Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 7. ’арактеристика основних напр€м≥в зм≥сту вихованн€




1. –озумове вихованн€.

2. ћоральне вихованн€.

3. “рудове вихованн€.

4. ≈стетичне вихованн€.

5. ‘≥зичне вихованн€.

6. Ўл€хи реал≥зац≥њ зм≥сту вихованн€.

1. –озумове вихованн€ Ч це ц≥леспр€мована д≥€льн≥сть педагог≥в по розвитку розумових сил ≥ мисленн€ учн≥в, по прищепленню њм культури розумовоњ прац≥.

” процес≥ розумового вихованн€ вир≥шуютьс€ певн≥ специф≥чн≥ завданн€. ѕередус≥м, зд≥йснюЇтьс€ нагромадженн€ певного фонду знань: факти, терм≥нолог≥€, символи, ≥мена, назви, дати, пон€тт€, зв'€зки ≥ залежност≥, що ≥снують м≥ж ними ≥ знаход€ть в≥дображенн€ в правилах, законах, законом≥рност€х ≥ формулах.

ќсновним завданн€м, €ке вир≥шуЇтьс€ в процес≥ розумового вихованн€, Ї розвиток мисленн€ взагал≥ ≥ р≥зних його вид≥в. “ому вчителю сл≥д розбиратис€ в


таких видах мисленн€: д≥алектичне, лог≥чне, абстрактне, узагальнене, категор≥альне, теоретичне, ≥ндуктивне, дедуктивне, алгоритм≥чне, техн≥чне, репродуктивне, творче (продуктивне), системне.

” процес≥ розумового вихованн€ необх≥дно оволод≥ти основними мислительними операц≥€ми (анал≥з, синтез, пор≥вн€нн€, систематизац≥€).

¬ажливим завданн€м розумового вихованн€ Ї формуванн€ в учн≥в культури розумовоњ прац≥. ƒо культури розумовоњ прац≥ вход€ть навчальн≥ ум≥нн€, њх можна под≥лити на загальн≥, €к≥ використовуютьс€ п≥д час вивченн€ будь-€ких навчальних предмет≥в (ум≥нн€ читати, слухати, усно викладати своњ думки, писати, працювати з книгою, контролювати ≥ оц≥нювати себе), ≥ спец≥альн≥, необх≥дн≥ дл€ оволод≥нн€ знанн€ми в €к≥йсь певн≥й галуз≥ (вм≥нн€ читати ноти, техн≥чн≥ кресленн€, карти, слухати музику, записати числа, формули, нотн≥ знаки ≥ т.д.).

¬ пон€тт€ "культура розумовоњ прац≥" входить ≥ вм≥нн€ рац≥онально орган≥зовувати режим розумовоњ роботи, здатн≥сть робити все точно ≥ акуратно, тримати в пор€дку робоче м≥сце, матер≥али ≥ т.д.

 ультура розумовоњ прац≥ передбачаЇ ≥ виробленн€ в учн≥в особливих €костей, необх≥дних дл€ оволод≥нн€ знанн€ми в будь-€к≥й галуз≥: а) вм≥нн€ зосереджено ≥ уважно працювати; б) ум≥нн€ долати труднощ≥; в) розвиток пам'€т≥ ≥ використанн€ р≥зних њњ вид≥в Ч лог≥чноњ; моторноњ, зоровоњ; г) ум≥нн€ вести спостереженн€ ≥ записи; д) волод≥нн€ де€кими рац≥ональними способами розумових д≥й; е) ум≥нн€ контролювати себе.

ƒо ≥нтелектуальних ум≥нь, €к≥ сл≥д розвивати в учн≥в, належать ≥ вм≥нн€ переносу знань в ≥нш≥ умови, ум≥нн€ опиратис€ на здогад (≥нтуњц≥€), ум≥нн€ передбачати.

‘ормуванню ≥нтелектуальних ум≥нь спри€ють певн≥ типи завдань: а) €к≥ мають досл≥дницький характер (спостереженн€, досл≥дництво, п≥дготовка експерименту, пошуки в≥дпов≥д≥ в науков≥й л≥тератур≥, екскурс≥њ ≥ експедиц≥њ по збору матер≥алу ≥ т.д.); б) пор≥вн€льн≥, починаючи з простих ≥ зак≥нчуючи пор≥вн€нн€ми, що ви€вл€ють под≥бн≥сть або в≥дм≥нн≥сть пон€ть, складних €вищ; в) спр€мован≥ на впор€дкуванн€ мислительних д≥й, користуванн€ алгоритмами або самост≥йне њх складанн€; г) пов'€зан≥ з анал≥зом ≥ узагальненн€м ознак дл€ вид≥ленн€ €вища в певний клас чи вид.

” систем≥ розумового вихованн€ важливе м≥сце займаЇ мовна культура учн≥в. ћова Ч основа нац≥ональноњ г≥дност≥, ≥ ставленн€ до нењ Ї ви€вом нац≥ональноњ самосв≥домост≥, а в≥дтак ≥ громад€нськоњ позиц≥њ. ѕ≥двищенн€ мовноњ культури, статусу нац≥ональних мов спри€тиме зм≥цненню м≥жетн≥чних стосунк≥в, культури в≥дносин людини ≥ нац≥њ, а також виробленню доброзичливого ставленн€ до представник≥в ≥нших етнос≥в та народ≥в, загальнолюдських ц≥нностей.

ѕод≥бна робота з розумового вихованн€ зд≥йснюЇтьс€ ≥ в позаурочн≥й навчальн≥й та позашк≥льн≥й виховн≥й робот≥.

ѕитанн€м розумового вихованн€ надаЇтьс€ великого значенн€ в сучасн≥й заруб≥жн≥й школ≥. ƒл€ ви€вленн€ р≥вн€ ≥нтелектуального розвитку д≥тей використовуютьс€ спец≥альн≥ тести по перев≥рц≥ розумовоњ обдарованост≥. Ќа основ≥ досл≥дженн€ виводитьс€ так званий коеф≥ц≥Їнт розумовоњ обдарованост≥ ("ай-к'ю"). “ести допомагають педагогам "сортувати" учн≥в за зд≥бност€ми ≥ розд≥л€ти њх за навчальними "потоками" ј, ¬, —, ќ. « учн€ми поток≥в ј ≥ ¬ провод€тьс€ ≥нтенсивн≥ зан€тт€, а з учн€ми поток≥в — ≥ ќ робота ведетьс€ т≥льки по засвоЇнню елементарних знань.


ƒо завдань розумового вихованн€ належать формуванн€ наукового св≥тогл€ду учн≥в. Ќауковий св≥тогл€д Ч це ц≥л≥сна система наукових, ф≥лософських, пол≥тичних, моральних, правових, естетичних пон€ть, погл€д≥в, переконань ≥ почутт≥в, €к≥ визначають ставленн€ людини до оточуючоњ д≥йсност≥ ≥ самоњ себе.

—в≥тогл€д складаЇтьс€ з таких п≥дсистем: а) найб≥льш загальн≥ знанн€ €к основа формуванн€ погл€д≥в ≥ переконань; б) св≥тогл€дн≥ вм≥нн€ (розумов≥ операц≥њ, робити висновки ≥ т.д.); в) сукупн≥сть почутт≥в, в €ких виражаЇтьс€ позиц≥€ особистост≥; г) вир≥шенн€ св≥тогл€дних проблем на основ≥ вольових €костей (ц≥леспр€мован≥сть, р≥шуч≥сть, самовладанн€, принципов≥сть).

ƒл€ наукового св≥тогл€ду характерн≥ так≥ риси: а) правильно по€снюЇ минуле ≥ сучасне (малюЇ наукову картину св≥ту); б) дозвол€Ї передбачити х≥д розвитку под≥й ≥ €вищ сусп≥льства та природи; в) маЇ гуман≥стичний характер.

Ќаукова картина св≥ту Ч це система у€влень про найзагальн≥ш≥ закони будови й розвитку ¬сесв≥ту та його окремих частин. ¬она, у т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥, стаЇ елементом св≥тогл€ду кожноњ людини, бо кожен з нас хоче скласти соб≥ певне у€вленн€ про те, "зв≥дки вз€вс€ св≥т", "€к з'€вилос€ житт€ на «емл≥?".

Ќауковий св≥тогл€д про€вл€Їтьс€ у повед≥нц≥ особистост≥ школ€ра ≥ визначаЇтьс€: а) оптимальним засвоЇнн€м пон€ть, закон≥в, теор≥й; 6) готовн≥стю боротис€ за своњ ≥деали, в≥дстоювати своњ погл€ди ≥ переконанн€; в) про€вом переконаност≥ у щоденн≥й повед≥нц≥ ≥ д≥€льност≥.

ѕопри науковий св≥тогл€д людство одностайне не т≥льки в самому визнанн≥ Ѕога (за вин€тком 5-6% нев≥руючих), але й у визнанн≥ рел≥г≥йного св≥тогл€ду. “ак, упор€дкован≥сть ¬сесв≥ту, гуманн≥сть ≥ моральн≥сть под≥л€ють вс≥, а безроб≥тт€ душ≥ та в≥дплату за добро ≥ зло Ч переважна б≥льш≥сть Ч 80-88%. Ѕ≥льше половини людства (христи€ни, магометани, ≥удењ) в≥р€ть у ћес≥ан≥зм, а майже третина людства (≥ндуњсти, буддисти)Ч у перевт≥ленн€ душ.

