публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;
* впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих
методик та передового педагогічного досвіду, особливу увагу звертаючи на впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.
2. Форми методичної роботи в школі.
Індивідуальна самоосвіта: систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередня участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробка окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовка доповідей, виступів по радіо, телебаченню і т.п., огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
Вимоги до організації самоосвіти педагогів: а) зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; б) систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; в) багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; г) індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; д) гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі, районі; е) створення в школі умов для звертання педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; є) завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції і т. ін.).
Групові та масові форми методичної роботи: відкриті уроки, взаємо-відвідування, предметні комісії та ін.
Відкриті уроки. Основна мета відкритих уроків - підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання: втілення в практику всіх учителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на вирішення поставлених перед національною школою завдань.
Вимоги до аналізу і обговорення відкритих уроків:
а) цілеспрямованість обговорення; б) науковість аналізу; в) принциповість, поєднана з доброзичливістю під час висловлення критичних зауважень; г) поєднання аналізу уроку з висновками і практичними рекомендаціями; д) підбиття підсумків відкритого уроку кваліфікованими спеціалістами.
Взаємовідвідування. Якщо молодий і недосвідчений вчитель відвідає урок, який проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок у менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, яким чином вдосконалити той чи інший момент уроку. Не виключена можливість, що й досвідчений педагог візьме щось корисне для себе у молодшого колеги. Таким чином, Взаємовідвідування завжди приносить користь педагогам.
Зміст роботи предметних комісій: заслуховування і обговорення доповідей з найбільш актуальних питань навчання і виховання; огляд новітньої фахової літератури; обговорення книг, статей з журналів і газет на актуальні теми; організація Взаємовідвідування уроків; проведення і обговорення відкритих уроків; виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання; організація консультацій для молодих учителів, заслуховування звітів учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти.
Цікавий досвід методичної роботи нагромаджено школами Києво-Святишинського району м.Києва. Серед групових форм методичної роботи застосовуються такі:
* метод об'єднання учителів-предметників;
* школи молодого керівника, вчителя, вихователя;
* семінари-практикуми для досвідчених керівників, вихователів, учителів;
* цільові і проблемні семінари;
* творчі групи, школи педагогічної майстерності під керівництвом творчих
учителів, учителів-методистів;
* консультпункти;
* опорні школи;
* авторські школи;
* клуби для працівників дошкільних дитячих закладів.
* До масових форм методичної роботи належать:
* науково-практичні конференції;
* педагогічні читання;
* тижні педагогічної майстерності (дні відкритих дверей педагогів-майстрів,
учителів-методистів, старших учителів, відмінників народної освіти);
* конференції педпрацівників;
* методичні місячники, тижні;
* Як індивідуальні форми методичної роботи використовуються:
* стажування та наставництво;
* індивідуальні і групові консультації;
* конкурси "Учитель року", "Класний керівник року", "Вихователь року»;
* післяатестаційна робота;
* докурсова і післякурсова робота з керівниками та вчителями;
* робота з творчими учителями;
* робота з учителями-заочниками;
* творчі звіти вчителів, що атестуються на присвоєння звання тощо.1
Інші форми методичної роботи: виробничі наради, науково-практичні конференції, педагогічні читання, школи передового досвіду, педагогічний кабінет, курси перепідготовки, методологічний семінар.
Орієнтовна тематика проблем для розробки школою:
1. Прищеплення учням умінь і навичок самоосвіти і самовиховання.
2. Активізація мислительної діяльності учнів на уроках.
3. Виховання в учнів правової культури.
4. Використання комп'ютера в навчально-виховній роботі школи.
Орієнтовна тематика педагогічних читань та конференцій:
1. З досвіду виховання в учнів загальнолюдських моральних якостей.
2. Методика виховання учнів на національних звичаях, обрядах та традиціях.
3. Вдосконалення лекційно-семінарської форми навчання.
4. Здійснення диференційованого навчання на уроках.
5. Використання основних положень народної педагогіки в навчально-
виховному процесі школи.
Орієнтовна тематика семінарів-практикумів:
