Т е м а 5. Лексичний аспект професійного мовлення

Лексика. Лексикологія. Класифікація лексики української мови за походженням (питома українська лексика та слова іншомовного походження), за часом виникнення (застарілі слова, неологізми), за поширенням слів у мові (загальновживані слова; лексика обмеженого функціонування: професіоналізми, жаргонізми, арготизми, діалектизми).

Поняття про лексикографію. Енциклопедичні та лінгвістичні словники. Сучасна українська медична лексикографія.

Синоніми, синонімічний ряд, елементи синонімічного ряду: евфемізми, перифрази, їх використання в професійній сфері.

Термін – основний елемент фахової мови медика. Основні етапи розвитку української медичної термінології. Джерела медичних термінів. Антоніми, омоніми (повні, неповні омоніми), пароніми у складі медичної термінології.

Правопис префіксів.

 

Актуальність теми: Оскільки матеріальною основою мови є лексика – найбільш мінлива система, – то кожен громадянин має орієнтуватися в словниковому багатстві рідної мови, розуміти закономірні зміни, що відбувалися й відбуваються у ньому. Розширення власного лексичного запасу – необхідне завдання кожного фахівця з вищою освітою.

Цілі навчання:

● Поглибити знання студентів про лексичне багатство української мови, навчити орієнтуватися в групах слів за значенням, за походженням, сферою вживання тощо.

● Збагатити словник майбутніх медиків, особливо термінологічною, фаховою лексикою, виховати в них чуття слова, навчити вільно орієнтуватися в словниковому cкладі української мови, правильно використовувати його залежно від сфери й мети спілкування.

● Вивчити основні етапи розвитку та джерела української медичної термінології.

● Сформувати у студентів поняття про лексикографію та сучасну українську медичну лексикографію.

Забезпечення вихідного рівня знань

Студент повинен знати:

X. Класифікацію лексики української мови за походженням, за часом виникнення, за поширенням слів у мові.

2. Основні етапи розвитку української медичної термінології.

3. Джерела медичних термінів.

4. Основні типи енциклопедичних та лінгвістичних словників.

Студент повинен уміти:

II. Розрізняти поняття термін і професіоналізм.

III. Дати визначення поняття синоніми, синонімічний ряд (евфемізми, перифрази), пароніми, антоніми, омоніми.

IV. Використовувати словникове багатство української мови відповідно до мети і ситуації спілкування.

Завдання для самостійної роботи:

V. Підготувати повідомлення або написати реферат про основні етапи розвитку та джерела української медичної термінології.

VI. Завдання № 6, с. 156 – 157 [4].

VII. Повторити тему з орфографії «Правопис префіксів».

 

Методика проведення заняття

Організаційний момент.

Тестування.

Усні відповіді на питання.

1. Що таке лексика, лексикологія, лексикографія?

2. Як класифікують лексику сучасної української літературної мови?

3. Як ви розумієте поняття „питома українська лексика” та „слова іншомовного походження”? На які групи поділяється питома українська лексика? Наведіть приклади.

4. Які особливості слів іншомовного походження в українській мові? З яких мов і в яких галузях людського життя запозичень найбільше, а в яких – найменше? Наведіть приклади.

5. Що таке застарілі слова й неологізми? На які групи поділяється застаріла лексика? Які особливості неологізмів? Наведіть приклади.

6. Дайте визначення поняттям „загальновживані слова” і „слова обмеженого функціонування”.

7. Що таке професіоналізми, діалектизми, жаргонізми, арготизми?

8. Які діалекти існують в українській мові? На основі якого діалекту сформувалася сучасна українська літературна мова?

9. Що таке лексикографія? На які види поділяються словники? Які основні етапи розвитку української медичної термінології?

10. Дайте визначення поняттю „синонім”, „синонімічний ряд”, „евфемізми”,,,перифрази”,.,,антоніми”,,,омоніми”. Наведіть приклади.

11. Які відмінності між поняттями „термін” і „професіоналізм”? Дайте визначення. Наведіть приклади.

12. Які джерела медичної термінології?

13. Що таке антоніми, омоніми (повні, неповні омоніми), пароніми? Наведіть приклади таких слів, що використовуються в медичній галузі.

14. Згадайте правила правопису префіксів.

Виконання вправ і завдань

Завдання № 1 – 15, с. 96 – 101; № 2 – 12, с. 43 – 46 [4]. Завдання № 8, 13, с. 196, 197; № 17, 18, 20, с. 236 – 237 [2]. Завдання № 4, 5, с. 81[5]. Вправа 17, с. 339 [3].

Замініть кожне зі словосполучень одним словом-синонімом.

Лікарня для військових; лікарня для спеціального лікування і відпочинку; очний лікар; приміщення для приготування та продажу лікарських речовин; органічна речовина, що в малих дозах необхідна організму для нормального росту і розвитку; заходи для попередження розвитку хвороби; будь-яке погіршення стану здоров’я; очевидна для хворого ознака якого-небудь захворювання.

 

Поділіть подані слова на архаїзми та історизми. Доберіть до архаїзмів сучасні слова.

Бранець, вельми, перст, піїт, сотник, рать, ректи, узріти, віче, гусар, воутріє.

Поділіть подані слова на терміни та професіоналізми.

Молочні зуби, ціаноз, білокрів’я, вимірювання кров’яного тиску, діарея, нежить, симптом, кровоточивість ясен, накладання гірчичників, зафіксувати пов’язку, хірургія, адамове яблуко.

 

Поділіть запропоновані медичні терміни за будовою.

Пеніцилін, ін’єкція, таз, кровотеча, канал шийки матки, протигарячковий, сухожилок, недокрів’я, жаба грудна, кишеня, ритм коронарного синуса, сіра речовина головного мозку, білокрів’я, плазмозамінник.