–ел≥г≥€ Ч це особлива форма св≥домост≥, центральним стержнем €коњ Ї в≥ра в Ѕога Ч “ворц€ всього навколишнього св≥ту. ƒавн≥ римл€ни в слово "рел≥го" вкладали такий зм≥ст: "знову збирати", "повторно в≥дв≥дувати", "ще й ще раз вдивл€тис€", "добров≥льн≥сть", "усв≥домленн€ вини". ” к≥нцевому результат≥ слово "рел≥г≥€" набуло значенн€ Ч"зв'€зок з Ѕогом".

ћ≥ж науковим ≥ рел≥г≥йним св≥тогл€дами, €к ≥ м≥ж наукою ≥ рел≥г≥Їю, не може бути суперечностей. ќсь вислови видатних учених з цього приводу: "„им б≥льше розширюЇтьс€ поле науки, тим чисельн≥шими ≥ переконлив≥шими стають докази того, що ≥снуЇ творча ≥ могутн€ ћудр≥сть" (√егель); "—правжн≥й природодосл≥дник не може заперечувати Ѕога, бо хто так глибоко, €к в≥н, зазираЇ до Ѕожоњ майстерн≥ ≥ маЇ нагоду подивл€ти в≥чну ѕремудр≥сть, той мусить пок≥рно прихилити кол≥на перед д≥€льн≥стю найвищого ƒуха" (ћедлер); "”с€ке ірунтовне досл≥дженн€ природи зак≥нчуЇтьс€ визнанн€ ≥снуванн€ Ѕога" (≈рстед); "–ел≥г≥њ, мистецтва ≥ науки протиставл€ють одна одн≥й лише люди, €к≥ погано осв≥чен≥ €к у першому, так ≥ в другому" (—абатьЇ).

Ўл€хами формуванн€ наукового св≥тогл€ду е: а) у процес≥ вивченн€ шк≥льних навчальних дисципл≥н: теоретична спр€мован≥сть навчально-виховного процесу; зд≥йсненн€ м≥жпредметних зв'€зк≥в у процес≥ навчанн€; забезпеченн€ д≥алектичного мисленн€ учн≥в на уроках; б) у позаурочн≥й виховн≥й робот≥: п≥дготовка виховних заход≥в, €к≥ б збагачували св≥тогл€дн≥ знанн€ школ€р≥в, формували погл€ди ≥ переконанн€; залученн€ учн≥в до р≥зноман≥тних вид≥в д≥€льност≥, €к≥ б спри€ли поЇднанню њх св≥домост≥, переживань ≥ повед≥нки; корекц≥€ помилкових


св≥тогл€дних пон€ть, у€влень, погл€д≥в ≥ переконань учн≥в; в) соц≥альна ≥ профес≥йна позиц≥€ педагога ≥ њњ значенн€ дл€ формуванн€ св≥тогл€ду його п≥доп≥чних.

ќск≥льки св≥тогл€д €вл€Ї собою систему наукових, пол≥тичних, ф≥лософських, правових, естетичних, моральних пон€ть, погл€д≥в переконань, €к≥ визначають ставленн€ людини до оточуючого середовища до самоњ себе, то кожен шк≥льний навчальний предмет €вл€Ї собою складову Їдиного ц≥лого. ¬читель математики, ф≥зики, х≥м≥њ,.б≥олог≥њ, ≥стор≥њ, л≥тератури може усп≥шно формувати св≥тогл€д учн≥в т≥льки за умови, що в≥н не т≥льки добре знаЇ св≥й предмет, а й сум≥жн≥ навчальн≥ дисципл≥ни ≥ зд≥йснюЇ в процес≥ навчанн€ м≥жпредметн≥ зв'€зки. “≥льки така Їдн≥сть даЇ можлив≥сть розкрити наукову картину св≥ту, показати його Їдн≥сть, тому що жоден навчальний предмет сам по соб≥ вир≥шити питанн€ формуванн€ наукового св≥тогл€ду учн≥в у ц≥лому не може.

“ак, дисципл≥ни природничого циклу розкривають природ ничо-наукову картину св≥ту, сусп≥льн≥ науки показують законом≥рност≥ сусп≥льного розвитку, в процес≥ трудового ≥ виробничого навчанн€ учн≥ знайомл€тьс€ з розвитком економ≥ки ≥ виробничих в≥дносин ≥ т.п. ” своњй Їдност≥ вс≥ ц≥ предмети дають можлив≥сть при њх засвоЇнн≥ сформувати ц≥л≥сний науковий св≥тогл€д.

ѕеретворенн€ знань у св≥тогл€дницьк≥ погл€ди ≥ переконанн€ т≥сно пов'€зане з формуванн€м в учн≥в системи ставлень до оточуючого середовища ≥ до самого себе. ѕравильне ставленн€ особистост≥ до природи, сусп≥льства, людей, товариш≥в ≥ до самого себе формуЇтьс€ в таких ситуац≥€х, коли вона змушена д≥€ти певним чином. “ому в процес≥ виховноњ роботи сл≥д створювати умови, в €ких учень мав би можлив≥сть про€вити своЇ ставленн€ до под≥й, €вищ, про €к≥ йде мова, не побо€вс€ висловити свою думку, дати њм принципову оц≥нку. —творенн€ таких умов спри€Ї формуванню в учн≥в Їдност≥ слова ≥ д≥ла, св≥тогл€ду ≥ повед≥нки, активноњ життЇвоњ позиц≥њ.

‘ормуючи св≥тогл€д, важливе знанн€ ф≥лософського зм≥сту, традиц≥й, звичањв ≥ обр€д≥в народного календар€ €к джерела глибокого осмисленн€ учн€ми еколог≥чних, моральних ≥ естетичних проблем. ” народному розум≥нн≥ Ћюдина Ч орган≥чна частина ћатер≥-ѕрироди, вищий ви€в, в≥нець њњ розвитку. «в≥дси випливають ≥дењ гуманного ставленн€ до природи, њњ багатств, збереженн€ њњ первозданност≥ ≥ ц≥л≥сност≥.

Ќеоц≥ненне виховне значенн€ мають народн≥ ф≥лософськ≥ ≥дењ про безмежн≥сть св≥ту, в≥чн≥сть житт€ та його пост≥йне оновленн€, цикл≥чн≥сть природних €вищ, —онце €к джерело житт€, «емл€ €к годувальниц€ всього живого.

ќсобливе св≥тогл€дне значенн€ маЇ прогностична функц≥€ народного календар€ ("¬≥нц€ навколо —онц€ Ч на дощ", "Ќебо над л≥сом посин≥ло Ч буде тепло", "«≥рки стрибають Ч на мороз", "ƒощ на «елен≥ св€та Ч будуть велик≥ достатки" ≥ т.п.). ћатер≥али народного календар€ використовуютьс€ на уроках народознавства, р≥дноњ мови, л≥тератури, географ≥њ, ф≥зики, астроном≥њ, у багатогранн≥й позакласн≥й та позашк≥льн≥й робот≥.

ћетодика ви€вленн€ р≥вн€ сформованост≥ св≥тогл€ду учн≥в: а) анал≥з в≥дпов≥дей учн≥в ≥з св≥тогл€дних питань на уроках; 6) спостереженн€ за д≥€льн≥стю ≥ повед≥нкою учн≥в у р≥зних ситуац≥€х; в) пор≥вн€нн€ даних спостережень педагог≥в, батьк≥в та ≥нших учасник≥в педагог≥чного процесу; г) проведенн€ спец≥альних сп≥вбес≥д, обговоренн€ моральних та ≥нших проблем.

2. ћоральне вихованн€ Ч це виховна д≥€льн≥сть школи ≥ с≥м'њ, що маЇ метою формуванн€ ст≥йких моральних €костей, потреб, почутт≥в, навичок ≥ звичок


повед≥нки на основ≥ засвоЇнн€ ≤деал≥в, норм ≤ принцип≥в морал≥, участь у практичн≥й д≥€льност≥.

ћетодолог≥чною основою морального вихованн€ Ї етика. ≈тика Ч наука про мораль, њњ природу, структуру та особливост≥ походженн€ й розвитку моральних норм ≥ взаЇмов≥дносин м≥ж людьми в умовах сусп≥льства.

—ьогодн≥ прийн€то говорити про дв≥ етичн≥ (моральн≥) системи, €кими користуЇтьс€ людство. ѕерша з них Ї дом≥нуючою у «ах≥дн≥й ™вроп≥, в јмериц≥. “ам люди дотримуютьс€ принципу: заради дос€гненн€ нав≥ть "великого добра" аж н≥€к не можна допускати "мале зло" (каж≥мо, допомагати товаришев≥, передавши йому шпаргалку). ƒл€ представник≥в другоњ етн≥чноњ системи (вона, зокрема, Ї пан≥вною на територ≥њ колишнього —оюзу) поЇднанн€ добра ≥ зла ц≥лком прийн€те (нас привчили до цього).1

«м≥ст морального вихованн€ в нац≥ональн≥й школ≥:

а) ‘ормуванн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥. «авданн€ми формуванн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ Ї: а) вихованн€ любов≥ до р≥дноњ земл≥, свого народу, готовност≥ до прац≥ в ≥м'€ ”крањни; б) освоЇнн€ молоддю своЇњ етн≥чноњ сп≥льност≥, нац≥ональних ц≥нностей (мови, територ≥њ, культури, в≥дчутт€ своЇњ причетност≥ до розбудови нац≥ональноњ державност≥, патр≥отизм, що спри€Ї утвердженню власноњ нац≥ональноњ г≥дност≥; в) залученн€ учн≥вськоњ молод≥ до практичних справ розбудови нашоњ державност≥; г) формуванн€ в учн≥в почутт€ г≥дност≥ й гордост≥ за свою Ѕатьк≥вщину, в≥рност≥ ”крањн≥ €к нев≥д'Їмноњ ознаки нац≥онально-св≥домого громад€нина.

