Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—воЇр≥дн≥сть предмету ф≥лософ≥њ




ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ ј ƒќ ≤—ѕ»“”

—оц≥окультурна зумовлен≥сть ф≥лософ≥њ.

‘≥лософська галузь знань зТ€вл€Їтьс€ з одного боку, €к нагальна потреба окремо вз€тоњ людини (бо вона хоче бути щасливою), так ≥ сусп≥льства в ц≥лому. ÷е означаЇ, що виникненн€ ф≥л-≥њ маЇ соц≥окультурну зумовлен≥сть. —оц≥окультурна зумовлен≥сть ф≥л-≥њ привела до того, що ф≥лософський тип мисленн€ зТ€вл€Їтьс€ насамперед, €к необх≥дн≥сть масштабного баченн€ д≥йсност≥. ћасштабне баченн€ д≥йсност≥ означаЇ, що ф≥лософський тип мисленн€-це визначенн€ м≥сц€, рол≥ ≥ значенн€ людини у св≥т≥ або про€в сп≥вв≥дношенн€ м≥ж людьми ≥ св≥том, це погл€д на те, на своЇму чи чужому м≥сц≥ у св≥т≥ вона знаходитьс€.

‘≥лософ≥€ €к особливий тип знанн€ маЇ свою соц≥окультурну зумовлен≥сть(тобто ф≥лософ≥€ виникаЇ €к в≥дгук на виклики, €к≥ створюЇ людина, сусп≥льство ≥ взагал≥ ≥стор≥€ людства). ‘≥лософ≥€ виникаЇ тод≥ ≥ там, де зТ€вл€Їтьс€ потреба в масштабному осмисленн≥ д≥йсност≥. ÷е означаЇ, що ф≥лософ≥€ €к знанн€ зТ€вл€Їтьс€ тод≥, коли людина починаЇ ставити себе у в≥дношенн€ до св≥ту, виконуючи наступн≥ умови: людина розгл€даЇтьс€ €к головна, центральна, особлива, неповторна ≥стота, а до св≥ту вона ставитьс€ ≥з позиц≥њ такого в≥дношенн€, коли вона з одного боку, осмислюючи себе, починаЇ говорити, в €кому в≥дношенн≥ до нењ знаходитьс€ предмет. Ћюдина €к найб≥льш досконала ≥стота починаЇ шукати оптимальний вар≥ант свого житт€. ‘≥лософ≥€ Ц почутт€ усв≥домленн€, теор.-практ. ¬изначен≥сть сутност≥, сенсу ≥ ц≥нностей всього сущого.

 

 

‘≥лософське мисленн€ та його специф≥ка.

‘≥лософський стиль мисленн€ зТ€вл€Їтьс€ тод≥,коли людина починаЇ масштабно мислити ≥ шукати оптимальний вар≥ант свого житт€. ‘≥лософ≥€ в переклад≥ Ц любов до мудрост≥. ‘≥лософський тип мисленн€ Ї не т≥льки любовТю до мудрост≥. ‘≥лософ≥€ дозвол€Ї людин≥ вир≥шити одне з найголовн≥ших питань свого ≥снуванн€, а саме зайн€ти ту чи ≥ншу життЇву позиц≥ю(визначенн€ осн. ≥дењ свого житт€ ≥ обранн€ найб≥льш загальних шл€х≥в њњ реал≥зац≥њ). “ак≥ вибори людина може робити на 3-ьох осн. р≥вн€х: -звичайний/буденний(почутт€); -теоретичний(мисленн€); -практичний(на осн. почутт€ ≥ мисленн€ Ц визначен≥сть ≥ ≥де€). ‘≥лософ≥€ Ц почутт€ усв≥домленн€, теор.-практ. ¬изначен≥сть сутност≥, сенсу ≥ ц≥нностей всього сущого.

‘≥лософське мисленн€ -це соц≥окультурна зумовлен≥сть ф≥л-≥њ привела до того, що ф≥лософський тип мисленн€ зТ€вл€Їтьс€ насамперед, €к необх≥дн≥сть масштабного баченн€ д≥йсност≥. ћасштабне баченн€ д≥йсност≥ означаЇ, чщо ф≥лософський тип мисленн€-це визначенн€ м≥сц€, рол≥ ≥ значенн€ людини у св≥т≥ або про€в сп≥вв≥дношенн€ м≥ж людьми ≥ св≥том, це погл€д на те, на своЇму чи чужому м≥сц≥ у св≥т≥ вона знаходитьс€.

 

—воЇр≥дн≥сть предмету ф≥лософ≥њ.

