Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥олог≥чна концепц≥€ ƒюркгейма




побудову стаб≥льного сусп≥льства. ”чений стверджував, що соц≥олог≥чний метод повинен мати справу з соц≥альними фактами. ¬ своњй перш≥й велик≥й прац≥ ""—усп≥льний под≥л прац≥" (1893 р.) и гор≥€ розвитку соц≥олога ƒ юркгейм, заперечуючи —пенсеру, стверджував, що не треба розум≥ти соц≥альний пор€док в ≥ндустр≥альних сусп≥льствах €к результат договору м≥ж ≥ндив≥дами, що керуютьс€ дише власними ≥нтересами. ƒос€гненн€ власного ≥нтересу веде лише до соц≥альноњ нестаб≥льност≥, що про€вл€Їтьс€ в р≥зних формах дев≥антност≥, передус≥м у самогубствах. ƒюркгейм проводив р≥зницю м≥ж формами соц≥ального пор€дку в прим≥тивних (традиц≥йних) ≥ сучасних сусп≥льствах. ћехан≥чна сол≥дарн≥сть у прим≥тивних сусп≥льствах ірунтувалас€ на сп≥льних переконанн€х ≥ консенсус≥, €к≥ ви€вл€лись у межах колективноњ сов≥ст≥, 3 процесами ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, урбан≥зац≥њ ≥ ускладненн€ сусп≥льств под≥л прац≥ руйнуЇ механ≥чну сол≥дарн≥сть ≥ моральну ≥нтеграц≥ю, руйнуючи соц≥альний пор€док. ƒюркгейм усв≥домлював те, що ≥ндустр≥альн≥ сусп≥льства пов'€зан≥ з багатьма конфл≥ктами. ¬≥н вважав, що в розвинутих сусп≥льствах повинна з'€витись нова форма соц≥ального пор€дку, €ка б грунтувалас€ на орган≥чн≥й сол≥дарност≥. ƒюркгейм вважав галуззю соц≥олог≥њ досл≥дженн€ соц≥альних факт≥в, а не ≥ндив≥д≥в. √оворив, що сусп≥льства мають своњ рел≥г≥њ, €к≥ не можна звести лише до д≥й ≥ мотив≥в ≥ндив≥д≥в, ≥ що ≥ндив≥ди формуютьс€ ≥ обмежуютьс€ соц≥альним середовищем ("ѕравила соц≥олог≥чного методу", 1895 р.). ” прац≥ "—амогубство'" (1897 р.) ƒюркгейм по€снив, €к на р≥шенн€ зд≥йснити самогубство впливають р≥зн≥ форми соц≥аг≥ьноњ сол≥дарност≥ в р≥зних соц≥альних ситуац≥€х. јнал≥зуючи статистику самогубств у р≥зних сусп≥льствах ≥ р≥зних групах в межах ≥дах сусп≥льств, ƒюркгейм ви€вив чотири види самогубств: егоњстичн≥, аном≥чн≥, фатал≥стичн≥, альтруњстичн≥.

≈. ƒюркгейм обірунтував необх≥дн≥сть ≥ можлив≥сть соц≥олог≥њ €к самост≥йноњ науки. ¬≥н показав, Ђщо Ї предме≠том соц≥олог≥њї ≥ Ђ€к в≥н повинен досл≥джуватис€ї. ѕредметсоц≥олог≥њ, зг≥дно з ≈. ƒюркгеймом, Ч це соц≥альн≥ факти, €к≥ характеризуютьс€ двома основними ознаками Ч вони ≥снують поза ≥ндив≥дом ≥ вони активно впливають на людину. Ќа дум≠ку вченого, соц≥олог≥€ повинна спиратис€ на емп≥ричний зб≥р ≥ систематизац≥ю даних. «авданн€ соц≥олога зводитьс€ до того, щоб досл≥джувати й знаходити причинно-насл≥дков≥ зв'€зки м≥ж соц≥альними фактами в контекст≥ взаЇмов≥дносин м≥ж су≠сп≥льством, його структурою ≥ ≥ндив≥дами, що дозвол€Ї обірун≠товувати сусп≥льн≥ закони й на ц≥й основ≥ формувати загальн≥ у€вленн€ (Ђнормуї) про соц≥альн≥ й пол≥тичн≥ реал≥њ, а також анал≥зувати в≥дхиленн€ в≥д норми, ви€вл€ти соц≥альну пато≠лог≥ю €к у розвитку сусп≥льства, його соц≥альних структурах, так ≥ повед≥нц≥ ≥ндив≥д≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д ќ.  онта та √. —пенсера, ƒюркгейм не просто декларував емп≥ризм, але пров≥в кон≠кретне емп≥ричне досл≥дженн€, присв€чене досл≥дженню само≠губств, ≥ на ц≥й основ≥ зробив певн≥ теоретичн≥ висновки.