” справ≥ вихованн€ почутт€ нац≥ональноњ г≥дност≥ велике значенн€ маЇ висв≥тленн€ правдивоњ ≥стор≥њ культури та осв≥ти нашого народу, поверненн€ до культурних надбань, в≥дкритт€ замулених стор≥нок нашоњ спадщини.

ѕрофесор ј.√.√ор≥лий в своњй книжц≥ " "—х≥дн€ки" та "зах≥дн€ки" Ч в≥дм≥нност≥ ≥ сп≥льн≥сть" (“ерноп≥ль, 1997) стверджуЇ, що п≥д тиском 300-р≥чноњ русиф≥кац≥њ ментальн≥сть значноњ частини украњнц≥в (передус≥м сх≥дноњ ”крањни), особливо м≥ського населенн€, зазнала глибоких зм≥н:... у значн≥й м≥р≥ украњнський народ втратив нац≥ональну св≥дом≥сть ≥ нав≥ть г≥дн≥сть, вм≥нн€ жити самост≥йно, самому дбати про себе, спиратис€ на власн≥ сили ≥ вибирати власну долю,... значною м≥рою втрачено так≥ характерн≥ дл€ украњнц≥в риси €к ≥ндив≥дуал≥зм ≥ волелюбство... послаблена асим≥л€ц≥Їю нац≥ональна риса Ч схильн≥сть над≥л€ти вищою владою в≥че (раду) ≥ ревно пильнувати супроти зб≥льшенн€ влади своњх керманич≥в... значно послабились так≥ типов≥ риси украњнського ментал≥тету €к охайн≥сть ≥ чистота у побут≥, культ краси... значною м≥рою втрачен≥ тепер м'€к≥сть, лаг≥дн≥сть украњнц≥в... “акий стан речей потребуЇ в≥дпов≥дного корегуванн€ зм≥сту виховноњ роботи в план≥ формуванн€ морального обличч€ украњнського школ€ра.

” зм≥цненн≥ патр≥отичних почутт≥в велику роль в≥д≥граЇ героњко-патр≥отичне вихованн€, покликане формувати бойовий, морально-психолог≥чний дух, спонукати до ф≥зичного вдосконаленн€ громад€нина-патр≥ота, виробл€ти глибоке розум≥нн€ громад€нського обов'€зку, готовн≥сть у будь-€кий час стати на захист Ѕатьк≥вщини, оволод≥вати в≥йськовими знанн€ми, а також вивчати бойов≥ традиц≥њ та героњчн≥ стор≥нки ≥стор≥њ украњнського народу, його збройних сил.

¬ихователь повинен ч≥тко бачити сам процес становленн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ дитини та глибоко розум≥ти зм≥ст ключових пон€ть (нац≥ональний, патр≥отизм, нац≥онал≥зм, громад€нськ≥сть тощо).

1  лимишин ≤.ј. ≥ ≥нш≥. ќснови христи€нськоњ морал≥. Ч ≤вано-‘ранк≥вськ. 1995.


” розвитку нац≥ональноњ св≥домост≥ дитини (≥ зр≥лоњ людини) можна вид≥лити щонайменше три етапи (за ќ.¬ишневським), €к≥ накладають на цю св≥дом≥сть пом≥тний в≥дбиток, збагачують њњ зм≥ст.

≈тап етн≥чного самоусв≥домленн€, що Ї першоосновою, кор≥нн€м патр≥отизму. ≈тн≥зац≥€ дитини починаЇтьс€ з раннього пер≥оду житт€ в с≥м'њ, з маминоњ колисковоњ, з бабусиноњ казки, з участ≥ дитини у народних звича€х ≥ обр€дах, ≥з народноњ п≥сн≥, причетност≥ до народноњ творчост≥. ” ранньому дит€чому в≥ц≥ формуЇтьс€ культ р≥дного дому, с≥м'њ, предк≥в, р≥дного села, м≥ста.

‘ундаментальне значенн€ в процес≥ етн≥зац≥њ маЇ р≥дна мова, €к≥й до певного часу не повинн≥ заважати ≥нш≥ мови.

≈тап нац≥онально-пол≥тичного самоусв≥домленн€ припадаЇ переважно на п≥дл≥тковий в≥к ≥ передбачаЇ усв≥домленн€ себе €к частини нац≥њ, своЇњ причетност≥ до нењ €к €вища пол≥тичного, що маЇ чи виборюЇ певне м≥сце серед ≥нших нац≥й. ƒо особливо важливих момент≥в цього етапу нац≥онального вихованн€ належать, в≥дновленн€ ≥сторичноњ пам'€т≥ та формуванн€ почутт€ нац≥ональноњ г≥дност≥.

≈тап громадсько-державного самоусв≥домленн€. Ќа цьому етап≥ формуЇтьс€ правильне розум≥нн€ пон€ть патр≥отизму ≥ нац≥онал≥зму, виховуЇтьс€ турботливе ставленн€ до нац≥онально-культурних вартостей ≥нших народ≥в, прищеплюЇтьс€ почутт€ нац≥ональноњ, расовоњ, конфес≥йноњ толерантност≥.

“аким чином, слово "украњнець", €к ≥ слово "француз", "рос≥€нин" може виражати щонайменше три пон€тт€: а) людину, причетну до свого етносу;

б) людину, €ка усв≥домлюЇ себе частиною нац≥њ ≥ под≥л€Ї з нею свою долю;

в) громад€нина своЇњ держави. —аме тому ми говоримо: американець
украњнського походженн€ чи француз польського походженн€. ≤з розвитком
громадсько-державноњ св≥домост≥ нормальним стане сказати ≥ "украњнець
рос≥йського походженн€" чи "украњнець Їврейського походженн€".

—истему моральних ц≥нностей можна под≥лити на так≥ групи:

јбсолютно в≥чн≥ Ч мають ун≥версальне значенн€ та необмежену сферу застосуванн€ ≥ нос€ть загальнолюдський характер (доброта, правда, любов, чесн≥сть, г≥дн≥сть, краса, мудр≥сть, справедлив≥сть та ≥н.).

Ќац≥ональн≥ Ч Ї значущими дл€ одного народу ≥ не завжди под≥л€ютьс€ ≥ншими народами. Ќаприклад, почутт€ нац≥онал≥зму зрозум≥ле ≥ близьке лише поневоленим народам ≥ чуже тим, €к≥ н≥коли не втрачали своЇњ незалежност≥. ƒо ц≥Їњ групи ц≥нностей в≥днос€тьс€ так≥ пон€тт€, €к патр≥отизм, почутт€ нац≥ональноњ г≥дност≥, ≥сторична пам'€ть тощо.

√ромад€нськ≥ Ч ірунтуютьс€ на визнанн≥ г≥дност≥ людей ≥ знаход€ть своЇ застосуванн€ в демократичних сусп≥льствах. ÷е пон€тт€ прав ≥ свобод людини, обов'€зки перед ≥ншими людьми, ≥дењ соц≥альноњ гармон≥њ, поваги до закону тощо.

—≥мейн≥ Ч моральн≥ основи житт€ с≥м'њ, стосунки покол≥нь, закони подружньоњ в≥рност≥, п≥клуванн€ про д≥тей, пам'€ть про предк≥в тощо.

÷≥нност≥ особистого житт€ Ч мають значенн€ щонайперше дл€ самоњ людини, визначають риси њњ характеру, повед≥нку, њњ господарський усп≥х, стиль приватного житт€ тощо (ќ. ¬ишневський).1

Ќеписан≥ закони кодексу лицарськоњ чест≥ (козацька педагог≥ка) передбачають: вихованн€ любов≥ до батьк≥в, р≥дноњ мови, в≥рност≥ у коханн≥, дружби, побратимства, шанобливого ставленн€ до ”крањни; готовн≥сть захищати слабших, турбуватис€ про молодших, зокрема д≥тей; шл€хетне ставленн€ до д≥вчини, ж≥нки, бабус≥; непохитну

1 ¬ишнЇвський ќ.≤. Ќа тернистому шл€ху до себе. //–≥дна школа. Ч 1995. Ч є5. с.


в≥рн≥сть ≤де€м, принципам народноњ морал≥ ≤ духовност≥; в≥дстоюванн€ повноњ свободи ≥ незалежност≥ особистост≥, народу, держави; турботу про розвиток народних традиц≥й, звичањв, обр€д≥в, бережливе ставленн€ до р≥дноњ природи, земл≥; прагненн€ робити пожертвуванн€ на буд≥вництво храм≥в, навчально-виховних ≥ культурних заклад≥в; ц≥леспр€мований розвиток власних ф≥зичних ≥ духовних сил, вол≥, можливостей свого орган≥зму, ум≥нн€ завжди ≥ всюди поступати благородно, шл€хетно, ви€вл€ти ≥нш≥ чесноти.

 одекс лицарських звит€г: готовн≥сть боротис€ до загину за волю, в≥ру, честь ≥ славу ”крањни; нехтуванн€ небезпекою, коли справа торкаЇтьс€ житт€ друз≥в, побратим≥в, ћатер≥-” крањни; ненависть до ворог≥в, прагненн€ зв≥льнити р≥дний край в≥д завойовник≥в, героњзм, подвижництво в прац≥ ≥ в бою.

