Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетод г≥рл€нд асоц≥ац≥й ≥ метафор




÷е евристичний метод техн≥чноњ творчост≥, що представл€Ї собою розвиток методу фокальних об'Їкт≥в. ћетод г≥рл€нд асоц≥ац≥й ≥ метафор включаЇ наступн≥ процедури:

ü визначенн€ синон≥м≥в об'Їкта, в результат≥ €кого утворюЇтьс€ г≥рл€нда синон≥м≥в (напр., ст≥л-бюро-парта-...);

ü виб≥р випадкових ≥менник≥в, за допомогою €ких брало генеруЇтьс€ г≥рл€нда випадкових ≥менник≥в (напр., ол≥вець-ст≥лець-...);

ü комб≥нуванн€ вс≥х елемент≥в г≥рл€нди синон≥м≥в з кожними елементами г≥рл€нди випадкових ≥менник≥в. ƒе€к≥ з комб≥нац≥й представл€ють ≥дењ дл€ вир≥шенн€ задач≥ (напр., ст≥л €к ол≥вець-ст≥л у вигл€д≥ ст≥льц€-...);

ü складанн€ списку ознак у вигл€д≥ прикметник≥в дл€ кожного елементу г≥рл€нди випадкових ≥менник≥в (п.2). ÷≥ списки Ї г≥рл€ндами ознак (напр., ол≥вець: дерев'€ний-автоматичний-...; ст≥лець:...);

ü комб≥нуванн€ елемент≥в г≥рл€нди синон≥м≥в з елементами г≥рл€нд ознак, внасл≥док чого можуть з'€витис€ ≥дењ дл€ вир≥шенн€ проблеми (напр., ст≥л - дерев'€ний (у вигл€д≥ дерева); автоматичний (автоматичне зб≥льшенн€);...);

ü генеруванн€ г≥рл€нд в≥льних асоц≥ац≥й.

¬их≥дним початком служить кожен елемент г≥рл€нди ознак.  ≥льк≥сть г≥рл€нд в≥льних асоц≥ац≥й дор≥внюЇ числу вс≥х елемент≥в г≥рл€нд ознак. √≥рл€нди в≥льних асоц≥ац≥й утворюютьс€ за допомогою багаторазового постановки питанн€ "ѕро що нагадуЇ слово...?". ¬≥дпов≥дь на питанн€, отриманий на основ≥ асоц≥ац≥њ, €вл€Ї собою новий елемент г≥рл€нди, к-рий Ї вих≥дним дл€ повторноњ постановки питанн€ (напр.: "ѕро що нагадуЇ слово" зелений "? - ѕро" трав≥ "," ѕро що... " трава "? - ѕро" поле "," ѕро що... "поле"? - ѕро "холод" ≥ т.д. √≥рл€нда асоц≥ац≥й м≥стить: трава - поле-холод...);

ü комб≥нуванн€ елемент≥в г≥рл€нди синон≥м≥в з елементами г≥рл€нд в≥льних асоц≥ац≥й, в результат≥ чого з'€вл€ютьс€ нов≥ ≥дењ р≥шенн€ проблеми;

ü оц≥нка необх≥дност≥ продовженн€ асоц≥ац≥й, заснована на анал≥з≥ вс≥х отриманих в пп. 1-7 ≥дей ≥ визначенн≥ њх достатност≥. ¬ останньому випадку зд≥йснюЇтьс€ перех≥д до п.9, ≥накше з вих≥дним початком елемент≥в в≥льних асоц≥ац≥й генеруютьс€ (за допомогою в≥льних асоц≥ац≥й) вторинн≥ г≥рл€нди, елементи €ких брало комб≥нуютьс€ з елементами г≥рл€нди синон≥м≥в, внасл≥док чого виникають нов≥ ≥дењ;

