НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНИЙ
КОМПЛЕКС
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
З ДИСЦИПЛІНИ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ
спеціальність 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва»
Викладач Царенко О.Д.
Рецензент
ЗМІСТ КОМПЛЕКСУ
1. Методичні рекомендації для забезпечення самостійної роботи …….
1.1. Вступ (пояснювальна записка)…………………………………….
1.2. Тематичний план самостійної роботи ……………………………
1.3. Список рекомендованої літератури……………………………….
1.4. Програма самостійної роботи студентів………………………….
1.5. Методичні рекомендації
2. Робочий зошит для самостійної роботи …………………………..…..
3. Завдання для контрольної роботи з тем, винесених на самостійне опрацювання……………………………….
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник директора з
навчальної роботи
____________О.Г.Маменко
«___»____________2014 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»
спеціальність 5.10010201 «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва»
Викладач Царенко Олена Дмитрівна
Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії загальноосвітніх дисциплін
Протокол № ______ від ________________
Голова циклової комісії ________Черепеня Л.В.
(підпис, прізвище, ініціали)
Вступ
До найактуальніших проблем сьогодення, від яких залежить існування людства, є екологічні проблеми. Для їх вирішення перш за все необхідні нові підходи до природного середовища. Із розвитком цивілізації і науково-технічного прогресу, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою й суспільством дедалі загострюються. Спричинений економічними, політичними та серйозними екологічними прорахунками стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний.
В Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне та Азовське моря, знищена значна частина лісів Карпат, еродовані ґрунти, забруднені від промислових і автомобільних викидів великі міста тощо.
На сучасному етапі розвитку суспільства екологія вирішує коло проблем і використовує методи, матеріали і принципи, які виходять далеко за межі суто біологічних наук.
Сучасна екологія є однією з головних фундаментальних наук, своєрідною філософією виживання людства, стратегією перебудови цивілізації у XXI ст., яка має відповідати сьогоднішнім реаліям взаємовідносин населення планети і навколишнього середовища, головним чином моральної перебудови на базі розвитку колективного інтелекту, повного взаєморозуміння, взаємодії та взаємодопомоги усіх націй у справі збереження біосфери і стабільного розвитку.
Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Велике значення для його вирішення має організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості студентів.
“Основи екології” – це наукова дисципліна, що вивчає взаємодію господарської діяльності людини, зокрема промисловості, транспорту, енергетики, сільського господарства з навколишнім природним середовищем, і розробляє принципи та засоби, які виключають прямі і побічні негативні антропогенні впливи на біосферу.
Дисципліна «Основи екології» має світоглядно-професійний характер та використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: біології, географії, хімії, фізики.
Після вивчення дисципліни студент повинен знати:
− структуру екосистем і біосфери, еволюцію біосфери;
− основні поняття і закони екології;
− вплив факторів середовища на здоров'я людини;
− глобальні проблеми навколишнього середовища;
− екологічні принципи використання природних ресурсів і охорону природи;
− основи раціонального природокористування; елементи екозахисної техніки і технологій;
− основи екологічного права і принципи та засоби охорони навколишнього середовища.
Студент повинен вміти:
− встановлювати взаємозв’язок елементів в екосистемах і моделювати екосистеми;
− оцінювати стан екосистем і вміти прогнозувати наслідки своєї професійної діяльності з погляду біосферних процесів;
− планувати заходи щодо охорони природи стосовно до конкретних умов регіону.
Важливе значення у навчальному процесі має самостійна робота, яка сприяє розвитку та творчому мисленню студента. Вона націлена на розширення знань, які студенти отримують на лекційних заняттях.
На вивчення дисципліни «Основи екології» відводиться програмою 54 години, з яких 24 години виділяється на самостійне вивчення матеріалу. За нормативами кредитно-модульної системи (ECTS) у навчальному навантаженні студентів відведено значну частку на самостійну роботу. Такий підхід дає можливість враховувати всі досягнення студента не тільки у виконанні обсягу навчальної програми, а й участь його в наукових дослідженнях. Самостійне вивчення матеріалу рекомендовано проводити за методичними вказівками, користуючись наведеною нижче літературою. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється викладачем, який проводить лекційні та практичні заняття, через усне опитування на практичних заняттях, тестування, перевірку зошитів для самостійної роботи, написання контрольної роботи.
Методичні рекомендації для самостійної роботи з дисципліни «Основи екології» складений згідно діючої програми 2011 року з основ екології для студентів других курсів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів базової загальної середньої освіти.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»
| № те-ми | Назва теми програми | № СР | темА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ | Кіль-кість годин самостійної роботи |
| ІІ семестр | ||||
| Організація і функціонуван-ня екологічних систем | Агробіоценози (агроекосистеми) та їх ознаки | |||
| Сучасні проблеми охорони природи в сільському господарстві | Зниження і застереження забруднень | |||
| Забруднення в сільськогосподарському виробництві | ||||
| Шкідлива дія забрудненої атмосфери | ||||
| Правова охорона атмосферного повітря | ||||
| Водні ресурси України та їх охорона | Правова охорона вод | |||
| Раціональне використання і охорона земельних ресурсів України | Забруднення та засмічення ґрунтів | |||
| Правова охорона земель і мінерально-сировинних ресурсів | ||||
| Охорона рослинного і тваринного світу України | Правова охорона рослинного світу | |||
| Правова охорона тварин | ||||
| Організаційна і стратегічна система раціонального природокорис-тування | Біотехнологія | |||
| Системи раціонального природокористування | ||||
| ВСЬОГО ГОДИН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ |
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 408 с.
2. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – 272 с.
3. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – 368 с.
4. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – 248 с.
5. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.
6. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 240 с.
