолог≥€ досл≥джуЇ роль людського фактора у розвТ€занн≥ економ≥чних, господарських проблем на макро- та м≥кроеконом≥чному р≥вн€х;

Х психолог≥€ торг≥вл≥ вивчаЇ психолог≥чн≥ особливост≥ людей дл€ формуванн€ потреб покупц≥в, правильноњ орган≥зац≥њ реклами та продажу товару, п≥двищенн€ культури обслуговуванн€ населенн€ тощо;

Х еколог≥чна психолог≥€ досл≥джуЇ психолог≥чн≥ чинники виникненн€ й розвТ€занн€ проблем взаЇмозвТ€зку м≥ж людиною ≥ природою, оптим≥зац≥њ цього взаЇмозвТ€зку, подоланн€ соц≥ально-психолог≥чних насл≥дк≥в природних та техногенних катастроф;

Х психолог≥€ спорту вивчаЇ законом≥рност≥ повед≥нки людей в умовах спортивних змагань, методи в≥дбору, п≥дготовки, орган≥зац≥њ д≥€льност≥ спортсмен≥в та њхньоњ психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ п≥сл€ участ≥ в змаганн€х.

б) за психолог≥чними аспектами розвитку людини в науково-прикладн≥й психолог≥њ можна виокремити так≥ напр€ми:

Х в≥кова психолог≥€ досл≥джуЇ онтогенез псих≥чних властивостей особистост≥ на р≥зних в≥кових етапах. –озд≥ли в≥ковоњ психолог≥њ: психолог≥€ дошк≥льника, психолог≥€ молодшого школ€ра, психолог≥€ п≥дл≥тка, психолог≥€ юнака, психолог≥€ дорослого, геронтопсихолог≥€;

Х еколог≥чна психолог≥€ вивчаЇ психолог≥чн≥ законом≥рност≥ навчанн€ й вихованн€ особистост≥ та складаЇтьс€ з таких розд≥л≥в: психолог≥€ навчанн€, психолог≥€ вихованн€, психолог≥€ навчально-виховноњ роботи з аномальними та важковиховуваними д≥тьми;

Х психолог≥€ аномального розвитку, або спец≥альна психолог≥€, под≥л€Їтьс€ на так≥ дисципл≥ни: патопсихолог≥€ (розгл€даЇ в≥дхиленн€ у процес≥ розвитку псих≥ки, розлади псих≥ки при р≥зних формах мозковоњ патолог≥њ), ол≥гофренопсихолог≥€ (досл≥джуЇ патолог≥чн≥ в≥дхиленн€ псих≥чного розвитку, повТ€зан≥ з вродженими вадами мозку), сурдопсихолог≥€ (вивчаЇ особливост≥ розвитку д≥тей з вадами слуху), тифлопсихолог≥€ (допомагаЇ розвиватис€ особистост€м д≥тей ≥з слабким зором або незр€чим).

в) за тим, нормальна чи хвора псих≥ка, виокремлюють так≥ дисципл≥ни:

Х психолог≥€ здоровТ€ Ц наука про психолог≥чн≥ основи здорового способу житт€, збереженн€ та пол≥пшенн€ здоровТ€ людини;

Х медична психолог≥€ вивчаЇ психолог≥чн≥ аспекти д≥€льност≥ л≥кар€ та особистост≥ хворого ≥ под≥л€Їтьс€ на так≥ напр€ми: нейропсихолог≥€ (досл≥джуЇ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж псих≥чними €вищами та ф≥з≥олог≥чними структурами мозку), психофармаколог≥€ (наука про вплив л≥карських речовин на псих≥чну д≥€льн≥сть людини), психотерап≥€ (вивчаЇ та використовуЇ засоби психолог≥чноњ д≥њ дл€ л≥куванн€ хворих), психопроф≥лактика (досл≥джуЇ заходи запоб≥ганн€ псих≥чних захворювань), психог≥г≥Їна (наука про систему засоб≥в п≥дтриманн€ та забезпеченн€ псих≥чного здоровТ€ особистост≥ на належному р≥вн≥).

г)у контекст≥ стосунку до права виокремлюють юридичну психолог≥ю, що повТ€зана з досл≥дженн€м проблем реал≥зац≥њ системи правовоњ повед≥нки психолог≥чними засобами, юридична психолог≥€ маЇ так≥ п≥дрозд≥ли: судова психолог≥€ €к наука про психолог≥чн≥ особливост≥ повед≥нки субТЇкт≥в карного процесу; крим≥нальна психолог≥€, предметом €коњ Ї психолог≥чн≥ особливост≥ особистост≥ правопорушника, мотиви правопорушенн€ тощо; виправно-трудова (пен≥тенц≥арна) психолог≥€, що займаЇтьс€ науковими та прикладними питанн€ми вивченн€ псих≥ки увТ€зненого, методами виправленн€ та перевихованн€ його особистост≥.