 

Запишіть слова, що використовуються як медичні терміни.

Вітамінобрак, вислуховування, щиколотка, знечулювання, пирскавка, знезаражувальний, набряклий, б’ючка, чужоїдство, здухвинна кістка, соромітня, дрібноживець, вия, вигин, окознавство, викривлений, вигоювання, мигдалиця, поперек.

 

VII. З поданих речень випишіть синонімічні ряди слів, доповніть своїми прикладами.

1. Лукавий, хитрий був дідок, любив неправду й зраду... (Олесь). 2. Знову дзвеніли, бриніли, сурмили комарі, допікали, дошкулювали, діймали, жерли, гризли... (Ян.). 3. Ніде – ані сліду ноги, хурделя усе зарівняла, і далеч пустельною стала в кипучому вирі юги (Лук.). 4. Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі. Ні дружини, ні дітей, ні друга – тільки гілка вишні на столі (Драч). 5. Зими не було, й знову було мокро і осінньо (Хвил.).

 

6. Буйний вітер розходився,

Степом, полем закрутився,

Трощить сосни, сніг мете,

Свище, стогне в стисках лісу,

Ніби з ночі рве завісу,

І лютує, і гуде.

 

7. Буря крильми розмахнула,

Розпустивши білий пух,

Димом-порохом дмухнула,

Мов криштальна, біла, біла,

Все розбила, роздробила,

В різнобічний,

Хаотичний,

Перебіжний сніжний рух.

 

8. Тільки ж маю,

Рідний краю,

Я розвагу ту в собі,

Що в нещасті і в нарузі,

Що в розпуці, в горі, в тузі

Ти журливо не ридаєш,

А міцнієш і складаєш

Гімни чистій боротьбі!

(З тв. Г. Чупринки)

 

VIII. Прочитайте прислів’я та приказки. Назвіть антоніми.

1. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. 2. Багатому свято, а вбогому діла багато. 3. Добро пушить, а лихо сушить. 4. У добрім житті кучері в’ються, а в поганім – січуться. 5. Правда та кривда – як вогонь та вода. 6. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 7. Мала праця краща за велике безділля. 8. Сміх крізь сльози.

 

IX. Від поданих латинських морфем утворіть і запишіть слова.

Аві (птах), акв (вода), віт (життя), дикт (говорити), кап(іт) (голова), контр (проти), нейтр (щось середнє; ні те, ні інше), окул (око), порт (носити), рект (виправляти), сан (здоровий), текс(т) (з’єднувати), тер (земля), форт (сильний), екв (рівний), юр (право).

 

X. До наведених слів і словосполучень доберіть іншомовні відповідники, подані в дужках. З’ясуйте, які з наведених слів є кальками і з яких мов.

Художнє читання, швидкий поїзд без частих зупинок, власноручний підпис, життєпис, уподібнення, широка мощена дорога, шафа для схову цінних паперів, кінець, передовий загін війська, кімната для навчання, застаріле слово, віршовий розмір, гучномовець, місяцехід, поневолення, прийдешній, особа, вступник.

(Грядущий, автограф, луноход, гучномовець, аудиторія, асиміляція, експрес, персона, біографія, сейф, авангард, фініш, архаїзм, дактиль, декламація, абітурієнт, магістраль, кабала).

 

Перевірка самостійної роботи.

Підсумки.

Література

 

I. Білодід І. К. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. К., 1993.

II. Золотухін Г. О., Литвиненко Н. П., Місник Н. В. Фахова мова медика: Навчальний посібник. – К.: Здоров’я, 2001. – 392 с.

III. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. Х.: Торсінг, 2003. – 446 с.

IV. Лісовий М. І. Культура професійного мовлення: Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 176 с.

V. Медвідь А. М. Практикум з ділової української мови. К.: Здоров’я, 2002. – 219 с.

VI. Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова. К.: Вища школа, 2003. – 421 с.

VII. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова. К.: Либідь, 2001. – 398 с.

VIII. Український правопис. К.: Наукова думка, 2003. – 235 с.

IX. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів-медиків з ділової української мови під час вивчення теми „Лексичний аспект ділового мовлення”. – Укл. к.пед.н. М.І.Лісовий. Вінниця, ВНМУ ім. М.І.Пирогова, 2007. – 37 с.

 

Т е м а 6. МОРФОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ

 

Тверда, м’яка та мішана групи іменників. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників (родовий відмінок іменників II відміни чоловічого роду однини; давальний відмінок). Відмінювання прізвищ, імен по батькові. Кличний відмінок іменника. Рід невідмінюваних іменників.

Ступені порівняння якісних прикметників. Правопис та відмінювання власних назв, прізвищ прикметникового походження.

Особливості вживання займенників у діловому мовленні.

Відмінювання числівників. Правопис числівників. Запис числової інформації в діловому мовленні.

Вживання форм дієслів у професійному мовленні.

Особливості вживання прийменників.

Правопис складних слів.

 

Актуальність теми: Чи не найчастішими в усіх стилях мови, особливо в науковому, офіційно-діловому, публіцистичному, є помилки, пов’язані з вживанням форм родового відмінка іменників II відміни чоловічого роду однини, ступенів порівняння якісних прикметників, відмінюванням числівників, нормативним вживанням прийменників тощо.

Для успішної реалізації як усної, так і писемної форм професійного мовлення необхідно орієнтуватися у специфіці вживання іменних і службових частин мови.

 

Цілі навчання:

• Удосконалювати в майбутніх медичних працівників уміння та навички вільного володіння багатими виражальними засобами мови на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях.

• Звернути увагу на особливості вживання різних частин мови в професійному мовленні.

• Формувати навички правильного відмінювання іменних частин мови.