‘ормуванню нац≥ональноњ самосв≥домост≥ молод≥ спри€Ї чимало важливих сфер, з-пом≥ж €ких надзвичайно актуальними в сучасних умовах Ї: а) ≥стор≥€ минулого нашого народу; б) р≥дна мова; в) народознавство; г) художньо-поетична л≥тература; д) гуман≥стичне вихованн€.

б) Ќормальний розвиток населенн€, зокрема п≥дростаючого покол≥нн€, пр€мо
пов'€заний з еколог≥чною безпекою. Ќаука оц≥нюЇ роль впливу фактор≥в
довк≥лл€ на здоров'€ населенн€ серед ус≥х ≥нших 18-20%. —учасн≥ масштаби
еколог≥чних зм≥н створюють реальну загрозу життю людей. «абрудненн€
атмосферного пов≥тр€ у 55 м≥стах ”крањни дос€гло критичного р≥вн€. ¬раховуючи
критичну ситуац≥ю, що склалас€, ¬ерховна –ада ”крањни ще у 1993 роц≥
проголосила всю територ≥ю крањни зоною еколог≥чного лиха.

≈колог≥чне вихованн€ Ч це систематична педагог≥чна д≥€льн≥сть, спр€мована на розвиток в учн≥в еколог≥чноњ культури. «авданн€ еколог≥чного вихованн€: а) нагромадженн€ еколог≥чних знань; б) вихованн€ любов≥ до природи, бажанн€ берегти ≥ примножувати њњ; в) формуванн€ вм≥нь ≥ навичок д≥€льност≥ в природ≥.

«м≥ст еколог≥чного вихованн€ передбачаЇ розкритт€ таких положень: а) св≥т природи Ч середовище перебуванн€ людини, €ка маЇ бути зац≥ка-1 влена в збереженн≥ ц≥л≥сност≥, чистоти, гармон≥њ в природ≥; б) осмисленн€ ' еколог≥чних €вищ, вм≥нн€ робити висновки в≥дносно стану природи, давати! рекомендац≥њ розумноњ взаЇмод≥њ з нею; в) естетична краса природи спри€Ї ≥ формуванню моральних - почутт≥в обов'€зку ≥ в≥дпов≥дальност≥ за њњ ≤ збереженн€, спонукаЇ до природоохоронноњ д≥€льност≥; г) розум≥нн€! насл≥дк≥в тих чи ≥нших д≥й людини в природ≥.

ћетодика еколог≥чного вихованн€. ќсобливе призначенн€ в цьому план≥ предмет≥в природничого ≥ географ≥чного цикл≥в. Ѕ≥олог≥€ ≥ географ≥€ ' малюють д≥т€м картину сучасного св≥ту рослин, тварин, всього оточуючого: середовища. ‘≥зика ≥ х≥м≥€ дають учн€м комплекс пол≥техн≥чних знань, науков≥ основи ≥ принципи сучасного виробництва. ≤стор≥€, правознавство показують недопустим≥сть варварського ставленн€ до природи. ≈стетичний цикл предмет≥в розкриваЇ естетичну суть природи, њњ неповторну красу, вплив на вихованн€ людини.

в) ¬ихованн€ непримиренного ставленн€ до алкоголю, н≥котину,
наркотик≥в.

«авданн€ антиалкогольного (антин≥котинового, антинаркотичного) вихованн€: а) озброЇнн€ учн≥в знанн€ми про шк≥длив≥сть р≥зних вид≥в наркотик≥в, згубн≥ його насл≥дки, формуванн€ у них правильних погл€д≥в на це соц≥альне зло; б) виробленн€ в учн≥в певних психолог≥чних "гальм", €к≥ б стримували њх у спри€тливих дл€


вживанн€ наркотик≥в умовах; в) прищепленн€ школ€рам непримиренного ставленн€ до факт≥в вживанн€ наркотик≥в своњми ровесниками, залученн€ учн≥в до боротьби з цим злом; г) своЇчасне ви€вленн€ тих, хто вживаЇ наркотики, проведенн€ з ними ≥ндив≥дуальноњ виховноњ роботи.

«м≥ст антинаркотичноњ виховноњ роботи: а) подоланн€ в учн≥в неправильного у€вленн€ про н≥бито позитивн≥ властивост≥ наркотик≥в; б) розкритт€ негативного впливу наркотик≥в на орган≥зм людини, њњ здоров'€; в) розкритт€ негативного впливу наркотик≥в на псих≥ку людини, навчальну д≥€льн≥сть школ€р≥в; г) наркотики ≥ розлад с≥м'њ; д) наркотики ≥ спадков≥сть; е) наркотики ≥ аморальна повед≥нка людини; Ї) наркотики ≥ злочинн≥сть неповнол≥тн≥х ≥ дорослих; ж) наркотики ≥ њх вплив на продуктивн≥сть прац≥; з) наркотики ≥ дорожн≥ пригоди; й) наркотики ≥ побутовий травматизм.

ћетодика антинаркотичноњ виховноњ роботи: а) у процес≥ вивченн€ навчальних дисципл≥н: ви€вленн€ виховних можливостей кожного предмета в план≥ антинаркотичного вихованн€ ≥ њх реал≥зац≥€ на уроках; б) антинаркотичне вихованн€ у позаурочний час: використанн€ загальнов≥домих форм ≥ метод≥в виховноњ роботи Ч бес≥ди, лекц≥њ, диспути, конференц≥њ та ≥нш≥ (при цьому: 1) п≥дбирають фактичний матер≥ал, €кий викликав би негативн≥ емоц≥њ щодо наркотик≥в; 2) вивчають ставленн€ учн≥в до цього соц≥ального зла ≥ враховують його п≥д час проведенн€ виховного заходу; в) особливу роль в≥д≥граЇ ≥ власна позиц≥€ вчител€ щодо наркотик≥в).

г) —татеве вихованн€ Ч складова загального процесу виховноњ роботи школи ≥ с≥м'њ, що забезпечуЇ правильний статевий розвиток д≥тей ≥ молод≥.

—татеве дозр≥ванн€ учн≥в само по соб≥ веде до про€ву п≥двищеного ≥нтересу до протилежноњ стат≥, а при на€вност≥ неспри€тливих фактор≥в воно може стих≥йно набрати перекручених форм, що викликають р≥зн≥ розлади њх орган≥зму.

” процес≥ статевого вихованн€ педагоги повинн≥ зосереджувати свою увагу на вир≥шенн≥ таких морально-психолог≥чних питань, розв'€занн€ €ких спри€ло б формуванню правильних взаЇмов≥дносин м≥ж стат€ми, попереджувало б статеву розпусту, закладало б основи дл€ м≥цноњ с≥м'њ в майбутньому. ѕередус≥м важливо виховувати в учн≥в повагу до себе, чолов≥чу та ж≥ночу г≥дн≥сть. ѕор€д з цим сл≥д виховувати у них повагу до протилежноњ стат≥, особливо до ж≥ночоњ, щоб молода людина бачила в н≥й д≥вчинку, подругу, майбутню дружину, мат≥р своњх д≥тей, а не просто б≥олог≥чно протилежну стать. Ќа€вн≥сть самоповаги ≥ поваги до протилежноњ стат≥ буде тим моральним гальмом, €ке регулюватиме взаЇмов≥дносинами м≥ж стат€ми. ¬ цьому план≥ особливо ≥нтенсивна виховна робота маЇ зд≥йснюватись у п≥дл≥тковому в≥ц≥, коли д≥вчата у статевому в≥дношенн≥ дозр≥вають скор≥ше ≥ спостер≥гаЇтьс€ розрив у взаЇмов≥дносинах хлопц≥в ≥ д≥вчат, €кий може позначитись на њх подальшому ставленн≥ до протилежноњ стат≥.

¬иключне значенн€ у статевому вихованн≥ маЇ формуванн€ у хлопц≥в ≥ д≥вчат таких почутт≥в, €к сором, сов≥сть, скромн≥сть, €к≥ дуже потр≥бн≥ дл€ правильних взаЇмов≥дносин м≥ж ними, дл€ стримуванн€ статевих бажань, очищенн€ псих≥ки в≥д еротичних у€влень.

ќсобливе м≥сце у статевому вихованн≥ повинно зайн€ти формуванн€ почутт€ в≥дпов≥дальност≥ юнак≥в ≥ д≥вчат за своњ д≥њ в галуз≥ статевих в≥дносин, сл≥д домагатис€ усв≥домленн€ ними того, що статев≥ зв'€зки без справжнього почутт€ Ї вульгаризац≥Їю статевих бажань, €ка позбавл€Ї людину в≥дчути високе ≥ прекрасне почутт€, з≥штовхуЇ њњ з шл€ху нормального розвитку. Ћегке статеве житт€ може


стати причиною трагед≥й майбутньоњ с≥м'њ, особливо дл€ д≥тей.

 оли йдетьс€ про п≥дготовку учн≥вськоњ молод≥ до с≥мейного житт€, то окр≥м згаданих ран≥ше €костей, у нењ виховують ум≥нн€: обирати соб≥ друга (супутника) на все житт€; налагодити взаЇмн≥ стосунки у подружньому житт≥, уступати одне одному, не зводити др≥бн≥ незлагоди в конфл≥кти; вести домашнЇ господарство, розпод≥лити м≥ж собою обов'€зки ≥ розпор€джатис€ бюджетом; виховувати д≥тей ≥ т.д.