ü оц≥нка ≥ виб≥р рац≥ональних ≥дей. –екомендуЇтьс€ проводити за допомогою класиф≥кац≥њ вс≥х ≥дей на нерац≥ональн≥ (непридатн≥, поган≥), полурац≥ональн≥ (приваблив≥), рац≥ональн≥ (хорош≥). Ќерац≥ональн≥ ≥дењ в≥дкидаютьс€; рац≥ональн≥ утворюють €дро ​​дл€ вибору оптимального вар≥анту, а полурац≥ональние (€к≥ чимось приваблив≥, але мають видим≥ недол≥ки) знову анал≥зуютьс€, п≥сл€ чого включаютьс€ в список нерац≥ональних або рац≥ональних ≥дей;

ü виб≥р оптимального вар≥анту. ≈тап, виконуваний за допомогою де€кого методу оптим≥зац≥њ, напр., експертних оц≥нок.

—инектика (¬≥ль€м √ордон)

—инектика Ї розвитком ≥ удосконаленн€м методу мозкового штурму. ¬≥ль€м √ордон та ƒжордж ѕр≥нс в 1950-х рр. розробили цей метод вир≥шенн€ проблем, коли керували групою досл≥дженн€ винаход≥в дл€ јртура ƒ. Ћ≥тла. ѕри синектичному штурм≥ допустима критика, €ка дозвол€Ї розвивати ≥ видозм≥нювати висловлен≥ ≥дењ. ÷ей штурм веде пост≥йна група. ѓњ члени поступово звикають до сп≥льноњ роботи, перестають бо€тис€ критики, не ображаютьс€, коли хтось в≥дкидаЇ њх пропозиц≥њ. ” методиц≥ учасники намагаютьс€ Ђзробити в≥доме дивним, а дивне Ч в≥домимї. ћетодика складаЇтьс€ з дес€ти крок≥в: анал≥з та визначенн€ проблеми, пропозиц≥њ спонтанних р≥шень проблеми, нове формулюванн€ проблеми, побудова пр€мих аналог≥й, побудова особистих аналог≥й, побудова символ≥чних аналог≥й, знову побудова пр€мих аналог≥й, анал≥з пр€мих аналог≥й, перенесенн€ аналог≥й на проблему та розробка п≥дход≥в до р≥шенн€.

“еор≥€ розв'€зку винах≥дницьких задач (√енр≥х јльтшулер)

–ад€нський винах≥дник √енр≥х јльтшулер запропонував методику теор≥њ розв'€зку винах≥дницьких задач (в≥дома п≥д абрев≥атурою “–¬«, “–»« в≥д рос. теори€ решени€ изобретательских задач) дл€ п≥двищенн€ ефективност≥ винах≥дницькоњ роботи в сфер≥ техн≥чних наук. ѕроанал≥зувавши велику к≥льк≥сть патент≥в, јльтшулер зробив висновок, що ≥снуЇ сорок стандартних прийом≥в, €к≥ використовують винах≥дники. јвтор методики розробив алгоритм р≥шенн€ винах≥дницьких задач.

ћетодики стимул€ц≥њ творчого мисленн€ застосовуютьс€ в багатьох сферах житт€, €к≥ вимагають ориг≥нальних ≥дей. —еред ≥ншого, використанн€ методик таких €к теор≥€ розв'€зку винах≥дницьких задач та морфолог≥чний анал≥з розповсюджене серед ≥нженер≥в та винах≥дник≥в. ћетодики латерального мисленн€ застосовуютьс€ в сфер≥ б≥знесу та реклами. ћетод ”олта ƒ≥сне€ та мозковий штурм використовуютьс€ п≥д час дискус≥й з проблемних питань р≥зних галузей. ћетодика SCAMPER часто використовуЇтьс€ дл€ розробки нових продукт≥в. „асто дл€ полегшенн€ процесу р≥шенн€ проблем творчим шл€хом використовуютьс€ граф≥чне зображенн€ ≥дей у вигл€д≥ карт розуму, д≥аграм ≤с≥кави та под≥бних прийом≥в.

