Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 рок 2. ћедична психолог≥€ 2013 р≥к 2 страница




забезпечуЇ розвиток ус≥х точок зору ≥ важливих фактор≥в

даЇ можлив≥сть кожному учаснику групи виробити власне р≥шенн€

#

Ќазв≥ть правильну посл≥довн≥сть стад≥й розвитку групи у трен≥нгу:

@ —тад≥њ знайомства, агресии (фрустрац≥њ), ст≥йкоњ працездатност≥, розпаду групи (вмиранн€)

—тад≥њ ст≥йкоњ працездатност≥, розпаду групи (вмиранн€), знайомства, агресии (фрустрац≥њ), Урозкв≥туФ групи

—тад≥њ знайомства, ст≥йкоњ працездатност≥, Утурн≥рн≥ боњФ, в≥дродженн€ групи

—тад≥њ агресии (фрустрац≥њ), Урозкв≥туФ групи, знайомства, ст≥йкоњ працездатност≥

—тад≥њ Урозкв≥туФ групи, агресии (фрустрац≥њ), ст≥йкоњ працездатност≥, Утурн≥рних боњвФ

#

—тил≥ управл≥нн€ групою у трен≥нгу:

@ авторитарний, демократичний, безв≥дпов≥дальний

ћонарх≥чний, демократичний, безв≥дпов≥дальний

јнарх≥чний, авторитарний, демократичний

ѕопуст≥тельський, монарх≥чний, демократичний

јвторитарний, демократичний, монарх≥чний

#

Ќайб≥льш поширен≥ групов≥ рол≥, на вашу думку:

@ л≥дер, експерт, пасивн≥ учасники групи, супротивник, випадний учасник

Ѕлазень, л≥дер, експерт, морал≥ст, провокатор

Ћ≥дер, агресор, монопол≥ст, пасивн≥ учасники групи, експерт

≈ксперт, л≥дер, страдник, випадний учасник, супротивник

Ћ≥дер, експерт, страдник, морал≥ст, блазень

#

„и Ї кризи та конфл≥кти необх≥дними при робот≥ трен≥нговоњ групи:

@ конфл≥кти м≥ж учасниками трен≥нгу за певних умов можуть бути корисн≥ дл€ ефективноњ роботи групи

 ризи у розвитку групи Ї св≥дченн€м ≥ умовою групового розвитку

 онфл≥кт≥в у груп≥ сл≥д уникати, так €к вони руйн≥вн≥ дл€ групи

 риза групового розвитку викликаЇтьс€ недостатньо усв≥домленими внутр≥шн≥м протестом

 риза викликаЇ страх в≥дкритис€ перед учасниками групи

#

яка з перерахованих позиц≥й Ї неконструктивною дл€ ведучого групи:

@ ведучий групи робить акцент на власн≥ директивн≥ висловлюванн€ та ≥нтерпретац≥њ

¬едучий займаЇ нейтральну позиц≥ю, втручаЇтьс€ в раз≥, €кщо учасники не д≥йшли згоди

¬едучий провокуЇ дискус≥ю

¬едучий п≥дводить п≥дсумки обговоренн€, пропонуЇ в≥дпов≥дн≥ висновки ≥ узагальненн€

¬едучий ор≥ЇнтуЇтьс€ на драматичн≥сть групового процесу €к критер≥й ефективност≥ роботи.

#

Ќа перетин≥ €ких сфер практики та знанн€ знаходитьс€ психолог≥чний трен≥нг:

@ ѕсихотерап≥€, психокорекц≥€, навчанн€

ѕсихотерап≥€, психоанал≥з, гештальттерап≥€

ѕсихокорекц≥€, Ћабан-анал≥з, психод≥агностика

ѕсихотерап≥€, т≥лесно-ор≥Їнтовний п≥дх≥д, навчанн€

ѕсихотерап≥€, танцювально-рухова терап≥€, псих≥атр≥€

#

ѕсихолог≥чна корекц≥€ визначаЇтьс€ €к:

@ спр€мований психолог≥чний вплив на т≥ чи ≥нш≥ психолог≥чн≥ структури з метою забезпеченн€ повноц≥нного розвитку та функц≥онуванн€ особистост≥

спр€мований медикаментозний л≥кувальний вплив на людину з метою забезпеченн€ функц≥онуванн€ центральноњ нервовоњ системи

метод медичноњ психотерап≥њ, використовувати €кий мають право лише особи, €к≥ мають медичну осв≥ту

галузь медицини, спр€мована на пом'€кшенн€ або л≥кв≥дац≥ю на€вноњ симптоматики

екзистенц≥йно-гуман≥стичний напр€мок у психотерап≥њ, що використовуЇ психолог≥чн≥ методи ≥ фармаколог≥чн≥ засоби