3. ѕрактична психолог≥€ функц≥онуЇ ≥ розвиваЇтьс€ €к система спец≥альних психолог≥чних служб, спр€мованих на наданн€ безпосередньоњ допомоги люд€м у розвТ€занн≥ њхн≥х психолог≥чних проблем. √оловна мета практичноњ психолог≥њ Ц створити спри€тлив≥ соц≥альн≥ та психолог≥чн≥ умови дл€ д≥€льност≥ людини в ус≥х сферах житт€ Ц в≥д с≥мейних стосунк≥в до управл≥нн€ державою, надати д≥Їву допомогу в розвитку та захист≥ њхнього псих≥чного здоровТ€. ќсновними функц≥€ми практичноњ психолог≥њ Ї анал≥з ≥ прогнозуванн€ повед≥нки й д≥€льност≥ людини, активний соц≥альний та психолог≥чний вплив, консультативно-методична, просв≥тницька, проф≥лактична, реаб≥л≥тац≥йна, дорадча та психолог≥чна функц≥њ тощо.

” структур≥ практичноњ психолог≥њ виокремлюють так≥ напр€ми:

Х психолог≥чна служба с≥мТњ та соц≥ального захисту населенн€ працюЇ в русл≥ забезпеченн€, збереженн€ та розвитку нац≥ональних традиц≥й ≥ культури с≥мейного житт€, корекц≥њ та проф≥лактики с≥мейних конфл≥кт≥в, гармон≥зац≥њ сексуальних стосунк≥в; допомоги д≥т€м, €к≥ потерп≥ли в≥д рел≥г≥йного екстрем≥зму сект; соц≥ально-психолог≥чноњ п≥дтримки молодоњ с≥мТњ, д≥тей-сир≥т, пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, ветеран≥в в≥йни;

Х психолог≥чна служба системи осв≥ти психолог≥чно забезпечуЇ навчально-виховний процес, роботу з обдарованими та несумл≥нними учн€ми, профес≥йну п≥дготовку молод≥, працюючи з д≥тьми, школ€рами, учн€ми ѕ“”, студентами, вчител€ми та викладачами;

Х психолог≥чна служба системи охорони здоровТ€ займаЇтьс€ психолог≥чним забезпеченн€м л≥кувального процесу ≥ реаб≥л≥тац≥њ хворих, ≥нвал≥д≥в, психотерап≥Їю та психопроф≥лактикою, оперативною психолог≥чною допомогою населенню в екстремальних умовах психогенних, соц≥альних, природних, еколог≥чних катастроф, ≥ндив≥дуальною допомогою в подоланн≥ насл≥дк≥в психотравмуючих ситуац≥й, запоб≥ганн€м ≥ усуненн€м загрози суњциду тощо;

Х практична психолог≥€ пол≥тичноњ д≥€льност≥, управл≥нн€ ≥ масових комун≥кац≥й зд≥йснюЇ експертизу закон≥в ≥ державних програм, прогнозуванн€ насл≥дк≥в управл≥нських р≥шень, роботу з персоналом орган≥в управл≥нн€ ≥ державноњ адм≥н≥страц≥њ, п≥двищенн€ ефективност≥ засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ тощо;

Х практична юридична психолог≥€ ≥ соц≥олог≥€ займаЇтьс€ психолог≥чним ≥ соц≥олог≥чним забезпеченн€м д≥€льност≥ орган≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, —лужби безпеки, суду, прокуратури, пен≥тенц≥арноњ системи, працюючи з≥ сп≥вроб≥тниками орган≥в м≥л≥ц≥њ, судд€ми, увТ€зненими, правопорушниками, потерп≥лими;

Х практична психолог≥€ ≥ соц≥олог≥€ економ≥ки та б≥знесу вивчаЇ психолог≥чн≥ умови економ≥чноњ д≥€льност≥, впливу на нењ р≥зних форм власност≥, методи оптим≥зац≥њ веденн€ д≥лових переговор≥в та укладанн€ угод, маркетингу, реклами, надаючи консультативну допомогу п≥дприЇмц€м, економ≥стам, органам державного управл≥нн€, громад€нам, представникам профсп≥лок;

Х практична психолог≥€ прац≥ та профор≥Їнтац≥њ зд≥йснюЇ заходи щодо проф≥нформац≥њ, профконсультац≥њ, профес≥йного в≥дбору, профадаптац≥њ, соц≥ально-психолог≥чного забезпеченн€ виробництва, створенн€ оптимальних умов дл€ трудовоњ д≥€льност≥, допомагаючи учн€м ≥ студентам, роб≥тникам ≥ службовц€м п≥дприЇмств, безроб≥тним ≥ пенс≥онерам;

