Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодолог≥чн≥ основи побудови зведених ≥ндекс≥в




ћетодолог≥€ побудови ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в проста. ѕ≥д час моделюванн€ ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в важливо дотримуватис€ загальноприйн€того символ≥чного позначенн€ в≥дпов≥дних €вищ.

ѕобудова загальних ≥ндекс≥в маЇ певн≥ особливост≥.

ќсновною формою економ≥чного ≥ндексу Ї агрегатна. ћоделюванн€ загальних ≥ндекс≥в маЇ складн≥сть, €ка пол€гаЇ в подоланн≥ несум≥рност≥ р≥зних елемент≥в, що становл€ть сукупн≥сть, наприклад, продукц≥њ, товар≥в тощо. ÷е можна дос€гти за допомогою введенн€ в ≥ндекс додаткового ≥ незм≥нного показника, €кий економ≥чно щ≥льно повТ€заний з ≥ндексованою величиною. ÷ей додатковий показник Ї сум≥рником, €ким може бути ц≥на, соб≥варт≥сть чи трудом≥стк≥сть одиниц≥ продукц≥њ. ѕеремноживши обс€г продукц≥њ кожного виду на в≥дпов≥дний сум≥рник, отримують показники, €к≥ можна п≥дсумувати та з≥ставити њх в ц≥лому за сукупн≥стю.

—ума добутку к≥лькост≥ продукц≥њ q на його сум≥рник, наприклад ц≥ну р, створюЇ зТЇднанн€ чи агрегати: . ѕобудований на њх основ≥ загальний ≥ндекс називаЇтьс€ агрегатним.

ќтже, множенн€ ознак, €к≥ агрегуютьс€, даЇ змогу не т≥льки вир≥шити проблему з≥ ставност≥, а й урахувати ваги сум≥рник≥в у реальних економ≥чних процесах. якщо ≥ндексованою величиною Ї €к≥сна ознака (ц≥на, соб≥варт≥сть, трудом≥стк≥сть тощо), то в загальному ≥ндекс≥ њњ р≥вень перемножуЇтьс€ на значенн€ повТ€заного з нею обТЇмного показника, €кий в≥д≥граЇ роль ваги. якщо будуЇтьс€ ≥ндекс обТЇмного показника, окрем≥ види одиниць продукц≥њ €кого безпосередньо не п≥дсумовуютьс€, то њх загальну суму знаход€ть за допомогою сум≥рника.

ƒл€ визначенн€ зм≥ни показника в поточному пер≥од≥ пор≥вн€но з базовим використовують наступний ≥ндекс:

.

÷€ формула загального ≥ндексу вартост≥ продукц≥њ в≥дома в статистиц≥ €к загальний ≥ндекс товарооб≥гу, де товарооб≥г окремих вид≥в в≥дпов≥дно в зв≥тному та базисному пер≥од≥.

ƒаний ≥ндекс характеризуЇ зм≥ну складного €вища п≥д впливом фактор≥в: зм≥ни ф≥зичного обс€гу продукц≥њ окремих вид≥в та зм≥ни ц≥н, за €кими њх реал≥зують.

ƒл€ вивченн€ впливу окремого фактора на зм≥ну товарооб≥гу сл≥д заф≥ксувати його на р≥вн≥ певного пер≥оду. ¬ статистичн≥й практиц≥ прийн€то: при побудов≥ ≥ндекс≥в €к≥сноњ ознаки його ваги ф≥ксують на р≥вн≥ зв≥тного пер≥оду, а дл€ ≥ндекс≥в обТЇмних ознак Ц сум≥рники ф≥ксують на р≥вн≥ базисного пер≥оду. ÷е зумовлено тим, що кожен фактор в≥д≥граЇ р≥зну роль.