#

√рупов≥ норми це:

@ це правила, €к≥ визначають, що правильно, а що н≥, що припустимо, а що заборонено при робот≥ трен≥нговоњ групи

÷е правила, €к≥ задаЇ ведучий групи

÷е правила, що Ї незм≥нними у вс≥х групах

÷е заборона €кихось тем дл€ обговоренн€

Ќорми, прийн€т≥ в де€ких специф≥чних сп≥льнотах

#

¬ибер≥ть групов≥ правила, характерн≥ дл€ б≥льшост≥ трен≥нгових груп:

@ Утут ≥ заразФ, щир≥сть ≥ в≥дкрит≥сть, я-висловлюванн€, активн≥сть, конф≥денц≥йн≥сть

 онф≥денц≥йн≥сть, ≥грова роль, щир≥сть ≥ в≥дкрит≥сть, я-висловлюванн€, необх≥дн≥сть вимкнути моб≥льний телефон

«акрит≥сть групи, униканн€ оц≥нок, необх≥дн≥сть вимкнути моб≥льний телефон, щир≥сть ≥ в≥дкрит≥сть

—творенн€ стаб≥льних п≥дгруп, конф≥денц≥йн≥сть, ≥грова роль, щир≥сть ≥ в≥дкрит≥сть

”никанн€ емоц≥й, створенн€ закоханих пар, я-висловлюванн€, конф≥денц≥йн≥сть, активн≥сть

#

ѕозначте доц≥льн≥сть використанн€ ≥грових елемнт≥в у психолог≥чному трен≥нгу:

@ ” психолог≥чному трен≥нгу ≥гровий елемент Ї нев≥д'Їмною частиною вс≥х (або майже вс≥х) групових процес≥в

” психолог≥чному трен≥нгу не сл≥д застосовувати д≥лов≥ ≥гри, оск≥льки њх ц≥л≥ не Ї психолог≥чними

™диною метою застосуванн€ ≥гор у психолог≥чному трен≥нгу потр≥бно вважати психокоррекцию

≤гри можливо застосовувати т≥льки в дит€чих дошк≥льних установах

√ра а психолог≥чному трен≥нгу несе виключно розважальну функц≥ю, дозвол€Ї зн€ти напругу в учасник≥в

#

¬ сучасному розум≥нн≥ груповий психолог≥чний трен≥нг це:

@ сукупн≥сть активних метод≥в практичноњ психолог≥њ, з метою формуванн€ навичок самоп≥знанн€ ≥ саморозвитку

ќбласть практичноњ психолог≥њ, ор≥Їнтована на використанн€ активних метод≥в груповоњ психолог≥чноњ роботи з метою розвитку компетентност≥ в сп≥лкуванн≥

“рен≥нг €к своЇр≥дна форма дресури, при €к≥й жорсткими ман≥пул€тивними прийомами формуютьс€ потр≥бн≥ патерни повед≥нки

“рен≥нг €к тренуванн€, при €к≥й в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ ≥ в≥дпрацюванн€ ум≥нь ≥ навичок ефективноњ повед≥нки

“рен≥нг €к форма активного навчанн€, метою €кого Ї перш за все передача психолог≥чних знань, а також розвиток де€ких ум≥нь ≥ навичок

#

“рен≥нг €к особливим чином орган≥зована реальн≥сть, грунтуЇтьс€ на:

@ культурно-≥сторичноњ теор≥њ розвитку псих≥ки Ћ.—. ¬иготського та д≥€льн≥сному п≥дход≥ ј.Ќ. ЋеонтьЇва €к загальпсихолог≥чноњ методолог≥њ

ѕсихоанал≥тичн≥й теор≥њ особистост≥ «. ‘рейда

≤ндив≥дуальноњ та анал≥тичноњ теор≥њ особистост≥ (ј.јдлер,  .√.ёнг)

—оц≥ально-когн≥тивному напр€мку в теор≥њ особистост≥

‘еноменолог≥чному напр€мку в теор≥њ особистост≥

#

“рен≥нгов≥ групи Ц це:

@ спец≥ально створен≥ мал≥ групи, учасники €к≥х включаютьс€ у своЇр≥дний досв≥д ≥нтенсивного сп≥лкуванн€

певним чином створена група дл€ проведенн€ маркетингових досл≥джень

зб≥рна команда дл€ проведенн€ спортивних змагань

перехож≥ на вулиц≥, що стали св≥дками надзвичайноњ под≥њ

група студент≥в, €ка з≥бралас€ в≥дзначити зак≥нченн€ сес≥њ

#

ѕсихотехн≥чний м≥ф Ц це:

@ картина св≥ту, в≥дпов≥дно до €коњ орган≥зуютьс€ ≥ ≥нтерпретуютьс€ под≥њ трен≥нгу, ≥ндив≥дуальний досв≥д учасник≥в та зм≥ни

спос≥б орган≥зац≥њ навколишньоњ д≥йсност≥ та отриманн€ власного досв≥ду

особливост≥ орган≥зац≥њ сп≥лкуванн€ м≥ж членами одного колективу

основоположний принцип психолого-ф≥лософськоњ концепц≥њ

м≥фолог≥чна картина св≥ту, що в≥дпов≥даЇ певним науковим канонам

#

Ћ≥кар-психолог п≥д час бес≥ди з пац≥Їнтом терапевтичного проф≥лю ставить т≥льки т≥ запитанн€, €к≥ стосуютьс€ безпосередньо причин його зверненн€ до нього. ѕри цьому в≥н уникаЇ розгл€дати проблеми пац≥Їнта, €к≥ повТ€зан≥ ≥з порушенн€м д≥€льност≥ ≥нших орган≥в ≥ систем, а особливо њх психолог≥чного аспекту. ƒо €кого виду сп≥лкуванн€ вдавс€ л≥кар-психолог?

@ «акрите сп≥лкуванн€

¬≥дкрите сп≥лкуванн€

≈мпатичне сп≥лкуванн€

–ефлексивне сп≥лкуванн€

ћонолог≥чне сп≥лкуванн€

#

ѕац≥Їнт сприймаЇ л≥кар€ €к всесильну особу, €ка може зд≥йснити Учудо зц≥ленн€Ф, не критично ставитьс€ до його порад, емоц≥йно, з позитивною упереджен≥стю. який ефект соц≥альноњ перцепц≥њ про€вл€Їтьс€ в даному випадку?

@ ≈фект ореолу

≤дентиф≥кац≥€

≈мпат≥€

≈гоцентризм

–ефлекс≥€

#

ѕац≥Їнт з невисокими п≥знавальними зд≥бност€ми при розмов≥ з л≥карем про€вл€Ї страх ≥ п≥двищену тривожн≥сть. ўо змушуЇ його в≥дмовитис€ в≥д проведенн€ необх≥дних л≥кувально-д≥агностичних ман≥пул€ц≥й, нехтуючи порадами та настановами л≥кар€. ¬ свою чергу л≥кар застосовуЇ добре продуман≥ аргументи з метою ≥нформуванн€ пац≥Їнта про реальний стан його здоровТ€ та можлив≥ ускладненн€, перетворюючи ≥нформац≥ю на систему установок пац≥Їнта. ƒо €кого виду психолог≥чного впливу вдавс€ л≥кар?

@ ѕереконанн€

Ќав≥юванн€

≈моц≥йне зараженн€

Ќасл≥дуванн€

—угест≥€

#

ѕац≥Їнт у бес≥д≥ з л≥карем використовуЇ певн≥ жести: переплетен≥ пальц≥ рук, пощипуванн€ долонь, постукуванн€ пальцем по стол≥. який вид жест≥в описаний в даному випадку?

@ Ќевпевненост≥ та знервованост≥

ќц≥нюванн€

¬певненост≥

«апереченн€

ѕрихильност≥

#

ѕ≥д час бес≥ди л≥кар застосовуЇ певн≥ реакц≥њ на вислови пац≥Їнта: п≥дтакуЇ йому, повторюЇ останнЇ слово, перефразовуЇ останню фразу пац≥Їнта, спонукаЇ його до розмови, ставить уточнююч≥ та нав≥дн≥ запитанн€, п≥дказуЇ слова або фрази дл€ зак≥нченн€ реченн€, робить лог≥чн≥ висновки. який вид слуханн€ про≥люстрований?

@ јктивне

Ќерефлексивне

 ритичне

ѕасивне

≈мпат≥йне

#

—п≥лкуючись з пац≥Їнтом л≥кар створюЇ в своњй у€в≥ його образ, доповнюючи його ≥нтуњц≥Їю, рефлекс≥Їю, емпат≥Їю. ≤нтерпретуючи повед≥нку пац≥Їнта ≥ вивчаючи причини його повед≥нки, л≥кар недооц≥нюЇ при цьому роль ситуац≥њ, але переоц≥нюЇ значенн€ його особист≥сних рис. який ефект соц≥альноњ перцепц≥њ в≥дбуваЇтьс€ при цьому?