¬чений вважав, що сусп≥льство Ч це над≥ндив≥дуальне бутт€, ≥снуванн€ й законом≥рност≥ €кого не залежать в≥д д≥й окремих ≥ндив≥д≥в. Ћюдина Ч це подв≥йна реальн≥сть, у €к≥й сп≥в≥снують, взаЇмод≥ють ≥ протисто€ть один одному дв≥ сутност≥ Ч соц≥аль≠на та ≥ндив≥дуальна. ќсобист≥сть ≥ сусп≥льство, вважав учений, перебувають у в≥дносинах взаЇмозв'€зку, коли кожна сторона зац≥кавлена в розвитку та процв≥танн≥ ≥ншоњ. —усп≥льство ≥снуЇ завд€ки тому, що люди певним чином сол≥дарн≥ Ч вони мають сп≥льн≥ у€вленн€, розмовл€ють зрозум≥лою мовою, дотриму≠ютьс€ певних норм. —ол≥дарн≥сть Ч це основа гармон≥њ, пор€д≠ку, орган≥зованост≥. ¬≥дсутн≥сть сол≥дарност≥ Ч це конфл≥кти, революц≥њ, в≥йни. ≈. ƒюркгейм розр≥зн€в два види сол≥дарност≥ Ч механ≥чну та орган≥чну. ” прим≥тивних сусп≥льствах, засно≠ваних на механ≥чн≥й сол≥дарност≥, особист≥сть не належить соб≥ й поглинаЇтьс€ колективом: в усьому пануЇ колективна св≥до≠м≥сть €к сукупн≥сть загальних в≥рувань ≥ почутт≥в, €к≥ розд≥л€≠ють вс≥ члени сусп≥льства. „им прим≥тивн≥ше сусп≥льство, тим б≥льше люди схож≥ один на одного, тим вище р≥вень примусу й насильства, нижче ступ≥нь под≥лу прац≥. –озвинене сусп≥льс≠тво засноване на орган≥чн≥й сол≥дарност≥, в основ≥ €коњ лежить под≥л прац≥. „им глибше под≥л прац≥, тим б≥льше люди залежать один в≥д одного, тим б≥льше в сусп≥льств≥ розмањтост≥, тим вище взаЇмна терпим≥сть людей м≥ж собою, ширше базис демократ≥њ. —ол≥дарн≥сть, заснована на под≥бност≥ переконань, слабше сол≥≠дарност≥, заснованоњ на розмањтост≥ погл€д≥в ≥ зан€ть, оск≥льки одноб≥чний зв'€зок завжди слабк≥ше в≥д багатоб≥чного

як вважав ≈. ƒюркгейм, будь-€ке сусп≥льство, залежно в≥д стану функц≥онуванн€ своњх структур, може перебувати в нормальному або патолог≥чному стан≥. ќсновна причина па≠толог≥њ Ч анормальний под≥л прац≥, що, у свою чергу, веде до аном≥њ. јном≥€ Ч неузгоджен≥сть ц≥нн≥сного св≥ту,розхитуван≠н€ базових ц≥нностей, моральних норм та ≥деал≥в, зм≥шанн€ за≠конного й незаконного. јном≥€ про€вл€Ї себе у функц≥ональн≥й неузгодженост≥ елемент≥в соц≥альноњ структури, у конфл≥ктах м≥ж покол≥нн€ми та соц≥альними групами, у дев≥антн≥й по≠вед≥нц≥, втрат≥ вол≥ до житт€, прагненн≥ втекти в≥д реальност≥.

¬ведений ≈. ƒюркгеймом у науковий об≥г терм≥н Ђаном≥€ї дозвол€Ї по€снити причини ненормативноњ повед≥нки, дефек≠т≥в соц≥альних норм ≥ докладно класиф≥кувати типи такоњ по≠вед≥нки.

¬ченн€ про сусп≥льство ≈. ƒюркгейма було покладене в ос≠нову багатьох сучасних соц≥олог≥чних теор≥й ≥, насамперед, структурного функц≥онал≥зму. « його ≥н≥ц≥ативи ≈. ƒюркгейма в —орбонн≥ було створено кафедру соц≥олог≥њ, €ку в≥н очолив, а соц≥олог≥ю €к навчальну дисципл≥ну стали викладати в ун≥≠верситетах ‘ранц≥њ. «авд€ки зусилл€м вченого соц≥олог≥€ пе≠ретворилас€ в науку, що маЇ св≥й предмет, свою теор≥ю й мож≠ливост≥ дл€ емп≥ричних доказ≥в р≥зних аспект≥в ц≥Їњ теор≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 922 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1323 - | 1273 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.