Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 1.2. ¬ища осв≥та ”крањни. —истема вищоњ осв≥ти в ”крањн≥ та управл≥нн€ нею




 омпетенц≥њ (прогнозован≥ результати навчанн€)

«нанн€: сутност≥ основних пон€ть теми, принцип≥в побудови системи вищоњ осв≥ти ”крањни, њњ структури та орган≥в управл≥нн€; функц≥й кер≥вника вищого навчального закладу та ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в; перспектив розвитку вищоњ осв≥ти ”крањни в рамках Ѕолонського процесу.

”м≥нн€: обірунтувати доц≥льн≥сть переходу системи вищоњ осв≥ти ”крањни на р≥вневу п≥дготовку фах≥вц≥в.

1. ¬ища осв≥та ”крањни: осв≥тн≥ та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти.

2. —истема вищоњ осв≥ти ”крањни:

2.1. «агальн≥ засади побудови системи вищоњ осв≥ти ”крањни.

2.2. —труктура системи вищоњ осв≥ти.

2.3. ќновленн€ системи вищоњ осв≥ти.

3. ”правл≥нн€ вищою осв≥тою ”крањни.

 

ќсновн≥ пон€тт€ теми: св≥та вища осв≥та, ун≥верситет, класичний ун≥верситет, академ≥€, ≥нститут, коледж, системи вищоњ осв≥ти, управл≥нн€ вищою осв≥тою.

ќсв≥та Ц основа ≥нтелектуального, культурного, духовного, соц≥ального, економ≥чного розвитку сусп≥льства ≥ держави.

ћетою осв≥ти Ї всеб≥чний розвиток людини €к особистост≥ та найвищоњ ц≥нност≥ сусп≥льства, розвиток њњ талант≥в, розумових ≥ ф≥зичних зд≥бностей, вихованн€ високих моральних €костей, формуванн€ громад€н, здатних до св≥домого сусп≥льного вибору, збагаченн€ на ц≥й основ≥ ≥нтелектуального, творчого, культурного потенц≥алу народу, п≥двищенн€ осв≥тнього р≥вн€ народу, забезпеченн€ народного господарства квал≥ф≥кованими фах≥вц€ми.

ќсв≥та в ”крањн≥ грунтуЇтьс€ на засадах гуман≥зму, демократ≥њ, нац≥ональноњ св≥домост≥, взаЇмоповаги м≥ж нац≥€ми ≥ народами.

¬ища осв≥та Ц р≥вень осв≥ти, €кий здобуваЇтьс€ особою у вищому навчальному заклад≥ в результат≥ посл≥довного, системного та ц≥леспр€мованого процесу засвоЇнн€ зм≥сту навчанн€, €кий ірунтуЇтьс€ на повн≥й загальн≥й середн≥й осв≥т≥ й завершуЇтьс€ здобутт€м певноњ квал≥ф≥кац≥њ за п≥дсумками державноњ атестац≥њ.

ћета вищоњ осв≥ти Ц забезпеченн€ фундаментальноњ науковоњ, загальнокультурноњ, практичноњ п≥дготовки фах≥вц≥в, €к≥ мають визначати темпи ≥ р≥вень науково-техн≥чного, економ≥чного та соц≥ально-культурного прогресу, формуванн€ ≥нтелектуального потенц≥алу нац≥њ та всеб≥чний розвиток особистост≥ €к найвищоњ ц≥нност≥ сусп≥льства. ¬ища осв≥та маЇ стати могутн≥м фактором розвитку духовноњ культури украњнського народу, в≥дтворенн€ продуктивних сил ”крањни.

«авданн€ вищих навчальних заклад≥в Ц забезпеченн€ €к≥сних осв≥тн≥х послуг.

як≥сть вищоњ осв≥ти Ц сукупн≥сть €костей особи з вищою осв≥тою, що в≥дображаЇ њњ профес≥йну компетентн≥сть, ц≥нн≥сну ор≥Їнтац≥ю, соц≥альну спр€мован≥сть ≥ обумовлюЇ здатн≥сть задовольн€ти €к особист≥ духовн≥ ≥ матер≥альн≥ потреби, так ≥ потреби сусп≥льства;

як≥сть осв≥тньоњ д≥€льност≥ Ц сукупн≥сть характеристик системи вищоњ осв≥ти та њњ складових, €ка визначаЇ њњ здатн≥сть задовольн€ти встановлен≥ ≥ передбачен≥ потреби окремоњ особи або(та) сусп≥льства.

ѕ≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних закладах мо≠же зд≥йснюватись з в≥дривом в≥д виробництва (очна), без в≥дриву в≥д виробництва (веч≥рн€, заочна), шл€хом поЇд≠нанн€ цих форм (очно-заочна), екстерном, а також €к фор≠ма дистанц≥йного навчанн€.

ќсв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти Ц характеристика вищоњ осв≥ти за ознаками ступен€ сформованост≥ ≥нтелектуальних €костей особи, достатн≥х дл€ здобутт€ квал≥ф≥кац≥њ, €ка в≥дпов≥даЇ певному осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йному р≥вню.

«акон ”крањни Ђѕро вищу осв≥туї (статт€ 7).

 

ќсв≥тн≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти

Ќеповна вища осв≥та Ц осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи, €кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних €костей, що визначають розвиток особи €к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл€ здобутт€ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем молодшого спец≥ал≥ста.

Ѕазова вища осв≥та Ц осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи, €кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних €костей, що визначають розвиток особи €к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл€ здобутт€ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем бакалавра.

ѕовна вища осв≥та Ц осв≥тн≥й р≥вень вищоњ осв≥ти особи, €кий характеризуЇ сформован≥сть њњ ≥нтелектуальних €костей, що визначають розвиток особи €к особистост≥ ≥ Ї достатн≥ми дл€ здобутт€ нею квал≥ф≥кац≥й за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем спец≥ал≥ста або маг≥стра.

¬ищу осв≥ту мають особи, €к≥ завершили навчанн€ у вищих навчальних закладах, усп≥шно пройшли державну атестац≥ю в≥дпов≥дно до стандарт≥в вищоњ осв≥ти ≥ отримали в≥дпов≥дний документ про вищу осв≥ту державного зразка.

ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень вищоњ осв≥ти Ц характеристика вищоњ осв≥ти за ознаками ступен€ сформованост≥ знань, ум≥нь ≥ навичок особи, що забезпечують њњ здатн≥сть виконувати завданн€ та обов'€зки (роботи) певного р≥вн€ профес≥йноњ д≥€льност≥.

ќсв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ передбачають здобутт€ певного р≥вн€ осв≥ти ≥ квал≥ф≥кац≥њ.

1. Ѕакалавр (лат. baccalaurens Ц ув≥нчаний лаврами) Ц це осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень фах≥вц€, €кий на ос≠нов≥ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти здобув поглиблену загальнокультурну п≥дготовку, фундаментальн≥ та про≠фес≥йно-ор≥Їнтован≥ ум≥нн€ та знанн€ щодо узагальненого об'Їкта прац≥ ≥ здатний розв'€зувати типов≥ профес≥йн≥ за≠вданн€, передбачен≥ в≥дпов≥дними посадами у певн≥й га≠луз≥ народного господарства.

2. ћаг≥стр (лат. magister Ц начальник, учитель) Ц осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень фах≥вц€, €кий на основ≥ квал≥ф≥кац≥њ бакалавра або спец≥ал≥ста здобув поглиблен≥ спец≥альн≥ знанн€ та знанн€ ≥нновац≥йного характеру, маЇ певний досв≥д њх застосуванн€ ≥ продукуванн€ нових знань дл€ розв'€занн€ проблемних профес≥йних завдань у певн≥й галуз≥ народного господарства.

—истема вищоњ осв≥ти ”крањни в≥дображаЇ мету ≥ зав≠данн€ сусп≥льства, зумовлена законами його розвитку ≥ ви≠ражаЇ пол≥тику держави, потреби сусп≥льного розвитку в галуз≥ осв≥ти ≥ вихованн€ спец≥ал≥ст≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ. ” н≥й знаход€ть св≥й ви€в державна пол≥тика, р≥вень економ≥ки ≥ культури, нац≥ональн≥ особливост≥ украњнськоњ народу, його традиц≥њ тощо.

—истема вищоњ осв≥тиЦ сукупн≥сть вищих навчальних заклад≥в осв≥ти, €к≥ забезпечують фундаментальну наукову, профес≥йну ≥ практичну п≥дготовку фах≥вц≥в, здобутт€ громад€нами осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в в≥дпов≥дно до њх покликань, ≥нтерес≥в ≥ зд≥бностей, а також удосконаленн€ науковоњ та профес≥йноњ п≥дготовки, переп≥дготовку та п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в р≥зних галузей економ≥ки, осв≥ти, культури, соц≥альноњ сфери.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро осв≥туї (ст. 6) систе≠ма вищоњ осв≥ти ”крањни ірунтуЇтьс€ на таких принципах:

Ц ƒоступн≥сть дл€ кожного громад€нина ус≥х форм ≥ тип≥в осв≥тн≥х послуг, що надаютьс€ державою.

Ц –≥вн≥сть умов кожноњ людини дл€ повноњ реал≥зац≥њ њњ зд≥бностей, таланту, всеб≥чного розвитку.

Ц √уман≥зм, демократизм, пр≥оритетн≥сть загально≠людських духовних ц≥нностей.

Ц ќрган≥чний зв'€зок осв≥ти з нац≥ональною ≥сто≠р≥Їю, культурою, традиц≥€ми.

Ц Ќезалежн≥сть осв≥ти в≥д пол≥тичних парт≥й, громад≠ських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й.

Ц Ќауковий, св≥тський характер осв≥ти.

Ц ≤нтеграц≥€ з наукою ≥ виробництвом.

Ц ¬заЇмозв'€зок ≥з наукою ≥нших крањн.

Ц √нучк≥сть ≥ прогностичн≥сть системи осв≥ти.

Ц ™дн≥сть ≥ наступн≥сть системи осв≥ти.

Ц Ѕезперервн≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть системи осв≥ти.

Ц ѕоЇднанн€ державного управл≥нн€ ≥ громадського самовр€дуванн€ в осв≥т≥.

ќсновним компонентом структури системи вищоњ осв≥≠ти Ї вищий навчальний заклад.

¬ищий навчальний заклад Ц осв≥тн≥й, осв≥тньо-науковий заклад, €кий заснований ≥ д≥Ї в≥дпов≥дно до законодавства про осв≥ту, ре≠ал≥зуЇ зг≥дно з наданою л≥ценз≥Їю осв≥тньо-профес≥йн≥ програми вищоњ осв≥ти за певними осв≥тн≥ми та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн€ми, забезпечуЇ навчанн€, вихованн€ та профес≥йну п≥дготов≠ку громад€н в≥дпов≥дно до њх покликанн€, ≥нтерес≥в, зд≥бностей та нормативних вимог у галуз≥ вищоњ осв≥ти, а також зд≥йснюЇ науко≠ву≥ науково-техн≥чну д≥€льн≥сть.

—труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу

—труктурн≥ п≥дрозд≥ли вищого навчального закладу створюютьс€ в≥дпов≥дно до законодавства.

 афедра Ц базовий структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу (його ф≥л≥й, ≥нститут≥в, факультет≥в), що проводить навчально-виховну ≥ методичну д≥€льн≥сть з одн≥Їњ або к≥лькох спор≥днених спец≥альностей, спец≥ал≥зац≥й чи навчальних дисципл≥н ≥ зд≥йснюЇ наукову, науково-досл≥дну та науково-техн≥чну д≥€льн≥сть за певним напр€мом.  афедра створюЇтьс€ р≥шенн€м вченоњ ради вищого навчального закладу за умови, €кщо до њњ складу входить не менше п'€ти науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, дл€ €ких кафедра Ї основним м≥сцем роботи, ≥ не менше н≥ж три з €ких мають науковий ступ≥нь або вчене званн€.

 ер≥вництво кафедрою зд≥йснюЇ зав≥дуючий кафедрою, €кий обираЇтьс€ на цю посаду за конкурсом ¬ченою радою вищого навчального закладу строком на п'€ть рок≥в (дл€ нац≥онального вищого навчального закладу Ц строком на с≥м рок≥в). ≤з зав≥дуючим кафедрою укладаЇтьс€ контракт.

‘акультет Ц основний орган≥зац≥йний ≥ навчально-науковий структурний п≥дрозд≥л вищого навчального закладу, що об'ЇднуЇ в≥дпов≥дн≥ кафедри ≥ лаборатор≥њ. ‘акультет створюЇтьс€ р≥шенн€м вченоњ ради вищого навчального закладу за умови, €кщо до його складу входить не менше, н≥ж три кафедри ≥ на ньому навчаЇтьс€ не менше 200 студент≥в денноњ (очноњ) форми навчанн€.

—труктурними п≥дрозд≥лами вищого навчального закладу можуть бути науков≥, навчально-науков≥, науково-досл≥дн≥ та науково-виробнич≥ ≥нститути.

¬ищий навчальний заклад повинен мати у своЇму склад≥ б≥бл≥отеку, €ку очолюЇ директор (зав≥дуючий).

¬ищий навчальний заклад може мати у своЇму склад≥ п≥дготовч≥ в≥дд≥ленн€ (п≥дрозд≥ли), п≥дрозд≥ли переп≥дготовки та п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в, лаборатор≥њ, навчально-методичн≥ каб≥нети, комп'ютерн≥ та ≥нформац≥йн≥ центри, навчально-виробнич≥ та творч≥ майстерн≥, навчально-досл≥дн≥ господарства, виробнич≥ структури, видавництва, спортивн≥ комплекси, заклади культурно-побутового призначенн€ та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, д≥€льн≥сть €ких не заборонена законодавством.

¬ ”крањн≥ д≥ють так≥ види вищих навчальних заклад≥в: ун≥верситет (класичний ун≥верситет), академ≥€, ≥нститут, консерватор≥€ (музична академ≥€), коледж, училище, техн≥кум, €к≥ вход€ть до структури вищих навчальних заклад≥в.

”правл≥нн€ вищою осв≥тою в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ державними органами управл≥нн€ та органами громад≠ського самовр€дуванн€ на основ≥ закон≥в, постанов ¬ер≠ховноњ –ади, наказ≥в, розпор€джень ѕрезидента ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, дос€гнень психолого-педагог≥чноњ науки ≥ пере≠дового педагог≥чного досв≥ду.

ƒо державних орган≥в управл≥нн€ осв≥тою в ”крањн≥ на≠лежать: ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки, молод≥ та спорту ”крањни; м≥н≥стерства ≥ в≥домства ”крањни, €ким п≥дпор€дкован≥ заклади осв≥ти; ћ≥н≥стерство осв≥ти јвтономноњ –еспубл≥ки  рим; м≥сцев≥ органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр€дуванн€ ≥ п≥дпор€дкова≠н≥ њм органи управл≥нн€ осв≥тою.

розвиток ≥ вдосконаленн€ системи вищоњ осв≥ти спр€≠мован≥ на забезпеченн€ високоњ €кост≥ навчанн€ ≥ вихован≠н€, кращу теоретичну ≥ практичну п≥дготовку висококва≠л≥ф≥кованих фах≥вц≥в р≥зних галузей народного господарс≠тва, осв≥ти, науки ≥ культури.

«апитанн€ та завданн€ дл€ самоконтролю

1. ќхарактеризуйте осв≥тн≥ та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йн≥ р≥вн≥ вищоњ осв≥ти.

2. ќбірунтуйте доц≥льн≥сть переходу системи вищоњ осв≥ти ”крањни на р≥вневу п≥дготовку фах≥вц≥в.

3. «роб≥ть пор≥вн€льний анал≥з системи вищоњ осв≥ти ”крањни ≥ одн≥Їњ ≥з заруб≥жних крањн.

4. –озкрийте сутн≥сть основних принцип≥в побудови системи вищоњ осв≥ти ”крањни.

«м≥ст практичних завдань дл€ самост≥йноњ роботи (4 год.)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 911 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1260 - | 1220 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.