ћетодика статевого вихованн€ ≥ п≥дготовки учн≥в до с≥мейного житт€ передбачаЇ виховний вплив: а) п≥д час вивченн€ навчальних предмет≥в, зокрема етики ≥ психолог≥њ с≥мейного житт€; б) у позакласн≥й виховн≥й робот≥, використовуючи р≥зноман≥тн≥ форми ≥ методи вихованн€. ѕри цьому статеве вихованн€ сл≥д розпочинати €комога ран≥ше, коли д≥ти починають ц≥кавитис€ цим питанн€м. ƒоц≥льно з окремих питань проводити розмови окремо з хлопчиками ≥ д≥вчатками. ≤люструючи матер≥ал про подружнЇ житт€ не сл≥д обмежуватис€ прикладами з художньоњ л≥тератури ≥ к≥ноф≥льм≥в, треба наводити приклади з житт€, щоб у школ€р≥в не складалос€ враженн€, що справжнього коханн€ в реальному житт≥ не ≥снуЇ; налагодити в клас≥ здоров≥ стосунки м≥ж д≥вчатами ≥ хлопц€ми. ѕедагог сам у с≥мейному житт≥ повинен бути зразком дл€ молод≥.

д) ¬ихованн€ св≥домоњ дисципл≥ни, обов'€зку ≥ в≥дпов≥дальност≥.

Ўк≥льна дисципл≥на Ч це дотриманн€ учн€ми правил повед≥нки в школ≥ ≥ за њњ межами, ч≥тке ≥ орган≥зоване виконанн€ ними своњх обов'€зк≥в, п≥дкоренн€ громадському обов'€зку.

—в≥дома дисципл≥на про€вл€Їтьс€ в суворому, неухильному виконанн≥ сусп≥льних принцип≥в ≥ норм повед≥нки.

ќбов'€зок Ч усв≥домлена система громадських ≥ моральних вимог сусп≥льства особист≥стю, що диктуютьс€ соц≥альними потребами ≥ конкретними ц≥л€ми та завданн€ми певного ≥сторичного етапу розвитку.

¬≥дпов≥дальн≥сть Ч €к≥сть особистост≥, що характеризуЇтьс€ прагненн€м ≥ вм≥нн€м оц≥нювати свою повед≥нку з точки зору корист≥ або шкоди дл€ сусп≥льства, пор≥внювати своњ вчинки з пан≥вними у сусп≥льств≥ Ч вимогами, нормами, законами, керуватис€ ≥нтересами соц≥ального прогресу.

‘ункц≥њ дисципл≥ни: а) умова нормальноњ навчальноњ д≥€льност≥; б) зас≥б орган≥зац≥њ д≥€льност≥, обмеженн€, гальмуванн€ нерозумних д≥й ≥ вчинк≥в.

Ўл€хи вихованн€ св≥домоњ дисципл≥ни, обов'€зку ≥ в≥дпов≥дальност≥: а) ознайомленн€ учн≥в з правилами повед≥нки в школ≥, з правами ≥ обов'€зками школ€ра; б) орган≥зац≥€ пор€дку ≥ дисципл≥ни на уроках (зайн€т≥сть учн≥в, њх самост≥йн≥сть ≥ активн≥сть, заохоченн€ за усп≥хи у п≥знавальн≥й д≥€льност≥, вм≥нн€ бачити вс≥х ≥ кожного зокрема ≥ т.д.): в) ч≥тка орган≥зац≥€ режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку в позанавчальний час; г) використанн€ громадськоњ думки колективу в дисципл≥нуванн≥ учн≥в; д) спр€муванн€ орган≥в учн≥вського самовр€дуванн€ у процес дисципл≥нуванн€ учн≥в; е) роль традиц≥й в дисципл≥нуванн≥ учн≥в; Ї) використанн€ метод≥в заохоченн€ ≥ покаранн€ у вихованн≥ дисципл≥нованост≥ учн≥в; ж; Їдн≥сть вимог педагог≥в ≥ батьк≥в у дисципл≥нованост≥ учн≥в, контроль за њх повед≥нкою; з) причини недисципл≥нованост≥ учн≥в ≥ шл€хи њх попередженн€ ≥ подоланн€.

е) ѕравове вихованн€ учн≥в.

—учасна кризова ситуац≥€ сусп≥льства не спри€Ї позитивному формуванню спри€тливого морального середовища дл€ вихованн€ д≥тей ≥ молод≥.


Ќеблагополучне побутове оточенн€, важке матер≥альне становище с≥мей ≥ пог≥ршенн€ на цьому грунт≥ внутр≥с≥мейних стосунк≥в, недол≥ки в орган≥зац≥њ шк≥льного вихованн€ ≥ масове скороченн€ позашк≥льних заклад≥в, у тому числ≥ за м≥сцем проживанн€, л≥тн≥х табор≥в в≥дпочинку Ч все це призводить до зб≥льшенн€ числа д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, чи€ повед≥нка виходить за меж≥ моральних ≥ правових норм. Ўвидко зростаЇ к≥льк≥сть п≥дл≥тк≥в, €к≥ не вчатьс€ ≥ не працюють.

«а останн≥ п'€ть рок≥в в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ безперервного зростанн€ дит€чоњ злочинност≥.  ≥льк≥сть злочин≥в, скоЇних неповнол≥тн≥ми, становить понад 13% ус≥х зареЇстрованих в ”крањн≥ злочин≥в. ѕоширенн€ злочинност≥ серед неповнол≥тн≥х випереджуЇ њњ загальне зростанн€.

ƒеформуванн€ особистост≥ проходить так≥ етапи: по€ва прогалин ≥ спотворень в морально-вольов≥й сфер≥ особистост≥, перетворенн€ њх у в≥дносно ст≥йк≥ погл€ди ≥ звички; формуванн€ мотивац≥њ повед≥нки, €ка включаЇ антису сп≥льн≥ ц≥л≥; правопорушенн€, систематичне правопорушенн€, злочин.

«авданн€ правового вихованн€: а) озброЇнн€ учн≥в знанн€ми закон≥в ”крањни, п≥двищенн€ њх юридичноњ об≥знаност≥, систематичне ≥нформуванн€ њх з поточних ≥ актуальних правових питань; б) формуванн€ правовоњ св≥домост≥ школ€ра, €ка визначаЇ њх ставленн€ до вимог закон≥в ≥ правил сп≥вжитт€; в)вихованн€ в учн≥в поваги до ”крањнськоњ держави ≥ права, принцип≥в законност≥, розум≥нн€ необх≥дност≥ њх дотриманн€; г) виробленн€ - у школ€р≥в ум≥нь ≥ навичок правом≥рноњ повед≥нки; д) вихованн€ в учн≥в нетерпимого ставленн€ до правопорушень ≥ злочинност≥, намаганн€ вз€ти посильну участь у боротьб≥ з цими негативними €вищами, €к≥ мають м≥сце у нашому житт≥, формуванн€ вм≥нн€ протисто€ти негативним впливам; е) подоланн€ в св≥домост≥ окремих школ€р≥в помилкових у€влень, негативних навичок ≥ звичок повед≥нки, що сформувалис€ п≥д впливом негативних €вищ.

«м≥ст правового вихованн€. ” процес≥ правового вихованн€ знайомл€ть учн≥в з окремими положенн€ми державного, адм≥н≥стративного, цив≥льного, трудового, крим≥нального, с≥мейного та ≥нших галузей права.

” процес≥ розкритт€ зм≥сту правового вихованн€ важливо ознайомитис€ з матер≥алами  онвенц≥њ про права дитини. «г≥дно з нею дитиною вважаЇтьс€ кожна людська ≥стота до дос€гненн€ нею 18-р≥чного в≥ку.

... ƒержави Ч учасниц≥ забезпечують дитин≥, здатн≥й сформулювати своњ власн≥ погл€ди, право в≥льно виражати своњ погл€ди з ус≥х питань, що стосуютьс€ дитини, при чому погл€дам дитини прид≥л€Їтьс€ належна увага у в≥дпов≥дност≥ з в≥ком ≥ зр≥л≥стю дитини. —т. 12.

... ƒитина маЇ право виражати свою власну думку; це право включаЇ свободу пошуку, триманн€ ≥ видач≥ ≥нформац≥њ ≥ ≥дей будь-€кого виду, незалежно в≥д границь, в усн≥й, письмов≥й або друкован≥й форм≥, у форм≥ твор≥в мистецтва або за допомогою ≥нших засоб≥в за вибором дитини. —т. 13/1.

...ƒержави Ч учасниц≥ визначають право дитини на свободу асоц≥ац≥й ≥ свободу мирних збор≥в. —т. 15/1.

... ∆одна дитина не може бути об'Їктом дов≥льного чи незаконного втручанн€ в зд≥йсненн€ њњ права на особисте житт€, с≥мейне житт€, недоторкан≥сть житла чи таЇмницю кореспонденц≥њ, або незаконного пос€ганн€ на њњ честь ≥ репутац≥ю. —т. 16/1.

... ƒержави Ч учасниц≥ приймають ус≥ необх≥дн≥ законодавч≥, адм≥н≥стративн≥, соц≥альн≥ ≥ просв≥тн≥ заходи з метою захисту дитини в≥д ус≥х форм ф≥зичного чи


психолог≥чного насильства, образи чи зловживанн€м, в≥дсутн≥стю п≥клуванн€ чи недбалого ставленн€, грубого ставленн€ чи експлуатац≥њ чи будь-€коњ ≥ншоњ особи. —т. 19/1.