7. Потіш Л.А. Екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – С. 9 – 31.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
8. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 160 с.
9. Водний кодекс України – від 6 червня 1995 р.
10. Закон України «Про тваринний світ»
11. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» - від 16 жовтня 1992р.
12. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» - від 25 червня 1991 р.
13. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» - від 16 червня 1992р.
14. Закон України від 19 червня 2003 року «Про охорону земель»
15. Земельний кодекс України – від 13 березня 1992 р.
16. Кодекс України «Про надра» - від 27 липня 1994 р.
17. Лісовий кодекс України – від 21 січня 1994 р.
18. Одум Ю. Экология: В 2 т. – М.: Мир, 1986.
19. Руснак П.П. Економіка природокористувння. – К.: Вища школа, 1992. – С.
ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
| № СР | Тема самостійної роботи | Кількість годин | Форми контролю | Література |
| 1. | Агробіоценози (агроекосистеми) та їх ознаки | Перевірка завдань для самостійного опрацювання, тестування | ||
| 2. | Зниження і застереження забруднень | Тестування, співбесіда, перевірка конспекту | ||
| 3. | Забруднення в сільськогосподарському виробництві | Перевірка зошитів для самостійного опрацювання, тестування | ||
| 4. | Шкідлива дія забрудненої атмосфери | Експрес-контроль, тестування, перевірка виконання письмових завдань | ||
| 5. | Правова охорона атмосферного повітря | Співбесіда, опитування, тестування | ||
| 6. | Правова охорона вод | Співбесіда, перевірка розв’язання екологічної задачі | ||
| 7. | Забруднення та засмічення ґрунтів | Тестування, перевірка зошитів для самостійного опрацювання | ||
| 8. | Правова охорона земель і мінерально-сировинних ресурсів | Співбесіда, індивідуальне опитування, тестування | ||
| 9. | Правова охорона рослинного світу | Перевірка зошитів для самостійного опрацювання, тестування | ||
| 10. | Правова охорона тварин | Перевірка розв’язання екологічних задач, співбесіда, тестування | ||
| 11. | Біотехнологія | Тестування, співбесіда, перевірка розв’язання екозадач | ||
| 12. | Системи раціонального природокористування | Співбесіда, перевірка конспекту, тестування |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
(структура методичних рекомендацій)
Самостійна робота №1
Тема: «Агробіоценози (агроекосистеми) та їх ознаки»
Мета: сформувати та поглибити знання студентів про агроекосистеми як один із напрямків прикладної екології; розкрити основні компоненти агроекосистем; розглянути особливості взаємовідносин видів в агробіоценозах, ознайомитись з факторами, які визначають продуктивність агробіоценозів.
План:
1.. Різновиди агробіоценозів.
2. Взаємовідносини видів в агробіоценозах.
3. Продуктивність агробіоценозів і методи управління нею.
Основна література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 74 – 86.
2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 46 – 49.
Додаткова література:
3. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.39 – 40.
4. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 290 – 333.
5. Потіш Л.А. Екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – С. 118 – 135.
Завдання:
1. Порівняти природні біоценози та агробіоценози. Результати порівняння занесіть у таблицю:
| Основні показники | Природний біогеоценоз | Агробіоценоз |
| 1. Видова різноманітність | ||
| 2. Стійкість | ||
| 3. Кругообіг речовин | ||
| 4. Саморегуляція | ||
| 5. Біоценотичні зв’язки | ||
| 6. Продуктивність |
2. Наведіть конкретні приклади екологічно чистих технологій сільськогосподарського виробництва.
3. Визначить екологічні принципи функціонування агроекосистем і агроландшафтів.
4. Напишіть екологічні наслідки хімізації сільського виробництва.
Методичні рекомендації:
При вивченні даної теми необхідно звернути увагу, що у природі під впливом діяльності людини все більше проявляються зміни. При цьому природні біогеоценози витісняються штучно створеними агробіоценозами, що є спрощеною, збідненою, а тому і нестійкою екологічною системою.
Зазначається, що агробіоценози існують не ізольовано від загального природного середовища. Цю особливість необхідно твердо пам’ятати тому, що в сільськогосподарському виробництві не завжди враховуються складні взаємозв’язки і взаємозумовленість явищ природи.
Нерозуміння того, що в природі все взаємопов’язане і взаємозумовлене, часто призводить до пагубних наслідків. Наприклад, вирубування водоохоронних і полезахисних лісів завжди негативно відбивається на навколишньому природньому середовищі.
Важливо чітко визначити основні компоненти агроекосистеми:
· культурні рослини, які висіваються чи висаджуються за для отримання врожаю або підвищення якості ґрунту;
· свійські тварини;
· бур’яни, які є поки що неминучим супутником культурних рослин;
· мікроорганізми ґрунту і гною;
· різноманітні тварини (головним чином безхребетні, але також багато гризунів і птахів), які пов’язані ланцюгами живлення з посівами і фермами;
· паразитичні бактерії, гриби і віруси, що викликають захворювання культурних рослин і свійських тварин.
Звертається увага на те, що порівняння природних екосистем та агроекосистем показує, що за багатьма параметрами відрізняються лише кількісно, а в сукупності це веде до глибокої якісної своєрідності агроекосистеми.
Запитання для самоконтролю:
1) Що таке біоценоз?
2) Яка структура біогеоценозу?
3) Що таке агроценози? Навести їх приклади.
4) Чи відрізняються агробіоценози від природних біоценозів?
5) Яка структура агроекосистем?
6) Що є основою агробіоценозу?
7) Які екологічні принципи функціонування агроекосистем і агроландшафтів?
8) Чому агробіоценози існують не ізольовано від загального природного середовища?
