Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласиф≥кац≥€ та функц≥њ ц≥нностей




«а традиц≥йною класиф≥кац≥Їю ц≥нност≥ под≥л€ють на матер≥альн≥ (ц≥нност≥, €к≥ ≥снують у форм≥ речей Ч од€г, продукти харчуванн€, техн≥ка, храм, картина) ≥ духовн≥ Ч моральн≥, рел≥г≥йн≥, художн≥, пол≥тичн≥ та ≥н.

ѕротиставленн€ матер≥альних ≥ духовних ц≥нностей позбавлене сенсу, оск≥льки без ус≥х них людина не може ≥снувати.

« огл€ду на роль ц≥нностей у житт≥ людини виокремлюють ц≥нност≥-ц≥л≥ ≥ ц≥нност≥-засоби. ÷≥нност€ми-ц≥л€ми вважають найзагальн≥ш≥ життЇв≥ ор≥Їнтири, €к≥ не потребують обірунтуванн€, а мають значенн€ сам≥ по соб≥, њх людина сприймаЇ на в≥ру, вони Ї очевидними дл€ нењ. “акими ц≥нност€ми Ї, наприклад, ≥стина, добро, прекрасне, житт€, коханн€, щаст€. ÷≥нност≥-засоби вт≥люють у соб≥ певну ситуативну мету, вони служать засобами дос€гненн€ ≥нших, значим≥ших ц≥лей. Ќаприклад, молод≥ люди важливим у своЇму житт≥ часто вважають од€г. ƒл€ модниць в≥н нав≥ть може бути самоц≥ллю, але дл€ б≥льшост≥ Ч засобом самоствердженн€, приверненн€ до себе уваги, що також може розгл€датис€ лише €к зас≥б у дос€гненн≥ життЇвого усп≥ху (кар'Їри, коханн€), а кар'Їра Ч €к зас≥б здобутт€ слави, багатства.

÷≥нност≥-ц≥л≥ та ц≥нност≥-засоби мають узгоджуватис€ м≥ж собою. Ѕлагородну мету, наприклад, не можна вт≥лювати ницими засобами, а €кщо дл€ њњ утвердженн€ потр≥бн≥ саме так≥ засоби, то вона не Ї благородною.

ƒо вищих належать ≥ в≥тальн≥ ц≥нност≥, адже ставленн€ до природи €к до засобу (≥нструменту), €к до чогось, позбавленого самоц≥нност≥, Ї серйозною загрозою ≥снуванню людини.

‘ункц≥њ ц≥нностей

1. ‘ункц≥€ конституюванн€ сенсу житт€. «'€совуючи, що Ї добро, прекрасне, ≥стина, справедлив≥сть тощо, ц≥нност≥ конституюють сенс людського житт€, утворюють його духовну основу.

2. ќр≥Їнтац≥йна функц≥€ ц≥нностей. ” житт≥ людини ≥ сусп≥льства ц≥нност≥ визначають напр€ми, зразки д≥€льност≥. Ѕудучи ор≥Їнтирами, вони постають у форм≥ ≥деал≥в Ч в≥льно прийн€тих зразк≥в повед≥нки, прообраз≥в досконалих предмет≥в, €к≥ ор≥Їнтують людину на п≥днесенн€ над буденною реальн≥стю.

3. Ќормативна функц≥€ ц≥нностей. ¬она т≥сно поЇднана з ор≥Їнтац≥йною функц≥Їю. як в≥домо, ц≥нност≥ не т≥льки формують ≥деали, вони передбачають виб≥р людини на користь добра, прекрасного, справедливого, стають нормами д≥€льност≥ людей. Ќорми Ч це правила, вимоги, закони повед≥нки, €к≥ вивод€тьс€ ≥з сенсу ц≥нност≥.

ќтже, ц≥нност≥ Ї нев≥д'Їмною складовою духовного житт€ людини, обірунтовують ≥деали ≥ норми, Їднають сусп≥льство духовно.

 


44. ѕон€тт€ ц≥нностей та њх види (культурн≥, духовн≥, соц≥ально-пол≥тичн≥, ≥нформац≥йн≥). ѕроблема справжн≥х ≥ не справжн≥х ц≥нностей.

Ћюдина, €к в≥домо, вступаЇ в р≥зноман≥тн≥ в≥дношенн€ з≥ св≥том. ¬она п≥знаЇ, оц≥нюЇ ≥ практично перетворюЇ його. ќц≥нне в≥дношенн€ людини до св≥ту вивчаЇ акс≥олог≥€, або теор≥€ ц≥нностей.

јкс≥олог≥€ (грец. axios Ч ц≥нн≥сть, logos Ч вченн€) Ч ф≥лософська дисципл≥на, що вивчаЇ сутн≥сть, типи ≥ функц≥њ ц≥нностей.

¬ украњнськ≥й мов≥ у тому самому значенн≥, що терм≥н Ђц≥нн≥стьї вживаЇтьс€ терм≥н Ђварт≥стьї.  ожн≥й сфер≥ бутт€ людини в≥дпов≥дають певн≥ ц≥нност≥. ƒо ц≥нностей в≥днос€ть передус≥м усе те, що природа надала в користуванн€ людин≥ Ч чисте пов≥тр€, воду, корисн≥ копалини, родюч≥ ірунти, л≥си, багат≥ на рибу р≥ки ≥ мор€. ÷е Ч природн≥ ц≥нност≥. Ќегативними природними ц≥нност€ми Ї брудне пов≥тр€, землетруси, вулкани, смерч≥ та ≥нш≥ природн≥ €вища, €к≥ завдають шкоди господарськ≥й д≥€льност≥.

÷≥нн≥стю Ї здоровий стан орган≥зму (б≥олог≥чн≥, в≥тальн≥ ц≥нност≥), а њњ антиподом Ч хвороба. ÷≥нност€ми Ї певн≥ душевн≥ стани (псих≥чн≥ ц≥нност≥) Ч в≥дчутт€ комфорту, п≥днесеност≥, закоханост≥, радост≥, щаст€ та ≥н. ѕротилежними њм Ї переживанн€ смутку, нещаст€, гор€.

—оц≥альними ц≥нност€ми Ї зайн€т≥сть населенн€, злагода в сусп≥льств≥, пор€док, мир, демократ≥€. ѓм протисто€ть безроб≥тт€, соц≥альн≥ катакл≥зми, антагон≥зми, в≥йни.

ƒо сфери духовних ц≥нностей належать найвищ≥ ≥деали людства (добро, прекрасне, ≥стина, свобода, справедлив≥сть, св€т≥сть) ≥ предмети культури, в €ких вони об´Їктивувались (художн≥ твори, рел≥г≥йн≥, моральн≥ ≥ юридичн≥ системи, науков≥ теор≥њ). ѓх антиподами Ї зло, не≥стина, потворне, несправедлив≥сть, гр≥ховн≥сть ≥ €вища, в €ких вони вт≥лились.

”с≥ ц≥ р≥зноман≥тн≥ предмети ≥ феномени робить ц≥нност€ми, об´ЇднуЇ певне њх в≥дношенн€ до людини. ¬с≥ вони спр€мован≥ на благо людини, на њњ утвердженн€ в житт≥. —аме в цьому ≥ пол€гаЇ основна особлив≥сть ц≥нност≥.

÷≥нн≥сть Ч феномен, €кий об´Їктивно, за своЇю природою Ї благом дл€ людини, спр€мованим на утвердженн≥ њњ в бутт≥, реал≥зац≥њ њњ творчих можливостей.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 860 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1194 - | 1073 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.