ћетодика правового вихованн€ школ€р≥в: а) у процес≥ вивченн€ правознавства, ≥стор≥њ, л≥тератури, географ≥њ та ≥н.; б) у позакласн≥й та позашк≥льн≥й виховн≥й робот≥: бес≥ди, лекц≥њ, диспути на правову тематику), зустр≥ч≥ з представниками правоохоронних орган≥в, перегл€д ≥ обговоренн€ к≥ноф≥льм≥в, орган≥зац≥€ клуб≥в типу "ѕ≥дл≥ток ≥ закон", залученн€ школ€р≥в до роботи загон≥в з охорони природи та ≥н.

” процес≥ попередженн€ правопорушень серед учн≥вськоњ молод≥ вид≥л€ють етапи: а)вивченн€ ≥ усуненн€ умов, €к≥ спри€ють формуванню

негативноњ повед≥нки (до того, €к ц≥ умови ≥стотно позначились на повед≥нц≥); б) оздоровленн€ середовища, умов житт€ ≥ вихованн€ учн≥в, корекц≥€ позиц≥њ особистост≥; в) под≥бн≥ заходи вживають до вихованц≥в, €к≥ вже допускають правопорушенн€ ≥ перебувають у пол≥ зору правоохоронних орган≥в; г) правовиховний вплив на школ€р≥в, що систематично допускають правопорушенн€; д) робота з учн€ми, що вже допустили злочин, €кщо покаранн€ чи ≥нш≥ заходи впливу не передбачають њх ≥зол€ц≥ю в≥д колективу.

3. “рудове вихованн€. «авданн€ трудового вихованн€: а) психолог≥чна п≥дготовка особистост≥ до прац≥ (прагненн€ ≥ бажанн€ сумл≥нно ≥ в≥дпов≥дально працювати, усв≥домленн€ соц≥альноњ значущост≥ прац≥д€к необх≥дного обов'€зку ≥ духовноњ потреби людини, бережливе ставленн€ до результат≥в прац≥ ≥ поваги до людей прац≥, творче ставленн€ до прац≥); б) практична п≥дготовка до прац≥ (на€вн≥сть загальноосв≥тн≥х ≥ пол≥техн≥чних знань про загальн≥ основи виробничоњ д≥€льност≥ людини, виробленн€ ум≥нь ≥ навичок, необх≥дних дл€ трудовоњ д≥€льност≥, вихованн€ основ трудовоњ культури); в) п≥дготовка до св≥домого вибору профес≥њ.

¬имоги до трудовоњ д≥€льност≥ учн≥в: а) сусп≥льна спр€мован≥сть прац≥ школ€р≥в; б) ≥н≥ц≥атива ≥ творч≥сть д≥тей в орган≥зац≥њ прац≥; в) колективний характер прац≥; г) р≥зноман≥тн≥сть вид≥в прац≥; д) стимулюванн€ прац≥ учн≥в; е) дотриманн€ правил техн≥ки безпеки; Ї) змагальн≥сть; ж) планов≥сть ≥ систематичн≥сть.

—истема трудового вихованн€ учн≥в включаЇ так≥ елементи:

а) навчальна прац€ €к перший серйозний ≥ важливий обов'€зок учн≥в перед сусп≥льством; б) реал≥зац≥€ принципу пол≥техн≥зму у викладанн≥ основ наук; в) трудове навчанн€; г) учн≥вськ≥ кооперативи; д) позакласна робота з трудового вихованн€ школ€р≥в; е) л≥тн≥ трудов≥ об'Їднанн€ учн≥в; Ї) прац€ в с≥м'њ.

ѕотребують в≥дродженн€ традиц≥њ козак≥в Ч мудрих хл≥бороб≥в, ум≥лих орач≥в, господар≥в земл≥, примножувач≥в рукотворних скарб≥в р≥дного краю, його природних багатств. ¬они були чудовими городниками ≥ сад≥вниками, скобл€рами ≥ пас≥чниками, займалис€ рибальством ≥ мисливством.

« кожного проф≥лю трудового навчанн€ учн≥ одержують загальнотрудову, загальновиробничу, загальнотехн≥чну й спец≥альну п≥дготовку.

«агальнотрудова п≥дготовка передбачаЇ оволод≥нн€ Їдиними дл€ вс≥х проф≥л≥в знанн€ми, ум≥нн€ми ≥ навичками з плануванн€, орган≥зац≥њ ≥ самоконтролю своЇњ прац≥.

«агальновиробнича п≥дготовка даЇ в≥домост≥ про науково-техн≥чний прогрес, основн≥ галуз≥ виробництва, основи економ≥ки ≥ орган≥зац≥њ прац≥, охорону природи ≥ оточуючого середовища.

«агальнотехн≥чна п≥дготовка будуЇтьс€ з урахуванн€м специф≥ки галуз≥, в €ку


входить обраний учн€ми проф≥ль трудовоњ п≥дготовки.

—пец≥альна п≥дготовка передбачаЇ формуванн€ початкових вм≥нь ≥ навичок прац≥ з обраноњ спец≥альност≥.

ѕрофор≥Їнтац≥йна робота. ¬далий виб≥р профес≥њ Ч це моральне задоволенн€, висока самооц≥нка; це й висока продуктивн≥сть прац≥, висока €к≥сть продукц≥њ. ¬иб≥р профес≥њ Ч це та точка, в €к≥й сход€тьс€ ≥нтереси особистост≥ ≥ сусп≥льства, де можливе ≥ необх≥дне поЇднанн€ особистих ≥ загальних ≥нтерес≥в.

¬иб≥р профес≥њ Ч один з головних життЇвих вибор≥в, €кий зд≥йснюЇ людина в юному в≥ц≥. ¬≥н маЇ велике значенн€ €к дл€ самоњ людини, так ≥ дл€ сусп≥льства. ¬иб≥р профес≥њ Ч це, по сут≥, виб≥р життЇвого шл€ху, виб≥р дол≥. –обота Ч головний зм≥ст людського житт€. ¬≥д вибору профес≥њ до душ≥ у велик≥й м≥р≥ залежить задоволенн€ людини своЇю долею, њњ щаст€.

¬ умовах Ќ“–, швидкого економ≥чного ≥ соц≥ального прогресу св≥т профес≥й дуже рухливий, багато виникаЇ нових спец≥альностей, частина старих зникаЇ. ќстанн≥м часом спостер≥гаЇтьс€ масова "переквал≥ф≥кац≥€".

ѕрофор≥Їнтац≥йна робота в школ≥ маЇ враховувати тенденц≥њ розвитку нашого сусп≥льства: тенденц≥€ переважаючого зростанн€ зайн€тост≥ у невиробнич≥й сфер≥; перех≥д в≥д менш до б≥льш престижних, ц≥кавих ≥ добре оплачуваних профес≥й; в≥д першоњ профес≥њ в≥дмовл€ютьс€, бо не ст≥льки самим обрана, €к певними обставинами.

«авданн€м профор≥Їнтац≥йноњ роботи з учн€ми Ї п≥дготовка њх до св≥домого вибору профес≥њ. ¬≥н можливий за таких умов: знанн€ учнем €комога б≥льше профес≥й, њх особливост≥; вм≥нн€ пор≥вн€ти своњ можливост≥ з вимогами профес≥њ до њњ нос≥€; врахуванн€ потреб сусп≥льства в т≥й чи ≥нш≥й профес≥њ.

«м≥стом профор≥Їнтац≥йноњ роботи Ї: а) розкритт€ перспектив галуз≥, в €к≥й учень маЇ нам≥р обрати профес≥ю; б) м≥сце обраноњ ним профес≥њ серед ≥нших профес≥й даноњ галуз≥; в).перспективи вдосконаленн€ своЇњ профес≥њ ≥ профес≥йного зростанн€; г) умови роботи з обраноњ профес≥њ; д) обс€г знань, ум≥нь ≥ навичок, €ких вимагаЇ обрана профес≥€.

≈тапи профор≥Їнтац≥йноњ роботи: профес≥йна ≥нформац≥€, профес≥йна д≥агностика, профес≥йна консультац≥€, профес≥йний в≥дб≥р, профес≥йна адаптац≥€.

ѕрофес≥йна ≥нформац≥€ Ї психолого-педагог≥чною системою формуванн€ в особистост≥ активноњ профор≥Їнтац≥йноњ позиц≥њ, що в≥дпов≥даЇ суб'Їктивним ≥ об'Їктивним умовам зд≥йсненн€ особист≥стю в≥льного ≥ св≥домого профес≥йного самовизначенн€.

ѕрофес≥йна д≥агностика Ч це система психолог≥чного вивченн€ особистост≥ з метою ви€вленн€ њњ профес≥йно значущих властивостей ≥ €костей.

ѕрофес≥йна консультац≥€ Ч це наданн€ особистост≥ на основ≥ њњ вивченн€ науково обірунтованоњ допомоги щодо найб≥льш оптимальних дл€ нењ напр€мк≥в ≥ засоб≥в профес≥йного самовизначенн€.

ѕрофес≥йний в≥дб≥р Ч це система роботи, спр€мована на наданн€ допомоги учнев≥ у визначенн≥ ≥ добор≥ конкретноњ профес≥њ на основ≥ ви€вленн€ й оц≥нки його загальних ≥ спец≥альних зд≥бностей, здатностей, ≥нтерес≥в, потреб ≥ об'Їктивних умов профес≥йноњ п≥дготовки ≥ працевлаштуванн€.

ѕрофес≥йна адаптац≥€ зд≥йснюЇтьс€ тод≥, коли учень вже обрав соб≥ профес≥ю ≥ перебуваЇ на стад≥њ њњ засвоЇнн€.

