Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕромислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в, њњ галузева структура, принципи розм≥щенн€ та центри основних галузей




Ќеобх≥дн≥сть пост≥йного зд≥йсненн€ кап≥тального буд≥вництва визначаЇ велике значенн€ промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в.

—труктура. Ќайб≥льш важливими њњ п≥дгалуз€ми Ї:

Ø виробництво ст≥нових матер≥ал≥в,

Ø цементна промислов≥сть,

Ø видобуток ≥ перв≥сна обробка м≥нерально-буд≥вельних матер≥ал≥в,

Ø склоробна промислов≥сть,

Ø виробництво облицювальних, оздоблювальних матер≥ал≥в, виробництво сан≥тарно-техн≥чних вироб≥в.

ќсобливост≥ розм≥щенн€. ѕри розм≥щенн≥ п≥дприЇмств галуз≥ насамперед враховуЇтьс€ сировинний ≥ споживчий чинники, адже буд≥вельн≥ матер≥али використовуютьс€ буд≥вництвом у великих к≥лькост€х. ќск≥льки природна сировина та споживач Ї всюди, то й п≥дприЇмства промисловост≥ будматер≥ал≥в розташован≥ по вс≥й територ≥њ.

ћожна розр≥зн€ти:

Ј галуз≥ переважно сировинноњ ор≥Їнтац≥њ Ч перш за все це первинна обробка природних буд≥вельних матер≥ал≥в (гран≥ту, мармуру, бутового каменю та ≥н.), а також виробництво цементу, цегли, азбоцементних ≥ шиферних вироб≥в, вогнетривких матер≥ал≥в, скла, керам≥чних труб, г≥псу, вапна та ≥н.;

Ј галуз≥ з ор≥Їнтац≥Їю переважно на споживача Ч виробництво бетону, зал≥зобетонних вироб≥в ≥ конструкц≥й, мТ€коњ покр≥вл≥, сан≥тарно-техн≥чних вироб≥в та ≥н.

 

ѕромислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в обТЇднуЇ к≥лька тис€ч п≥дприЇмств, €к≥ розташован≥ в ус≥х област€х ”крањни. Ќайпотужн≥шими центрами промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в Ї  ињв, ’арк≥в, ќдеса, ƒн≥пропетровськ,  ривий –≥г, «апор≥жж€, ƒонецьк, ћар≥уполь.

÷ементна промислов≥сть. ÷е матер≥алом≥стка галузь, тому цементн≥ заводи розм≥щуютьс€ в районах видобутку сировини. Ќайб≥льш≥ центри цементного виробництва ”крањни Ч јмврос≥њвка,  раматорськ, ™нак≥Їво (ƒонецька обл.),  ривий –≥г, ƒн≥продзержинськ, ƒн≥пропетровськ (ƒн≥пропетровська обл.), Ѕалакле€ (’арк≥вська обл.), ћиколањв (Ћьв≥вська обл.), «долбун≥в (–≥вненська обл.), ямниц€ (≤вано-‘ранк≥вська обл.),  амТ€нець-ѕод≥ль≠ський (’мельницька обл.), Ѕахчисарай (јвтономна –еспубл≥ка  рим), ќльшанка (ћиколањвська обл.), ќдеса.

¬иробництво зб≥рного зал≥зобетону ≥ зал≥зобетонних конструкц≥й. ¬иробнич≥ потужност≥ галуз≥ т€ж≥ють до великих промислових центр≥в ≥ вузл≥в, а також до населених пункт≥в з≥ значним обс€гом житлового ≥ цив≥льного буд≥вництва.

ќсновн≥ виробнич≥ обЇднанн€: ’арк≥вське, Ћьв≥вське,  ривор≥зьке, Ћуганське, —умське.

ƒомобуд≥вн≥ комб≥нати розм≥щен≥ в ус≥х област€х крањни (найб≥льш потужн≥ комб≥нати зосереджен≥ в  иЇв≥, ƒонецьку, Ћуганську, «апор≥жж≥, ќдес≥).

¬иробництво буд≥вельноњ цегли. ќск≥льки сировина дл€ њњ виготовленн€ Ї майже всюди, розм≥щенн€ цих виробництв ор≥ЇнтуЇтьс€ на споживача. ¬елик≥ центри виробництва буд≥вельноњ цегли Ч  ињв, ’арк≥в, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж€, Ћьв≥в, „ерн≥г≥в, ≤вано-‘ранк≥вськ, —лавТ€нськ, Ѕахмут. Ѕагато цегельних завод≥в споруджено в с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

ѕ≥дприЇмства скл€ноњ промисловост≥. –озм≥щенн€ виробництва буд≥вельного скла зумовлено на€вн≥стю в≥дпов≥дних запас≥в сировини, зокрема п≥ск≥в скл€них.

ћайже все виробництва скла зосереджено в Ћуганськ≥й, ƒонецьк≥й та Ћьв≥вськ≥й област€х.

ѕромислов≥сть ст≥нових матер≥ал≥в. ¬иробництво розм≥щено в ус≥х област€х ”крањни. ќсобливо велик≥ обс€ги його знаход€ть в  иЇв≥ т  ињвськ≥й област≥, ƒонецьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й, ’арк≥вськ≥й, ќдеськ≥й та Ћьв≥вськ≥й област€х.

¬ ”крањн≥ налагоджено виробництво легких заповнювач≥в Ч керамзиту ≥ термозиту. ѓх виготовл€ють в ќдеськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ∆итомирськ≥й,  ињвськ≥й, ’арк≥вськ≥й област€х.

ѕокр≥вельних матер≥ал≥в (шифер, черепицю) найб≥льше виробл€ють у ƒонецькому та ѕридн≥провському районах, в≥конне та техн≥чне скло Ч у ƒонецькому рег≥он≥,  иЇв≥, Ћьвов≥.

¬ ”крањн≥ поширене ≥ гончарство Ч виготовленн€ керам≥чних вироб≥в ручним способом. Ќайб≥льше воно розвинуте на ¬олин≥ ≥ ѕод≥лл≥, де Ї сировинна база дл€ цього промислу (глина, каол≥н, п≥сок, польовий шпат). ќриг≥нальн≥ керам≥чн≥ вироби виготовл€ють гаварецьк≥ гончар≥ (чорна керам≥ка) з≥ Ћьв≥вщини та оп≥шн€нськ≥ майстри (ѕолтавська область).






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 727 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1317 - | 1236 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.