@  аузальна атрибуц≥€

≤дентиф≥кац≥€

—тереотип≥зац≥€

≈фект ореолу

≈мпат≥€

#

¬ ход≥ л≥кувального процесу л≥кар обговорюЇ з пац≥Їнтом стратег≥њ ≥ тактики л≥куванн€. ќбираючи прийн€тн≥, €к з позиц≥њ л≥кувального впливу, так ≥ з позиц≥њ готовност≥ до них пац≥Їнта. ј за необх≥дност≥ л≥кар намагаЇтьс€ переконати пац≥Їнта щодо зм≥ни його точки зору, ірунтуючись на доц≥льност≥, необх≥дност≥ та прийн€тност≥ тактики л≥куванн€. ƒо €кого стилю сп≥лкуванн€ вдаЇтьс€ л≥кар?

@ ƒемократичний

‘ормальний

јвторитарний

ѕоблажливий

Ћ≥беральний

#

Ћ≥кар при розмов≥ з пац≥Їнтом уважно спостер≥гаючи за рухами бр≥в, носа, очей, п≥дбор≥дд€ пац≥Їнта намагаЇтьс€ розп≥знати його внутр≥шн≥й емоц≥йний стан. ƒо €ких невербальних засоб≥в сп≥лкуванн€ належать вищеперерахован≥ ознаки повед≥нки?

@ ћ≥м≥ка

ѕантом≥м≥ка

ѕроксем≥ка

“акесика

 ≥нетика

#

Ћ≥кар в процес≥ бес≥ди з пац≥Їнтом, обговорюючи х≥д л≥куванн€, досить часто використовуЇ медичн≥ терм≥ни, пон€тт€, що ускладнюЇ процес взаЇморозум≥нн€ м≥ж ними. який вид барТЇру сп≥лкуванн€ заважаЇ комун≥кац≥њ?

@ —тил≥стичний

Ћог≥чний

—оц≥альний

јвторитету

 ультурний

#

ћ≥ж пац≥Їнтом та л≥карем ≥нколи може виникати взаЇмна симпат≥€, ф≥зичне приваблюванн€, под≥бн≥сть, ≥ €к насл≥док цього про€в зац≥кавленост≥ та п≥дтримуючого ставленн€ одне до одного. ѕро€в €коњ соц≥альноњ потреби описаний?

@ јтракц≥€

ƒружба

—оц≥альна п≥дтримка

Ћюбов

јф≥л≥ац≥€

#

Ћ≥кар призначаЇ л≥кувальний препарат пац≥Їнту супроводжуючи в≥дпов≥дними словесними ≥нструкц≥€ми дл€ формуванн€ позитивноњ установки на нього ≥ виникненн€ Уплацебо-ефектуФ. „им супроводжуЇтьс€ цей ефект?

@ ѕсихолог≥чною установкою

ѕараметрами л≥кувальноњ взаЇмод≥њ ѕараметрами л≥кувальноњ взаЇмод≥њ

“ривал≥стю даного подразника

Ќаркотичною залежн≥стю

‘актор неоч≥куваност≥

#

ѕац≥Їнт характеризуЇ свого л≥кар€: У√либоко розум≥Ї моњ проблеми, сп≥впереживаЇ з≥ мною, розд≥л€Ї моњ психолог≥чн≥ проблеми, п≥дтримуЇ концепц≥ю хвороби, €ку € висунувФ. який тип л≥кар€ описаний пац≥Їнтом?

@ —п≥вчутливий

≈моц≥йно-нейтральний

ƒирективний

Ќедирективний

—п≥вчутливий директивний

#

ћетод отриманн€ ≥нформац≥њ про ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ властивост≥ особистост≥, його психолог≥чн≥ феномени, структуру особистост≥, спос≥б його псих≥чноњ д≥€льност≥, €кий проводитьс€ безпосередньо на основ≥ особистого контакту психолога ≥ пац≥Їнта. який метод досл≥дженн€ описаний?

@  л≥н≥чне ≥нтервТю

Ќейропсихолог≥чне досл≥дженн€

“естуванн€ ≥ндив≥дуально-психолог≥чних особливостей

ќц≥нка ефективност≥ психокорекц≥йноњ д≥њ

ѕатопсихолог≥чне досл≥дженн€

#

–озд≥л психолог≥њ, що вивчаЇ руш≥йн≥ сили ≥ умови розвитку особистост≥, пер≥одизац≥ю розвитку ≥ндив≥да, особистост≥ та ≥ндив≥дуальност≥, ≥ндив≥дуальн≥ властивост≥ особистост≥ та њх роль у розвитку особистост≥ це:

@ психолог≥€ особистост≥

в≥кова психолог≥€

загальна психолог≥€

соц≥альна психолог≥€

педагог≥чна психолог≥€

#

‘орма ≥снуванн€ псих≥ки людини, €ка €вл€Ї собою ц≥л≥сн≥сть, здатну до саморозвитку, самовизначенн€, св≥домоњ предметноњ д≥€льност≥ ≥ саморегул€ц≥њ та маЇ св≥й ун≥кальний ≥ неповторний внутр≥шн≥й св≥т