Х соц≥ально-психолог≥чна служба арм≥њ веде роботу з в≥йськовоњ профор≥Їнтац≥њ та профв≥дбору, психолог≥чноњ п≥дготовки в≥йськовослужбовц≥в, соц≥ально-психолог≥чного забезпеченн€ високого р≥вн€ боЇздатност≥ солдат≥в ≥ оф≥цер≥в ћ≥н≥стерства оборони, Ќац≥ональноњ гвард≥њ та —лужби безпеки;

Х практична психолог≥€ ≥ педагог≥ка спорту зд≥йснюЇ заходи щодо в≥дбору, психолог≥чноњ п≥дготовки, п≥дтримки спортсмен≥в, спортивних команд, тренер≥в в екстремальних умовах спортивних змагань.

ћ≥ж галуз€ми психолог≥чноњ науки ≥снують т≥сн≥ звТ€зки. ¬≥домо, що теоретична психолог≥€ напрацьовуЇ систему психолог≥чних знань, €к≥ Ї фундаментом науково-прикладноњ та практичноњ психолог≥њ. «≥ свого боку, науково-прикладна й практична психолог≥њ узагальнюють засоби теоретичноњ психолог≥њ, що спри€Ї пост≥йному оновленню системи пон€ть, категор≥й, принцип≥в психолог≥чноњ науки.

 онтрольн≥ питанн€:

Ј як розум≥ють ≥ сп≥вв≥днос€ть обТЇкт ≥ предмет науки?

Ј як≥ погл€ди на предмет психолог≥њ були в психолог≥чн≥й науц≥?

Ј ўо Ї предметом сучасноњ психолог≥њ?

Ј як≥ завданн€ сучасноњ психолог≥њ?

Ј як≥ проблеми вимагають поглиблених психолог≥чних досл≥джень?

Ј яке м≥сце психолог≥њ в систем≥ наук?

Ј яке значенн€ маЇ психолог≥њ дл€ життЇд≥€льност≥ сучасного сусп≥льства?

Ј як≥ галуз≥ Ї в сучасн≥й психолог≥њ?

Ћ≥тература:

¬ар≥й ћ.….,  оз€р ћ.ћ.,  оваль ћ.—. ¬≥йськова психолог≥€ ≥ педагог≥ка: ѕос≥бник / «а заг. ред. ћ.…. ¬ар≥€. Ц Ћьв≥в: —полом, 2003.

«агальна психолог≥€: Ќавч. пос≥б. / ќ.¬. —крипченко, Ћ.¬. ƒолинська, «.¬. ќгородн≥йчук та ≥н. Ц  .: ј.√.Ќ., 2002.

«агальна психолог≥€: ѕ≥друч. дл€ студ. вищ. навч. заклад≥в / «а заг. ред. акад. —.ƒ. ћаксименка. Ц  .: ‘орум, 2000.

»сторический путь психологии: прошлое, насто€щее, будущее. - ћосква, 1992.

Ћевчук Ћ.“. ѕсихоанал≥з: ≥стор≥€, теор≥€, мистецька практика: Ќавч. пос≥б. Ц  .: Ћи≠б≥дь, 2002.

ћаксименко —.ƒ. –озвиток псих≥ки в онтогенез≥: ¬ 2 т. Ц  .: ‘орум, 2002.

ћТ€соњд ѕ.ј. «агальна психолог≥€: Ќавч. пос≥б. / 3-тЇ вид., випр. Ц  .: ¬ища шк., 2004.

ќснови психолог≥њ / «а заг. ред. ќ.¬.  иричука, ¬.ј. –оменц€. Ц  .: Ћиб≥дь, 1996.

ѕсихолог≥€: ѕ≥дручник / ѕ≥д ред. ё.Ћ. “роф≥мова, 3-тЇ вид., стереотипне. Ц  .: Ћи≠б≥дь, 2001.

ѕсихологи€ XXI века: ”чеб. дл€ вузов / ѕод ред. ¬.Ќ. ƒружинина. Цћ.: ѕ≈– —Ё, 2003.

ѕсихолог≥€ д≥€льност≥ та навчальний менеджмент: Ќавч.-метод. пос≥б. дл€ самост. вивч. дисципл≥ни / «а заг. ред. ¬.ј.  озакова. Ц  .:  Ќ≈”, 2003.

ѕсихолог≥€ / «а ред. √.—.  остюка. Ц  .: –ад. школа, 1968.


√лава 4





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 967 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1620 - | 1583 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.334 с.