1. Концепція інформаційно-комунікативного суспільства.
2. Роль та значення масової комунікації в сучасному світі.
3. Глобалізація та локалізація масової комунікації.
4. Актуальність вивчення масової комунікації.
5. Масова комунікація: визначення поняття.
6. Структурні складові комунікаційних процесів.
7. Особливості інформаційних процесів в суспільствах традиційного та сучасного типів.
8. Типології сучасних засобів масової комунікації.
9. Масова комунікація як предмет наукового аналізу.
10. Соціологія масової комунікації як мультипарадигмальна дисципліна.
11. Загальна характеристика досліджень масової комунікації зарубіжних авторів. Розвиток соціології масової комунікації у вітчизняних дослідженнях. Характеристика основних напрямків розвитку соціології масової комунікації. Медіацентрістський та соціоцентрістський підходи в дослідженнях масової комунікації.
12. Сучасні соціологічні студії масової комунікації.
13. Структурно-функціональна парадигма соціальних наук.
14. Масова комунікація як соціальна система. Види комунікативних систем.
15. Функції масової комунікації на рівні суспільства та на індивідуальному рівні.
16. Структурно-функціональні моделі масової комунікації (М. де Флюер, Б. Вестлі, М. Маклюен).
17. Можливості та обмеженості структурно-функціонального підходу до дослідження масової комунікації.
18. Ідеологія як проблема реалізації влади за посередництвом трансляції цінностей, норм, переконань.
19. Роль ідеології в житті суспільства.
20. Концепція ідеології в працях основоположників марксизму.
21. Роль ЗМІ в марксистській концепції ідеології.
22. Структуралістській підхід в дослідженні ідеології.
23. Масова комунікація та концепції гегемонії.
24. Семіотика як наука. Ф. Соссюр та Ч. С. Пірс як засновники семіології.
25. Комунікація як явище, що пов’язане з утворенням значень.
26. Проблема значення та знаку. Типи та організації знаків.
27. Денотат та коннотат. Структура міфу в семіології.
28. Семіологічний підхід в дослідженні телебачення.
29. Застосування семіотики в практиці вивчення реклами.
30. Засоби масової комунікації як предмет дослідження теоретиків Франкфуртської школи.
31. Масова культура.
32. Засоби масової комунікації і концепції масового суспільства.
33. Критика тенденцій сучасного телебачення.
34. Масова комунікація в постмодерністській перспективі.
35. Соціально-економічні тенденції сучасності.
36. Концепція «глобальної деревні».
37. Постмодернізм як образ думок.
38. Життєві стратегії та нові культурні форми.
39. Масова комунікація та гіперреальність.
40. Принцип свободи преси: минуле та сучасність.
41. Засоби масової комунікації і публічна сфера суспільства.
42. Нормативні теорії: типологія взаємовідносин засобів масової комунікації та держави.
43. Роль та призначення ЗМІ в громадянському суспільстві: ідеальна модель та реальна ситуація в сучасному українському суспільстві.
44. Преса: еволюція становлення форм власності.
45. Телеорганізації: суспільні форми володіння.
46. Форми приватного володіння засобами масової комунікації. Регламентуюча діяльність держави.
47. Тенденція дерегулювання діяльності масової комунікації.
48. Масова комунікація в контексті глобалізації.
49. Масова комунікація і розвиток.
50. Засоби масової комунікації в умовах залежного розвитку.
51. Рух за «новий інформаційний порядок».
52. Концепція «плюралізму світових комунікацій».
53. Масова комунікація в умовах глобалізації.
54. Соціологічний аналіз ефектів масової комунікації: загальна характеристика.
55. Поняття ефекту масової комунікації. Види ефектів.
56. Перші дослідження ефектів масової комунікації.
57. Концепції опосередкованого впливу масової комунікації.
58. Загальна характеристика сучасного етапу вивчення ефектів масової комунікації.
59. Концептуальні моделі ефектів масової комунікації: встановлення пунктів порядку денного.
60. Концептуальні моделі ефектів масової комунікації: спіраль мовчання.
61. Концептуальні моделі ефектів масової комунікації: теорії інформаційного
дефіциту.
62. Концептуальні моделі ефектів масової комунікації: модель залежності ефектів масової комунікації.
63. Концептуальні моделі ефектів масової комунікації: підхід корисності та
задоволення потреб.
64. Соціологічні дослідження комунікатора та його характеристики.
65. Особливості та специфіка використання прикладних соціологічних методів збору та обробки інформації в дослідженні комунікатора.
66. Використання результатів Шарлоттського експерименту.
67. Особливості національної інформаційної інфраструктури.
68. Глобалізація інформаційних процесів.
69. Аналіз змісту як метод соціологічного дослідження.
70. Текст як показник намірів комунікатора.
71. Текст та можливості аналізу аудиторії.
72. Дослідження змісту як наукова процедура.
73. Інтерпретація результатів дослідження.
74. Аудиторія як об’єкт і суб’єкт комунікації.
75. Особливості соціологічного дослідження аудиторії.
76. Методологічні процедури дослідження аудиторії.
77. Способи виміру теле-, радіоаудиторії.
Якісні методики вивчення аудиторії.