–озгл€немо дан≥ ≥ндекси:

1) ≥ндекс ф≥зичного обс€гу товарооб≥гу Ц показуЇ, €к зм≥нивс€ обс€г проданоњ продукц≥њ у зв≥тному пер≥од≥ пор≥вн€но з базовим у пор≥внюваних ц≥нах:

2) загальний ≥ндекс ц≥н Ц показуЇ зм≥ну товарооб≥гу п≥д впливом зм≥ни ц≥н на продукц≥ю. «а ц≥Їњ умови можна визначити реальну економ≥ю, €ку отримують у раз≥ зниженн€ ц≥н, або додатков≥ витрати, €кщо ц≥ни зростають:

¬иход€чи з вищевикладеного можна зробити висновки:

Ц при побудов≥ загальних ≥ндекс≥в к≥льк≥сних показник≥в, €к≥ безпосередньо не можна п≥дсумувати, сп≥вмножниками ≥ндексованих показник≥в Ї €к≥сн≥ показники, €к≥ виконують роль сум≥рник≥в. ¬ ≥ндексах €к≥сних показник≥в (ц≥н, соб≥вартост≥ тощо), €к≥ можна п≥дсумувати безпосередньо, сп≥вмножником Ї повТ€зана з ним к≥льк≥сна ознака, проте вона виконуЇ роль не сум≥рника, а ваги, тобто в≥дображаЇ значущ≥сть даного €к≥сного показника в загальн≥й њх сукупност≥;

Ц у загальних ≥ндексах €к≥сний показник≥в беруть к≥льк≥сн≥ ознаки, що виконують роль ваги, на р≥вн≥ зв≥тного пер≥оду. “≥льки в такий спос≥б можна показати реальну зм≥ну €к≥сноњ ознаки. ¬одночас у загальних ≥ндексах обТЇмноњ ознаки €к≥сна ознака, що виконуЇ роль сум≥рника, беретьс€ на р≥вн≥ базисного пер≥оду.

 

—ередн≥ ≥ндекси.

«находженн€ агрегатних ≥ндекс≥в потребуЇ знанн€ абсолютних значень ≥ндексованоњ величини та величини, за допомогою €коњ дос€гаЇтьс€ пор≥внюван≥сть р≥вн≥в €вищ, окрем≥ елементи €ких безпосередньо не п≥дсумовуютьс€, тобто ваг ≥ндекс≥в чи њх сум≥рник≥в. ѕроте не завжди так≥ показники Ї в зв≥тност≥. ÷е не даЇ змогу розрахувати загальн≥ ≥ндекси ц≥н та ф≥зичного обс€гу. ¬ таких випадках обчислюють загальн≥ ≥ндекси у вигл€д≥ середн≥х з ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в.

¬икористовують два види середн≥х Ц арифметичну та гармон≥йну. ¬иб≥р середньоњ ірунтуЇтьс€ на загальних засадах: середньозважений ≥ндекс маЇ бути тотожним в≥дпов≥дному ≥ндексу агрегатноњ форми.

якщо з ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в €к≥сного показника визначити показник базисного пер≥оду ≥ п≥дставити його в агрегатну форму ≥ндексу €к≥сного показника, то отримуЇ загальний ≥ндекс у вигл€д≥ середньоњ гармон≥йноњ:

.

” такому вигл€д≥ ≥ндекс ц≥н Ц це середн€ гармон≥йна величина ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в ц≥н, зважених за сумою фактичного товарооб≥гу в зв≥тному пер≥од≥.

якщо з ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в обТЇмноњ ознаки визначити к≥льк≥сний показник зв≥тного пер≥оду та п≥дставити у агрегатну форму загального ≥ндексу, то отримуЇмо загальний ≥ндекс обТЇмноњ ознаки у форм≥ середньоњ арифметичноњ:

.

«агальний ≥ндекс обс€гу продукц≥њ маЇ вигл€д середньоњ арифметичноњ з ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в, зважених за варт≥стю продукц≥њ базисного пер≥оду в базисних ц≥нах.

—ередн≥й арифметичний ≥ндекс доц≥льно використовувати тод≥, коли в агрегатному ≥ндекс≥ реальна величина Ї знаменником дробу, а середньо гармон≥йний Ц коли в агрегатному ≥ндекс≥в реальна величина Ї чисельником дробу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 716 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1503 - | 1340 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.