–озкритт€ предмету будь-€коњ науки, ≥ ф≥лософ≥њ теж, передбачаЇ окресленн€ в≥дпов≥дного кола проблем, котр≥ та чи ≥нша наука досл≥джуЇ, ≥ €к≥ Ї дл€ нењ специф≥чними, особливими. ƒл€ ф≥лософ≥њ такими особливими проблемами Ї загальн≥ проблеми ≥снуванн€ св≥ту, €к природи, його Їдност≥, походженн€, тенденц≥й розвитку тощо. —убТЇктом же п≥знанн€, осмисленн€ цих проблем Ї людина €к творча, д≥€льна ≥стота. “ому в предмет будь-€коњ ф≥лософськоњ системи, будь-€кого њњ напр€мку необх≥дно включаЇтьс€, €к основне, - в≥дношенн€ Улюдина Ц св≥тФ, його р≥зн≥ модиф≥кац≥њ.

ѕредметом ф≥л-≥њ Ї в≥дношенн€ м≥ж обТЇктивною ≥ субТЇктивною реальн≥стю в найб≥льш засильному њњ розум≥нн≥; тобто ф≥л-≥€ спр€мовуЇ св≥й погл€д €к на людину, так ≥ на св≥т. ÷е в≥дношенн€ маЇ багатовекторний характер. ÷€ багатовекторн≥сть окреслюЇ коло основних проблем, тобто ф≥л-≥€ займаЇтьс€ проблемою м≥сц€ людини у св≥т≥, сутн≥стю св≥ту, сенсом ≥снуванн€ людини ≥ сусп≥льства, ц≥нност€ми св≥ту. “аке розум≥нн€ дозвол€Ї зробити висновок: ф≥л-≥€ Ї критер≥Їм орган≥зац≥њ д≥€льност≥ €к людини, так ≥ соц≥окультурними критер≥Їм епохи. —каж≥мо, у √егел€ в основ≥ його ф≥лософськоњ системи лежить так звана Уабсолютна ≥де€Ф, котра Ї н≥ чим ≥ншим, €к г≥пербол≥зованою обТЇктивованою людською св≥дом≥стю, Уабсолютним розумомФ. Ујбсолютна ≥де€, - наголошував ф≥лософ, - Ї розум, мисленн€, розумне мисленн€Ф.

 

 

4.≤сторичн≥ форми постановки основного питанн€ ф≥лософ≥њ.

‘≥лософ≥€ виступаючи у €кост≥ науки, св≥тогл€ду, методолог≥њ ≥ духовност≥ маЇ основне питанн€ або основн≥ питанн€. ќсновними питанн€ми в найб≥льш загальному розум≥нн≥ Ї постановка ≥ розвТ€занн€ проблеми, в≥д €коњ залежить дол€ ≥снуванн€ предмету. —тосовно основного предмету ф≥лософ≥њ ≥снують наступн≥ точки зору: 1.основним питанн€м ф≥лософ≥њ будь-€ких пер≥од≥в(етап≥в, шк≥л, напр€мк≥в) Ї проблема в≥дношенн€ мисленн€ ≥ бутт€, матер≥њ ≥ св≥домост≥, матер≥альною ≥ ≥деальною з боку њх первинност≥ чи вторинност≥. ¬ той же час, основне питанн€ ф≥лософ≥њ - це також проблема, €ка розвТ€зуЇ наступне питанн€: п≥знавальний чи неп≥знавальний св≥т; 2.суть основного питанн€ ф≥лософ≥њ: €к сп≥вв≥дноситьс€ у житт≥ людини ≥ сусп. так≥ €вища €к мораль, моральн≥сть, аморальн≥сть, тобто ц€ ф≥лософ≥€ стверджуЇ, що в реальному житт≥ людина живе ≥ д≥Ї в≥дпов≥дно до моральност≥;3.у вс≥ пер≥оди на вс≥х етапах розвитку ф≥лософ≥њ ц€ проблема ≥снувала ≥ ≥снуЇ ≥ постаЇ €к проблема людськоњ свободи.

“очки зору розум≥нн€ питанн€ ф≥лософ≥њ:

1) ѕроблема визначенн€ матер≥њ ≥ св≥домост≥, мисленн€ ≥ бутт€, ≥стини ≥ п≥знаваност≥ св≥ту.

2)  ожна ф≥лософська система чи в залежност≥ в≥д ≥стор≥њ, чи в залежност≥ в≥д специф≥ки школи маЇ своЇ основне питанн€:

a) ≈кзистенц≥ал≥зм Ц ф≥лософ≥€ ≥снуванн€: -виб≥р; -свобода ≥снуванн€; -ситуац≥€.

b) Ќеотом≥стська Ц сп≥вв≥дношенн€ м≥ж людиною ≥ богом, в≥рою ≥ розумом.

c) ‘еноменолог≥чна(етична феноменолог≥€) Ц проблема в≥дношенн€ людськоњ морал≥ ≥ њњ конкретноњ д≥€льност≥.

3) ќсновне питанн€ ф≥лософ≥њ Ц свобода. ѕроблема свободи у в≥дношенн≥ до того життЇвого св≥ту, в €кому вони реал≥зуютьс€. ћаЇ сенс при наступному розум≥нн≥ свободи: свобода Ц це почутт€, усв≥домленн€, теор.-практ. означен≥сть людиною(сусп.-ом) сааме свого, а не чужого м≥сц€ в св≥т≥.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 572 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1409 - | 1171 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.