Розрахунок основних розмірних параметрів дільниці

(відділення)

Для більшості дільниць та відділень депо основні розміри (довжина, ширина, висота) є уніфікованими і приймаються за нормами технологічного проектування [15]. Основні розміри вагоноскладальної дільниці (ВСД) залежать від обсягу та організації ремонту вагонів, тому її розраховують окремо для кожного конкретного випадку.

Довжина вагоноскладальної дільниці вагонного депо, м, при потоковому методі ремонту вагонів підраховується за формулою

, (45)

де L_СК - довжина дільниці без урахування довжини малярського

відділення, м:

(46)

l₁ =3м – відстань від крайньої позиції до торцевої стіни дільниці;

l_п – довжина ремонтної позиції, яка приходиться на один вагон,

що ремонтується (приймається за таблицею 6);

К_в – кількість вагонів на одній позиції;

l_тр =6м – ширина поперечного транспортного проїзду в

середині ВСД;

l₂ – відстань між ремонтними позиціями для викочування та

підкочування візків, м (приймається за таблицею 6);

θ_п – кількість позицій на одній потоковій лінії;

L_м - довжина малярного відділення, м:

(47)

де l₃ =4м - відстань від крайнього вагона до торцевої стіни

малярського відділення;

l_в - довжина вагона по осям зчеплення автозчепом, м (приймається

за таблицею 6);

n_в - кількість вагонів, що знаходяться у малярському відділенні

на одній лінії;

l₄ = 4м - відстань між вагонами (приймається з урахуванням виконання

механізованого фарбування стін вагона).

Ширина ВСД визначається за формулою

В_ск =(п_к – 1)в₁ + 2в₂, (48)

де п_к – число колій (потокових ліній) у дільниці;

в₁ – відстань поміж осями сусідніх ремонтних колій (приймається

7м для двоколійної та 8 м для триколійної дільниці);

в₂ - відстань від подовжньої стіни або колони будівлі до осі

ближньої ремонтної колії (приймається 5 м).

У відповідності до будівельних норм довжина повинна бути кратна шести, а ширина - трьом. Відстань між колонами приймається 6 або 12м.

Висота ВСД встановлюється виходячи з умов, що там працює мостовий кран вантажопідйомністю 10 т, і приймається рівною від верху головки рейок до низу конструкції перекриття 9,6 м. Висоту інших виробничих приміщень депо приймають за нормами технологічного проектування.

 

Таблиця 6

Типи вагонів	Параметри в м
lп	l2	lв
Чотиривісний піввагон	16,7		13,92
Восьмивісний піввагон	23,1		20,24
Чотиривісний критий вагон	16,7		14,73
Чотиривісна платформа	16,7		14,62
Чотиривісна цистерна	14,2		12,02
Восьмивісна цистерна	23,1		21,12
Рефрижераторний вагон	24,8		22,80
Пасажирський вагон	27,0		24,54

 

Площу інших виробничих дільниць та відділень визначають виходячи з кількості основного технологічного обладнання, його розмірів та з урахуванням проходів, проїздів та складів.

При збільшених розрахунках площі дільниць та відділень вагонного депо S_д, м², визначають за формулою

(49)

де m – число типів обладнання і -го виду;

п_{об. і} - кількість одиниць і- го обладнання;

f_об.і – питома площа на і-ту одиницю обладнання з урахуванням

проходів та проїздів, м².

Питома площа для вагонного депо приймається у відповідності до норм технологічного проектування [15].

Ширину виробничих дільниць приймаємо рівною 18 м, а висоту від низу конструкції перекриття для приміщень, що мають підвісні крани або кран-балки – 7,2 та 8,4 м та для приміщень, що не мають кранового обладнання – 4,8 м.

3.9 Охорона праці у дільниці (відділенні)

Охорона праці спрямована на створення потрібних санітарно – гігієнічних умов, безпечних умов праці й протипожежної профілактики. Ці питання повинні враховуватися при розробці технологічного процесу ремонту вагонів або їх вузлів та деталей у вагонному депо, виборі і розташуванні технологічного обладнання. При цьому необхідно керуватися діючими інструкціями, державними стандартами (ДСТУ), галузевими стандартами (ГСТ), а також підручником з охорони праці [9].

Матеріал цього розділу доцільно розташовувати у вигляді сконцентрованих заходів або розроблених технічних рішень.

Забороняється переписувати інструкції з техніки безпеки, перелік обов’язків робітників. Не припускається підмінювати розробку конкретних заходів з охорони праці загальними фразами, як, наприклад: “освітлення у контрольному пункті автозчепу відповідає нормам”, “на дільниці з ремонту візків повинні виконуватися роботи з дотриманням правил ТБ” та ін.

У цьому розділі роблять аналіз потенційних небезпек розробленого технологічного процесу ремонту вагонів або їх вузлів та деталей. При аналізі слід оцінювати виконання робіт по важкості (легкі, середньої важкості, важкі) та по напруженню зору (I – VIII розряди). Необхідно вказати, при яких операціях будуть виділятися та які саме шкідливі токсичні гази, пари, пил і у чому полягає їх загроза (отруєння, профзахворювання). Вказати, яке обладнання є джерелом шуму та вібрацій, яка напруга застосовується для живлення електрообладнання; систему живлення. Слід вказати небезпечні зони, де можна отримати травми. Необхідно визначити причини можливих пожеж або вибухів.

На підставі виконаного аналізу розробляються заходи по створенню безпечних умов праці. Так, наприклад, визначивши раніше джерела виділення шкідливих газів або пилу, вказати заходи, що прийняті у роботі щодо запобігання отруєнь або профзахворювань робітників. Вказати, які заходи передбачаються для зниження шкідливого впливу шуму та вібрації; щодо попередження електротравматизму; запобігання нещасних випадків від можливих наїздів та ін.

У розділі можуть бути виконані розрахунки освітлення робочих місць, детальна розробка систем опалення або вентиляції, заходи з виробничої естетики, захисту навколишнього середовища.

В заходах з протипожежної профілактики доцільно відобразити застосування важкозапалюємих матеріалів, безпечного технологічного обладнання і засобів пожежогасіння.