@ особист≥сть

≥ндив≥д

людина

≥ндив≥дуальн≥сть

активн≥сть

#

¬она Ї зумовленою не сумою окремих складових, а ≥нтегрованою Їдн≥стю б≥олог≥чного, соц≥ального та духовного

@ ц≥л≥сн≥сть

ун≥кальн≥сть

≥ндив≥дуальн≥сть

активн≥сть

в≥дкрит≥сть

#

 оли, зг≥дно з «. ‘ройдом, розвиваЇтьс€ ≤д, …ого ≥ —уперего

@ у перш≥ 5 рок≥в житт€

Ї сформованими до народженн€

до 2-х рок≥в

до 12 рок≥в

до 18 рок≥в

#

ћехан≥зм, за €ким людина привласнюЇ ц≥нност≥ та норми ≥ншоњ людини, приймаючи њх за своњ власн≥

@ ≥нтроекц≥€

проекц≥€

зам≥щенн€

регрес≥€

вит≥сненн€

#

яка, зг≥дно  . ’орн≥ та ј. јдлеру, роль захисних механ≥зм≥в

@ допомагають п≥дтримувати позитивне сприйн€тт€ себе

дозвол€ють облегшити ≥ розвити процес психоанал≥зу

допомагають зв≥льнитьс€ в≥д ф≥ксац≥њ

допомагають захистити ≈го в≥д сексуальних ≥мпульс≥в ≤д

вив≥льн€ють негативну енерг≥ю

#

« €ким п≥дходом первинно пов'€зана позиц≥€ ј. јдлера?

@ психоанал≥тичним

повед≥нковим

феноменолог≥чним

екзистенц≥альним

когн≥тивним

#

“еор≥€  .-√. ёнга включаЇ в себе вс≥ перел≥чен≥ пон€тт€, кр≥м

@ л≥б≥до €к сексуальну енерг≥ю

ан≥мус ≥ ан≥ма

архетипи

т≥нь

колективне несв≥доме

#

ѕатерни колективного безсв≥домого  .ёнг назвав:

@ архетипами

≥нтуњц≥€ми

в≥руванн€ми

≥нтроектами

персонами

#

як≥ дв≥ потреби, зг≥дно  . ’орн≥, характерн≥ дл€ дитинства

@ в задоволенн≥ ≥ безпец≥

харчова ≥ сексуальна

харчова та комун≥кативна

в комун≥кац≥њ ≥ автоном≥њ

в комун≥кац≥њ ≥ самореал≥зац≥њ

#

«а ≈. ‘ромом, людина, €ка вважаЇ, що джерело всього хорошого в житт≥ знаходитьс€

зовн≥, ≥ Їдиний спос≥б отримати бажане Ц це отримати його ≥з зовн≥шнього джерела, маЇ:

@ рецептивний характер

експлуататорський характер

ринковий характер

накопичуючий характер

продуктивний характер

#

«а ≈. ≈р≥ксоном особист≥сть у своЇму психосоц≥альному розвитку проходить через:

@ в≥с≥м стад≥й

чотири стад≥њ

пТ€ть стад≥й

с≥м стад≥й

дес€ть стад≥й

#

«а ј. Ѕандурою, вм≥нн€ людей усв≥домлювати своњ зд≥бност≥ будувати повед≥нку, в≥дпов≥дну специф≥чн≥й задач≥ та ситуац≥њ це:

@ самоефективн≥сть

самоактуал≥зац≥€

самооц≥нка

самозд≥йсненн€

самопроектуванн€

#

≤ндив≥дуальний спос≥б взаЇмод≥њ особистост≥ ≥з ситуац≥Їю в≥дпов≥дно до лог≥ки ситуац≥њ, значимост≥ в житт≥ особистост≥ та њњ психолог≥чних можливостей називають:

@ психолог≥чним подоланн€м

психолог≥чним захистом

психолог≥чним перетворенн€м

психолог≥чним проектуванн€м

психолог≥чним в≥дтворенн€м

#

Ќеперервна актуал≥зац≥€ особист≥стю власних потенц≥ал≥в, зд≥бностей, талант≥в, €к виконанн€ м≥с≥њ, €к повн≥ше визнанн€ ≥ прийн€тт€ людиною своЇњ власноњ внутр≥шньоњ природи, €к невпинне прагненн€ до внутр≥шньоњ Їдност≥, ≥нтеграц≥њ чи синерг≥њ