9) Що є умовою стабільності простих екосистем?
10) Як можна досягти стабільності для господарської стійкості агроекосистеми?
Форми контролю:
Перевірка завдань для самостійного опрацювання, тестування.
Тести:
1. Екологічні фактори, що пов’язані з різними видами господарської діяльності людини:
А) едафічні;
Б) абіотичні;
В) антропогенні;
Г) біотичні.
2. Ознака, яка є спільною для природних та штучних угрупувань:
А) однаковий видовий склад рослин;
Б) однаковий видовий склад тварин;
В) здійснення коло обігу речовин;
Г) однакова стійкість до несприятливих факторів;
Д) близькі значення біологічної продуктивності.
3. Структурною одиницею біоценозу є:
А) вид;
Б) популяція;
В) сукцесія;
Г) дивергенція.
4. Співвідношення понять «екосистема» та «агробіоценоз» є такими:
А) це ідентичні поняття;
Б) поняття «екосистема» ширше, ніж поняття «агробіоценоз»;
В) поняття «агробіоценоз» ширше, ніж поняття «екосистема»;
Г) поняття «екосистема» тотожне поняттю «агробіоценоз».
5. Сільськогосподарські рослини, в структуру яких методами генної інженерії впроваджені гени стійкості до шкідників, можуть бути небезпечними тим, що:
А) вживаючи їх в їжу, людина поїдає чужорідні гени;
Б) при їх отриманні або вирощуванні, стійкість може передатися іншим рослинам або тваринам;
В) для їх вирощування необхідні пестициди;
Г) такі рослини можуть перетворюватися на генетичні химери;
Д) самі можуть стати стійкими до гербіцидів.
6. Неорганічним компонентом агробіоценозу є:
А) біом;
Б) біотип;
В) біотоп;
Г) продуценти.
7. До агробіоценозів відноситься:
А) лісосмуга;
Б) ліс;
В) поле;
Г) тваринницька ферма.
8. Основною причиною нестійкості агроекосистем є:
А) невеликі розміри цих систем;
Б) невдале територіальне розміщення агроекосистем;
В) монокультура агроекосистеми повна їхня залежність від людини;
Г) збіднілі ґрунти, на яких розміщенні агроекосистеми.
9. У біогеоценозі, на відміну від агробіоценозу:
А) колообіг не замкнутий;
Б) ланцюги живлення короткі;
В) елементи з ґрунту, які рослини поглинають, із часом повертаються до нього;
Г) елементи з ґрунту, які рослини поглинають, із часом майже не повертаються.
10. Здатність агроекосистеми підтримувати постійну швидкість відтворення живих організмів – це:
А) інтенсивність фотосинтезу;
Б) біологічна продуктивність;
В) передача енергії ланцюгами живлення;
Г) швидкість розмноження.
Самостійна робота №2
Тема: «Зниження і застереження забруднень»
Мета: сформувати та поглибити основні поняття про забруднення навколишнього середовища, виявити причино-наслідкові зв’язки між видом забруднення та його впливом на навколишнє середовище та живі організми. Формування у студентів наукового розуміння проблем з даної теми як природної закономірності розвитку живої природи й людини у тому числі.
План:
1. Міграція та кумуляція шкідливих речовин у рослинах, тваринах і людині.
2. Очистка, знезараження, утилізація відходів.
3. Використання гною як добрива, палива, поживного середовища у виробництві кормової продукції для тваринництва.
Основна література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 107 – 114, 118-121.
2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 65 – 72, 160 – 170.
Додаткова література:
3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С.221 – 225.
4. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.81 – 93.
5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – С. 204 – 208.
Завдання:
1. Проаналізувати вплив забруднень на навколишнє середовище. Результати аналізу занести до таблиці:
| Вид забруднення | Забруднювачі | Вплив на навколишнє середовище |
2. Визначити основні шкідливі речовини, які здатні накопичуватись у тваринах, рослинах, людині.
3. Порівняти переваги та недоліки шляхів утилізації відходів, заповнюючи таблицю:
| Шлях утилізації | Переваги | Недоліки |
| Складування | ||
| Захоронення | ||
| Спалювання | ||
| Переробка | ||
| Зливання в водойми |
Методичні рекомендації:
Під час розглядання даної теми студент повинен чітко усвідомити, що таке забруднення. Забруднення – це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь-яких інших агентів, які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і на створене нею для власних потреб штучне середовище.
Наголошується, що речовини, які спричиняють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудниками або полютантами.
Існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. Найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень є передусім великі промислові комплекси, але і сільське господарство теж може негативно впливати на навколишнє середовище.
Зазначається, що можна визначити наступні варіанти надходження хімічних речовин в організм людини:
• Ґрунт → людина. При виконанні польових робіт за умови недотримання техніки безпеки або просто у польових умовах.
• Ґрунт → атмосферне повітря → людина. Можливо через випаровування і співвипаровування пестицидів, а також сублімації хімічних речовин з ґрунту в атмосферу.
• Ґрунт → підземні води → людина. Така міграція спостерігається при внесенні пестицидів на поверхню ґрунту, а згодом вони вимиваються опадами в більш глибокі шари, де досягають ґрунтових і підземних вод, які часто використовуються людиною як питні джерела.
• Ґрунт → відкрита водойма → людина. З дощовими і талими водами пестициди змиваються у водойми, які часто використовують як централізовані джерела водопостачання.
• Ґрунт → рослинні продукти харчування → людина. Пестициди або їх вторинні продукти всмоктуються рослинами, з яких виробляються продукти харчування.
• Ґрунт → рослина → тварина → людина. Рослини, що нагромадили хімічні речовини поїдаються тваринами. Шкідливі речовини можуть акумулюватися в організмі тварини і так дістатися до людини.
