Система національних рахунків характеризує процес виробництва, розподілу і кінцевого використання ВВП за певний період часу, як правило, за рік. В умовах зростаючої глобалізації світогосподарських зв'язків більшість високорозвинутих країн засновують свої системи національних рахунків на міжнародних стандартах. Найважливішим з них є СНР-93, тобто система національних рахунків, яка розроблена спільними зусиллями ООН, МВФ, Світового банку, Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), відділу статистики Європейського Союзу і ухвалена статистичною Комісією ООН у 1993 році. В СНР, крім ВВП, входять й інші, тісно пов'язані з ним показники.
Як вимірник валового річного обсягу виробництва ВВП має один важливий недолік: він завищує обсяг виробництва на вартість річних амортвідрахувань і на суму непрямих податків. Нас цікавить перш за все величина, яку виробництво реально додало до добробуту суспільства, а сума амортвідрахувань, нагромаджених у спеціальних фондах, добробут суспільства не підвищує. Зменшивши величину ВВП на суму амортвідрахувань, нарахованих за рік, отримуємо ще один макроекономічний показник – чистий внутрішній продукт (ЧВП). ЧВП=ВВП-А. Із допомогою цього показника вимірюється загальний річний обсяг виробництва товарів і послуг, який країна виробила і спожила у всіх секторах свого господарства. Іншими словами, ЧВП показує розмір доходу постачальників економічних ресурсів за надані ними землю, робочу силу, капітал, підприємницькі здібності, з допомогою яких створений цей ЧВП.
Єдиним компонентом, який не відображає внеску економічних ресурсів в ЧВП є непрямі податки. ЧВП – непрямі податки на бізнес=національний дохід (НД). Національний дохід – це знову створена за рік вартість, чистий «зароблений дохід» суспільства. Цим і визначається важливість НД як макроекономічного показника і його широке використання при порівняльному аналізі.
Якщо врахувати попередній аналіз, а саме відмінність між ВВП і ЧВП, а також ЧВП і НД, то можна зробити висновок, що національний дохід як показник визначає загальний обсяг заробітної плати, рентних платежів, відсотка і прибутку, отриманих у ході виробництва ВВП. У практиці розрізняють вироблений національний дохід. Вироблений НД – це весь обсяг знову створеної вартості товарів і послуг. Використаний національний дохід – це вироблений НД за мінусом витрат (від стихійних лих, збитків при зберіганні тощо) і зовнішньоторгового сальдо.
Національний дохід – це зароблений дохід, але це не означає, що увесь цей дохід отримують домогосподарства. Особистий дохід (отриманий дохід) і національний дохід (зароблений дохід) відрізняються один від одного по тій причині, що частина заробленого доходу – внески на соціальне страхування, податки на прибуток корпорацій і нерозподілені прибутки корпорації – фактично не надходять домогосподарствам. До речі, частина доходу, яка надходить у домогосподарства (трансфертні платежі) не є результатом функціонуючих факторів виробництва.
Національний дохід (зароблений дохід)
-Внески на соціальне страхування
-Податки на прибуток корпорацій
-Нерозподілені прибутки корпорацій
+Трансфертні платежі.
__________________________________
= Особистий дохід (отриманий дохід)
Прибуток корпорацій (акціонерних товариств) має свою специфіку використання:
1. Частину отримує держава у вигляді податку.
2. Частина, яка залишилася, виплачується акціонерам у формі дивідендів.
3. Те, що залишилося після сплати податків і дивідендів називається нерозподіленим прибутком корпорації. Ця частина прибутку використовується на створення нових підприємств, купівлю нового обладнання, тощо.
Трансфертні платежі, які не є результатом виробничої діяльності людей, можуть виступати як:
1. Виплати зі страхування від старості й від нещасних випадків, а також допомога з безробіття, яка заснована на соціальних програмах.
2. Виплати по бідності.
3. Різні виплати ветеранам, субсидії на освіту і допомога з непрацездатності.
4. Виплати приватних пенсій і стипендій.
Чи можна вважати особистий дохід таким, яким може розпоряджатися фізична особа? Ні, не можна. У цьому доході не враховані індивідуальні податки. Тому, дохід, який знаходиться в особистому розпорядженні, являє собою особистий дохід за вирахуванням індивідуальних податків. Індивідуальні податки складаються з особистих прибуткових податків, податків на особисте майно і податків на спадщину. Основна роль належить першому виду податку. Дохід після сплати податків являє собою дохід, яким домогосподарства розпоряджаються у кінцевому вигляді. Ці доходи використовуються на споживання і збереження.
Таким чином, система національних рахунків дозволяє розглянути підсумки ділової активності населення країни на стадіях виробництва, розподілу і використання ВВП. Зокрема, СНР дозволяє державі (уряду) визначити основні цілі макроекономічної політики, зважаючи на розглянуті вище показники.
