Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди науки про пол≥тику




Ќа першому етап≥ розвитку пол≥толог≥њ в методолог≥чному сенс≥ переважав своЇр≥дний ун≥версальний п≥дх≥д. ѕочинаючи з середн≥х в≥к≥в науков≥ дисципл≥ни под≥л€ютьс€ на природнич≥ та моральн≥. «годом терм≥н "моральн≥ науки" зусилл€ми ј. . —ен-—≥мона ≥ соц≥олога ќ.  онта, €к≥ акцентують своњ досл≥дженн€ на в≥дносинах м≥ж людьми у сусп≥льств≥, трансформуЇтьс€ в терм≥н "соц≥альн≥ науки". ќб'Їктом досл≥дженн€ останн≥х, нарешт≥, стають сусп≥льство ≥ пол≥тична сфера в њх зв'€зках ≥ взаЇмозалежност≥. ¬иход€чи, таким чином, з досить т≥сних взаЇмозв'€зк≥в науки про пол≥тику ≥з сум≥жними сусп≥льними дисципл≥нами (правом, соц≥олог≥Їю, психолог≥Їю, ≥стор≥Їю, етнограф≥Їю тощо), лог≥чним Ї висновок щодо використанн€ пол≥толог≥Їю майже вс≥х метод≥в з широкого арсеналу сусп≥льних наук.

”мовно методи пол≥толог≥њ можна под≥лити на так≥ групи:

1. «агальнолог≥чн≥: анал≥з, синтез, абстрагуванн€, узагальненн€, ≥ндукц≥€, дедукц≥€, моделюванн€.

2. “еоретичн≥: мислительний експеримент, математична формал≥зац≥€ тощо.

3.ѕор≥вн€льно-≥сторичн≥: ≥сторичний опис, конкретний анал≥з, пор≥вн€льний, хронолог≥чний, прогностичний та ≥нш≥.

4. ≈мп≥ричн≥, або б≥хев≥ористичн≥. —вою назву д≥стали в≥д англ≥йського слова behavior Ч повед≥нка. ’арактеризуютьс€ €к спос≥б досл≥дженн€ сусп≥льно-≥сторичних €вищ з огл€ду на анал≥з повед≥нки окремих людей та груп. јнал≥зу пол≥тичноњ повед≥нки передуЇ отриманн€ емп≥ричноњ ≥нформац≥њ одним або к≥лькома методами: спостереженн€, контент-анал≥з документ≥в, експеримент, анкетне опитуванн€, соц≥ометричний метод.

5. —истемн≥, що характеризуютьс€ ц≥л≥сним сприйн€тт€м об'Їкта досл≥дженн€ ≥ комплексним анал≥зом зв'€зк≥в елемент≥в у межах пол≥тичноњ системи в ц≥лому, та ≥нш≥ методи пол≥толог≥њ.

ќсновн≥ функц≥њ пол≥толог≥њ:

1. ќписова, суть €коњ пол€гаЇ в констатац≥њ факт≥в пол≥тичноњ реальност≥, на п≥дстав≥ чого можна д≥стати в≥дпов≥дь, €кою Ї ц€ реальн≥сть.

2. ѕо€снювальна, що даЇ змогу зрозум≥ти суть пол≥тичних €вищ, причини њх виникненн€, законом≥рност≥ функц≥онуванн€.

3. ѕрогностична, €ка зводитьс€ до передбаченн€, €кою буде пол≥тична д≥йсн≥сть у майбутньому. ѕрогностичну пол≥тику под≥л€ють на ≥нструментальну (1 р≥к), тактичну (5Ч7 рок≥в) ≥ стратег≥чну (25≥Ч«ќ рок≥в).

4. ≤нструментальна, €ка пол€гаЇ в розробц≥ певних проект≥в прийн€тт€ р≥шень дл€ дос€гненн€ конкретного пол≥тичного результату.

5. ≤деолог≥чна, €ка ор≥ЇнтуЇ на виб≥р певноњ системи ≥деолог≥чних ц≥нностей.

6. ћетодолог≥чна, €ка охоплюЇ способи, методи ≥ принципи теоретичного досл≥дженн€ пол≥тики ≥ практичноњ реал≥зац≥њ набутих знань.

7. —в≥тогл€дна, €ка утверджуЇ ц≥нност≥, ≥деали, норми, що характеризують цив≥л≥зовану пол≥тичну систему, пол≥тичну культуру соц≥альних суб'Їкт≥в.

8. ѕол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ, €ка забезпечуЇ процес включенн€ людини в пол≥тичну сферу сусп≥льства ≥ формуванн€ певного типу пол≥тичноњ культури.

9. ќрган≥зац≥йна, €ка пол€гаЇ в опрацюванн≥ рекомендац≥й дл€ орган≥зац≥й, пол≥тичних ≥нституц≥й, в≥дносин, переговорних процес≥в тощо.

ѕредмет пол≥толог≥њ ф≥ксуЇтьс€ в њњ законах та категор≥€х. „им ч≥тк≥ше вони сформульован≥ та вивчен≥, тим визначен≥шим буде предмет пол≥толог≥њ. ¬ пол≥толог≥чн≥й л≥тератур≥ розр≥зн€ють три групи закон≥в пол≥тичного житт€. «акони структури визначають спос≥б орган≥зац≥њ пол≥тичних систем, њх внутр≥шню визначен≥сть ≥ взаЇмозумовлен≥сть. «акони функц≥онуванн€ Ч це суттЇв≥, необх≥дн≥ зв'€зки м≥ж пол≥тичними суб'Їктами в процес≥ њх тимчасових зм≥н. «акони розвитку Ч це закони переходу в≥д одного пор€дку взаЇмов≥дносин в систем≥ до ≥ншого, в≥д одного стану структури до ≥ншого.

÷ентральними категор≥€ми пол≥толог≥њ Ї: влада, пол≥тика, пол≥тична система сусп≥льства, держава, демократ≥€, пол≥тична культура, пол≥тична св≥дом≥сть та ≥нш≥.

¬ структур≥ пол≥толог≥њ виокремлюють два р≥вн≥ знань Ч емп≥ричний та теоретичний. ≈мп≥ричний р≥вень знанн€ (тобто знанн€, що спираЇтьс€ на дан≥ спостереженн€, експерименту та чуттЇвий досв≥д) представлений прикладною пол≥толог≥Їю. ¬она висв≥тлюЇ практичн≥ аспекти пол≥тичного житт€, а саме в≥дносини м≥ж державою ≥ сусп≥льством, сусп≥льними групами, класами, пол≥тичними ≥нституц≥€ми тощо. ¬ажливе значенн€ в цьому план≥ в≥дводитьс€ пол≥тичному маркетингу ≥ пол≥тичному менеджменту. “еоретичний р≥вень знанн€ сфокусований у пор≥вн€льн≥й та нормативн≥й пол≥толог≥њ. ѕор≥вн€льна пол≥толог≥€ передбачаЇ розгл€д пол≥тичних €вищ через пор≥вн€льне вивченн€ теоретичних погл€д≥в мислител≥в минулого й сучасного, р≥зноман≥тних пол≥толог≥чних шк≥л, а також через узагальненн€ ≥сторичного й сучасного пол≥тичного досв≥ду.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 489 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1647 - | 1509 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.