З огляду на закономірності міграції хімічних речовин у навколишньому середовищі, особливого значення набуває охорона ґрунту і води від антропогенного забруднення.
Актуальною проблемою міст світу є запобігання утворенню великої кількості відходів. У промисловості для цього необхідно застосовувати особливі технології У побуті в багатьох випадках досить змінити характер упаковки товарів, щоб різко знизити кількість побутових відходів.
Звільнення від відходів ведеться в трьох напрямках:
- складування або навіть захоронення таким чином, щоб вони не впливали негативно на навколишнє середовище;
- знищення відходів шляхом їхнього спалювання;
- очистка від шкідливих речовин, що становить найбільш складний процес, який здійснюється різними способами.
Запитання для самоконтролю:
1) Які основні форми і наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище?
2) Що таке антропогенне забруднення довкілля?
3) Які речовини називаються полютантами?
4) Які забруднювачі називаються стійкими?
5) Яку шкоду довкіллю завдає антропогенне забруднення?
6) Які є види забруднень навколишнього середовища?
7) Які є варіанти надходження хімічних речовин в організм людини?
8) В яких напрямках ведеться звільнення від відходів?
9) Як утилізують гнойові стоки?
10) Які заходи необхідно дотримуватися при використанні безпідстилкового гною?
Форми контролю:
Тестування, співбесіда, перевірка конспекту.
Тести:
1. Поділ забруднень на механічні, фізичні, хімічні та біологічні – це їх поділ за ознакою:
А) об’єкту забруднення;
Б) часу дії забруднювача;
В) способу впливу забруднювача;
Г) джерела забруднення;
Д) всі відповіді невірні.
2. Найбільш масштабним і небезпечним забрудненням для людини та екосистем є:
А) фізичне;
Б) біологічне;
В) хімічне;
Г) радіаційне.
3. Хімічне забруднення включає:
А) аерозолі;
Б) генна інженерія;
В) пестициди;
Г) світлове;
Д) шум;
Е) пластмаси.
4. Фізичне забруднення включає:
А) теплове;
Б) пестициди;
В) шумове;
Г) аерозолі.
5. Назвіть найбільші джерела біологічного забруднення навколишнього середовища:
А) нафтопереробні заводи;
Б) тваринницькі комплекси;
В) комбінати з виробництва хімічного волокна;
Г) підприємства промислового біосинтезу;
6. До найпоширеніших та найнебезпечних забруднювачів належать:
А)карбон;
Б) бензен;
В) нітрати;
Г) нітрити.
7. Механічні коливання, що виникають під час роботи різних технічних пристроїв – це:
А) шуми;
Б) вібрації;
В) забруднення;
Г) випромінювання.
8. Максимальна шкода наноситься навколишньому середовищу при позбавленні від стійких органічних речовин - полімерів (наприклад поліетилену) шляхом:
А) спалювання;
Б) розкладання;
В) поховання;
Г) утилізації.
9. Існує три типи очисних споруд:
А) локальні;
Б) регіональні;
В) масштабні;
Г) загальні;
Д) районні.
10. Руйнування або нейтралізацію забруднюючих речовин в результаті природних фізичних, хімічних і біологічних процесів називають:
А) реутилізацією відходів;
Б) знешкодженням відходів;
В) самоочищенням середовища;
Г) стійкістю середовища.
Самостійна робота №3
Тема: «Забруднення в сільськогосподарському виробництві»
Мета: розкрити наслідки негативного впливу сільськогосподарських підприємств на навколишнє середовище; ознайомити з основними джерелами забруднення в сільськогосподарському виробництві.
План:
1. Забруднення повітряного середовища і ґрунту при неправильному зберіганні гною і харчових відходів на тваринницьких фермах.
2. Забруднення сільськогосподарських площ промисловими підприємствами.
3. Негативні наслідки забруднень у сільськогосподарському виробництві.
Основна література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 118 – 121.
2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 65 – 72.
Додаткова література:
3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С.221 – 225.
4. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.84 – 89, 93.
5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – С.169 – 188.
Завдання:
1. У вигляді тез визначити шляхи зниження або виключення негативного впливу тваринницьких комплексів і птахофабрик на природу.
2. Розв’язати екологічні задачі:
· Внесені на поля органічні добрива (гній) виявляють свою позитивну дію лише через 2-3 роки після внесення. Крім того, при такому використанні залишається життєздатне насіння бур’янів, яйця глистів та інше. Запропонуйте способи переробки органічних добрив тваринного походження.
· Помилково на поле внесено аміачної селітри в десять разів вище норми. Запропонуйте шляхи відновлення родючості ґрунту.
Методичні рекомендації:
Вивчення теми варто починати із з’ясування ролі сільського господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Сільськогосподарське виробництво займає важливе значення – воно забезпечує людство продуктами харчування, а промисловість – легку і харчову – сировиною. Саме з розвитком сільського господарства було пов'язане виникнення перших екологічних локальних і регіональних змін природного середовища.
Найбільшою екологічною проблемою сільськогосподарського освоєння територій є втрати ґрунту.
Основними забрудниками ґрунтів є мінеральні добрива (азотні, фосфорні, калійні), пестициди, викиди металургійних заводів, відкритий видобуток корисних копалин, сміттєспалювальних фабрик, ТЕС, звалища відходів, атмосферні опади.
Дуже важливим є проведення рекультивації земель, тобто проводити відновлення порушених промисловістю земельних площ з метою їх використання в інших галузях народного господарства.
У сільському господарстві необхідне удосконалення технології обробітку ґрунту, меліорацій і виробництва хімічних добрив і засобів захисту рослин, проведення обґрунтованих з екологічної точки зору систем гідро -, лісомеліорації та хімічної меліорації, удосконалення систем землеробства, застосування елементів його альтернативних типів, виведення з експлуатації малопродуктивних земель.