ћетодика профор≥Їнтац≥йноњ роботи: а) у процес≥ ¬ивченн€ предмет≥в трудового циклу та ≥нших навчальних дисципл≥н; б) п≥д час позакласноњ виховноњ


роботи у с≥м'њ.

ѕ≥д час ор≥Їнтац≥њ учн≥в на конкретну профес≥ю можлив≥ так≥ помилки: а) под≥л профес≥й на "престижн≥" ≥ "непрестижн≥"; б) ототожненн€ навчального предмету з профес≥Їю; в) перенесенн€ ставленн€ до людини-представника тоњ чи ≥ншоњ профес≥њ на саму профес≥ю; г) виб≥р профес≥њ п≥д чињмось впливом; д) застар≥л≥ у€вленн€ про характер прац≥ в сфер≥ матер≥ального виробництва/

≈коном≥чна криза, €ку переживаЇ нин≥ ”крањна, Ї насл≥дком не т≥льки руйнуванн€ Їдиного економ≥чного простору ≥ переходу до принципово ≥ншоњ економ≥чноњ модел≥, а й попереднього стану господарства. ¬ таких умовах особливо актуальним стаЇ питанн€ економ≥чного вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€.

≈коном≥чне вихованн€ Ч це орган≥зована педагог≥чна д≥€льн≥сть, спр€мована на формуванн€ економ≥чноњ св≥домост≥ учн≥в. ≈коном≥чна св≥дом≥сть забезпечуЇ розум≥нн€ економ≥чного житт€ сусп≥льства, перетворенн€ кожного прац≥вника в активного творчого учасника виробничого процесу. ¬ умовах економ≥чних реформ формуванн€ економ≥чноњ св≥домост≥ п≥дростаючого покол≥нн€ стаЇ загальним ≥ обов'€зковим.

«авданн€ економ≥чного вихованн€: а) ознайомленн€ учн≥в ≥з законами ринковоњ економ≥ки, перебудовою структури виробництва, п≥двищенн€м його ефективност≥, вдосконаленн€м виробничих в≥дносин, системою управл≥нн€ ≥ методами управл≥нн€; б) формуванн€ здатност≥ до економ≥чного мисленн€, творчого пошуку п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, вм≥нн€ швидко оволод≥вати новими формами ≥ методами прац≥; в) вихованн€ почутт€ / рис господар€, що працюЇ з в≥ддачею, бережливо ставитьс€ до результат≥в прац≥; г) вихованн€ здорових матер≥альних потреб, ум≥нн€ розпор€джатис€ зарплатою.

«м≥ст економ≥чного вихованн€ маЇ розкривати так≥ ≥дењ: а) економ≥ка розвиваЇтьс€ на баз≥ сучасноњ науки ≥ техн≥ки. ¬она маЇ бути рентабельною ≥ ефективною; б) учасник економ≥чноњ сфери житт€ маЇ осмислювати свою д≥€льн≥сть у масштабах конкретного виробництва, бути не просто виконавцем, а д≥ловим рац≥онал≥затором, працювати творчо; в) прац≥вник виробництва сумл≥нно ставитьс€ до прац≥, дотримуЇтьс€ трудовоњ, технолог≥чноњ, плановоњ дисципл≥ни: г) на виробництв≥ дотримуютьс€ науковоњ орган≥зац≥њ прац≥, €ка визначаЇ розстановку сил, задаЇ певний режим ≥ ритм роботи, забезпечуЇ технолог≥чну посл≥довн≥сть операц≥й ≥ €к≥сть к≥нцевого результату; д) продукт прац≥, €кий не в≥дпов≥даЇ естетичним смакам споживача, не користуЇтьс€ попитом, завдаЇ шкоди виробництву ≥ економ≥ц≥; е) кожен прац≥вник прагне вносити зм≥ни в свою виробничу д≥€льн≥сть, плануЇ п≥двищенн€ своЇњ квал≥ф≥кац≥њ.

” ход≥ економ≥чного вихованн€ важливо формувати в учн≥в здоров≥ матер≥альн≥ потреби. ѕотреба Ч це необх≥дн≥сть у чомусь. ѕотреба задовольн€Їтьс€, головним чином, завд€ки трудов≥й д≥€льност≥, в ход≥ €коњ створюютьс€ предмети, необх≥дн≥ людин≥. ѕотреби под≥л€ютьс€ на матер≥альн≥ ≥ духовн≥. ѕотреби мають тенденц≥ю зростати. «адоволенн€ потреб вимагаЇ в≥д особистост≥ високоњ активност≥. ” вихованн≥ учн≥вськоњ молод≥ важливо, щоб матер≥альн≥ потреби не придушували њњ духовн≥сть. ƒуховн≥сть Ч це специф≥чна людська риса. ¬она ви€вл€Їтьс€ у багатств≥ духовного св≥ту особи, њњ ерудиц≥њ, розвинутих ≥нтелектуальних ≥ емоц≥йних запитах, моральност≥. ¬она передбачаЇ оволод≥нн€ духовними ц≥нност€ми Ч витворами людського духу.

¬трата духовност≥ р≥внозначна втрат≥ моральност≥. –озр≥зн€ють потреби реальн≥ й ≥люзорн≥. ѕерш≥ можуть бути задоволен≥, ≥нш≥ Ї насл≥дком неадекватного


в≥дображенн€ в думках людей њх прагнень. ¬еликоњ соц≥альноњ шкоди завдають спотворен≥ (г≥пертрофован≥) потреби окремоњ особи чи соц≥альноњ групи (наркотики, алкоголь ≥ т.п.).

ћетодика економ≥чного вихованн€: воно зд≥йснюЇтьс€, передус≥м, у процес≥ вивченн€ основ наук. ќсобливе м≥сце при цьому належить таким предметам, €к основи економ≥чних знань, економ≥чна географ≥€, трудове навчанн€. Ќа уроках математики учн≥ розв'€зують задач≥ економ≥чного зм≥сту. ”роки ф≥зики, б≥олог≥њ, х≥м≥њ демонструють використанн€ у виробництв≥ дос€гнень науки ≥ техн≥ки.

≈коном≥чне вихованн€ класний кер≥вник зд≥йснюЇ такими шл€хами: залученн€ д≥тей до прац≥ по самообслуговуванню, ремонту обладнанн€ ≥ прим≥щень, розпод≥лу шк≥льного бюджету; обговоренн€ газетних та журнальних статей на економ≥чну тематику; виробнич≥ екскурс≥њ, зустр≥ч≥ з прац≥вниками п≥дприЇмств; залученн€ учн≥в до економ≥чних стосунк≥в у школ≥ ≥ вдома.

4. ≈стетичне вихованн€ учн≥в.

«авданн€ естетичного вихованн€: а) формуванн€ естетичних пон€ть, погл€д≥в, переконань; б) вихованн€ естетичних смак≥в; в) формуванн€ ум≥нь ≥ навичок творити прекрасне; г) розвиток в учн≥в творчих зд≥бностей.

ƒжерела естетичного вихованн€: художн€ л≥тература, музика, образотворче мистецтво, к≥но, природа, оформленн€ школи ≥ њњ прим≥щень, зовн≥шн≥й вигл€д учител≥в ≥ учн≥в, стосунки м≥ж учн€ми ≥ вчител€ми,

естетика прац≥ ≥ т.п.

ћетодика естетичного вихованн€: а) зд≥йснюЇтьс€ на уроках; б) у
позакласн≥й та позашк≥льн≥й робот≥; в) використанн€ естетики домашньоњ

обстановки; г) орган≥зац≥€ естетичноњ самоосв≥ти та вихованн€ у

ќсобливе м≥сце в естетичному вихованн≥ учн≥в маЇ зайн€ти украњнська
нац≥ональна культура. ” багатьох школах виникають мал≥ академ≥њ народних,
мистецтв (ћјЌћ), ун≥верситети народознавства, товариства народних
ум≥льц≥в, школи ≥ класи кобзарського, соп≥лкарського мистецтва, етнограф≥чн≥
групи, фольклорн≥ ансамбл≥, вертепи, подорож≥ до джерел р≥дного слова,
уроки на природ≥, години улюбленоњ прац≥, творчост≥, уроки емоц≥йноњ культури,
уроки народознавства, людинознавства, мистецтвознавства, мандр≥вки в

≥стор≥ю тощо.

ѕотребують практичного в≥дродженн€ козацьк≥ мистецьк≥ традиц≥њ кобзарства, л≥рництва, гуртового сп≥ву, танцю, дотепного влучного слова, р≥зьб€рства, ≥конопису, лимарства, чинарства, стельмахуванн€ тощо.

5. ‘≥зичне вихованн€ учн≥в.

¬ихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€ ф≥зично здоровим Ї важливим завданн€м ≥ с≥м'њ, ≥ школи. Ќа жаль, за даними еп≥дем≥олог≥чних досл≥джень, до здорових можна в≥днести лише 27% дошк≥льного в≥ку. Ћише 65% д≥тей ≥ 60% п≥дл≥тк≥в ф≥зично гармон≥йно розвинут≥. ” м.  иЇв≥, наприклад, половина учн≥в старших клас≥в за станом здоров'€ мають ускладненн€ щодо вибору профес≥њ, а серед випускник≥в шк≥л не менше половини непридатн≥ або частково придатн≥ до в≥йськовоњ служби.

«авданн€ ф≥зичного вихованн€: а) вихованн€ здоровоњ зм≥ни, бажанн€ п≥клуватис€ про своЇ здоров'€, пост≥йно займатис€ ф≥зичною культурою; б) п≥дготовка до захисту Ѕатьк≥вщини, оволод≥нн€ дл€ цього прикладними видами спорту; в) п≥дготовка до ф≥зичноњ прац≥, вихованн€ працездатност≥.