ќператор –„¬ (розм≥р-час-варт≥сть)

ќператор розм≥р-час-варт≥сть (ќператор –„—) - сер≥€ у€вних експеримент≥в, що допомагають подолати звичне у€вленн€ про об'Їкт чи процес≥, традиц≥йно позиц≥онуЇтьс€ в “–¬« €к оператор психолог≥чноњ п≥дтримки, призначений дл€ зн€тт€ ≥нерц≥њ мисленн€. —уть ≥ основний принцип використанн€ оператора пол€гаЇ в тому, що проводитьс€ р€д у€вних експеримент≥в над вдосконалюЇтьс€ об'Їкт≥. …ого ключов≥ параметри призначаютьс€ все б≥льше в≥др≥зн€ютьс€ в≥д звичних, ≥ при цьому ставитьс€ завданн€ - забезпеченн€ працездатност≥ в нових умовах. ¬ €кост≥ базових зм≥нних параметр≥в, прийн€т≥ три:

ü розм≥ри об'Їкта,

ü час виконанн€ основних операц≥й,

ü варт≥сть виконанн€ роботи.

ћежами њх зм≥ни Ї нуль ≥ неск≥нченн≥сть.

ѕод≥бн≥ операц≥њ провод€тьс€ ≥ в математиц≥: досл≥джуючи функц≥њ дек≥лькох зм≥нних, ф≥ксуЇтьс€ частина зм≥нних, а одну з них спр€мовуЇтьс€ до нул€ або неск≥нченност≥.

ѕлан д≥й

ü –озм≥р

ѕодумки зменшити розм≥ри об'Їкта в≥д заданоњ величини до 0. як тепер вигл€даЇ завданн€ ≥ можлив≥ р≥шенн€?

ѕодумки зб≥льшити розм≥ри об'Їкта в≥д заданоњ величини до безк≥нечност≥. як тепер вигл€даЇ завданн€ ≥ можлив≥ р≥шенн€?

ü „ас

ѕодумки зменшити час процесу (або швидк≥сть руху об'Їкта) в≥д заданоњ величини до 0. як тепер вигл€даЇ завданн€ ≥ можлив≥ р≥шенн€?

ѕодумки зб≥льшити час процесу (або швидк≥сть руху об'Їкта) в≥д заданоњ величини до безк≥нечност≥. як тепер вигл€даЇ завданн€ ≥ можлив≥ р≥шенн€?

ü ¬арт≥сть

ѕодумки знизити варт≥сть (допустим≥ витрати) об'Їкта або процесу в≥д заданоњ величини до 0. як тепер вигл€даЇ завданн€ ≥ можлив≥ р≥шенн€?

ѕодумки п≥двищити варт≥сть (допустим≥ витрати) об'Їкта або процесу в≥д заданоњ величини до безк≥нечност≥. як тепер вигл€даЇ завданн€ ≥ можлив≥ р≥шенн€?

«м≥нювати можна будь-€к≥ параметри системи, але при цьому бажано вибирати найб≥льш суттЇв≥. «≥ зм≥ною умов до максимуму або м≥н≥муму найчаст≥ше в≥дбуваЇтьс€ стрибкопод≥бн≥ зм≥ни властивостей (наприклад коли швидк≥сть л≥така перевищуЇ швидк≥сть звуку, то перед ним постаЇ ударна хвил€, при тиску в сотн≥ тис€ч атмосфер ≥зол€тори стають нап≥впров≥дниками, нап≥впров≥дники переход€ть у стан, характерне дл€ металу; вода випущена тонкоњ струменем, при високому тиску в 25-30 тис. атмосфер, в≥льно р≥же метал)

ƒжордано Ѕруно казав: "’то хоче п≥знати найб≥льш≥ таЇмниц≥ природи, хай розгл€даЇ ≥ спостер≥гаЇ максимуми ≥ м≥н≥муми протир≥ч ≥ протилежностей".

–озд≥л 3. ѕсихолог≥€ особистост≥ (5 год.)

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 440 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1287 - | 1252 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.