Зазначається, що для захисту врожаю від шкідників, сучасне сільське господарство застосовує дедалі більше хімічних засобів боротьби – пестицидів та гербіцидів. В результаті цього на ґрунт виникає велике навантаження. Великої шкоди завдає ще така галузь сільськогосподарського виробництва, як тваринництво.
Акцентується увага на тому, що основними проблемами охорони навколишнього середовища в зонах тваринницьких ферм є запобігання забруднення гнойовими стоками різних водойм, річок і підґрунтових вод.
Існують основні шляхи запобігання забруднення природного середовища в сільськогосподарському виробництві, а саме: введення нових, модернізованих, технологій виробництва; сприяння розвитку землеробства, що ґрунтується на основі максимальної утилізації всіх відходів, що утворюються в господарстві; відмова від синтетичних мінеральних добрив, пестицидів, регуляторів росту, й харчових добавок; запобігання нормального стану ферм і тваринних комплексів тощо.
Основними шляхами виходу з кризи у сільському господарстві – це орієнтація на вирощування екологічно чистої продукції. Для цього актуальне впровадження біологічних методів боротьби зі шкідниками, охорона підземних і поверхневих вод, створення парку легких сільськогосподарських машин, що в сукупності з перерахованими вище заходами у перспективі дасть відчутний економічний і екологічний ефект.
Запитання для самоконтролю:
1) Які екологічні проблеми створюють великі тваринницькі комплекси?
2) Які екологічні проблеми виникають при вирощуванні сільськогосподарських культур?
3) Які джерела забруднення природного середовища у сфері сільськогосподарського виробництва?
4) Як впливають гербіциди та пестициди на навколишнє середовище?
5) До чого може призвести порушення технології застосування добрив?
6) Що таке евтрофікація водойм? Чому вона виникає?
7) Які є способи очищення стоків тваринницьких комплексів?
8) Яких заходів необхідно суворо дотримуватися для захисту навколишнього середовища від забруднення при використанні безпідстилкового гною?
9) У чому суть біотермічного методу знезараження твердої фракції гною вологістю не вище 70%?
10) Які основні шляхи запобігання забруднення природного середовища в сільськогосподарському виробництві?
Форми контролю:
Перевірка зошитів для самостійного опрацювання, тестування.
Тести:
1. Що Ви розумієте під евтрофікацією?
А) передачу енергії трофічними ланцюгами;
Б) здатність організмів виживати за екстремальних умов;
В) зниження якості водних об’єктів внаслідок їх забруднення органічними речовинами;
Г) незмінність властивостей автотрофів.
2. Від чого найбільше потерпають сільськогосподарські угіддя півдня України?
А) від вітрової ерозії ґрунтів;
Б) від засолення ґрунтів;
В) від осушення земель;
Г) від транскордонних забруднень повітря.
3. Рекультивація земель – це:
А) удобрення ґрунту;
Б) штучне відновлення родючості ґрунту та рослинного покриву після техногенного порушення або руйнування об’єктів природи;
В) спеціальне оброблення ґрунту;
Г) створення заповідних зон і ділянок.
4. Пестициди багатократно збільшують концентрацію:
А) при порушені правил зберігання;
Б) пересуваючись ланцюгами живлення;
В) при підвищенні дози використання.
5. Гербіциди – це:
А) речовини, що використовуються для вибіркового або суцільного знищення рослин;
Б) синтезовані речовини, які використовуються для контролю чисельності небажаних живих організмів в екосистемах;
В) забруднюючі речовини, які можуть надходити зі стічними водами у водні об’єкти;
Г) речовини, що утворюються при згоранні ракетного палива.
6. Що призводить до зменшення площ сільськогосподарських угідь на Землі:
А) ерозія ґрунтів;
Б) будівництво міст, промислових об’єктів, транспортних комунікацій;
В) зміна клімату;
Г) кислотні дощі;
Д) опустинювання.
7. Застосування отрутохімікатів та гербіцидів призводить до:
А) зниження вологості, виникнення вітрової ерозії;
Б) ущільнення ґрунту, знищення рослинності, котра скріплює ґрунт;
В) загибелі ряду ґрунтових організмів, накопичення небезпечних для живих організмів речовин;
Г) посилення взаємодії з атмосферою, вітрової та водної ерозії.
8. Основу гнойових стоків становлять:
А) пестициди;
Б) нітрати;
В) фунгіциди;
Г) екскременти тварин.
9. Що призводить до ущільнення ґрунту, знищення рослинності, яка скріплює ґрунт, ерозії?
А) щорічне розорювання земель;
Б) випас худоби;
В) застосування гербіцидів;
Г) забруднення водойм гнойовими стоками.
10. Найбільшими джерелами забруднення природного середовища у сфері сільськогосподарського виробництва є:
А) застосування добрив;
Б) використання хімічних засобів боротьби;
В) евтрофікація водойм;
Г) забруднення водойм гнойовими стоками.
Самостійна робота №4
Тема: «Шкідлива дія забрудненої атмосфери»
Мета: з’ясувати сутність механізму дії забрудненої атмосфери на живі організми та екосистеми; ознайомитися із заходами боротьби з забрудненнями атмосфери та особливостями контролю якості атмосферного повітря.
План:
1. Шкідлива дія забрудненого повітря на людей, рослин, тварин та агроекосистеми.
Заходи боротьби з забрудненнями атмосфери.
3. Контроль якості атмосферного повітря.
Основна література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 146 – 158.
2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 73 – 86.
Додаткова література:
3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С.130 – 148.
4. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.101 – 108.
5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – С. 146 – 148.
6. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 381 – 383.
Завдання:
1. Охарактеризувати вплив забруднення атмосфери на здоров’я людини, результати представте у вигляді схеми:
2. Визначити та записати у вигляді тез основні заходи для збереження атмосфери.
3. Охарактеризувати технології, які використовуються для очищення газів від твердих та рідких часток.
Методичні рекомендації:
Вивчення теми варто розпочати із з’ясування сутності забруднення повітря. Забруднення повітря будь-яка небажана зміна складу земної атмосфери в результаті надходження в неї різних газів, водяної пари і твердих частинок (під впливом природних процесів або в результаті діяльності людини).
Приблизно 10% забруднювачів потрапляють в атмосферу унаслідок таких природних процесів, а 90% забруднювачів мають антропогенне походження. Основними їх джерелами є: спалювання викопного палива на електростанціях (викиди диму) і в двигунах автомобілів; виробничі процеси, не пов’язані із спалюванням палива, але що приводять до запиленню атмосфери та інші чинники.
Зазначається, що забруднюючі речовини, потрапляючи в атмосферу, переносяться на великі відстані від джерела, а потім повертаються на земну поверхню у вигляді твердих частинок, крапель або хімічних сполук, розчинених в атмосферних осіданнях та чинять шкідливу дію на живі організми та навколишнє середовище.
Наголошується увага на шляхи дії забрудненого повітря на живі організми, а саме:
1) доставляючи аерозольні частинки і отруйні гази в дихальну систему людини і тварин і в листя рослин;
2) підвищуючи кислотність атмосферних опадів, яка, у свою чергу, впливає на зміну хімічного складу ґрунтів і води;
3) стимулюючи такі хімічні реакції в атмосфері, які приводять до збільшення тривалості опромінювання живих організмів шкідливими сонячними променями.
Зростання надходжень токсичних речовин у навколишнє середовище, перш за все, впливає на здоров'ї населення, погіршується якість продуктів сільського господарства, відбувається вплив на клімат окремих регіонів і стан озонового шару Землі, загибель флори і фауни.
Матеріальні збитки від атмосферного забруднення дуже значні. Встановлено, що загальні втрати, зумовлені забрудненнями атмосферного повітря, вираховуються в мільйонах американських доларів на рік.
Ось чому питання контролю і боротьби з атмосферними забрудненнями набули вже глобального характеру.
Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних забруднень, виділяють декілька основних груп: до першої групи відносять заходи, спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії (вітрові -, геліо-, припливні-, гідроелектростанції); покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно безпечні види палива.
Звертається увага на те, що основними и найбільш дійовими методами боротьби з забрудненнями атмосфери є економічні. Велике значення має виховна и просвітницька робота. Існують також організаційні, технологічні й інші засоби боротьби з забрудненнями атмосфери. Так, для захисту атмосферного повітря від забруднень автотранспортом велике значення мають заходи по плануванню та розбудові міських поселень. Зокрема озеленення автомагістралей, зонування жилих масивів, створення різнорівневих транспортних розв’язок, кільцевих доріг, використання підземного простору для розміщення автостоянок, гаражів, створення швидкісних автомагістралей, санітарно-захисних зон.
Важливо розглянути сутність поняття контроль якості атмосферного повітря. Якість атмосферного повітря — це сукупність його властивостей, що визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ. Якість атмосферного повітря може вважатися задовільним, якщо вміст домішок у ньому не перевищує гранично припустимих концентрацій (ГПК).
Основним критерієм установлення нормативів ГПК для оцінки якості атмосферного повітря є вплив забруднюючих домішок, що утримуються в повітрі, на організм людини. За чистотою повітря та його змінами постійно стежать органи санітарного контролю санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
Запитання для самоконтролю:
1) Що таке забруднення атмосферного повітря?
2) Як впливає забруднення атмосфери на здоров’я людей та стан довкілля?
3) Що таке гранично припустима концентрація?
4) Які методи захисту повітряного середовища існують?
5) В чому полягає екологізація виробництв?
6) Що таке санітарно-захисна зона?
7) Від чого залежить ширина санітарно-захисної зони?
8) Яким чином здійснюється контроль якості атмосферного повітря?
9) Для чого використовують комплексний показник – індекс забруднення атмосфери?
10) Які органи стежать за чистотою атмосферного повітря?
Форми контролю:
Експрес-контроль, тестування, перевірка виконання письмових завдань.
Тести:
1. Які дощі називаються «кислими»?
А) з рН < 5,8;
Б) з рН 7,8 – 8,2;
В) з рН 3,2 – 2,8;
Г) в яких міститься азотна кислота.
2. Яка концентрація забруднюючої речовини в довкіллі вважається граничною допустимою (ГДК)?
А) за якої настає смерть людини;
Б) за якої починається деградація екосистеми;
В) дозволена екологічним стандартом;
Г) максимальна концентрація забруднюючої речовини в природному середовищі, яка не шкодить здоров’ю людини.
3. Максимальна разова гранично допустима концентрація шкідливої речовини – це такий вміст шкідливої речовини в одиниці обсягу або маси середовища, при якому рефлекторні реакції у людини внаслідок дії шкідливої речовини виникають на протязі:
А) 10 хвилин;
Б) 20 хвилин;
В) 30 хвилин;
Г) 40 хвилин.
4. Утворює шкідливу для людини кислоту при попаданні в його організм такі гази:
А) окис азоту;
Б) окис вуглецю;
В) сірчаний ангідрид;
Г) водень.
5. Які полютанти викликають захворювання очей:
А) діоксин;
Б) чадний газ;
В) озон;
Г) вуглекислий газ.