«м≥ст ф≥зичного вихованн€: г≥мнастика, легка атлетика, рухлив≥ ≥гри, спортивн≥ ≥гри, лижна п≥дготовка, кросова п≥дготовка, ковзан€рська п≥дготовка, плаванн€,


теоретичн≥ в≥домост≥.

«асоби ф≥зичного вихованн€: ф≥зичн≥ вправи (г≥мнастика, ≥гри, туризм, спорт), природн≥ фактори (сонце, пов≥тр€, вода), г≥г≥Їн≥чн≥ фактори (рац≥ональний режим навчальноњ прац≥, в≥дпочинку, харчуванн€, сну ≥ т.п.).

—истему форм ф≥зичного вихованн€ становл€ть: а) уроки ф≥зичноњ культури; б) ф≥зкультурн≥ хвилинки п≥д час урок≥в; в) ≥гри та вправи на перервах ≥ в режим≥ продовженого дн€; г) зан€тт€ в гуртках ф≥зичноњ культури, спортивних секц≥€х; д) спортивн≥ змаганн€; е) зан€тт€ спортом за м≥сцем проживанн€, в дит€чо-юнацьких спортивних школах, палацах школ€р≥в, дит€чих туристських станц≥€х, спортивних товариствах; Ї) самост≥йн≥ зан€тт€ школ€р≥в ф≥зичними вправами в с≥м'њ, на пришк≥льних та дворових майданчиках, стад≥онах, парках та ≥н.

”рок ф≥зичноњ культури складаЇтьс€ з трьох структурних елемент≥в: п≥дготовча частина (8-12 хв.), основна частина (25-30 хв.), заключна частина (3-5 хв.).

¬икористовуютьс€ так≥ способи орган≥зац≥њ д≥€льност≥ учн≥в на уроках ф≥зкультури: фронтальний, потоковий, зм≥нний, груповий, ≥ндив≥дуальний, колове тренуванн€.

¬елике виховне значенн€ маЇ опануванн€ сучасною молоддю мистецтвом Їдиноборств, €ких було к≥лька систем. Ќайв≥дом≥ша л€гла в основу козацького танцю Ч гопака (першооснова Ч в≥ра у власн≥ сили, порив до житт€, наступальн≥сть ≥ оборонний характер д≥й та торжество перемоги). ÷≥л≥ покол≥нн€ нашого народу оволод≥ли й ≥ншою системою козацькоњ боротьби Ч гойдок. ¬она призначена в основному дл€ розв≥дник≥в Ч пластун≥в √борець "приклеюЇтьс€" до "суперника", повторюЇ вс≥ його рухи, а в раз≥ помилки нападаЇ на нього). —истема "спас" Ч скрупульозне в≥дпрацюванн€ блокуванн€ д≥й противника.  озацьке характерництво ("господар ноч≥") Ч ум≥нн€ зал€кати ворога, нав≥€ти йому ≥нформац≥ю про свою силу ≥ непереможн≥сть, про те, що њх не бере н≥ кул€, н≥ шабл€, н≥ вогонь, н≥ вода.  озаки спец≥альними вправами дос€гали неймов≥рного стану, коли "т≥ло граЇ". ¬ такому раз≥ больов≥ удари супротивника не в≥дчувалис€.

6. ” ц≥лому зм≥ст кожного напр€мку вихованн€ реал≥зуЇтьс€ такими шл€хами: а) у процес≥ вивченн€ навчальних дисципл≥н. ƒл€ цього необх≥дно вм≥ти ви€вити потенц≥йн≥ виховн≥ можливост≥ свого предмету з ус≥х напр€мк≥в зм≥сту вихованн€, внести њх в живу тканину уроку ≥ реал≥зувати п≥д час його проведенн€, враховуючи при цьому в≥ков≥ та ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ учн≥в; б) у позакласн≥й та позашк≥льн≥й виховн≥й робот≥. “ут п≥дбираютьс€ загальн≥ методи чи орган≥зац≥йн≥ форми виховноњ роботи (див. в≥дпов≥дн≥ теми), €к≥ краще п≥дход€ть до того чи ≥ншого напр€мку вихованн€ та ≥мпонують в≥ку; в) залученн€ учн≥в до р≥зних вид≥в практичноњ д≥€льност≥, участь в €ких спри€Ї формуванню у них навичок ≥ звичок в≥дпов≥дноњ повед≥нки; г) залученн€ с≥м'њ ≥ громадськост≥ до реал≥зац≥њ напр€мк≥в виховноњ роботи.

«асоби реал≥зац≥њ зм≥сту нац≥онального вихованн€: р≥дна мова, родов≥д; р≥дна ≥стор≥€; краЇзнавство; р≥дна природа; нац≥ональна м≥фолог≥€; фольклор, нац≥ональне мистецтво; народний календар; народн≥ прикмети, в≥руванн€, рел≥г≥йно-виховн≥ традиц≥њ; родинно-побутова культура; нац≥ональн≥ традиц≥њ, обр€ди, звичањ; нац≥ональна творч≥сть; нац≥ональн≥ пр≥оритети у вихованн≥ молод≥.

–≥дна мова Ч це саме житт€, най€скрав≥ший про€в нац≥онального житт€ народу, його Їдина ун≥версальна скарбниц€ духовних надбань.  ультура народу творитьс€ нац≥ональною мовою. –≥дна мова Ч це "природний вихователь", "найб≥льший педагог", "цв≥т духовного житт€" ( . ƒ. ”шинський).


Ќародна символ≥ка. √либок≥ почутт€ любов≥ до р≥дного краю споконв≥ку виховували у д≥тей символами Ч оберегами етн≥чноњ пам'€т≥ (верба над ставом, калина в луз≥, топол€ край дороги, сон€шник у город≥). Ќац≥ональна символ≥ка концентруЇ в соб≥ конкретно-≥сторичний зм≥ст, €кий в≥дображаЇ под≥њ, факти в житт≥ ≥ ≥стор≥њ народу. ќсмисленн€ учн€ми козацькоњ символ≥ки (булава, бунчук, прапор, товариство, побратимство) спри€Ї розвитку њх творчоњ у€ви, поглибленню живоњ пам'€т≥ покол≥нь.

‘ормуванню людини-творц€ спри€тиме в≥дродженн€ ≥ розвиток нац≥ональних шк≥л (гуцульська, петрик≥вська).  ожне село, м≥сто необх≥дно перетворювати в осередок традиц≥йних народних мистецтв, ремесел ≥ промисл≥в, п≥дносити њх на певний творчий р≥вень.

Ќародна педагог≥ка про зм≥ст вихованн€: "ѕрац€ Ч душа всього житт€", "–озум Ч найб≥льше багатство", "ћораль чиста Ч краще вс€кого намиста", "«а р≥дний край Ч хоч помирай", "як будеш р≥дноњ земл≥ триматис€, то будеш в≥д нењ сили набиратис€", "Ќема щаст€ без здоров'€", "’ата хоч ≥ б≥дненька, але чиста й чепурненька, тому й гарна та веселенька".

«апитанн€ ≥ завданн€

1. ќхарактеризуйте так≥ види мисленн€: д≥алектичне, лог≥чне, абстрактне,
узагальнене, категор≥альне, теоретичне, ≥ндуктивне, дедуктивне, алгоритм≥чне,
техн≥чне, репродуктивне, творче, системне.

2. ¬ чому суть, структура св≥тогл€ду, €ке його сусп≥льне призначенн€ ≥
функц≥њ?

3. –озкрийте завданн€, систему, суперечност≥ ≥ засоби зд≥йсненн€ еко≠
ном≥чного вихованн€.

4. « €ких основних елемент≥в складаЇтьс€ система еколог≥чного вихованн€ ≥
€к≥ суперечност≥ вир≥шуютьс€ з њњ допомогою.

5. —клад≥ть психолог≥чне обірунтуванн€ загальних вимог, що ставл€тьс€ до
прац≥ учн≥в
Ч доц≥льн≥сть, систематичн≥сть, посильн≥сть та ≥н.

 

6. –озкрийте напр€мки виховноњ роботи по формуванню в учн≥в не≠
сприйн€тливост≥ до алкоголю, н≥котину, наркотик≥в.

7. ќбірунтуйте необх≥дн≥сть правового вихованн€ учн≥в на сучасному етап≥
розвитку сусп≥льства.

S. як≥ етапи профор≥Їнтац≥йноњ роботи школи упущен≥ серед перел≥чених нижче?

ѕроф≥нформац≥€, профконсультац≥€, профв≥дб≥р...

9. ўо нового, ц≥кавого в естетичному вихованн≥ учн≥в ви побачили в школ≥?
Ќапиш≥ть своњ роздуми про естетичне вихованн€ школ€р≥в.

10. ј. —. ћакаренко вважав, що кожен учитель маЇ знати к≥лька дес€тк≥в
≥гор. —к≥льки знаЇте ви? як≥ ≥гри можете показати учн€м?  ористуючись
класиф≥кац≥Їю, склад≥ть перел≥к ≥гор, €ких навчите учн≥в:

а) рухлив≥ ≥гри; б) спортивн≥ ≥гри; в) тих≥ ≥гри.

 онсультац≥њ. 8. ”пущен≥ так≥ етапи профор≥Їнтац≥њ: профд≥агностика, профадаптац≥€.

–екомендована л≥тература: 10; 11; 18; 22; 35; 39; 46; 55; 57; 61.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1145 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1269 - | 1217 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.12 с.