@ самоактуал≥зац≥€

самов≥дтворенн€

самопроектуванн€

самозд≥йсненн€

самооц≥нка

#

¬ €кому положенн≥ найб≥льш повно розкрито предмет соц≥альноњ психолог≥њ:

@ соц≥альна психолог≥€ вивчаЇ законом≥рност≥ ≥ механ≥зми виникненн€ та функц≥онуванн€ соц≥ально-психолог≥чноњ реальност≥

соц≥альна психолог≥€ вивчаЇ процес утворенн€ та розпаду груп

соц≥альна психолог≥€ вивчаЇ процеси взаЇмовпливу м≥ж людьми

соц≥альна психолог≥€ вивчаЇ €вища соц≥альноњ ≥нг≥б≥ц≥њ та соц≥альноњ фас≥л≥тац≥њ

соц≥альна психолог≥€ вивчаЇ процеси сп≥лкуванн€ людей в груп≥

#

яка функц≥€ соц≥альноњ психолог≥њ реал≥зуЇтьс€ €к систематизац≥€ знань з проблеми сприйманн€, передаванн€ ≥нформац≥њ, взаЇмод≥њ та взаЇмовпливу людей?

@ комун≥кативна

гуман≥стична

прогностична

теоретико-п≥знавальна

прикладна

#

якщо присутн≥сть ≥нших людей веде до покращенн€ результат≥в д≥€льност≥ особистост≥, то це €вище називаЇтьс€:

@ соц≥альна фасил≥тац≥€

соц≥альна ≥нг≥б≥ц≥€

соц≥альна перцепц≥€

емпат≥€

соц≥альна атракц≥€

#

якщо присутн≥сть ≥нших людей веде до пог≥ршенн€ результат≥в д≥€льност≥ особистост≥, то це €вище називаЇтьс€:

@ соц≥альна ≥нг≥б≥ц≥€

соц≥альна атракц≥€

соц≥альна перцепц≥€

емпат≥€

соц≥альна фасил≥тац≥€

#

ўо в даному приклад≥ буде виступати незалежною зм≥нною У¬ивченн€ впливу стилю л≥дерства на динам≥чн≥ процеси в груп≥Ф?

@ стиль д≥€льност≥ л≥дера

динам≥чн≥ процеси в груп≥

мала група

члени групи

особист≥сть л≥дера

#

ўо в даному приклад≥ буде виступати залежною зм≥нною У¬ивченн€ впливу стилю л≥дерства на динам≥чн≥ процеси в груп≥Ф?

@ динам≥чн≥ процеси в груп≥

стиль д≥€льност≥ л≥дера

мала група

члени групи

особист≥сть л≥дера

#

«а допомогою €кого досл≥дженн€ ми перев≥р€Їмо придатн≥сть вибраноњ методики соц≥ально-психолог≥чного досл≥дженн€:

@ п≥лотажного

спец≥ального

виб≥ркового

експериментального

лонгитюдного

#

«а допомогою €кого принципу соц≥ально-психолог≥чного досл≥дженн€ в≥дбуваЇтьс€ обТЇднанн€ елемент≥в досл≥дженн€ в Їдине ц≥ле, систему звТ€зк≥в, в певну структуру?

@ принцип системност≥

принцип зворотного звТ€зку

принцип розвитку

принцип науковост≥

принцип посл≥довност≥

#

як називаЇтьс€ процес сприйманн€ людини людиною:

@ соц≥альна перцепц≥€

взаЇморозум≥нн€

соц≥альна фасил≥тац≥€

комун≥кац≥€

≥нтеракц≥€

#

як називаЇтьс€ процес передач≥ ≥нформац≥њ людини людиною в сп≥лкуванн≥:

@ комун≥кац≥€

взаЇморозум≥нн€

соц≥альна фасил≥тац≥€

соц≥альна перцепц≥€

≥нтеракц≥€

#

як називаЇтьс€ процес взаЇмод≥њ людей в сп≥лкуванн≥:

@ ≥нтеракц≥€

взаЇморозум≥нн€

соц≥альна фасил≥тац≥€

соц≥альна перцепц≥€

комун≥кац≥€

#

який ефект м≥жособист≥сного сприйманн€ про€вл€Їтьс€ у випадку, коли ви дивитесь ус≥ ф≥льми з участю улюбленого актора:

@ ефект ореолу

ефект первинност≥

ефект новизни

проекц≥€

стереотип≥зац≥€

#

який механ≥зм взаЇморозум≥нн€ про€вл€Їтьс€ в такому випадку: красива людина обовТ€зково маЇ багато ≥нших гарних рис:

@ ефект ореолу

ефект первинност≥

ефект новизни

проекц≥€

стереотип≥зац≥€.