6. Вказати методи захисту повітряного середовища:
А) статистичні;
Б) архітектурно-планувальні;
В) моніторинг;
Г) організація санітарно-захисних зон.
7. Які породи дерев використовують для санітарно-захисних зон?
А) тополя;
Б) верба;
В) сосна;
Г) каштан.
8. Концентрація якого газу в атмосфері спричиняє парниковий ефект?
А) окис азоту;
Б) чадний газ;
В) вуглекислий газ;
Г) озон.
9. Щоб визначити стан забруднення повітря декількома речовинами, що діють одночасно, використовують:
А) гранично допустиму концентрацію;
Б) екологічну експертизу;
В) гранично допустимі викиди;
Г) індекс забруднення.
10. Ширина санітарно-захисних зон становить:
А) 1 – 50 метрів;
Б) 50 – 100 метрів;
В) 50 – 1000 метрів;
Г) 2000 – 3000 метрів.
Самостійна робота №5
Тема: «Правова охорона атмосферного повітря»
Мета: ознайомити студентів із правовими основами охорони атмосферного повітря.
План:
1. Закон «Про охорону атмосферного повітря».
2. Зміни до закону.
Основна література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 264 – 278.
2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 89 – 91.
Додаткова література:
3. Закон України «Про охорону атмосферного повітря»» від 21.06. 2001 року № 2556-ІІІ.
4. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 464 – 465.
Завдання:
1. У вигляді тез розкрийте основну суть Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
2. Розкрийте зміст та призначення Кіотського протоколу.
Методичні рекомендації:
Звертається увага на те, що правові основи охорони атмосферного повітря передбачені в екологічному законодавстві України, зокрема в Законі «Про внесення змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря»» від 21.06. 2001 року № 2556-ІІІ.
В даному законі зазначено, що атмосферне повітря є одним з основним життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
В законі ставляться завдання збереження, поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, відвернення і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та інших впливів на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання його для виробничих потреб, а також зміцнення правопорядку і законності у цій сфері.
Вказані зобов’язання установ і організацій, діяльність яких пов’язана із викидами шкідливих речовин у атмосферне повітря.
Наголошується, що будівництво та введення в експлуатацію нових та реконструйованих підприємств і об’єктів, які не відповідають вимогам по охороні атмосферного повітря забороняється.
Особлива увага приділяється підприємствам агропромислового комплексу.
Вони повинні дотримуватися правил транспортування, зберігання та використання засобів захисту рослин, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів і не допускати забруднення атмосферного повітря.
Особи, які винні у порушенні прав громадян на екологічний стан атмосферного повітря, несуть кримінальну, адміністративну та іншу відповідальність відповідно до діючого законодавства, а також повинні відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок правопорушень.
Запитання для самоконтролю:
1) Чим передбачені правові основи охорони атмосферного повітря в Україні?
2) Для чого існує екологічна експертиза?
3) Що є основним завданням Закону про охорону атмосферного повітря?
4) Які встановлюються нормативи у галузі охорони атмосферного повітря?
5) Які є заходи щодо охорони атмосферного повітря?
6) Які заходи передбачено законом з метою відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших шумів?
7) Ким і на підставі чого встановлюються розміри платежів (з підприємств, установ і організацій) за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та за інші шкідливі впливи на нього?
8) Ким здійснюється державний контроль у галузі охорони і використання атмосферного повітря?
9) Які ви знаєте правопорушення в галузі охорони атмосферного повітря?
10) Яких правил повинні дотримуватися керівники агропромислових комплексів в межах закону «Про охорону атмосферного повітря»?
Форми контролю:
Співбесіда, опитування, тестування.
Тести:
1. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» прийнято:
А) у жовтні 1990 р.;
Б) у жовтні 1991 р.;
В) у жовтні 1992 р.;
Г) у жовтні 1993 р.;
Д) всі відповіді невірні.
2. Стандарти у галузі охорони атмосферного повітря розробляються і вводяться в дію:
А) Міністерством екології і природних ресурсів України;
Б) Міністерством охорони здоров’я України;
В) прокуратурою;
Г) Кабінетом Міністрів України.
3. У галузі охорони атмосферного повітря законодавством не передбачено встановлення:
А) нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря;
Б) нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
В) нормативів використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;
Г) нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;
Д) всі відповіді невірні.
4. Не входять до складу нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря такі нормативи:
А) гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі;
Б) гранично допустимі рівні акустичного впливу на атмосферне повітря;
В) гранично допустимі рівні електромагнітного впливу на атмосферне повітря;
Г) гранично допустимі рівні іонізуючого впливу на атмосферне повітря;
Д) всі відповіді невірні.
5. Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки:
А) забороняються повністю;
Б) допускаються в окремих випадках з дозволу Мінекології України;
В) допускаються в окремих випадках з дозволу Міністерства охорони здоров’я України;
Г) всі відповіді невірні.
Самостійна робота №6
Тема: «Правова охорона вод»
Мета: ознайомити студентів із правовими основами охорони вод, усвідомити важливість екологічної освіти і виховання у попередженні та вирішенні екологічних проблем.
План:
1. Правова охорона водних ресурсів України.
2. Водний кодекс України.
Основна література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 264 – 278.
2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 100 – 101.
Додаткова література:
3. Водний кодекс України 1995 р.
4. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 463 – 464.
Завдання:
1. Законспектувати роль Водного кодексу України в правовій охороні вод від забруднення.
2. Розв’язати екологічну ситуацію:
Членами студентської дружини охорони природи, які одночасно є громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, при проведенні рейду в басейні річки Дністер по перевірці і дотриманню екологічного законодавства було виявлено ряд порушень пов’язаних із забором стічних вод та побутових відходів, розорювання земель та вирубування дерев на березі ріки. За всіма виявленими порушеннями було складено протоколи, які направили в Державне управління Міністерства екології у Львівській області.