#

який механ≥зм взаЇморозум≥нн€ про€вл€Їтьс€ в такому випадку: людина в по€сненн≥ причини вчинк≥в чи повед≥нки ≥нших людей домислюЇ нев≥дом≥ њй факти ≥ представл€Ї ситуац≥ю по-своЇму, то вона про€вл€Ї:

@ каузальна атрибуц≥€

ефект ореолу

ефект первинност≥

проекц≥€

стереотип≥зац≥€

#

ѕроцес входженн€ ≥ндив≥да в сусп≥льство, засвоЇнн€ ним соц≥ально прийн€тих ролей, норм, ц≥нностей називаЇтьс€:

@ процесом соц≥ал≥зац≥њ

соц≥альною перцепц≥Їю

соц≥альною установкою

процесом адаптац≥њ

процесом десоц≥ал≥зац≥њ

#

якому пон€ттю в≥дпов≥даЇ дане визначенн€: п≥д час взаЇмод≥њ ≥ндив≥д≥в в≥дбуваЇтьс€ виникненн€ взаЇмноњ привабливост≥, розум≥нн€, прийн€тт€ один одного у взаЇмод≥њ?

@ атракц≥€

агрес≥€

атитюд

аф≥л≥ац≥€

альтруњзм

#

 оли говор€ть про труднощ≥, що в≥дчуваЇ особист≥сть за необх≥дност≥ пристосуватис€ до зм≥нених умов середовища, д≥€льност≥ та сп≥лкуванн€, то мова йде про:

@ непатолог≥чну дезадаптац≥ю

соц≥ал≥зац≥ю

десоц≥ал≥зац≥ю

паталог≥чну дезадаптац≥ю

адаптац≥ю

#

¬ластив≥сть особистост≥, €ка передбачаЇ схильн≥сть людини приписувати в≥дпов≥дальн≥сть за результати своЇњ д≥€льност≥ зовн≥шн≥м силам чи власним зд≥бност€м називають:

@ локусом контролю

≥нтроспекц≥Їю

рефлекс≥Їю

≥нтер≥ор≥зац≥Їю

самооц≥нкою

#

¬≥дносно ст≥йка сукупн≥сть людей, пов'€заних м≥ж собою сп≥льними ц≥нност€ми, ц≥л€ми, системою взаЇмин, взаЇмовплив≥в ≥ включених до типових форм д≥€льност≥ називаЇтьс€:

@ соц≥альною групою

соц≥альною сп≥льн≥стю

етн≥чною групою

натовпом

аудитор≥Їю

#

√рупа, €ка виокремлена з ≥нших за певною суттЇвою, але формальною ознакою (осв≥та, в≥к, стать, профес≥€, пол≥тична, етн≥чна чи рел≥г≥йна приналежн≥сть тощо) ≥ Ї б≥льше статистичною групою, в соц≥альн≥й психолог≥њ називаЇтьс€:

@ умовною групою

реальною групою

малою групою

великою групою

натовпом

#

—укупн≥сть у€влень про те, €к повинен поводитис€ член групи у певн≥й ситуац≥њ в соц≥альн≥й психолог≥њ визначають €к:

@ групов≥ оч≥куванн€

групов≥ процеси

групов≥ санкц≥њ

групов≥ правила

групов≥ норми

#

¬≥дносно короткочасне, безструктурне, дуже динам≥чне, м≥нливе скупченн€ людей, €к≥ перебувають у стан≥ п≥двищеного емоц≥йного збудженн€ ≥ об'Їднаних безпосередньою просторовою близьк≥стю в соц≥альн≥й психолог≥њ називаЇтьс€:

@ натовпом

реальною групою

малою групою

великою групою

умовною групою

#

√рупа, що характеризуЇтьс€ опосередкованим, здеб≥льшого анон≥мним характером сп≥лкуванн€, що зумовлено значним розм≥ром групи ≥ неможлив≥стю пр€мого контакту член≥в групи один з одним, в соц≥альн≥й психолог≥њ називаЇтьс€:

@ великою групою

реальною групою

малою групою

умовною групою

натовпом

#

Ќевелика за чисельн≥стю сп≥льн≥сть, в €к≥й ≥ндив≥ди безпосередньо контактують м≥ж собою, об'Їднан≥ сп≥льною метою та завданн€ми, що Ї передумовою њх взаЇмод≥њ, взаЇмовпливу, сп≥льних норм, процес≥в та ≥нтерес≥в, м≥жособист≥сних в≥дносин ≥ тривалост≥ њх ≥снуванн€ в соц≥альн≥й психолог≥њ називаЇтьс€:

@ малою групою

реальною групою

умовною групою

великою групою

натовпом

#

як буде називатис€ група, €кщо њњ виокремленн€ ірунтуЇтьс€ на значущост≥ ц≥Їњ групи дл€ особистост≥ в ор≥Їнтац≥њ на певн≥ ц≥нност≥, норми:

@ референтною

неформальною

реальною групою

малою групою

великою групою

#

 оло найближчого оточенн€ особистост≥: с≥м'€, шк≥льний клас, студентська група, складаЇ њњ:

@ первинну групу

реальну групу

референтну групу

неформальну групу

вторинну групу

#

ћетод соц≥ально-психолог≥чного досл≥дженн€, що дозвол€Ї досл≥дити м≥жособист≥сн≥

в≥дносини в мал≥й груп≥, називаЇтьс€:

@ методом соц≥ометр≥њ

методом груповоњ оц≥нки особистост≥

методом спостереженн€

методом тестуванн€

методом анкетуванн€

#

якщо в≥дносини в мал≥й груп≥ мають оф≥ц≥йний характер ≥ регламентуютьс€ певними ≥нструкц≥€ми, наказами та посадовими обовТ€зками, то њх називають:

@ формальними

референтними

неформальними

емоц≥йними

в≥дкритими

#

ƒ≥њ людини, €к≥ про€вл€ютьс€ у њњ здатност≥ п≥ддаватис€ реальному чи у€вному тиску групи, у зм≥н≥ њњ установок ≥ вчинк≥в в≥дпов≥дно до позиц≥њ сп≥льноти, до €коњ вона причетна, характеризують пон€тт€м:

@ конформ≥зм

повед≥нка

пристосуванн€

роль

адаптац≥€

#

 омун≥кативна мережа в мал≥й груп≥, в €к≥й ≥нформац≥€ циркулюЇ по колу, п≥ддаючись анал≥зу, зазнаючи доповнень, уточнень, набуваючи нового значенн€ та ≥нтерпретац≥њ, називаЇтьс€:

@ круговою

рад≥альною

ланцюговою

фронтальною

повною

#

яку групу характеризуЇ такий опис: найвища стад≥€ розвитку сп≥льноти, внутр≥шн€ згуртован≥сть, кооперативн≥сть, сформоване почутт€ УћиФ?

@ колектив

конгломерат

група-кооперац≥€

група асоц≥ац≥€

дифузна група

#

ќсобист≥сть, на €ку оф≥ц≥йно покладен≥ функц≥њ управл≥нн€ ≥ орган≥зац≥њ д≥€льност≥ в груп≥ (установ≥, ф≥рм≥ та ≥н.), називають:

@ кер≥вником

аутсайдером

з≥ркою

авторитетом

л≥дером

#

“еор≥€, що концентруЇ свою увагу на вроджених €кост€х л≥дера, доводить, що ним може бути особа з певними особист≥сними €кост€ми (сукупн≥стю певних психолог≥чних рис), називаЇтьс€:

@ теор≥Їю рис (особист≥сна теор≥€ л≥дерства)

ситуац≥йною теор≥Їю л≥дерства

повед≥нкова теор≥€ л≥дерства

системна теор≥€ л≥дерства

комплексна теор≥€ л≥дерства

#

ѕро €кий стиль кер≥вництва йде мова у даному приклад≥:  ер≥вник вимагаЇ, щоб про вс≥ справи допов≥дали лише йому, завжди наказуЇ, розпор€джаЇтьс€, але н≥коли не просить своњх п≥длеглих.

@ авторитарний

л≥беральний

демократичний

поблажливий

стиль невтручанн€

#

—пос≥б (режим) мисленн€ людей, €к≥, перебуваючи у т≥сно згуртован≥й груп≥ ≥ прагнучи до Їдност≥ думок, головним вважають пошук консенсусу, що знижуЇ њх здатн≥сть до п≥знанн€ реальност≥, в соц≥альн≥й психолог≥њ називають:

@ групове мисленн€

групова пол€ризац≥€

зсув до ризику

групова нормал≥зац≥€

груповий конфл≥кт

#

Ћ≥кар ставить пац≥Їнту запитанн€ типу: УЌа що скаржитесь?Ф, Уя розум≥ю, €к це не просто звернутис€ до л≥кар€, тим б≥льше в такий заклад €к псих≥атрична л≥карн€. ћен≥, напевно, не варто говорити про те, що все про що ¬и захочете под≥литис€ з≥ мною, про себе ≥ своњ переживанн€ залишитьс€ м≥ж намиФ, У’то був ≥н≥ц≥атором ¬ашого зверненн€ до мене?Ф. який етап кл≥н≥чного ≥нтервТю передбачаЇ постановку такого типу запитань?Ф





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1687 - | 1489 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.213 с.