Чи правомірні дії членів студентської дружини?
Яким нормативно-правовим актом регулюється діяльність громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища?
Методичні рекомендації:
При розгляданні теми акцентується увага на той факт, що правова охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання є центральним інститутом водного права. Усі води (водні об’єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їхньої здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об’єктам), може бути припинена за рішенням суду.
Зазначається, що правова охорона водних ресурсів України закладена в законі «Про охорону навколишнього природного середовища» 1991р., де зокрема передбачається державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів, ведення водного кадастру. Важливим правовим документом є Водний кодекс України 1995 р.
В законі наголошується на забезпечення правової охорони вод від забруднення, засмічення і виснаження і на регуляцію порядку їхнього використання.
Чітко визначені і закріплені обов’язки водокористувачів щодо раціонального використання водних об’єктів, економного використання води, відновлення і поліпшення її якості. Особлива увага приділяється власникам засобів водного транспорту, лісосплавним організаціям про недопустимість забруднення і засмічення вод внаслідок втрати масел, хімічних речовин і нафтопродуктів, деревини.
При вивченні правової охорони вод, необхідно звернути увагу на те, що у Водному кодексі України чітко вказано про те, сільськогосподарські підприємства зобов’язані попереджувати забруднення вод мінеральними добривами і отрутохімікатами.
В кодексі наголошено на встановлення відповідальності і відшкодуванні збитків за порушення водного законодавства: самовільне захоплення водних об’єктів, забруднення і засмічення вод, безгосподарне використання вод, введення в експлуатацію підприємств та інших об’єктів без споруд, які попереджують забруднення і засмічення вод та ін..
Запитання для самоконтролю:
1) Які заходи по охороні водних ресурсів Ви знаєте?
2) Де закладена правова основа водних ресурсів України?
3) Коли був прийнятий Водний кодекс України?
4) Які є важливі засоби охорони вод?
5) Яка відповідальність встановлена за порушення водного законодавства?
6) Що таке водоохоронна зона?
7) Коли був встановлений режим зон санітарної охорони водних об’єктів?
8) Що таке прибережна захисна смуга?
9) Яка роль смуг відведення?
10) Які правові вимоги встановлені щодо охорони підземних вод?
Форми контролю:
Співбесіда, перевірка розв’язання екологічної задачі.
Тести:
1. Водний Кодекс України був прийнятий у:
А) 1991 році;
Б) 1993 році;
В) 1995 році;
Г) 2000 році.
2. У преамбулі Кодексу зазначено:
А) роль води для життя всього живого;
Б) методи очистки води;
В) водні об’єкти на території України є національним надбанням;
Г) джерела забруднення води.
3. Завданням водного законодавства є:
А) регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод;
Б) регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання вод;
В) зменшення обсягів стічних вод за рахунок удосконалення технологій виробництва;
Г) впровадження оборотного водопостачання.
4. Водні відносини в Україні регулюються:
А) Конституцією України;
Б) Водним Кодексом;
В) Законом України «Про охорону вод»;
Г) Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
5. До водного фонду України належать:
А) поверхневі води;
Б) підземні води;
В) океан;
Г) не має вірної відповіді.
6. Зона санітарної охорони – це:
А) територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води;
Б) прибережна територія, що може бути затоплена чи підтоплена під час повені (паводка);
В) надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом;
Г) ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди.
7. В якій статті Водного Кодексу розкриті завдання водного законодавства?
А) у статті №1;
Б) у статті №2;
В) у статті №5;
Г) у статті №17.
8. В якій статті Водного Кодексу визначено, які території відносяться до земель водного фонду?
А) у статті №2;
Б) у статті №4;
В) у статті №6;
Г) у статті №11.
9. В якій статті Водного Кодексу визначено водні об’єкти загальнодержавного і місцевого значення?
А) у статті №3;
Б) у статті №4;
В) у статті №5;
Г) у статті №10.
10. В якій статті Водного Кодексу визначено які території України становлять її водний фонд?
А) у статті №3;
Б) у статті №7;
В) у статті №9;
Г) у статті №12.
Самостійна робота №7
Тема: «Забруднення та засмічення ґрунтів»
Мета: з’ясувати сутність, причини та наслідки забруднення ґрунтів; зрозуміти екологічні наслідки меліорації земель та переущільнення ґрунтів; ознайомитися із заходами щодо зниження і запобігання втрат земель від забруднень та засмічень
План:
1. Забруднення і засмічення ґрунтів.
2. Заходи щодо зниження і запобігання втрат земель від забруднення і засмічення промисловими, сільськогосподарськими і побутовими відходами.
3. Меліорація земель та її екологічні наслідки.
4. Переущільнення ґрунтів.
Основна література:
1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 171 – 180.
2. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 101 – 113.
Додаткова література:
3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С.161 – 176.
4. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – С.83 – 93.
5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, ТОВ, 1998. – С. 148 – 149.
6. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 463.
Завдання:
1. Проаналізувати наслідки антропогенних впливів на ґрунти, результати аналізу представити у вигляді таблиці:
| Вид впливу | Основні зміни ґрунтів |
| Щорічне розорювання | |
| Сінокоси, збирання врожаю | |
| Випас худоби | |
| Зрошення | |
| Осушення | |
| Створення звалищ | |
| Застосування отрутохімікатів | |
| Викиди в атмосферу | |
| Знищення лісів | |
| Стічні води |
2. Навести класифікацію ґрунтових забруднень.
3. Розв’язати екологічні задачі:
1)Через осушення боліт потерп
